9 ранніх ознак деменції: симптоми і як їх розпізнати

Деменція – це не хвороба. Це набір симптомів, що виникають в результаті пошкодження мозку, спричиненого деякими захворюваннями, як-от хворобою Альцгеймера.

Різні типи деменції можуть по-різному впливати на людей, і кожен буде відчувати симптоми по-своєму.

Однак є деякі загальні ранні симптоми, які можуть з’явитися за деякий час до встановлення діагнозу.

Про ранні ознаки деменції розповідає Healthline та Національна служба охорони здоров’я Великої Британії.

Погіршення короткочасної пам’яті

Проблеми з пам’яттю можуть бути ранньою ознакою деменції.

Зміни часто незначні і зазвичай пов’язані з короткочасною пам’яттю. Літня людина може пригадати події, що відбулися багато років тому, але не те, що вона їла на сніданок.

Серед інших змін у короткочасній пам’яті:

• забування того, де людина залишила предмет,
• спроби згадати, чому вона зайшла в певну кімнату,
• забування того, що вона повинна була робити в той чи інший день.

Труднощі з пошуком правильних слів

Людині з деменцією важко пояснювати свою думку, вона довго підбиратиме слова, щоб розповісти щось.

Зміни настрою та особистості також характерні для деменції.

Одна з типових видів зміни – це перехід від сором’язливості до товариськості.

Апатія або млявість зазвичай виникає при ранній стадії деменції.

Людина може втратити інтерес до хобі або занять. Вона може більше не хотіти виходити на вулицю, може втратити інтерес до зустрічей з друзями та сім’єю.

Складність виконання звичайних завдань

Незначне погіршення у здатності виконувати звичайні завдання може вказувати на ранню стадію деменції.

Дехто на ранніх стадіях деменції може часто почуватися загубленим та збитим з пантелику, оскільки більше не може запам’ятовувати обличчя, підбирати правильні слова або нормально взаємодіяти з людьми.

Наприклад, людина може втратити ключі від машини, забути, що далі запланувала, не зможе згадати когось, кого зустрічала раніше.

Проблеми з орієнтацією в просторі

Відчуття напрямку і орієнтації в просторі зазвичай починає погіршуватися з початком деменції.

Тобто людина може не впізнавати колись знайомі орієнтири. Також їй стає важче слідувати покроковим інструкцям.

Повторення часто відбувається при деменції через втрату пам’яті. Людина може повторювати повсякденні справи або одні й ті ж питання в розмові після того, як на них дадуть відповідь.

Труднощі з адаптацією до змін

Інколи людина не може пригадати, навіщо пішла в магазин, і заблукали по дорозі додому.

Через це вона може боятися нових вражень. Труднощі адаптації до змін також є типовою ознакою ранньої стадії деменції.

Коли звернутися до лікаря

Забудькуватість і проблеми з пам’яттю не вказують автоматично на деменцію. Це нормальні етапи старіння, які також можуть виникати через інші фактори, зокрема, втому. Проте симптоми ігнорувати не варто.

Якщо ви або хтось із ваших знайомих спостерігає низку симптомів деменції, що не проходять, поговоріть з лікарем.

Вони можуть направити вас до невролога і визначить, чи є симптоми результатом деменції або іншої когнітивної проблеми.

Вас також може зацікавити:

Деменція: як діагностувати, та що робити тим, хто поруч

Хто ризикує захворіти на деменцію. Пояснюють вчені

Як це – коли у твого родича Альцгеймер (деменція)? Особисті історії і наукове пояснення

10 вправ для мозку, які покращують пам’ять

ДеменцІЯ

Деменція – це неврологічне захворювання, при якому загибель клітин мозку призводить до втрати пам’яті та зниження когнітивних функцій.

За інформацією ВООЗ, у всьому світі налічується близько 35,6 мільйона осіб із деменцією.

Прогнозується, що ця кількість подвоїться до 2030 року, а до 2050 року потроїться та складатиме 115,4 мільйона.

Зміст:

Що таке деменція?

Деменція – це хвороба, яка вражає мозок. Спочатку симптоми слабкі, але з часом вони невпинно посилюються.

Загальні симптоми деменції включають втрату пам’яті, проблеми з мовленням та імпульсивну або непередбачувану поведінку.

Однією з головних особливостей захворювання є наявність бляшок і клубків (волоконних структур) у мозку. Ще одна особливість цієї хвороби – втрата зв’язку між нервовими клітинами або нейронами головного мозку.

