Найкращі українські вина: що обирають сомельє

На останньому виноробному форумі був представлений “Винний Гід України 2019”. Які саме українські вина рекомендує гід та які з них сподобались редакції?

Українська винна галузь пережила величезний занепад після 80-х років минулого століття.

Проте за останні роки в Україні з’явилось чимало виноробів, наполегливих і одержимих, закоханих у свій край, завдяки яким галузь починає виходити з тіні і заявляє про себе все голосніше.

Це стало можливим в тому числі завдяки появі нового прошарку крафтових виноробів.

Разом з тим про українських виноробів мало що відомо у власній країні. Широкому загалу їхні досягнення невідомі. Коли споживач приходить купувати українське вино в магазині або замовляє келих вина в ресторані, то частіше віддає перевагу світовим виробникам.

Утім ми бачимо, що деякі українські винороби мало чим поступаються своїм європейським колегам. Так, їх зовсім небагато, в тисячі разів менше порівняно з тією ж Францією, наприклад, але з кожним роком стає все більше

Що каже статистика? Вино в Україні офіційно виробляють близько 75 компаній. Загальні площі виноградників сьогодні — 40,7 тис. га, з них ті, що використовуються для виробництва вина — 25,6 тис. га.

На щорічному виноробному форумі, одним з організаторів якого є “Українська правда”, був представлений “Винний Гід України 2019”. У видання увійшло 48 виноробних господарств та 183 позиції найкращих українських вин.

Усі вина були оцінені за міжнародною 100-бальною шкалою у форматі “сліпої” дегустації. Для цього було залучено найкращих фахівців Асоціації сомельє України. ЕП попросила представників “гіду” надати список 20 червоних та білих сухих вин, які отримали найвищі бали сомельє.

Насправді, цей список значно ширший і кожне з вин, яке потрапило у видання, заслуговує на окрему увагу. З повним списком можна ознайомитись трохи нижче.

Українські червоні вина

Артанiя червоне

Сухе, червоне

Виробник: Beykush winery (Причорномор’я: між Бузьким та Березанським лиманом Південного степу. Орієнтир — село Чорноморка, Миколаївська область)

Рік врожаю: 2015

Сорти винограду: Сапераві, Мерло, Каберне Совіньйон, Піно Нуар.

Ферментація та витримка у нейтральна ємностях, рік витримки в бочці.

Вино глибокого пурпурного кольору. Виражений аромат чорної смородини, ожини, стиглої вишні, у поєднанні з ароматом шкіри та тютюну. Тіло середнє. Смак насичений та соковитий.

Рекомендації: м’ясні страви, м’ясо на грилі, м’ясні делікатеси, сир твердий. Температура: 14-16 градусів.

Оцінка гіду: 88 балів

Merlot Reserve

Сухе, червоне

Виробник: Шабо (Бессарабія, між Дністровським лиманом та Чорним морем, Орієнтир — село Шабо, Одеська область)

Рік врожаю: 2017

Сорт винограду: Мерло.

Ферментація у нейтральних ємностях. Витримка у барріках 6 місяців. Додаткова витримка у пляшках

Вино рубінового кольору. Виражений аромат в’яленої вишні з малиною, відчуваються ноти кориці, солодки, тютюну. Тіло середнє. Фруктовий освіжаючий смак.

Рекомендації: М’ясо на грилі, м’ясні страви, м’ясні делікатеси. Температура: 14-15 градусів.

Оцінка гіду: 88 балів

Артанiя резерв

Сухе, червоне

Виробник: Beykush winery (Причорномор’я: між Бузьким та Березанським лиманом Південного степу. Орієнтир — село Чорноморка, Миколаївська область)

Рік врожаю: 2013

Сорти винограду: Каберне Совіньйон, Сапераві.

Ферментація у нейтральній ємності. Витримка у американській бочці 2 роки.

Вино гранатового кольру. Виражений аромат пряних ягід із чорносливом та спеціями гармонійно поєднуєтсья з ароматами фермерського подвіря ,шкіри та тютюну. Тіло повне. Добре збалансований смак із оксамитними танінами.

Рекомендації: М’ясо на грилі, м’ясні страви, сир твердий, м’ясні делікатеси. Температура: 15-16 градусів.

Оцінка гіду: 88 балів

Saperavi Reserve

Сухе, червоне

Виробник: Inkerman (Причорномор’я: наразі Нова Каховка, Херсонська область та смт. Долинське, Одеська область)

Рік врожаю: 2014

Сорт винограду: Сапераві.

Ферментація в нейтральних ємностях. Витримка у бочці. 18 місяців зі славонського дуба, без випалу, об’ємом у 350 та 500 л. Додаткова витримка у пляшках 12 місяців.

Глибокий рубіновий колір. Середній ягідний аромат вишні, малини зі сливою. Аромат гармонійно доповнює солодка та чорний перець. Смак ягідний збалансований з гірчинкою у післясмаку.

Рекомендації: Дичина, м’ясні делікатеси, м’ясні страви. Температура: 13-15 градусів.

Оцінка гіду: 87 балів

Оксамит України Марочне

Сухе, червоне

Виробник: Виноробне господарство Князя Трубецького (Причорномор’я: на схилі Каховського водосховища. Орієнтир — село Веселе, Херсонська область)

Рік врожаю: 2015

Сорт винограду: Каберне-Совіньйон.

Ферментація у нейтральних ємностях, витримка у барріках не менше двох років. Під час витримки проводяться дві відкриті та дві закриті переливки.

Вино рубінового кольору. Середній аромат в’ялених ягід, джему, тютюну, шкіри та ванілі. Середнє тіло. Соковитий ягідний смак.

Рекомендації: М’ясо на грилі, м’ясні страви, сир твердий, м’ясні делікатеси. Температура: 15-17 градусів.

Оцінка гіду: 86 балів

Cabernet Sauvignon Reserve

Сухе, червоне

Виробник: Inkerman (Причорномор’я: наразі Нова Каховка, Херсонська область та смт. Долинське, Одеська область)

Рік врожаю: 2014

Сорт винограду: Каберне-Совіньйон.

Витримка у бочці зі славонського дубу, без випалу, об’ємом у 350 та 500 л 18 місяців. Додаткова витримка у пляшках 12 місяців

Вино гранатового кольору. Аромат середній ягідний. В ароматі вишня, чорнослив, тютюн, шкіра та спеції. Середнє тіло. Добре збалансований смак.

