Як часто можна мазати Троксевазін

Троксевазин ® гель (Troxevasin ® gel ) ATC-класифікація

фармакодинаміка . Троксевазин — це суміш біофлавоноїдів, яка містить не менше 95% троксерутину. Троксерутин накопичується вибірково в ендотеліальному шарі венул, глибоко проникає в субендотеліальний шар венозної стінки, причому концентрація виявляється вищою, ніж у сусідніх тканинах. Препарат запобігає пошкодженню клітинних мембран, спричиненого окисненням.
Антиоксидантний ефект проявляється у зниженні та усуненні окисних властивостей кисню, інгібіруванні ліпідної пероксидації, захисті судинного ендотелію від окисної дії гідроксильних радикалів. Троксерутин зменшує підвищену проникність капілярів і підвищує тонус вен. Цитопротекторний вплив проявляється в інгібіруванні активації та адгезії нейтрофілів, зниженні агрегації еритроцитів і підвищенні стійкості еритроцитів до деформації, зниженні вивільнення медіаторів запалення.
Підвищує венозно-артеріальний рефлюкс, подовжує час повторного венозного наповнення, поліпшує мікроциркуляцію та мікросудинну перфузію.
Дія Троксевазину спрямована на зменшення вираженості набряку, болю, поліпшення трофіки та усунення різних патологічних порушень, пов’язаних із венозною недостатністю.
Фармакокінетика . Після місцевого застосування Троксевазину гелю активний компонент легко вивільняється із водорозчинної основи гелю і проникає в дерму приблизно через 30 хв, а у підшкірну жирову тканину — через 2–5 год.

Показання Троксевазин гель

Троксевазин гель застосовується для симптоматичного лікування таких захворювань:
– венозна недостатність;
– передварикозний і варикозний синдром;
– поверхневий тромбофлебіт, флебіт і післяфлебітні стани;
– комплексне лікування гемороїдальної хвороби;
– набряки і біль при травмах і варикозно розширених венах;
– м’язові крампі (судомне стягування литкових м’язів).

Застосування Троксевазин гель

гель наносити на уражену ділянку рівномірним тонким шаром вранці та ввечері, втираючи легкими масажними рухами до повного всмоктування препарату. Гель не має запаху та не залишає жирних плям на одязі. При тяжчих станах рекомендується комбінована терапія з капсулами Троксевазину. При хронічній венозній недостатності застосовувати комбіновану терапію до повного зникнення симптомів.
Дозування та тривалість застосування лікарського засобу визначає лікар, зважаючи на тяжкість та перебіг захворювання.

Протипоказання

підвищена чутливість до троксерутину або до будь-якої допоміжної речовини препарату. Троксевазин гель не слід наносити на слизові оболонки, відкриті рани та екзематозні ділянки шкіри.

Побічна дія

при застосуванні Троксевазину гелю дуже рідко можуть спостерігатися алергічні реакції, у тому числі подразнення шкіри, почервоніння, свербіж, шкірне висипання, дерматит, ангіоневротичний набряк. Зазвичай ці симптоми швидко минають після припинення застосування препарату.

Особливості застосування

бензалконію хлорид, що входить до складу препарату, має подразнювальну дію і може спричинити шкірні реакції.
Хворим із вираженими порушеннями функції нирок не рекомендується застосовувати препарат протягом тривалого часу.
Якщо при застосуванні препарату вираженість симптомів захворювання не зменшується, слід звернутися до лікаря.
Застосування у період вагітності або годування груддю . Немає даних щодо негативного впливу препарату при застосуванні в період вагітності або годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами . Не впливає.
Діти . Немає протипоказань щодо застосування препарату у дітей.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

препарат посилює дію аскорбінової кислоти, спрямованої на зміцнення структури та зменшення проникності судинної стінки.

Передозування

при місцевому застосуванні випадки передозування препарату не зареєстровані. При випадковому заковтуванні великої кількості лікарського засобу необхідно вжити загальних заходів виведення препарату: спровокувати блювання, застосувати засоби для симптоматичного лікування. У разі необхідності застосовувати перитонеальний діаліз.

Умови зберігання

у оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати! Зберігати в недоступному для дітей місці.

