Як зробити добриво з трави в бочці і використовувати його?

Кожен з нас знає, що земля в різних частинах нашої країни або навіть одного населеного пункту може мати неоднакові властивості в плані родючості. Та й часто нам необхідно вирощувати рослини, які в будь-якому випадку вимагатимуть постійних підживлень і добрив.

• Особливості
• Чи можна використовувати будь – які рослини?
• Етапи приготування
• Вибір бочки
• Підготовка маси зелені
• Завантаження і заливка
• Температурний режим і дозрівання
• Застосування

На приготування компоста часто потрібно витратити занадто багато часу, а мінеральні добрива не завжди можна використовувати. Але підживлення рослинам потрібне. Як же бути? Виходом з положення для рослин на городі буде приготувати добриво з трави в бочці. До речі, для нього підійдуть навіть самі звичайні бур’яни.

Особливості

Всі процеси, що відбуваються в траві, що відокремлена від коріння, характеризуються різким прискоренням, якщо їх помістити у воду. Просто бактерії в звичайних умовах освоюють нові території для життя вкрай повільно через те, що речовини поживного характеру вони можуть засвоювати тільки у формі розчинів водного типу.

До того ж вода здійснює вимивання з рослин мінералів і соків, що мікроорганізми можуть ферментувати і трансформувати в харчування для себе. Тому в удобренні рідкого типу речовини гумусової групи формуються раніше, ніж мікроорганізми зможуть переробити зелену масу хоча б на 25 відсотків.

Такий склад з водою на відміну від підживлення в рідкому вигляді не такий токсичний. Причиною є те, що тут немає ферментів шлунково-кишкового типу тварин або птахів. З цієї причини основним плюсом саме такого матеріалу буде поєднання перевершеної частково органічної основи та речовин гумусового типу, через що добриво насичує ґрунт поживними речовинами, що дозволяє залучити черв’яків і не завдати будь-якої шкоди рослинам.

Чи можна використовувати будь – які рослини?

Багатьох цікавить питання, які рослини можна класти, щоб отримати такий настій. Відразу скажемо, що бактерії їдять мертву органіку, через що для них будь-якої різниці в породі або типі рослинності взагалі немає. Вони здійснюють виділення ферментів, завданням яких є руйнування полісахаридів, що відносяться до складних сполук органічної групи, трансформуючи їх у різного роду кислоти органічного характеру, а також менш складні вуглеводи.

Частина речовин, що були отримані завдяки ферментації, буде їжею для гідролізних бактерій, через що 1-й етап перегнивання часто називають гідролізом. Крім того, тут також відмінно себе почувають бактерії, що утворюють кислоти органічного характеру. Вони виділяють гази, серед яких слід звернути увагу на аміак. Є й інші організми, що перетворюють органіку на речовини гумусового характеру. Але для всіх вищезгаданих бактерій джерелом живлення буде рослинність будь-якого типу. Головне, щоб вона складалася зі складних вуглеводів.

Тобто, який завгодно бур’ян або трава, перед тим як стати їжею для мікроорганізмів, повинні бути ферментовані і трансформовані в звичайні сахариди.

Єдиний виняток – це рослини, що вражені шкідниками або хворобами. Бактерії не завжди можуть переробити їх, а це може зробити такий компост згубним.

Етапи приготування

Тепер розберемося безпосередньо з тим, як правильно зробити своїми руками таке добриво. Всього можна виділити 4 найважливіших етапи створення такого добрива:

• підбір ємності;
• підготовка зеленої маси;
• завантаження і заливання;
• контроль режиму температури і дозрівання.

Скажімо про кожен етап детальніше.

Вибір бочки

Щоб почати робити добриво, потрібно спочатку підібрати ємність. Для цього відмінно підійдуть ємності з пластику або металу будь-якої форми з необхідним об’ємом. Головне, щоб матеріал, з якого вони зроблені, був несприйнятливий до впливу кислот органічного і неорганічного характеру. Ні в якому разі не можна застосовувати бочки, де раніше зберігалися або знаходилися якийсь час речовини агресивного або небезпечного типу. Наприклад, паливо і різні продукти на основі нафти. Вони становлять загрозу для мікроорганізмів, скільки б ємності не мили. Крім того, не слід застосовувати судини, зроблені з металу, на якому облізла фарба або проступила іржа.