Унаслідок виникнення таких аномалій інформація не може легко проходити між різними ділянками мозку або між мозком та м’язами чи органами.

При загостренні симптомів людям стає тяжче згадувати останні події, логічно думати та розпізнавати людей, яких вони знають. Зрештою, пацієнт із деменцією може стати повністю залежним від допомоги інших людей.

За даними Національного інституту старіння США (National Institute on Aging), деменція є шостою провідною причиною смерті в США. Однак, за останніми оцінками, вона може бути третьою причиною смерті, відразу після серцево-судинних та онкологічних захворювань.

Причини деменції

Як і всі типи деменції, деменція розвивається внаслідок загибелі клітин мозку. Деменція – нейродегенеративне захворювання. Це означає, що загибель клітин мозку відбувається поступово.

У людини з деменцією в мозковій тканині стає все менше і менше нервових клітин і зв’язків між ними, а крихітні відкладення, відомі як бляшки та клубки, накопичуються на нервовій тканині.

Бляшки розвиваються між клітинами мозку, які відмирають. Вони складаються з білка, відомого як бета-амілоїд. Тим часом клубки виникають у нервових клітинах. Вони складаються з іншого білка, який називається тау.

Дослідники не до кінця розуміють, чому відбуваються ці зміни. Можуть бути задіяні кілька факторів.

Фактори ризику

До неминучих факторів ризику деменції належать:

Інші фактори, які підвищують ризик розвитку деменції, включають тяжкі або повторні черепно-мозкові травми та вплив деяких забруднювачів навколишнього середовища, таких як токсичні метали, пестициди та промислові хімічні речовини.

Фактори ризику, які можна змінювати і тим самим запобігати деменції, наступні:

• регулярні фізичні вправи;
• дотримання різноманітної та здорової дієти;
• підтримання здоров’я серцево-судинної системи;
• зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань, діабету, ожиріння та високого кров’яного тиску;
• підтримання активної діяльності головного мозку протягом усього життя.

Симптоми деменції

Деменція є прогресуючим захворюванням. Це означає, що симптоми з часом погіршуються. Втрата пам’яті є ключовою характеристикою, і це, як правило, є одним із перших симптомів.

Симптоми з’являються поступово, протягом місяців або років. Якщо вони розвиваються протягом годин або днів, людині може знадобитися медична допомога, оскільки це може свідчити про інсульт.

Симптоми деменції:

• Втрата пам’яті. У хворого можуть виникнути труднощі із запам’ятовуванням та засвоєнням нової інформації. Це може призвести до наступних явищ:
  • повторення запитань або розмов на одну й ту саму тему;
  • втрата особистих речей;
  • забудькуватість, нездатність пам’ятати про події чи призначені зустрічі;
  • блукання або втрата орієнтації у просторі в добре знайомих місцях.
  • зниження розуміння безпеки та ризиків;
  • труднощів із користуванням грошима або оплатою рахунків;
  • складністю із прийняттям рішень;
  • проблем із виконанням завдань, які мають кілька етапів, наприклад, одяганням.
  • появу відчуття засмученості, гніву або тривожності частіше, ніж раніше;
  • втрату інтересу або мотивації до діяльності, яка раніше викликала задоволення;
  • втрату емпатії, тобто співпереживання до чужого нещастя, горя;
  • компульсивну, нав’язливу або соціально неадекватну поведінку.

  Крім цього, у 2016 році дослідники опублікували висновки, які свідчать про те, що зміна почуття гумору людини також може бути раннім симптомом деменції.

  Стадії деменції

  Деменцію можна поділити на наступні стадії:

  • Доклінічна деменція.
  • Деменція з легким перебігом.
  • Деменція помірного ступеня тяжкості.
  • Тяжка деменція.

  Доклінічна деменція

  Патологічні зміни, пов’язані з деменцією, починаються в енторіальній ділянці кори, яка знаходиться біля гіпокампу і безпосередньо з ним пов’язана. Потім деменція переходить на гіпокамп, що є структурою, важливою для формування короткострокових та довгострокових спогадів. Уражені ділянки починають атрофуватися. Ці зміни мозку зазвичай відбуваються протягом десятків років до появи будь-яких перших ознак чи симптомів.

  Втрата пам’яті, перша видима ознака деменції, є головною ознакою легкого когнітивного порушення. Багато вчених вважають, що легкі когнітивні порушення часто є початковою, перехідною клінічною фазою між нормальним старінням мозку та деменцією.