Актуальна інформація

Хронічна венозна недостатність ― це складний патологічний процес, який уражує представників обох статей у різні періоди життя, особливо у період соціальної, трудової та репродуктивної активності. І якщо на ранніх етапах до проявів належать набряк кінцівок та болісність по ходу підшкірних вен, то при подальшому прогресуванні розвивається варикозне розширення вен, яке не лише являє собою косметичний дефект, але й може викликати серйозні ускладнення. Це пов’язано з тим, що венозна недостатність має багатокомпонентний патогенез, у якому затримка рідини у тканинах є не єдиною проблемою. Також у патогенезі хронічної венозної недостатності значущу роль відіграють агрегація еритроцитів та зниження профібринолітичної активності (Boisseau M.R., 1995). Це важливо враховувати, оскільки кров у судинному руслі поводиться як нен’ютонівська рідина із широким діапазоном характеристик в’язкості. З гемодинамічної точки зору, локальне підвищення в’язкості крові може обтяжувати розлади венозного кровообігу, оскільки сповільнення чи зупинка кровотоку є предиктором ішемії. Окрім того, підвищення в’язкості крові може бути асоційованим зі зниженням її кисневої ємності (Stoltz J.F., 1991).
Лікування розладів венозного кровообігу включає носіння компресійної білизни, помірну фізичну активність та медикаментозне лікування. При підборі лікарських засобів перевага надається тим препаратам, які можна застосовувати як системно, так і місцево. Прикладом такого лікарського засобу є Троксевазин .

Механізм дії Троксевазину

Троксевазин являє собою суміш натуральних біофлавоноїдів О-(бета-гідроксиетил)-рутозидів (Rehn D., 1993), переважним представником яких є троксерутин (не менше 95%) ― безпечний та ефективний засіб для лікування будь-яких різновидів хронічної венозної недостатності (Basile M., 2001). Троксерутин ― напівсинтетичний флавоноїд, екстрагований з Dimorphandra gardneriana (Miranda J.A.L., 2020). Він також відомий як вітамін Р4 (Shu L., 2017) і в природі міститься у різноманітних фруктах (Li Y., 2019) та овочах (Thomas N.S., 2019), чаї, каві та багатьох злакових (Panat N.A., 2016).
Антитромботичний ефект троксерутину був доведений в експерименті на щурах — препарат достовірно інгібує утворення тромбів у венулах, а також реалізує помірний антитромботичний ефект в артеріолах завдяки гальмуванню процесів агрегації тромбоцитів (Chen Q.C., 2011) та захисту ендотеліальних клітин (Krupinski K., 1996).
Протинабрякові властивості троксерутину пов’язані з тим, що він впливає переважно на ендотелій кровоносних судин, знижуючи проникність артеріального сегменту капілярного русла і таким чином зменшуючи надходження рідини в інтерстиціальний простір (Shishlo V.K., 2013). Венотонічний ефект троксерутину зумовлений його афінністю до венозної стінки — препарат проникає в неї із загального кровотоку та по капілярах мережі vasa vasorum (Carlsson K., 1996), акумулюється як у зовнішньому, так і внутрішньому шарах венозної стінки (Pathwardhan A., 1995).
Встановлена властивість троксерутину захищати кісткову тканину від руйнування після оваріектомії. В експерименті на мишах було доведено, що флавоноїд пригнічує остеокластогенез та стимулює остеогенез. Зокрема, він інгібує активність остеокластів лінії RAW264.7 та експресію ядерного фактора активованих Т-клітин та катепсину К. У той же час троксерутин покращує остеогенез та мінералізацію МС3Т3-Е1 шляхом підвищення експресії Runt-залежного фактору транскрипції II та колагену 1-го типу (α1-молекули) (Yang Y.T., 2018). Такі результати досліджень дозволяють розцінювати троксерутин як допоміжний засіб для профілактики постменопаузального остеопорозу.
У результаті досліджень встановлено (Kessler M., 2002), що троксерутин може виступати в якості інгібітора окиснювального стресового пошкодження, так що препарат при нанесенні на шкіру захищає епідерміс від впливу вільних радикалів. Його антиоксидантні властивості також зумовлюють його здатність підвищувати радіорезистентність ― захищати клітини від загибелі внаслідок впливу гамма-опромінення (Panat N., 2016).