Безпосередня підготовка ємності полягає в її установці на місці, яке добре освітлено сонячними променями. Адже чим більше ультрафіолету сюди потраплятиме, тим краще буде перегнивати вміст, що буде в ній знаходитися. Якщо вам потрібно, щоб перегнивання проходило швидше, то можна використовувати ганчірки, укутуючи ними щовечора ємність. Дана хитрість знизить зміну температури бочки, і бактерії будуть відчувати себе комфортніше, адже вони вкрай сприйнятливі до зміни температурного режиму в бік зниження.

Щоб збільшити ефективність обігріву сонцем ще, можна пофарбувати чорною фарбою зовнішню поверхню бочки, що дозволить збільшити її нагрівання. У денний час бочку краще відкривати, а у вечірній – накривати утепленою кришкою з вентиляційними дірками.

Це потрібно для виведення газів, які негативно можуть вплинути на діяльність бактерій.

Підготовка маси зелені

Підготовка маси зелені зазвичай полягає в її подрібненні. Робити це потрібно найчастіше в 2-х випадках:

• через розміри і жорсткість укладання рослинності в бочку пов’язане зі складнощами або зробити це взагалі не виходить;
• перегнилу трохи або повністю траву ви будете застосовувати як добриво, де потрібно буде викласти матеріал навколо рослини або після її додавання перекопати землю.

Для подрібнення слід скористатися наступними методиками:

• розрізати все за допомогою гострого ножа;
• розірвати руками;
• порізати все за допомогою великих гострих ножиць.

Оптимальний розмір подрібненої зелені буде залежати від того, для чого це подрібнення взагалі проводиться. Щоб покласти в бочку стеблі з великою жорсткістю, їх слід зробити по довжині менше, ніж мінімальні габарити бочки. Якщо м’яку і частково згнилу або жорстку, але повністю перегнилу траву необхідно розташовувати навколо стовбурів рослин або під перекопування, то буде достатньо розміру в 50-100 міліметрів.

Завантаження і заливка

Подрібненим матеріалом слід заповнити ємність на 70 відсотків, після чого залити все це водою. Ряд людей заповнює ємність травою до країв, стверджуючи, що так поміститься туди більша кількість рослинності, а отриманий склад буде більш концентрованим. Тут присутній певний сенс, але чим більша кількість трави в ємності ви будете замочувати, тим складніше її перемішувати, а значить, важче отримати саме якісний концентрат, який можна застосувати як добриво.

Заливку зелені краще виробляти водою проточного характеру. Причина – хлор, який міститься у водопровідній воді і робить негативний вплив на бактерії і процеси, що відбуваються в ємності.

Але варіант з водою з крану теж можливий, якщо дати їй відстоятися протягом 48-72 годин у прохолодному місці, що захищено від прямого впливу ультрафіолету.

Температурний режим і дозрівання

Скажімо кілька слів про відповідний режим температури. Активність бактерій, а значить, і темпи перегнивання матеріалу будуть серйозно залежати від температури:

• при 5 і нижче градусів мікроорганізми йдуть у сон, і трансформаційний процес зупиняється;
• при температурному діапазоні 5-15 градусів діяльність бактерій буде дуже повільною, через що істотно підвищується ймовірність появи і подальшого розвитку процесів патогенного характеру, через що органіка трансформується у що завгодно, але точно не в гумус;
• при температурі в 15-25 градусів діяльність мікроорганізмів здійснюється в психрофільному режимі, через що їх продуктивність буде вищою, але все одно невисока, зате вони можуть легко переносити перепади температур на 5 градусів навіть протягом години;
• температура в 30-40 градусів найбільш комфортна для таких мікроорганізмів, адже вони починають працювати в мезофільному режимі, коли їх продуктивність підвищується, але допустимий перепад температури за годину досягає всього півградуса;
• при температурі 45-55 градусів бактерії живуть у термофільному режимі, через що їх активність буде максимальна, але максимально допустимий температурний перепад протягом години також становить півградуса.

