Історія та цікаві факти про цибулю

Цибуля – найдавніша рослина , про що свідчать зображення, які відносяться до 3000 року до нової ери. За документами вчені встановили, що ця культура була дуже популярною в Стародавньому Світі: цибулю використовували в кулінарії, народній медицині, при релігійних ритуалах, в магії, а також при похованні. Також цибуля користувалась популярністю в Стародавньому Єгипті, Стародавній Греції, Римській імперії. Вперше цибулю в якості культури було згадано в 4000 році до нашої ери. Згадки про неї знаходили в клинописних зображеннях шумерів, папірусах Стародавнього Єгипту.

У Стародавній Греції цибулина була символом Всесвіту. Її лусочки прирівнювали до небесних сфер, які несуть всі небесні тіла. Великі цибулинки служили даром для жриць-віщунок, їх приносили в храм Аполлона і дарували нареченим. Про те, що цибуля використовувалася в Стародавній Греції, в наш час відомо завдяки Гіппократу, Арістотелю і Теофрасту. Цибуля як лікарська рослина в своїх письменах згадував Гомер і Діоскорид.

У Стародавньому Римі люди вірили, що цибуля відганяє демонів і вампірів, тому в кожному будинку в ті часи обов’язково була цибуля. Але пізніше цибулю стали вважати овочем простого народу, тому серед патриціїв її вживання було непристойним. Лікар Стародавнього Риму Клавдій Гален у своїх роботах писав, що часник – це засіб для бідних людей, який здатний вилікувати від астми, позбавити від кашлю і зубного болю.

Полководець Ксенофонт ввів цибулю в щоденний раціон солдатів, тому що в Стародавньому Римі вважалося, що він відновлює сили і додає енергії. Також жителі Риму цінували цибулю як магічний засіб, що відганяє злих духів і душі мертвих. Але не скрізь цей овоч вважали корисним, наприклад, в Пелузіумі цибулю вважали шкідливою для здоров’я і стверджували, що вона навпаки привертає злих духів.

В Індії цибулю також почали вирощувати ще в давнину. Індуси вірили, що цибуля позитивно впливає на здоров’я людини, але в кулінарії її не використовували через різкий і неприємний запах. Вона була для них ліками, які назвали «Чарвака-Самшита». У Стародавньому Китаї і Японії культивували цибулю запашну, про що згадується в книзі Китаю про лікарські рослини, написаної ще в 2500 році до нашої ери. Лікар Лі Шічжень в своїх роботах охарактеризував понад 1,5 тисячі цілющих рослин, серед яких була і цибуля.

На території Європи овоч з’явився приблизно в 10 столітті. На Русі про нього стало відомо два століття по тому. У той час люди вже знали не тільки про харчові властивості цибулі, але і про її користь. Наприклад, цибулинки ріпчастої цибулі і часнику використовували як амулети, тому що вірили, що вони здатні захистити від хвороб, заговорів і злих духів. Такий амулет носив навіть король Англії Річард Левине Серце, щоб вигравати всі бої. Серед знахарів і провидців цибулю використовувалась для того, щоб вилікувати або навести порчу.

В кінці середньовіччя придумали науку приготування страв і написали першу книгу з кулінарії. Багато видів цибулі використовували для приготування незвичайних страв. Також створили центри культури рослини, і виходячи з їх територіального розташування назвали перші сорти: варшавський, ерфуртський і інші. Найбільше культура розквітла у Іспанії, де створили відомі сорти напівгострої цибулі, які і зараз користуються популярністю і приносять високі врожаї.

