Художній стиль мовлення і його ознаки

Чи не думали ви хоча б раз, що вивчення різних стилів мовлення – лише забаганка шкільних підручників та державного оцінювання? Ми впевнені, що таке було. Наприклад, чи варто так детально розбирати художній стиль мовлення, якщо в реальному житті ми ним фактично не користуємося? Сьогодні ми переконаємо вас у тому, що варто!

А крім важливих термінів і правил, ми також розкажемо, як написати твір опис в художньому стилі (такі завдання вчителі дають часто, тож саме час розібратися в темі та як слід потренуватися!).

Що таке художній стиль мовлення і сфери його використання

Якщо ви бодай раз у житті читали художній твір, ви точно пам’ятаєте його характерний стиль і можете відрізнити його від інших! Залишається лише розібратися з термінологією та поглибити знання з теми.

Отже, що таке художній стиль?

Художній стиль мовлення – це сукупність мовних засобів для вираження думок, що найчастіше застосовується у творчості та впливає на почуття, емоції і переживання людини.

Основна сфера використання стає зрозумілою з назви: це художня література у всіх її проявах. Але також ним активно користуються в інших видах мистецтва, культурі та навіть в освіті (ви ж помічали, як поетично інколи висловлюються вчителі, чи не так?).

Цікавий факт: цей стиль більшість науковців розглядає як своєрідне узагальнення та поєднання всіх інших стилів мовлення. Чому так? Усе просто: аби зробити свої твори більш насиченими та переконливими, письменники так чи інакше вводять у них елементи інших стилів.

Підстилі художнього стилю

На основі чого цей стиль поділяють на види, підстилі? За родами і жанрами літератури:

1. Епічні, в яких автор розповідає і описує життєві події. Приклади епічних творів:

Повість: О. Довженко «Зачарована Десна»,

Роман: І. Багряний (Лозов’ягін) «Тигролови»

Нарис: І. Франко «Нариси історії українсько-руської літератури»

2. Ліричні, в яких митець висвітлює власні переживання і міркує про життя. Приклади ліричних творів:

Поема: М. Вороний «Євшан-зілля»

Балада: Народна творчість «Ой не ходи, Грицю»

Елегія: Л. Українка «До мого фортеп’яно»

3. Драматичні, в яких автор зображує дійсність через гру героїв на театральній сцені. Приклад драматичних творів:

Драма: І. Карпенко-Карий «Мартин Боруля»

Трагедія: М. Костомаров «Переяславська ніч»

Комедія: М. Старицький «За двома зайцями»

4. Комбіновані, що поєднують у собі кілька жанрів. Приклад комбінованих творів:

Ліро-епічний твір: В. Сосюра «Мазепа»

Драма-феєрія: Л. Українка «Лісова пісня»

Усмішка: О. Вишня «Мисливські усмішки»

Ознаки художнього стилю

Цей стиль мовлення складно сплутати з іншими. Його виокремлюють характерні особливості, які допоможуть без вагань записати в зошит: «Це – приклад художнього стилю!»

Як помітити образи у творі? Їх дуже просто виокремити: це описи певного явища (персонажа, групи, символу тощо) через інше, що яскравіше та конкретніше відбивається у свідомості. Наприклад, не «школа», а «набита учнями будівля», не «тестування», а «випробування дітей на витривалість».

Що виразніше та поетичніше описані буденні речі, то краще! Причому поетичність можна зустріти навіть там, де на неї не так уже і чекали, наприклад, у прозових і драматичних творах.

Як гадаєте, що скоріше розбурхає у вас емоції та почуття прекрасного: твір опис місцевості у художньому стилі або в науковому? Зрештою, відмінність можна побачити неозброєним оком навіть за одним реченням! Наприклад, «Харків – неоціненна спадщина українського народу, скарб національного досвіду» та «Харків – український мегаполіс, що у 1919-1934 рр. був столицею УСРР».

Пафос, помпезність, драма, інтенсивність – кращі друзі творчості. Тому автори так часто використовують гіперболізацію: піднесеність, жартівливість, зневажливість тощо.

Об’єктивне зображення дійсності? Ні, не чули. А як щодо того, щоби зобразити у творі всю палітру почуттів, розуміючи, що це лише ваша особиста реакція на ситуацію?

Мовні засоби художнього стилю

Побачили щось із переліченого нижче? Висока ймовірність, що перед вами текст художнього стилю!

1. Що більше найрізноманітнішої лексики, то краще! До твору вводяться сенсоризми, тобто морфеми на позначення сенсорних відчуттів (зір, смак тощо).

Шумний дуб, перешіптування зірок, гидке повідомлення.

2. Застосування емоційно-експресивних слів: фразеологізми, омоніми тощо.

