§ 31—32. Реставрація УСРР. Радянсько-польська війна. Розгром військ Петра Врангеля

Керівництво РКП(б), зваживши на негативний досвід двох війн з УНР, зробило все можливе, щоб третє вторгнення більшовицьких збройних сил виглядало як визвольний похід, а не чергова окупація. Воєнні успіхи більшовиків зумовлювалися насамперед величезними ресурсами, які стали доступними внаслідок націоналізації та мілітаризації російської економіки. У сільському господарстві, де компартійна диктатура мала справу з мільйонами дрібних власників, ці методи не спрацьовували. Тому більшовики вдалися до конфіскації сільськогосподарської продукції через продрозверстку. Заборона ринкової торгівлі й продрозверстка руйнували підвалини селянського господарства, уже раніше підірвані нескінченними війнами. Невдоволення селян політикою радянської влади зростало.

1. Які відносини склалися між українським радянським керівництвом та центральною владою у 1920 р. Як відновлювалася радянська влада в Україні

19 листопада 1919 р. X. Раковський передав В. Леніну «Тези з українського питання». У цьому документі йшлося про потребу відновлення УСРР з конституційним статусом незалежного державного утворення, але на засадах «воєнно-політичного союзу». 21 листопада політбюро ЦК схвалило їх, поклавши в основу резолюції «Про Радянську владу на Україні».

Відродження рад в Україні знову почалося зі створення ревкомів. 11 грудня 1919 р. в Москві відбулося засідання членів президії ВУЦВК і Раднаркому УСРР, на якому був затверджений склад Всеукраїнського революційного комітету (Всеукрревкому) – центрального тимчасового надзвичайного органу радянської влади в Україні.

За допомогою карти з’ясуйте, яким було становище українських земель у 1920 р. З огляду на розклад сил, об’єкти й події, що відображені на ній, сформулюйте якомога більше запитань; запропонуйте їх іншим групам і вислухайте відповіді.

Україна в 1920 р. Радянсько-польська війна. Розгром військ П. Врангеля

Наприкінці лютого 1920 р. Всеукрревком припинив існування. Влада перейшла до Раднаркому на чолі з X. Раковським і ВУЦВК на чолі з Г. Петровським. Вибори до рад проходили за вже апробованою процедурою, яка забезпечила абсолютну перевагу більшовикам. Скликанням у травні Четвертого Всеукраїнського з’їзду рад завершилася побудова радянського, цілком підконтрольного КП(б)У апарату державної влади. З’їзд відбувся в Харкові, який став столицею УСРР.

Словник

Український націонал-комунізм – національно орієнтований напрям у комуністичному русі, який виник в Україні. Його представники вважали, що комунізм потрібно не уніфікувати за російським зразком, а пристосовувати до специфічних українських національних умов.

Для остаточного контролю над радами, державним апаратом, армією, профспілками, громадськими організаціями, пресою, зрештою, економікою і суспільно-політичним життям більшовикам треба було усунути конкурентні політичні організації й утвердити однопартійність.

В Україні міцних позицій у КП(б)У бути не могло, доки серед селянства були впливовими інші комуністичні партії, утворені місцевими організаціями лівих українських есерів. Найбільшу загрозу для більшовиків становила Українська комуністична партія боротьбистів (УКП(б)). Лідери – Г. Гринько, В. Блакитний, О. Шумський, П. Любченко. Українські націонал-комуністи здебільшого висували вимоги створення незалежної української радянської республіки з окремою Червоною армією і під керівництвом організаційно самостійної комуністичної партії. З огляду на вплив боротьбистів серед селянства В. Ленін, обіцяючи «незалежність» УСРР, у березні 1920 р. змусив УКП(б) до саморозпуску і злиття з КП(б)У.

Прочитайте фрагменти резолюції ЦК РКП(б) «Про Радянську владу на Україні». Виявіть, які зміни відбулися в політиці більшовиків, порівнюючи з 1919 р.: а) в галузях національно-державного будівництва; б) культурно-освітній сфері; в) аграрних відносинах.

Документ 1

«1. Неухильно проводячи принцип самовизначення націй, ЦК вважає за необхідне ще раз підтвердити, що РКП стоїть на принципі визнання самостійності України.

2. Вважаючи безперечною для всякого комуніста і усякого свідомого робітника необхідність якнайтіснішого союзу для всіх Радянських республік в їх боротьбі з грізними силами всесвітнього імперіалізму, РКП обстоює позицію, що визначення форм цього союзу буде остаточно вирішене самими українськими робітниками і трудящими селянами.

3. А в даний час відносини між УСРР і РСФРР визначаються федеративним зв’язком.

4. Зважаючи на те що українська культура (мова, школа та ін.) упродовж віків придушувалася царизмом і експлуататорськими класами Росії, ЦК РКП зобов’язує усіх членів партії усебічно сприяти усуненню всіх перешкод до вільного розвитку української мови й культури. Члени РКП на території України мають на ділі втілювати право трудящих мас учитися і розмовляти в усіх радянських установах рідною мовою, всіляко протидіючи спробам штучно відтіснити українську мову на другий план, прагнучи, навпаки, перетворити українську мову на знаряддя комуністичної освіти трудящих мас. Негайно ж повинні бути вжиті заходи для того, щоб в усіх радянських установах була достатня кількість службовців, які володіють українською мовою, і щоб надалі всі службовці вміли розмовляти українською мовою.