Показання до застосування Троксевазину

Троксевазин рекомендований для застосування у таких клінічних ситуаціях (інструкція МОЗ України):

  • варикозна хвороба вен. Причому в цю групу входить не лише патологія підшкірних вен нижніх кінцівок, але й варикозне ураження будь-якої іншої локалізації. Препарат може використовуватися не лише при розгорнутій клінічній картині, а й при передварикозному синдромі, а також при розвитку такого ускладнення, як варикозні виразки чи варикозний дерматит. Троксерутин завдяки своїм вазоактивним властивостям сприяє швидшому регресу лімфедеми — набряку, що пов’язаний із застоєм лімфи (Vanscheit W., 2002);
  • флебіт будь-якої локалізації, поверхневий тромбофлебіт та посттромбофлебітичний синдром;
  • хронічна венозна недостатність без варикозної деформації;
  • комплексне лікування геморою, у тому числі консервативна терапія початкових стадій патологічного процесу та стан після радикальної гемороїдектомії;
  • у якості допоміжного засобу при діабетичній ретинопатії;
  • для зменшення набряку при травмах (вивихи, розтягнення, забої);
  • для симптоматичного полегшення судомного скорочення литкового м’яза (м’язові крампі).

Клінічний досвіт застосування троксерутину

Препарати з троксерутином рекомендовані для застосування у ранній післяопераційний період після гемороїдектомії. Їх ефективність доведена значним зменшенням вираженості таких симптомів, як біль, кровотеча, запалення, свербіж, локальний набряк та час відновлення фізіологічної дефекації (Basile M., 2001). Клінічний досвід також демонструє ефективність препаратів із троксерутином у консервативному лікуванні гемороїдальної кровотечі при геморої І–ІІІ стадії (Corsale I., 2018).
Завдяки своїм антиоксидантним властивостям троксерутин попереджує розвиток функціональних та запальних змін при інтестинальному мукозиті (у дослідженні ця патологія була змодельована за допомогою 5-флуорурацилу). Під впливом флавоноїду знижуються нейтрофільна інфільтрація слизових оболонок, мастоцитоз та загальна лейкопенія. Завдяки таким властивостям препарати із троксерутином можуть бути рекомендовані для зменшення вираженості побічних ефектів від хіміотерапії (Miranda J.A.L., 2020). Антиоксидантні властивості препарату також можуть застосовуватися для зменшення вираженості реперфузійного синдрому, наприклад міокарда (Blasig I.E., 1987).
Нейропротекторні властивості троксерутину включають значне зниження антихолінестеразної активності, підвищення експресії α7-нікотинових ацетилхолінових рецепторів, покращення взаємодії між цими рецепторами та постсинаптичним протеїном PSD95 у базальних відділах переднього мозку, гіпокампі та лобній корі (Lu J., 2010). Окрім того, він інгібує циклінзалежну експресію кінази-1 та покращує процеси α-дефосфорилювання білків, що робить препарат потенційно придатним для попередження чи лікування когнітивних розладів, які викликані екзотоксичним пошкодженням головного мозку (Lu J., 2013). Окрім того, троксерутин чинить певну анксіолітичну та антидепресивну дію ― він дозволяє уникнути стрес-індукованої агресивності та депресії (Azarfarin M., 2018).
В експерименті було встановлено, що троксерутин здатний захищати сперматогенний епітелій після перекручування та деторсії яєчка (Kheirollahi A., 2018). Флавоноїд чинить позитивний дозозалежний ефект на процеси гемодилюції та швидкість артеріального кровотоку, покращуючи тканинну оксигенацію (Vicaut E., 1994). Завдяки антиоксидантним властивостям препарат можна застосовувати для профілактики розвитку вторинного чоловічого безпліддя при травмі геніталій. Троксерутин також чинить позитивний ефект на чоловічі гонади у препубертатний період на фоні цукрового діабету. В експериментах на щурах було доведено, що його застосування у поєднанні з адекватною інсулінотерапією сприяє збільшенню кількості сперматозоїдів, покращенню їх рухливості та життєздатності (Oskuye Z.Z., 2019).
Описаний досвід застосування троксерутину в комплексній схемі лікування синдрому SAPHO ― своєрідного рідкісного патологічного процесу, який включає дифузне чи локалізоване ураження синовіальних оболонок суглобів, акне, пустульоз, гіперостози та остеомієліт (Li Y., 2019).
Існують також повідомлення про застосування троксерутину в офтальмологічній практиці, наприклад при такій складній патології, як оклюзія ретинальної вени (Parodi M.B., 2004). Однак ця патологія являє собою настільки складне клінічне завдання, що на сьогодні не існує єдиної схеми лікування, яка давала б стійкий задовільний ефект. Лише відомо, що вихідна низька інтенсивність циркуляції крові та високий судинний опір створюють сприятливі умови для агрегації тромбоцитів (Glacet-Bernard A., 1989). Говорячи про лікування розладів кровообігу складної локалізації, необхідно згадати про досвід лікування препаратами троксерутину порушень перфузії внутрішнього вуха ― після курсу лікування значно покращується слух (Siegers C.P., 2008).
Дослідники встановили, що троксерутин перешкоджає некрозу шкірного клаптя завдяки антиоксидантним властивостям та підвищенню експресії ендотеліального фактора росту (Celik A., 2010). Цей досвід може слугувати підставою для застосування троксерутину в комбустіології та пластичній хірургії.
Венотонічні властивості препаратів із троксерутином зумовлюють їх застосування при будь-яких різновидах хронічної венозної недостатності. Проведені рандомізовані клінічні дослідження підтверджують, що флавоноїд є ефективним засобом симптоматичного полегшення та значно покращує якість життя пацієнтів (Belczak S.Q., 2014).
Описаний клінічний досвід успішної терапії троксерутином венозної недостатності нижніх кінцівок у вагітних (Lefebre G., 1991), а також варикозного розширення вен вульви (Marhic C., 1991). Флавоноїд достовірно покращує симптоматичні параметри, і цей ефект значною мірою корелює з реологічними змінами крові (Marhic C., 1991). Результати досліджень на тваринах продемонстрували відсутність мутагенного (Marzin D., 1987), тератогенного чи ембріотоксичного (Grote W., 1977) ефектів у троксерутину. Однак не рекомендовано застосовувати препарат у І триместр вагітності (інструкція МОЗ України), оскільки дослідження безпеки діючої речовини на людях не проводилися.
Препарати з троксерутином рекомендовані для симптоматичного лікування лімфостазу в онкологічних хворих. Препарат індукує лімфангіонеогенез і модулює локальні запальні процеси (Forte A.J., 2019).