Згущувати фарби, чайка як птах і чайка як човен.

3. Вживання авторських неологізмів, що підкреслюють індивідуальний стиль митця.

Дмитро Павличко: сніженятко (сніг), ватра (вогонь), мжичка (дощ).

4. Щоби посилити вплив на читача, застосовуються історизми, діалектизми, жаргонні слова, тобто лексика, яку ми рідко зустрічаємо в повсякденні.

5. Введення до твору дієслівних форм, як-от родових, у наказовому способі абощо.

Погулявши коло школи, я зі смутком пішов на урок.

6. Застосування всіх можливих стилістичних фігур: риторичні запитання, звертання, еліпсис тощо.

Учителько, невже знову самостійна робота?

Приклад тексту в художньому стилі

Б’ємося об заклад, що кожен учитель української мови дає своїм учням завдання написати твір у художньому стилі! Тому наведемо приклад:

Чи помічали ви, як болить душа після поганої оцінки? Здавалося б, це лише чергова цифра, яка не робить нас кращими або гіршими. І не дивлячись на це, ми б’ємося як горлиця через звичайний напис у щоденнику. А на вулиці осінь – налилася червоно-жовтим сяйвом, випромінює тепло й зазиває посміхнутися разом із нею. То чому ж саме восени найменша дрібниця влучає прямо в серце, у самісіньку ціль? Певно, справа у прийдешньому ЗНО.

Приклад твору опису природи в художньому стилі

Другий приклад – твір опис природи в художньому стилі:

Осінь – справжня чарівниця, що влаштувала в місті справжнісінький карнавал. Усі дерева змінилися за одну ніч: тепер вони вбрані в розкішні жовті, помаранчеві чи багряні шати. А деякі модники навіть можуть похвалитися несподіваними градієнтними переходами між кольорами листя. Додатково осінь створила загадкову атмосферу: таємничий туман стелиться між будинками та деревами, ховаючи під напівпрозорим пологом залишки літа. І навіть сонце тепер інакше: його проміні наче кришталеві – красиві та вже холодні.

Ще один приклад: опис місцевості в художньому стилі.

Я живу в місті Харкові. Це одне з найдавніших та найкрасивіших міст України. Тут багато прекрасних парків, старовинних вуличок, пам’яток історії, культури та архітектури. Мені пощастило жити в самому центрі міста – біля Госпрому, першого українського хмарочосу, побудованого в стилі конструктивізму. Одразу за ним починається проспект Науки, який отримав свою назву завдяки великій кількості університетів та наукових установ, що тут розташовані. Він дуже зелений та неймовірно галасливий: ним постійно мчать машини, автобуси та тролейбуси. Але що мені подобається найбільше – це старі будинки вздовж проспекту. За кожним із них – справжня історія, цікава та захоплива (і найчастіше пов’язана з наукою!). Цей проспект чарівний завжди: і влітку, коли все навколо зелене та квітуче. І восени, коли дерева вдягаються у різнобарвні шати. І взимку, коли все вкривається снігом та інеєм. А як тут гарно навесні! Люблю своє місто!

Зберігайте статтю, адже з її допомогою ви неодмінно складете тему «Художній стиль мовлення» на 12! А ще ми впевнені, що вам цікаво дізнатися більше про різноманітні стилі мовлення та їхні ознаки. Саме тому не гайте часу та реєструйтеся на онлайн-курси з української мови. На вас чекає багато цікавинок!

Стилі сучасної української літературної мови

Стиль в сучасній українській мові є різновидом мови з певним набором засобів мовлення для вираження мовлення або передачі вербальної інформації у певних умовах. Стилі мови різняться характером висловлювання, змістом та метою мовлення.

Наразі виділяють 6 основних стилів української мови: розмовний, публіцистичний, науковий, художній, офіційно-діловий та сакральний. Про кожен із них – по порядку.

Розмовний стиль (або його ще називають розмовно-побутовим) – найбільш уживаний у сучасній мові. Він уживається в побутовому усному спілкуванні та слугує для офіційного або неофіційного спілкування людей у повсякденному житті.

Ознаки розмовного стилю:

– широке використання загальновживаних слів;

– експресивність та емоційне забарвлення мовлення;

– використання невербальної комунікації: міміки та жестикуляції;

– різноманітність ритмів та мелодики;

– використання жаргонізмів, вульгаризмів та навіть русизмів;

– вживання неповних речень, вставних слів та звертань;

– часте використання слів із суфіксами пестливості чи зневаги.

Публіцистичний стиль – це стиль засобів масової інформації – газет, журналів, телебачення, радіо, громадсько-пропагандистських видань. Без нього не обійтися, коли відбувається формування громадської думки, обговорення суспільно-політичних ідей або дебати, політична пропаганда та сприяння розвитку суспільства. Тобто публіцистичний стиль розрахований відразу на великі маси, а також на кожного громадянина окремо.