6. Оскільки на Україні, ще більшою мірою, ніж в Росії, переважну масу населення становить селянство, завданням Радянської влади на Україні є завоювання до себе довір’я з боку не тільки селянської бідноти, а й широких верств середнього селянства, яке своїми справжніми інтересами найтісніше зв’язане з Радянською владою. Зокрема, зберігаючи основні принципи продовольчої політики (державна заготівля хліба за твердими цінами, примусова розверстка), необхідно пристосувати способи її проведення саме до умов українського села.

7. Земельна політика повинна проводитися з особливою увагою до інтересів земельного господарства бідного і середнього селянства.

Завданням земельної політики на Україні має бути:

1) повна ліквідація відновлюваного Денікіним поміщицького землеволодіння з передачею земель безземельним і малоземельним;

2) радянські господарства будувати тільки в строго необхідних розмірах, зважаючи на життєві інтереси навколишнього селянства.

3) у справі об’єднання селян у комуни, артілі тощо строго проводити політику партії, яка не допускає в цьому відношенні ніякого примусу, полишаючи це виключно на вільне вирішення самих селян і суворо караючи за всякі спроби внести в цю справу начало примусу».

2. У чому полягала суть комуністичного будівництва в УСРР у 1920 р.

Після встановлення радянської влади в Україні відновилися комуністичні перетворення. Передусім було здійснено націоналізацію (у формі конфіскації) промисловості, залізниць, банків. Над одержавленими підприємствами почав стрімко розгалужуватися колосальний управлінський апарат. Було утворено Бюро з відбудови промисловості (Промбюро) на правах філії Вищої ради народного господарства (ВРНГ) РСФРР. Уся ця система призначалася для здійснення нездійсненного: налагодити управління з одного центру величезною масою націоналізованих підприємств (в Україні наприкінці 1920 р. – 10 773).

У виробництві, організованому по-комуністичному, не можна було обійтися без трудової повинності. Небажання робітника працювати там і тоді, де і коли це було потрібно для держави, влада сприймала як контрреволюційний виступ. З’явилося поняття «дезертир трудового фронту». При Раді оборони (з квітня 1920 р. – Рада праці та оборони, РПО) створили Головний комітет зі здійснення трудової повинності (Головкомтруд) з мережею місцевих установ.

12 жовтня 1920 р. Раднарком УСРР ухвалив постанову «Про табори примусових робіт». Організацію мережі таборів було покладено на чекістів. Створювалося Центральне управління таборів (ЦУЛАГ). У жовтні 1920 р. в УСРР уже функціонувало сім концтаборів.

У лютому 1920 р. було підписано закон про хлібну розверстку, згідно з яким мало бути отримано 160 млн пудів зерна. Затвердили й розверстку на велику рогату худобу, овець, свиней, яйця, картоплю тощо. По всій Україні створювали комітети незаможних селян (комнезами), що були покликані організовувати й контролювати вилучення продовольства.

Продрозверстка поширювалася на всі селянські двори з посівною площею понад три десятини. Установлювалася колективна відповідальність (кругова порука) сільських громад за виконання встановлених центром норм. Якщо державне завдання виконувалося за сприяння бідноти, вона одержувала від 10 до 15 % стягнутого за розверсткою хліба.

Загалом у 1920 р. держава заготовила в Україні 71,5 млн пудів хліба. Навіть за допомогою військової сили і комнезамів план спромоглися виконати менше ніж на половину.

У липні 1920 р. з’явився декрет Раднаркому РСФРР «Про розрахункові операції», дія якого негайно поширилася на територію України. Декрет забороняв установам, підприємствам і організаціям купувати матеріали або продукти на вільному ринку. Розрахунки між установами та підприємствами могли здійснюватися тільки за безготівковою формою.

У грудні було підготовлено проект заміни грошей «тродами» (трудовими одиницями). Напередодні скасування грошей (яке так і не відбулося), 4 грудня 1920 р., Ленін підписав «Декрет про безкоштовний відпуск продовольчих продуктів і предметів широкого вжитку».

Отже, за тієї доби радянська влада й далі здійснювала політику, пізніше названу «воєнним комунізмом».

Висловіть своє ставлення до політики економічних перетворень, що її провадили в Україні більшовики. Чи хотіли б ви жити за тих часів? Як характеризують нову владу поняття «дезертир трудового фронту», «табори примусових робіт», «колективна відповідальність» тощо? Поміркуйте, зміцненню чи послабленню більшовицької влади сприяла політика «воєнного комунізму» в Україні?

3. У чому суть Варшавського договору УНР та Польщі

Юзеф Пілсудський, який здобув у Польщі майже диктаторську владу «начальника держави», тривалий час проводив переговори про утворення спільного антибільшовицького фронту в Україні із С. Петлюрою. Голова Директорії, прагнучи обстоювати незалежність УНР, погодився на умови, викладені в трьох таємних конвенціях. Вони були підписані у квітні 1920 р. і відомі під загальною назвою Варшавської угоди. Укладення договору призвело до політичної кризи, прем’єр-міністр УНР Ісаак Мазепа разом з усім своїм кабінетом пішов у відставку.

