Визначення розміру аліментів на дитину

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

• 1 Нормативна база
• 2 Відрахування аліментів на утримання дитини у добровільному порядку
  • 2.1 Сплата аліментів на дитину за ініціативою платника
  • 2.2 Договір про сплату аліментів на дитину
  • 3.1 Спосіб стягнення аліментів
  • 4.1 Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів
  • 4.2 Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини
  • 4.3 Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі
  • 4.4 Розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

  Нормативна база

  • Цивільний кодекс України
  • Сімейний кодекс України
  • Закон України “Про індексацію грошових доходів населення”(дію Закону зупинено на 2024 рік)
  • Закон України “Про Державний бюджет України на 2024 рік”
  • Закон України “Про виконавче провадження”
  • Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 “Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб”

  Відрахування аліментів на утримання дитини у добровільному порядку

  Сплата аліментів на дитину за ініціативою платника

  Сімейним кодексом України (стаття 187) передбачено добровільний спосіб виконання матір’ю або батьком свого обов’язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів.

  Так, один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.

  На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

  На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

  Договір про сплату аліментів на дитину

  Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати.

  При цьому, умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством.

  Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

  У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

  Стягнення аліментів на утримання дитини на підставі рішення суду

  У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду.

  Спосіб стягнення аліментів

  За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються (за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина):

  1. у частці від доходу матері, батька дитини;
  2. у твердій грошовій сумі.

  Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може бути змінений за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

  Розмір аліментів на дитину

  Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

  Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину – розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів).

  При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (частина друга і третя статті 182 Сімейного кодексу України).

  Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів

  Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд ураховує:

  1. стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
  2. стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
  3. наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків чи дочки, сина;
  4. наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
  5. доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
  6. інші обставини, що мають істотне значення.

  Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом першої інстанції)

  Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини

  Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

  Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

  Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

  Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі:

  • на одну дитину – однієї чверті,
  • на двох дітей – однієї третини,
  • на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

  Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі

  Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

  Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (дію Закону зупинено на 2023 рік), якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

  Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

  Розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

  У 2024 році прожитковий мінімум на дітей становить:

  Доходи з яких утримуються аліменти

  При визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, визначені в Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 (далі – Перелік).

  Дохід від продажу нерухомого майна не повинен враховуватись під час визначення розміру аліментів таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 25 січня 2021 року у справі № 758/10761/13-ц (провадження № 61-19815сво19). Висновок Верховного Суду, що викладеній в цій Постанові звучить так – виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів.

  З осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна не уклала договору про надання правової допомоги, розмір аліментів обчислюється виходячи із розміру середньої заробітної плати працівника для місцевості, де мешкали такі особи до від’їзду за кордон. У разі надання такими особами відомостей про свій заробіток (дохід) аліменти обчислюються виходячи із розміру заробітку (доходу), отриманого ними за кордоном.

  З осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна уклала договір про надання правової допомоги, аліменти обчислюються і стягуються у визначеному законодавством порядку. Аліменти з осіб, що одержують заробітну плату як у гривнях, так і у валюті на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території України, утримуються бухгалтеріями (розрахунковими відділами) за місцем роботи у розмірах, встановлених рішеннями судів, як із гривень, так і з валюти.

  Зверніть увагу! 16.11.2022 року набрали чинності зміни до Переліку, відповідно до яких з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

  Можливість зміни розміру аліментів на дитину

  Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним Кодексом України.

  Статтею 192 Сімейного кодексу України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

  Зміна сімейного стану позивача, а саме народження інших дітей/дитини без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою (постанова Верховного суду від 16.09.2020, справа № 565/2017/19).

  Припинення права на аліменти на дитину

  Обов’язок зі сплати аліментів того з батьків, який проживає окремо, може бути припинений шляхом укладення за угодою між батьками та з дозволу органу опіки та піклування договору про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). В свою чергу той із батьків, з ким проживає дитина, зобов’язується в подальшому самостійно утримувати її. У випадку невиконання такого обов’язку, договір про передачу права власності на нерухоме майно може бути розірваний в судовому порядку за позовом відчужувача. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору. Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону. При цьому набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.

