Путін з таблички зачитав дані про “успіхи” РФ в економіці, збрехавши про пенсії та тарифи

Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Російський диктатор Володимир Путін на “прямій лінії” 14 грудня похвалився “досягненнями” економіки РФ, зачитуючи показники з таблички. За його словами, Росія нарощує ВВП, а громадянам не потрібно боятися інфляції, що прискорюється, хоча насправді мільйонам російських сімей доводиться скорочувати витрати через значне зростання цін. Крім того, виявилось, що господар Кремля або не знає, або бреше про те, скільки разів у Росії підвищували тарифи ЖКГ, а скільки – пенсії.

Після запитання “Чим можна пишатися в економіці?” Путін дістав зі своєї папки роздруківку таблиці. “Я приніс табличку. Нічого тут такого немає, чого ми, мабуть, не знаємо”, – сказав диктатор, уважно розглядаючи документ, який до того, певно, не читав.

“Найголовніший показник зростання економіки – зростання ВВП, до кінця року очікується 3,5%. Це означає, що ми відіграли падіння минулого року, а там було 2,1%, отже відіграли падіння і зробили серйозний крок уперед. У нас зросла інфляція – очікується 7,5-8%, але ЦБ та уряд вживають заходів“, – зачитав Путін.

Також він заявив, що рівень економіки РФ нібито “достатній для того, щоб не просто впевнено почуватися, а йти вперед”. При цьому він не приховував, що говорить насамперед про розвиток військової економіки, а не про добробут своїх громадян.

“Запас міцності забезпечений багатьма чинниками – висока консолідація російського суспільства, стійкість фінансово-економічної сторони, зростання можливостей нашої силової складової – армії та органів безпеки”, – сказав Путін.

Президент РФ також не заперечував, що зарплати в Росії зростають нерівномірно: “Реальна зарплата зросте в середньому на 7%. Не у всіх, але це в середньому“.

Окремо диктатор зупинився на питанні надприбутків російських банків, які обурюють пересічних росіян. За словами Путіна, це росіян має навпаки тішити. “Банки зароблять більш ніж 3 трлн рублів ($33,5 млрд). Для людей, які зберігають гроші на рахунках російських банків, це приємна новина“, – зазначив Путін.

Нагадаємо, аналітики авторитетного видання The Economist попереджали: насправді економіка Росії може не витримати зростаючих витрат на тлі обмеженої пропозиції та інфляції, що росте. Причина – перебування у стані небезпечного перегріву. Адже зростання ВВП за підсумками 2023 року насамперед забезпечуватиметься фінансуванням військової машини РФ. І це створює величезні ризики для майбутнього: зростає дефіцит бюджету, коштів на соціальні програми залишається дедалі менше, рубль слабшає, а інфляція б’є по пересічних громадянах. При цьому цивільній промисловості вже не вистачає робочих рук.

Путін прорахувався з тарифами та пенсіями

Окрім відвертих маніпуляцій із макроекономічними показниками, російський диктатор продемонстрував відірваність від реалій звичайних росіян. Зокрема, Путін заявив, що в РФ за останні півтора роки тарифи ЖКГ “жодного разу не підвищили”, а ось пенсії нібито проіндексували тричі.

Насправді ж у 2022-му комуналка в Росії подорожчала двічі – у червні на 4% та у грудні на 9%, хоча у 2023-му підвищення дійсно не було. Щодо пенсій, то тут Путін назвав правильну кількість перерахунків – три. Щоправда він чомусь не уточнив, що “триразове” зростання стосувалося не всіх пенсійних виплат.

Так, соціальні пенсії у РФ підвищили один раз в 2022 році – 1 червня на 10%. Ще раз їх підняли на 3,3% у квітні-2023. А третє підвищення зачепило лише пенсії працюючих пенсіонерів – їх зрозуміли на 4,8% у січні-2023.