Головний отаман Армії УНР С. Петлюра і польський маршал Ю. Пілсудський. Вінниця. 1920 р.

Політична і торговельно-економічна угоди стосувалися кола питань:

» Польща визнавала незалежність УНР та Директорію УНР на чолі із С. Петлюрою як верховну владу в державі;

» польський уряд зобов’язувався не укладати міжнародних угод, спрямованих проти України;

» українському населенню в Польщі, як і польському в Україні, гарантувалися національно-культурні права;

» УНР офіційно погоджувалася на анексію Польщею частини західноукраїнських земель (кордон між Польщею та УНР встановлювався по лінії контрольованих військами Пілсудського територій: у межах Польщі залишалися Холмщина, Підляшшя, Посяння й Лемківщина (від 1918 р.), Західна Волинь і частина Полісся до Збруча й Горині (від травня 1919 р.) і Східна Галичина (від липня 1919 р.)).

24 квітня 1920 р. між Польщею та УНР було укладено військову конвенцію, суть якої полягала в об’єднанні сил для боротьби з більшовиками (Польща зобов’язалася забезпечити військо УНР озброєнням та боєприпасами, а УНР польські формування – продовольством, фуражем тощо).

Умови Варшавської угоди обурили не тільки галичан, а й відомих наддніпрянських політиків.

Подискутуйте, зваживши на позиції галичан і Петлюри, про переваги і недоліки Варшавської угоди. Скористайтеся аргументами М. Лозинського, наведеними в джерелі.

Документ 2

Михайло Лозинський «Українська революція. Розвідки і матеріали. Галичина в рр. 1918-1920»: «Перехід Галицької армії до Денікіна й варшавська декларація місії УНР були тими актами, які своїм змістом унеможливили акт з’єднання. З одного боку. Галицька армія, за яку політично відповідала Диктатура, що виводила свою владу від Української Національної Ради, яка заключила акт з’єднання, – перестала обороняти Українську Народну Республіку й віддалася в розпорядження її ворога Денікіна. З другого боку. Директорія УНР, яка була другою договірною стороною при акті з’єднання, зреклася Галичини на користь Польщі. Тут треба ствердити, що акт з’єднання не давав на це Директорії УНР ніякого права. Так само Директорія УНР тоді повинна би в переговорах з Польщею стати і твердо стояти на тім, що галицька територія, на яку Польща має претензії, є територією Західноукраїнської Народної Республіки і про неї Директорія УНР не може рішати».

Підтвердіть фактами або спростуйте слушність думки сучасного історика: «Українсько-польський союз від самого початку був приречений на поразку, проте дав можливість на рік подовжити історію УНР» (В. Верстюк).

4. Як розгорталися воєнні дії на теренах України навесні — восени 1920 р.

25 квітня 1920 р. війська Пілсудського ввійшли в Україну. Разом з ними наступала Армія УНР. Дислоковані біля Вінниці дві бригади УГА, які після розгрому денікінців перейшли на службу радянської влади, приєдналися до неї. Однак польське командування роззброїло й розформувало галичан.

Полковник М. Безручко (в центрі) та Головний отаман С. Петлюра (праворуч) приймають парад українських військ у Києві. 8 травня 1920 р.

Захопивши 6 травня 1920 р. Київ, польська армія зупинилася на підступах до Дніпра. Червона армія, ставши в оборону, готувалася до контрнаступу. Після напружених боїв польські війська терміново евакуювалися з Києва. 12 червня до Києва вступила Червона армія.

Війська Західного фронту під командуванням М. Тухачевського розпочали наступ на Варшаву. Війська Південно-Західного фронту на чолі з О. Єгоровим пішли на Львів. Керівники Польщі звернулися до держав Антанти. Англія та Франція пообіцяли допомогу, але Польща в обмін на це мала обмежитися на сході лінією кордону, накресленою в декларації Антанти від 8 грудня 1919 р. Отримавши згоду поляків, міністр закордонних справ Великої Британії лорд Дж. Керзон звернувся з нотою до Росії і запропонував їй зупинити свої війська за 50 км від лінії, визначеної Антантою як східний кордон Польщі. Відтоді ця лінія дістала назву лінії Керзона. Однак Раднарком РСФРР відмовився від посередництва.

У Східній Галичині, в Тернополі, заснували Галицький ревком на чолі з В. Затонським. Це був тимчасовий уряд терміново проголошеної Галицької Соціалістичної Радянської Республіки. Ревком відразу почав видавати декрети про конфіскацію поміщицьких та церковних земель, відокремлення школи від церкви і церкви від держави тощо.

13 серпня радянські війська підійшли до варшавської фортеці Модлін. Наступного дня поляки здійснили контрудар і завдали їм поразки. За десять днів основна частина червоних військ опинилася аж за Бугом. Наприкінці вересня фронт знову перемістився в район Житомира й Бердичева. Перемога поляків над Червоною армією була названа «дивом на Віслі».

У серпні 1920 р. обидві сторони розпочали в Мінську переговори про перемир’я. На початку вересня їх було перенесено до Риги, де вони тривали аж до весни наступного року. У березні 1921 р. Польща, з однієї сторони, і РСФРР та УСРР – з другої підписали Ризький мир.

