Ядерний вибух: алгоритм дій на випадок небезпеки

Після потужного контрнаступу Збройних сил на Харківщину Путін пригрозив Україні та всьому світу використанням ядерної зброї. І хоча європейські лідери закликають російського диктатора “облишити цю ідею”, а у США заявляють, що “поки не бачать” доказів підготовки РФ до використання зброї масового знищення людей, варто бути готовими до будь-якого розвитку подій.

Що таке ядерний вибух? Це некерований процес вивільнення великої кількості теплової і променевої енергії, для якого є характерними руйнівна хвиля та широке розсіювання радіоактивного матеріалу, що може забруднити повітря, воду та поверхню землі.

“УП. Життя” зібрала рекомендації Міністерства охорони здоров’я, Американського Червоного Хреста, Університету Джонса Гопкінса та поговорила з кандидаткою біологічних наук і засновницею науково-популярного блогу ChornobylInsight Катериною Шавановою, щоб з’ясувати, як можна підготуватися і що робити, аби звести до мінімуму наслідки можливого ядерного вибуху.

Як можна підготуватися до ядерного вибуху?

Укриття

Передусім дізнайтеся, де розташовані найближчі укриття у місцях, де ви найчастіше перебуваєте – біля будинку, роботи тощо. На випадок, якщо надзвичайна ситуація станеться, коли ви перебуватимете у дорозі, визначте об’єкти, які можуть слугувати надійним закритим укриттям на маршруті, яким ви пересуваєтеся найчастіше.

Крім того, зони всередині будівлі, такі як туалети та сходові клітини, розташовані далі від місця осідання радіоактивних опадів, захищають краще, ніж ті, що розташовані поблизу дахів, вікон і зовнішніх стін.

Тож надійним укриттям можуть слугувати:

• багатоповерхові цегляні або бетонні конструкції,
• центральні приміщення великих офісних будівель, багатоповерхових торгових центрів,
• підвали, тунелі, метро та інші підземні зони.

Погані укриття:

• відкриті майданчики,
• автомобілі та інші транспортні засоби,
• мобільні або одноповерхові дерев’яно-каркасні будинки,
• торгові центри та інші одноповерхові легкі конструкції.

Рюкзак із речами у місцях, які ви часто відвідуєте

Та найголовніше у разі ядерного вибуху:

• вода у пляшках,
• герметично (!) запаковані продукти тривалого зберігання (наприклад, консерви),
• респіратори (FFP2, FFP3),
• ліхтарик і запасні батарейки,
• копії та оригінали важливих документів, міцні сміттєві пакети.

Розрахуйте необхідні запаси, яких вистачить членам сім’ї щонайменше на 24 години, однак бажано мати запаси на 3 дні. Якщо ви маєте домашніх тварин, подбайте про воду і корм для них.

Бажано залишити рюкзаки з речами першої необхідності у місцях, які ви часто відвідуєте і потенційно можете застати надзвичайну ситуацію.

Також завчасно купіть в аптеці калій йодид, однак НЕ вживайте його “для профілактики”. Якщо є змога – придбайте дозиметр. Внаслідок електромагнітного імпульсу за декілька кілометрів від епіцентру вибуху може бути пошкоджена електроніка, через що зникне мобільний зв’язок та інтернет. Єдиним джерелом інформації може слугувати радіо, тож запасіться радіоприймачем на батарейках.

Аби попередити проникнення радіоактивного повітря і герметизувати будинок/квартиру, заклейте скотчем усі щілини на вікнах.

МОЗ наголошує, що вдома необхідно мати про запас:

• скотч, плівку, щільну тканину, якими можна ущільнювати вікна й двері;
• засоби гігієни – мило, шампунь;
• пластикові герметичні пакети для брудних речей;
• змінний одяг та взуття;
• їжу та воду, які слід зберігати у герметичних контейнерах/пляшках;
• лікарські засоби, особливо у разі наявності хронічних захворювань.

Що робити, якщо стався ядерний вибух?

Якщо ви дістали попередження про неминучу загрозу вибуху, негайно сховайтеся до найближчої будівлі та відійдіть від вікон. Це допоможе захиститися від самого вибуху, високих температур і радіації.

Якщо у момент вибуху ви перебуваєте назовні, сховайтеся від вибухової хвилі за будь-чим, що може забезпечити бодай якийсь захист.