  Судова практика

  Аліменти – 2021: способи утримання, розміри, обмеження, бухоблік та звітність

  На підставі чого бухгалтеру утримувати аліменти із заробітку працівника, в якому розмірі та як відображати в обліку та звітності – про усе це в нашій консультації.

  Коли мова заходить про поняття «аліменти», то виникає асоціація із розлученим подружжям з дітьми та виплатою одним із них коштів на утримання дітей. І це не дивно, бо найбільше судових суперечок та виконавчих листів саме у справах із «дитячими» аліментами. Саме із таким видом аліментів найчастіше зустрічаються роботодавці, яким доводиться їх утримувати із заробітку працівників на користь одержувачів аліментів. Розповімо саме про них в деталях.

  Способи утримання (сплати) аліментів на дитину

  На батьків покладено обов’язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття. І за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 2 ст. 181 СКУ). Але, якщо один з батьків відмовляється платити аліменти, то за позовом іншого із батьків дитини спосіб стягнення аліментів визначає рішення суду. Тому розрізняють два способи сплати аліментів: добровільно або ж примусово.

  Добровільна сплата аліментів

  Її проводять на підставі заяви одного із батьків про відрахування аліментів на дитину з його зарплати, пенсії, стипендії (ч. 1 ст. 187 СКУ). Розмірі та строк стягнення аліментів вказують у заяві, яку дозволено відкликати будь-коли. Подає її батько (мати) за місцем роботи, навчання, органу ПФУ, які проводять виплати, із яких відраховуватимуть аліменти.

  Добровільною також уважають сплату аліментів у випадках, коли:

  • загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину зарплати, пенсії, стипендії;
  • вже стягуються аліменти на іншу дитину.

  У таких випадках один із подружжя може подати заяву про відрахування аліментів у більшому (додатковому) розмірі.

  Також батьки можуть укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати (ч. 1 ст. 189 СКУ). Такий договір укладають у письмовій формі і нотаріально посвідчують. Якщо ж одним із батьків не виконає свій обов’язок за договором, аліменти з нього можуть стягнути на підставі виконавчого напису нотаріуса. Тоді їх сплата перейде в примусовий характер.

  Примусове стягнення аліментів

  В примусовому порядку аліменти відраховують із заробітку (доходу) одного із батьків за судовими документами та документами державних або приватних виконавців. Для цього один із батьків, із ким проживає дитина, подає позов до суду, отримує позитивне судове рішення та виконавчих лист.

  Заяву про примусове виконання рішення суду подають до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа (п. 3 р. ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін’юсту від 02.04.2012 р. № 512/5, далі — Інструкція № 512).

  Про звернення стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яку надсилає для виконання підприємству, установі, організації, фізособі, ФОП за місцем отримання боржником відповідних доходів. Копію зазначеної постанови залишають у виконавчому провадженні на контролі.

  • повне найменування та місцезнаходження підприємства, установи, організації, прізвище, ім’я та по батькові фізособи чи ФОП, якій надсилають постанову, та її місце проживання;
  • порядок стягнення суми боргу;
  • розмір відрахувань;
  • реквізити рахунку органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на який необхідно перераховувати стягнуті кошти;
  • вимогу щодо направлення звітів про здійснені відрахування та виплати із зазначенням періодичності подання звітів та адреси, на яку необхідно направляти звіти.

  Якщо боржник працює за сумісництвом на кількох підприємствах, то на підставі окремо винесених виконавцем постанов проведуть відрахування із заробітку за кожним місцем роботи.

  Якщо боржник працює у фізособи або ФОП, у якого немає бухгалтера та рахунку в банку, то утримані кошти із заробітку боржника перераховують на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця безпосередньо ці особи.