За умовами Ризького мирного договору українські етнічні землі площею 122 тис. кв. км (Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Полісся, Підляшшя, Надсяння, Лемківщина, Холмщина) ввійшли до складу Польщі. Польща визнала радянські республіки Україну та Білорусію.

Роздивіться написи на більшовицьких плакатах. » 1. Які пропагандистські завдання виконували їх творці? » 2. Як узгоджуються ідеологічні гасла плакатів з наказом одного з командувачів Червоної армії під час радянсько-польської війни М. Тухачевского: «Бійці робітничої революції! Спрямуйте свої погляди на Захід. На Заході вирішується доля світової революції. Через труп білої Польщі лежить шлях до світової пожежі. На багнетах понесемо щастя і мир трудовому люду. На Захід! На Вільно, Мінськ, Варшаву – марш!»? » 3. Скориставшись джерелами, сформулюйте мету більшовиків у війні з Польщею.

Загін добровольців з Миколаєва перед відправленням на фронт. 1920 р.

Коли радянські війська почали битву за Київ, білогвардійці виступили з Криму й завдали удару по їхніх тилах. Та в боях під Каховкою червоноармійці зупинили армію генерала Петра Врангеля, який обійняв посаду головнокомандувача збройних сил півдня Росії замість А. Денікіна. У середині серпня Врангель кинув у бій усі наявні сили і захопив Олександрівськ. Однак через брак кількості військ він не зміг розширити фронт і взяти Катеринослав. Радянське керівництво провело додаткову мобілізацію й створило окремий Південний фронт, який очолив М. Фрунзе. Фрунзе мав майже 200 тис. бійців, найбоєздатнішими з-поміж них були махновські частини (Н. Махно уклав у жовтні угоду про спільні дії).

Крим було визволено внаслідок Перекопсько-Чонгарської операції, яка розпочалася 8 листопада. Ціною колосальних жертв червоноармійці прорвали Перекопські укріплення й увійшли на півострів. До 16 листопада Червона армія зайняла Керч. Це знаменувало ліквідацію Південного фронту.

Після 12 жовтня, коли на радянсько-польському фронті було оголошено перемир’я, ситуація на Правобережжі для Армії УНР та її білогвардійських союзників стала безнадійною. 18 листопада Червонокозача дивізія В. Примакова й бригада Г. Котовського увірвалися у прикордонний Волочиськ. Залишки військ С. Петлюри перейшли через Збруч на територію Польщі, де були інтерновані.

У жовтні – листопаді 1921 р. відбувся Другий зимовий похід Армії УНР Правобережною Україною. Його метою була допомога партизанському рухові, організація збройного повстання проти більшовицької влади. Під с. Базар більшовики розстріляли 359 взятих у полон вояків Армії УНР. Другий зимовий похід завершив період збройної боротьби Армії УНР за українську державність.

Прочитайте фрагмент джерела, з’ясуйте, про що в ньому йдеться, що є добре відомим, а що новим. Поміркуйте, у чому цінність джерела саме для вас, стисло викладіть своє ставлення до подій або діячів, згаданих у джерелі.

Зауважте

В окремих регіонах повстанський рух не згортався до 1922 р. На території Чигиринського повіту (нині Чигиринський, Кам’янський райони Черкаської обл.) було проголошено Холодноярську республіку (1919-1922), яка боролася з денікінцями, а згодом – з більшовиками. Основою руху стали місцеві селяни, а його центром – село Мельники (нині Кам’янський район Черкаської обл.).

Ісаак Мазепа в книзі «Україна в огні й бурі революції 1917-1921 рр.» так описував ситуацію в Україні: «В міру зміцнення московської влади на Україні міжгромадянська війна поволі вщухла. Восени 1921 р. навіть Махно, під натиском більшовицьких військ, емігрував за кордон. А коли в листопаді того ж 1921 р. Ю. Тютюнник спробував знову розгойдати партизанщину на Україні, це скінчилося новою катастрофою під Базаром. На другий день усіх полонених погнали до сусіднього містечка Базар, де замкнули в церкві. 21 листопада 359 полонених (тобто майже всіх за винятком померлих від ран та тих, яких залишено для “додаткового слідства”) присуджено до розстрілу. Того ж дня над могилою, викопаною під Базаром, присуд виконано. Перед розстрілом переможці пропонували засудженим “покаятися” і вступити в Червону армію. Ні один з повстанців на це не пішов. Могутнє “Слава!” і спів “Ще не вмерла Україна” заглушили ворожі скоростріли. Цим переможені, змучені вояки висловили все, про що вони мріяли і за що вмирали.

Словник

Інтернування (від лат. internus – внутрішній) – затримання до закінчення війни цивільних або військових ворожої держави і розміщення їх у певному місці в умовах обмеженої свободи.

Трагедія під Базаром показала, що на Україні запанувала нова ситуація. Ліквідувавши свій фронт проти Врангеля і проти поляків, більшовики мали тепер змогу кинути всі свої сили проти українського визвольного руху. Через голод і терор московських окупантів повстанський рух на Україні поволі затих. У нерівній боротьбі зломилася воєнна сила України. »

ПЕРЕВІРТЕ, ЧОГО НАВЧИЛИСЯ

1. Установіть хронологічну послідовність подій: » Захоплення Червоною армією Києва під час радянсько-польської війни » Укладення Варшавської угоди Директорією та урядом Польщі » Другий зимовий похід Армії УHP » Перекопсько-Чонгарська операція Південного фронту.