• не дивіться на спалах або вогняну кулю – вони можуть засліпити;
• після того, як ви сховалися за захисну споруду, ляжте на землю і накрийте голову, щоб попередити можливі опіки;
• якщо ви не можете одразу потрапити всередину будівлі, прикрийте рот і ніс маскою, тканиною або рушником. Це може допомогти зменшити кількість потенційно шкідливих частинок, які ви вдихаєте;
• сховайтеся якомога швидше, навіть якщо ви знаходитеся декілька кілометрів від точки вибуху, адже радіоактивні опади можуть розноситися вітром.

Якщо ви перебуваєте всередині транспортного засобу, зупиніться у безпечному місці та не виходьте назовні; швидко пригніться, не дивіться на вибух. Після того, як мине ударна хвиля, сховайтеся у найближчій будівлі, а найкраще в підземному укритті для захисту від можливих радіоактивних опадів. На це у вас буде орієнтовно 10 хвилин.

Якщо є можливість – зайдіть якнайглибше у підземне укриття.

Якщо ви перебуваєте вдома – щільно зачиніть вікна, вимкніть вентилятори, кондиціонери та опалювальні прилади з примусовою подачею повітря, яке надходять ззовні; закрийте камінні заслінки тощо.

Щойно ви опинилися в укритті:

• зніміть із себе брудний одяг і складіть його в поліетиленовий пакет, окремо від незаражених предметів;
• якщо є змога, помийте милом і водою відкриті ділянки шкіри, нігті та волосся;
• якщо немає можливості помитися, протріть серветкою або змоченою чистою тканиною відкриті ділянки шкіри та волосся;
• обробіть опіки та поранення, якщо вони є, та перевдягніться у чистий одяг;
• не торкайтеся очей, носа та рота без нагальної потреби;
• прикривайте органи дихання маскою, респіратором, марлевою пов’язкою або чистою тканиною.

Стежте за новинами для отримання актуальних вказівок від представників місцевої влади та Державної служби з надзвичайних ситуацій. Якщо вам радять залишати зону вибуху, уважно стежте за інформацією про маршрути, укриття і процедури виїзду.

Якщо ви залишили зону вибуху, не повертайтеся туди, доки представники місцевої влади не повідомлять, що це безпечно.

Якщо ви застали ядерний вибух вдома, ущільніть вікна та двері, вимкніть зовнішні системи вентиляції чи обігріву, щоб зменшити ризик потрапляння радіоактивного повітря з вулиці. Якщо ви маєте домашніх тварин, тримайте їх поруч і не випускайте на вулицю.

• залишайтеся в кімнаті без вікон і зовнішніх дверей,
• зачиняйте вікна та двері,
• ущільніть отвори підручними засобами (скотч, змочена водою тканина тощо),
• вимикайте системи вентиляції (кондиціонери або обігрівачі) у вашому будинку.

Коли можна покинути укриття?

Як пояснює Катерина Шаванова, рівень радіації зменшується протягом першої доби після ядерного вибуху:

“Через 24 години перебування в укритті у 10 разів зменшується радіоактивне забруднення. На цей час і треба орієнтуватися”.

Проте покидати безпечне місце варто лише після офіційних вказівок від місцевої влади.

• якщо ви перебуваєте в поганому укритті, а поблизу є краще, зачекайте принаймні 1 годину, перш ніж перейти туди. Потенційне радіаційне опромінення зменшується на 55% протягом першої години після детонації, додають фахівці.
• якщо ви перебуваєте в хорошому укритті, залишайтеся в ньому щонайменше один день, а потім чекайте вказівок від влади щодо часу виходу. У першу добу після ядерного вибуху потенційне радіаційне опромінення зменшується на 80%.

Місцевій владі може знадобитися день або більше, аби визначити, де є небезпечні рівні атмосферних опадів, а також якими дороги можна проїхати. Потім влада має повідомити людям, коли і де безпечно залишити свої укриття. Однак будьте готові до того, що у разі ядерного вибуху, вам доведеться перебувати в укритті протягом кількох днів. А доступ до телевізора, телефону та Інтернету може бути ускладнений через перебої з електроенергією або високий попит.

Коли потрібно пити калій йодид?