Як повідомляв OBOZ.UA, однією з недавніх демонстрацій провалу російської економічної політики щодо своїх громадян став дефіцит яєць. У низці регіонів росіянам, як за часів СРСР, доводиться займати чергу о 5-й ранку, щоб купити необхідний продукт з розкладки на вантажівці.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!

Чи провалилася війна Путіна і чого Росія хоче від України?

Після серії принизливих відступів його початковий план вторгнення явно провалився, але війна Росії далека від завершення.

Чому Путін розпочав вторгнення?

Навіть зараз російський лідер називає найбільшу війну в Європі після закінчення Другої світової “спеціальною воєнною операцією” – а не повномасштабною війною, під час якої по всій Україні бомбили мирних жителів, а понад 13 мільйонів стали біженцями за кордоном або внутрішньо переміщеними у своїй країні.

Мета, яку він проголосив 24 лютого 2022 року, полягала у так званій “демілітаризації та денацифікації” України, а не окупації її силою – лише через кілька днів після того, як Росія визнала “незалежність” самопроголошених “ДНР” та “ЛНР”.

Він обіцяв захистити людей від восьми років українського “знущання та геноциду” – твердження російської пропаганди, яке не має жодного підґрунтя. Він говорив про те, щоб запобігти закріпленню НАТО в Україні, а потім додав іншу мету – забезпечення нейтрального статусу України.

Президент Путін ніколи не говорив про це вголос, але на порядку денному було повалення уряду обраного президента України. “Мене ворог зробив ціллю номер один, мою сім’ю – ціллю номер два”, – сказав Володимир Зеленський. За словами його радника, російські війська двічі намагалися штурмувати резиденцію президента.

Російські заяви про вчинення українськими “нацистами” геноциду ніколи не відповідали дійсності, але російське державне інформаційне агентство”РИА Новости” пояснило, що “денацифікація – це неминуче також деукраїнізація” – по суті, знищення сучасної держави Україна.

Протягом багатьох років російський президент заперечував власну державність України, написавши у розлогому есеї 2021 року, що “росіяни та українці були одним народом”, починаючи з кінця 9-го століття.

Як Путін змінював цілі війни

Через місяць після початку вторгнення цілі його кампанії різко зменшилися – зокрема, після відступу з-під Києва та Чернігова. Головною метою стало “звільнення Донбасу”.

Ця мета залишається незмінною, але наразі Росія не показала значних успіхів у її досягненні.

Невдачі на полі бою змусили російського лідера анексувати чотири українські області у вересні минулого року, не маючи повного контролю над жодною з них: ані Луганською чи Донецькою на сході, ані Херсонською чи Запорізькою на півдні.

Володимир Путін відсвяткував анексію українських територій

Щоб підкріпити свої виснажені сили, президент Путін оголосив першу мобілізацію в Росії з часів Другої світової війни, хоча вона була частковою та обмежилася лише 300 000 резервістів.

Тепер уздовж активної лінії фронту протяжністю 850 км відбувається війна на виснаження, і перемоги у ній росіян – невеликі та рідкісні. Те, що планувалося як швидка операція, перетворилося на тривалу війну, і західні лідери хочуть, щоб її виграла Україна. Будь-які реалістичні перспективи нейтралітету для України лишилися у минулому.

У грудні президент Путін попередив, що війна “може бути тривалим процесом”, але пізніше додав, що метою Росії є “не розкрутити маховик військового конфлікту”, а припинити його. Надії на це мало.

Через рік війни він говорить про те, що Росія бореться за захист своїх “історичних кордонів” і “відновлює мирне життя на Донбасі та в Новоросії”, стверджуючи, що південні території України є частиною його проєкту так само як і східні.

Чого досягла Росія?

Найбільшим успіхом, на який може претендувати президент Путін, є встановлення сухопутного коридору від кордону Росії до Криму, незаконно анексованого в 2014 році, завдяки чому він може більше не покладатися лише на свій міст через Керченську протоку.