2. Якою була лінія радянсько-польського фронту на 5 червня та 15 серпня 1920 р.? Де розгорнулися воєнні дії під час наступу білогвардійських військ Врангеля?

3. Складіть речення, використавши поняття та терміни: український націонал-комунізм, боротьбисти, комнезами, троди, «диво на Віслі», дезертир трудового фронту, табори примусових робіт, лінія Керзона.

4. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів залежно від їхньої ролі в подіях Української революції в 1920 р.: С. Петлюра, П. Врангель, Н. Махно, М. Фрунзе, Ю. Пілсудський, М. Тухачевский, В. Затонський.

5. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел.

«. В цих умовах масові заворушення на Україні не вщухали. Цілий 1920-й рік не переставали вибухати селянські повстання. З приводу цих повстань самі більшовики в “Збірнику звітів народних комісаріатів” за 1920 рік писали, що тільки за період від 20 травня 1920 р. і до 1 січня 1921 р. відібрано у повстанців: “205 кулеметів, 13 гармат, 23 714 рушниць та обрізів, 683 револьвери та інше майно. Сюди, – додає автор звіту, – не увійшли трофеї, відібрані у Махна, які нараховують понад 600 кулеметів, 20 гармат і багато іншого майна”» (І. Мазепа). «Держави Антанти в своїй політиці зробили велику помилку, поставившись вороже до України. Ця помилка дала себе відчути в 1920 році, коли Червона армія кинулася на Польщу; вона дає знати себе й зараз і буде загрозою для мирного життя народів у майбутньому. Лише шляхом відновлення незалежної Української Держави Європа може позбавитися від постійної загрози з боку совєтського імперіалізму» (О. Удовиченко).

«Боротьбисти відрізняються від більшовиків з-поміж іншого тим, що обстоюють безумовну незалежність України. Ми обіцяли боротьбистам максимум поступок, але з тим, що вони будуть вести комуністичну політику. Ми цю партію перереєстрували, і замість повстання боротьбистів, яке було неминуче, ми одержали, завдяки правильній лінії ЦК, чудово втіленій тов. Раковським, те, що все краще, що було серед боротьбистів, увійшло в нашу партію під нашим контролем, з нашого визнання, а решта зникла з політичної сцени» (В. Ленін).

6. Чи вважаєте слушним міркування сучасника подій? Відповідь обґрунтуйте.

«За Директорією УНР пішли совітська Росія й радянська Україна, які договором у Ризі зреклися на користь Польщі тих самих українських земель, включно з Галичиною, які призначав Польщі Варшавський договір з Головним отаманом Петлюрою. Коли пригадати, що головним агітаційним знаряддям совітської Росії й радянської України проти петлюрівщини було те, що “Петлюра запродав українські землі й українські маси селянства й робітництва в неволю шляхетської Польщі”, то це дасть найліпшу оцінку Ризького договору і становища інтересів українських мас селянства й робітництва» (М.Лозинський).

6.9. ПРОГОЛОШЕННЯ І УТВЕРДЖЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ (ГРУДЕНЬ 1917 – 1920 РР.). ПОЛІТИКА ВОЄННОГО КОМУНІЗМУ В УКРАЇНІ

Проголошення в III Універсалі Центральної Ради Української Народної Республіки 7 (20) листопада 1917 р. стало видатною подією в житті українського народу. Проте, у Петрограді влада належала вже більшовикам, які мали свої плани щодо українських земель. Більшовицька влада міцнішала, ситуація на фронтах Першої світової війни ускладнювалася, все більше втручалися в українські справи іноземні держави, авторитет Центральної Ради в українському суспільстві значно впав.

3 грудня 1917 р. Раднарком РСФРР проголосив «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради». В ультиматумі визнавалась УНР, але не визнавалась Центральна Рада. Більшовики вимагали припинити формування української армії, не пропускати на Дон козачі частини на допомогу генералу Каледіну, а також не роззброювати червоногвардійців.

В Україні все більше завойовували авторитет Ради робітничих і солдатських депутатів, через які владу хотіли захопити більшовики.

4 грудня в Києві було скликано І Всеукраїнський з’їзд Рад, але більшість делегатів підтримала не більшовиків, а Центральну Раду. Враховуючи це, більшовицька фракція на чолі з В.Затонським переїхала до Харкова, де об’єдналась з делегатами з’їзду Рад Донецького і Криворізького басейнів. 11-12 грудня 1917 р. на з’їзді було проголошено створення Української Радянської Республіки. Було обрано Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) – найвищий державний орган влади на чолі з лівим соціал-демократом Ю.Медведєвим. ВУЦВК 17 грудня сформував перший український радянський уряд – Народний секретаріат на чолі з М. Скрипником. Центральна Рада була оголошена ворожою інтересам українського народу, її закони – скасовано. Перше встановлення радянської влади в Україні відбулося.