Цікаві факти про цибулю

• Наукова назва цибуля «Allium» походить від кельтського «all», що в перекладі означає «пекучий». Так цибулю прозвав Карл Ліней.
• У наш час існує понад 900 видів цибулі , багато які з них ростуть в дикому вигляді в лісі, степу і на луках. З них всього 228 приймають за овочеву культуру.
• За всю історію цибулі її батьківщина досі не встановлена. Але багато істориків вважають, що вперше цибуля з’явилася на південному заході Азії.
• В європейських країнах овоч стали використовувати в якості харчової рослини в бронзовому столітті.
• Історик часів античності Геродот писав, що при будівництві піраміди Хеопса витратили багато грошей, щоб купити цибулю і часник для рабів.
• У гробниці Тутанхамона археологи знайшли малюнок, на якому зображена цибуля. Малюнок створений в 1352 році до нашої ери.
• В Америку цибуля була привезена Христофором Колумбом, де її спочатку посадили на острові Ізабелла, а згодом активно почали вирощувати на континенті.
• Фахівці ООН склали статистику, згідно з якою найбільше цибулі вживають в Лівії, на другому місці – Сенегал, а далі Англія і Франція.
• У Великобританії один з видів цибулі – цибуля-порей – є символом Уельсу. У легенді розповідається, що Давид Валлійський наказав солдатам причепити до шолома цибулю, що допомогло їм виграти боротьбу з саксами. Після цього кожне 1 березня в Уельсі святкують цю битву.
• У цибулі міститься більше цукру, ніж в яблуках або грушах. При готуванні цибулі її речовини випаровуються, в результаті чого цибуля набуває солодкого смаку.
• Дієтологи в результаті досліджень встановили, що цибуля є жироспалювачем. На основі овочу розробили дієту, в раціон якої входить суп з цибулі.
• Існує думка, що люди, які вирощують цибулю в теплиці, менше хворіють на грип.
• Медики радять вживати цибулю взимку, щоб зміцнити імунітет.
• Сік цибулі допомагає знеболити місця укусів джмелів, бджіл і ос.
• Вчені довели, що запах і смак овочу, сльози, які він викликає, борються з розвитком ракових клітин.
• Сльози при розрізувані цибулі виділяються через лакриматору, яка потрапляючи в повітря розчиняється в сльозах. У процесі цієї реакції утворюється сірчана кислота, яка подразнює слизову оболонку очей. Щоб цього уникнути, кухарі рекомендують відразу змочити ніж водою або заморозити його.
• У наш час найбільше цибулі експортує Індія, а імпортує – Росія.
• Медики стверджують, що цибуля допомагає адаптуватися людині до зміни часового поясу.
• За всю історію культури найважчу цибулю зафіксовано в Англії – її вага становила 6 кг.
• У цибулі міститься багато корисних елементів: залізо, ефірна олія, кальцій, магній, сірка та інші. Також в ній міститься глюконін, який здатний знижувати рівень цукру в крові.
• У багатьох країнах овоч застосовують в народній медицині як засіб від наривів і пухирів.
• Цибуля -шалот відрізняється найбільшими антиканцерогенними властивостями.
• Овоч смертельно небезпечний для тварин, особливо для кішок і собак.
• Овоч використовують в косметології для приготування масок для волосся і обличчя. Засоби для волосся покращують їх якість, а маски для обличчя на основі цибулі освіжають шкіру і підтягують зморшки

Їстівні види цибулі і їх популярні сорти

Цибуля – це популярна у всьому світі дворічна або багаторічна рослина, яка належить до сімейства Амарилісові. Існує більше 800 видів цибулі, з них є культурні та дикі форми, їстівні і декоративні. Великим попитом користуються види їстівної цибулі, яка може застосовуватися не тільки в кулінарії, але і в косметології, традиційній, народній медицині. Запах і смак цибулі найчастіше різкий. Є види цибулі, у яких формується цибулина, і трав’яниста рослина з погано розвиненою цибулиною. До їстівних видів цибулі належать цибуля -батун, цибуля -шнітт, цибуля -шалот, цибуля-слизун, цибуля-порей, часник, черемша, ріпчаста гілляста цибуля.

Гілляста цибуля (Allium ramosum)

Це вид називають ще «джусай», «запашний» і «пахучий». Вид відносять до багаторічних, він відрізняється стійкістю до морозів і невибагливістю у догляді. Також гілляста цибуля стійка до засух, але рясні якісні врожаї приносить при регулярному поливі. Розмножують рослину найчастіше насіннєвим способом. Протягом першого року з моменту посадки формуються розетки листя. Листя гіллястої цибулі плоскі, вузькі і соковиті, в довжину досягають 50 см. На смак листя нагадує часник. Їстівна цибулинка у рослин цього виду не формується, вони дають лише маленькі помилкові цибулини.

На другий рік життя рослина цвіте. Квітки гіллястої цибулі великі зірчасті, білого забарвлення з тоненькою прожилкою фіолетового кольору. Під час цвітіння відчувається легкий аромат часнику. Їстівна зелень рослини починає відростати на початку весни після того, як повністю тане сніг. Її смак і корисні властивості не втрачаються протягом сезону до перших заморозків. Вид можна вирощувати взимку в теплиці або в домашніх умовах.

