Єдиний соціальний внесок: як нараховується і сплачується

Прошу роз’яснити щодо нарахування, сплати, звітності єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на прикладі: робітник працює на 1/2 мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством. Усі обов’язкові податки, зокрема ЄСВ, нараховуються, сплачуються з узгодженої заробітної плати. То якими законодавчими актами підтвердити відповідність сплати єдиного соціального внеску із суми нарахованої заробітної плати?

Кулік Н. В.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (із змінами та доповненнями, далі закон), єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) — консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Застрахована особа — фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 ч. 1 ст. 1 закону).

Згідно з абз. 2 п.1 ч. 1 ст. 4 закону, платники єдиного внеску — роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

В абз. 1 ч. 1 ст. 5 закону йдеться, що облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 51 ч. 1 ст. 4 цього закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі учасниками накопичувальної пенсійної системи), — з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення, і Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених у п. 1, 4, 5 та 51 ч. 1 ст. 4 цього закону, здійснює орган доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі платники єдиного внеску) у територіальних органах Державної податкової служби України (далі контролюючі органи), надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 1 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 03.12.2014 за №1553/26330 (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства фінансів України).

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 цього закону, встановлюється у розмірі 22% визначеної ст. 7 цього закону бази нарахування єдиного внеску.

Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), і ставки єдиного внеску.

Під час нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам із джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (ч. 5 ст. 8 закону).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього закону нараховується єдиний внесок (абз. 2 ч. 1 ст. 9 закону).

В абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 закону зазначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 1 (крім абз. 7), ч. 1 ст. 4 цього закону, — на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, в які входять основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», і суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 6 закону платник єдиного внеску має право: безоплатно отримувати від органів доходів і зборів та Пенсійного фонду в межах їх компетенції інформацію, необхідну для виконання обов’язків, покладених на платника згідно з цим законом, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску.

Безоплатно отримувати від органів доходів і зборів та Пенсійного фонду в межах їх компетенції консультації та роз’яснення щодо прав та обов’язків платника єдиного внеску, порядку сплати єдиного внеску (п. 3. ч. 1 ст. 6 закону).

Платник єдиного внеску може звернутися до органу ДФС за основним місцем обліку з відповідною заявою щодо отримання довідки про те, що немає заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою згідно з додатком 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.09.2018 за №1102/32554.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 121 закону, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань формує і веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до закону.

В абз. 1 ч. 3 ст. 20 закону зазначено, що на кожну застраховану особу заводиться персональна електрон­на облікова картка. Згідно з пунктом 4 частини 1 ст. 141 закону, Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов’язані зокрема надавати безоплатно на вимогу застрахованих осіб інформацію, що міститься на їхніх персональних облікових картках у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру.

Підкажіть, будь ласка, як можна списати заборгованість платника податків з ЄСВ й чи передбачено строк давності щодо ЄСВ?

Кравцова Н. К.,
м. Львів

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 за №2464-VI (із змінами та доповненнями, далі закон), недоїмка — сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим законом.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 закону). У ч. 7 ст. 25 закону зазначено, що сума недоїмки не підлягає списанню зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього закону несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.

У ч. 16 ст. 25 закону зазначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки із сплати єдиного внеску, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Чи повинен я сплачувати за себе єдиний соціальний внесок, будучи інвалідом ФОП — платником єдиного податку?

Кудряшов М. А.,
Черкаська обл.

У п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (із змінами та доповненнями, далі закон) зазначено, що платники єдиного внеску — фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 закону, особи, зазначені у п. 4 та 51 ч. 1 цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю чи досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Тобто фізична особа — підприємець, яка є платником єдиного податку — особою з інвалідністю, що отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняється від сплати за себе єдиного внеску та може бути платником єдиного внеску виключно за умови її добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Поясніть, будь ласка: на матеріальну допомогу повинні нараховувати єдиний соціальний внесок? Якщо так, у яких випадках?

Коростильова І.,
м. Київ

Матеріальна допомога, яку підприємство може надати своїм працівникам у грошовій формі, може бути систематичною (як правило, надається всім або більшості працівників) і разовою (надається окремому працівникові у зв’язку із певними обставинами).

Відповідно до п.п. 2.3.3 п. 2.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 27 січня 2004 року за №114/8713 (далі інструкція №5), матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, вказаних у п. 3.31), належить до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат, отже є базою для нарахування та утримання єдиного соціального внеску.