  Пацієнт із доклінічною деменцією може мати абсолютно нормальний вигляд при фізичному огляді та тестуванні психічного стану. На цьому етапі, як правило, немає змін у судженнях чи здатності виконувати повсякденну діяльність.

  Легка деменція

  Коли деменція починає впливати на кору головного мозку, процес втрати пам’яті триває, і з’являються порушення інших когнітивних функцій. Ця стадія називається легкою формою деменції. Клінічний діагноз зазвичай ставлять на цій стадії. Ознаки легкого ступеня деменції можуть включати наступні прояви:

  • втрату пам’яті;
  • невпізнавання розташування знайомих місць;
  • потребу у більшій кількості часу для виконання звичайних повсякденних завдань;
  • проблеми з фінансами та оплатою рахунків;
  • невірні судження, які часто призводять до неправильних рішень;
  • зміни настрою та особистості; підвищену тривожність.

  Зростаюча кількість бляшок і клубків, у першу чергу, пошкоджує ділянки мозку, які контролюють пам’ять, мовлення та міркування. Надалі в процесі захворювання фізичні здібності знижуються. Це призводить до легкої деменції, коли людина здається цілком здоровою, але насправді відчуває все більше проблем із осмисленням навколишнього світу. Розуміння того, що щось не так, часто приходить поступово, оскільки ранні ознаки можна сплутати зі змінами, які вважаються нормальним процесом старіння.

  Деменція помірної тяжкості

  До того моменту, коли деменція досягає помірної стадії, пошкодження поширюється далі на ділянки кори головного мозку, які контролюють мовлення, міркування, сенсорну обробку та свідомі думки. Уражені ділянки продовжують атрофуватися, а ознаки та симптоми захворювання стають вираженішими та поширенішими. Можуть виникати проблеми з поведінкою, такі як блукання та тривожність. Хворі потребують пильнішого спостереження та догляду, і це може стати тяжким випробуванням для багатьох сімей.

  Симптоми даної стадії можуть включати наступне:

  • ще більше погіршення пам’яті;
  • скорочену тривалість уваги;
  • проблеми з розпізнаванням друзів та членів сім’ї;
  • труднощі з мовленням; проблеми з читанням, письмом, обчисленням;
  • складність організувати думки та логічно мислити;
  • нездатність до засвоєння нової інформації або нездатність впоратися з новими та несподіваними ситуаціями;
  • неспокій, хвилювання, тривогу, плаксивість, блукання, особливо пізно ввечері або вночі;
  • повторюваність виловлювань або рухів; періодичні м’язові посмикування;
  • галюцинації, марення, підозрілість або параною, дратівливість;
  • втрату контролю над імпульсами (проявляється через поведінку, таку як роздягання у невідповідний час або в невідповідному місці, вульгарні вислови);
  • перцептивно-моторні проблеми (наприклад, проблеми при вставанні зі стільця або із сервіруванням столу).

  Поведінка – це результат складних мозкових процесів, які у здоровому мозку відбуваються за частки секунди. При деменції багато з цих процесів порушуються, і це є основою для багатьох неадекватних форм поведінки. Наприклад, пацієнти можуть сердито відмовлятися приймати ванну або одягатися, оскільки вони не розуміють, що людина, яка доглядає за ними, просить їх зробити. Якщо вони дійсно розуміють, вони можуть не пам’ятати, як робити те, про що їх просять.

  Цей гнів є маскою для приховування розгубленості та тривоги. Отже, ризик небезпечної для оточуючих поведінки з боку пацієнта є найвищим на цій стадії прогресування захворювання. Слід ретельно стежити за хворими щодо будь-якої поведінки, яка може загрожувати безпеці оточуючих.

  Для людини, яка не може згадати минуле або передбачити майбутнє, навколишній світ може бути дивним і лякаючим. Перебування поруч зі знайомою людиною, якій пацієнт довіряє, може бути єдиним, що має сенс та передбачає безпеку. Людина, хвора на деменцію, може постійно стежити за своїм вихователем і хвилюватися, коли не бачить його.

  На цьому етапі контроль за судженнями та імпульсами продовжує знижуватися. Наприклад, зняття одягу може здатися розумним людині з деменцією, яка відчуває спеку і не розуміє або не пам’ятає, що роздягатися привселюдно неприпустимо.