  Також може видаватися судовий наказ, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів (ст. 161 ЦПКУ):

  1. у розмірі на одну дитину – 1/4, на двох дітей – 1/3, на трьох і більше дітей — половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
  2. на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

  Це відбувається у тому випадку, коли сплату аліментів та їх суму не оспорюють та стягують у розмірах, обумовлених СКУ. Судові накази віднесено до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню (пп. 1-1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, далі — Закон № 1404).

  Можливий і варіант, коли виконавчий документ про стягнення періодичних платежів стягувач (один із батьків, на користь якого присуджено аліменти) самостійно надсилає безпосередньо підприємству, установі, організації, ФОП, фізособі, які виплачують боржнику відповідно зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи (ч. 1 ст. 7 Закону № 1404). Одночасно з виконавчим документом стягувач подає заяву, в якій має бути зазначено:

  1. реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти;
  2. прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізити документа, що посвідчує його особу.

  Підприємства, установи, організації, ФОП та фізособи за заявою стягувача зобов’язані здійснювати відрахування із зарплати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом.

  Цей спосіб хоч і називають добровільним, проте все ж відправною підставою для стягнення аліментів є виконавчий документ, а значить право стягувача на відрахування аліментів із доходу боржника. Тому його розглядатимемо все ж як примусовий спосіб стягнення.

  Також в особи, на користь якої присуджено аліменти на дитину, є право самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів із зарплати, пенсії, стипендії або іншого доходу платника аліментів безпосередньо за місцем виплати платникові аліментів доходу (ч. 4 ст. 187 СКУ). На підставі такої заяви аліменти відраховують у розмірі, зазначеному у виконавчому листі, та в 30-денний строк перераховують особі, на користь якої присуджені аліменти, за її адресою або на рахунок, зазначений у заяві.

  Із судовою практикою допоможе система VERDICTUM, яка містить більш ніж 70 млн. судових рішень. Бажаєте отримати тестовий доступ до системи VERDICTUM – тисніть сюди.

  Розміри аліментів

  Аліменти на дитину присуджують або у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СКУ).

  Частку заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначає суд (ч. 1 ст. 183 СКУ).

  Проте, як уже зазначалося, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на: одну дитину — 1/4, на двох дітей – 2/3, на трьох і більше дітей — 1/2 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 5 ст. 183 СКУ).

  За заявою одержувача суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СКУ). Але такий розмір аліментів щорічно індексуватимуть відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

  Водночас ч. 2 ст. 182 СКУ передбачає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

  1. мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
  2. мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину — 1 прожитковий мінімум для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

  При стягненні виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СКУ (ч. 1 ст. 71 Закону № 1404).

  Тож окреслимо мінімальні та максимальні обмеження розмірів аліментів на дитину (див. таблицю 1).

  Мінімальні та максимальні обмеження розмірів аліментів на дитину

  Показник

  Місяці 2021 року

  Вік дитини

  до 6 років

  від 6 до 18 років

  від 18 до 23 років

  Мінімальний гарантований розмір, грн.

  Мінімальний рекомендований розмір, грн.

  Максимальний розмір, грн

  Проте ці цифри швидше орієнтир для роботодавців, адже передусім потрібно керуватися цифрами з розміром аліментів, які вказані у виконавчих документах: постанові виконавця, виконавчий лист.

  Зокрема, ч. 6 ст. 71 Закону № 1404 вказує, що при стягненні аліментів як частки заробітку (доходу) боржника відрахування здійснюють із фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.

  Досить часто і в рішенні суду, і в постанові виконавця прописують, що суму аліментів утримують у певній сумі або частці доходу платника, проте із доповненням “… але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку”. Таким чином суд дотримується мінімальних гарантованих розмірів аліментів, визначених законодавством.

  Тому бухгалтеру потрібно керуватися передусім виконавчими документами і утримувати суми, вказані у них, зважаючи, звісно, на законодавчі обмеження щодо утримання сум із заробітку працівника.