Згідно з п. 3.31 інструкції №5, матеріальна допомога разового характеру, яку надає підприємство окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, не належить до фонду оплати праці. П. 14 розділу I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 №1170, визначено, що єдиний внесок не нараховується на матеріальну допомогу pазового характеру, що надається окремим працівникам y зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання. Така матеріальна допомога зазвичай надається у непередбачуваних випадках, коли необхідність в її отриманні виникає раптово.

Відповідність матеріальної допомоги pазового характеру необхідно підтверджувати змістом відповідної заяви особи або наказу, в якому зазначено підставу для надання такої матеріальної допомоги.

Чи потрібно нараховувати єдиний внесок на сплачену орендну плату, якщо підприємство орендує приміщення у фізичної особи за договором оренди нежитлового приміщення?

Жмелюк І. В.,
м. Львів

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (із змінами та доповнен­нями, ЦКУ), за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Ст. 761 ЦКУ визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

В абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 за №2464-VI (із змінами та доповнен­нями, далі закон) визначено, що платники єдиного внеску — роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 1 (крім абз. 7), ч. 1 ст. 4 цього закону, — на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, у яку входять основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», і суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Тож договір оренди нежитлового приміщення, укладений на користь фізичної особи, не містить ознак правовідносин, які регулюють виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, отже єдиний внесок під час сплати орендної плати на користь фізичної особи згідно з договором оренди нежитлового приміщення не нараховується.

Запитання можете надсилати на електронну адресу: [email protected]

Доплата до мінімальної зарплати 2024: приклади

Мінімальна зарплата – важливий показник у роботі бухгалтера. Від її розміру залежать виплати працівникам, а працівникам із низькою зарплатою потрібно провести доплату до розміру мінімалки. Коли та як це правильно зробити, як враховувати місячні, квартальні, річні премії, суми індексацї та оплати роботи у нічний час, інші виплати, – розглянемо на прикладах

Розмір мінімальної зарплати 2024

Мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Її розмір щороку визначають при прийнятті закону про держбюджет на відповідний рік в місячному та погодинному розмірі (ст. 95 Кодексу законів про працю, далі – КЗпП). Гарантії мінімальної зарплати також закріплені в ст. 3 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі – Закон про оплату праці).

У 2024 році мінімальний розмір зарплати зміниться двічі, приймаючи значення, які наведено у таблиці нижче (ст. 8 Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX).

МІНІМАЛЬНА ЗАРПЛАТА 2024

Розмір мінімальної зарплати, грн:

Які виплати порівнюються з мінімальною зарплатою 2024

Не всі зарплатні виплати вважаються такими, що зараховуються до мінімальної зарплати. Тобто є виплати, які не враховуються та нараховуються понад мінімальну зарплату (див. ст. 3 1 Закону про оплату праці). Як наслідок, у працівника загальна сума зарплати за місяць може бути більшою за мінімальну зарплату, але він усе одно може мати доплату до мінімальної зарплати. З’ясуємо спершу, які виплати входять до мінімальних гарантій оплати праці, тобто які саме виплати порівнюються з мінімальною зарплатою.

Якщо взяти за основу перелік виплат, які входять до фонду оплати праці з Інструкції зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Держстату від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5), та виключити існуючі винятки зі ст. 3 1 Закону про оплату праці, то можна отримати склад того, що зараховується до гарантій з мінімальної зарплати. Отже, мінімальна зарплата покривається зокрема такими виплатами:

• основна зарплата за тарифною ставкою (окладом), тобто винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці, відрядних розцінок робітників і посадових окладів керівників, фахівців, технічних службовців чи інших працівників;
• оплата праці за дні відрядження (маються на увазі не добові, а зарплата за дні відрядження);
• процентні або комісійні винагороди, які виплачені додатково до процентної ставки (окладу);
• гонорари штатним працівникам редакцій газет, журналів та інших засобів масової інформації;
• надбавки і доплати до тарифних ставок (окладів), у т.ч. надбавки та доплати за суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, класність водіям, науковий ступінь, вчене звання;
• премії та винагороди, у т.ч. за вислугу років, які мають систематичний характер (пп. 2.2.2 Інструкції № 5), наприклад щомісячні, квартальні так річні премії;
• премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання (пп. 2.3.2 Інструкції № 5). Щодо врахування премій до зарплати при забезпеченні її мінімального розміру говорить і Мінсоцполітики у своєму листі від 17.05.2017 № 1452/0/101-17. Виняток, який не враховується у мінімальній зарплаті, – премії до святкових і ювілейних дат (див. далі);
• оплата роботи у святкові та неробочі дні, яка проводиться в межах місячної норми оплати праці, у т.ч. у подвійному розмірі;
• відсоткові або комісійні винагороди, які виплачуються додатково відповідно до тарифної ставки (окладу), посадового окладу;
• винагороди та заохочення, які виплачуються раз на рік або мають разовий характер, наприклад річні премії;
• сума індексації зарплати (лист Мінсоцполітики від 13.02.2017 № 317/0/101-17/282 – хоча цей лист уже і відкликаний та не є нормативним документом, але використані у ньому пояснення цілком логічні та діючі, читайте далі детальніше).

