§ 44. Михайло Горбачов. Політика «Перебудови». Пожвавлення громадської активності. Початок релігійного відродження

У 1985 році на посаду керівника Радянського Союзу було обрано Михайла Горбачова. Він розумів, що народ живе у злиднях. А країна дуже відстала у своєму розвитку від передових держав. Тому Горбачов розпочав перебудову СРСР. Політика «перебудови» означала оснащення новою технікою підприємств та дозвіл громадянам займатися підприємницькою діяльністю. Михайло Горбачов розраховував на створені громадянами кооперативи з виробництва товарів широкого вжитку (одягу, взуття, побутових товарів). Вони мали забезпечити країну дефіцитним крамом. Але такі бажання залишилися нездійсненними. «Перебудову» впроваджували ті самі керівники, що були при владі під час «застою». Вони мислили по-старому й не хотіли щось змінювати. Тому говорили й писали вони в газетах одне, а насправді робили зовсім інше.

Процеси перебудови супроводжувалися гласністю. Це відкритість у діяльності державних установ і правдиве висвітлення подій у Радянському Союзі та світі, розсекречування деяких архівних матеріалів, можливість критикувати державні та партійні органи влади. На сторінках газет з’явилися правдиві статті про стан господарства України, про порушення законів можновладцями та зловживання високопосадовцями при розподілі квартир, автомобілів, грошей тощо.

У цей час в Україні починають формуватися незалежні, патріотично спрямовані громадські організації. Перша з них – Народний Рух України (Рух). Головним завданням Рух вважав вихід України зі складу Радянського Союзу та створення незалежної української держави. Також створюються, окрім Комуністичної, інші політичні партії (Українська республіканська партія, Партія зелених України та інші).

Михайло Горбачов

Звичним явищем в Україні стали мітинги. На майданах і вулицях багатьох міст збиралися люди, висловлювали підтримку, протест чи вимагали від уряду країни або місцевих органів влади певних дій.

Однією із найбільших акцій цього часу був «живий ланцюг». Його організував Народний Рух 22 січня 1990 року. У цей день на вулиці вийшли мільйони людей і взялися за руки. Через всю Україну, від Києва до Львова, люди створили живий ланцюг. Він символізував єдність України та волю народу жити у своїй незалежній державі.

Мітинг на підтримку незалежності України (Київ, 1989 рік)

Ланцюг єдності на річницю Соборності України (1990 рік)

За правління Михайла Горбачова розпочалося релігійне відродження в Україні. Багато храмів використовували не за призначенням. У них були розміщені склади, музейні експонати, виробничі цехи тощо. Їх почали передавати релігійним громадам. У 1990 році було відроджено діяльність Української греко-католицької церкви. Вона майже пів століття була заборонена радянською владою. Деякі православні християни не хотіли перебувати під владою Російської церкви. Цього ж року вони оголосили про розрив з нею та відродження Української автокефальної православної церкви. А в західних областях України розгорнула свою діяльність Римо-католицька церква.

Андріївська церква (головний собор Української автокефальної православної церкви)

Запам’ятайте

• «Перебудова» – загальна назва реформ у СРСР в 1985-1991 роках.
• Кооператив – добровільне об’єднання людей, які займаються спільною справою, виробництвом.
• Гласність – свобода інформації та відкритість у діяльності державних установ.
• Народний Рух України – громадська організація, боролася за незалежність української держави.
• Мітинг – масові збори, які проводять на вулицях і площах для обговорення певних питань.
• 1985 рік – прихід до влади в СРСР Михайла Горбачова.

З історичних джерел

Зі Статуту Народного Руху України за перебудову (1989 рік)

«. Головною метою діяльності Рух визначає . побудову в Україні суспільства, в якому буде досягнуто справжнє народовладдя, добробут народу, умови для гідного життя людини, відродження та всебічний розвиток української нації, забезпечення національно-культурних потреб усіх етнічних груп республіки; створення суверенної української держави. ».

1. Хто в 1985 році став очільником Радянського Союзу?

2. Що означала політика «перебудови»?

4. Чому «перебудова» країни не мала значних успіхів?

6. Яку мету ставив перед собою Народний Рух України?

7. Яка акція була проведена в Україні 22 січня 1990 року?

8. Що символізував «живий ланцюг»?

9. Які релігійні організації були відроджені в Україні?

1. Випишіть у зошит назви відроджених релігійних організацій України.

2. Зіставте політичних діячів та історичні періоди, пов’язані з ними:

1. а) період «застою»;
2. б) період «перебудови»;
3. в) період «відлиги».

