§ 30. Розподіл сонячного світла і тепла на Землі (підручник)

1. Пригадайте, чому на Землі відбувається зміна дня і ночі та пір року.

2. Що називається орбітою Землі?

Зміна висоти Сонця над горизонтом протягом року. Щоб зрозуміти, чому протягом року Сонце в полудень буває на різній висоті над горизонтом, пригадайте з уроків природознавства особливості руху Землі навколо Сонця.

На глобусі видно, що земна вісь має нахил. Під час руху Землі навколо Сонця кут нахилу не змінюється. Завдяки цьому Земля повертається до Сонця більше то Північною, то Південною півкулею. Від цього змінюється кут падіння сонячних променів на земну поверхню. І відповідно більше освітлюється та нагрівається то одна, то інша півкуля.

Якби земна вісь була б не нахилена, а перпендикулярна площині орбіти Землі, то кількість сонячного тепла на кожній паралелі протягом року, не змінювалася б. Тоді б у своїх спостереженнях за висотою полуденного Сонця, ви цілий рік записували б одну й ту саму довжину тіні гномона. Це вказувало б на те, що протягом року тривалість дня завжди дорівнює ночі. Тоді б земна поверхня нагрівалася протягом року однаково і пір року не існувало б.

Освітлення й нагрівання поверхня Землі протягом року. По поверхні кулястої Землі сонячне тепло і світло розподіляються нерівномірно. Це пояснюється тим, що кут падіння променів на різних широтах різний.

Ви вже знаєте, що земна вісь нахилена до площини орбіти під кутом. Своїм північним кінцем вона спрямована в бік Полярної зорі. Сонце завжди освітлює половину Землі. При цьому більше освітлюється то Північна півкуля (і день там триває довше, ніж у іншій півкулі), то, навпаки, Південна. Двічі на рік обидві півкулі бувають освітлені однаково (тоді й тривалість дня в обох півкулях однакова).

Коли Земля звернена до Сонця Північним полюсом, тоді воно більше освітлює і нагріває Північну півкулю. Дні стають довші за ночі. Настає тепла пора року – літо. На полюсі і в приполярній частині Сонце світить цілодобово і не заходить за горизонт (ніч не настає). Це явище називається полярний день. На полюсі він триває 180 діб (півроку), але чим далі на південь, тим його тривалість зменшується до однієї доби на паралелі 66,5 0 пн . ш. Цю паралель називають Північним полярним колом. Південніше цієї лінії Сонце вже опускається за горизонт і зміна дня і ночі відбувається у звичному для нас порядку – щодоби. 22 червня сонячні промені падатимуть прямовисно (під найбільшим кутом – 90 0 ) на паралель 23,5 пн . ш. Цей день буде найдовшим, а ніч найкоротшою в році. Цю паралель називають Північними тропіком, а день 22 червня – літнім сонцестоянням .

У цей час Південний полюс відвернутий від Сонця і воно менше освітлює і нагріває Південну півкулю. Там зима. На полюс і приполярну частину протягом доби сонячні промені зовсім не потрапляють. Сонце не з’являється з-за горизонту і день не настає. Це явище називається полярна ніч. На самому полюсі вона триває 180 днів, а чим далі на північ, тим стає коротшою до однієї доби на паралелі 66,5 0 пд. ш. Цю паралель називають Південним полярним колом. Північніше від неї Сонце вже з’являється на горизонті і зміна дня і ночі відбувається кожної доби. 22 червня день буде найкоротшим у році. Для Південної півкулі він буде зимовим сонцестоянням.

Через три місяця, 23 вересня, Земля займе таке положення відносно Сонця, коли сонячні промені однаково освітлюватимуть як Північну, так і Південну півкулю. Прямовисно сонячні промені падають на екваторі. На всій Землі, окрім полюсів, день дорівнюватиме ночі (по 12 год ). Цей день називають днем осіннього рівнодення .