Проте не можна вживати калій йодид самовільно, не за призначенням. Катерина Шаванова наголошує, що цей препарат захищає лише щитоподібну залозу і приймати його можна тільки після відповідної вказівки від влади.

“Ядерна зброя має доволі невеликий радіус ураження порівняно з аварією на АЕС. Ви точно дізнаєтеся, коли вам треба його пити. Якщо достовірної інформації немає, то краще не пити. Йодид калію захищає лише щитоподібну залозу. Це не чарівна пігулка від радіації загалом”, – підкреслює кандидатка біологічних наук.

Калій йодид заповнює щитоподібну залозу стабільним йодом, тож радіоактивний йод із викиду не поглинається. Разова доза йодиду калію захищає тільки щитоподібну залозу впродовж 24 годин.

У МОЗ розповіли, як правильно приймати йодид калію у разi потреби:

• дітям до 1 місяця – 16 мг;
• дітям від 1 місяця до 3 років – 32 мг;
• дітям від 3 до 12 років – 62,5 мг;
• підліткам 13-18 років, дорослим до 40 років, вагітним та матерям, які годують груддю – 125 мг.

Дорослим після 40 років МОЗ не рекомендує вживати йодид калію, оскільки у цьому віці щитоподібна залоза майже не накопичує радіоактивний йод. Проте, якщо жінка у віці 40 років вагітна або годує дитину грудьми – їй варто прийняти дозу йоду, аби захистити себе і дитину. Бо під час вагітності та лактації щитоподібна залоза жінок активніша і може поглинати більше радіоактивного йоду.

Ядерна небезпека: що робити у разі вибуху та чи врятує йод при радіації. ПОДКАСТ

Окрім загрози на ЗАЕС, не можна назвати мізерними і ризики застосування Росією тактичної ядерної зброї.

Міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен вважає неприпустимою розкішшю легковажити ядерною риторикою Кремля.

Вперше в історії, через дії окупантів, ЗАЕС переставала передавати електроенергію в електромережу України. Але отримувала електрику для власних потреб.

Ми можемо вважати високими ризики ядерної катастрофи, можемо – низькими. Але важко посперечатись, що ми живемо в реальності, коли ризики можливі.

Отож базове розуміння того, що робити при ядерному вибуху, нам може бути корисне.

Про це ми і поговорили з радібіологинями Катериною Шавановою та Оленою Паренюк.

Чи можна хоч щось зробити при ядерній небезпеці?

Якщо коротко, то так. Старий жарт “При ядерній небезпеці варто замотатись в простирадло та повзти в бік кладовища” – виник в радянські часи. І як багато що з того часу – не зовсім правда.

Уявімо, що аварія на ЗАЕС все ж таки сталася. І уявімо, що вона застала вас вдома.

Найкращою рекомендацією в цьому випадку буде і надалі перебувати всередині, поки не буде офіційних рекомендацій діяти інакше.

“Перше, що потрібно усвідомити. Ядерні вибухи призводять до значної кількості жертв та руйнацій саме через факт вибуху. Потім додається ще й вплив радіації. За останні пів року ми вже багато разів чули, що робити, щоб убезпечити себе в разі вибуху.

Та ми не можемо побачити радіацію й відчути її на смак. Уявіть, що це пил. І вам треба якнайменше контактувати з цим пилом. Якщо ви вже опинились всередині, то не виходьте на вулицю, закрийте всі шпарини, загерметизуйтеся”, – каже Катерина Шаванова.

• пити лише бутельовану воду;
• вживати лише ту їжу, яка не контактувала з відкритим повітрям (наприклад, консерви);
• запастися препаратами від хронічних захворювань;
• заліпити скотчем усі щілини на вікнах;
• якщо ви потрапили в приміщення з вулиці – помитися та зняти одяг, який запакувати в пакети чи поліетиленові мішки.

Це база, яка знадобиться всім і може знизити негативний вплив радіації.

Олена Паренюк додає, що у разі застосування ядерної зброї спочатку ми мали би відчути звукову та ударну хвилю безпосередньо від вибуху.

Радіонукліди “приходять” пізніше. Так само з вибухом на атомній станції.

“Якщо ви не бачите, наприклад, “ядерного гриба”, самого вибуху, то у вас є кілька хвилин, щоб добігти до укриття, сховатися та загерметизуватися.