  Але, якщо мова йде про добровільну сплату аліментів за заявою працівника (одного із батьків), коли їх сума іншим із батьків не оскаржується, тоді не застосовують ані мінімальні, ані максимальні розміри, вказані вище.

  Також Мінсоцполітики у листі від 01.03.2019 р. № 247/0/206-19 пояснювало, що оскільки виконавчий лист є обов’язковим для виконання, то про утримання аліментів із зарплати працівника видавати окремий наказ по підприємству не потрібно. Але у випадку із утримання аліментів за заявою працівника, роботодавець видає відповідний наказ.

  Отримайте доступ до професійних видань Інтербух, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН в єдиному рішенні. А ще тут можна налаштувати персональну стрічку новин з улюблених ресурсів. Дізнайтесь про всі можливості LIGA360: Бухгалтер за посиланням.

  Індексація аліментів

  Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно індексують відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період (ч. 2 ст. 184 СКУ).

  Індексується розмір аліменти у твердій грошовій сумі, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, щороку виконавцем, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів (ч. 1 ст. 71 Закону № 1404).

  Якщо ж стягувач самостійно надсилає виконавчий документ безпосередньо роботодавцю, то індексація розміру аліментів у твердій грошовій сумі проводиться роботодавцем, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину (ч. 2 ст. 9 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 р. № 1282-XII. До того ж індексацію розміру аліментів у твердій грошовій сумі проводять за рахунок коштів платника аліментів. Водночас розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50% грошового доходу платника аліментів.

  Обчислюють індекс споживчих цін для індексації розміру аліментів у твердій грошовій сумі з місяця, в якому призначено аліменти (п. 10-4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078).

  З яких доходів утримують аліменти

  Перелік видів доходів, які враховують при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, визначений постановою КМУ від 26.02.1993 р. № 146 (далі — Перелік № 146).

  Роботодавці утримують аліменти з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом.

  Для наочності види виплат, з яких роботодавці утримують або не утримують аліменти, покажемо в таблиці 2.

  Перелік виплат працівникам, з яких утримують (НЕ утримують) аліменти на дитину

  УТРИМУЮТЬ

  НЕ УТРИМУЮТЬ

  Основна зарплати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо

  Вихідна допомога при звільненні та сума неоподаткованого розміру матеріальної допомоги

  Усі види доплат і надбавок до зарплати

  Компенсація працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років

  Грошові і натуральні премії

  Допомога на лікування

  Оплата за надурочну роботу, за роботу у святкові, неробочі й вихідні дні

  Допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами

  Зарплата, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку

  Компенсаційні виплати при відрядженнях і переведенні на роботу в іншу місцевість

  Зарплата, що зберігається під час виконання державних і громадських обов’язків, і в інших випадках збереження середньої зарплати

  Польове забезпечення, надбавки до зарплати й інших сум, які виплачують замість добових і квартирних

  Винагорода за загальні річні підсумки роботи підприємств й організацій

  Компенсаційні суми, які виплачують за амортизацію інструментів і зношеність одягу

  Винагороди, які виплачують штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення з фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, які підлягають державному соцстрахуванню

  Вартість безкоштовного надання квартир та комунальних послуг

  Одноразова винагорода (відсоткові надбавки) за вислугу років

  Державна допомога на поховання

  Допомога по державному соцстрахуванню, а також із допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах

  Допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14-ти років

  Доплата до допомоги по державному соцстрахуванню, виплачувана за рахунок підприємств, установ, організацій

  Вартість речового, продовольчого забезпечення або його грошової компенсації

  Інші види заробітку

  Дотації на обіди, вартість путівок до санаторіїв і будинків відпочинку, які надаються за рахунок коштів підприємств й організацій

  Як бачимо, деякі складові зарплати або виплат від роботодавців у п. 1 Переліку № 146 прямо не виписані, приміром, допомога на оздоровлення або допомога при народженні дитини за умовами колдоговору. Проте це не означає, що із них не утримують аліменти. Адже пп. 19 п. 1 Переліку № 146 передбачає утримання аліментів із інших видів заробітку, окрім тих, які викладені у п. 2 Переліку № 146.