  Тяжка деменція

  На останньому етапі тяжкого ступеня деменція бляшки та клубки поширюються по всьому мозку, а ділянки мозку ще більше атрофуються. Пацієнти не можуть впізнати членів сім’ї, близьких людей та спілкуватися будь-яким чином. Вони повністю залежать від інших. Здається, все відчуття власного «я» у людини зникає.

  Інші симптоми можуть бути наступними:

  • втрата ваги;
  • судоми, шкірні інфекції, труднощі з ковтанням;
  • стогін чи бурчання;
  • збільшення тривалості щоденного сну;
  • втрата здатності контролювати сечовий міхур та кишечник.

  У кінцевій стадії деменція пацієнти перебувають в ліжку майже увесь час. Смерть часто є наслідком інших хвороб, часто аспіраційної пневмонії.

  Рання деменція

  Хоча вік є основним фактором ризику розвитку деменції, це захворювання вражає не лише людей похилого віку.

  За даними Асоціації Альцгеймера, деменція на ранньому етапі вражає близько 200 000 дорослих людей у США у віці до 65 років. У багатьох людей це захворювання зустрічається у 40-50 років.

  У багатьох випадках лікарі не знають, чому у молодих людей розвивається така патологія. Відомо, що деменція у відносно молодих людей можуть спричинити кілька рідкісних мутацій генів. Коли існує генетична причина, вона відома як сімейна деменція.

  Діагностика деменції

  Друзі та сім’я можуть помітити симптоми деменції раніше, ніж сам хворий.

  Єдиного тесту на деменцію не існує. Якщо лікар підозрює наявність цього захворювання, він детально опитує пацієнта (а іноді і його сім’ю чи опікунів) про наявність певних симптомів та перебіг хвороби.

  Лікар може також провести такі тести:

  • когнітивні тести та тести для оцінки пам’яті, щоб визначити здатність людини мислити та запам’ятовувати нову інформацію;
  • тести неврологічних функцій, щоб перевірити здатність зберігати рівновагу, функції органів чуття та рефлекси;
  • дослідження крові або сечі;
  • КТ або МРТ головного мозку;
  • генетичне тестування.

  Для оцінювання когнітивних функцій доступний ряд інструментальних методів.

  У деяких випадках може бути доцільним генетичне тестування, оскільки симптоми деменції можуть бути пов’язані зі спадковим захворюванням, таким як хвороба Хантінгтона.

  Крім того, деякі форми гена APOE e4 пов’язані з вищим ризиком розвитку деменції.

  Раннє тестування на відповідні гени може вказати на ймовірність виникнення деменції. Однак таке тестування наразі є суперечливим, і його результати не зовсім надійні.

  Лікування деменції

  Специфічного лікування деменції не існує. Зупинити загибель клітин мозку при цьому захворюванні неможливо. Однак лікування може полегшити симптоми хвороби і покращити якість життя людини та її сім’ї або осіб, що її доглядають.

  Лікування когнітивних симптомів

  Для деменції немає доступних препаратів, які модифікують захворювання, але деякі варіанти можуть зменшити симптоми та допомогти покращити якість життя.

  Лікарські засоби, які називаються інгібіторами холінестерази, можуть полегшити когнітивні симптоми, включаючи втрату пам’яті, сплутаність свідомості, змінені процеси мислення та судження. Вони покращують нейронну комунікацію через мозок і сповільнюють розвиток цих симптомів.

  У США для лікування когнітивних симптомів деменції застосовуються три загальноприйняті препарати, схвалені Адміністрацією з контролю за продуктами та ліками (FDA):

  • донепезил (для лікування усіх стадій);
  • галантамін (для лікування легких та середніх стадій);
  • ривастигмін (для лікування легких та середніх стадій).

  Інший препарат, який називається мемантин, має реєстрацію для лікування деменції від середньої до тяжкої форми. Також доступна комбінація мемантину та донепезилу.

  Лікування змін емоцій та поведінки

  Емоційні та поведінкові зміни, пов’язані з деменцією, можуть бути складними для лікування. Відповідно до прогресування захворювання, пацієнти можуть все частіше відчувати дратівливість, занепокоєння, депресію, неспокій, проблеми зі сном та інші труднощі.

  Лікування основних причин цих змін може бути корисним. Деякі з таких змін можуть бути побічними ефектами ліків, дискомфортом від інших захворювань або проблемами зі слухом або зором.

  Визначення того, що спричинило цю поведінку, та уникнення або зміна цих речей може допомогти людям впоратися з цими проблемами. Тригери можуть включати зміну оточення, нових опікунів або прохання переодягнутися чи прийняти ванну.