Рекомендації: М’ясні страви, дичина, м’ясні делікатеси. Температура: 15-16 градусів.

Оцінка гіду: 86 балів

Каберне

Сухе, червоне

Виробник: Виноробня “VINARIA” (Бессарабія: Орієнтир — село Лощинівка, Одеська область)

Рік врожаю: 2016

Сорти винограду: Каберне Совіньйон.

Ферментація у нейтральних ємностях. Витримка у бочці з молдавського дуба (другий розлив) 8 місяців.

Вино глибокого рубінового кольору. Виражений аромат ягід чорної смородини, стиглої вишні, горіхів, кориці, тютюну. Збалансований смак із ягідним фінішом.

Рекомендації: М’ясні страви, м’ясні делікатеси, м’ясо на грилі. Температура: 13-15 градусів.

Оцінка гіду: 86 балів

Cabernet Villa Tinta

Сухе, червоне

Виробник: Винхол Оксамитне (Бессарабія: на березі озера Ялпуг. Орієнтир — село Оксамитне, Одеська область)

Рік врожаю: 2017

Сорт винограду: Каберне Совіньйон.

Ферментація у нейтральних ємностях. Витримка у бочці 3 місяці.

Вино інтенсивно гранатового кольору. Аромат середній, в якому відчуваєтеся вишня, слива, тютюн, шкіра та шоколад. Тіло середнє. Смак округлий та збалансований.

Рекомендації: М’ясні делікатеси, м’ясні страви, сир твердий. Температура: 15-16 градусів.

Оцінка гіду: 86 балів

Українські білі вина

Бейкуш Шардоне

Сухе, біле

Виробник: Beykush winery (Причорномор’я: між Бузьким та Березанським лиманом Південного степу. Орієнтир — село Чорноморка, Миколаївська область)

Рік врожаю: 2017

Сорт винограду: Шардоне.

Ферментація у нейтральних ємностях. Витримка у бочках із американського та французького дуба 12 місяців, з подальшим асамбляжем із двох бочок для підкреслення смаку та гармонійності аромату.

Вино золотистого кольору. Добре виражений аромат вершків, горіхів у поєднані з тонами медових фруктів, абрикоса, ананаса і тостами. Тіло середнє. Смак комплексний із хлібним нюансом.

Рекомендації: Риба, морепродукти, устриці, біле м’ясо. Температура: 10-13 градусів.

Оцінка гіду: 90 балів

Chardonnay Villa Tinta

Сухе, біле

Виробник: Винхол Оксамитне (Бессарабія: на березі озера Ялпуг. Орієнтир — село Оксамитне, Одеська область)

Рік врожаю: 2017

Сорт винограду: Шардоне.

Ферментація у нейтральних ємностях. Витримка в бочці 3 місяці.

Вино лимонного кольору. Виражений фруктовий аромат яблук, манго, лічі з ванільною випічкою. Тіло середнє. Смак збалансований із хлібним нюансом.

Рекомендації: Морепродукти, риба, риба на грилі, устриці. Температура: 10-13 градусів.

Оціна гіду: 89 балів

Chardonnay Reserve

Сухе, біле

Виробник: Вина Гулієвих (Причономор’я: між узбережжям Чорного моря та Дністровським лиманом. Орієнтир — Великодолинське, Одеська область)

Рік врожаю: 2016

Сорт винограду: Шардоне.

Ферментація у нейтральних ємностях. Витримка у бочці від 6 місяців.

Вино золотистого кольору. Виражений аромат вершкового масла, та горіхів у поєднанні із фруктовим ароматом яблука, абрикоса та банана. Тіло середнє. Смак комплексний із хлібним нюансом.

Рекомендації: Морепродукти, риба, устриці, біле м’ясо. Температура: 9-11 градусів.

Оцінка гіду: 88 балів

Chardonnay Reserve Шабо

Сухе, біле

Виробник: Шабо (Бессарабія, між Дністровським лиманом та Чорним морем, Орієнтир — село Шабо, Одеська область )

Рік врожаю: 2016

Сорт винограду: Шардоне

Ферментація у нейтральних ємностях. Витримка у барріках 6 місяців. Додаткова витримка у пляшках.

Вино лимонного кольору. Виражений цитрусовий аромат поєднується з білими квітами, ваніллю та вершковим маслом. Тіло середнє. Насичений цитрусовий смак.

Рекомендації: М’ясо на грилі, м’ясні страви, сир твердий. Температура: 10-13 градусів.

Оцінка гіду: 87 балів

Йоханітер

Сухе, біле

Виробник: Сімейна виноробня Father`s wine (Поділля. Орієнтир — смт. Гусятин, Тернопільська область )

Рік врожаю: 2018

Сорт винограду: Йоханітер.

Ферментація та витримка у нейтральних ємностях.

Вино лимонного кольору. Добре виражений аромат зелених яблук, груші дюшес та персику у поєднанні з білими квітами у меді. Легке тіло. Смак хрусткий та округлий.

Рекомендації: Морепродукти, риба, овочі. Температура: 9 -11 градусів.

Оцінка гіду: 87 балів

Перлина

Сухе, біле

Виробник: виноробня “V.Petrov” (Бессарабія. Орієнтир — село Струмок, Одеська область )

Рік врожаю: 2017

Сорт винограду: Купаж 12 білих сортів винограду.

Мацерація у нейтральних ємностях 2-8 днів зі зрошенням поверхні шапки. Витримка на тонкому осаді у нейтральних ємностях.

Вино золотистого кольору. Виражений аромат в’ялених фруктів дині з жовтими квітами, медом та карамеллю. Середнє тіло. Смак з медовим нюансом.

Рекомендації: Риба на грилі, риба, фрукти. Температура: 10-13 градусів.

Оцінка гіду: 87 балів

Шардоне

Сухе, біле

Виробник: виноробня “V.Petrov” (Бессарабія. Орієнтир — село Струмок, Одеська область )

Рік врожаю: 2017

Сорт винограду: Шардоне.

Мацерація у нейтральних ємностях 2-8 днів зі зрошенням поверхні шапки. Витримка на тонкому осаді у нейтральних ємностях.

Вино бурштинового кольору. Виражений аромат, у якому домінує груша дюшес із сухофруктами в поєднанні з інжиром та шипшиною у меді. Тіло середнє. Смак із нюансами тропічних фруктів.

Рекомендації: Морепродукти, риба, фрукти, риба на грилі. Температура: 10-13 градусів.