Популярні сорти лука:

• Каприз. Сорт середньостиглий, використовують в кулінарії для приготування салатів. Його перо темно-зелене, у висоту досягає 1,5 метра. Смак слабогострий, запах часниковий. Урожайність: 3 кг з 1 кв. м.
• Пікантний. Сорт середньостиглий, використовують свіжим для приготування салатів та інших страв. Перо темно-зеленого кольору, негострого смаку, легкого часникового запаху. Урожайність: 3,5 кг з 1 кв. м.

Черемша (Allium ursinum)

Черемшу називають ще «ведмежою цибулею», «дикою цибулею», «калбом» або «диким часником». Розмножують рослину цього виду насіннєвим способом або цибулинами. При розмноженні насінням обов’язково потрібна стратифікація. Схожість культури погана, але черемша може розмножуватися самосівом, що помітно збільшує її врожайність. Цибулина ведмежої цибулі подовженої форми, невеликих розмірів, в діаметрі досягає всього 1 см.

Листя рослини довгі, шириною близько 5 см, розташовуються на черешках. Максимальна висота квітконоса – 0,5 метра, формується через рік з моменту посадки. Квітки рослини білого забарвлення, зібрані в суцвітті. В кінці весни відбувається цвітіння цибулі. В середині літа насіння починають дозрівати, а частина рослини, що знаходиться над землею, відмирає.

Популярні сорти черемші:

• Ведмежий делікатес. Листя соковиті, довжиною до 25 см. У висоту рослина досягає 0,5 метра. Урожайність: 2 кг на 1 кв. м.
• Ведмедик. Листя довгі, довжиною до 30 см. У висоту рослина досягає 60 см. Урожайність: 1,5 кг на 1 кв. м.
• Ведмеже вухо. Листя невеликі, довжиною до 30 см. Урожайність сорту висока: 2-2,5 кг на 1 кв. м.

Лук-Порей (Allium porrum)

Друга назва цибулі-порею – «цибуля перлова». Рослини цього виду багаторічні, але використовують їх як одно-дворічні. Протягом першого року після посадки формуються листя на потовщеному стеблі. Листя рослини плоскі, довжиною до 60 см, зелено-блакитного кольору з нальотом воску. Цибулина цього виду не формується, знизу на стеблі є потовщення. На другий рік влітку формується квітконіс, який у висоту досягає 1,2 метра. Цвітіння відбувається в липні. Квітки невеликих розмірів рожевого, білого, бузкового відтінку в залежності від сорту. В кінці літа у деяких сортів дозріває насіння чорного кольору.

Розмножують рослини цього виду найчастіше насіннєвим способом, а вирощують за допомогою розсади. У кулінарії використовують несправжнє стебло або молоденьке листя. Цибуля добре зберігається при дотриманні необхідних умов (присипану піском цибулю в ящиках; в прохолодному місці).

Популярні сорти цибулі-порею:

• Коламбус. Сорт скоростиглий. У висоту рослина досягає 0,8 метра, його ніжка довга і потовщена, вагою близько 600 грам. Смакові якості відмінні.
• Алігатор. Сорт середньостиглий. Рослина висока, «ніжка» велика, вагою до 300 грам. Використовується зелень рослини, яка має ніжний смак і аромат часнику.

Цибуля-слизун (Allium nutans)

Рослина багаторічна, може використовуватися в якості харчової і декоративної рослини. Вирощувати рекомендується в пухкому родючому ґрунті. Вид стійкий до низьких температур. Листя щільні, довжиною до 40 см, шириною близько 3 см. Якщо розрізати лист, виступає слиз, через чого вид і назвали «слизун». Справжні цибулини у рослин не формуються, але є потовщена помилкова цибулина. Розмножують цибулю насіннєвим способом або діленням куща. Протягом першого року з моменту посадки формується перо, а на другий рік влітку – квітконіс до 70 см у висоту. Квітки бузкового або біло-рожевого кольору. Квітконіс у більшості сортів опускається до землі. Листя рослини зрізують на протязі всього сезону, вони зберігають свої смакові якості і залишаються соковитими тривалий час. На смак цибуля слабогостра з ароматом часнику.

Популярні сорти цибулі-слизуна:

• Лідер. Сорт середньостиглий. Урожайність: 3 кг на 1 кв. м.
• Джерело здоров’я. Сорт ранньостиглий. Урожайність: 4 кг на 1 кв. м.

