Пієлонефрит

Пієлонефрит – гостре або хронічне інфекційне запалення тканини нирки та її збиральної системи (мисок, чашок). Буває, як одностороннім, так і двобічним.

Це найпоширеніше захворювання в урології: на пієлонефрит хворіють люди будь-якого віку, обох статей. Жінки хворіють у 5 разів частіше за чоловіків, що пов’язано з анатомічними особливостями уретри. Імовірність розвитку процесу в дитини нижча, але все ж таки є.

Патологія небезпечна, оскільки гостре запалення здатне швидко призвести до тяжких порушень функції нирок та інших органів. Хронічний пієлонефрит також нічого доброго не обіцяє: ниркова тканина після кожного загострення втрачає відсоток функціональності, підвищується ризик розвитку хронічної хвороби нирок.

Щоб уникнути небезпечних наслідків хвороби, лікувати пієлонефрит потрібно швидко і правильно. У Києві, кваліфіковану допомогу можна отримати в Universum clinic. Також консультація досвідченого уролога доступна у Львові, Хмельницькому та інших філіях клініки.

Причини

Головні збудники – бактерії (кишкова паличка, стафілококи, протей, стрептококи), рідше запалення спричиняють мікоплазми, віруси та грибки. До нирок інфекція потрапляє або з нижніх сечовивідних шляхів, як наслідок уретриту чи циститу, або заноситься кров’ю з інших органів (екстраренальні вогнища).

У цілком здорової людини бактерії проходять нирки транзитом або вимиваються сечею. Однак так відбувається не завжди.

Поширені причини розвитку пієлонефриту, які роблять організм вразливим перед інфекцією:

• сечокам’яна хвороба, каміння перекриває відтік сечі, ушкоджує тканини, відкриваючи шлях мікробам;
• цукровий діабет, подагра;
• порушення кровообігу в нирках;
• аномалії розвитку нирок та сечовивідних шляхів;
• вогнища хронічної інфекції (карієс, простатит, сальпінгіт, тонзиліт);
• ослаблення імунітету (приймання кортикостероїдів, імуносупресорів);
• спроби самостійного лікування інфекцій (не тільки нефрологічних), через що підвищується резистентність та активність патогенних мікробів.

Найчастіше, збудником стає ​​кишкова паличка. Ці мікроорганізми здатні прикріплюватися до епітелію балій (мисок), що називається феноменом адгезії. Потім починають колонізувати орган, призводять до гострого, нерідко – і до гнійного запалення.

Чому частіше хворіють жінки

Тут причин кілька:

• коротка та широка уретра, котру інфекція легко долає;
• часті гінекологічні захворювання та інфекції сечового міхура;
• вагітність, бо збільшена матка зміщує органи черевної порожнини та заважає нормальному сечовиділенню;
• післяпологове ослаблення імунітету в разі патології вагітності або пологів.

Також жінки часто страждають від хронічного сальпінгіту, сальпінгоофориту. Патогенні мікроорганізми з вогнищ у малому тазі здатні проникнути в нирки та спричинити інфекційне запалення.

Види хвороби

Залежно від чинників ризику в окремого пацієнта, пієлонефрит буває первинним (на тлі здорової сечовидільної системи) або вторинним, як наслідок циститу, сечокам’яної хвороби.

За перебігом – гострим чи хронічним, причому процес схильний до хронізації. Одна з причин цього – бактеріальні асоціації: в одного хворого часто виявляють одразу кілька різних збудників. Коли лікування пієлонефриту проводиться некваліфіковано або в домашніх умовах, таке явище не враховують, через що захворювання і стає хронічним.

Симптоми

Прояви хвороби залежать від характеру перебігу процесу, від супутньої патології та загального стану пацієнта.

Симптоми гострого пієлонефриту:

• різкий початок;
• підвищення температури до 39–40 градусів;
• виражена слабкість;
• озноб;
• нудота;
• біль у попереку праворуч чи ліворуч (при односторонньому гострому пієлонефриті) або оперізувальний (у разі двостороннього);
• сеча каламутна, з домішками гною (вигляд м’ясних помиїв, може виникати не одразу, а на 3–5 день хвороби, коли серозне запалення переходить у гнійне).

