Молекулярний азот в промисловості отримують фракційною перегонкою рідкого повітря. Цим методом можна отримати і «атмосферний азот». Також широко застосовуються азотні установки, в яких використовується метод адсорбційного і мембранного газорозділення. Рідкий азот застосовується як хладагент і для кріотерапії.

Азот важко зріджується, його конденсація (а також кипіння) відбувається при температурі −195,8 °C. При кімнатній температурі він не зріджується за жодного тиску. У рідкому стані він являє собою безбарвну рідину (схожу на воду) з питомим об'ємом 1,239 дм³/кг (при −195,8 °C за тиску 101,3 кПа) — рідкий азот.

Азот отримують при пропусканні повітря через генератор при згоранні коксу. Джерелом водню є природний газ. Із суміші азоту і водню (у співвідношенні 1:3) при високій температурі і тиску в присутності каталізаторів отримують аміак.

Літр рідкого азоту, випаровуючись і нагріваючись до 20 °C, утворює приблизно 700 літрів газу. З цієї причини рідкий азот зберігають у спеціальних посудинах Дьюара з вакуумною ізоляцією відкритого типу або кріогенних ємностях під тиском.

В природі азот існує як складник повітря (за об'ємом 78,09 % і за масою 75,6 %), а також у формі нітратів і солей амонію; входить до складу нафти, живих організмів тощо. Азот — газ без запаху, кольору, смаку, легший за повітря; густина 1,2506 кг/м3 (при 0 °С і 760 мм рт.

Рідкий азот – низькокипляча рідина, яка може спричинити обмороження шкіри та ураження слизової оболонки очей.

Отримання рідкого азоту потребує спеціальних методів та обладнання. Одним із найпоширеніших методів отримання рідкого азоту є метод дистиляції повітря.