При розумінні таких залежностей можна вибирати оптимальний режим температури. Наприклад, режим психрофільного типу не вимагає нічого, крім укутування бочки ковдрами, що не дасть можливості їй так швидко втрачати температуру. А мезофільний режим можна зробити тільки в літній період без підігріву, але потрібно добре утеплювати бочку у вечірній час або застосовувати підігрів додатково.

Можна також застосувати занурення бочки в не дуже потужний електронагрівач, але який мають велику площу поверхні, що можна обігріти. Термофільний режим можна створити за допомогою:

• перманентного перемішування кілька разів за день;
• примусового нагрівання;
• перманентного контролю за температурою на різних рівнях.

Якщо якусь з умов дотримано не буде, то більша частина бактерій загине і дуже швидко. Також будуть здійснюватися й інші процеси, крім гуміфікації, а значить застосувати даний матеріал як добриво буде неможливо.

Також скажемо кілька слів про дозрівання концентрату з дріжджами або гноєм. Цей процес можна поділити на 3 етапи:

• свіжий;
• трохи перегнилий;
• який повністю перегнив.

Свіжим вважається настій, що ще не має сильного запаху. Саме на даному етапі стартує ферментування органіки, тому склад поки можна назвати марним. Матеріал, який відносять до категорії такого, що перегнив частково, має досить різкий неприємний запах. Це означає, що переробка бактеріями йде активно. Гумусових у такому розчині майже немає, але його вже можна вносити в грунт, адже перегнивання продовжиться, і він може залучити хробаків для зрихнення землі. Матеріал, що повністю перегнив, віддає запахом болота і тут багато гумусових речовин. Його можна використовувати, але він не приваблює хробаків, а значить, структуру землі поліпшити не може, хоча і живить ґрунт.

Застосування

Використання такого розчину може здійснюватися кількома способами:

• полив землі перед посадкою розсади і насіння;
• полив рослин під час вегетаційного періоду;
• обприскування листя, якщо не вистачає харчування;
• підживлення рослин;
• полив землі восени.

Використання рідини здійснюється вичерпуванням її з ємності розбавленням водою до потрібної концентрації залежно від типу рослин. Після цього водний розчин або виливається на ґрунт або під рослину, або їм просто бризкають листя.

Про те, як приготувати добриво з трави в бочці, дивіться в наступному відео.

Натуральні добрива на основі трав

Добриво рослин – дуже важливий процес у садівництві, метою якого є заповнення поживних речовин, що містяться в субстраті. Це різні природні чи хімічні матеріали, містять поживні речовини, необхідних зростання рослин. Органічні підживлення для рослин існують від початку їх вирощування. Настій трави як добриво городу – не нова ідея.

Властивості добрив із трав

Натуральні добрива дуже популярні, тому що вони дуже ефективні та нешкідливі для рослин та навколишнього середовища. Поживні та мінеральні речовини вимиваються з рослин. Азот стимулює розвиток зеленої маси, фосфор відповідає за зростання та розвиток кореневої системи, а калій впливає на смакові якості.

Зверніть увагу! Підживлення трав’яним настоєм дозволяє відмінно наситити ґрунт присадибної ділянки азотом та іншими корисними речовинами.

Звичайна садова трава, і навіть небажані бур’яни містять поживні речовини. При розкладанні вони можуть стати швидким джерелом макро- та мікроелементів для живлення землі. Добрива на основі трав забезпечують не тільки живлення саджанців, що ростуть, але й підживлюють живі організми грунту.

Створення трав’яного чаю з трави – спосіб використання бур’янів, які ростуть у саду або довкола нього. Кожен вид рослини накопичує певну кількість різних макро-мікроелементів.

Додаткова інформація! Поживні елементи в рослині розподіляються нерівномірно, і щоб склад настою був повноцінним, матеріал закладають на бродіння разом із корінням.

Вилучені поживні речовини із замочених у воді частин рослини легко засвоюються рослинами. Це підвищує зростання, врожайність, а також робить їх менш сприйнятливими до хвороб та шкідників, що особливо добре для розсади.

Трави для зеленого добрива

Рослини для добрива використовують для підживлення плодових, овочевих культур, садових квітів, дерев та чагарників.

