Мовний фронт: як правильно позначати час українською
Хтось не вміє правильно говорити про час українською, хтось не розуміє, що таке «за двадцять десята», а хтось учепився до своїх «без п’ятнадцяти сім». Тема нелегка, по поличках все розклала редакторка Юлія Мороз для проєкту uaredactor.
1. Запитати про час можна за допомогою словосполучень:
2. Години записують через двокрапку, а не крапку:
3. Години в українській мові — жіночого роду і є порядковим числівником, який відповідає на питання «котра?». Тобто 02:00 кажемо не «дві години», а «друга година».
4. В українській мові хвилини вказуємо кількісним числівником, який відповідає на питання «скільки?».
Зверніть увагу! Іменники «година» і «хвилина» часто випускають:
5. Для називання часу до тридцяти хвилин вживають прийменник на або по:
Зверніть увагу! 15 хвилин — чверть години, тому можливими є варіанти:
30 хвилин — пів години, тому можливим є варіант:
6. Після тридцяти хвилин вживають прийменники за або до:
7. На позначення часу треба вживати прийменник о/об + порядковий числівник жіночого роду в місцевому відмінку, а не у (в). Не можна використовувати паралельні й розмовні форми:
Зверніть увагу! Прийменник О вживається з порядковим числівником із початковим приголосним звуком:
Прийменник ОБ — із порядковим числівником із початковим голосним:
8. Одиниці вимірювання часу скорочуємо без крапки в кінці:
9. Не можна вживати:
- в десять годин;
- п’ять хвилин першої;
- пів шостого;
- п’ять тридцять;
- без десяти десять.
10. Нормативні форми:
- десята година п’ятнадцять хвилин
- п’ятнадцять хвилин по десятій
- п’ятнадцять хвилин на одинадцяту
- чверть по десятій
- чверть на одинадцяту
- одинадцята година п’ятдесят хвилин
- за десять хвилин дванадцята
- десять хвилин до дванадцятої
- дванадцята година двадцять хвилин
- двадцять хвилин по дванадцятій
- двадцять хвилин на першу
- дванадцята година сорок хвилин
- за двадцять хвилин перша
- двадцять хвилин до першої
- четверта (шістнадцята) година п’ятнадцять хвилин
- п’ятнадцять хвилин по четвертій (шістнадцятій)
- п’ятнадцять хвилин на п’яту (сімнадцяту)
- чверть по четвертій (шістнадцятій)
- чверть на п’яту (сімнадцяту)
- четверта (шістнадцята) година сорок п’ять хвилин
- п’ятнадцять хвилин до п’ятої (сімнадцятої)
- за п’ятнадцять хвилин п’ята (сімнадцята)
- чверть до п’ятої (сімнадцятої)
- за чверть п’ята (сімнадцята)
- двадцята година сорок п’ять хвилин
- п’ятнадцять хвилин до дев’ятої (двадцять першої)
- чверть до дев’ятої (двадцять першої)
- за п’ятнадцять хвилин дев’ята (двадцять перша)
- за чверть дев’ята (двадцять перша)
Як без десяти пять
Кількісні числівники змінюються за сьома зразками (типами).
Типи відмінювання | Числівники |
---|---|
I тип | числівник один, одне, одна, одні (1); |
II тип | власне кількісні: два, три, чотири (2, 3, 4), оби, кілька, багато; |
збірні: двоє, троє, четверо, п’ятеро, … десятеро. (2 – 20 і 30); | |
займенники скільки і стільки; | |
III тип | власне кількісні від п’яти (5) до вісімдесяти (80) (крім сорока (40)), кільканадцять, кількадесят (числівники цього типу можуть також відмінюватися, як і числівники II типу); |
IV тип | числівники сорок, дев’яносто, сто (40, 90, 100); |
V тип | числівники від двохсот (200) до дев’ятисот (900), а також кількасот; |
VI тип | числівники тисяча, мільйон, мільярд; |
VII тип | дробові числівники: одна сьома, вісім десятих. |
Відповідають на такі питання:
1) | називний | — скільки? |
2) | родовий | — скількох? |
3) | давальний | — скільком? |
4) | знахідний | — скільки? скількох? |
5) | орудний | — скількома? |
6) | місцевий | — (на) скількох? |
Від- мінки | II тип відмінювання (два) | III тип відмінювання (п’ять) | IV тип відмінювання (сорок) | V тип відмінювання (двісті) |
---|---|---|---|---|
Н. | -а/ -і, -и, -еро | , -о | -сті, -ста, -сот | |
Р. | -ох | -и | -а | -сот |
Д. | -ом | -и | -а | -стам |
Зн. | Як у називному або родовому відмінку | Як у називному відмінку | ||
Ор. | -ома (-ма) | -ма | -а | -стами |
М. | -ох | -и | -а | -стах |
Порядкові числівники, що мають закінчення -ий, відмінюються як прикметники твердої групи: перший (перша, перше), другий, двадцятий, сотий, тисячний, мільйонний; числівник третій (третя, третє) відмінюється як прикметник м’якої групи (див. Відмінювання прикметників).