Даний перелік не є вичерпним, тому до мінімальної зарплати входять всі інші виплати, які належать до фонду оплати праці за Інструкцією № 5 та не значаться у винятках ст. 3 1 Закону про оплату праці.

• ✍ Мінімальна зарплата
• ✍ Прожитковий мінімум
• ✍ Податкова соціальна пільга
• ✍ Мах і min лікарняних і декретних
• ✍ Max і min ЄСВ
• ✍ Норми добових витрат
• ✍ Індексація зарплати
• ✍ Нецільова благодійна допомога

Які виплати нараховуються понад мінімальну зарплату

Винятки наведені у абз. 2 ст. 3 1 Закону про оплату праці. На основі існуючих листів Мінсоцполітики (наприклад лист Мінсоцполітики від 17.05.2017 № 1452/0/101-17) можна вивести таке неписане правило: якщо виплата прямо не зазначена у винятках, то вона включається до складу мінімальної зарплати. Що й було зроблено для складання вищенаведеного переліку виплат, які забезпечують мінімальні гарантії з оплати праці.

Щодо виплат, які є зарплатою, але як виняток не включаються до мінімальної зарплати, то вони такі (див. абз. 2 ст. 3 1 Закону про оплату праці):

• доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
• доплата за роботу у нічний час ;
• доплата за роботу у надурочний час;
• виплата за роз’їзний характер роботи;
• премії до святкових і ювілейних дат. До них же можна віднести премії до пам’ятних дат, які можна вважати різновидом святково-ювілейних премій. Однак у абз. 2 ст. 3 1 Закону про оплату праці мова йде саме про премії до святкових і ювілейних дат, а не всі одноразові заохочення, які не повʼязані з конкретними результатами праці, як це в пп. 2.3.2 Інструкції № 5, тому виняток поширюється лише на ці святково-ювілейні премії – те, про що прямо сказано у законі. Форма виплати таких премій у абз. 2 ст. 3 1 Закону про оплату не уточнюється, тому вона може бути як у грошовій, так і у натуральній формах.

Також не включають до мінімальної зарплати (роз’яснення у листі Мінсоцполітики від 17.05.2017 № 1452/0/101-17):

• оплату за невідпрацьований час, так як мінімальна зарплата є оплатою за відпрацьований час;
• виплати, що не належать до фонду оплати праці, оскільки це не зарплата. Їхній перелік можна знайти у розділі 3 Інструкції № 5.

Приклади таких виплат, які нараховуються за невідпрацьований час або не належать до фонду оплати праці наведено у таблиці-шпаргалці нижче. Також у таблицю додано виплати, які прямо згадуються у абз. 2 ст. 3 1 Закону про оплату праці.

ВИПЛАТИ, ЯКІ НЕ ПОРІВНЮЮТЬСЯ З МІНІМАЛЬНОЮ ЗАРПЛАТОЮ ТА НАРАХОВУЮТЬСЯ ПОНАД НЕЇ

Оплата невідпрацьованого часу та незарплатні виплати

(за роз’ясненням Мінсоцполітики* на основі визначення поняття «мінімальна зарплата»):

за невідпрацьований час

не належать до фонду оплати праці

• відпускні;
• компенсація відпускних, яка нараховується у разі невикористання щорічної (основної та додаткової) відпустки, та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей;
• плата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони виконуються в робочий час;
• оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку;
• інші виплати за невідпрацьований час**

• оплата тимчасової непрацездатності (лікарняні, – як перші 5 днів, так і за рахунок ПФУ);
• допомога з вагітності та пологів (декретні);
• суми матеріальної допомоги (разової, на соціально-побутові потреби);
• добові за час відрядження, а також будь-які інші суми компенсації витрат за час відрядження;
• винагороди зацивільно-правовими договорами;
• сума вихідної допомоги при припиненні трудового договору;
• інші виплати, які не належать до фонду оплати праці

Зарплатні виплати, які є винятком

(за абз. 2 ст. 3 1 Закону про оплату праці):

• доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
• доплата за роботу у нічний час;
• доплата за роботу у надурочний час;
• виплата за роз’їзний характер роботи;
• премії до святкових і ювілейних дат

* лист Мінсоцполітики від 17.05.2017 № 1452/0/101-17;

** наприклад виплата мобілізованим працівникам на основі середнього заробітку, які можуть проводитися зараз за добровільним рішенням роботодавця

Доплата до мінімальної заробітної плати за вищеперерахованими виплатами не нараховується. А це значить, що відпускні, лікарняні, декретні за місяць можуть цілком бути меншими за мінімальну зарплату, так як є виплатами, які розраховуються на основі середнього заробітку. Тобто це результат праці в попередні місяці, в той час як мінімальна зарплата є державною гарантією мінімальної оплати за працю в поточному місяці.

Увага: відпускні, лікарняні, «нічні», матеріальна допомога не входять до мінімальної зарплати та нараховуються понад неї.

Скористайтеся готовими рішеннями, щоб обчислити кількість днів відпустки та середньоденну зарплату демобілізованим працівникам. Стаття допоможе розрахувати відпускні та лікарняні, якщо з 19.07.2022 мобілізовані не отримували середнього заробітку

Коли проводиться доплата до мінімальної зарплати

Якщо за місяць зарплата по виплатам, які є входять до мінімальних гарантій (див. перелік вище) впродовж місяця нижче від мінімальної зарплати, то потрібно провести доплату до мінімального рівня, тобто до мінімальної зарплати відповідного місяця. Наприклад, у січні 2024 року доплату треба проводити до 7100 грн, а у квітні 2024 – до 8000 грн за умови повністю відпрацьованої норми часу за відповідний місяць (див. таблицю з мінімальною зарплатою на початку даної консультації). Якщо норма часу відпрацьована не повністю – застосовується пропорційний перерахунок (див. далі про доплату при неповному робочому часі).

Доплата до мінімальної зарплати нараховується у складі зарплати та виплачується одночасно з зарплатою (ст. 3 1 Закону про оплату праці).

Чи треба рахувати доплату до мінімальної зарплати для виплати авансу

Ні, не треба. Перед виплатою авансу (зарплати за першу половину місяця) зарплата за повний місяць ще невідома. Поняття ж мінімальної зарплати за першу половину місяця відсутнє. Тобто ніяких вказівок на рівні законодавства «ділити мінімальну зарплату на 2» для визначення доплати при виплаті авансу немає (!). Отже, доплата до мінімальної зарплати розраховується та нараховується працівнику за результатами повного місяця. Виплата доплати відбувається як зарплата за другу половину місяця.

Увага: доплата до мінімальної зарплати рахується в кінці місяця.

Чи є доплата до мінімальної зарплати частиною зарплати

Так, є. Доплата до мінімальної зарплати входить до складу додаткового фонду зарплати за пп. 2.2.1 Інструкції № 5 як «інші надбавки та доплати». Наслідком цього є те, що доплата до мінімальної зарплати:

• враховується під час обчислення середнього заробітку при нарахуванні відпускних, компенсації відпустки, оплати днів відрядження за середньою зарплатою та в інших розрахунках, які проводяться у випадках збереження середнього заробітку (п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну від 08.02.1995 № 100);
• враховується при нарахуванні лікарняних, декретних та інших виплат за невідпрацьований час;
• включається до оподатковуваного доходу на рівні з іншою зарплатою, тобто з доплати до мінімальної зарплати сплачуються ПДФО, військовий збір (ВЗ) та на неї як на частину зарплати нараховується ЄСВ.

Увага: доплата до мінімалки – частина фонду оплати праці, а саме фонду додаткової зарплати та включається в обчислення середньоденної зарплати в розрахунку відпускних, лікарняних і декретних.

Підприємство нараховує резерв на виплату винагороди за підсумками року. У вересні керівництво помітило, що планові показники не виконало, тому вирішило не виплачувати працівникам премію за результатами поточного року. Чи можна відкоригувати резерв посеред року? Якщо так, то як це задокументувати?

