Що таке атеїзм?

Атеїзм – це теорія, яка стверджує, що Бога немає. Це далеко не нова теорія. Псалми, написані Давидом близько 1000 років до н.е., згадують про нього: «Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога!» (13:1). Нещодавня статистика вказує на вражаючу кількість людей, які є атеїстами, – понад 10% населення землі називає себе прихильниками цієї теорії. У чому ж причина? Чому дедалі більше людей стає атеїстами? Можливо, атеїзм справді логічний, як про це говорять самі атеїсти?

Чому взагалі існує атеїзм? Чому Господь просто не покаже Себе людям, щоб вони нарешті переконалися в Його існуванні? Звичайно, якби лише Господь показався людям на очі, всі би повірили в Нього! На жаль, якраз у цьому і полягає проблема: Він не хоче переконувати нас у Своєму існуванні – Він бажає, аби ми знали про Його існування завдяки нашій вірі (2 Петра 3:9), і таким самим чином прийняли Його дар спасіння (Івана 3:16). Так, Бог може з’явитися, і раз і назавжди довести Своє існування. Справа в тому, що Він не раз з’являвся у часи Старого Заповіту (Буття 6:9; Вихід 14:21-22; 1 Самуїла 18:19-31). Чи повірили люди тоді в Його існування? Так! Чи звернули вони зі своїх злих шляхів і чи покорилися Йому? Ні! Якщо людина не готова прийняти існування Бога на віру, то вона і Христа не буде готова прийняти як Спасителя на віру (Ефесянам 2:8-9). Суть волі Божої полягає в тому, аби бути християнами, а не просто теїстами (теїст – той, хто вірить в існування Бога).

Біблія навчає нас приймати Боже існування на віру. Послання до Євреїв 11:6 каже: «Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є». Біблія звертає нашу увагу на те, що ми благословенні у своїй вірі в Бога: «Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували» (Івана 20:29).

Той факт, що існування Бога повинне прийматися вірою, зовсім не має на увазі нелогічність віри в Бога. Відомо багато доказів існування Господа. Запрошуємо відвідати нашу сторінку «Чи існує Бог?». Біблія каже нам, що існування Бога помітне у всесвіті (Псалом 18:1-4), відчувається у природі (Римлянам 1:18-22) і отримує підтвердження у наших серцях (Еклезіаст 3:11). Але, незважаючи на все вищесказане, знову ж таки, існування Бога не може бути доведене, а лише прийняте на віру.

У той же час, віра в Боже існування займає стільки ж місця, скільки і віра в атеїзм. Стверджувати, що Бог не існує – те саме, що і стверджувати, ніби ти знаєш усе, що лише можна знати, що ти був у всіх куточках всесвіту, де тільки можна побувати, і був свідком усього, що лише можна було побачити. Звісно, жоден атеїст не підпишеться під такими словами. Проте це саме те, що вони мають на увазі під своїми твердженнями, що Бога немає. Але, до прикладу, атеїсти не можуть запевняти, що Бог не живе у центрі Сонця, чи за хмарами Юпітера, або ще в якійсь віддаленій туманності. Це неможливо довести, відповідно, неможливо і довести, що Бога немає. Для того, щоб бути атеїстом, віри вимагається стільки ж, скільки і для того, аби бути теїстом.

І знову ми повернулися до основного запитання. Атеїзм не може бути оправданий, адже існування Бога повинне прийматись вірою. А щодо нас, то ми твердо віримо в існування Господа і зі всією відповідальністю стверджуємо, що наше переконання про існування Бога основане на вірі. Крім того, ми вважаємо, що Його існування чітко видно, відчутно і може бути доведено філософськи і науково. «Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід. Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку, – без мови й без слів, не чутний їхній голос» (Псалом 18:1-4).

Атеїзм

Хто насправді виступав проти Дарвіна? На поширену думку – ніхто. В журналі Discover Magazine за березень 1998 р. в статті Метта Картмілла для опи.

Як мене заборонила Національна асоціація викладачів природничих наук

Культура заборони панує в науковому мейнстримі, про що я можу розповісти вам на особистому досвіді. Нещодавній випадок пов’язаний із Національною асоц.

Роль та сфера застосування науки

В сучасному суспільстві «наука» часто посідає центральне місце, справляючи значний вплив на політичні рішення й громадську думку. Зміна клімату, бо.