У складених кількісних числівників відмінюються : двісті тридцять шість — двохсот тридцяти шести.
У складених порядкових числівників відмінюється лише : двісті тридцять — двісті тридцять
1. Числівник І типу один змінюється за родами, числами й відмінками, як займенник той.
Н. | один, одне | одна | одні |
Р. | одного | однієї, одної | одних |
Д. | одному | одній | одним |
Зн. | один, одного | одну | одні, одних |
Ор. | одним | однією, одною | одними |
М. (на) | одному, однім | одній | одних |
2. За II типом відмінюються числівники два, обидва, три, чотири, кілька, багато, усі збірні (двоє, троє, четверо, п’ятеро. ) та займенники скільки і стільки. Причому в непрямих відмінках числівник обидва втрачає частину -два, а збірні — суфікс -еро.
Н. | два, дві/двоє | три/троє | оби, оби | п’ятеро |
Р. | двох | трьох | обох | п’ятьох |
Д. | двом | трьом | обом | п’ятьом |
Зн. | Як у називному або родовому відмінку | |||
Ор. | двома | трьома | обома | п’ятьма/п’ятьома |
М. (на) | двох | трьох | обох | п’ятьох |
Числівники чотири і багато в орудному відмінку, як виняток, мають закінчення -ма: чотирма, багатьма (і багать).
3. За III типом відмінюються числівники від п’яти до вісімдесяти (крім сорока), кільканадцять, кількадесят. цього типу (п’ятдесят — вісімдесят) . В основах числівників шість, сім, вісім чергуються голосні.
Н. | шість | сім | вісім | п’ят |
Р. | шести | семи | восьми | п’ят |
Д. | шести | семи | восьми | п’ят |
Зн. | Як у називному відмінку | |||
Ор. | шістьма | сьома | вісьма | п’ят |
М. (на) | шести | семи | восьми | п’ят |
Ці числівники в непрямих відмінках мають однакове закінчення -и, тільки в орудному — -ма.
Допускають, що числівники цього типу можуть також відмінюватися, як і збірні числівники (тип II). Але ж не кажемо, наприклад, “п’ятьох десятих”, а тільки п’яти десятих; так само не кажемо “сімохсот” чи “сімомстам”, а тільки семисот, семистам. Тому сплутувати відмінювання числівників цих двох типів (власне кількісних і збірних) не слід.
4. За IV типом відмінюються числівники сорок, дев’яносто, сто. Ці числівники в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають однакове закінчення -a: дo сорока днів, сорока робітникам, з дев’яноста учнями, на ста сторінках.
5. За V типом відмінюються числівники від двохсот до дев’ятисот, а також кількасот. У цих числівниках змінюються обидві частини: перша — як відповідний числівник II або III типу, а друга — як іменник . Пишуться вони разом.
Н. | три міста | триста | п’ять міст | п’ятсот |
Р. | трьох міст | трьохсот | п’яти міст | п’ятисот |
Д. | трьом містам | трьомстам | п’яти містам | п’ятистам |
Зн. | Як у називному відмінку | |||
Ор. | трьома містами | трьомастами | п’ятьма містами | п’ятьмастами |
М. (у) | двох містах | двохстах | п’яти містах | п’ятистах |
6. Числівники VІ типу тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники відповідної відміни і групи (див. Поділ іменників на відміни, Поділ іменників на групи, Відмінкові закінчення іменників).
Н. | тисяча | тисячі | мільйон | мільйони |
Р. | тисячі | тисяч | мільйона | мільйонів |
Д. | тисячі | тисячам | мільйону | мільйонам |
Зн. | тисячу | тисячі | мільйон | мільйони |
Ор. | тисячею | тисячами | мільйоном | мільйонами |
М. (у) | тисячі | тисячах | мільйоні | мільйонах |
7. У дробових числівниках (VІІ тип) перша частина (чисельник) відмінюється, як власне кількісний числівник, а друга (знаменник) — як порядковий (при цьому пропускаємо слово частина після назви знаменника).
Н. | одна сьома | три сьомі | вісім десятих |
Р. | однієї сьомої | трьох сьомих | восьми десятих |
Д. | одній сьомій | трьом сьомим | восьми десятим |
Зн. | одну сьому | Як у називному відмінку | |
Ор. | однією сьомою | трьома сьомими | вісьма десятими |
М. (на) | одній сьомій | трьох сьомих | восьми десятих |