Ще через три місяці, 22 грудня до Сонця повернеться Південна півкуля. Там настане літо. Цей день буде найдовшим, а ніч – найкоротшою. У приполярній області настане полярний день. Промені Сонця прямовисно падатимуть на паралель 23,5 0 пд. ш. Натомість, у Північній півкулі буде зима. Цей день буде найкоротшим, а ніч найдовшою. Паралель 23,5 0 пд. ш. називають Південним тропіком, а день 22 грудня – зимовим сонцестоянням .

Ще через три місяці, 21 березня, знову обидві півкулі будуть освітлені однаково, день буде рівний ночі. Промені сонця прямовисно падатимуть на екваторі. Цей день називають весняним рівноденням .

В Україні найбільша висота Сонця опівдні – 61–69 0 (22 червня), найменша – 14–22 0 (22 грудня).

Цікава географія

Слов ’ янський бог Сонця

Стародавні слов’яни бога світла і Сонця називали Дажбогом . У відомому літературному творі “Слово о полку Ігоревім ” наших пращурів – русичів названо внуками Дажбога. Поряд з іншими богами, поставленими князем Володимиром у Києві, стояв і Дажбог. За стародавніми міфами його в небі супроводжують три сонячні побратими: Ярило – бог весняного рівнодення, Семиярило – бог літнього сонцестояння та Коляда – бог зимового сонцестояння. Днем народження молодого Сонця вважався день зимового сонцестояння. Опікуном цієї світлоносної трійці вважався бог Троян – владика неба, землі і потойбічного царства.

Мал. Річний рух Землі навколо Сонця

Теплові пояси Землі. Нерівномірне нагрівання земної поверхні обумовлює різні температури повітря на різних широтах. Широтні смуги з певними температурами повітря називаються тепловими поясами. Пояси різняться між собою кількістю тепла, що надходить від Сонця. Їх простягання залежно від розподілу температур добре ілюструють ізотерми (від грецького “ ізо ” – однаковий, “ терма ” – тепло). Це лінії на карті, що з’єднують точки з однаковою температурою.

Жаркий пояс розміщений обабіч екватора, між Північним і Південним тропіками. Він обмежений з обох боків ізотермою +20 0 С. Цікаво, що межі поясу співпадають з межами поширення пальм на суходолі і коралів в океані. Тут земна поверхня отримує найбільше сонячного тепла. Двічі на рік (22 грудня і 22 червня) опівдні сонячні промені падають майже прямовисно (під кутом 90 0 ). Повітря від поверхні сильно нагрівається. Тому там жарко протягом року.

Помірні пояси (в обох півкулях) примикають до жаркого поясу. Вони простяглися в обох півкулях між полярним колом і тропіком. Сонячні промені там падають на земну поверхню з деяким нахилом. Причому, чим північніше, тим нахил більший. Тому сонячне проміння менше нагріває поверхню. У результаті менше нагрівається і повітря. Ось чому в помірних поясах холодніше, ніж у жаркому. Сонце там ніколи не буває в зеніті. Чітко виражені пори року: зима, весна, літо, осінь. При цьому чим ближче до полярного кола, тим зима триваліша і холодніша. Чим ближче до тропіка, тим триваліше і тепліше літо. Помірні пояси з боку полюсів обмежує ізотерма найтеплішого місяця +10 0 С. Вона є межею поширення лісів.

Холодні пояси (північний і південний) обох півкуль лежать між ізотермами +10 0 С і 0 0 С найтеплішого місяця. Сонце там взимку по кілька місяців не з’являється над горизонтом. А влітку, хоча й не заходить за горизонт місяцями, проте стоїть дуже низько над горизонтом. Його промені лише ковзають поверхнею Землі і нагрівають її слабо. Поверхня Землі не лише нагріває, а й охолоджує повітря. Тому температури повітря там низькі. Зими холодні та суворі, а літо коротке і прохолодне.

Два пояси вічного холоду ( північний і південний) оконтурюються ізотермою з температурами всіх місяців нижче 0 0 С. Це царство вічних с нігів і льоду.