Чи пов’язані між собою доплата до мінімальної зарплати та мінімальний ЄСВ

Ні, вони один на одного не впливають. Єдине, що їх пов’язує – це участь в розрахунку суми мінімальної зарплати за відповідний місяць. Однак у доплати до мінімальної зарплати та мінімального ЄСВ відсутня взаємопов’язаність. Для забезпечення мінімальної бази ЄСВ у Додатку Д1 Податкового розрахунку визначається різниця між мінімальною базою (мінімальною зарплатою) та фактичною сумою зарплати. У працівника може бути:

• доплата до мінімальної зарплати, але відсутнє донарахування ЄСВ до мінімального. Наприклад, у працівника-сумісника або в ситуації, коли працівника було прийнято на роботу чи звільнено у такому місяці;
• відсутня доплата до мінімальної зарплати, але наявне донарахування ЄСВ до мінімального. Це зокрема ситуація, коли працівник працює неповний робочий час. У такому разі для визначення доплати до мінімальної зарплати застосовується пропорційний розмір мінімальної зарплати. Однак для мінімальної бази ЄСВ пропорційний перерахунок у такому разі не застосовується й вона залишається рівною мінімальній зарплаті. Наприклад, працівник на 0,5 ставки має зарплату 4000 грн у квітні 2024 року – це половина мінімальної зарплати для цього місяця. Доплати немає. Однак ЄСВ нараховується з бази 8000 грн (мінімальної зарплати квітня 2024), якщо це штатний працівник, а не сумісник, та який був у трудових відносинах з 1-го по останнє число місяця.

Доплата до мінімальної заробітної плати та індексація

Важливо! Із 01.01.2024 індексацію зарплати поновлено.

Суму індексації включають до виплат, що їх мають враховувати до заробітної плати під час забезпечення її мінімального розміру. Отже, чим більше сума індексації, тим меншою буде доплата до мінімальної заробітної плати. Як наслідок, працівник, якому нараховується доплата до мінімальної зарплати, індексації може й не відчути, якщо вона не перевищить цю доплату до мінімалки (див. приклад 10).

Увага: індексація – це частина мінімальної зарплати, тобто частина тих виплат, які зараховуються у дотримання мінімальних гарантій з оплати праці.

Доплата до мінімальної заробітної плати при неповному робочому часі

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна зарплата розраховується пропорційно до виконаної норми праці. Можна сказати, що розраховується пропорційна мінімальна зарплата. Наприклад, для роботи на 0,5 ставки у січні 2024 року це буде 3550 грн (=7100 грн×0,5, де 7100 грн – це повна мінімальна зарплата за січень 2024). При визначенні необхідності доплати до мінімальної зарплати та її розміру нараховані виплати порівнюються саме з цією пропорційною, а не повною мінімальною зарплатою.

Чи нараховувати доплати до мінімальної зарплати, якщо працівник не відпрацював у місяці жодного дня

Ні, не треба. За ст. 95 КЗпП мінімальна зарплата встановлюється за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Якщо працівник не працював, то й норми праці він жодної не виконав, а тому права на доплату до мінімальної зарплати не має.

Якщо сталося таке, що працівник не відпрацював жодного дня, то він тоді узагалі не має мінімальної зарплати для такого місяця. Тобто доплата до мінімальної зарплати тоді не нараховується. Прикладом може бути ситуація, коли працівник увесь місяць був на лікарняному, зарплата йому взагалі не нараховувалася, але за заявою працівника йому була нарахована у сумі 3000 грн разова матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань , яка не є частиною фонду заробітної плати (п. 3.31 Інструкції № 5). Ніякої доплати до мінімальної зарплати у такому місяці у працівника бути не повинно.

Розглянемо тепер типові ситуації нарахування доплати до мінімальної зарплати.

Зміни чекають на неоплачувані відпустки, щорічну основну відпустку у воєнний час, компенсацію за невикористані відпустки демобілізованим працівникам таще багато, на перший погляд, незначних дрібниць — усе на користь роботодавців

Чи треба розподіляти періодичні премії при визначенні доплати до мінімальної зарплати

Не треба. Місячні, квартальні, річні та премії за інші періоди розподіляти на ті періоди, за які вони були нараховані не потрібно. Тобто такі премії враховуються у тому місяці, у якому вони були фактично нараховані.

Питання премій і доплати до мінімальної зарплати чіткого врегулювання у законодавстві немає. Часто буває таке, що місячна премія за відповідний місяць нараховується у наступному місяці, наприклад у лютому 2024 премія нарахована за січень 2024 і т.п. У такому разі питання стоїть, до якого місяця відносити таку премію при визначенні доплати до мінімальної зарплати – січня чи лютого.

За загальним правилом, якщо нарахування зарплати здійснюється за попередній період, зокрема з причини уточнення кількості відпрацьованого часу, виявлення помилок, то такі нарахування відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (див. пп. 1.6.2 розділу І Інструкції № 5). З цим загальним правилом погоджуються й податківці, які стверджують, що доплати, надбавки та премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу зарплати платника податку і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування (роз’яснення ГУ ДПС у Харківській області).