Цибуля-батун (Allium fistulosum)

Цей вид ще називають «трубчастим», «татаркою» або «цибулею китайською». Рослини виду багаторічні, але можна вирощувати в якості однорічної рослини, стійкі до морозів. Ранньою весною з’являється перо. Збирати врожай цибулі можна протягом всього сезону аж до приходу перших морозів. Якщо проводити регулярні зрізання, листя будуть швидко відростати і не втрачати смакових якостей. Розмножують цибулю цього виду насіннєвим способом і діленням куща. Потребує родючого ґрунту нейтральної кислотності. Коренева система цибулі потужна, шириною до 70 см, вглиб – до 40 см. Цибулина у рослин не формується, але на стеблі утворюються яйцеподібні помилкові цибулини.

Протягом першого року після посадки формується розетка листя. Листя рослини дудчасті, з нальотом воску. На другий рік з’являється потовщений квітконіс, висотою до 1 м. Квітки невеликі, зеленого кольору. Цибулю цього виду можна вирощувати і в домашніх умовах в горщику.

Популярні сорти цибулі-батун:

• Стася. Сорт середньостиглий, у висоту досягає 1 метра. Листя прямі зеленого кольору. Урожайність: 4-5 кг на 1 кв. м.
• Грін Банер. Сорт ранньостиглий. Листя прямі, довгі, зеленого кольору, на смак середньої гостроти. Урожайність: 4 кг на 1 кв. м.

Цибуля-шалот (Allium ascalonicum)

Інші назви цибулі -шалот: «ашкелонська», «сімейна», «багатодольна». Рослини виду дворічні, але можна садити і в якості однорічних. На одному місці без пересадки цибуля може рости до 10 років. У рослини формується більше 15 цибулин вже на другий рік після посадки. Розмножують насіннєвим способом або цибулинами. Рекомендується садити на пухкому, родючому ґрунті з помірною кислотністю.

Протягом першого року після посіву формується листя з нальотом воску, на наступний рік – квітконоси, до 80 см у висоту. Квітки невеликих розмірів, білого забарвлення. Насіння достигають до початку осені, чорного кольору. На цибулинах рослини є лусочки коричневого, жовтого, червоного, білого або фіолетового забарвлення в залежності від сорту. Форма цибулин може бути плескатої, округлої або подовженої. Цибуля – шалот стійка до низьких температур, відрізняється ніжним смаком середньої гостроти і приємним ароматом.

Популярні сорти цибулі-шалот:

• Кунак. Сорт середньостиглий. На смак цибуля гостра, може зберігатися тривалий час. Урожайність: 2,6 кг на 1 кв. м.
• Білозерець-94. Сорт ранньостиглий. Цибулини овальної форми, бузкового кольору. Урожайність: 3 кг на 1 кв. м.

Цибуля -шніт (Allium schoenoprasum)

Рослини цього виду багаторічні, невибагливі в догляді. Цибулю можна не пересаджувати до 10 років, але садівники відзначають, що при пересадці раз в три роки якість цибулі поліпшується. Рослини потребують родючого, слабо кислого ґрунту і регулярних поливів. Вид стійкий до низьких температур, витримує до -4ºС. Розмножують цибулю насіннєвим способом або розподілом дерновин. Цибулина у рослин не утворюється, але формуються маленькі помилкові цибулинки, які переходять в стебло. Перо зеленого кольору, близько 40 см в довжину.

Протягом першого року з моменту посадки з’являється зелень, а на наступний рік утворюються квітконоси, до 60 см у висоту. Квітки дрібні рожевого, фіолетового, білого або бузкового забарвлення залежно від сорту. Цвітіння починається в кінці весни. Насіння цибулі маленькі чорного кольору. На смак цибуля не дуже гостра і не гірчить, має аромат часнику. Рослини цього виду використовуються не тільки в кулінарних цілях, але і в декоративних, і в якості медоноса.

Популярні сорти цибулі-шніт:

• Чемал. Ранній сорт. Розмножується діленням цибулин. Кущ росте прямо, сильно галузиться. Цибуля гостра. Урожайність: 6 кг на 1 кв. м.
• Крокус. Сорт ранньостиглий. Його листя швидко відростають, що дозволяє неодноразово проводити зрізання. Урожайність: 0,6 кг зелені на 1 кв. м.