  Часто можна змінити оточення, щоб усунути перешкоди та підвищити комфорт, безпеку та душевний спокій людини.

  У деяких випадках лікар може порекомендувати ліки від даних симптомів:

  • антидепресанти (при зниженому настрої);
  • протитривожні лікарські засоби;
  • антипсихотичні препарати (для зменшення галюцинацій, марення або агресії).

  Висновки

  Деменція є нейродегенеративним захворюванням. Скупчення бляшок і клубків у мозку, поряд із загибеллю клітин, спричиняє втрату пам’яті та зниження когнітивних функцій.

  На даний момент лікування не існує, але певні лікарські засоби та інші методи лікування можуть допомогти уповільнити або полегшити когнітивні, емоційні та поведінкові симптоми та покращити якість життя людини.

  Література

  1. [Guideline] Knopman DS, DeKosky ST, Cummings JL, Chui H, Corey-Bloom J, Relkin N, et al. Practice parameter: diagnosis of dementia (an evidence-based review). Report of the Quality Standards Subcommittee of the American Academy of Neurology. Neurology. 2001 May 8. 56(9):1143-53. [Medline]. [Full Text].
  2. Mosconi L, Berti V, Glodzik L, Pupi A, De Santi S, de Leon MJ. Pre-clinical detection of Alzheimer’s disease using FDG-PET, with or without amyloid imaging. J Alzheimers Dis. 2010. 20 (3):843-54. [Medline].
  3. Winslow BT, Onysko MK, Stob CM, Hazlewood KA. Treatment of Alzheimer disease. Am Fam Physician. 2011 Jun 15. 83(12):1403-12. [Medline].
  4. Massoud F, Léger GC. Pharmacological treatment of Alzheimer disease. Can J Psychiatry. 2011 Oct. 56(10):579-88. [Medline].
  5. Madhusoodanan S, Shah P, Brenner R, Gupta S. Pharmacological treatment of the psychosis of Alzheimer’s disease: what is the best approach?. CNS Drugs. 2007. 21(2):101-15. [Medline].
  6. Rolland Y, Abellan van Kan G, Vellas B. Healthy brain aging: role of exercise and physical activity. Clin Geriatr Med. 2010 Feb. 26(1):75-87. [Medline].
  7. Honea RA, Thomas GP, Harsha A, Anderson HS, Donnelly JE, Brooks WM, et al. Cardiorespiratory fitness and preserved medial temporal lobe volume in Alzheimer disease. Alzheimer Dis Assoc Disord. 2009 Jul-Sep. 23(3):188-97.[Medline]. [Full Text].
  8. Brookmeyer R, Abdalla N, Kawas CH, Corrada MM. Forecasting the prevalence of preclinical and clinical Alzheimer’s disease in the United States. Alzheimers Dement. 2017 Nov 29. [Medline].
  9. https://phc.org.ua/news/khvoroba-alcgeymera-ne-e-normoyu-starinnya

  Іноді, одним із проявів деменції є агресивна поведінка. Агресія у літніх людей із деменцією може проявлятися не тільки фізичним актом насилля над оточуючими, але й морально, словесно. Такі спалахи агресії можуть виникати раптово, без видимої причини, або внаслідок певної критичної ситуації. І хоча з агресією досить важко впоратися, розуміння того, що людина із деменцією робить це не навмисно, може допомогти.

  Усім добре відомо, що неправильне харчування, вживання продуктів з консервантами, фаст-фуду, малорухливий спосіб життя і просто сидіння на дивані перед телевізором не приносять користі мозку. Проте, існують й інші, менш відомі, щоденні справи, які також можуть бути шкідливими для когнітивного мислення, – стверджує Джессіка Колдуелл, нейропсихолог і директор Центру профілактики хвороби Альцгеймера в клініці Клівленда.

  Старість (умовний вік початку якої наразі є 65 років) асоціюється з багатьма хронічними захворюваннями, одним з яких є деменція, тобто значне і стійке погіршення когнітивних функцій, яке виникає внаслідок специфічних органічних змін у структурах головного мозку.

  Як встановили дослідники, оксидативний стрес (окислювальний стрес), який виникає внаслідок дисбалансу між виробленням і накопиченням активних форм кисню (АФК) у клітинах і тканинах та здатністю біологічної системи забезпечити детоксикацію цих реактивних продуктів, відіграє величезну роль у виникненні практично всіх нейродегенеративних захворювань, до яких належать й усі форми деменції.