  Також спірним є питання утримання аліментів із допомоги по тимчасовій непрацездатності, яку виплачують за рахунок коштів Фонду соцстраху (лікарняні). З однієї сторони — вона є у п. 1 Переліку № 146, а ст. 72 Закону № 1404 передбачає можливість стягнення аліментів за рішенням суду на допомогу з державного соцстрахування, яку виплачують в разі тимчасової непрацездатності. Проте із іншої сторони — ч. 2 ст. 34 Закону № 1105 передбачає, що страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або казначейський рахунок, можуть використовуватись виключно на надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Їх не можна спрямувати на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими стягують відповідно до закону.

  Тому роботодавцям доводиться утримувати аліменти лише із оплати за перших 5-ти днів тимчасової непрацездатності, які проводять коштом підприємства.

  Військовим формуванням та правоохоронним структурам треба враховувати, що з військовослужбовців ЗСУ, інших військ, Держспецзв’язку, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, ДСНС та Державної кримінально-виконавчої служби утримання аліментів провадять з усіх видів грошового забезпечення, яке надають щомісячно: оклад за штатною посадою, оклад за військове або спеціальне звання, відсоткова надбавка за вислугу років, вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби (п. 3 Переліку № 146). А перелік додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат, здійснених у грошовій формі, що не підлягають обліку при відрахуванні аліментів з військовослужбовців ЗСУ, затверджений наказом Міноборони від 15.05.2013 р. № 316.

  Які є обмеження на утримання аліментів із зарплати

  По-перше, розмір відрахувань із зарплати боржника обчислюють із суми, яка залишається після утримання податків, зборів та ЄСВ (ч. 1 ст. 70 Закону № 1404, п. 13 Переліку № 146). Тобто, із суми заробітку “до виплати”.

  По-друге, із зарплати боржника можна утримати за виконавчими документами при стягненні аліментів не більше, аніж 50% (ч. 2 ст. 70 Закону № 1404). Це ж стосується випадку, коли відраховують за кількома виконавчими документами. Водночас передбачене обмеження не поширюється на відрахування із зарплати під час стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. Тоді розмір відрахувань із зарплати не може перевищувати 70% (ч. 3 ст. 70 Закону № 1404). Аналогічні обмеження виписані в ст. 128 КЗпП.

  Якщо ж стягнути аліменти в розмірі, визначеному постановою виконавця, неможливо, тоді роботодавець нараховує боржнику заборгованість із сплати аліментів (ч. 6 ст. 71 Закону № 1404).

  У випадку, коли аліменти відраховують добровільно на підстави заяви працівника, тоді обмеження щодо частки заробітку не діють, адже платник аліментів в такому разі самостійно визначає розмір утриманих аліментів.

  Звісно, розмір аліментів із часом може змінитися, але для цього роботодавцю повинні надійти нові документи:

  1. Нова заява від працівника про добровільне утримання аліментів із новими сума та термінами, а попередня відкликана.
  2. Рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів і як наслідок нові виконавчі документи, які надійдуть на підприємство. Адже розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено при зміні матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених СКУ (ст. 192 СКУ).

  Також треба врахувати, якщо стягувачів декілька (кілька дітей у різних шлюбах) і виконавчих документів про стягнення аліментів декілька, тоді вимоги задовольняють пропорційно до належної кожному стягувачу суми (ч. 2 ст. 46 Закону № 1404, п. 2 розділу XVI Інструкції № 512/5).

  Аналітика від ЛІГА:ЗАКОН, правова підтримка, персональні консультації та подання звітності. Усе це ми об’єднали в комплексному рішенні LIGA360: Бухгалтер для професіоналів своєї справи. Працюйте продуктивно – замовляйте доступ вже сьогодні.