Оцінка гіду: 87 балів

Fantasy Timorasso

Сухе, біле

Виробник: Beykush winery (Причорномор’я: між Бузьким та Березанським лиманом Південного степу. Орієнтир — село Чорноморка, Миколаївська область)

Рік врожаю: 2017

Сорт винограду: Тіморассо.

Ферментація у нейтральних ємностях. Витримка у бочці з французького дуба не менше ніж 12 місяців.

Вино блідо-лимонного кольору. Виражений аромат стиглих фруктів, ванілі, диня з відтінком білого перцю. Тіло середнє. Смак добре збалансований з приємною свіжістю.

Рекомендації: Риба, морепродукти, риба на грилі. Температура: 10-12 градусів.

Оцінка гіду: 87 балів

Telti-Kuruk Reserve

Сухе біле

Виробник: Шабо (Бессарабія, між Дністровським лиманом та Чорним морем, Орієнтир — село Шабо, Одеська область)

Рік врожаю: 2017

Сорт винограду: Тельті-Курук. Ферментація у нейтральних ємностях. Витримка у нейтральних ємностях 70%, витримка у французьких барріках 30%. Додаткова витримка у пляшках

Вино лимонного кольору. Аромат середній трав’янистий з мінералами та цитрусами, листям смородини, добре виражені квіти акації. Тіло легке. Гармонійний, легкий та освіжаючий смак.

Рекомендації: Овочі, риба, морепродукти, устриці. Температура: 9-12 градусів.

Оцінка гіду: 87 балів

Що ще сподобалось редакції

Рислінг

Сухе, біле

Виробник: Сімейна виноробня Колоніст (Бессарабія: на березі озера Ялпуг. Орієнтир — село Криничне, Одеська область)

Рік врожаю: 2018

Сорт винограду: Рислінг.

Ферменація та витримка у нейтральних ємностях.

Вино блідо-лимонного кольору. Середній квітковиий аромат із печеними фруктами, медом та лимоном. Тіло середнє. Смак легкий із присмаком жовтого яблука.

Рекомендації: М’ясо на грилі, твердий сир, м’ясні страви, м’ясні делікатеси. Температура: 10-12 градусів.

Оцінка гіду: 86 балів

Souvignier Gris

Сухе, біле

Виробник: Виноробня Edem Resort winery (Захід України, поблизу Львова)

Рік врожаю: 2018

Сорт винограду: Совіньєр Грі

Ферментація та витримка у нейтральних ємностях.

Вино лимонно-золотистого кольору. Виражений аромат тропічних фруктів з лаймом, грушею дюшес, персиокм та медом. Тіло легке. У смаку виражені мінерали.

Рекомендації: Біле м’ясо, риба, морепродукти, м’який сир. Температура: 9 -11 градусів.

Оцінка гіду: 86 балів

Піно Нуар Витримане

Сухе, червоне

Виробник: Виноробне господарство Князя Трубецького (Причорномор’я: на схилі Каховського водосховища. Орієнтир — село Веселе, Херсонська область)

Рік врожаю: 2015

Сорт винограду: Піно Нуар.

Ферментація у нейтральних ємностях. Витримка у барріках 12 місяців. Додаткова витримка у пляшках.

Вино рубіново-помаранчевого кольору. Аромат середній: вишня, малина, чорнослив, спеції та ваниль. Смак ягідний із легкими танінами.

Рекомендаціїї: М’ясні делікатеси, біле м’ясо, м’ясо на грилі, тверді сири. Температура: 15-16 градусів.

Оцінка гіду: 84 бали

Висока гама

Сухе, червоне

Виробник: Сімейна виноробня Колоніст (Бессарабія: на березі озера Ялпуг. Орієнтир — село Криничне, Одеська область)

Рік врожаю: 2016

Сорт винограду: Каберне-Совіньйон, Мерло.

Ферменація у нейтральних ємностях. Тривала мацерація та бродіння цільними ягодами в дубових ємностях. Витримка у нових французьких барріках із унікальним керамічним випалом 14 місяців.

Вино гранатового кольору. Виражений аромат, у якому домінують пряні ягоди з чорносливом, перцем, тютюном та фермерським подвір’ям. Тіло середнє. Смак насичений з терпкістю та ягідним присмаком.

Рекомендації: М’ясо на грилі, м’ясні страви, твердий сир. Температура: 15-16 градусів.

Оцінка гіду: 84 бали

Троянда Карпат

Десертне, біле

Виробник: Шато Чизай (Закарпаття. Орієнтир — місто Берегове, Закарпатська область)

Рік врожаю: 2014

Сорт винограду: Трамінер рожевий

Мацерація у нейтральних ємностях 12-24 години. Ферментація та витримка у нейтральних ємностях.

Вино бурштинового кольору. Виражений аромат карамелізованих фруктів, горіхів із медом та квітами. Тіло повне. Збалансований смак горіхів та меду.

Рекомендаціїї: Тверді сири, десерти. Температура: 13-15 градусів.

Оцінка гіду: 88 балів

Граппа (Grappa): опис італійського напою, як з чим правильно його пити і які коктейлі можна приготувати

Ще близько півстоліття тому граппа сприймалася мало не як бідняцький напій, який немислимий на розкішному прийомі. Частка істини в цьому, звичайно, є — поміркуйте самі, адже цю виноградну горілку італійські селяни готували фактично з відходів, що залишаються від виробництва вина. Тим не менш, грап зумів пробитися до класу престижних напоїв. Особливо популярні коктейлі з грапою, які подаються в найкрутіших нічних клубах.

Загалом, граппа, на думку більшості, раніше сприймалася як такий собі аналог вітчизняної самогонки. Хоча тут у італійської бормотухи є одна безперечна перевага. На відміну від самогону, її роблять не з буряка і картоплі, наполягаючи на терпкості на портяночках, а з виноградних віджимань. Тому від обох напоїв прихід приблизно однаковий, тільки грап ще й смачненько пахне виноградом.

Проте доля цього спиртного напою склалася куди вдаліше, ніж у самогону. Мабуть, піарники попалися грамотні, так що тепер назву італійської виноградної горілки можна зустріти навіть у розкішних меню найпрестижніших ресторанів, як найблагородніші коньяки. Часто грап коктейль доповнює, але багато хто п’є її і в чистому вигляді після їжі або в момент зміни страв. Це досить міцний напій (40 — 50%), тільки його не перекидають залпом, як вітчизняну горілку. Погодьтеся – якщо платиш за напій з ароматом винограду, трохи безглуздо цим ароматом не насолодитися. Спеціально для цього вигадана спеціальна чарочка — внизу широка, а зверху схожа на вузьку колбочку. У цій звуженій частині концентрується виноградний аромат.