Отже, нагрівання і освітлення кожної місцевості залежить від положення в тепловому поясі, тобто – від географічної широти. Чим ближче до екватора, тим більший кут падіння сонячних променів, тим сильніше нагрівається поверхня і вища температура повітря. І навпаки, з віддаленням від екватора до полюсів кут падіння променів зменшується, відповідно температура повітря знижується.

Важливо пам’ятати, що лінії тропіків і полярних кіл за межі теплових поясів приймаються умовно. Оскільки в дійсності температура повітря визначається ще й низкою інших умов.

Мал. Теплові пояси Землі

Запитання і завдання

1. Чому висота Сонця протягом року змінюється?

2. Якою півкулею буде звернена до Сонця Земля, коли в Україні: а) північ 22 червня; б) полудень 22 грудня?

3. Де середня річна температура повітря буде вищою: в Сінгапурі чи Парижі?

4. Чому середні річні температури знижуються від екватора до полюсів?

5. У яких теплових поясах знаходяться материки Африка, Австралія, Антарктида, Північна Америка, Євразія?

6. У якому тепловому поясі розташована територія України?

7. Знайдіть на карті півкуль місто, якщо відомо, що воно знаходиться на 43 0 зх . д. і що опівдні 22 грудня Сонце там буває над головою.

§ 12. Сонячно-Земні взаємодії

СОНЯЧНО-ЗЕМНІ ЗВ’ЯЗКИ. Процеси, що відбуваються в космосі та всередині Сонця, приводять до випромінювання енергії у вигляді електромагнітних хвиль різної довжини. Тварини й люди є перетворювачами енергії і невіддільні від світу рослин і мікроорганізмів. Усі ми включені в енергетичні цикли Всесвіту. (Поясніть чому.)

Сонце має великий вплив на явища, які відбуваються на Землі. Його короткохвильове випромінювання зумовлює важливі фізико-хімічні процеси у верхніх шарах атмосфери. Видимі й інфрачервоні промені є основними «постачальниками» тепла для Землі. У різних країнах світу, в т. ч. й у нас, ведуться роботи щодо ширшого використання сонячної енергії для господарських і промислових цілей (вироблення електроенергії, опалення будинків та ін.). Сонце не лише освітлює й зігріває Землю. Вияви сонячної активності супроводжуються низкою геофізичних явищ. Потоки заряджених частинок, прискорені під час спалахів, впливають на магнітне поле Землі й спричиняють магнітні бурі, які сприяють проникненню заряджених частинок у нижчі шари атмосфери (так виникають полярні сяйва). Короткохвильове випромінювання Сонця посилює іонізацію верхніх шарів земної атмосфери (іоносфери), що впливає на умови поширення радіохвиль, іноді порушуючи радіозв’язок. Вивчення цих явищ становить суть проблеми Сонячно-Земних зв’язків. Отже, Сонячно-Земні зв’язки — це система прямих або опосередкованих фізичних зв’язків між процесами на Сонці та Землі.

Активні процеси на Сонці, впливаючи на атмосферу й магнітне поле Землі, опосередковано діють і на складні процеси органічного світу (як тваринного, так і рослинного). (Поясніть як саме.)

Земля отримує від Сонця не тільки світло й тепло, що забезпечують необхідний рівень освітленості й температурний режим її поверхні, а й піддається комбінованому впливу ультрафіолетового та рентгенівського випромінювання, сонячного вітру. Варіації потужності цих чинників за зміни рівня сонячної активності формують ланцюжок взаємозалежних явищ у міжпланетному просторі, магнітосфері, іоносфері, біосфері, гідросфері та літосфері Землі (мал. 55).

Мал. 55. Схема Сонячно-Земних зв’язків

Сонце впливає на епідеміологічні умови на Землі, кількість стихійних лих (тайфуни, землетруси, повені), автомобільних і залізничних аварій тощо. Максимум таких явищ припадає на роки активного Сонця. Для власного порятунку людство зобов’язане берегти атмосферу та водні простори планети від зміни їхніх властивостей.