Отже, маємо такі наслідки:

• якщо у лютому 2024 нарахована премія за січень 2024, – така премія враховується при визначенні доплати до мінімальної зарплати лютого 2024;
• якщо у січні 2024 нарахована річна премія за минулий 2023 рік, – така премія враховується при визначенні доплати до мінімальної зарплати січня 2024;
• якщо у квітні 2024 нарахована квартальна премія за І квартал 2024, – така премія враховується при визначенні доплати до мінімальної зарплати квітня 2024 і т.д.

Якісь правила щодо розподілу квартальних, річних премій на минулі періоди у законодавстві відсутні. Якби так було, то довелося б постійно перераховувати доплати до мінімальної зарплати минулих періодів, що створило б лише проблеми. Однак у місяці нарахування премії працівник може втратити доплату до мінімальної зарплати (повністю або частково). Як результат, у «всього» нарахованій сумі зарплати працівник премії може й «не побачити» (див. приклад 11). Це слід враховувати при преміюванні працівників, у яких є доплата до мінімальної зарплати.

За місяць лише періодична премія – чи треба доплата до мінімальної зарплати

Ні, не треба. Якщо працівник увесь місяць був, наприклад у щорічній відпустці, відпустці без збереження зарплати, лікарняному тощо, то у нього немає жодного відпрацьованого дня. А отже, за пропорційним перерахунком його мінімальна зарплата за такий місяць рівна 0 грн. І ніякої доплати до мінімальної зарплати бути не повинно. Наприклад, увесь січень 2024 (з 1-го по останнє число) працівник був у щорічній відпустці та у відпустці за власний рахунок, але йому нарахували у цьому місяці річну премію за 2023 рік у сумі 5000 грн. Доплати до мінімальної зарплати у такого працівника тоді немає.

Чи треба враховувати розподіл відпускних при нарахуванні доплати до мінімальної зарплати

Ні, не треба. Наприклад, якщо працівнику у січні 2024 були нараховані відпускні за відпустку за дні січня (1000 грн) та дні лютого (2000 грн), то обидві ці суми (розподілені відпускні) не враховуються при визначенні доплати до мінімальної зарплати як за січень, так і за лютий, тому що відпускні – це оплата невідпрацьованого часу.

2023-й став роком «гойдалок» для індексації. Однак період «замороження» індексації добігає кінця. А відтак маєте знати, як діяти далі. У статті — відповіді на запитання, як індексувати зарплату 2024 року

Приклади нарахування доплати до мінімальної зарплати

Приклад 1. Стандартна ситуація – повний робочий день і доплата до мінімальної зарплати

Бухгалтер підприємства працює 8 год на день. Згідно штатного розпису її оклад — 6700 грн. За лютий 2024 року вона відпрацювала 168 год із 168 год за нормою для 40-годинного робочого тижня (21 робочий день у лютому 2024). Доплат та інших надбавок не було.

Донарахування до мінімальної зарплати становить:

7100 – 6700 = 400 грн

Зарплата за лютий 2024 становить:

6700 грн + 400 грн = 7100 грн

Приклад 2. Понаднормові виплати та доплата до мінімальної зарплати

Працівник підприємства працює 8 год на день. Згідно штатного розпису його оклад — 6700 грн. За лютий 2024 року він відпрацював 168 год із 168 год за нормою для 40-годинного робочого тижня (21 робочий день у лютому 2024). Також 2 рази він виходив на роботу поза графіком (2 дні по 8 годин).

6700 + 2×2×8×6700/168 = 6700 + 1276,19 = 7976,19 грн

Понаднормові виплати не враховують під час визначення мінімальної зарплати, тому необхідно донарахувати доплату:

7100 – 6700 = 400 грн

Загальна сума зарплати за лютий 2024 складе:

400 + 7976,19 грн = 8376,19 грн

Приклад 3. Неповний робочий день – оплата перевищує мінімальний рівень

Бухгалтер підприємства працює 6 год на день. Згідно штатного розпису її оклад – 6500 грн. За березень 2024 року бухгалтер відпрацювала 132 год із 168 год за нормою для 40-годинного робочого тижня. Додатково їй нарахували місячну премію за березень 2024 – 1500 грн.

Нараховано зарплати згідно окладу:

6500 ÷ 168 × 132 = 5107,14 грн

Зарплата разом з премією:

5107,14 + 1500 = 6607,14 грн

Перерахований пропорційно мінімальний рівень оплати для 132 год у березні 2024 року:

7100 ÷ 168 × 132 = 5578,57 грн

Доплата до мінімалки відсутня, позаяк:

6607,14 грн > 5578,57 грн

Зарплата за березень 2024 бухгалтера складе: 6607,14 грн.