Тільки ось тим, кому не до смаку міцні напої, граппа у чистому вигляді може і не сподобатися. Що вже й казати про жінок — смакувати 40-градусний алкогольний напій навіть найстоїчнішим панночкам складно, хіба тільки під гарний закусь, але це, погодьтеся, виглядатиме вже не комільфо.

Ось тут дуже доречні припадають коктейлі з грапою. Виноградний аромат робить цей напій ідеальною основою для різноманітних сумішей. Крім того, з XV століття, коли італійські селяни щойно придумали гнати грапу з виноградної макухи, її смак трохи помінявся. Раніше він був куди грубіший, ось чому у людей з пристойним достатком вона не мала попиту.

У ХХ столітті рецептура цієї виноградної самогонки трохи змінилася. Щоб зробити грапу більш привабливою, виробники стали експериментувати зі складом, використовуючи спеціально виведені для цього сорти винограду. Для особливої ​​пахучості спирти витримують у бочках не лише з деревини лімузенського дуба, а й з лісової вишні. Смак грапи від різкого змінився до витонченого. Щоб посилити ефект, напій намагалися наполягати на різних ягодах, фруктах, навіть на ароматних травах. Звичайно, не зовсім бальзам «Стрілецький степ», але спиртом у ніс не шибає — і добре.

Такі пахучі різновиди якнайкраще проканають, якщо Ви зібралися готувати коктейлі з грапою. Не терпиться перевірити? Будь ласка – для найпростіших варіацій нічого особливого і не потрібно. Граппа відмінно поєднується з будь-якими соками та свіжими фруктами. Порійтеся в холодильнику – напевно там знайдеться яблучко або груша, що завалялося, покотять і персики або абрикоси. Просто відпиліть від фрукта шматочок м’якоті і роздавіть у келиху, а потім налийте зверху трохи виноградної горілки. Такі коктейлі з грапою особливо сподобаються жінкам. Дуже приємний і вигідний знак уваги – і смачно, і невитратно. Добре п’ється, наприклад, освіжаючий джулеп із граппи. Просто розітріть із цукром трохи листя свіжої м’яти та залийте цю кашку виноградної водної — 40 мл. буде цілком достатньо. А самі італійці взагалі мають звичай заважати грапу з кавою. Чим не коктейль?

Хочете справити на обраницю вагоміше враження? Спробуйте зварганити коктейлі з граппо складніше. Освоїти наведені нижче рецепти зможе навіть людина, яка не має абсолютно ніяких навичок бармена, а на смак отримані коктейлі з грапою будуть не гірші за ті, що пропонуються в дорогих барах або нічних клубах. Отже, хапайте якусь посудину з кришкою, яка б змогла замінити нам шейкер, пару келихів, пляшечку граппи (бажано брати молоду) і — вперед!

Як приготувати коктейлі з граппою?

Особисто я люблю виноградні самогони-грапу та чачу, а також унікальні коктейлі Bubble Tea. Їх треба зберігати у морозилці, щоб пити дуже холодними. Граппа виробляється, насправді, з відходів виробництва вина. Мені якось довелося спілкуватися з однією жінкою, власницею грапокурні (або як називаються підприємства, що виробляють грапу?). Втім, вона, судячи з ідеальної української, була не зовсім італійкою. Так ось вона розповідала, як одна виноробня, збираючи виноград, ледь натиснувши з нього сік, дзвонить, щоб виноградний макуха забрали протягом 2-х годин для якнайшвидшої перегонки в грапу.

І треба відзначити, граппа цієї жінки дуже гарна, і за запахом дуже нагадує вино. Але повернемося до коктейлів на основі грапу. Смак грапи, як у тому анекдоті, «шампанським не перебити». З чим її не змішуй, вона у будь-якому коктейлі буквально кричить: «Я тут! ! ! ». У чистому вигляді, грапа-ідеальний напій для осені, точніше, того часу року, коли вдень погода ще більш-менш тепла, але холодним, сльота вранці без краплі чогось холодно-обпалюваного не обійтися. Але пити з ранку я не закликаю)) Краще таким же осіннім вечором спробувати коктейль з грапою-він довше п’ється, але від осінньої депресії позбавляє не гірше за «чистагана». Пропоную Вам огляд нескладних у приготуванні коктейлів із грапою.

Граппа Манхеттен

Читайте також:

Збовтати все в шейкері з льодом, вилити в келих для мартіні, прикрасити вишнею коктейльною.

Цей коктейль – одна з варіацій класичного коктейлю “Манхеттен”, тільки замість бурбона використовується граппа. За смаком-досить сильний присмак граппи, вермут відчувається мало, ангостура те саме, можливо, її слід додавати більше (але переборщувати те саме не варто). Як усі «манхеттани», цей коктейль для сильних духом!

Італійська дружина

Збовтати в шейкері з льодом, перелити в келих для мартіні, за бажання прикрасити фізалісом і облямівкою із солі.

У цьому коктейлі швидше важливий вигляд, а не смак, тому що лимонний сік та кюрасао лише злегка згладжують досить різкий смак граппи. Я також додав у келих піну з Блю Кюрасао, що так само надало більше естетики, ніж смаку. Смак приємний, яскраво виражений, швидко не вип’єш, але й на лонг дрінк не потягне

Граппато

Збовтати з льодом у шейкері або змішати у склянці, перелити в келих для мартіні. Прикрасити коктейльною вишнею.

У мене давно є ідея, змішати грапу з чимось ще таким самим італійським. Я, правда, думав спочатку про лимончел, але знайшов варіант з амаретто. Останній значно підсолоджує коктейль, виходить оригінальне поєднання різкою за смаком граппи і нудотно-солодкого амаретто.

Але, треба сказати, на великого любителя … всього італійського.

Венеціанський захід сонця

Змішати в шейкері грапу та апельсиновий сік. Перелити в наповнений льодом склянку коллінз, акуратно влити кампарі.

Єдиний лонг-дринк із сьогоднішньої дегустації. Далекий родич «Сходу текіли». Смак освіжаючий, хоч і тут різкість грапи досить серйозна. Гіркота кампарі надає свою приємну тонізуючу нотку.