Публицистичний стиль має вираз , як у письмовому вигляді – в статтях, нарисах та фейлетонах, так і в усному – в формі публічних виступів, дискусій, але також може бути відображений у формі репортажу.

Публіцистичний стиль поділяється на науково-популярний, телебачення, радіомовлення, газетний та інші підстилі.

Ознаки публіцистичного стилю:

– широке вживання суспільно-політичних термінів, таких як закон, влада, перспектива тощо;

– чіткий на суспільно популярний спосіб вираження думок;

– логічне викладення інформації з метою переконання слухачів;

– використання емоційно забарвлених слів;

Науковий стиль використовується переважно в науковій сфері для інформування про певні результати наукових досліджень. Цей стиль поділяється на власне науковий стиль та науково-популярний залежно від цільової аудиторії, на яку розраховане викладення матеріалу.

Доторкнутися до наукового стилю можна в підручниках, монографіях, лекціях, статтях, дисертаціях, анотаціях, наукових доповідях та науково-популярних періодичних виданнях.

Ознаки наукового стилю:

– широке використання наукових термінів та слів іншомовного походження;

– однозначність уживання слів;

– логічність та аргументованість при викладенні думок;

– чітка структуризація тексту;

– часте використання складних речень з логічним зв’язком, між їхніми частинами.

Художній стиль – це стиль, за допомогою якого створена більшість творів художньої літератури. В рамках стиля виділяють прозаїчні та поетичні твори.

Основними жанрами художнього стилю виступають вірші, оповідання, драматичні твори, романи, поеми, епіграми тощо.

Ознаки художнього стилю:

– слова слугують не тільки засобом вираження думок, але й естетичного впливу на читача;

– широке використання засобів художнього мовлення;

– образність та експресивність мовлення;

– можливе використання фразеологізмів та діалектизмів;

– поєднання всіх лексичних та граматичних стилів.

Офіційно-діловий стиль використовується при оформленні ділових паперів, але він може використовуватися як в усній, так і в письмовій формі.

В письмовій формі офіційно-діловий стиль міститься в законах та підзаконних актах, наказах, постановах розпорядженнях тощо. В усному мовленні цей стиль міститься в офіційних промовах та діловому спілкуванні між приватною особою та установою.

Офіційно-діловий стиль використовується з метою регулювання офіційно-ділових стосунків та поділяється на законодавчий, адміністративний, дипломатичний та канцелярський.

Ознаки офіційно-ділового стилю:

– обов’язкове оформлення документів за зразком;

– широке використання термінів діловодства;

– відсутність художніх засовів літератури;

– використання слів виключно в прямому значенні.

Сакральний (або конфесійний) стиль необхідний для релігійних потреб суспільства.

Ознаки сакрального стилю:

– опис стосунків людини та Бога;

– непрямий порядок слів у реченні;

– повторення ключових слів або словосполучень для вираження важливої думки.

Ділова мова – один із різновидів літературної мови!

Ділову українську мову виділяють в рамках офіційно-ділового стилю, частіше за все в адміністративному та канцелярському різновидах.

Ділова мова може бути як усною, так і письмовою.

Цей стиль зародився ще за давніх-давен у документах часів Київської Русі. Одними з перших офіційних документів на території України були юридичні акти міських урядів та гетьманських канцелярій. Саме тому ділова українська мова відчула на собі вплив російської, австро-угорської та польської культур ділового мовлення та оформлення документів.

Обов’язковою умовою ділового стилю на письмі є оформлення тексту зі збереженням правил використання всіх реквізитів.

Ознаки та вимоги ділового стилю:

– нейтральна нормована лексика, що зрозуміла кожному;

– чітка, «книжна» термінологія;

– зазвичай прості речення з прямим порядком слів;

– використання інфінітивних конструкцій та стійких словосполучень.

Діловий стиль в усному вираженні знаходить своє відображення в різних стилях: у промовах і доповідях, у навчальних лекціях і наукових доповідях. Головна вимова ділового стилю – чітка композиція – має зберігатися: вступ, основних текст та висновки.

Діловий стиль у діалогах проявляється в бесідах та дискусіях, а також у телефонних розмовах офіційного характеру. В таких діалогах обов’язково треба дотримуватися культури ділової комунікації.

Правильне використання слів ділової комунікації перевіряйте за нормативними словниками: тлумачними, термінологічними, енциклопедичними, іншомовних слів тощо.

Пам’ятайте, що правильне спілкування – це запорука вашого успіху на ЗНО, а також у майбутній професії!