Затримка сечі, погіршення сечовипускання за неускладненого процесу зустрічається рідко. Якщо ж людина страждає на сечокам’яну хворобу, котра підвищує ризик бактеріального запалення, то сечовиділення з ураженої нирки може припинятися. Зменшення обсягу добової сечі – ознака серйозності хвороби, таким людям потрібна термінова допомога.

Хронічний пієлонефрит частіше виникає внаслідок недолікованого гострого, хоча іноді зустрічається і як первинний процес. Симптоми такого варіанта хвороби, часто уваги не привертають:

• слабкість;
• субфебрильна температура (до 37,5 градусів);
• тупий біль у боці на боці ураженої нирки;
• погіршення апетиту;
• дизурія (розлади сечовипускання – позиви частішають або стають рідшими, нічні вставання).

У періоді ремісії, пацієнт навряд чи відстежуватиме перелічені прояви. А коли приходить фаза загострення, то виникають супроводжуючі гострий пієлонефрит симптоми, перелічені вище.

Діагностика

За клінічними проявами, діагноз ані гострого, ані тим більше хронічного пієлонефриту, встановити неможливо. До того ж багато хто з пацієнтів може мати атипову картину захворювання. Наприклад, при сечокам’яній хворобі, інфекція нирок здатна нагадувати ниркову кольку, а в людей із діабетом буває не дуже високою температура.

Для діагностики пієлонефриту проводяться:

• лікарське опитування та огляд;
• аналізи сечі, мікроскопія та бакпосів;
• клінічний та біохімічний аналізи крові;
• бакпосів крові на стерильність;
• УЗД нирок, органів малого таза та сечовидільної системи;
• рентгеноконтрастні методики, включно з КТ;
• іноді доводиться використовувати радіоізотопні методики.

Якщо УЗД або КТ знаходить ознаки блокування відтоку сечі з нирки, може знадобитися ендоскопічна діагностика – цистоуретеропієлоскопія. Через уретру, у міхур та сечовід вводиться тонкий катетер, ним доходять до ниркової балії та усувають блок. Отже, одразу на етапі діагностики, можна провести й лікувальну процедуру.

Лікування

Як правило, використовуються терапевтичні методики, але іноді виникає потреба в оперативному втручанні.

Для лікування неускладненого пієлонефриту застосовуються:

• антибіотики, котрі переважно виводяться нирками, препарати підбираються за результатами посіву сечі (призначаються ті, до яких збудники зберегли чутливість);
• спазмолітики;
• протизапальні;
• дезінтоксикаційна терапія за допомогою внутрішньовенних інфузій.

Схема складається індивідуально, з обов’язковим урахуванням причин хвороби (санація карієсу, лікування гаймориту, сальпінгоофориту та інших вогнищ інфекції в організмі). В Universum clinic, за потреби, організовуються консультації необхідних лікарів – гінеколога, ЛОР-лікаря та інших фахівців.

Для успішного лікування ускладненого або вторинного пієлонефриту бувають необхідні інвазивні втручання: катетеризація сечоводу, накладення нефростом для відтоку сечі.

Головне – не дати хвороби заподіяти непоправної шкоди ниркам та організму, уникнути переходу в хронічну форму та запобігти нирковій недостатності.

Дієта при пієлонефриті повинна забезпечити організм енергією та компенсувати втрати білка. Рекомендується негазована вода без обмежень (якщо сеча відходить нормально), багато легкозасвоюваних вуглеводів та протеїнів. Зменшувати споживання солі, якщо відтік сечі збережено, не потрібно.

Завдяки доступу до сучасних методів діагностики та моніторингу, пацієнти Universum clinic у Києві та інших містах України отримують можливість повністю вилікувати пієлонефрит. З лабораторним підтвердженням одужання.

Профілактика

Основний напрямок – захистити людину від чинників ризику, котрі підвищують ймовірність захворіти. Для профілактики пієлонефриту рекомендується:

• уникати переохолодження;
• ретельно дотримуватися правил гігієни;
• використовувати презервативи під час статевих контактів;
• періодично обстежуватися щодо сечокам’яної хвороби;
• підтримувати оптимальний імунний статус;
• звертатися до фахівців для своєчасного лікування інфекцій сечовивідних шляхів.

Вказані заходи допоможуть знизити ризик первинного гострого пієлонефриту, захистять від загострення, якщо процес хронічний.

Реабілітація

Після курсу лікування гострого пієлонефриту з лабораторним підтвердженням одужання (стерильна сеча), реабілітація мінімальна. Лікар підбирає вправи ЛФК, можливо, будуть корисні фізіотерапевтичні процедури.

