Зміст:
Оплата простою: як розрахувати «2/3»
Оформлення простою — один із способів фінансового захисту та підтримки працівників на період, коли роботодавець не в змозі забезпечити їх роботою. Піклування держави з цього приводу встановлене гарантією — мінімальна оплата за період простою не повинна бути нижчою 2/3 тарифної ставки (окладу). Через запровадження карантину із «простійними» виплатами довелося мати справу багатьом бухгалтерам. Відповідно виникло багато запитань у наших передплатників. Тож давайте заглибимось у нюанси та з’ясуємо на прикладах особливості оплати періоду простою.
Так, Законом № 540 були внесені зміни до ч. 1 ст. 113 КЗпП. Нова редакція цієї норми встановлює, що час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого КМУ, оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Зазначимо, що у цій нормі йдеться про найнижчий рівень оплати простою, у зв’язку з карантином. У галузевих нормативних документах та колективних договорах може встановлюватися більший розмір.
Так, наприклад, для працівників закладів освіти у п.п. 8.3.3 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України і ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016 — 2020 роки передбачено, що оплата простою здійснюється у розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу).
Отже, давайте розглянемо, як треба розраховувати мінімальний розмір оплати за період простою.
Правила обчислення «2/3»
Правила такого розрахунку не нові, але деякі роботодавці застосовують їх уперше. Тому є необхідність нагадати їх.
У розрахунку оплати простою бере участь чиста тарифна ставка (оклад).
Тобто не беруться до уваги жодні доплати, надбавки, премії. Але деяким категоріям працівників нормативними актами передбачені підвищення посадового окладу, після застосування яких утворюється, так би мовити, новий посадовий оклад. У такому разі у розрахунок оплати простою треба брати оклад з усіма підвищеннями.
Зауважте: обчислення оплати простою з розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу) провадять з тарифної ставки (окладу), встановленої працівнику на день початку простою. Але якщо протягом часу такого простою йому підвищено тарифну ставку (оклад) — з моменту підвищення розрахунок провадять з її нового розміру.
Працівникам з неповною зайнятістю розрахунок оплати простою обчислюється з тарифної ставки (окладу), розрахованої пропорційно зайнятості.
Працівникам з погодинною оплатою праці час простою оплачується з розрахунку погодинної тарифної ставки.
Для сумісників ст. 113 КЗпП не містить жодних обмежень щодо оплати за час простою, яка здійснюється за загальними правилами (як для працівників з неповною зайнятістю, погодинною або відрядною оплатою праці).
Оплату за час простою не треба «дотягувати» до МЗП, бо норма ст. 31 Закону про оплату праці пов’язана з виконанням місячної (годинної) норми праці, а час простою належить до невідпрацьованого.
Але за неповністю відпрацьований час доплату до МЗП обчислюються пропорційно до виконаної норми праці.
Тому якщо в місяці є оплата за відпрацьований час та за час простою — у порівнянні з МЗП за відпрацьований час оплату за час простою враховувати не треба.
Оплата за час простою не підлягає індексації (бо то є виплата, що не є постійною та належить до невідпрацьованого часу).
Виплати за час простою підлягають оподаткуванню ПДФО і ВЗ та нарахуванню ЄСВ на загальних підставах, бо вони включаються до заробітної плати у складі додаткової зарплати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5).
Заробіток, в якому є виплати за простій, треба порівнювати з мінімальною базою для нарахування ЄСВ, та якщо він буде менший — ЄСВ нараховувати з МЗП (для працівників за основним місцем роботи та ставкою ЄСВ 22 %).
Розглянемо найпоширеніші ситуації оплати за час простою з розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу) на умовних прикладах.
Місячна оплата праці (посадовий оклад)
Приклад 1. Працівник працює у режимі повного робочого дня (п’ять днів на тиждень з двома вихідними у суботу та неділю). Його посадовий оклад становить 7200,00 грн. З 23.03.2020 р. по 24.04.2020 р. працівник не працював у зв’язку з простоєм не зі своєї вини. Таким чином, на період простою припадає: за березень — 7 роб. дн., за квітень — 17 роб. дн. Норма робочих днів березня 2020 року — 21 роб. дн., квітня 2020 року — 21 роб. дн. Простій згідно з наказом по підприємству оплачують з розрахунку 2/3 посадового окладу.
Розраховуємо оплату за час простою:
7200,00 грн х 2/3 х 7 роб. дн. : 21 роб. дн. = 1600,00 грн;
7200,00 грн х 2/3 х 17 роб. дн. : 21 роб. дн. = 3885,71 грн.
Місячна оплата праці (посадовий оклад з підвищенням)
Приклад 2. В установі, що розташована у населеному пункті зі статусом гірського, працівник працює у режимі повного робочого дня (п’ять днів на тиждень з двома вихідними у суботу та неділю). Його посадовий оклад становить 5087,00 грн. Підвищення посадового окладу згідно зі статусом населеного пункту, де розташована установа, становить 25 %. З 18 березня по 24 квітня 2020 року в установі запроваджено простій. Таким чином, на період простою припадає: за березень — 10 роб. дн., за квітень — 17 роб. дн. Норма робочих днів березня 2020 року — 21 роб. дн., квітня 2020 року — 21 роб. дн. За наказом керівника оплата за час простою здійснюється з розрахунку 2/3 посадового окладу.