Чому саме Троксевазин ?

Троксевазин ― венотонізуючий препарат із антиоксидантним ефектом. Він успішно застосовується не тільки при хронічній венозній недостатності та лімфедемі, а й при інших розладах кровообігу. Його здатність покращувати оксигенацію тканин робить його підходящим для терапії гострих (посттравматичних) патологічних процесів. Троксевазин зручний у застосуванні, оскільки представлений як у формі капсул, так і у формі гелю. Це дозволяє доповнювати системний вплив препарату локальним або ж застосовувати місцево/зовнішньо з мінімізацією його впливу на організм (наприклад у вагітних, яким бажано проводити терапію нерезорбтивними препаратами). Оптимальний терапевтичний ефект досягається, якщо доповнювати медикаментозну терапію водними процедурами (наприклад плавання у басейні) та масажем ніг (Smyth R., 2015).

Троксевазин

Такі категорії медикаментів як Ангіопротектори, венотоникі уможливлюють відновлювати, зміцнювати стінки судин по всьому організму. До подібних фармакологічних препаратів варто зарахувати троксевазін. Ліки широко відомо протягом довгого періоду часу, активно використовується при наступних проблемах: посттравматичний дисфункція кровообігу, спазми в судинах, ангіопатія, варикозне розширення вен. Таблетована форма медикаменту здатна допомогти налагодити оклюзійне кровопостачання в місці трофічних тканинних уражень через дисфункції венозного кров’яного потоку.

Завдяки точкового впливу на найменші капіляри даний медикамент паралельно здатний виявляти комплексне універсальне вплив.

Перелік позитивного впливу охоплює:

  • зменшення оксидативних процесів, що відбуваються безпосередньо в зоні уражених ділянок, завдяки чому зменшується загроза прояви трофічних виразок;
  • проявляє протизапальний ефект загальної та місцевої дії;
  • прибирає набряклість завдяки скороченню міжклітинної рідини, застійного випоту плазми;
  • удосконалює міру опору вени зворотному кров’яному потоку;
  • покращує загальний тонус м’язової основи судинної стінки.

У сфері фармакології є виробництво гелю, капсул, таблеток троксевазина. Оптимальніше всього при проявах венозної недостатності комбінувати застосування медикаменту, що передбачено для прерорального прийому, а також ліки для зовнішнього використання. Отже, вийде добитися оптимального обсягу насиченості активного компонента в стінці судини венозного каналу.