Якщо проводилися хірургічні втручання, то реабілітаційні заходи складаються, з рекомендацій хірурга.

За хронічної форми захворювання, рекомендується тричі на рік проходити консультацію уролога, обстежуватися методом УЗД, здавати аналізи сечі та крові.

Для закріплення досягнутих успіхів бувають корисні курси фітотерапевтичного лікування. Які препарати приймати та як довго – докладно розповість уролог клініки.

Література

1. Castaigne J, Georges B, Jouret F. Vignette diagnostique de l’étudiantLa pyélonéphrite aiguë [Acute pyelonephritis]. Rev Med Liege. 2022 Sep;77(9):544-547. French. PMID: 36082603.
2. Сlinical Practice Guidelines for the Antibiotic Treatment of Community-Acquired Urinary Tract Infections Cheol-In Kang1Infect Chemother. 2018 Mar; 50(1):67-100. English.
3. Pierce C, Keniston A, Albert RK. Imaging in Acute Pyelonephritis: Utilization, Findings, and Effect on Management. South Med J. 2019 Feb;112(2):118-124. doi: 10.14423/SMJ.0000000000000936. PMID: 30708379.
4. Pietrucha-Dilanchian P, Hooton TM. Diagnosis, Treatment, and Prevention of Urinary Tract Infection. Microbiol Spectr. 2016 Dec;4(6). doi: 10.1128/microbiolspec.UTI-0021-2015. PMID: 28087935.

Оцініть статтю:

Рейтинг: 3,9 /5
Кількість оцінок: 29

• гострий – різко піднімається температура до 39–40 градусів;
• болить у боці, у ділянці нирки з одного або з обох боків;
• переслідує відчуття слабкості, розбитості, млявість та апатія;
• болить голова, кидає в озноб;
• по-маленькому хочеться частіше або рідше, ніж зазвичай, сеча схожа на м’ясні помиї (каламутна, з домішкою гною);
• без лікування, упродовж 2–3 днів симптоми посилюються до повного знесилення та сепсису;
• хронічний процес у стадії ремісії майже нічим себе не проявляє;
• найкращий спосіб розібратися в діагнозі – консультація уролога та обстеження.

• це інфекційне запалення ниркових балій, чашок та тканин органу;
• спочатку запалення серозне, але через 2–3 дні може ставати гнійним;
• виникає загроза утворення абсцесу чи карбункулу нирки;
• можуть розвинутися тяжкі некротичні, емфізематозні, апостематозні форми хвороби;
• найнесприятливіший результат – піонефроз, коли тканина нирки розплавляється в гній повністю, орган гине;
• за двобічного ураження, може розвинутися гостра ниркова недостатність;
• гнійний процес здатний призвести до смерті людини через ендотоксичний шок, інтоксикацію;
• за хронічного перебігу підвищується ризик каменеутворення.

• лікування неускладненого випадку займає 7–14 днів;
• у разі обтяженого перебігу, тривалість терапії та реабілітації може затягуватися на кілька тижнів;
• без лікування, захворювання або прогресує і за 3–5 днів змушує людину звертатися по невідкладну допомогу, або за 7–10 днів трохи стихає і перетворюється на хронічний процес.

• це інфекційне запалення, але захворювання не заразне;
• найбільш поширені збудники – кишкова паличка, клебсієли, протей, стафілококи та стрептококи;
• інфекція потрапляє в нирки або через сечовід, через нелікований цистит, або заноситься кров’ю з вогнищ в інших органах людини;
• ризик захворіти більший, якщо не дотримуються правила статевої та особистої гігієни (через те, що підвищується ймовірність занести інфекцію в сечостатеву систему).

Як лікувати пієлонефрит у домашніх умовах

Пієлонефрит — це інфекційний процес, що протікає у нирках і супроводжується запаленням у тканинах. Запальний процес призводить до порушення морфологічної структури органів сечостатевої системи. При тривалому перебігу відбувається утворення рубцевої тканини в нирковій паренхімі, що викликає стійке та незворотне порушення функції нирок.

Що таке пієлонефрит нирок

Пієлонефрит — це бактеріальне ураження нирок, що призводить до порушення функцій органу. Поширені збудники ниркової інфекції — протей, ентерококи, стрептококи, стафілококи, кишкова паличка. Патологія частіше виявляється у жінок та дітей віком до 7 років. Чоловіки зазвичай страждають захворюванням у разі супутнього уретритуі аденоми простати.