Наприкінці 1917 – на початку 1918 рр. радянська влада була встановлена на Лівобережжі, частині Правобережжя, в Криму. Органи влади Тимчасового уряду і Центральної Ради ліквідовувалися, влада на місцях переходила до ревкомів. Наприкінці грудня 1917 р. розпочався наступ більшовицьких військ під командуванням В.Антонова-Овсієнко і М.Муравйова. Центральна Рада спробувала врятувати становище. 11 січня 1918 р. було проголошено IV Універсал, в якому УНР визнавалась незалежною державою. Українське суспільство фактично було розколоте на два табори, подальші події набули характеру громадянської війни. Слід хоча б згадати 500 студентів, яких Центральна Рада кинула захищати станцію Крути від радянських військ. Більшість студентів загинуло. 300 киян-робітників загинули під час повстання проти Центральної Ради на заводі «Арсенал».

26 січня 1918 р. радянські війська захопили Київ. У цій ситуації Центральна Рада сподівалася на допомогу країн Четверного союзу. 9 лютого цього ж року делегація УНР, яку достатньо вороже зустріла делегація більшовицької Росії, у Брест-Литовську підписала мирну угоду з Німеччиною і Австро-Угорщиною. Зазначені держави визнали незалежність УНР та зобов’язалися надати допомогу Центральній Раді в боротьбі з радянськими військами. Радянська Росія відповідно до договору визнала незалежність УНР. 7 березня в Київ повернувся уряд УНР. Протягом лютого-квітня 1918 р. радянські війська залишили Україну. Замість них територія України була зайнята Німеччиною і Австро-Угорщиною. Нові союзники грубо втручалися у внутрішні справи України. Центральна Рада не контролювала ситуацію в країні, компрометувала себе в очах суспільства співробітництвом з окупантами.

У листопаді 1918 р. створено другий Український радянський уряд. Радянська Росія продовжувала боротьбу за встановлення радянської влади в Україні. У лютому-серпні 1919 р. на українській землі вдруге встановлено радянську владу. На III Всеукраїнському з’їзді Рад (6-10 березня 1919 р.) з прийняттям першої Конституції оформилася радянська форма державності – Українська Соціалістична Радянська Республіга. Український уряд на той час іменувався на більшовицький російський зразок — «Рада Народних Комісарів УСРР».

В ході громадянської війни більшовики запровадили політику «воєнного комунізму». В основі цієї політики знаходився насильницький злам економічної системи, яка грунтувалася на товарно-грошових відносинах. Радянське керівництво вважало, що майбутнє суспільство може бути побудоване на основі товарообміну, без посередництва грошей. До основних напрямків «воєнного комунізму» фахівці відносять: націоналізацію промисловості, фінансів, транспорту, системи зв’язку; ліквідацію великих поміщицьких, державних і церковних господарств (замість них утворювалися радгоспи, комуни, артілі); встановлення державної монополії на найважливіші продовольчі товари, введення трудової повинності. На всій Україні вводилася продовольча розкладка. Відповідно до неї, все зерно, крім необхідного мінімуму, селяни повинні були здавати державі за встановленими цією ж державою цінами. Демократичні права обмежувалися, створювалися надзвичайні органи влади, встановлювалася диктатура більшовицької партії. Запровадження політики «воєнного комунізму» супроводжувалося різким звуженням суверенітету України. «Воєнний комунізм» був викликаний насамперед складними воєнно-політичними і соціально-економічними обставинами громадянської війни. На думку більшовицьких вождів, ця політика мала прискорити світову пролетарську революцію.

Запровадивши політику «воєнного комунізму» в Україні, більшовики розпалили проти себе повстанську війну українського села. Невдоволення селянства політикою більшовиків тільки поширювало соціальну базу антирадянських сил. Важливо відзначити, що повстанський рух діяв не в союзі з Директорією УНР, тому що остання не розв’язала аграрне питання. Селянсько-повстанський рух особливо проявився влітку і восени 1919 р., його удари відчули як «червоні», так і «білі». Найбільш відомими ватажками повстанських загонів були отамани Махно, Зелений, Григор’єв.

Після розгрому армії колишнього царського генерала А.Денікіна, на початку 1920 р. в українській землі було втретє встановлено радянську владу. В середині лютого 1920 р. уся територія УНР, крім Волині і Західного Поділля (перебували під польською владою), опинилася під контролем більшовиків. У квітні цього ж року С.Петлюра підписав Варшавський договір з Польщею про спільну боротьбу проти більшовиків. Спочатку (квітень-травень 1920 р.) наступ польсько-українських військ відбувався успішно, але поступово Червона Армія вирівняла становище. У листопаді 1920 р. армія УНР перейшла р. Збруч. 18 березня 1921 р. РРФСР і УСРР з одного боку та Польща — з іншого уклали Рижський мирний договір. Польща визнала Радянську Україну, а більшовицька влада – приєднання до Польщі західноукраїнських земель.

Нові терміни і поняття

Ультиматум – категорична, остання вимога, зафіксована в дипломатичному або будь-якому писаному документі чи в усній формі, яка супроводжується погрозами.

Продрозкладка — система державних заготівель сільськогосподарських продуктів, встановлених радянською владою в 1918-1921 рр., за якою насильницьким шляхом вилучалися у селян «залишки» хліба і встановлювалися «тверді ціни» на них.