Вивчення Сонячно-Земних зв’язків є фундаментальною науковою проблемою. Прогнози стану магнітосфери й інших оболонок Землі необхідні для рішення практичних завдань у космонавтиці, радіозв’язку, транспорті, метеорології та кліматології, сільському господарстві, біології й медицині.

СОНЯЧНЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ, ВІДМІННОСТІ ВИПРОМІНЮВАННЯ Й ПОГЛИНАННЯ ТЕПЛА ПОВІТРЯМ, ПОВЕРХНЕЮ ГІРСЬКИХ ПОРІД І ВОДИ. Сонячне випромінювання в атмосфері Землі поділяють на пряме й розсіяне на частках, що перебувають у зваженому стані в повітрі атмосфери (пил, вода й інші елементи). Їхня сукупність утворює сумарне сонячне випромінювання.

Кількість сонячної енергії, яка падає на поверхню Землі, змінюється внаслідок руху Сонця. Ці зміни залежать від часу доби й пори року. За однакових метеоумов опівдні на Землю потрапляє більше сонячної радіації, ніж рано вранці або пізно увечері. Опівдні Сонце перебуває високо над горизонтом, і довжина шляху проходження його променів через атмосферу Землі скорочується. Отже, менше сонячної радіації розсіюється та поглинається, а більше проміння досягає поверхні.

Під час надходження на земну поверхню сонячна радіація здебільшого поглинається поверхнею, а частково відбивається. Відбивання сонячної радіації земною поверхнею залежить від характеру підстильної поверхні (мал. 56 на с. 72).

Мал. 56. Розподіл сонячної енергії

Відношення показника відбитої радіації (R) до загального (сумарного) потоку радіації (Q) на дану поверхню називається альбедо поверхні:

Отже, із загального потоку сумарної радіації (Q) частина відбивається від земної поверхні. Частина сумарної радіації поглинається земною поверхнею і йде на нагрівання верхніх шарів ґрунту та води.

Більшість природних поверхонь має альбедо в межах 10-30 %. Виняток становлять піщані пустелі (40 %), свіжий сухий сніг (80-90 %), вологий сніг (60-70 %). Альбедо гладкої водної поверхні для прямої сонячної радіації змінюється від кількох відсотків за високого сонця до 70 % — за низького. Для розсіяної радіації альбедо водних поверхонь становить 5-10 %.

Альбедо льоду залежить від температури повітря і змінюється в межах 30-40 %. Підвищення температури повітря приводить до зменшення альбедо льоду. Середнє значення альбедо хмар становить 40-50 %. Альбедо хмарності змінюється в досить широких межах, залежить від форми хмар, їхньої потужності.

Водна поверхня поглинає завжди більше сонячної радіації, ніж суходіл за однакової висоти Сонця, тому альбедо водних поверхонь є меншим, ніж альбедо суходолу. Пояснюється це тим, що сонячні промені проникають значно глибше у прозорі верхні шари води, ніж у ґрунт. У воді вони розсіюються й поглинаються. Через це на альбедо води значно впливає ступінь її мутності (суспензійності): для забрудненої води альбедо значно вищий, ніж для чистої. (Поясніть чому.)

Колір порід або ґрунтів, їхній мінеральний склад визначають енергетичний спектр відбитого й поглиненого потоків енергії та його інтенсивність.

Відкриваємо Україну

AFFECTS — проект сьомої рамкової програми ЄС із космічної погоди, у якому бере участь Україна, спрямований на прогнозування стану іоносфери над Європою та забезпечення потреб європейських користувачів глобальними навігаційними супутниковими системами.

Світлі породи або ґрунти відбивають світло сильніше темних. Вологість змінює їхню відбивну здатність, підвищуючи частку дифузного віддзеркалення хвиль видимого діапазону. Тому, наприклад, піски після дощу здаються на хроматичних знімках темнішими, ніж перед дощем. Майже всі зволожені породи й ґрунти темніші від сухих, а випромінювання ближнього інфрачервоного діапазону практично повністю поглинають вологі ґрунти та породи.