Види пієлонефриту

Розрізняють гостру і хронічну форми. У першому випадку патологія зазвичай розвивається як ускладнення циститу, сечокам’яної хвороби, аденоми простати та інших інфекційно-запальних хвороб органів сечостатевої системи. Бактерії поширюються органами, досягаючи нирок і викликаючи запалення у паренхімі. Відсутність адекватної терапії призводить до розвитку хронічної форми, для якої характерні періоди ремісії та загострення.

Класифікація хвороби передбачає виділення первинного та вторинного гострого пієлонефриту. У першому випадку йдеться про запальний процес без очевидних порушень уродінаміки, будови та морфологічної структури нирок. Вторинна гостра форма виникає внаслідок захворювань, що порушують відтік сечі. Розрізняють двосторонній та односторонній, ускладнений та неускладнений пієлонефрит.

Симптоми пієлонефриту

При пієлонефриті часто спостерігається відхилення від нормальних показників артеріального тиску. Аналіз сечі зазвичай показує лейкоцитурію — підвищення концентрації лейкоцитів. Ознаки пієлонефриту:

• Болісні відчуття в поперековій зоні.
• Підвищення температури тіла до 39°C.
• Прискорене сечовипускання.
• Біль та різі при сечовипусканні.

Пацієнти скаржаться на біль в області попереку, що посилюється при пальпації. Інші неспецифічні ознаки патології — збліднення шкірних покривів, набряки м’яких тканин, особливо в області стоп та обличчя. Головний біль, зниження апетиту, нудота, хворобливі відчуття у м’язах та суглобах спостерігаються при гострій формі хвороби та свідчать про інтоксикацію організму.

Причини пієлонефриту

Причина виникнення хвороби — проникнення інфекційних агентів у нирки. Запальний процес розвивається внаслідок ураження нирок різними збудниками — найчастіше бактеріями, рідше вірусами, грибками, мікоплазмами. Причини розвитку вторинної гострої форми:

• Мочекам’яна хвороба.
• Аномальна будова органів сечовидільної системи.
• Стриктури в області сечоводів та уретри.
• Аденома простати.
• Дисфункція сечового міхура (нейрогенний міхур).
• Новоутворення в органах сечостатевої системи.

Часто запальний процес розвивається на фоні порослі популяції умовно-патогенних мікроорганізмів, які присутні в нормальній мікрофлорі людини (ентеробактерії, протеї, стафілококи, клебсієли, кишкова паличка). Провокуючі фактори:

• Зниження імунітету.
• Дефіцит вітамінів та мікроелементів.
• Цукровий діабет в анамнезі.
• Переохолодження організму.

У патогенезі часто беруть участь кілька мікроорганізмів. Для встановлення точних причин захворювання та виду збудників проводиться бактеріологічне дослідження сечі (бакпосів).

Пієлонефрит: чим небезпечний

Наслідки пієлонефриту включають руйнування структури ниркової паренхіми, розвиток ниркової недостатності. У разі поширення інфекції судин кровоносної системи підвищується ризик розвитку сепсису. Пієлонефрит у вагітних жінок може стати причиною інфікування плода, переривання вагітності та передчасних пологів.

Як лікувати пієлонефрит нирок у домашніх умовах

Консервативне лікування — комплекс заходів, спрямованих на усунення запального процесу. Повноцінний відпочинок — один із факторів швидкого та повного одужання. Організм потребує відпочинку, щоб сконцентрувати ресурси для боротьби із хворобою.

Медикаментозне лікування пієлонефриту

Лікар призначає антибіотики, противірусні, протигрибкові та інші препарати з урахуванням виду збудників інфекції. У комплексній терапії використовують ліки з протизапальною та знеболювальною дією.

Фізичні вправи при пієлонефриті

Гімнастика корисна в період ремісії та після усунення гострого запалення. Фізичні вправи покращують кровообіг, стимулюють лімфоток та прискорюють одужання. Виконання лікувальної гімнастики призводить до поліпшення відтоку сечі, збільшення діурезу, активації обмінних процесів, підвищення опірності організму до інфекції.