• 1. Микита Хрущов
• 2. Леонід Брежнєв
• 3. Михайло Горбачов

Цікаво знати

У 1988 році в Україні було побудовано найбільший і найпотужніший літак у світі – Ан-225 «Мрія». Його виготовили у Києві на авіаційному заводі. Вага «Мрії» становить 250 тонн, довжина 84 метри. А висота 18 метрів — як шестиповерховий будинок. Цей літак унікальний. Він зроблений в єдиному екземплярі.

Ан-225 був розроблений і побудований за три роки. Його створено для потреб радянської космічної галузі з метою транспортування космічного корабля багаторазового використання «Буран». У наш час цей літак надає комерційні послуги з перевезення надважких та нестандартних вантажів.

«Мрія» внесена до книги рекордів Гіннеса. Адже на рахунку цього літака 240 світових рекордів! Зокрема й перевезення найдовшого (42 метри) та найважчого (253 тонни) вантажів.

На жаль, під час російського вторгнення в Україну у 2022 році загарбники пошкодили цей літак. Але не змогли знищити мрію українського народу про вільне й незалежне життя.

Відбудуємо літак, відбудуємо Україну!

Тема. Прихід до влади в СРСР М. Горбачова.

Мета: охарактеризувати процес приходу М. Горбачова до влади та його політику; формувати поняття «гласність»; сприяти усвідомленому розумінню запровадження політики гласності; навчати учнів висловлювати власну думку, аргументувати її у світлі історичних процесів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, карта Україна в період боротьби за незалежність (1985—1991 рр.), дидактичні матеріали, портрет М. Горбачова.

Основні терміни і поняття: перебудова, прискорення соціально-економічного розвитку, «гласність».

Основні дати і події: 1985—1991 рр. — період перебудови; квітень 1985 р. — Пленум ЦК КПРС, обрання М. Горбачова Генеральним секретарем; 1988 р. — нова хвиля десталінізації.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: аналізувати прояви кризи в різних сферах та необхідність процесу перебудови; пояснювати зміст понять «перебудова», «гласність», «прискорення соціально-економічного розвитку»; складати політичний портрет М. Горбачова.

I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Які факти свідчать про внутрішньополітичну кризу на початку 1980-х рр.?

2. Як змінювалось партійно-державне керівництво СРСР від 1982 до 1985 р.? (До листопада 1982 р. — Л. Брежнєв, до лютого 1984 р. — Ю. Андропов, до березня 1985 р. — К. Черненко.)

3. Назвіть прояви кризи в економічній і соціальній сферах та внутрішній політиці на початку 1980-х рр.

Учні аналізують внутрішньополітичні процеси і доходять висновків про причини перебудови.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Пошуки виходу із системної кризи

• Розповідь учителя

Після смерті Генерального секретаря ЦК КПРС К. Черненка в березні 1985 р. на посаду керівника партії і держави обрано Михайла Горбачова. Саме за його ініціативи розпочалася перебудова в СРСР (від квітня 1985 р.).

• Робота з поняттям

Перебудова — політичний курс реформаторської частини радянського керівництва, що реалізувався в СРСР протягом 1985—1991 рр. Його суть полягала у спробі шляхом «революції згори» здійснити системну модернізацію суспільства.

Перебудова мала охопити п’ять провідних сфер життєдіяльності суспільства:

• економіку (перехід від екстенсивних методів господарювання до інтенсивних, прискорити науково-технічний процес, удосконалювати управління народним господарством, зміцнити виконавчу дисципліну);

• внутрішню політику (демократизація суспільного життя та народовладдя);

• зовнішню політику (припинення «холодної війни» та побудова спільного європейського дому);

• соціальну сферу (поліпшення матеріального та культурного добробуту населення);

• ідеологію (ліквідація цензури, «гласність», вільне виявлення думки громадян).

Теоретично ідеї перебудови мали шанс на реалізацію, але, як показало подальше життя, крім загальних декларацій, М. Горбачов протягом шести років так і не зміг висунути будь-яку практичну концепцію реформування радянського суспільства.

Перебудова швидко зайшла в глухий кут, поглибила суспільно-політичну, економічну та національну кризи, завершилася розпадом СРСР. Партійне керівництво України на словах однозначно виконувало «маневри» кремлівського керівництва, а насправді певний час блокувало перебудовчі процеси в Україні.

Перебудова мала чотири етапи:

• березень 1985 — січень 1987 р. — перебудова здійснюється під гаслом «Більше соціалізму!»;

• 1987—1988 рр. — основний лейтмотив — «Більше демократії!»;

• 1989—1990 рр. — розмежування й розкол у таборі провідників перебудови;

• 1991 р. — перемога радикал-реформізму, розпад СРСР.