Густий трав’яний покрив зменшує добову амплітуду температури ґрунту і знижує її середню температуру. Середнє значення альбедо для полів жита і пшениці становить 10-25 %, поля бавовнику — 20-25 %, луки — 15-25 %, хвойного лісу — 10-15 %, листяного лісу — 15-20 %. Вплив рослинного покриву має здебільшого мікрокліматичне значення.

Розподіл сонячної радіації по земній поверхні залежить від географічної широти місцевості. Від полюсів до екватора радіація збільшується, або що більший кут, під яким сонячне проміння падає на поверхню Землі, то більше тепла вона отримує на одиницю площі. Від широти місцевості залежить і тривалість дня в різні пори року, що також визначає величину сонячної радіації, яка надходить на земну поверхню.

Дізнайтеся більше

9 березня 2016 р. з Абу-Дабі (ОАЕ) у свій перший політ навколо світу вирушив літак «SolarImpulse-2», який живиться виключно сонячною енергією.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: стисло про головне

• Земля отримує від Сонця не тільки світло і тепло, а й піддається комбінованому впливу ультрафіолетового й рентгенівського випромінювання, сонячного вітру.
• Сонячне випромінювання в атмосфері Землі поділяють на пряме й розсіяне, а їхня сума становить сумарне сонячне випромінювання.
• Відбивання сонячної радіації земною поверхнею залежить від характеру підстильної поверхні.
• Вивчення впливу сонячної активності на атмосферу Землі допоможе виявити, яким чином впливає Сонце на людський організм.

Знаю і вмію обґрунтувати

• 1. Поясніть, що таке Сонячно-Земні зв’язки та чим вони обумовлені.
• 2. Які види сонячного випромінювання ви знаєте?
• 3. Що таке альбедо? Як воно визначається?
• 4. Поясніть, як відбивання сонячної радіації земною поверхнею залежить від характеру підстильної поверхні. Наведіть приклади.
• 5. Укажіть, якими причинами зумовлений інтерес учених до проблеми Сонячно-Земних зв’язків.
• 6. Визначте альбедо земної поверхні (у %) за таких показників сонячної радіації за місяць: пряма — 200; розсіяна — 100; відбита — 150.
• 7. З якою метою вчені вивчають вплив сонячної активності на атмосферу Землі?

Шукаю в Інтернеті

Використовуючи різноманітні джерела інформації, наведіть приклади наукових досліджень Сонячно-Земних зв’язків.

Генерую ідеї

Як, на вашу думку, змінюється мікроклімат у місцевості, прилеглій до великої сонячної електростанції?

§ 16. Рухи Землі в Сонячній системі та Всесвіті. Сонячно-земні взаємодії. Вплив Місяця на Землю. Рух Землі навколо своєї осі. Полярне стиснення Землі. Сила Коріоліса

1. РУХИ ЗЕМЛІ В СОНЯЧНІЙ СИСТЕМІ ТА ВСЕСВІТІ. Сукупність космічних тіл, які обертаються навколо Сонця, складає Сонячну систему (мал. 1).

Назвіть і коротко охарактеризуйте космічні тіла Сонячної системи (мал. 1).

Земля разом із Сонцем рухається в космосі. Вона здійснює два головні рухи: добовий — навколо своєї уявної осі, та річний — навколо Сонця (365 діб 5 год 48 хв 46 с еліпсоїдною орбітою).

Цифрами позначено найбільші супутники:

Мал. 1. Сонячна система.

Мал. 2. а) Рухи Землі навколо Сонця; б) сонячний вітер.

Середня швидкість руху Землі навколо Сонця становить 30 км/с, або 108 тис. км/год. Сонце розміщене в одному із фокусів еліпса орбіти Землі, довжина обводу якого становить 936,25 млн 250 тис. км. Отже, протягом року Земля буває то ближче до Сонця, то далі від нього. Найближче до Сонця (147 млн км) наша планета підходить 1 січня, а приблизно 1 липня перебуває в найбільшому віддаленні (152 млн км). У цей час швидкість руху Землі навколо Сонця найменша (відповідно до законів Кеплера). Вісь Землі нахилена до екліптики (уявної лінії річного руху Сонця небесною сферою) під кутом 66°33′.