Приклад 4. Неповний робочий день – оплата нижча за мінімальний рівень

Бухгалтер підприємства працює 6 год на день. Згідно штатного розпису її оклад — 6500 грн. За березень 2024 року вона відпрацювала 132 год із 168 год за нормою для 40-годинного робочого тижня.

Їй нарахували зарплату згідно окладу:

6500 ÷ 168 × 132 = 5107,14 грн

Перерахований пропорційно мінімальний рівень оплати для 132 год:

7100 ÷ 168 × 132 = 5578,57 грн

Потрібно провести доплату до мінімальної зарплати необхідна, позаяк:

Доплата до мінімальної зарплати:

5578,57 – 5107,14 = 471,43 грн

Зарплата за березень 2024 становить:

5107,14 + 471,43= 5578,57 грн

Приклад 5. Доплата до мінімальної зарплати у місяці прийняття на роботу

Бухгалтера підприємства прийняли на роботу 15 березня 2024 року. Вона відпрацювала 12 днів. Згідно штатного розпису її оклад – 6500 грн. За березень 2024 року вона відпрацювала 96 год із 168 год за нормою для 40-годинного робочого тижня.

У разі прийняття працівника на роботу доплату обчислюємо пропорційно кількості відпрацьованих днів. Зарплата згідно із окладом становить:

6500 грн ÷ 168 × 96 = 3714,29 грн

Перерахований пропорційно мінімум зарплати для працівниці:

7100 ÷ 168 × 96= 4057,14 грн

Доплата до мінімалки становить:

4057,14 – 3714,29= 342,85 грн

За березень 2024-го зарплата працівниці становить:

3714,29 + 342,85= 4057,14 грн

Приклад 6. Доплата до мінімальної зарплати у місяці звільнення з роботи

Бухгалтер підприємства звільняється 03 березня 2023 року (відпрацювала у березні 2023 року 3 дні). Її оклад — 7000 грн. Нарахували також 3500 грн компенсації за невикористану відпустку. За березень 2024-го вона відпрацювала 24 год з 168 год за нормою для 40-годинного робочого тижня.

Зарплата за березень 2024 року становить:

7000 грн ÷ 168 × 24= 1000 грн

Перерахований пропорційно мінімум зарплати для працівниці:

7100 ÷ 168 × 24 = 1014,29 грн

Доплата до мінімальної зарплати становить:

1014,29 – 1000 = 14,29 грн

Компенсація за невикористану відпустку участі у розрахунку доплати до мінімальної зарплати не бере, так як це оплата невідпрацьованого часу.

За березень 2024 загальна сума нарахувань працівнику становить:

1000 + 14,29 + 3500 = 4514,29 грн

Приклад 7. Доплата до мінімальної заробітної плати у місяці відпустки

Бухгалтер з 27 березня 2024 року йде у щорічну відпустку (відпрацювала у березні 2024-го 18 днів). Її оклад — 6500 грн. Нарахували також 4500 грн відпускних. За березень 2024 року вона відпрацювала 144 год із 168 год за нормою для 40-годинного робочого тижня.

Зарплата за березень 2024 становить:

6500 грн ÷ 168 × 144 = 5571,43 грн

Перерахований пропорційно мінімум зарплати для працівниці:

7100 ÷ 168 × 144 = 6085,71 грн

Доплата до мінімальної зарплати становить:

6085,71 грн – 5571,43 = 514,28 грн

Відпускні 4500 грн при розрахунку доплати до мінімальної зарплати не враховуються.

За березень 2024 загальна сума нарахувань працівнику становить:

5571,43 + 514,28 + 4500 = 10585,71 грн

Приклад 8. Суміщення посад і доплата до мінімальної зарплати

Працівник підприємства відпрацював у березні 2024 року за графіком своєї роботи 168 год із 168 год за нормою для 40-годинного робочого тижня (21 робочий день). Оклад працівника — 6500 грн. Крім того, впродовж березня 2024-го він виконував обов’язки тимчасово відсутнього колеги. За суміщення посад йому нарахували доплату 30% посадового окладу працівника за основною посадою.

6500 + 0,3 × 6500 = 8450 грн

Доплату за суміщення посад включають до мінімальної заробітної плати, тому працівник у березні 2024 не отримує доплати до мінімальної зарплати (!), оскільки 8450 > 7100 грн.