Ріпчаста цибуля (Allium cepa)

Ріпчаста цибуля вважається найпопулярнішим видом серед садівників і покупців вже стиглих плодів. Рослини багаторічні, але найчастіше їх вирощують як дворічники чи навіть однорічники. Цибулина рослини кругла, яйцеподібна або приплюснута в залежності від сорту. Діаметр цибулини близько 15 см, а вага до 3 кг. Дозріла цибулина покрита коричневими, золотистими, білими або фіолетовими лусками. Квітконіс безлистий, заввишки до 1,5 метра. Квітки невеликі зеленувато-білого забарвлення. Цвітіння найчастіше починається в кінці літа. Розмножують цибулю насіннєвим способом. Протягом першого року після посадки формуються невеликі цибулинки – сівки – з яких через рік виростають гарні цибулини, придатні до продажу. З ріпчастої цибулі отримують вітамінну зелень і цибулини.

Популярні сорти ріпчастої цибулі:

• Золотистий. Сорт середньостиглий і високоврожайний. Цибулини можуть зберігатися тривалий час, не втрачаючи смакових якостей і корисних властивостей. Смак цибулі – гострий. Урожайність: 2-3 кг на 1 кв. м.
• Ексібішен. Сорт середньостиглий, високоврожайний. Цибулини великих розмірів, солодкі на смак. Стійка до захворювань.

Часник (Allium sativum)

Часник теж вважається одним з видів цибулі і не менш популярний ріпчастої цибулі. Рослина невибаглива в догляді, вирощування повсюдне. Розмножують зубками або повітряними бульбочками. З зубчиків культуру розводять як дворічну: в перший рік формуються однозубки, а на другий – складна цибулина, яка складається з зубків.

Популярні сорти часнику:

• Софіївський. Середньостиглий сорт . Цибулина фіолетового кольору еліптичної форми. Рослина зі стрілками в висоту досягає 110 см. Зубки великі.
• Дюшес. Сорт ранньостиглий . Листя зелені, довжиною до 50 см. Цибулини округло-плескаті, білого кольору. Маса цибулини – 50-60 грам.

Міцні кістки та боротьба з бактеріями. Дев’ять причин їсти цибулю частіше та кому це робити не бажано

Вживання цього овоча покращує здоров’я серця, впливає на регуляцію рівня цукру в крові та збільшення щільності кісток.

Цибуля належить до роду квіткових рослин Allium, до якого також належать часник, цибуля-шалот і цибуля-порей. Вона смачна, універсальна і відносно дешева, а також містить широкий спектр корисних вітамінів, мінералів і рослинних сполук, пише Healthline.

Лікувальні властивості цибулі були визнані протягом тисячоліть. Спортсмени Стародавньої Греції використовували цибулю для очищення крові, а середньовічні та традиційні лікарі прописували її для лікування головного болю, серцевих захворювань і виразок у роті.

Дев’ять причин їсти цибулю частіше

Цибуля насичена поживними речовинами

Цибуля містить багато поживних речовин, тобто вона низькокалорійна, але багата на вітаміни, клітковину та мінерали. Овоч також містить багато вітаміну С, який може допомогти регулювати імунну систему, вироблення колагену та засвоєння заліза.

Це також потужний антиоксидант, який може допомогти захистити клітини від нестабільних, шкідливих молекул, що називаються вільними радикалами.

Цибуля багата на вітаміни групи В, включаючи фолат і вітамін В6. Вони відіграють ключову роль у метаболізмі, виробленні еритроцитів і роботі нервової системи. Овоч також є джерелом калію, мінералу, який корисно впливає на роботу нирок, нервової системи, скорочення м’язів і т. д.

Цибуля може бути корисною для здоров’я серця

Цибуля містить антиоксиданти та сполуки, які можуть знизити ризик серцевих захворювань, борючись із запаленням і знижуючи рівень тригліцеридів і холестерину. В цьому овочі також ж чимало кверцетину, флавоноїдного антиоксиданту та протизапального засобу, який може допомогти знизити високий кров’яний тиск і врегулювати холестерин.

Цибуля насичена антиоксидантами

Антиоксиданти — це сполуки, які пригнічують окислення, процес, який може призвести до пошкодження клітин і сприяти виникненню таких захворювань, як рак, діабет і хвороби серця.

Цибуля є чудовим джерелом антиоксидантів і містить щонайменше 17 видів флавоноїдів.

Червона цибуля, наприклад, містить антоціани — рослинні пігменти сімейства флавоноїдів, які надають їй насиченого кольору. Вони можуть захищати від діабету і деяких видів раку.