До комплексу входять вправи, які сприяють розслабленню м’язів та залучають діафрагмальне дихання. Рекомендується дозоване навантаження без перенапруги. Допустимі види спорту — їзда на велосипеді та спортивна ходьба.

Дієта при пієлонефриті нирок

Пієлонефрит хронічної течії неможливо вилікувати без корекції життя. Багато чинників впливають на захворювання. Лікування пієлонефриту вдома передбачає дотримання дієти. Видільна функція нирок порушена. Слід уникати підвищених навантажень на органи сечовидільної системи. Дієтологи рекомендують обмежити вживання солодких, солоних та борошняних страв. Добова калорійність їжі — не більше 3000 ккал.

Що можна їсти при пієлонефриті

Для приготування їжі застосовують теплову обробку парою. Альтернативні способи — варіння та тушкування. Краще зменшити кількість смажених страв у раціоні. Рекомендовані продукти:

• Молочні та кисломолочні вироби.
• Морси та компоти, приготовані з журавлини, брусниці, інших ягід та фруктів.
• Каші, гарніри, запіканки, пудинги та інші страви із зернових.
• Супи, зварені на м’ясному нежирному або овочевому бульйоні.
• Овочеві рагу та макарони.
• Пісне м’ясо та нежирна риба.

Рекомендується додавати в раціон деякі овочі та фрукти у свіжому вигляді та після теплової обробки. Корисні кавуни, дині, кабачки, гарбуз, огірки. Ягоди, корисні при запаленні нирок, включають журавлину і полуницю, лохину та чорницю, калину та обліпиху. У ягодах містяться речовини, які мають протизапальні та сечогінні властивості, що перешкоджає зростанню популяції бактерій у нирковій паренхімі. Ягоди можна їсти у сирому вигляді або готувати компоти, киселі, морси та соки.

Що не можна їсти при пієлонефриті

Слід обмежити вживання солі (не більше 3 г), перцю та інших прянощів. Рекомендується стежити за часткою білкових продуктів у раціоні та не допускати перевищення норми. Краще відмовитися чи зменшити обсяг продуктів:

• Бобові.
• Копченості та ковбаси.
• Консерви — рибні та овочеві.
• Мариновані та солоні овочі.

Серед овочів та фруктів, які несприятливо впливають на роботу органів сечовидільної системи, цитрусові та томати, часник та редька, гриби та щавель, хрін та цибуля.

Пиття при пієлонефриті

Нирки беруть участь у обмінних процесах. При виборі напоїв слід виявляти обережність. Рекомендовані напої:

• Неміцний чай — чорний, зелений, трав’яний.
• Мінеральна вода зі зниженою концентрацією натрію.
• Відвари, приготовані з лікарських трав — подорожнику, звіробою, листів брусниці, березових бруньок, мати-й-мачухи.

Питний режим при пієлонефриті передбачає вживання щонайменше 2 літрів води протягом дня. Слід відмовитися від алкогольних напоїв та кави.

Лікування пієлонефриту народними засобами

Лікування захворювання засобами народної медицини має допоміжний характер, не замінює основну терапію. Народні методи лікування пієлонефриту засновані на застосуванні відварів та настоїв з лікарських рослин з вираженою антибактеріальною та антисептичною дією. Лікарські засоби готують із плодів шипшини, кореня солодки, трави хвоща та споришу, листя брусниці. Для лікування інфекційно-запальних хвороб використовують трави — алтей, кропиву, пташиний горець, шавлія, корінь дягеля, плоди та листя чорної бузини та ягоди журавлини.

У рамках комплексної терапії застосовують лікарські трави, які мають сечогінну та протизапальну дію, запобігають застійу сечі та усують спазми сечовивідних шляхів. Ефективні народні засоби:

• Брусничний сік.
• Відвар шипшини.
• Ялицеве масло.

Для лікування пієлонефриту використовують траву вівса, з якої готують відвар. Засіб зменшує виразність запалення у нирках та запобігає виникненню набряків. Щоб приготувати відвар, 2 ст. ложки висушеної трави заливають окропом (0,5 літра), ставлять на водяну баню, тримають на пару протягом 15-20 хвилин, знімають і залишають настоюватися. Проціджений настій приймають по 100 мл двічі протягом дня. Курс складає 2-3 тижні.