Із попередніх курсів географії пригадайте, як і на що впливає цей кут.

Йоганн Кеплер — німецький філософ, математик, астроном, астролог та оптик. Він відкрив закони руху планет Сонячної системи, що були названі на його честь. Найбільш поширена сьогодні система телескопів була розроблена вченим у 1611 р.

• 1) Підготуйте повідомлення про життя та наукову діяльність Й. Кеплера.
• 2) Знайдіть додаткову інформацію про закони Кеплера. Розкажіть, як відповідно до них рухаються Земля та інші планети Сонячної системи.

2. ВЗАЄМОДІЯ СОНЦЯ І ЗЕМЛІ. Під час руху навколо Сонця Земля займає чотири основні положення. Тому із цим рухом пов’язані чотири основні дати: весняне й осіннє рівнодення, зимове й літнє сонцестояння.

• 1) За допомогою мал. 2 а назвіть дати, коли настають астрономічна весна та інші пори року.
• 2) За допомогою мал. 2 б поясніть, як впливає на Землю сонячний вітер. Які явища з ним пов’язані?

У дні весняного й осіннього рівнодення Земля перебуває в точках перетину екліптики з небесним екватором, а Сонце розташоване в площині екватора Землі. Сонячне проміння падає на екватор під прямим кутом і віддає йому найбільше енергії. На північ та південь від екватора на однакових широтах сонячне проміння падає під однаковими, меншими кутами, ніж на екваторі.

• 1) За допомогою мал. 3 охарактеризуйте сонячно-земні зв’язки.
• 2) Що відбувається в Північній і Південній півкулях 22 грудня та 22 червня?

Мал. 3. Сонячно-земні зв’язки.

Загалом Сонце визначає існування життя на нашій планеті, нагріває атмосферу, спричиняє в ній рух повітряних мас, визначає погоду й клімат. Потоки заряджених часток (сонячний вітер), що надходять до Землі, є причиною полярного сяйва, магнітних бур і впливають на все живе на Землі (мал. 3).

3. ВПЛИВ МІСЯЦЯ НА ЗЕМЛЮ. Місяць, найбільший з усіх супутників планет Сонячної системи, також значно впливає на Землю та життя на ній. Найпомітніше цей вплив проявляється в океанічних припливах і відпливах (мал. 4).

Проте ними він не обмежується. Під дією сили тяжіння Місяця навіть тверда суходільна поверхня Землі піднімається в напрямку свого супутника на 50 см (ми цього не помічаємо). Місяць впливає на магнітне поле Землі й сповільнює її обертання навколо своєї осі.

Перегляньте на каналі Youtube відеоматеріали про припливи та відпливи в затоці Фанді (The Hopewell Rocks — OFFICIAL Time Lapse video).

За допомогою мал. 4 поясніть, чому висота припливів і сила відпливів бувають різними. Як це пов’язано з положенням Землі відносно Сонця та Місяця?

Сьогодні вчені все більше уваги приділяють впливу Сонця й Місяця на різні сфери діяльності та життя людини. Вони вивчають вплив магнітних бур, викликаних сонячним випромінюванням, на здоров’я людей, а також на роботу різноманітних технічних приладів. Тривають дослідження впливу циклів Місяця на рослинність в аграрному секторі.

4. ПОКАЗНИКИ РУХУ ЗЕМЛІ НАВКОЛО СВОЄЇ ОСІ. Земля обертається навколо своєї уявної осі приблизно за 24 години. Це доба. Тривалість сонячної доби Землі залежить від широти, у якій перебуває спостерігач, і пори року. У середньому вона триває 24 години: у грудні — 24 год 00 хв 30,4 с, у вересні — 23 год 59 хв 39,5 с.

Більше інформації читайте на Українському астрономічному порталі: astrosvit.in.ua/astroslovnyk/spravzhnia-soniachna-doba.