Цибуля містить протиракові сполуки

Овочі сімейства цибулевих, такі як цибуля та часник, можуть знизити ризик розвитку певних видів онкозахворювань, включаючи рак шлунка та товстої кишки. Також наукові дослідження підтвердили, що вживання цибулі допомогло зменшити розвиток пухлин і сповільнити розповсюдження раку яєчників.

Цибуля також містить фізетин і кверцетин, які є флавоноїдними антиоксидантами, що можуть пригнічувати ріст пухлин.

Цибуля допоможе врегулювати рівень цукру в крові

Вживання цибулі може допомогти регулювати рівень цукру в крові, що важливо для людей з діабетом або переддіабетним станом.

Також було доведено, що кверцетин допомагає регулювати баланс цукру в крові всього організму, взаємодіючи з клітинами в тонкому кишечнику, підшлунковій залозі, скелетних м’язах, жировій тканині печінки.

Цибуля може підвищити міцність кісток

На міцність кісток впливає вживання не лише молочних продуктів, а й цибулі. Овоч також може допомогти зменшити окислювальний стрес, підвищити рівень антиоксидантів і зменшити втрату кісткової маси. Це може допомогти запобігти остеопорозу та покращити щільність кісткової тканини.

Цибуля має антибактеріальні властивості

Цибуля може допомогти боротися з потенційно небезпечними бактеріями: кишковою та синьогнійною паличкою, золотистим стафілококом. Дослідження, проведене в пробірці в 2010 році, свідчить, що екстракт цибулі може пригнічувати ріст Vibrio cholerae, типу бактерій, які є серйозною проблемою для громадського здоров’я в деяких частинах світу.

Кверцетин, витягнутий з цибулі, також може зменшити ріст бактерій. Є наукові припущення, що він може пригнічувати ріст декількох штамів бактерій, включаючи Helicobacter pylori, тип бактерій, пов’язаний з виразкою шлунка і деякими видами раку травлення.

Інше дослідження в пробірці показало, що кверцетин пошкоджує клітинні стінки та мембрани кишкової палички та золотистого стафілокока.

Цибуля може покращити здоров’я травлення

Цибуля є багатим джерелом клітковини та пребіотиків, які необхідні для оптимального здоров’я кишечника.

Споживання пребіотичних продуктів також може допомогти збільшити кількість пробіотиків, таких як штами лактобактерій і біфідобактерій, які сприяють здоров’ю травлення.

Цибуля багата на пребіотики інулін та фруктоолігосахариди, які можуть допомогти збільшити кількість дружніх бактерій у вашому кишечнику та покращити імунітет.

Цибулю легко додати до раціону

Це свіжий і універсальний продукт на кухнях усього світу. Її можна варити, смажити, їсти сирою тощо. Щоб включити цибулю у свій раціон, ви можете спробувати:

• використовувати її в супах, таких як французький цибулевий;
• використовувати її в соусах і намазках, таких як гуакамоле, сальса і т. д.;
• додавати до яєчних страв, таких як омлети, фрітати та запіканки;
• приготування начинок, таких як карамелізована цибуля, для м’яса чи тофу або додавання до несолодкої випічки;
• у сирому вигляді як начинку для тако, фахіта та інших мексиканських страв і несолодкої випічки;
• додавати до салатів, наприклад, до салату з нуту, подрібненої цибулі та червоного перцю

Попри корисні властивості, часто вживати цибулю можна далеко не всім. Овоч може спровокувати або посилити біль при синдромі подразненого кишечника ( СПК). Він характеризується здуттям і болем у шлунку, спазмами, газами, загальною слабкістю і порушенням випорожнення.

У деяких людей на цибулю може бути алергія. Вона виникає, коли імунна система негативно реагує на білки певних продуктів харчування. Ця імунна реакція може впливати на органи та системи, такі як шкіра, кишечник, серце, дихальна та нервова системи.

Нарізаючи цибулю, ви, ймовірно, відчували печіння в очах, яке викликає їх сльозотечу. При вживанні овоча у деяких людей може виникнути печія. Вона може бути симптомом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, тобто стану, при якому вміст шлунка повертається назад у стравохід, трубку, що з’єднує шлунок і горло. Це може викликати відчуття печіння в грудях.

Вживання певних продуктів, таких як цибуля та часник, може спричинити тимчасовий галітоз, більш відомий як неприємний запах з рота.

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.