Класика жанру

Все змішати і влити в тумблер з льодом .

Найпростіший коктейль, але, як виявилося, найцікавіший. Простий склад дає цілком пристойний смак і різкість грапи йде майже вся. Разом з тим, сама граппа з ангостурою не дає занадто нудотної солодощі від сиропу, і в результаті виходить дуже збалансований смак.

Улюблені коктейлі в домашніх умовах

Граппа

Граппа більше не є тим вогненним напоєм з різким запахом і дуже сумнівним смаком, який обпалював дідове горло сучасного італійця. І хоча італійська граппа, як і раніше, «білою блискавкою» проходить по горлу, вона стала м’якшою, а найкращі марки цього бренді відрізняються тонким ароматом і пікантним післясмаком.

Звичайний самогон, що виганявся в минулі століття італійськими бідняками і зневажається знаті, став шляхетним вишуканим напоєм і зайняв гідне місце серед елітарного алкоголю в наші дні.

Що таке граппа?

Італійський міцний спиртний напій граппа (grappa) – це чистий, іноді бурштиновий дистилят із виноградного вичавлення, що містить від 37,5 до 60 відсотків алкоголю за обсягом. Вижимки є відходами процесу виноробства, що включають шкірку і виноградні кісточки, незброжену м’якоть і, можливо, гребені (виноградні гілочки). Характерною рисою, що робить грапу відомою серед інших міцних алкогольних напоїв, є пряно-фруктові відтінки в її ароматі та яскраво виражені мінеральні тони у смаку. Найкращу грапу виготовляють на невеликих приватних заводах. Правда, на елітний напій граппа ціна відповідає його якості. Граппа – істинно італійський вишук! Виняткове декларація про найменування Граппа Італія офіційно закріпила за своїм національним алкогольним напоєм. З Регламентаційної ухвали ЄС 110/08 випливає, що тільки Італія є країною — виробником дистиляту з виноградних вичавків під назвою «grappa», а виноград має бути вирощений виключно в Італії. Тому, кажучи граппа, немає необхідності додавати слово італійська: такою вона є за виробництвом, культурою та традиціями.

Історія грапи:

Історія походження грапи сягає своїм корінням до середньовічної північної Італії. За однією з версій вона родом з невеликого містечка Бассано дель Граппа у Венето, жителі П’ємонту і Фріулі вважають місцем народження грапи свої регіони. Невідомо, ким уперше була дистильована граппа – грубий та різкий, несмачний, але досить міцний алкоголь. Упродовж сотень років горілка грапу була напоєм італійської бідноти. Її пили як дижестив, настоянкою на лікарських травах лікували від різних хвороб. Перетворення грапи відбулося 1970 року. Потомственні виробники грапи Ноніно випустили «односортову» грапу з вичавки найкращого винограду найкращого виноробного регіону країни. Сьогодні бренд Ноніно Граппа відомий у всьому світі. А тоді їх приклад наслідували інші італійські дистилятори. Інтерес до грап почав зростати за межами країни і не тільки в Європі. У підсолодженому вигляді вона сподобалася американцям, а нещодавно напій грапу купити і належно оцінити змогли і австралійці.

Види граппи:

Грап класифікується відповідно до її віку, сорту або сортів винограду, з якого отримані вичавки і, можливо, рослинними есенціями, що використовуються для її ароматизації, а також географічним походженням вичавки.

Виноградний алкогольний напій Граппа (Grappa) – італійська гордість

У винних картах багатьох ресторанів та барів регулярно з’являються нові алкогольні напої. Одним із них є і Граппа (Grappa).

Багато людей незнайомі із цим алкоголем не ризикують замовляти його вперше. А даремно. Адже Граппа це смачний та елітний виноградний напій.

Історія та виробництво

За своєю суттю Граппа це міцний алкогольний напій, що виготовляється на основі виноградної макухи.

• Відсотковий вміст у ньому спирту може досягати 48 оборотів.
• Для її виготовлення використовують не тільки шкірку, кістки та стебла виноградних ягід, але й іноді додають деякі підсолоджувачі.
• Саме завдяки їм різні види Граппи мають різну слабкість та різні присмаки.

За великим рахунком, це не просто назва якогось одного алкогольного напою, ця найменування цілої їх групи.

Важливо! Сьогодні Граппа називають італійською горілкою, а деякі відносять її до одного із видів бренді. Для багатьох Італія насамперед асоціюється саме із цим алкоголем.

Напій італійських бідняків

Спочатку цей напій призначався для найбідніших верств населення, а все тому, що його створювали з неліквіду. Тобто насправді з відходів.

Висока міцність цього алкоголю і його непоганий смак швидко зробили Грапп одним з найпопулярніших видів спиртного. Але протягом довгого часу поза межами самої Італії про неї нічого не знали.

Довідка! Перші згадки про неї зустрічаються в документах, датованих 1451 роком. Проте сьогодні історики стверджують, що вперше бідняки скуштували цей алкогольний напій вже в 11 столітті.

Виготовляли його в Боссано дель Граппа, саме на честь цієї провінції та отримала італійська горілка свою назву.

• Популярність Граппи значно зросла під час правління у Франції Бонапарта.
• Саме тоді її вперше спробували французькі солдати і прийшли в захват.
• Невелика кількість цього виноградного алкоголю швидко знімала втому, допомагала швидше відновлювати сили, а також збуджувала апетит перед вживанням убога армійського пайка.

Протягом 19-20 століть відбувалася істотна модернізація виробничого процесу, а також посилювався відбір якісної виноградної макухи для виготовлення цієї виноградної горілки.

Перехід до еліти

Вже на початку 20 століття цей алкоголь стали вживати не лише бідняки, а й імениті громадяни, які могли собі дозволити придбати практично будь-яке дороге спиртне.

Саме така широка популяризація стала головним доказом високої якості Граппи.

Технологія приготування, що постійно вдосконалюється, а також жорсткий відбір сировини для виробництва горілки з Італії дали можливість цьому напою вже в 21 столітті стати одним з елітних і встати з один ряд з віскі, брендом і ромом іменитих світових виробників.

Довідка! Ексклюзивні права на виготовлення та реалізацію Граппи сьогодні маєте лише Італія. Вона офіційно отримала таке підтвердження у 1986 році від Європейського Союзу. Жодна країна у світі більше не може називати вироблену виноградну горілку також.