  Куди і в який спосіб перераховувати аліменти

  В цьому питання знову також керуємося виконавчими документами, якщо аліменти присуджено примусово, або ж заявою працівника, якщо їх утримують добровільно.

  Грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), треба перераховувати на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця (ч. 1 ст. 47 Закону № 1404).

  Стягнуті аліменти згідно із ч. 2 ст. 47 Закону № 1404 виконавець:

  • перераховує на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі);
  • або надсилає на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

  Водночас не допускається виплата стягувачу, тобто отримувачу аліментів, стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (ч. 5 ст. 47 Закону № 1404).

  Тому роботодавці відраховують примусово із зарплати працівника аліменти і перераховують їх на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для їх виплат, а в разі якщо такий строк не встановлено, — до 10-го числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюють стягнення. Реквізити рахунку вказують у виконавчих документах.

  У випадку добровільного утримання аліментів на підставі заяви одного з батьків, їх відраховують не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати зарплати (ч. 2 ст. 187 СКУ).

  В аналогічні строки на підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються із зарплати у розмірі, зазначеному у виконавчому листі, і перераховують особі, на користь якої присуджені аліменти, за її адресою або на рахунок, зазначений у заяві (ч. 4 ст. 187 СКУ).

  Тобто, у разі добровільного утримання аліментів кошти перераховують на рахунок отримувача аліментів або ж поштовим переказом. Відповідний спосіб, рахунок або поштову адресу вказує працівник у поданій заяві на утримання аліментів.

  Враховуємо, що доставку стягувачу грошовим переказом утриманих аліментів через відділення зв’язку провадять за рахунок платника аліментів (п. 14 Переліку № 146). Але додатково утримані суми комісії банку або поштового переказу не можуть виходити за межі обмежень на утримання із заробітку (50% або 70%).

  Цифровому рішенню LIGA360 виповнюється рік, і ми даруємо щедрі подарунки. До 28 квітня ви можете безкоштовно протестувати преміум-пакети LIGA360 для вашої робочої ролі. Дізнавайтеся про акцію за посиланням.

  Бухоблік та оподаткування аліментів

  ПДФО та військовий збір. Суми аліменти, які виплачують за рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених СКУ, у т. ч. аліменти, які виплачує нерезидент, не включають до оподаткованого доходу платника податку (пп. 165.1.14 ПКУ). Зважаючи на цей факт, аліменти не об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ).

  В оновленому податковому розрахунку (додаток 4 ДФ) аліменти показують окремим рядком за ознакою доходу “140”. Вказуємо реєстраційний номер облікової картки платника податків — отримувача аліментів (одного із подружжя, на користь якого виплачують аліменти, який виступає стягувачем).

  У графах, де показують суми ПДФО та військового збору, ставимо прочерки.

  Також додамо, що сплата аліментів означає утримання дітей. Тож працівник, який має двох і більше дітей, може скористатися ПСП, яка передбачена пп. 169.1.2 ПКУ.

  ЄСВ. Суми аліментів не відносяться до бази нарахування ЄСВ, яка передбачена в ст. 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. № 2464-VI. Тож ЄСВ на суму утриманих аліментів не нараховують.

  Бухоблік. Нарахування аліментів відображають на субрахунку 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” із відкриттям додаткового рахунку аналітичного обліку.

  Як показати утримання аліментів у бухобліку продемонструємо на прикладі 1.

  Приклад 1. Підприємство отримало виконавчий лист про утримання аліментів на дитину у розмірі 25% від зарплати Іванова А.А., який працює на посаді водія. Його місячна зарплата складає 8000 грн. Суму аліментів перераховують на рахунок державної виконавчої служби.

  Зміст господарської операції

  Кореспонденція субрахунків

  Сума, грн

  Дт

  Кт

  Нараховано зарплату працівнику