Грани́чно допусти́ма концентра́ція (ГДК, англ. TLK) — показник безпечного рівня вмісту шкідливих речовин у довкіллі, максимальна кількість шкідливої речовини в одиниці об'єму або маси у водному, повітряному чи ґрунтовому середовищах, що майже не впливає на здоров'я людини.

ОБРВ — норматив якості атмосферного повітря, який використовується у разі відсутності значень ГДК забруднюючих речовин. Одиниці виміру ОБРВ — ті ж самі, що й для концентрацій, напр. мг/м3.

Гранично допустимий викид (далі – ГДВ) – науково-технічний норматив, встановлений при умові, що вміст забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери від джерела або їх сукупності, з урахуванням перспективи розвитку промислових підприємств, не перевищував би нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря: …

Гранично допустима концентрація – це концентрація пилу, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі 8 годин, або при іншій тривалості робочого дня, але не більше 40 годин на тиждень, на протязі всього робочого стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я працюючих, що виявляються сучасними …

добавки. Залежно від ступеня шкідливого впливу на організм забруднюючі речовини поділяють на 4 класи небезпеки: 1-й клас – надзвичайно небезпечні; 2-й – дуже небезпечні; 3-й – помірно небезпечні; 4-й – малонебезпечні.

Сучасні ГДК враховують вплив концентрації забруднювачів також на диких тварин, рослини, гриби, мікроорганізми, природні угруповування, клімат і санітарно-побутові умови життя.