Варто зазначити, що італійська влада ввела у своїй країні в 1986 році спеціальний указ, згідно з яким далеко не кожен виноградний самогон, який виготовляється навіть у цій країні, може вважатися Граппо.

Для цього його виготовлення має здійснюватись за спеціальною технологією:

1. Відразу після приготування готовий напій обов’язково розливають по бочках і витримують, під час якої розкривається справжній смак і аромат цього напою.
2. Час витримки, залежно від виробника, може становити від одного до вісімнадцяти місяців.

Подивіться відео, в якому розповідається про традицію виробництва напою та показує процес його приготування:

Як правильно пити?

Самі італійці розробили спеціальну культуру вживання цього алкоголю.

Тільки за цими правилами можна в повному обсязі оцінити справжній смак, а головне аромат цього міцного напою:

1. Подають його вже після їди в невеликих кількостях.
2. Наливають у чарки або склянки для коньяку приблизно 20 – 50 мл напою.
3. Перед тим як випити Грап її обов’язково необхідно понюхати, щоб насолодитися насиченим виноградним смаком.
4. П’ють виноградну горілку у охолодженому вигляді. Оптимальною вважається температура від 12 до 16 градусів.
5. Не варто забувати і про те, що це міцне спиртне, тому вживаючи його навіть у невеликих кількостях після рясного прийому їжі, обов’язково слід закушувати.

Чим закушувати?

В принципі, закусувати Граппу можна чим завгодно. Самі мешканці її батьківщини вважають за краще використовувати різноманітні канапе, а також пасту з різними соусами.

Непогано поєднується виноградна горілка і з:

• виноградів;
• фаршированими маслинами;
• сирами;
• чорною міцною кавою;
• равіолі;
• різотто;
• різноманітні м’ясні страви.

Довідка! Самі італійці рекомендують закушувати Граппу саме смаженою бараниною.

У сучасних умовах равіолі легко можна міняти на пельмені, а різотто на плов. На смак та аромат самої виноградної горілки та на її післясмак така заміна ніяк не вплине.

Коктейлі

Але зовсім необов’язково пити цей міцний алкогольний напій у чистому вигляді.

На його основі можна приготувати різні коктейлі, які одночасно пом’якшують смак італійської горілки, але не заб’ю її ніжний післясмак.

1. Дружина італійця – це напій із незвичайним блакитним відтінком. Готується він у шейкері. У нього поміщають трохи колотого льоду, додають Граппу (40 г), сік однієї лимонної часточки (10 г) та лікер Curasao (5 г). Усі ретельно змішують протягом 2 хвилин. А потім одразу розливають по коктейльних келихах і подають.
2. Манхеттен. Готується також шляхом змішування інгредієнтів. Змішують 50 г виноградної горілки, додають червоний вермут – 25 г і кілька крапель гіркого біттера на свій смак. Збовтують разом із колотим льодом, подають із трубочкою.
3. Класика. Готується з рівних пропорцій Граппи та цукрового сиропу. Додають кілька крапель ангустери. Келих перед подачею прикрашають тонкою скибочкою лимона. П’ють без трубочки маленькими ковтками.

Граппа – це універсальний алкоголь, який можна вживати не лише з будь-якою закускою, але й у будь-якому вигляді – хоч у чистому, хоч у складі смачних коктейлів.

Спробувати справжню італійську горілку варто обов’язково хоч раз у житті.

Як правильно пити грапу – поради італійців

За кілька століть це спиртне з дешевого непрестижного напою нижчих верств суспільства перетворилося на національне надбання та гордість Італії. Далі я розповім, як правильно пити граппу, щоби відчути її унікальний характер. Ви дізнаєтесь кілька простих правил, яких потрібно дотримуватися.

Граппа (grappa) – це італійський алкогольний напій міцністю 40-55 градусів, що отримується шляхом перегонки залишків винограду (кістячок, м’якоті, стебел, шкірки), що залишаються після виробництва вина. Простіше кажучи, грапою називають міцну самогонку з виноградної макухи.

• bianca, giovane («б’янка», «джоване») – молода без витримки;
• affinata in legno («афіната ін леньо») — витримана в дерев’яних бочках 6 місяців, має м’якший і збалансований смак;
• invecchiata («інвек’ят») – витримка не менше 12 місяців;
• rizerva, stravecchia (“стравек’я”, “рідзерва”) – витримують у бочках не менше 18 місяців.
• aromatica (“ароматика”) – виготовлена ​​з мускатних сортів винограду, що дають сильний аромат;
• aromatizzata («ароматидзата») – граппа, настояна на ягодах, фруктах, травах (кориця, мигдаль, чорна смородина, суниця тощо).

Історична довідка. Вперше граппа з’явилася Італії у ХІ столітті. Її робили у місті Бассано-дель-Граппа, звідси й назва. Перша письмова згадка про італійську виноградну самогону датується 1451 роком. У документі нотаріус із П’ємонту заповідав своїм рідним перегінну установку та деяку кількість готового напою.

У Середньовічній Європі грапу пили лише простолюдини, які не мають змоги купити вино. Вони робили брагу з вичавки винограду, а потім переганяли (дистилювали) її. Через недосконалі перегінні куби якість напою залишала бажати кращого, але нічого іншого бідні селяни дозволити собі не могли. Тільки через століття, коли технологію виробництва грап довели до досконалості, вона з’явилася на столах солідних панів і стала вважатися кращим дижестивом.

У 1997 році уряд Італії видало декрет, згідно з яким грапою може називатися лише дистилят, виготовлений на території країни з місцевої сировини. З цього моменту грап є напоєм, назва якого контролюється за походженням. Вона стала в один ряд із коньяком, шампанським, кальвадосом та іншими регіональними напоями.

Культура вживання грапи

1. Температура подавання. Граппу витримкою 1-2 роки перед подачею на стіл прийнято охолоджувати до температури 5-10°C. Старіший напій п’ють при кімнатній температурі, щоб він повністю розкривав свій ароматний букет.

2. Келихи. Переважно використовувати спеціальні тюльпаноподібні келихи (на малюнку), що мають назву grappaglas. Але їхня відсутність не проблема. Пити грапу можна і зі звичайних коньячних келихів, суттєвої різниці немає.