Троксевазин інструкція

Найбільш істотним компонентом медикаменту, незалежно від форми випуску, прийнято вважати елемент троксерутин.

B склад одного грама гелю ліки входить до 20-ти міліграм троксерутину, крім того, містити деякі додаткові складові: 965,5 міліграм чистої води, 1 мг бензалконію хлориду, 0,5 мг динатрію едетату, 7 мг ТЕА, 6 мг Карбомер.

Одна капсула медикаменту включає в себе 300 мг активного компонента троксерутину. Серед додаткових компонентів можна виділити: Е 171 – діоксид титану, желатин, Е 110 – барвник жовтий сонячний захід, лактоза, Е 104 – жовтий барвник хіноліновий і стеарат магнію.

У складі мазі можна виявити: активний компонент медикаменту – троксерутин. При цьому, з’єднання вважається синтетичним аналогом вітаміну Р (рутину).

Інші елементи вважаються додатковими. Завдяки їм спрощується процес доставки базового компонента за допомогою епідермісу до місця пошкоджених судин. В їх число входять розчинники, різні консерванти. Можна виділити такі додаткові складові: чиста вода, ЕДТА, триетаноламін, хлорид бензалконію, карбонара.

Завдяки Ангіопротекторні препарати реалізується вплив в першу чергу на вени і на капіляри.

Скорочуються пори на місці між ендотеліальними клітинами за допомогою трансформації волокнистого матриксу, розміщеного між клітинами ендотелію. Медикамент здатний пригнічувати агрегацію, підвищує міру разрушаємості еритроцитів, має протизапальний ефект.

У разі прояву хронічної форми венозної недостатності медикамент здатний скорочувати поява варикозних виразкових ран, трофічні розлади, судоми, больові відчуття, набряклості.

Робить менш вираженою симптоматику, що взаємопов’язана з гемороєм – крововиливи, свербіж, больові відчуття.

Через позитивного впливу медикаменту на міру резистентності, проникності стінок капілярів, ліки допомагають сповільнювати розвитку діабетичної ретинопатії. Завдяки впливу речовини на реологічні якості крові відбувається попередження формування мікротромби судин сітківки.

Виконавши прийому всередину, всмоктування займає близько 10-15%.
Найвища насичення в плазмі крові можна досягти, в середньому через дві години після прийняття, лікувальний рівень в плазмі зберігається впродовж восьми годин.

Медикамент здатний метаболизироваться в печінці, частково виводиться препарат в початковому вигляді разом з сечею (близько 20-22% від прийнятої дози), спільно з жовчю (до 60-70% дозування).

Серед основних показання до використання медикаменту можна виділити:

  • геморой, венозну недостатність під час вагітності, з другого триместру;
  • при геморої;
  • під час венозної недостатності в хронічній формі, при трофічних дисфункциях, постфлебитического синдромі, трофічних виразках. Як додаткова терапія після усунення варикозних вузлів, склеролеченія вен;
  • як додаткова терапія ретинопатії для пацієнтів з цукровим діабетом, атеросклерозом, артеріальною гіпертензією.

Вкрай рідко в якості побічних дій допустимо відстежувати прояви алергічних реакцій шкіри – у вигляді дерматиту, екземи та кропив’янки.

У числі базових протипоказань до застосування медикаменту можна назвати:

  • діагностування ниркової недостатності;
  • під час першого триместру вагітності;
  • діагностування хронічного гастриту під час загострення, виразки дванадцятипалої кишки, захворювання шлунка;
  • гіперчутливість до рутину, до інших складових медикаменту.

Троксевазин мазь

Даний препарат вважається дієвим ангіопротекторною засобом, яке має венотонізуючою, антиоксидантну і протизапальну активність. Медикамент активно використовується в монотерапії, а також системно під час терапії вірусу герпесу, варикозних виразкових ран, венозної недостатності, геморою, варикозу.

Ліки у формі мазі активно застосовують з метою терапії:

  • трофічних різновидів виразкової хвороби;
  • лікування нічних судом в м’язах литок;
  • зниження заходи чутливості ніг;
  • геморагічного діатезу;
  • проявів дерматиту;
  • герпесвірусної інфекції, що проявилася через вірусу звичайного герпесу 1,2-го типу;
  • геморою;
  • тромбофлебіту поверхневого типу;
  • трофічних шкірних дисфункцій;
  • венозної недостатності;
  • варикозу.