Справжній послужний список християнства

Легко охарактеризувати релігію як підприємство, що жадає крові. Історія, здається, усіяна прикладами полювання на відьом, хрестових походів та релігій.

П’ять чудес атеїстів або про віру матеріалістів у магію

Атеїсти часто позиціонують себе як людей інтелектуальних, логічних, наукових, раціональних і т.п. Вони навіть запропонували називати себе «брайтс» [ві.

Атеїзму потрібна еволюція

На питання стосовно нашого походження (як все виникло) існує тільки два варіанти відповіді. Або Всесвіт виник сам по собі, або ні. Якщо він виник сам .

Організована складність або як атеїстичні припущення ставлять перешкоди науці

Одна з найголовніших проблем еволюції — це походження інформації. Як могло статися, що біологічні системи, які мають конкретну мету (в телеологічному .

Атеїзм

Атеї́зм (грец. ἄϑεος — безбожжя, від ἀ… — заперечний префікс і грец. ϑεός — Бог) — багатозначний термін.

Зміст

Характеристика

1) Протилежність теїзму (антитеїзм), заперечення існування Бога, богів, надприродного, відкидання будь-яких форм традиційної релігії, її інституцій і практик. Зародки віднаходять у культурі Стародавнього світу (Стародавньому Єгипті, Греції Давній тощо). Нерідко термін вживався на позначення духовного бунту проти панівних уявлень, релігійного авторитаризму або ж заперечення конкретного релігійного учення або його засадничих догматів, а не віри в богів назагал (наприклад, заперечення пророцтв авгурівму Стародавньому Римі, антропоморфізму богів у Давній Греції, в дебатах між язичниками і християнами). Терміни «безбожний», «безбожник» уперше зринають у творах Піндара, Софокла, Есхіла. До атеїстів зараховували філософів Феодора із Кирени, Протагора, Продіка (бл. 465 — бл. 395 до н. е.), Критія з Афін, Сократа, Анаксагора як таких, що не шанують визнаних богів і святинь, або ж запроваджують нових богів, розбещують молодь.

У Новому Завіті термін вживається у посланнях апостола Павла на позначення людей «без Христа», «без Бога на світі» (Еф. 2). У Європі аж до Нового часу під атеїзмом розуміли заперечення християнства. Численні єретичні вчення середньовіччя (див. Єресь), а також протестантські рухи Реформації, що таврувалися як атеїстичні, безбожні, насправді були глибоко релігійними феноменами.

2) Складник послідовного матеріалістичного світогляду (див. Матеріалізм), система поглядів і переконань у природному характері всіх явищ, процесів, подій у Всесвіті, суспільстві, людському житті; відкидання релігійно-містичних уявлень про світ. Залежно від підходу, атеїзм характеризують як вищу, найрозвинутішу форму вільнодумства, або, навпаки, відрізняють від нього (як заперечення релігії — її вільному потрактуванню). Як спосіб філософського світорозуміння зорієнтовує людину на дійсне, «поцейбічне» буття та її власні зусилля, свідомий контроль над своїм життям, реалізацію особистої свободи.

Витоки простежують у філософських ученнях і школах Стародавнього світу (Ксенофан із Колофона, Демокрит, Евгемер Мессенський, софісти, чарвака-локаята тощо). Як порівняно цілісна система наукових і філософських поглядів уперше сформувався в добу Просвітництва; доктринального розвитку набув у марксизмі. Послідовному атеїзму притаманні переконаність у пануванні всезагальних природних закономірностей та гносеологічний оптимізм, обстоювання наукової картини світу, заперечення існування будь-яких надприродних явищ і сутностей, тлумачення релігії як «продукту» людської свідомості та соціальних відносин, захист світських цінностей і етики гуманізму, самоствердження й свободи особистості.

Як і кожна світоглядна система, атеїзм ставав складником політичних ідеологій (див. Анархізм; Марксизм-ленінізм; Маоїзм); набував різних форм — від нігілістичних, войовничо-нетерпимих щодо релігії до поміркованих, толерантних. Більшу частину історії термін «атеїзм» мав негативні конотації, означав конфлікт із панівними релігійними уявленнями, ототожнювався з духовним і соціальним протестом, аморальністю та анархізмом. У низці тоталітарних суспільств (зокрема і СРСР), навпаки, став змістом офіційної пропаганди, освіти й виховання, набув авторитарних і символічних ознак т. з. світської релігії (див. Науковий атеїзм).