3. Правильне розпивання. Келих наповнюють на три чверті. Дегустація починається з оцінки прозорості грапи, вона має бути абсолютно чистою і без осаду. Далі потрібно зробити невеликий ковток, на кілька секунд затримавши грапу у роті. Через кілька секунд після ковтка відчуваються нотки ванілі, перцю, мигдалю, лісових горіхів та персика.

Під час застілля грапу п’ють у чистому вигляді невеликими маленькими порціями. Її не прийнято розбавляти іншими напоями (тільки у коктейлях).

4. Закуска до грапу. Як і у випадку з горілкою, закусувати грапу можна будь-якими ситними стравами. Бажаючим організувати стіл в італійському стилі раджу подавати до кави, гіркий шоколад, фрукти (особливо хороші апельсини або лимони), морозиво та інші десерти.

Справжня грапа має бути прозорою

5. Марки граппи. Найпрестижнішими брендами вважаються: “Alexander” (Олександр), “Bric de Gaian”, “Ventani”, “Tre Soli Tre” та “Grappa Fassati Vino Nobile di Montepulciano”, саме на їх покупку слід орієнтуватися для першого знайомства з напоєм.

Найкращі коктейлі з грапою

Рецепт: змішати всі інгредієнти у шейкері, наповненим льодом. Перелити суміш у келих.

• грапу – 30 мл;
• полуничний сироп (лікер) – 10 мл;
• лимонний сік – 20 мл;
• яєчний білок – 1 штука;
• полуниця – 1 шт.

Рецепт: змішати в шейкері грапу, сік, білок та лікер, перелити в келих, наповнений льодом. Прикрасити полуничкою.

Рецепт: по черзі в рівних пропорціях налити в келих апельсиновий та грейпфрутовий соки, потім граппу. Добре перемішати.

Грап що це за напій і як його пити

Граппа – це міцний виноградний алкоголь з півночі Італії. Його виготовляли з відходів виноводства: макухи, кісточок і навіть стебел винограду. Цю масу називають мезга, чача, а італійською – «grapo».

Так як на сервері країни виноград визріває трохи повільніше, ніж на сонячному півдні, він виходить кисліше, що робить все спиртне на його основі, у тому числі і грапу – кисліше і насиченіше.

Може здатися дивним, що напій з неліквіду набув такої популярності, але в цьому і полягає майстерність італійських виноробів – перетворити на смачний продукт буквально все, що завгодно.

Граппа – що це за напій

Під час виготовлення вина завжди залишаються відходи – залишки подрібнених ягід, а коли процес поставлений на потік, ця маса може накопичуватись десятками та сотнями кілограмів.

Оскільки часто все вироблене вино йшло на продаж, небагаті винороби придумали спосіб виробляти спиртне з того, що залишалося.

Через макуху під тиском пропускали гарячу пару, вона конденсувалася в насичену виноградну есенцію. У неї повторно додавали цукор та дріжджі. Це дозволяло розпочати другий цикл бродіння.

Отримане сусло потім переганяли в кубах – аламібіках або колонах безперервного циклу – яке обладнання було у гуральні. Внаслідок дистиляції виходив дуже міцний алкоголь – із вмістом етанолу до 80%.

Це міцніше, ніж будь-який абсент, тому перед вживанням його розбавляли до 36-55%. Таким чином виходило удвічі більше за готовий продукт, що було виноробам тільки на руку. Оскільки його отримували шляхом дистиляції, він зберігав аромат виноградної сировини.

Грапу, швидше за все, почали виробляти тоді, коли і звичайне вино. Наразі не можна достовірно встановити регіон походження виноградної горілки. У різних дослідженнях фігурують острів Сицилія, область Фріулі на півночі Італії та Бургундія.

А назва «грапу» фігурує у документах із 1876 року. Найбільш відомою є гіпотеза, що назву горілка отримала на честь міста Бассано-дель-Граппа, яке своєю чергою було названо на ім’я гори, біля підніжжя якої було розташовано.

Напій набув великої популярності завдяки початковій дешевизні та простоті виробництва.

Першими споживачами граппи були бідні верстви населення. Однак у сімдесятих роках 20 століття великі виробники вина поставили її на потік.

Було внесено незначні зміни до рецептури, розроблено елегантний дизайн для пляшок, і селянська горілка швидко захопила ринок.

Остаточно утвердилися стандарти цього напою після того, як 16 липня 1997 вийшов декрет номер 287. У ньому дано чітке визначення: грапою може вважатися тільки виноградний дистилят, виготовлений з італійського винограду в Італії, і ніде більше.

Після популяризації спиртного виробники стали використовувати не повністю віджатий макуху, в якій залишалося до третини об’єму соку. Це дозволило покращити смак горілки. Сучасну грапу можна вживати в чистому вигляді та як інгредієнт різних коктейлів.

Види виноградної горілки.

Сорти спиртного розрізняються за видом винограду, наявність ароматних добавок і термін витримки.

За витримкою

1. Giovane – спиртне цього виду не витримується. Після виробництва її розливають у скляні пляшки, і вона надходить у продаж. Через це напій має слабкий смак і аромат, і відчувається дуже різким. Він не має кольору, за що отримав другу назву – Bianka.

2. Affinata in legno – у буквальному перекладі «покращена деревом». Грап цього сорту витримують в бочках з деревини лімузенського дуба 6 місяців. За цей час її смак стає м’якшим, а букет збагачується дерев’яними нотками.

3. Invecchiata – «стара» виходить після витримки протягом 1 року.

4. Stravecchia – “дуже стара”, вона ж “Rizerva” – витримується 1,5 років і більше. Її можна дізнатися за золотистим кольором і вираженим деревним присмаком у букеті. Це робить смак напою багатшим і цікавішим. Цей сорт є найміцнішим – 45-50% чистого алкоголю.

По сорту винограду та добавкам

1. Aromatica – Назва перекладається як «ароматна». Виробляється з макухи винограду сортів мускат або просік. За рахунок цього вона має виражений фруктовий присмак.

2. Aromatizzata – “ароматизована”. Ароматні добавки цієї грапи виключно натуральні. Для надання смаку її наполягають на ягодах чорної смородини чи суниці, кориці чи ядрах мигдалю.

3. Monovitigno – односортова горілка. Щоб напій вважався таким, макуха одного сорту ягід має становити 85% від усієї сировини.

4. Polivitigno – багатосортова граппа. Отримують із суміші вичавків різних сортів винограду.

На даний момент в Італії грапу виготовляють у 120 місцях. Цим відомі Венеція, Тоскана, П’ємонт, Фріулі та Лігурія.