Перебудовчі процеси в Україні контролювала управлінська номенклатура тоталітарної держави. Протягом 1985—1987 рр. в Україні не було значних політичних сил у вигляді громадських об’єднань та народних фронтів, які виникли в Прибалтиці та Росії. На тлі загального розвалу ситуація в Україні залишилася відносно стабільною.

Існував ще один важливий суб’єктивний чинник. Гласність у союзних республіках почалася з гострої критики перших партійних керівників і партноменклатур різного рангу. В. Щербицький, який 17 років очолював Компартію України, залишився ортодоксальним комуністом і перетворився на одного з основних опонентів М. Горбачова.

• Постать в історії

Михайло Горбачов (нар. 1931 р.) — радянський політичний і партійний діяч. У 1955 р. закінчив юридичний факультет Московського університету ім. М. Ломоносова, 1967 р. — агрономічний факультет Ставропольського сільськогосподарського інституту. Працював у Ставропольському краї на різних партійних і державних посадах. 1985 р. обраний Генеральним секретарем КПРС (1985—1991 рр.) і головою Президії Верховної Ради СРСР (1989—1990 рр.). У 1990—1991 рр. — перший і єдиний президент СРСР. Ініціював новий політичний курс вищого партійного керівництва, який у внутрішній політиці був спрямований на модернізацію економіки, збільшення громадянських свобод і боротьбу зі зловживаннями, а в зовнішній — на завершення періоду «холодної війни» і нормалізацію відносин із Заходом. Розпочав низку економічних, соціальних і політичних реформ, відомих як «перебудова», «демократизація», «гласність». Навесні 1991 р. розробив проект нового союзного договору. Після невдалої спроби державного перевороту в серпні 1991 р. був не в змозі втримати ситуацію під своїм контролем. 25 грудня 1991 р. відмовився від президентства й передав владу Борису Єльцину.

2. Перші кроки нового керівництва на міжнародній арені. «Нове мислення»

• Розповідь учителя

У 1987 р. вийшла друком книга М. Горбачова «Перебудова і нове мислення для нашої країни і всього світу». Книга перекладена основними мовами всього світу і заслуговувала на увагу світової спільноти.

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та дайте власну оцінку основних напрямків міжнародної політики в період перебудови.

Основні напрямки міжнародної політики в період перебудови:

• відмова від конфронтації із західними країнами, початок співробітництва;

• застосування заходів щодо припинення «холодної війни»;

• втілення нових принципів міжнародної політики: пріоритету загальнолюдських цінностей, відмова від втручання у внутрішні справи інших країн та нав’язування радянської моделі соціалізму.

3. Запровадження політики гласності та її вплив на національне відродження

• Розповідь учителя

У середині 1980-х рр. гласність стала важливою складовою перебудовчих процесів у СРСР. Її суть полягала в забезпеченні більшої відкритості радянського суспільства. Були навіть здійснені безуспішні спроби в 1987 р. прийняти закон про гласність.

Гласність — суто радянський термін, який увійшов в іноземні мови без перекладу. Це своєрідний перехідний етап між періодом тотального контролю держави над інформацією і свободою слова. Вона передбачає можливість одержувати достовірну інформацію і говорити правду, не боячись наслідків. Її слід розуміти як право на власну думку, самостійність та оригінальність політичного мислення і як складову політичної свободи і культури. Характерними рисами гласності є об’єктивність, достовірність, доказовість, перевірка інформації, що базується на чесності, порядності й відповідальності перед законом.

Гласність проявилася в бурхливому розквіті публіцистики, поверненні забутих імен, висвітленні «білих плям» історії тощо. Усе це радикально вплинуло на свідомість народних мас, стало поштовхом до боротьби за демократію і незалежність.

У другій половині 1980-х — на початку 1990-х рр. у державі, де вся інформаційна структура перебувала під найсуворішим контролем, такий проміжний етап на шляху до свободи слова, як гласність, був особливо необхідним. Завдяки гласності громадяни СРСР долали стереотипи й догми старого мислення, отримували змогу реально оцінювати ситуацію, користуючись об’єктивною інформацією, робити власні висновки. Суспільство стрімко політизувалося.

В українському суспільстві ці процеси були зустрінуті неоднозначно. Одна частина палко підтримала намагання істориків встановити істину, інша до цього процесу ставилася байдуже, третя застерігала, що у виховних цілях не варто розкривати на сторінках преси всю правду, оскільки це може спричинити духовну кризу, крах ідеалів і врешті-решт цинізм, пасивність і нігілізм.