Українська СРР в умовах НЕПу 1921-1928 роки @znohistory.200

подолати масову неписьменність дорослого населення країни.

остаточно утвердити радянську владу в національних республіках.

знищити «буржуазно-націоналістичну», антирадянську інтелігенцію.

налагодити культурне співробітництво з країнами Заходу.

У якому році на сторінках варшавської українськомовної газети «Українська трибуна» було вміщено зображену карту?

Сприятливі умови для розвитку ринкових відносин в УСРР існували за часів реалізації заходів

«нової економічної політики».

На фото зображено один із символів міста

Для культурного життя України в 1921–1928 рр. було характерно

запровадження обов’язкової загальної десятирічної середньої освіти.

згортання антицерковної політики та відмова від атеїстичної пропаганди.

згуртування літераторів, художників, театральних діячів у творчі об’єднання.

посилення боротьби з «космополітизмом» та «низькопоклонством перед Заходом».

Державно-політичний статус УСРР у 1921 – 1922 рр. визначався

«договірною федерацією» з РСФРР та іншими радянськими республіками, посиленням її підпорядкування загальнофедеративним органам влади

юридичною незалежністю УСРР, яка не входила до складу жодної сусідньої держави й не перебувала з ними в союзно-договірних відносинах

«воєнно-політичним союзом» із РСФРР та перебуванням УСРР у її складі на правах автономного утворення

«військовим союзом» із РСФРР зі збереженням УСРР формального статусу та ознак незалежної держави

Розвиткові сільського господарства України в період НЕПу було притаманне

розгортання мережі машинно-тракторних станцій і бригад

об’єднання всіх господарств незаможних селян у радгоспи

створення агроміст із розгалуженою переробною інфраструктурою

функціонування виробничо-збутових кооперативів і товариств

Зібрання, на якому було ухвалено рішення про скасування «воєнного комунізму» і перехід до нової економічної політики:

І Всесоюзний з’їзд рад (грудень 1922 р.)

VI Всеукраїнський з’їзд рад (грудень 1921 р.)

Х з’їзд РКП(б) (березень 1921 р.)

VII Всеукраїнський з’їзд рад (грудень 1922 р.)

У період нової економічної політики (непу) в УСРР:

вдалося подолати безробіття і неписьменність населення

держава контролювала «командні висоти» економіки та мала монополію на зовнішню торгівлю

було колективізовано більшість селянських господарств, створено мережу МТС

масово знищувалися представники «старої» української інтелігенції

У роки нової економічної політики в сфері трудових відносин:

використовувалося прикріплення робітників до підприємств

застосовувалися примусові трудові мобілізації

масовим було створення трудових армій і трудових таборів

застосовувався вільний найм робочої сили

У якому році перший з’їзд Рад СРСР затвердив Декларацію про утворення Союзу РСР та Союзний договір між РРФСР, УРСР, БРСР та ЗРФСР?

Упровадження на початку 1920-х рр. політики коренізації партійно-радянським керівництвом СРСР мало на меті:

сприяти утвердженню радянської влади в національних республіках

налагодити культурне співробітництво з розвиненими країнами Заходу

стимулювати розвиток української культури

подолати масову неписьменність дорослого населення

Однією з причин запровадження непу в Україні було:

бажання підвищити соціальні стандарти, визначені політикою «воєнного комунізму»

прагнення позбутися комуністичної ідеології, яка дискредитувала себе в роки громадянської війни

бажання здобути міжнародне визнання і стати членом Ліги Націй

прагнення більшовиків подолати політичну та економічну кризу

Якою була мета більшовиків під час здійснення «культурної революції»?

започаткувати культурний діалог із Заходом

запровадити загальну середню освіту

нав’язати комуністичну ідеологію в суспільстві

Ідея створення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) була реалізована за часів існування:

Української Держави гетьмана П. Скоропадського

Української Народної Республіки (періоду УЦР)

Української Народної Республіки періоду Директорії

Української Соціалістичної Радянської Республіки

Визначте за джерелом, проти якої політики виступали селяни.

«Ми не ховали хліб, ми, як наказали за декретом, собі залишили 9 пудів на рік на людину. Прислали декрет залишити 7 пудів, два пуди віддати. Віддали. Прийшли більшовики з загонами. Розорили вкінець. Піднялися ми… Горять села, зрівняли будинки із землею. Ми все віддавали, хотіли по-доброму. Знали, місто голодне, себе не жаліли».

Про запровадження якої політики йдеться в уривку документа?

«Перед нами весною 1921 року стало ясне становище: не безпосереднє соціалістичне будівництво, а відступ в цілому ряді галузей економіки до державного капіталізму, не штурмова атака, а дуже важке, трудне і неприємне завдання тривалої облоги, зв’язаної з цілим рядом відступів».

нової економічної політики

У якому році відбулась подія, якій присвячений плакат?

Установіть відповідність між датами і подіями.

1 1920 р.

2 1921 р.

3 1922 р.

4 1923 р.