Багато у кого наразі пластикові вікна, вони мають літній режим і зимовий режим. При ядерній загрозі вам потрібен зимовий режим”, – розповідає Олена Паренюк.

Чи варто мені швидко застрибнути в авто та евакуюватися?

Не найкраща ідея, вважають експертки.

По-перше, не лише вам прийде це в голову. Ми вже знаємо, як це – стояти в заторі після початку повномасштабної війни.

По-друге, важко зрозуміти, а куди саме бігти. Напрямок вітру може змінитися, і ось вам вже треба змінювати напрямок евакувакуації.

“Якщо починається паніка, вам треба дуже ретельно зважити ризики. Наскільки швидко ви зможете рухатись? Чи не зміниться напрямок вітру? Чи не випаде дощ? Це дуже ризиковано. Найкраще все ж таки залишитися вдома хоча б протягом наступних 24 годин, якщо немає інших офіційних рекомендацій“, – вважає Шаванова.

Олена Паренюк погоджується і зауважує, що якщо така ситуація трапляється влітку, подумайте, як довго можна пробути в машині без кондиціонера?

“Машину неможливо герметизувати. За першу добу доза опромінення, яку можна отримати від викинутих в результаті викиду радіонуклідів, зменшується в 10 разів через розпад короткоживучих ізотопів. Дуже важливо: якщо катастрофа таки станеться, уряд буде надавати рекомендації. Їх точно варто буде дослухатися“, – каже Паренюк.

Чи треба пити йод профілактично?

Ні. Не треба пити йод про всяк випадок.

Після ядерної аварії може бути рекомендований прийом калію йодиду.

Зазвичай одноразово, в рідкісних випадках – повторно.

Довідка

Вже після запису подкасту Міністерство охорони здоров’я опублікувало рекомендації щодо прийому калію йодиду.

Основне:

Приймати профілактичну дозу йодиду калію потрібно тільки після офіційного оповіщення про загрозу викиду та необхідність проведення йодної профілактики! Таке оповіщення проводиться місцевими органами виконавчої влади всіма доступними засобами масової інформації.

Оптимальний ефект йодної профілактики досягається при завчасному прийомі препарату за 6 і менше годин до надходження радіоактивної хмари. Прийом препарату залишається ефективним одночасно з надходженням “хмари” та через 6 годин після. Не рекомендується прийом препарату через 24 годин після надходження хмари.

Де брати калій йодид у разі потреби?

Держава закупила необхідну кількість йодиду калію. Кожен регіон отримав необхідну кількість з розрахунку чисельності населення. У разі аварії будуть оперативно визначені пункти його видачі, найближчі до місця проживання людей.

Якщо аварія вже сталася, категорично не рекомендовано залишати місце укриття до офіційних повідомлень місцевої влади. Так можна наразитися на ще більшу небезпеку. У будь-якому випадку варто чекати сповіщень від місцевої влади.

Кому і в яких дозах потрібно приймати йодиду калію?

• діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) – 16 мг,
• діти від 1 місяця до 3 років – 32 мг,
• діти від 3 до 12 років – 62,5 мг,
• підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують грудьми – 125 мг.

Людям старшим за 40 років калій йод не призначають! Просто тому що його ефективність і ризики раку щитоподібної залози вже не такі високі в цьому віці.

Які наслідки прийому йодиду калію?

Тимчасова блокада функції щитоподібної залози та одноразове введення йодовмісних препаратів практично не позначається на стані здоров’я дітей та дорослих. Але якщо приймати такі препарати протягом тривалого часу і у неправильному дозуванні, підвищується ризик зниження функції щитоподібної залози.

Отже, приймати йодовмісні препарати для профілактики не варто.

Чи врятує йод від променевої хвороби?

Ні. Калію йодид захищає конкретний орган: щитоподібну залозу.

Але що таке променева хвороба? Фактично, це ситуація, коли організм не справляється з ураженнями, які стаються через вплив радіації.

“Наш організм складається з клітин, і в клітинах відбувається настільки багато уражень, що механізми репарації, тобто полагодження клітинних стінок, просто не спрацьовують.

І потроху починають відмовляти системи організму. Найбільше впливу радіації підвержені клітини, що активно діляться.

А які клітини у нас інтенсивно діляться? Насамперед стовбурові клітини в кістковому мозку. Далі йде епітелій шкіри та епітелій всередині нас“, – каже Паренюк.