Аналогічний ефект дає відвар з трави мучниці. Рослина має сечогінну, антисептичну та протизапальну дію. Інший рецепт народного засобу передбачає використання кореня петрушки. Щоб приготувати відвар, коріння рослини подрібнюють, заливають 1 літром суміші води та молока, взятих у пропорції 1:1. Розмішують, доводять до кипіння, остуджують. Приймають по 100 мл тричі протягом дня. Тривалість курсу — 30 днів.

Для лікування пієлонефриту вдома застосовують відвар із кукурудзяних рильцев, який корисний при гіпотонії, що виникла на фоні захворювання. Засіб готують з 1 ч. ложки сухої сировини та 1 склянки гарячої води. Суміш тримають на вогні протягом 5 хвилин, потім залишають настоятись і проціджують. Приймають по 2 ст. ложки з інтервалом 3 години до усунення набряклості та нормалізації показників артеріального тиску.

Якщо запалення нирок протікає на фоні циститу, рекомендується приймати настій деревію. Подрібнену траву деревію (2 ч. ложки) заливають окропом (1 склянка), закутують рушником, залишають заварюватися протягом 1 години. Потім проціджують. Приготовлений настій випивають протягом дня, розділивши на кілька порцій.

Виражену антисептичну та антибактеріальну дією має засіб, приготований із соку ягід горобини та меду. Щоб приготувати засіб із ягід, віджимають сік. На 1 склянку соку додають 1 ст. ложку меду. Разова доза — 50 мл. Засіб приймають тричі протягом дня. Напій п’ють дрібними ковтками.

Як лікувати пієлонефрит за допомогою бальзаму Болотова

Щоб лікування пієлонефриту в домашніх умовах мало позитивний результат, беруть Бальзам Болотова. Препарат, виготовлений з натуральних компонентів, працює таким чином:

• Пригнічення активності збудників інфекції.
• Зменшення популяції патогенних мікроорганізмів.
• Усунення больового синдрому.
• Розчинення та виведення каменів із нирок.

Додаткові ефекти включають підвищення власного імунного захисту, нормалізацію роботи органів шлунково-кишкового тракту, покращення загального самопочуття. Бальзам Болотова відновлює нормальний баланс кишкової мікробіоти, нормалізує кровообіг та показники артеріального тиску, усуває запалення у суглобах.

Профілактика пієлонефриту

Жінки більш схильні до інфекційних захворювань нирок. Причини обумовлені особливостями будови сечовидільної системи. Часті цистити свідчать про підвищений ризик виникнення пієлонефриту. Для профілактики патології приймають Бальзам Болотова, який має виражену антибактеріальну та протизапальну дію. Засіб перешкоджає утворенню каменів у нирках та нормалізує рівень pH сечі. Інші заходи профілактики пієлонефриту:

• Пити щонайменше 2 літрі води протягом доби.
• Регулярно спорожняти сечовий міхур, щоб уникнути застою сечі.
• Відмовитися від алкогольних напоїв та гострої, кислої, солоної їжі.
• Уникати переохолодження організму.
• Дотримуватись режиму праці та відпочинку, організувати умови для повноцінного сну.
• Дотримуватись правил особистої гігієни.

Важливо вчасно лікувати інфекційні хвороби статевих та сечовивідних органів. Необхідно своєчасно усувати осередки інфекції в організмі — лікувати карієс, хронічний тонзиліт та гайморит. Щоб своєчасно виявити та лікувати патологію, слід не рідше 1 разу протягом року здавати аналізи сечі та крові.

У гострий період хвороби рекомендується дотримуватися постільного режиму. Важливо регулярно провітрювати приміщення, уникати підвищених фізичних навантажень. Корисні щоденні прогулянки на свіжому повітрі.

Поширені запитання

Чи можна гріти поперек грілкою при пієлонефриті?

При пієлонефриті, що протікає у гострій формі, заборонено теплову дію на поперек. Патогенні мікроорганізми прискорено розмножуються у теплі, що може погіршити стан пацієнта. Прогрівання нирок може спровокувати перехід патології у стійку хронічну форму.

Як приймати Бальзам Болотова під час пієлонефриту?

Засіб об’ємом 1-1,5 ч. ложки розводять у 200 мл води. П’ють двічі чи тричі протягом дня через соломинку. Курс лікування становить 2 місяці.

З якою частотою зустрічається пієлонефрит?

Пієлонефрит — поширене захворювання, на частку якого припадає 14% у загальній структурі патологій нирок. У 33% випадків виявляються гнійно-деструктивні форми.