• Національна сертифікація бухгалтерів — 2024 ⏩
• Професійна сертифікація за МСФЗ — 2024 ⏩
• Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2024 ⏩
• ПДВ: від азів до майстерності ⏩
• Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
• РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
• ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
• Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩

Приклад 9. Робота за сумісництвом і доплата до мінімальної зарплати

Працівник працює за внутрішнім сумісництвом: 1 ставка за основним місцем (оклад — 6500 грн) та 0,5 ставки за сумісництвом (оклад — 6000 грн). У березні 2024 року він виконав норму праці для 168 год за основним місцем та 79 год за сумісництвом за місячної норми 168 год для 40-годинного робочого тижня.

При такій роботі працівник як сумісник виконує іншу роботу за окремим трудовим договором у вільний від основної роботи час. Отже, доплату до мінімальної зарплати визначається окремо для кожного місця роботи.

Нарахували за основним місцем роботи: 6500 грн.

Нарахували за роботу за сумісництвом:

6000 ÷ 168 × 79 = 2821,43 грн

Перерахована пропорційно мінімальна зарплата для роботи за сумісництвом:

7100 ÷ 168 × 79 = 3338,69 грн

Доплата до мінімалки за основним місцем:

7100 – 6500 = 600 грн

Доплата по роботі за сумісництвом:

3338,69 – 2821,43 = 517,26 грн

Всього нарахували працівникові:

(6500 + 600) + (2821,43+ 517,26) = 7100 + 3338,69= 10438,69 грн.

Приклад 10. Доплата до мінімальної зарплати та індексація

Бухгалтер підприємства працює 8 год на день. Згідно штатного розпису її оклад – 7000 грн. За червень 2024 року вона відпрацювала 160 год із 160 год за нормою для 40-годинного робочого тижня (20 робочих днів у червні 2024). Доплат та інших надбавок не було. Мінімальна зарплата для червня 2024 року – 8000 грн. Однак у червні 2024 року була нарахована індексація (дані умовні – для цілей прикладу) – 100 грн.

Сума нарахованої зарплати за червень 2024:

7000 + 100 = 7100 грн

Донарахування до мінімальної зарплати становить:

8000 – 7000 – 100 = 900 грн

Зарплата за червень 2024 становить:

7100 грн + 900 грн = 8000 грн

Однак, якби індексації не було, то доплата до мінімальної зарплати була б:

8000 – 7000 = 1000 грн

І зарплата за місяць залишилася б такою ж:

7000 грн + 1000 грн = 8000 грн

Таким чином, індексація зменшила суму доплати до мінімальної зарплати, не впливаючи загальну суму зарплати за місяць.

Приклад 11. Доплата до мінімальної зарплати та місячна премія

Працівник підприємства працює 8 год на день. Згідно штатного розпису його оклад — 6000 грн. За січень 2024 року ним було відпрацьовано 184 год із 184 год за нормою для 40-годинного робочого тижня (23 робочі дні у лютому 2024). Доплат та інших надбавок не було. Однак у січні 2024 була нарахована річна премія за 2023 рік у сумі 1200 грн.

Нараховано зарплати за січень 2024:

6000 грн + 1200 грн = 7200 грн

Донарахування до мінімальної зарплати відсутнє, так як:

Однак, якби річної премії не було, то у працівника б вийшла б доплата до мінімальної зарплати:

7100 – 6000 = 1100 грн

Тоді б зарплата працівника за січень склала 7100 грн. Тобто нарахування працівнику річної премії 1200 грн збільшило його зарплату всього на 100 грн через втрату доплати до мінімальної зарплати. Це слід враховувати при преміюванні. Аби працівнику збільшити зарплату на 1200 грн йому треба нараховувати річну премію у розмірі 2300 грн (=1200 + 1100).

Приклад 12. Доплата до мінімальної зарплати та місячна премія – якщо працівник увесь місяць не працював

Працівник підприємства згідно штатного розпису має оклад — 6000 грн. Весь січень 2024 він перебував у щорічній відпустці та у відпустці за власний рахунок, не відпрацювавши жодного дня. Однак у січні 2024 йому була нарахована річна премія за 2023 рік у сумі 3000 грн.

Доплати до мінімальної зарплати у даному разі не буде, хоча його зарплата виходить менше маячної мінімальної зарплати. Справа в тому, що працівник не відпрацював жодного дня, а тому його мінімальна зарплата у пропорційному перерахунку за січень 2024 складає 0 грн. Даному працівнику буде нарахована зарплата за січень 2024 у розмірі річної премії 3000 грн і все.

Колеги! Запрошуємо взяти участь у безплатному вебінарі для бухгалтерів. Не пропустіть!