Путін назвав захоплення цієї території, зокрема Маріуполя і Мелітополя, “значним результатом для Росії”. Азовське море “стало внутрішнім морем Росії”, заявив він, зазначивши, що цього не вдалося досягти навіть російському царю Петру І.

Чи програє Росія війну?

Кривава, неспровокована війна Росії стала катастрофою для неї самої, а не лише для країни, проти якої вона її розв’язала. Внаслідок цієї війни увесь світ побачив жорстокість та неадекватність російської армії.

Росіяни практично зрівняли з землею Маріуполь та інші міста, а після викриття подробиць воєнних злочинів проти мирного населення на Київщині з’явився незалежний звіт, який звинуватив Росію в організованому державою підбурюванні до геноциду.

Але найслабші місця Росії продемонстрували саме невдачі на полі бою:

• Відступ 30 000 російських військ через річку Дніпро з Херсона в листопаді був стратегічним провалом
• 56-кілометрова бронетанкова колона, яка загальмувала під Києвом на початку війни, була логістичним провалом
• Загибель великої кількості нещодавно мобілізованих військовослужбовців під час українського новорічного ракетного удару по Макіївці була провалом розвідки
• Затоплення флагмана чорноморського флоту крейсера “Москва” було провалом оборони, як і вражаюча атака в жовтні 2022 року, після якої міст через Керченську протоку закрили на кілька тижнів.

Застереження Росії щодо озброєння України Заходом залишилися непочутими, натомість Захід запевнив у підтримці України “стільки, скільки буде потрібно” та обіцяв, що НАТО ніколи не буде розділено.

Американські ракетні установки HIMARS допомогли змінити хід війни, а тепер на підході німецькі танки Leopard 2 – навіть якщо західних винищувачів Україна поки що не отримає. Низка західних лідерів, включно з президентом Джо Байденом, здійснили складну подорож до Києва.

Але ця війна не закінчилася. Боротьба за Донбас триває. Цього року Росія захопила місто Соледар і сподівається захопити сусідній Бахмут, а також відвоювати територію, втрачену минулої осені.

Спостерігачі вважають, що Путін намагатиметься розширити контроль над чотирма регіонами, які він оголосив частиною Росії, не лише на Донбасі, а й на Запоріжжі.

У разі потреби президент Путін міг би продовжити мобілізацію та затягнути війну. Росія є ядерною державою, і він зазначив, що буде готовий, у разі необхідності, застосувати ядерну зброю, щоб захистити Росію та утриматися на окупованій українській землі. “Ми обов’язково використаємо всі доступні нам системи озброєння. Це не блеф”, – попередив він.

Автор фото, BBC/Goktay Koraltan

Українські військові героїчно захищають Бахмут

Київ вважає, що Росія також прагне скинути проєвропейський уряд у Молдові, де російські війська базуються в сепаратистському Придністров’ї, що межує з Україною.

Чи можна сказати, скільки росіян загинуло?

Ані Росія, ані Україна не повідомляють подробиць щодо власних втрат, тому достовірні цифри дізнатися вкрай важко. Але останніми тижнями втрати росіян були особливо великими: кілька сотень смертей щодня на полях битв на сході.

Російська служба ВВС ідентифікувала понад 15 тисяч російських солдатів, убитих у перший рік війни, і припускає, що найскромніша оцінка була б принаймні вдвічі більшою. Водночас понад 100 тисяч були поранені або зникли безвісти.

Британська оборонна розвідка вважає, що втрати Росії значно зросли після часткової мобілізації, досягнувши загалом 175-200 тисяч, з яких 40-60 тисяч були вбиті.

Україна наприкінці 2022 року заявила, що з початку війни загинуло 10-13 тисяч її військових. Цю цифру неможливо підтвердити, але її озвучили після оцінок США, згідно з якими станом на листопад було близько 100 тисяч убитих та поранених українців.

Комісар ООН з прав людини каже, що за 12 місяців війни загинуло щонайменше 8006 мирних жителів і 13 287 були поранені, але справжня кількість, ймовірно, значно більша.