Як пити грапу

Незалежно від сорту виноградну горілку можна вживати як у чистому вигляді, і у суміші.

З чим змішувати

У, наприклад, поширена граппа з додаванням різних фруктових сиропів.

Цей напій не є Aromatizzata, оскільки підсолоджувачі додають до вже готового алкоголю, а ближче до алкогольних коктейлів.

Також вона добре поєднується з іншим міцним алкоголем, бажано, солодкуватим, таким як ром.

В Італії популярне caffee corretto – еспресо з додаванням горілки. Його прийнято пити вранці. Для приготування змішують 25-30 мл кави та 5-10 мл алкоголю. За бажання додають цукор або спеції.

В чистому вигляді

Чиста граппа найчастіше подається як діджестив – тобто після вечері. Вважається, що завдяки високому вмісту кислот вона допомагає травленню.

Найкраще вживати напій трохи прохолодним, а не крижаним, щоби відчути весь смак.

Витриману горілку варто подавати з температурою 16-18 градусів, тоді розкриються нотки дерева в її букеті.

Білу грапу з різким смаком можна охолодити сильніше – до 8-12 градусів.

Варто врахувати, що при охолодженні важливо не знизити міцність спиртного, тому замість льоду краще використовувати спеціальні камені. Їх витримують у морозильній камері та додають у келих.

Келихи для грапи називаються grappaglas. Це високі чарки з вираженою “талією”, схожі на бутон тюльпану. Також можна використовувати келихи для коньяку або шеррі. Непогано підійдуть келихи ромер.

Зазвичай з них п’ють біле вино, але підійдуть і для міцніших напоїв. До того ж ці келихи винятково гарні і створять потрібний настрій для неспішної дегустації. У них краще подавати зістарену та стару горілку.

П’ють її дрібними ковтками, смакуючи та насолоджуючись смаком.

Порція горілки – це 30-50 г не передбачає закуски.

До великих обсягів спиртного подаються фруктова нарізка, скибочки гіркого шоколаду, морозиво чи інші порційні десерти.

Крім смаку безперечна перевага виноградної горілки – це запах. Перед тим, як скуштувати напій, бажано оцінити аромат. Це можна зробити, як піднісши келих до обличчя, так і розтерши краплю на зовнішній стороні кисті. Цей спосіб також допомагає оцінити якість напою. Справжня грапа через 10-20 секунд на теплій шкірі розкриється запахом смаженого хліба та родзинок.

Коктейлі з грапою

Всі складові змішуються та переливаються у келих tumbler. Край склянки прикрашається часточкою апельсина. У цьому напої гармонійно поєднуються солодощі сиропу та гіркота ангостури.

Всі інгредієнти змішуються і струшуються у шейкері. Подається в класичному трикутному келиху, прикрашеному вишнею. Це солодкий коктейль ніжного червоного кольору.

3. Венеціанський захід сонця

• Біла граппа – 50 мл.
• Кампарі – 50 мл.
• Апельсиновий сік – 150 мл.
• Колотий лід.

Суміш струшується в шейкері і подається разом із кубиками льоду в келиху «хайбол», прикрашеному вишнею та часточкою апельсина. Граппа загострює сприйняття цитрусового смаку, а помаранчевий колір справді нагадує західне сонце.

• Виноградна горілка – 40 мл.
• Грушевий лікер – 40 мл.
• Грушевий сироп – 20 мл.
• Лимонний сік – 1-2 мл.

Усі складові струшуються в шейкері та переливаються в коктейльний келих, прикрашений часточкою лимона. Це дуже солодкий напій із фруктовим смаком.

Слід зазначити, що граппу, навіть у складі коктейлів, вживають невеликими порціями, оскільки це дуже міцний алкоголь. І якою б смачною вона не була, нею не слід захоплюватися, щоб усі приємні спогади не були перебиті ранковим похміллям. Пам’ятайте, що надмірне вживання алкоголю шкодить вашому здоров’ю.

Як правильно пити грапу – традиції та ритуали

Непосвячена людина може щиро здивуватись: невже існує якийсь особливий спосіб поглинання банального виноградного самогону? А не тут було! Для італійців граппа – культовий напій, як коньяк або шампанське для французів. Тому будь-який італієць розповість Вам, як пити грапу – процес її споживання відрізняється багатьма тонкощами та ритуалами.

Граппа та її варіації

Граппа в принципі з’явилася на світ як результат економії – після приготування вина у італійських фермерів завжди залишалася пристойна кількість відходів, своєрідної виноградної «макухи». А далі включився психологічно механізм – «чого добру пропадати». От і стали з неліквідів, що перебродили, гнати самогон. А він так сподобався всьому світу, що згодом виноградну горілку — грапу стали готувати величезними партіями, зокрема й на експорт.

По-перше, граппа ділиться на 4 види за своїм віком: є молода, щойно вигнана, і старіша, з терміном витримки 6, 12 або 18 місяців.

Напої бувають ароматними, тобто виготовленими з особливих сортів винограду, або ароматизованими – настояними на додаткових інгредієнтах, як горіхи або суниці. А ще грапу ділять за кількістю сортів винограду і регіону його виростання.

Граппа – селянська «сивуха» чи напій аристократів?

Легко уявити, що спочатку граппу (на відміну лимончелло) вживали найменш забезпечені люди – звичайні селяни, які вино залишали продаж. Ніяких традицій споживання виноградного самогону тоді й близько не було. Пили виключно у чистому вигляді, закушували хлібом та цибулею – от і вся премудрість. В принципі, грапу і зараз рідко з чимось змішують, хіба що в каву можуть додавати замість рому.

Але сам процес споживання обріс за століття купою ритуалів. В Італії для цього напою існує навіть особливий келих, що нагадує скляний тюльпан на ніжці – широка «коньячна» основа і звуження у вигляді трубки шийка. Все для того, щоб насолодитися не лише смаком, а й ароматом, адже грапу прийнято не просто смакувати, відхлинаючи маленькими ковточками, а й вдихати її пари.

Щоб вирішити, як вживати грапу, варто спочатку визначитися, якого вона віку. Молоду прийнято трохи охолоджувати, а потім пити залпом, як нашу горілку. Але граппа, що настояла в дубових бочках протягом півроку і довше, потребує трепетного відношення. Її споживають при кімнатній температурі, і навіть трохи підігрівають келих у долонях, щоб краще відчути тонкий запах винограду.