Вона пояснює, при першому ступеню променевої хвороби йдеться про дозу в один зіверт.

За рік в нормі людина має отримати з додаткових джерел не більше, ніж 1 мілізіверт. При цій дозі починаються проблеми з кров’ю.

Якщо доза перевищує 2,5-3 зіверти, людина має проблеми з шлунково-кишковим трактом, бо епітелій, який бере участь в травленні, просто не справляється зі своїми функціями. Через це власне і виникає блювання, нудота та інші симптоми.

“Ну і надзвичайно великі дози – понад 10 зівертів – призводять до того, що називається “смерть під променем”. Щільність іонізації в цьому випадку така висока, що імпульси від мозку просто не проходять далі. Мозок перестає контролювати тіло, тому люди можуть неадекватно себе поводити: сміятися, плакати без причини тощо“, – додає вона.

Проте науковиці заспокоюють: щоб отримати променеву хворобу, треба отримати просто шалені дози радіації. Це не так просто, якщо ви цивільна людина.

Якщо я зазнав впливу радіації, у мене обов’язково буде рак?

Ні, не обов’язково, адже багато що залежить від того, яку саме дозу радіації ви отримали, протягом якого часу і ще від низки факторів.

Отож заявляти щось категорично та робити прогнози – абсолютно некоректно.

“Є така фраза: ми всі помремо від раку, але не всі до нього доживуть. Сучасні методи лікування раку дуже розвинулись. Зокрема, бо відомі наслідки бомбардування Хіросіми та Нагасакі.

Так, ризики в окремих випадках можуть підвищитись. Але варто пам’ятати, що після чорнобильської катастрофи довели лише підвищення ризику раку щитоподібної залози у дітей”, – пояснює Шаванова.

Олена Паренюк також каже, що рак виникає через певну генетичну мутацію в клітині. І радіація – це один з факторів.

Але і куріння – це один з факторів.

Основна проблема з ядерною небезпекою, незалежно від того, чи то аварія на АЕС, чи застосування ядерної зброї – це невизначеність. Ми не можемо чітко спрогнозувати, що буде загалом і що буде конкретно у вашому випадку.

Тому наразі рекомендації можуть бути лише загальними.

Але при багатьох сценаріях вони можуть врятувати життя.

Наталія Бушковська, спеціально для УП. Життя

Що робити у разі ядерної атаки: види травмувань та перша допомога. Поради РНБО

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну загострило побоювання українських та світових політиків, щодо ймовірності використання РФ ядерної зброї.

Цей сценарій вважають малоймовірним. Однак не варто забувати, що ми маємо справу з непередбачуваним противником, дії якого виходять за межі здорового глузду.

Що таке ядерна зброя

Ядерна зброя – зброя масового ураження вибухової дії.

Під час її застосування починається ланцюгова реакція, особливим вражаючим фактором якої є іонізуюче опромінення.

Види ядерної зброї

Стратегічна ядерна зброя призначена для використання на віддалених від зони бойових дій територіях. Вона має високу вибухову потужність.

Тактичну ядерну зброю застосовують для нанесення ударів по обмежених за територією об’єктах, як у зоні бойових дій так і поза її межами.

Вона має меншу дальність і не така потужна. Наприклад, її дальність може бути кілька сотень кілометрів.

Як ядерна зброя впливає на людину

Вплив ядерної зброї на людину має комбінований характер. Він пов’язаний не лише з радіацією, а й із вибуховими та тепловими ураженнями.

Останні виникають протягом перших секунд після ядерного вибуху.

Детонації запалу на великій висоті, які більш характерні для стратегічної зброї, призводять до вибухових та теплових ефектів.

А при застосуванні тактичної ядерної зброї вплив має переважно радіаційний фактор ураження.

Фахівців в сфері ядерної та радіаційної безпеки прогнозують, що у разі застосування зброї біля 70% постраждалих отримають механічні поранення внаслідок вибухової дії та опіки через термічний вплив.

Приблизно 30% матимуть наслідки для здоров’я через радіацію.

50% людей, які будуть знаходитися у 2,5 км від місця вибуху, отримають комбіновані травми: механічні, теплові та спричинені радіацією.

Також постраждають 25% осіб, чиє місцезнаходження становитиме 2,5-5 км від удару.