  Деменція є однією з найбільших глобальних проблем сучасної медицини. Оскільки населення світу продовжує старіти та жити довше, очікується, що до 2050 року кількість людей у всьому світі, які страждають на деменцію, зросте до 130 мільйонів. З огляду на те, що наразі немає специфічних ліків від деменції, існує нагальна потреба визначити фактори ризику, які можна змінити, щоб запобігти або відстрочити настання деменції.

  5 ранніх ознак деменції: ви могли їх не помічати

  Чимало людей жартують про свою забудькуватість, щоб приховати збентеження чи страх перед втратою пам’яті. Що ж, вам точно варто звернути увагу на деякі ранні ознаки деменції, щоб вчасно зрозуміти, чи потрібна професійна допомога.

  Деменція – це втрата мислення, пам’яті та міркувань до такої міри, що це заважає життю та повсякденній діяльності. Існує досить багато типів цієї хвороби, проте у людей старшого віку найчастіше можна зустріти хворобу Альцгеймера. Про ранні ознаки деменції розповів Глен Фінні, доктор медичних наук.

  Втрата епізодичної пам’яті

  Один з ранніх симптомів деменції є втрата епізодичної пам’яті – про це розповідає докторка медичних наук Ніколь Перселл.

  Наприклад, людина може пам’ятати, що їздила у відпустку, але не пам’ятає, де вона зупинялася чи що робила,
  – поділилася вона.

  Епізодична пам’ять – це перш за все запам’ятовування конкретної інформації про нещодавні події. Тож якщо ви не можете пригадати, де ви припаркували машину раніше цього ж дня, чи куди ви ходили на вечерю минулого тижня – це приводи звернутися до лікаря по професійну допомогу.

  Втім, ранні ознаки деменції далеко не завжди обмежуються втратою пам’яті.

  Іноді ознаки включають зміну суджень, настрою або того, як люди виконують проєкти чи завдання. Люди з цим захворюванням можуть не помітити симптомів, але хтось із їхніх близьких може,
  – розповіла докторка Перселл.

  Зміни у судженнях

  Час від часу всі люди можуть приймати неправильні рішення, та коли це стає системою, це може свідчити про ранні ознаки деменції. Наприклад, такі люди можуть частіше нехтувати своєю гігієною або бути не в змозі керувати власним бюджетом.

  Зміни у настрої

  З віком люди часто стають більш засмученими або ж, навпаки, завзятими; це відбувається через те, що їхній звичний графік життя порушується. Впоратися зі стресом у літньому віці набагато складніше, а також у старших людей досить поширена депресія.

  Та люди з ранніми ознаками деменції особливо вразливі до перепадів настрою – вони не можуть контролювати свої емоції, часто впадають в розгубленість, тривогу та страх. Їх також легко засмутити вдома чи коли вони перебувають у колі друзів.

  Проблеми із виконанням завдань

  Тут мовиться не про освоєння нових навичок, адже досить часто літнім людям важко опанувати технології чи нові прилади.

  Та люди з деменцією можуть відчувати, що їм важко виконувати звичні завдання, які з легкістю давалися їм раніше – наприклад, скласти список покупок чи проїхатися транспортом до знайомого місця.

  Літні люди з деменцією можуть втратити деякі навички / Фото Pexels

  Проблеми з мовою

  Часто люди з деменцією плутають імена знайомих людей, а також їм потрібно чимало часу, щоб згадати слова, що позначають певні предмети. Вони схильні часто повторювати одні й ті самі речення чи втрачати нитку розмови.

  Як перевірити людину на деменцію

  Якщо ви або ваші знайомі відчувають переживання через втрату пам’яті – це привід звернутися до спеціаліста, проте існує також кілька тестів, які можуть перевірити пам’ять і вдома.

  Один з найпопулярніших – це “тест із п’яти слів” – серійне вербальне випробування для того, щоб оцінити рівень пам’яті у літніх людей.

  Тест із п’яти слів — це лише один із прикладів простого тесту пам’яті, який люди можуть зробити де завгодно, щоб побачити, чи можуть у них проблеми зі своєю пам’яттю,
  – поділився доктор Фінні.

  Суть цього тесту полягає в тому, що екзаменатор називає п’ять слів підряд зі швидкістю слово в секунду, а людині потрібно згодом повторити стільки слів, скільки вона запам’ятала, у довільному порядку.

  Та якщо ви відчуваєте проблеми з пам’яттю чи проходженням тесту, це означає, що настав час звернутися до спеціаліста.

  Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.