Спочатку розрахуємо розмір окладу, який братиме участь в обчисленні виплати за час простою:
5087,00 грн х 1,25 = 6358,75 грн.
Тепер розраховуємо виплати за час простою:
6358,75 грн х 2/3 х 10 роб. дн. : 21 роб. дн. = 2018,65 грн;
6358,75 грн х 2/3 х 17 роб. дн. : 21 роб. дн. = 3431,71 грн.
Неповний робочий час
Приклад 3. Працівник із посадовим окладом 7600,00 грн обіймає 0,5 штатної одиниці (з відпрацюванням по 4 години 5 днів на тиждень із двома вихідними у суботу та неділю). У квітні 2020 року при нормі 21 роб. дн. не відпрацьовано 17 роб. дн. з причини простою не з вини працівника. Згідно з наказом керівника оплата за час простою становить 2/3 посадового окладу.
Розрахунок проводимо з посадового окладу працівника з урахуванням зайнятості. У прикладі зайнятість становить половину денної норми.
Розрахунок виплати за період простою:
7600,00 грн х 0,5 х 2/3 х 17 роб. дн. : 21 роб. дн. = 2050,79 грн.
Відрядна оплата праці
Приклад 4. Працівнику встановлена відрядна оплата праці. Норма виробітку втулок за годину становить 10 шт. Відрядна розцінка за одну втулку — 4,35 грн. Не відпрацьовано через простій 120 годин.
Для обчислення оплати за час простою необхідно визначити годинну тарифну ставку. Для цього відрядну розцінку треба помножити на норму виробів за годину:
4,35 грн/шт. х 10 шт./год = 43,50 грн/год.
Маючи ці дані, розрахувати оплату простою — діло не хитре:
43,50 грн х 2/3 х 120 год = 3480,00 грн.
Простій, МЗП та ЄСВ
Приклад 5. Працівник (основне місце роботи, без інвалідності) працює у режимі повного робочого дня (п’ять днів на тиждень з двома вихідними у суботу та неділю). Його посадовий оклад становить 4456,00 грн, доплат і надбавок немає. У квітні 2020 року йому нарахований заробіток за 4 відпрацьованих робочих дні у сумі 848,76 грн (місячна норма — 21 роб. дн.), та виплата за час простою у сумі 2404,83 грн за 17 невідпрацьованих робочих днів з розрахунку 2/3 посадового окладу.
Перевіримо, чи відповідає фактичний заробіток державній гарантії щодо рівня МЗП. Рівень МЗП з урахуванням відпрацьованого часу:
4723, 00 грн х 4 роб. дн. : 21 роб. дн. = 899,62 грн.
У порівнянні бере участь тільки заробіток за відпрацьований час (848,76 грн
Як нарахувати заробітну плату працівнику за час простою?
Відповідно до частини першої ст. 113 КЗпПУ час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
За час простою нарахування надбавок і доплат, які встановлюються колективним договором, не здійснюється, оскільки працівники під час простою не виконують встановлену їм норму праці (лист Мінсоцполітики від 19.09.2013 № 805/13/155-13), однак, при цьому зберігаються ті надбавки і доплати, які є обов’язковими та напряму прив’язані до тарифної ставки (посадового окладу) працівника, наприклад, доплати за стаж, звання, учену ступінь тощо, якщо на них працівник має право за Законом.
Доплата до мінімальної зарплати при простої не здійснюється (роз’яснення Мінсоцполітики деяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”), однак, це при повному місяці простою.
При цьому слід нагадати, що норма частини першої ст. 113 КЗпПУ щодо оплати простою на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, почала діяти з 2 квітня 2020 року. До цієї дати діяла частина третя ст. 113 КЗпПУ, в якій йдеться, що за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Приклад. Нарахувати за час простою з 2 по 30 квітня 2020 року заробітну плату вихователю закладу дошкільної освіти 1 категорії , який має педагогічний стаж – 22 роки і встановлену надбавку за престижність праці у розмірі 20 відсотків посадового окладу.
– посадовий оклад за 13 т.р. згідно Єдиної тарифної сітки з урахуванням підвищення його на 10% згідно постанови КМУ від 11.01.2018 р. № 22 – (4772 х 110 : 100) = 5249,2 : 3 х 2 = 3499,47 : 21 х 20 = 3332,83;
– надбавка за вислугу років 30% (3332,83 х 30 : 100) = 999,85;
– надбавка за престижність 20% (3332,83 х 20 : 100) = 666,57.
————————–
Разом нараховано: (3332,83 + 999,85 + 666,57) = 4999,25 грн.
За 1 квітня за працівником повинен зберігатись середній заробіток.