Найбільше людей загине протягом 2 днів внаслідок комбінованих травм.

Клінічні прояви ураження ядерною зброя

Травматичні ураження

Варто пам’ятати, що безпосередніми наслідками вибуху, як стратегічної, так й тактичної ядерної зброї є пошкодження будівель, або інших споруд.

Ударна хвиля може спричинити закриті пошкодження внутрішніх органів без візуальних ознак.

Людина може травмуватися під уламками зруйнованих конструкцій. Також під час удару здіймається сильний вітер, тому можуть полетіти уламки сміття або навіть дерева.

Це може призвести до відкритих або закритих травм голови, тулуба, кінцівок та навіть внутрішніх органів.

Важкість травм, спричинених ударною хвилею, залежать від її потужності – показника надлишкового тиску.

Легкий ступінь:

Середній ступінь:

Важкий ступінь:

Вкрай тяжкий ступінь:

спостерігається пошкодження органів, несумісне з життям.

Теплові ураження

Тяжкість термічних уражень залежить від потужності ядерного запалу, відстані від епіцентру удару та застосування засобів захисту.

Вплив теплового агенту ядерної зброї може тривати кілька секунд.

Також можуть виникнути опіки полум’ям через запалений одяг, навколишні предмети та будівлі.

Люди, які зазнали впливу радіації, можуть більш постраждати від термічних уражень.

Теплова енергія може пошкодити очі та викликати тимчасову або тривалішу сліпоту та опік сітківки.

Визначають наступні ступені пошкодження органів зору при впливі теплового агенту ядерної зброї:

• тимчасове осліплення, яке може тривати декілька хвилин;
• опік дна ока (при прямому погляді на вибух);
• опіки роговиці та повік.

Залежно від інтенсивності та потужності впливу теплового ураження визначають різні ступені тяжкості ураження шкіри.

III ступінь

Радіаційні ураження

Визначають кілька видів ураження внаслідок впливу радіаційного фактору ядерної зброї:

1) зовнішнє опромінення від радіоактивних матеріалів, які:

• переносяться в повітрі (пил, рідина або аерозолі);
• осідають на поверхнях: на землі, шкірі чи одязі;
• містяться в радіоактивній хмарі і опромінюють людей, які в неї занурені.

2) внутрішнє опромінення від радіонуклідів:

• вдихання їх у радіоактивній хмарі;
• потрапляння у їжу та воду;
• потрапляння в організм через відкриті рани.

3) поєднання обох видів опромінення.

Клінічним проявом впливу радіаційного фактору при ураженні ядерною зброєю є гостра променева хвороба.

Вона розвивається внаслідок відносно рівномірного опромінення в дозі більше 1 Гр (100 рад) протягом короткого проміжку часу.

Клінічний перебіг гострої променевої хвороби умовно складається з 4 періодів:

• легкий, що виникає при опроміненні у дозах 100-200 рад;
• середньої тяжкості, якщо дози опромінення дорівнюють 200-400 рад;
• тяжкий при дозах опромінення 400-600 рад;
• вкрай тяжкий (понад 600 рад).

Симптоми зараження

Первинна променева реакція триває до 3 діб після зараження.

• дратівливість;
• загальна слабкість;
• нудота;
• блювання;
• головний біль;
• помірне підвищення температури тіла;
• збудження, а потім пригнічення психічної діяльності.

Прихований період відсутній при тяжких формах. Зазвичай триває від 3 діб до 2-54 тижнів.

У постраждалого спостерігається покращення самопочуття. Але він відчуває загальну слабкість, зниження апетиту, проблеми з дефекацією та іноді порушення сну.

Розпал хвороби відбувається від двох тижнів з моменту зараження. Далі – індивідуально. У хворого можуть бути наявні такі симптоми:

• головний біль;
• безсоння;
• нудота;
• загальна слабкість;
• шлунково-кишкові розлади із сильними болями у животі;
• температура тіла до 38-40 ℃;
• множинні точкові крововиливи на шкірі та слизових оболонках;
• кровотечі внутрішніх органів: легеневі, шлунково-кишкові, ниркові;
• випадіння волосся на другому-третьому тижні;
• інфекційні ускладнення: ангіна, пневмонія, абсцес легень та загальне зараження крові – сепсис.