У філософії, релігієзнавстві, соціології вироблені різні класифікації атеїзму: виявлений і латентний, «сильний» і «слабкий», стихійний і науковий, негативний і позитивний, теоретичний і практичний (прагматичний) тощо. Атеїзм відрізняють від індиферентності (байдужості) до релігії, невір’я, скептицизму, агностицизму.

Ставлення до атеїзму як вияву свободи совісті і усвідомленої світоглядної позиції формувалося разом із поширенням цінностей демократії. Сучасний атеїзм спрямований переважно на завдання широкого просвітлення суспільства, критику релігійних догм і доктрин із погляду наукових теорій і концепцій, обґрунтування природних джерел моралі й моральності; захист права людини на світоглядну свободу, самостійне вирішення питань про сенс життя, смерть і безсмертя.

3) Напрям сцієнтизму, який ставить за мету спростувати основні постулати релігії науковими аргументами, обґрунтувати негативний вплив релігії на розвиток цивілізації. Як ідейний рух у сучасному суспільстві з поч. 21 ст. відомий під назвою «новий атеїзм». Серед визнаних провідників — західні науковці та публіцисти С. Гарріс (Samuel Harris, нар. 1967; США), Р. Докінз (Richard Dawkins, нар. 1941; Велика Британія), К. Гітченс (Christopher Hitchens, 1949–2011; Велика Британія, США) Д. Деннет (Daniel Dennett, нар. 1942; США) та ін. Загальні теоретико-методологічні позиції: заперечення надприродної реальності, раціоналізм й раціональна критика основних догматів поширених у світі релігій, моральний реалізм, критика релігійної віри як причини гострих соціальних проблем сучасності (соціальних конфліктів, нетерпимості, екстремізму, тероризму, фобій тощо), пропаганда інтелектуальної, соціальної і моральної цінності наукового знання як альтернативи релігії. Вбачає завданням широке просвітництво через медіа-простір, соціальні мережі, оперте на популяризацію досягнень сучасного природознавства. Поєднує прибічників різних напрямів вільнодумства, науковців, громадських діячів та ін.

Додатково

• За даними Дослідницького центру П’ю (англ. Pew Research Center, м. Вашингтон, США), у 2010–2015 бл. 2 % світового населення декларували себе атеїстами, бл. 10 % — невіруючими (в Україні 3 % і 9 % відповідно). За підсумками міжнародного дослідження 2023, віднесли себе до атеїстів близько чверті дорослих у Франції, 18 % у Швеції, 17 % у Нідерландах, 12 % у Великій Британії, 4 % у США.
• За даними загальнонаціонального дослідження Центру Разумкова (2018, Україна) 3 % респондентів ідентифікували себе як «переконані атеїсти».

Джерела

Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення українських громадян: тенденції 2010–2018 рр. Київ, 2018. URL: http://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_Religiya.pdf

Література

1. Бабій М. Ю. Свобода совісті: філософсько-антропологічне й релігієзнавче осмислення. Київ : ІПіЕНД, 1994. 359 с.
2. Культура. Религия. Атеизм / Под ред. Колодного А. Н. Киев, 1991. 299 с.
3. Климов В. В. Скептицизм й інакодумання як інтелектуальний поступ. Київ : Інститут філософії імені Г. С. Сковороди, 2013. 647 с.
4. Слепцова В. В. «Новый атеизм» как феномен современного свободомыслия // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. 2015. № 1. С. 107–118.
5. Рассел Б. Почему я не христианин / Пер. с англ. Москва : РИОР Инфра-М, 2016. 136 с.
6. Smith G. Atheism: The Case Against God. Amherst : Prometheus, 2016. 336 р.
7. Докінз Р. Ілюзія Бога / Пер. з англ. Харків : КСД, 2018. 432 с.
8. Колодний А. М, Феномен релігієзнавства. Київ : Інтерсервіс, 2020. 248 с.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Атеїзм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/ Атеїзм (дата звернення: 5.03.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.09.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів