АнвиМакс ® (AnviMaks)

Капсулы П твердые желатиновые №0, синего цвета. Содержимое капсул — смесь порошка и гранул белого или белого с кремоватым или розоватым оттенком цвета, допускается наличие комков, распадающихся при надавливании.

Капсулы Р твердые желатиновые №0, красного цвета. Содержимое капсул — смесь порошка и гранул от желтого до желтого с зеленоватым оттенком и белого цвета, допускается наличие комков, распадающихся при надавливании.

Фармакологическое действие

Фармакологическое действие – антигистаминное, жаропонижающее, обезболивающее, ангиопротективное, противовирусное.

Фармакодинамика

Комбинированный препарат, обладает противовирусным, интерфероногенным, жаропонижающим, обезболивающим, антигистаминным и ангиопротекторным действием.

Парацетамол обладает обезболивающим и жаропонижающим действием.

Аскорбиновая кислота участвует в регуляции окислительно-восстановительных процессов, способствует нормальной проницаемости капилляров, свертываемости крови, регенерации тканей, играет положительную роль в развитии иммунных реакций организма, восполняет дефицит витамина С.

Кальция глюконат, как источник ионов кальция, предотвращает развитие повышенной проницаемости и ломкости сосудов, обусловливающих геморрагические процессы при гриппе и ОРВИ , оказывает антиаллергическое действие (механизм неясен).

Римантадин обладает противовирусной активностью в отношении вируса гриппа A. Блокируя М2-каналы вируса гриппа А, нарушает его способность проникать в клетки и высвобождать рибонуклеопротеид, ингибируя тем самым важнейшую стадию репликации вирусов. Индуцирует выработку интерферонов альфа и гамма. При гриппе, вызванном вирусом В, римантадин оказывает антитоксическое действие.

Рутозид является ангиопротектором. Уменьшает проницаемость капилляров, отечность и воспаление, укрепляет сосудистую стенку. Тормозит агрегацию и увеличивает степень деформации эритроцитов.

Лоратадин — блокатор Н₁-гистаминовых рецепторов, предупреждает развитие отека тканей, связанного с высвобождением гистамина.

Фармакокинетика

Парацетамол. Абсорбция — высокая. Связь с белками плазмы — 15%. Проникает через ГЭБ . Метаболизируется в печени по трем основным путям: конъюгация с глюкуронидами, конъюгация с сульфатами, окисление микросомальными ферментами печени. В последнем случае образуются токсичные промежуточные метаболиты, которые впоследствии конъюгируют с глутатионом, а затем с цистеином и меркаптуровой кислотой. Основными изоферментами цитохрома Р450 для данного пути метаболизма являются изоферменты CYP2E1 (преимущественно), CYP1A2 и CYP3A4 (второстепенная роль). При дефиците глутатиона эти метаболиты могут вызывать повреждение и некроз гепатоцитов. Дополнительными путями метаболизма являются гидроксилирование до 3-гидроксипарацетамола и метоксилирование до 3-метоксипарацетамола, которые впоследствии конъюгируют с глюкуронидами или сульфатами. У взрослых преобладает глюкуронирование. Конъюгированные метаболиты парацетамола (глюкурониды, сульфаты и конъюгаты с глутатионом) обладают низкой фармакологической (в т.ч. токсической) активностью. Выводится почками в виде метаболитов, преимущественно конъюгатов, только 3% в неизмененном виде. У пожилых пациентов снижается клиренс препарата и увеличивается T_1/2 .

C_max в плазме крови достигается при применении капсул через (1,20±0,72) ч и составляет (5,01±1,70) мкг/мл, T_1/2 равен (3,04±1,01) ч.

Аскорбиновая кислота абсорбируется в ЖКТ (преимущественно в тощей кишке). Связь с белками плазмы — 25%. Заболевания ЖКТ (язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки, запор или диарея, глистная инвазия, лямблиоз), употребление свежих фруктовых и овощных соков, щелочного питья уменьшают всасывание аскорбиновой кислоты в кишечнике. Концентрация аскорбиновой кислоты в плазме в норме составляет приблизительно 10–20 мкг/мл. T_max в плазме крови после приема внутрь — 4 ч. Легко проникает в лейкоциты, тромбоциты, а затем — во все ткани; наибольшая концентрация достигается в железистых органах, лейкоцитах, печени и хрусталике глаза; проникает через плаценту. Концентрация аскорбиновой кислоты в лейкоцитах и тромбоцитах выше, чем в эритроцитах и плазме. При дефицитных состояниях концентрация в лейкоцитах снижается позднее и более медленно и рассматривается как лучший критерий оценки дефицита, чем концентрация в плазме. Метаболизируется преимущественно в печени в дезоксиаскорбиновую и далее в щавелевоуксусную кислоту и аскорбат-2-сульфат. Выводится почками, через кишечник, с потом в неизмененном виде и в виде метаболитов. Курение и употребление этанола ускоряют разрушение аскорбиновой кислоты (превращение в неактивные метаболиты), резко снижая запасы в организме. Выводится при гемодиализе.

Кальция глюконат. Приблизительно 1/5–1/3 часть перорально введенного кальция глюконата всасывается в тонкой кишке; этот процесс зависит от присутствия эргокальциферола, рН, особенностей диеты и наличия факторов, способных связывать ионы кальция. Абсорбция ионов кальция возрастает при его дефиците и использовании диеты со сниженным содержанием ионов кальция. Около 20% выводится почками, остальное количество (80%) — кишечником.

Римантадин. После приема внутрь почти полностью всасывается в кишечнике. Абсорбция — медленная. Связь с белками плазмы — около 40%. V_d — 17–25 л/кг. Концентрация в носовом секрете на 50% выше, чем плазменная. Метаболизируется в печени. Более 90% выводится почками в течение 72 ч, в основном в виде метаболитов, 15% — в неизмененном виде. При хронической почечной недостаточности T_1/2 увеличивается в 2 раза. У лиц с почечной недостаточностью и лиц пожилого возраста может накапливаться в токсических концентрациях, если доза не корректируется пропорционально уменьшению Cl креатинина . Гемодиализ оказывает незначительное действие на клиренс римантадина.

C_max в плазме крови достигается при применении капсул через (4,53±2,52) ч и составляет (68,2±26,6) нг/мл, T_1/2 — (30,51±9,83) ч.

Рутозид. T_max в плазме крови после приема внутрь — 1–9 ч. Выводится преимущественно с желчью и в меньшей степени почками. T_1/2 — 10–25 ч.

Лоpaтадин. Быстро и полностью всасывается в ЖКТ . C_max у пожилых людей возрастает на 50%. Связь с белками плазмы — 97%. Метаболизируется в печени с образованием активного метаболита (дескарбоэтоксилоратадин) при участии изоферментов цитохрома CYP3A4 и в меньшей степени CYP2D6. Не проникает через ГЭБ . Выводится почками и с желчью. У пациентов с хронической почечной недостаточностью и при проведении гемодиализа фармакокинетика практически не меняется.

C_max в плазме крови при приеме капсул достигается через (2,92±1,31) ч и составляет (2,36±1,53) нг/мл, T_1/2 равен (12,36±6,84) ч.

Показания

• лечение гриппа типа А;
• симптоматическое лечение простудных заболеваний, гриппа и ОРВИ , сопровождающиеся повышенной температурой, ознобом, заложенностью носа, болью в горле, болями в суставах и мышцах, головной болью.

Противопоказания

• гиперчувствительность к одному или нескольким компонентам, входящим в состав препарата;
• эрозивно-язвенные поражения ЖКТ в фазе обострения;
• желудочно-кишечные кровотечения;
• гемофилия;
• геморрагический диатез;
• гипопротромбинемия;
• портальная гипертензия;
• авитаминоз К;
• почечная недостаточность;
• заболевания щитовидной железы;
• острые заболевания почек, печени (острый гломерулонефрит, острый пиелонефрит, острый гепатит либо обострение хронических заболеваний данных органов);
• хронический алкоголизм;
• гиперкальциемия, выраженная гиперкальциурия;
• нефроуролитиаз;
• саркоидоз;
• одновременный прием сердечных гликозидов (риск возникновения аритмий);
• непереносимость лактозы, дефицит лактазы, глюкозо-галактозная мальабсорбция;
• беременность;
• кормление грудью;
• возраст до 18 лет.

С осторожностью: эпилепсия; церебральный атеросклероз; сахарный диабет; дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы; гемохроматоз; сидеробластная анемия; талассемия; гипероксалурия; почечнокаменная болезнь; дегидратация; электролитные нарушения (риск развития гиперкальциемии); диарея; синдром мальабсорбции; кальциевый нефроуролитиаз (в анамнезе); гиперкальциурия; пожилые пациенты с артериальной гипертензией (повышается риск развития геморрагического инсульта за счет входящего в состав препарата римантадина).

Применение при беременности и кормлении грудью

Применение АнвиМакс ® при беременности и в период грудного вскармливания противопоказано.

Связи между употреблением парацетамола и врожденными дефектами, выкидышем или другими неблагоприятными исходами для плода, а также для матери не выявлено.

Парацетамол выделяется с грудным молоком, но в клинически незначимом количестве при применении в рекомендованных дозах.

Аскорбиновая кислота проникает через плацентарный барьер. Следует иметь ввиду, что плод может адаптироваться к высоким дозам аскорбиновой кислоты, которую принимает беременная женщина, и затем у новорожденного возможно развитие синдрома отмены. Аскорбиновая кислота проникает в грудное молоко.

Кальций проникает через плацентарный барьер, проникает в грудное молоко. Применение глюконата кальция при беременности и в период грудного вскармливания возможно только под строгим контролем сывороточной концентрации кальция, т.к. гиперкальциемия отрицательно влияет на плод и ребенка.

Лоратадин. Безопасность применения лоратадина во время беременности не установлена. Лоратадин и его активный метаболит выделяются в грудное молоко, поэтому при его применении следует решить вопрос о прекращении грудного вскармливания.

Римантадин. Адекватных и хорошо контролируемых исследований римантадина при беременности и грудном вскармливании у женщин не проводилось. В исследованиях на животных римантадин проникал в грудное молоко.

Рутозид. Данные о применении рутозида при беременности и кормлении грудью ограничены, рутозид не следует применять в течение I триместра беременности.

Способ применения и дозы

Реклама: ООО “РЛС-Библиомед”, ИНН 7714758963, erid=4CQwVszH9pUmKjt23pm

Анвимакс від застуди і грипу порошок

Анвимакс являє собою препарат для комплексного лікування грипу та ГРВІ, що представляє унікальну комбінацію діючих речовин, які дозволяють одночасно боротися з симптомами і причиною грипу і простудних захворювань — вірусами.

Склад препарату запатентований, патент належить виробнику, компанії «АнвиЛаб». Даний препарат отримав високу оцінку як фахівців, так і споживачів.

Лікарський засіб поєднує симптоматичне та противірусну дію.

Склад та фармакологічну дію Анвимакса

Медикамент проводиться в декількох лікарських формах – порошок і капсули для прийому всередину і шипучі таблетки.

Порошок застосовується для приготування розчину, який призначений для перорального прийому. Ця форма ліків виготовляється з різними смаками. Порошок поміщається в термостійкий пакет.

Капсули для перорального прийому випускаються двох видів. З маркуванням П мають синє забарвлення і містять порошок та гранули білого кольору. Препарат з маркуванням Р має червоне забарвлення та містить порошок та гранули жовто-зеленого забарвлення.

У складі Анвимакса міститься цілий комплекс активних компонентів.

• аскорбінова кислота;
• парацетамол;
• лоратадин;
• рутин у формі тригідрату;
• римантадина гідрохлорид;
• кальцію глюконату моногідрат.

Допоміжними компонентами у складі препарату є крохмаль прежелатинізований, кремнію діоксид колоїдний, лактози моногідрат, магнію стеарат, полісорбат 80.

Желатинова оболонка капсул складається з желатину, синього барвника патентованого (Е131) або барвника діамантового блакитного (E133) і титану діоксид (Е171).

Допоміжними компонентами шипучих таблеток є:

1. Лимонна кислота.
2. Гтдрокарбонат натрію.
3. Сорбітол.
4. Макрогол.
5. Ізолейцин.
6. Ароматизатор журавлинний або малиновий.
7. Ацесульфам калію.
8. Аспартам.
9. Повідон.
10. Барвник червоний буряковий.

Допоміжними сполуками у складі Анвимакса у вигляді порошку для приготування розчину виступають аспартам, гіпромелоза, кремнію діоксид колоїдний, лактози моногідрат, ароматизатор журавлинний або лимонний, або лимонний і медовий, або малиновий, або чорносмородиновий.

Згідно з інструкцією Анвимакс являє собою комбінований препарат, який чинить на організм противірусну, интерфероногенное, жарознижувальну, аналгетичну, антигістамінну та ангіопротекторну дію.

Засіб володіє високим ступенем абсорбції. Зв’язування з білками плазми крові досягає 15%. Компоненти препарату здатні проникати через ГЕБ.

Метаболизация компонентів здійснюється в клітинах тканин печінки за трьома основними шляхами — кон’югація з глюкуронидами, кон’югація з сульфатами, окислення микросомальными ферментами печінки.

Виведення компонентів лікарського засобу здійснюється нирками у вигляді метаболітів. Близько 3% препарату виводиться в незміненому вигляді.

• Є комбінованим препаратом
• Відпускається без рецепта
• Має демократичну вартість
• Володіє високим ступенем ефективності

• Заборонений до застосування в дитячому та підлітковому віці до 18 років
• Заборонений до застосування в період вагітності і лактації
• Здатний провокувати появу побічних ефектів
• Має велику кількість протипоказань

Інструкція по застосуванню препарату

Анвимакс потрібно застосовувати в суворій відповідності з вимогами інструкції по застосуванню і рекомендацій лікуючого лікаря.

Лікарський засіб є основним фармацевтичним засобом, який забезпечує етіотропне лікування грипу типу А.

Показання до застосування

За рахунок застосування препарату проводиться консервативна терапія, яка спрямована на ліквідацію причинних факторів розвитку нозологічної одиниці.

Порошок і інші лікарські форми препарату інструкція по застосуванню Анвимакса рекомендує використовувати дорослим для лікування простудних захворювань, гострих респіраторних вірусних інфекцій, патологічних станів розвиток яких супроводжується підвищенням температури і появою м’язових і головних болів, а також ознобом.

Спосіб використання

Препарат незалежно від лікарської форми призначений для перорального використання.

При використанні ліки у вигляді порошку слід заздалегідь приготувати розчин. Для приготування розчину вміст пакетика висипається в 100 мл кип’яченої теплої води і добре перемішується. Розчин слід застосовувати відразу після приготування. Добова доза препарату становить 1 пакетик 2-3 рази на добу. Прийом ліки краще всього здійснювати після їжі, так як адсорбційна здатність шлунково-кишкового тракту стимулюється проходженням харчового комка.

Курс лікування становить зазвичай близько 5 днів. Категорично заборонено самостійно продовжувати лікування.

Інструкція із застосування ліків наказує прийом ліків в капсулах у дозі 1 капсула 2-3 рази на добу. Як і порошок, капсули слід приймати після вживання їжі. Прийом засобу повинен супроводжуватися выпиванием великої кількості рідини.

Тривалість терапевтичного курсу з використанням капсульної форми препарату становить 5 діб. У разі якщо бажаний терапевтичний ефект не досягнуто, то лікування слід припинити та звернутися до лікаря за отриманням консультації та коригування медикаментозного лікування.

Протипоказання препарату

У відповідності з інструкцією по застосуванню Анвимакс володіє великою кількістю протипоказань, які можна розділити на дві великі групи – абсолютні та відносні.

Основними протипоказаннями є:

• наявність гіперчутливості до основних і допоміжних компонентів;
• спадкова або набута непереносимість компонентів ліків;
• патології органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту в період загострення;
• геморагічний діатез;
• недостатність в організмі жиророзчинного вітаміну К;
• гемофілія;
• портальна гіпертензія;
• патології в роботі щитовидної залози;
• недостатня кількість тромбоцитів;
• гостро протікають порушення в роботі печінки і нирок або хронічні патології в стадії загострення;
• хронічний алкоголізм;
• саркоїдоз;
• фенілкетонурія;
• період вагітності і лактації;
• непереносимість лактози.

Є ряд патологічних станів, при яких навіть при наявності абсолютних показань до застосування препарат слід включати в схему консервативного лікування, але прийом засоби слід здійснювати під суворим контролем лікаря.

1. Епілепсія.
2. Атеросклероз судин головного мозку.
3. Цукровий діабет.
4. Сидеробластна анемія.
5. Підвищений вміст оксалатів у складі плазми крові.
6. Недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
7. Синдром недостатності всмоктування.
8. Таласемія.
9. Порушення в електролітному складі плазми крові.

Додатково обережність потрібна при призначенні лікарського засобу при лікуванні пацієнтів літнього віку, особливо за наявності у них патологій в роботі серцево-судинної системи, які супроводжуються розвитком артеріальної гіпертензії.

Побічні ефекти

В процесі проведення медикаментозної терапії за допомогою таблеток, капсул або порошку Анвимакс у відповідності з інструкцією по застосуванню у хворого можлива поява побічних ефектів.

Небажані реакції організму можуть розвиватися з боку різних органів і їх систем.

З боку центральної нервової системи:

• сонливість або підвищена збудливість;
• тремор;
• підвищена рухливість;
• напади запаморочення;
• напади головного болю;
• гіперемія шкірних покрив особи.

З боку органів кровотворення може спостерігатися зміни показників крові. Тому в процесі проведення терапії необхідно здійснювати контроль параметрів крові.

У хворого можливе пригнічення процесу продукування інсуліну, розвиток глюкоземии, глюкозурії. Лікарський засіб здатне спровокувати появу алергічних реакцій, що проявляються у вигляді шкірного свербежу та пігментованих висипань, а також кропив’янки.

З боку органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту можливе виникнення диспепсичних розладів, ураження слизової дванадцятипалої кишки і шлунка, сухість порожнини рота, здуття, діарея, зниження апетиту.

При виникненні передозування препарату у хворого спостерігається поява ряду характерних ознак.

Симптомами передозування є:

1. Блідість шкірних покривів.
2. Розвиток диспепсичного синдрому.
3. Аритмія.
4. Метаболічний ацидоз.
5. Загострення деяких хронічних патологій.

При сильному передозуванні характерні симптоми можуть обтяжуватися розвитком печінкової недостатності, енцефалопатією або комою. При відсутності ураження печінки може фіксуватися розвиток ниркової недостатності з некротичним ураженням тубулярного апарату.

Для усунення передозування застосовується введення донаторів сульфгідрильних груп в перші 8 годин. Додатково використовується промивання шлунка і штучний виклик блювоти.

Лікарська взаємодія і особливі вказівки

У препарату відсутня сумісність з алкоголем. Парацетамол може надавати негативну дію на печінку, тому при наявності хронічних захворювань або особам, схильним до вживання спиртних напоїв, слід обов’язково пройти додаткову консультацію у лікаря перед початком прийому Анвимакса.

Комплексний препарат не надає видимої дії на здатність до концентрації уваги, медикамент не впливає на швидкість психомоторних реакцій, але в період лікування потрібно проявляти обережність при керуванні автомобільного транспорту або в процесі використання інших потенційно небезпечних для життя пристроїв.

Застосування препарату при вагітності і в період грудного вигодовування протипоказане, також забороняється використання засобу у дитячому та підлітковому віці до 18 років.

Призначення препарату протипоказане при нирковій недостатності, гострих захворюваннях нирок і при загостренні хронічних патологій. Медикамент заборонений до застосування при портальній гіпертензії, гострих захворювання печінки або загостренні хронічних патологій.

Обережність потрібна при призначенні кошти для лікування пацієнтів похилого віку, особливо при наявності артеріальної гіпертензії. Наявність у складі римантадина підвищує ризик розвитку геморагічного інсульту.

Не слід прописувати медикамент при наявності метастазуючих пухлин. Парацетамол здатний знижувати ефективність урикозуричних лікарських засобів та посилювати дію антикоагулянтных препаратів. При одночасному застосуванні з метоклопрамідом можливе збільшення швидкості всмоктування парацетамолу.

Під впливом римантадина відбувається посилення збуджуючого ефекту кофеїну. Аскорбінова кислота посилює всмоктування в кишечнику препаратів заліза. Збільшує ризик розвитку кристалурії при проведенні терапії саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, забезпечує уповільнення виведення нирками кислот, збільшує виведення лікарських засобів, що мають лужну реакцію. Радимо до прочитання статті про препарат Орнідазол.

Інгібітори CYP3A4 і CYP2D6 збільшують концентрацію лоратадину в крові.

Відгуки про Анвимакса

Відгуки Анвимакс має переважно позитивні. Пацієнти свідчать про те, що комплексний препарат дозволяє позбавиться від причинних факторів розвитку легеневого захворювання. Додатково препарат чинить симптоматичну терапію. Медикамент забезпечує купірування проявів патології.

У своїх відгуках пацієнти вказують на те, що препарат допомагає впоратися з грипу за досить короткий термін.

У своїх відгуках хворі вказують на рідкісне розвиток побічних ефектів від застосування засобу. В деяких відгуках вказується на поява сонливості, запаморочення і головного болю у результаті проведення терапії Анвимаксом.

Можна зустріти відгуки, в яких пацієнти вказують на появу диспептичних розладів. Але кількість таких відгуків становить менше 1/5 від загальної кількості наявних відгуків, що свідчить про рідкісну розвитку небажаних реакцій при проведенні лікування цим засобом.

Хороші відгуки залишають практикуючі лікарі. Вони свідчать про ефективне і швидке позбавлення від патології при використанні Анвимакса за рахунок наявності в його складі великої кількості біологічно активних сполук, які необхідні при проведенні терапії грипу та гострих респіраторних захворювань, спровокованих інфекційної мікрофлорою.

Аналоги препарату

Лікарський засіб на території Росії можна придбати в аптеці за ціною від 100 до 250 рублів. Ліки є досить дешевим засобом порівняно з більшістю аналогів і замінників. Реалізація медичного препарату здійснюється без пред’явлення рецептурного листка лікуючого лікаря.

Термін зберігання препарату становить 2 роки. Зберігати засіб потрібно при температурі навколишнього середовища не більше 25 градусів Цельсія. Місце зберігання повинно бути недоступним для дітей.

У разі виникнення небажаних реакцій або побічних ефектів препарат можна замінити на аналоги.

Популярними замінниками кошти є:

• Антигрипин;
• Брустан;
• Вольтарен Акти;
• Гриппо Флю від застуди і грипу;
• Колдрекс;
• МаксГрипп;
• Налгезін Форте;
• Темпалгін;
• Терафлю;
• Фервекс.

Рішення про необхідність зміни лікарського засобу при проведенні медикаментозної терапії повинен приймати лікар з урахуванням особливостей перебігу патологічного процесу та особливостей фізіології організму хворого.

Сазонов Григорій Андрійович