Чи постраждав Путін?

70-річний президент Путін намагався дистанціюватися від військових невдач, але його авторитет, принаймні за межами Росії, був зруйнований. Водночас він практично не виїжджає за межі своєї країни.

Російська економіка, як виглядає, наразі витримала тягар західних санкцій, хоча її бюджетний дефіцит різко зріс, а доходи від нафти та газу різко впали.

Водночас реально оцінити популярність Путіна в Росії складно.

Інакомислення в Росії становить великі ризики, тому що будь-кому, хто поширює “фейкові новини” про російську армію, загрожує тюремне ув’язнення. Ті, хто виступає проти керівництва Росії, або втекли, або, як у випадку з головним опозиціонером Олексієм Навальним, були кинуті до в’язниці.

Рух України на Захід

Насіння цієї війни було посіяно в 2013 році, коли Москва переконала проросійського президента України Януковича скасувати заплановану угоду з Європейським Союзом, що спровокувало протести, які зрештою його повалили та призвели до того, що Росія захопила Крим і спровокувала конфлікт на сході.

Через чотири місяці після вторгнення Росії у 2022 році ЄС надав Україні статус кандидата, і Київ наполягає на тому, щоб його прийняли якомога швидше.

Багаторічний лідер Росії також відчайдушно намагався запобігти відходу України до орбіти НАТО, але його спроба звинуватити у війні Західний оборонний альянс не витримує критики.

За повідомленнями, Україна не тільки домовилася перед війною про тимчасову угоду з Росією, щоб залишитися поза НАТО, але в березні президент Зеленський запропонував залишити Україну позаблоковою, неядерною державою: “Це правда, і це потрібно визнати”.

Чим закінчиться війна?

Наразі кінця війни не видно.

Позиція України полягає в тому, що для досягнення миру російські війська повинні відійти за межі міжнародно визнаних кордонів України. Вона підкріплена двома резолюціями ООН, прийнятими за кілька днів після вторгнення та за кілька годин до першої річниці війни.

Приєднавши чотири регіони, які Росія навіть не повністю контролює, Володимир Путін дуже ускладнив собі відмову від них.

Наразі перспективи припинення вогню чи мирних переговорів виглядають малоймовірними. Минулого літа Туреччина досягла певного успіху з ООН у посередництві щодо відновлення експорту зерна через Чорне море, але відтоді успіхів не було. Як виглядає, Китай тепер теж хоче зіграти роль у забезпеченні політичного врегулювання, але його позиція, ймовірно, надто близька до Росії, щоб вважати його чесним посередником.

Чи винне НАТО у війні?

Країни-члени НАТО надають Україні дедалі більше систем ППО для захисту її міст, а також ракетних систем, артилерії та безпілотників, які допомогли переломити ситуацію після вторгнення Росії.

Але альянс не винен у розв’язанні цієї війни і не надсилає в Україну своїх військових. Розширення НАТО стало відповіддю на російську загрозу – Швеція та Фінляндія подали заявки на приєднання лише через вторгнення.

Звинувачення в розширенні НАТО на схід – це російський наратив, який отримав певну підтримку в Європі. Перед війною президент Путін вимагав від НАТО повернути годинник назад до 1997 року та вивести свої сили та військову інфраструктуру з Центральної Європи, Східної Європи та країн Балтії.

На його думку, Захід ще в 1990 році пообіцяв, що НАТО “ні на дюйм” не розшириться на схід, але це все одно сталося. Однак це було ще до розпаду Радянського Союзу, тому обіцянка, дана тодішньому радянському президенту Михайлу Горбачову, стосувалася лише Східної Німеччини в контексті возз’єднаної Німеччини.

Пізніше Горбачов сказав, що в той час “тема розширення НАТО ніколи не обговорювалася”.

НАТО стверджує, що ніколи не збиралося розгортати бойові війська на своєму східному фланзі, поки Росія незаконно не анексувала Крим у 2014 році.