Приготувати зелене добриво із трави можна практично з будь-яких рослин, особливо з бур’янів у будь-якій комбінації.

Свіжу траву використовують утричі більше, ніж сушену. Використовують листя, коріння та квіти. Вибір трав залежить від того чи іншого елемента:

• окопник містить багато калію, можна додати трохи люцерни з високим вмістом азоту;
• пажитник багатий на кальцій, який допомагає запобігти проблемам з плодоношенням таких рослин як томати;
• пирій, кріп або мати-й-мачуха підвищать рівень калію та прискорить цвітіння помідорів;
• окопник і пижму додають для збільшення кількості дощових хробаків;
• хвощ польовий робить рослини сильними, тому що він насичений кремнеземом;
• Джере – ще одна трава, яка збирає калій, фосфор та інші мінерали;
• скошена трава для добрива багата на азот, який є важливою поживною речовиною для більшості рослин.

Кропива є справжнім благом для компостного чаю. Вона містить азот, калій та безліч мінералів. Перш ніж вона зацвіте, обрізають кущі вщент і наповнюють відро.

Найбільш цінними для настою стануть бобові рослини, наприклад, люпин, у якому високий вміст білка. При використанні різних видів щавлю в настій надходить цінна щавлева кислота – стимулятор росту рослин.

У багатьох ґрунтах не вистачає міді, що викликає хлороз у рослин. Трави, які можуть допомогти збільшити кількість міді – деревій та кульбаба. Кульбаба має довге стрижневе коріння, яке витягує поживні речовини з глибини, що робить його відмінним джерелом для добрива.

Ці рослини, перегниваючи у водному середовищі, насичують майбутнє добриво азотом, калієм, кальцієм, фосфором та цілим комплексом мікроелементів. Гумінові сполуки створюють у ґрунті сприятливі умови для розвитку дощових хробаків та корисних бактерій.

Як зробити зелене добриво із трави?

Зелена трава, як добриво, може засвоюватися у вигляді водного розчину. Якщо помістити траву у воду, то всі процеси прискоряться. Мікроорганізми ферментують і перетворюють їх у їжу собі. Тому в добривах рідкого типу гумусова група утворюється раніше, ніж мікроорганізми зможуть переробити зелену масу на 25 відсотків.

Як із трави зробити добриво? Настій трави як добриве виходить у результаті ферментації різних видів бур’янів у воді. Для приготування настою можна взяти будь-які бур’яни:

• кропиву;
• кульбаба;
• пирій;
• ромашку;
• Деревій;
• вівчарську сумку та ін.

Практично всі бур’яни, що викидаються після прополювання, можуть служити як зелена суміш. Не варто додавати в суміш листя дуба, клена, золотарник, оскільки вони виділяють речовини, які гальмують розвиток інших організмів.

Зелене добриво з трави як зробити в бочці? Пластикову ємність більшого розміру заповнюють наполовину бур’янами з корінням. Потім наповнюють догори водою.

Приготування трав’яного настою

Після цього суміш потрібно добре перемішати та поставити на сонячне місце для бродіння, не забуваючи час від часу помішувати. Так як при бродінні настою виникає специфічний неприємний запах, бочку необхідно накрити кришкою.

Готовність трав’яного настою легко визначити за ступенем розкладання органіки. Колір змінюється на темно-бурий і добрива починає неприємно пахнути.

Зверніть увагу! Зелену заливку краще проводити проточною водою. Хлор міститься у водопровідній воді негативно впливає на процеси, що відбуваються в ємності. Але можливий і варіант з водопровідною водою, якщо відстоювати її 48-72 години в прохолодному місці, захищеному від прямої дії ультрафіолету.

Час приготувати добриво із зеленої трави займає близько двох тижнів. За цей час вода витягує з рослин корисні елементи харчування, необхідні садовим та городним рослинам, добриво із зеленої трави.

Зелене добриво з трави як застосовувати? Це підживлення потрібно використовувати розведеним у воді. Готовий сидерат є концентратом, який у чистому вигляді може спалити листя та коріння городніх культур.