За одну годину Земля обертається із заходу на схід на 15°. Куляста форма планети та її обертання навколо своєї осі зумовлює зміну дня (період нагрівання Землі) і ночі (період охолодження) та впливає на формування клімату. З обертанням Землі пов’язані також місцевий і поясний час та лінія зміни дат.

Що таке місцевий і поясний час? Де розташована лінія зміни дат?

Під час навколосвітнього плавання Фернана Магеллана сталася дивна подія, яку тоді ще не могли пояснити. Корабель повернувся в Іспанію 6 вересня 1522 р., а в бортовому журналі була зазначена дата 5 вересня. Де ж загубився один день, якщо в журналі всі записи робили вчасно? Ф. Магеллан рухався на захід, переміщуючись з одного годинного поясу в інший кожні 15°. Під час перетину лінії зміни дат календар не перевели на день уперед, і тому «втратили» один день.

Мал. 4. Утворення припливів.

СЛОВНИК

Сонячна доба — проміжок часу між двома послідовними кульмінаціями Сонця.

Solar day — time interval between two consecutive culminations of the Sun.

5. ПОЛЯРНЕ СТИСНЕННЯ ЗЕМЛІ. СИЛА КОРІОЛІСА. Форма Землі — еліпсоїд — свідчить про її обертання. Унаслідок обертання навколо своєї осі планета стиснута з обох полюсів. Саме через це екваторіальний діаметр Землі (12 756,5 км) більший за земну вісь (12 713,7 км).

Міжнародний еліпсоїд був розроблений американським вченим Джоном Хейфордом у 1910 р., а в 1924 р. рекомендований для міжнародного використання Міжнародним союзом геодезії і геофізики (IUGG). В Україні, на відміну від більшості країн Європи, використовують еліпсоїд Красовського.

Сила Коріоліса названа на честь її першовідкривача, французького вченого, математика та інженера Гаспара Коріоліса. Вона є інерційною силою, яка виникає в тілах, що обертаються. Так, її породжує обертання Землі навколо своєї осі. У Північній півкулі сила Коріоліса спрямована праворуч від руху земної поверхні. Тому в Північній півкулі праві береги річок, які підмиває рухома вода, стрімкіші. У Південній півкулі все навпаки. Сила Коріоліса також сприяє виникненню циклонів та антициклонів (мал. 5).

За допомогою мал. 5 назвіть постійні та змінні вітри, які утворилися під впливом дії сили Коріоліса.

Умовні позначення: пунктирні стрілки — напрямки руху вітрів на «нерухомій Землі», суцільні стрілки — існуючі напрямки руху вітрів.

Мал. 5. Сила Коріоліса. Вплив на циркуляцію атмосфери та вітри.

Перегляньте відеоматеріали на каналі Youtube «Coriolis Effect ~ Gaspard-Gustave de Coriolis» (англійською мовою) та поясніть, як можна в повсякденному житті використати знання про силу Коріоліса.

Сила Коріоліса діє не тільки в природі, але й в економіці. Саме внаслідок цієї дії праві рейки українських залізниць спрацьовуються втричі швидше, ніж ліві.

ВИСНОВКИ

• Земля одночасно здійснює в космосі декілька рухів: навколо своєї осі, навколо Сонця і разом із Сонячною системою рухається в нашій Галактиці.
• Сонце і Місяць мають визначальний вплив на виникнення життя на Землі та його подальше підтримання й еволюцію.
• Ми із Землі бачимо лише одну півкулю Місяця, тому що період обертання супутника нашої планети навколо своєї осі майже повністю збігається із часом його обертання навколо Землі.
• З обертанням Землі навколо своєї осі пов’язані зміна дня й ночі, місцевий та поясний час і лінія зміни дат, полярне стиснення Землі, дія сили Коріоліса.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

• 1. Обґрунтуйте вплив Сонця на повсякденне життя людей у різних країнах.
• 2. Використовуючи додаткові джерела, порівняйте природні умови Землі, Венери й Марса. Чим, на вашу думку, визначаються їхні відмінності?
• 3. Робота в групах. Складіть рухому модель Сонячної системи.