Застосовують мазь виключно з метою зовнішнього використання. Мала доза наноситься легкими масажними рухами на епідерміс в місці хворобливого процесу 2 р на добу, дотримуючись інтервал 10-12 годин. При цьому шкіру розтирають до скоєного вбирання препарату. Щоб збільшити дієвість лікування, слід мазь приймати спільно з внутрішнім прийомом таблетованої форми медикаменту. Термін лікування налічує 1-3 місяці. У тому випадку, коли через тиждень після початку терапії загальний стан хворого не нормалізується, слід додатково проконсультуватися з фахівцем. Засіб активно використовують з метою боротьби з герпетичні висипання в області обличчя, геніталій. Медикамент не може зупинити процес розмноження вірусів. Ось чому ліки необхідно застосовувати вже на перших стадіях. Мазь наноситься на епідерміс, якщо частинки висипу лопнули, сформовані ерозії. Таким чином можна трохи форсувати процеси відновлення.

Троксевазин капсули, троксевазін таблетки – специфіка терапії

Капсулована форма медикаменту приймається перорально, під час прийому їжі. При цьому, середня лікувальна дозування – по дві капсули за день (в сумі 600 мг). При необхідності застосування медикаменту можна повторити, дозу підвищити. Щоб підтримати лікувальний ефект варто пити по одній капсулі в день, курсом до 3-4-х тижнів.

Троксевазин гель: специфіка використання

Використовую гель двічі протягом дня (з ранку, ввечері) на місця шкіри, які мають ураження. За допомогою звичайних масажними рухами можна досягти абсолютного проникнення рідини в кулі епідермісу. Дуже важливо дотримуватися регулярність використання ліків протягом довго періоду. Не можна наносити засіб на відкриті рани, слизові оболонки, на область навколо очей, безпосередньо в очі Троксевазин Нео – є комбінованим засобом, який використовують в зовнішньому застосуванні. Його терапевтична активність залежить від тих компонентів, що включені до складу.

Троксерутин – це ангіопротекторний елемент, який має Р-вітамінну активність: відрізняється венотонизирующим, венозащітним, протинабрякову, протизапальну, противосвертиваючих, антиоксидантним ефектами. Скорочує міру крихкості, проникності капілярів, збільшує їх загальну активність. Підвищує щільність стінок судин. Допомагає привести в норму трофіки тканин, процеси мікроциркуляції, скорочує застійні прояви.

Серед показань до використання медикаменту допустимо виділити: набряклість, больові відчуття травматичної природи, дерматит варикозного характеру, перифлебит, тромбофлебіт, парестезії, судоми в кінцівках, наявність судинних сіточок, зірочок, почуття втоми, налити, тяжкості в ногах, набряки і больові відчуття в кінцівках .

Наносять гель Троксевазин Нео тонким шаром на місце ураження пару раз в день, максимально однаково розмазуючи по всій поверхні епідермісу до відчуття абсолютно вбирання.

При необхідності гель допустимо покласти під еластичні панчохи, бинти.
Ефективність терапії медикаментом, як правило, буде залежати від регулярності використання. Загальний терапевтичний до – до 2-3 тижнів. Потреба в збільшенні курсу терапії встановлює фахівець.

Рекомендовано повторювати терапію два-три рази протягом року.

Троксевазин ціна

Капсулована форма медикаменту доступна в аптечних пунктах за рецептом лікаря. При цьому медикамент в формі гелю продається без рецепта. Придбати Троксевазин можна в будь-якій аптеці країни, в будь-якому місті, а також допустимо оформити замовлення в онлайн-якій аптеці.

При цьому ціна медикаменту може трохи розходиться. Щоб дізнатися, скільки коштує ліки в вашому місті, необхідно перевірити ціну в одному з доступних інтернет ресурсів.

Троксевазин аналоги

Серед капсульованих медикаментів – аналогів троксевазином можна виділити:

  • Венорутинол – це медикамент, що застосовують при проявах болю, набряклості в ногах, при геморої, вродженої судинної недостатності. За результатом лікування досить рідко можуть проявлятися негативні явища. Ті пацієнти, які страждають на ниркові хвороби, повинні вкрай акуратно використовувати такий медикамент.
  • Флеботон – відмінний препарат для зміцнення вен, підвищує відтік лімфи, рідини. Головний недолік медикамент – значна частота появи побічних дій. Серед достоїнств – низька ціна.
  • Троксерутин – найбільш часто застосовуваний аналог троксевазином, головна перевага медикаменту – висока концентрація троксерутину, невисока вартість.

Серед аналогів медикаменту у формі гелю варто виділити:

  • Токсівенол – вважається найкращим аналогом оригінального засобу. Допомагає активізувати анти запальні процеси. Використовується в разі утворення гематом, при геморої, інших хвороб вен. Головне достоїнство – низька ціна.
  • Троксегель – засіб застосовується з метою терапії геморою, судомного стягування в кінцівках, вроджених хвороб судин. Серед недоліків – гіперчутливість, що виявляється після тривалої терапії.

Увага!

Використання Троксевазин без призначення лікаря або без дотримання його точних рекомендацій може призвести до різкого погіршення Вашого здоров’я. Прагніть вживати той чи інший препарат тільки після консультації з фахівцем. У разі виявлення побічних ефектів негайно припиніть прийом ліків і зверніться по кваліфіковану допомогу.

Троксевазин фото

Нажмите, чтобы увеличить.

Категорії

  • Акушерство та гінекологія
    • Контрацептиви
    • Ліки від молочниці
      • Нормалізація мікрофлори
      • Протитуберкульозні
      • Здорове харчування
        • Замінник цукру
        • Вітаміни для вагітних і годуючих
        • Вітаміни для дітей
        • Вітаміни для шкіри, волосся, нігтів
        • Вітамінно-мінеральні комплекси
        • Загальнозміцнюючі вітаміни
        • Залізовмісні препарати
        • Кальцій Д3 (D3)
        • Полівітаміни
        • Риб’ячий жир
        • Тонізуючі засоби
        • Догляд за зубами і порожниною рота
          • Стоматологічні
          • Гормональні препарати
          • Захворювання щитоподібної залози (лікування)
          • Від болю в горлі
          • Вушні краплі
          • Жарознижуючі
          • Засоби від нежитю
          • Ліки від кашлю
            • Відхаркувальний засоби (препарати)
            • Дерматит, сухість шкіри, псоріаз, екзема
            • Ранозагоювальні засоби
            • Гіполіпідемічні препарати
            • Лікування ожиріння
            • Антианемічні засоби (препарати)
            • Гемостатичні засоби (препарати)
            • Препарати для розрідження крові
            • Анальгетики (Болезаспокійливі)
            • Анестезія та м’язові релаксанти
            • Вакцини (щеплення)
              • Пневмокок
              • Від нудоти і захитування
              • Плазмозамінники (розчини)
              • Протипаразитарні препарати
              • Очні краплі, мазі, гелі
              • Антидоти і ентеросорбенти
              • Лікування підшлункової залози
              • Препарати для шлунково-кишкового тракту
              • Пробіотики і пребіотики
              • Проносні засоби
              • Ферменти
              • Антидепресанти
              • Антиоксиданти
              • Заспокійливі засоби
              • Ліки для нервової системи
              • Нейролептики і нейропротектори
              • Ноотропи
              • Препарати для поліпшення мозкового кровообігу
              • Протиепілептичні препарати
              • Снодійні
              • Кісткова і хрящова тканина (відновлення)
              • Препарати для зовнішнього застосування
              • Протизапальні засоби
              • Гепатопротектори
              • Ангіопротектори і мікроциркуляція
              • Діуретики
              • Зниження холестерину
              • Серцево-судинні препарати
              • Лікування передміхурової залози
              • Препарати для сечостатевої системи і нирок
              • Гіпоглікемічні засоби
              • Препарати (засіб) для потенції
              • Лікування алкоголізму
              • Нікотинова залежність і тютюнопаління

              Інформація, зібрана на ресурсі, дозволяє максимально скоротити час на пошук інформації про конкретний лікарський засіб.

Related Post

Коли можна посадити горіхКоли можна посадити горіх

Зміст:1 Волоський горіх: вирощування в саду, види1.1 Прослухати статтю1.2 Посадка й догляд за волоським горіхом1.3 Волоський горіх – опис1.4 Посадка волоського горіха1.4.1 Коли садити волоський горіх1.4.2 Як посадити волоський горіх