Розбавляють трав’яний настій чистою водою у пропорції 1:10. а для обприскування листя 1:20. Тільки тоді його можна сміливо вносити під культури, не боячись їм зашкодити. Водним розчином поливають рослину, або просто обприскують листя.

Підгодовувати рослини бажано 1 раз на 2-3 тижні, попередньо поливаючи ґрунт звичайною водою. Якщо пройшла злива, внесення добрив слід проводити частіше, оскільки багато корисних елементів, необхідних харчування рослин, вимиваються з поверхневих шарів грунту.

Готове добриво зберігає корисні властивості протягом тижня з моменту приготування. Пізніше він втрачає свої якості і не ефективний. Для наступного підживлення необхідно зробити новий настій.

Концентрат можна використовувати для обприскування рослин від попелиці та інших шкідників. Комахи не переносять цей запах і гинуть. Можна обприскати від попелиці смородину, огірки, дині чи моркву.

З трави зробити добрива нескладно, і ефект від нього буде очевидним. Бур’яни не слід викидати. Їх можна використовувати як мульчу на будь-яких грядках.

Трава, що розклалася, відмінно захищає грунт від пересихання, зупиняє зростання бур’янів, а також насичує землю корисними поживними речовинами.

Для приготування рідкого компосту можна використовувати домашні відходи: різні гнилі плоди, обрізки з овочів та фруктів тощо. Це додасть додаткові корисні властивості сидерату.

Найкраще застосовувати цей тип добрива навесні та влітку. Восени рослини не потребують азотних речовин у таких кількостях. Надлишок азоту може спричинити зростання зелені на шкоду плодам.

Як покращити трав’яний настій

Прискорити процес дозрівання можна додавши свіжий гній. Добриво роблять більш поживним за допомогою суперфосфату, який розчиняють у гарячій воді і потім заливають у бочку. На 200 літрову діжку знадобиться 10 столових ложок цієї речовини.

Бур’яни вносяться безпосередньо з корінням. Не треба струшувати з них землю. А якщо є ЕМ-препарати, можна додати їх з невеликою кількістю цукру.

Щоб не допустити втрати азоту, в суміш додають інгредієнти, що підкислюють (молочну сироватку або лимонну кислоту). Не потрібно використовувати в настої компоненти, що підлужують: вапно, крейда, золу.

Ферментоване добрива з трави

Бур’яни можна не зброджувати, а ферментувати. Добриво виходить не менш корисним.
Скошена трава, як добриво. Її наповнюють великий чорний поліетиленовий мішок. Важливо, щоб він був щільним і без дірочок. Мішок закручують та ставлять на сонці.

Трава ферментується 2-3 дні, Ферментація проходить за високої температури, і трава трохи нагадуватиме гній. Під впливом температури патогенні мікроорганізми, різні шкідливі комахи гинуть, з’являється багато корисних мікро та макроелементів.

Для приготування ферментованого настою набирають траву з мішка, заповнюють на дві третини або наполовину і заливають водою. Дають наполягати кілька годин, щоб ферментована трава віддала більше корисних речовин.

У нерозбавленому вигляді виливають у вологий ґрунт під кожну рослину по одному літру. Після того як настій буде використаний, траву, що залишилася в ємностях, можна залити повторно і настояти, щоб підгодувати рослини, що залишилися.

Коли краще застосовувати трав’яний настій?

Перший раз ферментований трав’яний розчин вносять через 2 тижні після появи масового сходу або висадки розсади на постійне місце. Інтервал між добривами становить від 2 до 6 тижнів протягом вегетаційного періоду.

Для садових дерев та ягідних чагарників підживлення проводять після прогріву ґрунту до температури +10°С. З весни підгодовують:

• полуниця, щоб краще наростало листя і розвивалося «вуса»;
• смородину та інші ягідні чагарники;
• підгодовують огірки, дині, кавуни та інші гарбузові;
• томати через 2 тижні після висадки розсади в ґрунт;
• після обробки трав’яним настоєм пишно цвітуть троянди та інші декоративні чагарники.

Добриво зеленою травою – найкращий спосіб зберегти здоров’я ґрунту. Рослини для добрива бажано використовувати до початку серпня, оскільки азотні підживлення пізніше за цей термін рослинам протипоказані.