А Проголошення створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік

Б Запровадження непу в УСРР

В Розгром Червоною армією військ П. Врангеля в Криму

Г Проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР)

Д Запровадження політики коренізації (українізації)

1 – В 2 – Б 3 – Г 4 – Д

1 – Б 2 – В 3 – А 4 – Д

1 – В 2 – Б 3 – А 4 – Д

1 – В 2 – Б 3 – Д 4 – А

Установіть послідовність подій.

А Створення СРСР

Б Завершення відбудови промисловості, курс на індустріалізацію

В Започаткування політики коренізації

Г Запровадження непу

1 – Г 2 – В 2 – А 4 – Б

1 – Г 2 – А 2 – В 4 – Б

1 – А 2 – Г 2 – В 4 – Б

1 – Г 2 – А 2 – Б 4 – В

Установіть послідовність подій.

А Ліквідація багатопартійності в УСРР

Б Голод у південних губерніях УСРР

В Ухвалення другої конституції УСРР

Г Входження УСРР до складу СРСР

1 – Г 2 – А 3 – Б 4 – В

1 – Г 2 – Б 3 – В 4 – А

1 – Б 2 – Г 3 – А 4 – В

1 – Г 2 – Б 3 – А 4 – В

Політика непу в УСРР сприяла: (оберіть три правильні відповіді)

націоналізації важкої промисловості

відбудові народного господарства

припиненню селянського повстанського руху

входженню республіки до складу СРСР

здійсненню форсованої індустріалізації

колективізації сільського господарства

соціальному розшаруванню населення

Якими були три причини масового голоду в Україні в 1921—1923 рр.?

посуха і неврожай

масовий селянський повстанський рух

колективізація селянських господарств

державна політика хлібозаготівлі

встановлення міжнародної блокади

У результаті входження Української СРР до складу Союзу РСР:

скоротилися обсяги сільськогосподарського виробництва в республіці

республіка втратила право на самостійну зовнішню політику

республіканська еліта посіла ключові посади в органах управління союзної держави

відбулося значне зростання території республіки

Що було однією з причин переходу до непу?

невдоволення більшої частини населення існуванням «радянської буржуазії»

невдоволення селян збереженням продрозкладки

невдоволення селян збереженням поміщицького господарства

невдоволення робітників масовим безробіттям

Чим пояснюється підтримка в 1920-ті рр. Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) радянською владою?

повагою до релігійних вірувань українців

прагненням використати церкву в поширенні комуністичних ідей

прагненням послабити Російську православну церкву, яка вороже ставилась до більшовицького режиму

прагненням сприяти розвитку релігійного життя як основи народного життя

Що з названого належить до проявів кризи непу?

повстання моряків у Кронштадті

відмова селян здавати хліб державі

дії загонів отаманів

Фундатором національного кінематографа, автором романів «Звенигора», «Арсенал», «Земля», першого звукового фільму «Іван» був:

У 1925 р. в УСРР налічувалося 79,1 % шкіл з українською мовою навчання. У 1930 р. ця цифра зросла до 85 %. Що обумовило таке зростання?

утворення Всеукраїнської академії наук

здійснення владою політики українізації

входження УСРР до складу СРСР

відновлення діяльності університетів

Яких сфер життя суспільства політика коренізації торкалася найбільше?

економічної та політичної

соціальної та економічної

культурної та політичної

соціальної та культурної

Що стало причиною зростання обсягів промислового виробництва в Україні в період непу?

проведення націоналізації підприємств промисловості, транспорту, уведення загальної трудової повинності

залучення значних іноземних інвестицій, розширення сфери товарно-грошових відносин, централізація управління

зниження цін як на промислові товари для селянства, так і на сільськогосподарську продукцію для робітників

скасування заборон на приватне підприємництво, впровадження оренди, економічних методів господарювання

Що змусило лідера більшовиків В. Леніна зробити таку заяву  : «Не вдалася лобова атака, перейдемо в обхід, будемо діяти облогою і сапою»?

провал політики «воєнного комунізму»

розгром селянського повстанського руху

започаткування політики українізації

завершення громадянської війни

На картосхемі УСРР штрихуванням позначено території, що були:

охоплені селянським повстанським рухом у 1920—1921 рр.

окуповані військами А. Денікіна під час наступу 1919 р.

охоплені масовим голодом 1921—1923 рр.

окуповані польськими військами під час наступу навесні 1920 р.

Чим була зумовлена поява плаката, зображеного на ілюстрації?

голодом 1921—1923 рр.

початком боротьби з неписьменністю

впровадженням політики коренізації

Установіть відповідність між періодами та поняттями і термінами, які потрібно використовувати, характеризуючи їх.

1 Україна в Першій світовій війні (1914—1917 рр.)

2 Українська революція (1917—1918 рр.)

3 Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918—1920 рр.)

4 Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921—1928 рр.)

А Політика українізації, націонал-комунізм, автокефальна церква, СРСР, Шахтинська справа

Б Самостійники, автономізація, Універсали УЦР, українізація армії, Генеральний Секретаріат

В Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, легіон УСС, Головна Руська Рада, Союз визволення України

Г Масові репресії, Стахановський рух, «розстріляне відродження», геноцид, форсована індустріалізація

Д Гетьманат, Українська галицька армія, Акт злуки, друга радянсько-українська війна, «Київська катастрофа»

1 – В 2 – Б 3 – Д 4 – А