• Складання тез

За розповіддю вчителя складіть тези про основні напрямки політики гласності в Україні.

• Додатковий матеріал

Зміст реформи «гласності» в Україні:

• відкриття правди «білих плям» щодо історичних фактів та подій, які умисно приховувались (про сталінські репресії, голод 1921—1922 рр., Голодомор 1932—1933 рр., насильницьку колективізацію, діяльність ОУН—УПА та ін.);

• початок публікацій творів українських письменників-шістдесятників, репресованих у роки застою, — В. Стуса, Є. Сверстюка, Ігоря та Ірини Калинців; представників «розстріляного відродження» М. Хвильового, М. Куліша, М. Зерова;

• початок публікацій історичних творів М. Грушевського, М. Костомарова, заборонених творів І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», М. Брайчевського «Приєднання чи возз’єднання?»;

• послаблення (а потім і скасування) цензури, свобода слова;

• нова хвиля десталінізації (від 1988 р. за рік було реабілітовано 59 тис. осіб, в Україну повернулось 300 політв’язнів);

• поява осередків «Меморіалу» в Москві, Києві, Львові.

IV. ОСМИСЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

1. Коли розпочався етап перебудови?

2. Назвіть етапи перебудови.

3. Опишіть напрямки здійснення політики гласності в Україні.

Що, на ваш погляд, було позитивного, а що — негативного в здійсненні політики гласності. Які суттєві труднощі та прорахунки керівництва ви помітили в реформаторських намаганнях влади в середині 1980-х рр. із початком перебудови.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель аналізує й оцінює роботу учнів на уроці.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте відповідний матеріал підручника і дайте відповіді на запитання.

2. Підготуйте повідомлення «Реабілітація за часів перебудови», «Діяльність “Меморіалу” в Україні».

Біографія Михайла Горбачова – біографія, досягнення, цікаві факти

Михайло Сергійович Горбачов — політичний, громадський діяч, останній генсек ЦК КПРС і Голова Президії Верховної Ради СРСР, перший Голова Верховної Ради СРСР, єдиний Президент СРСР, лауреат Нобелівської премії миру за 1990 рік.

Народився Михайло Сергійович в селянській родині. Батько, Горбачов Сергій Андрійович, двічі поранений фронтовик. Мати, Гопкало Марія Пантеліївна, була українкою. Дитинство майбутнього політика припало на воєнні роки, родині довелося жити в німецькій окупації.

Освіта

Навчання в школі Михайлу Сергійовичу доводилося поєднувати з роботою в колгоспі, де бракувало робочих рук. Однак це не завадило йому в 1950 році поступити в МГУ на юридичний факультет, який він успішно закінчив. Трохи пізніше, опинившись корисним сільському господарству, Михайло Сергійович вже заочно закінчує сільськогосподарський інститут в Ставрополі і стає дипломованим агрономом-економістом.

Життєвий шлях

Війна багато чому навчила Михайла Сергійовича. Вже в 15 років він успішно справлявся з посадою помічника комбайнера МТС (машинно-тракторної станції), а в 17 років отримав орден Трудового Червоного Прапора як комбайнер-стахановець.

Ще будучи студентом, в 1952 році, він вступає до лав ВЛКСМ. Після закінчення університету був направлений за розподілом у Ставропольскую крайову прокуратуру, але знайшов себе в іншому: молодий Горбачов присвячує себе ВЛКСМ і робить непогану кар’єру. З 1962 року він вже парторг і делегат чергового з’їзду КПРС. У 1966 році він обирається Першим секретарем міськкому по Ставропольському краю.

В кінці 60-х років в Москві не раз піднімається питання про те, щоб довірити йому управління КДБ. У 1970 році Горбачов стає Першим секретарем Ставропольського крайкому і в цьому ж році став членом Верховної Ради СРСР, де він і показав свої блискучі здібності мудрого політика. У 1985 році його обирають Генеральним секретарем ЦК КПРС. У 1990 він стає Президентом СРСР, виконуючи одночасно функції Голови Ради оборони держави і Верховного Головнокомандувача Збройних сил країни.

Керуючи країною, Горбачов вміло проводив у життя реформи, наслідком яких стали ринкова економіка, розпад СРСР та знищення монопольного єдиновладдя партії. Серед найбільш значущих кампаній можна відзначити наступні моменти, які найсерйознішим чином позначилися на всій політиці держави.