Як надати першу допомогу

Допомогу постраждалим необхідно надавати залежно від виду опромінення.

Перша допомога при ураженні ядерною зброєю має включати:

• профілактичну та лікувальну деконтомінацію (усунення радіаційних чинників з поверхні тіла людини, продуктів, предметів тощо);
• надання допомоги при травмах;
• надання допомоги при опіках;
• транспортування постраждалого до лікувального закладу або до медичних працівників.

Як безпечно провести деконтомінацію?

• Почніть з обережного зняття одягу або попросіть постраждалого роздягтися самостійно, починаючи з голови до ніг. Зняття взуття та одягу може зменшити забруднення на 90%.
• Помістіть все майно постраждалого в один ізольований контейнер, бажано мати сумку з етикеткою, де можна зазначити ім’я постраждалого, дату, час та місце збору майна, табличку із попередженням про радіацію. Необхідно зберігати сумки з майном у безпечному місці для подальшої судово-медичної експертизи та утилізації.
• Виконайте радіаційне обстеження всього тіла. Позначте на шкірі постраждалого за допомогою водостійкого фломастера ділянки з високим рівнем забруднення, виявлені під час радіаційного обстеження.
• Якщо це можливо промийте тіло постраждалого теплою водою із додаванням нейтрального мила.

Деякі радіоактивні речовини можуть затримуватися в зовнішньому шарі шкіри і залишатися 12-15 днів, поки не відбудеться лущення.

При значному зовнішньому радіаційному забрудненні необхідно накрити зони ураження водонепроникними пов’язками, щоб обмежити поширення на інші ділянки тіла.

Очищення ран

Якщо людина отримала будь-які поранення під час ядерного удару, є висока ймовірність того, що вона може зазнати радіаційного впливу.

Тому необхідно провести наступну процедуру:

• накрити шкіру навколо відкритих ран водонепроникними пов’язками або шторами;
• обережно промити рани великою кількістю води або фізіологічного розчину.

Бажано використати відповідний вимірювач радіації для оцінки та моніторингу медичного поводження з радіоактивними осколками з метою захисту медичної бригади.

Деконтомінація вух, носа та рота

Обережно протріть отвори (вуха, ніс, рот) зволоженим стерильним аплікатором із ватним наконечником.

Перед деконтамінацією зовнішнього слухового проходу переконайтеся в цілісності барабанної перетинки, далі необхідно промити прохід теплою водою або фізіологічним розчином.

Використовуйте вушний шприц для промивання зовнішнього слухового проходу, тільки якщо барабанна перетинка непошкоджена.

Обробка ротової порожнини та очей

Необхідно рекомендувати постраждалому декілька раз почистити зуби пастою і часто полоскати рот та горло 3% розчином перекису водню при ознаках забруднення глотки.

Обережно промийте очі великою кількістю фізіологічного розчину або води.

Очищення волосся

Попросіть постраждалого помити волосся теплою водою з м’яким милом або шампунем.

Не слід використовувати кондиціонери, оскільки вони можуть зв’язувати радіоактивний матеріал з білком волосся, що ускладнює декотамінацію.

Не треба голити волосся, що б уникнути створення порізів, потертостей, розривів шкіри.

Воду, якою мили волосся, не можна використовувати для миття інших частин тіла.

Уникайте потрапляння забрудненої стічної води в очі, вуха, ніс або рот. Висушіть волосся чистими, незабрудненими рушниками.

Транспортування постраждалих

Загорніть забруднені ділянки або всього постраждалого в два шари простирадла, при тому слід уникати гіпертермії пацієнта.

Також уникайте переохолодження в холодний день, особливо якщо одяг пацієнта був знятий.

Необхідно контролювати температуру тіла постраждалого.

Після транспортування потрібно провести огляд та дезактивацію транспортного засобу та обладнання і утилізувати все забруднене.

Наведені рекомендації надаються виключно в інформаційних цілях.

Варто пам’ятати, що контактування з людиною, яка зазнала впливу радіації, може бути небезпечним.

Вас також може зацікавити:

“Дуже руйнівні”: експерт порівняв наслідки від сучасної ядерної зброї та Чорнобильської катастрофи

Які шанси вижити, якщо Росія застосує ядерну зброю – пояснює експерт

Хімічна атака: як реагувати, щоб вижити