– 1985 рік — велика антиалкогольна кампанія, коли різко зросли ціни на алкогольну продукцію, були скорочені обсяги її виробництва і вирубували виноградники. Результатами стали збільшення середньої тривалого життя населення та зниження злочинності.

– 1986 рік — відвідування Тольятті, знаменита мова про те, що взято курс на «перебудову». Після цього в Тольятті був заснований ВАТ «АВТОВАЗ», який до цих пір є фундаментом російського автопрому.

– «Перебудова», яка означала поступовий перехід до ринкової економіки і демократії.

– Припинення репресій, повернення А. Д. Сахарова.

– 1989 рік — прихована інфляція, карткова система на продукти, вимивання товарів з магазинів, що призвело до гіперінфляції.

– Був ослаблений контроль над соціалістичним табором, що призвело до зміни положення багатьох соціалістичних країн: була закінчена холодна війна, відбулося об’єднання Німеччини, у багатьох державах змінилося керівництво. Звична біполярна система міжнародних відносин звалилася, гонка озброєнь припинилася.

– 1989 рік — припинення війни в Афганістані.

– 1990 рік — введення радянських військ у Баку, проти Народного фронту Азербайджану. Загинули мирні жителі.

Горбачов не втратив самовладання навіть у важкі 90-ті, коли в серпні 1991 року ГКЧП відсторонило його від влади, і зумів повернутися на свій пост до грудня 1991 року.

Особисте життя

Ще будучи студентом, Михайло Сергійович одружився в 1953 році на Раїсі Максимівні Титаренко, яка навчалася в тому ж університеті, але на філософському факультеті. Приїхала вона з Сибіру, жила в гуртожитку, де і познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Завжди у всьому підтримувала його, була гідною першої леді держави. Померла від лейкозу в 1999 році. У 1957 році у них народилася дочка Ірина (в заміжжі — Вірганська), яка подарувала їм двох онучок.

Основні здобутки Горбачова

• У період правління Горбачова було покладено край холодній війні.
• Він провів повномасштабну і результативну антиалкогольну кампанію.
• Горбачову належить спроба реформування залізниці радянської системи, яка увійшла в історію як «Перебудова».
• За Горбачова в СРСР була введена політика гласності, свободи друку і слова.
• Були виведені радянські війська з Афганістану.
• Саме Михайло Сергійович відмовився від комуністичної ідеології як державного статусу і переслідування інакомислячих.
• Горбачов став останнім керівником СРСР.

Важливі дати біографії Горбачова

• 1931 рік — рік народження
• 1946 рік — помічник комбайнера МТС
• 1948 рік — орден Трудового Червоного Прапора
• 1950-1955 року — навчання в МДУ
• 1952 рік — вступ до ВЛКСМ
• 1953 рік — женився на Раїсі Максимівні
• 1957 рік — народження дочки
• 1961 рік — делегат XXII з’їзду КПРС
• 1962 рік — парторг крайкому КПРС
• 1966 рік — Перший секретар міськкому партії за Ставрополью
• 1967 рік — закінчив Ставропольський сільськогосподарський інститут
• 1970 рік — Перший секретар Ставропольського крайкому, член Верховної Ради СРСР
• 1974-1979 року— Голова Комісії у справах молоді СРСР
• 1979-1984 — Голова Комісії законодавчих припущень СРСР
• 1984-1985 року — Голова Комісії з іноземних справ СРСР
• 1985-1991 роки — Генеральний секретар ЦК КПРС
• 1985 рік — початок антиалкогольної кампанії
• 1989 рік — виведення військ з Афганістану, прихована інфляція
• 1990-1991 роки — Президент СРСР
• 1990 рік — Нобелівська премія миру
• 1991 рік — відставка
• 1993 рік — став співзасновником і членом редакційної комісії ЗАТ «Нова Щоденна Газета»
• 1999 рік — смерть дружини

Цікаві факти з життя Горбачова

• У 1978 році наказом Міністра оборони СРСР Михайлу Сергійовичу Горбачову було присвоєно військове звання полковника запасу.
• Закінчення холодної війни в США розцінили як поразку СРСР і перемогу американських сил.
• В останньому указі Горбачов так і не вказав причину своєї відставки з посади глави Радянської держави.
• У Грозному в 1992 році проспект Революції був перейменований на честь Горбачова, але через загострення відносин Чечні і Росії проспекту було повернуто стару назву.
• Горбачов став єдиним керівником СРСР в історії держави, хто був народжений вже після 1917 року.
• На музичній церемонії 2009 року MTV Europe Music Awards Горбачову вручили спеціальний приз — Free Your Mind.