Що таке характер, сильний і слабкий

Характер займає в структурі особистості основне місце, істотне і значне. Він є індивідуальною особливістю і характеристикою кожної людини. Але поняття “характер” і “особистість” часто сприймаються як тотожні, хоча в сучасній психології їх зміст поділяється. Тому дуже важливим є розуміння того, що таке характер і яке місце він займає в особистості людини. Розгляньмо у статті зміст цих питань більш детально.

У сучасній психологічній науці існує кілька визначень того, що таке характер. Традиційне поняття включає в себе наступне. Характер – цілісна психологічна освіта, яка містить в собі комплекс стійких і стабільних якостей особистості, що відображають ставлення даної людини до подій, людей, навколишнього світу, явищ, діяльності інших людей. Він проявляється в спілкуванні та предметній діяльності з іншими, включаючи те, що надає поведінці специфічний і характерний відтінок.

Якщо говорити про те, що таке характер, то зупинитися потрібно також і на тому, що він може бути сильним і слабким. Розгляньмо цей факт більш детально.

Люди, які мають сильний характер, будуть надавати перевагу включатися у важкі і складні види діяльності. Їм необхідно створювати, а далі – долати поставлені ними самими перешкоди і перепони. Причому даний процес буде приносити їм задоволення і задоволення.

Постараємося описати людину з сильним характером. Він повинен відрізнятися цілеспрямованістю, наполегливістю, завзятістю, прагненням і бажанням досягти поставлених завдань. Він не зупиниться на половині шляху, твердо і впевнено рухаючись до намічених результатів. Така людина, як правило, прекрасно розуміє, чого вона хоче від життя і конкретної ситуації. Зазвичай його дії і вчинки продумані, сплановані, націлені на вирішення конкретних завдань. При появі труднощів він не відступить і не здасться.

Людина, яка має слабкий характер, буде намагатися вибирати прості і легкодоступні цілі, намагаючись не створювати собі проблем. Ті ж складнощі, які виникають, він воліє обійти, а не подолати.

Для слабовольної людини характерні такі якості: невпевненість у собі і непередбачуваність вчинків. Він не буде здатний відстояти свою думку, оскільки йому не вистачить сил і волі для того, щоб досягти своїх цілей, для самовдосконалення і самореалізації. Слабкий чоловік схильний до впливу інших, він легковажний, оскільки не може чинити опір оточуючим, вибираючи легший шлях.

Тому проявом характеру буде також те, наскільки людина цілеспрямована і активна. Для когось важливо і суттєво те, який результат буде після виконання тієї чи іншої роботи. Це – сильні сторони характеру. Для іншої ж категорії громадян досягнення мети абсолютно байдуже, вони живуть на підставі принципу “можливо, вийде”.

В цілому можна відзначити, що людина з яскраво вираженим сильним характером завжди виділяється серед інших. Але таких особистостей небагато. Більшість людей володіє середнім характером, своїми індивідуальними особливостями і відмінними рисами.

Але якщо говорити про те, що таке характер у його повсякденному розумінні, то в цей термін ми зазвичай вкладаємо сенс, який пов ‘язаний зі здатністю людини поводитися самостійно, незалежно від наявних обставин, цілеспрямовано і наполегливо.

Кого можна вважати сильною особистістю?

Те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Або завдає непоправної шкоди.

Pavla Koucká
Psycholožka

Він дійсно сильна особистість! Сильна людина. Одразу й не скажеш, але вона сильна… Професійна психологія майже не знайома з деякими поняттями «народної психології», вона з ними не працює. Та це не означає, що не варто намагатися їх зрозуміти. Сильна особистість є якраз таким поняттям.

Кого можна назвати психічно сильним? Домінантну людину? Того, хто має авторитет? Чи справа у внутрішніх якостях на кшталт сили волі, твердості характеру, дотримання моральних принципів?

Актор Ян Веріх колись розповідав жарт на тему, хто в родині головний. Він звучав приблизно так: «Безперечно, в нашій сім’ї головний я. Саме я вирішую важливі питання — типу, як ми ставимося до ситуації в Куала‑Лумпур. Дружина ж займається несуттєвими, дріб’язковими речами — наприклад, вибором нових меблів та місця відпочинку…»

А ось що про слабкість і силу говорять клієнти: «Мій тато холерик. Коли щось йде не так, він кричить на маму і звинувачує її в усьому. Мама завжди терпить. Я довго думала, що в мене сильний тато і слабка мама. Але тепер я бачу, що все якраз навпаки. Тато не може контролювати себе, в нього не вистачає відваги визнати навіть банальний промах. Проте мама дійсно сильна — хоча б тому, що здатна його витримати.»

Те, що не вбиває нас, робить сильнішими… або завдає непоправної шкоди. Крім того, цей вислів часто служить виправданням негідної поведінки по відношенню до іншої людини.

Кажуть, що сильних чоловіків, керівників і командирів вдома частенько тримають під каблуком. Або на них впливають не дружини, а хтось інший.

Я просто змінив точку зору

«Мій чоловік від природи домінантна людина, можна сказати, що він типовий лідер», — каже Наталя. «Для нього не проблема взяти слово, розробити план, переконати інших, проштовхнути власне рішення. Куди б він не прийшов, всюди його поважають.»

Тим більше дивує, як здатні впливати на чоловіка Наталі інші домінантні чоловіки. «Наприклад, він досить стримано ставиться до алкоголю, зраду завжди засуджував», — описує Наталя. Але нещодавно вони відпочивали на яхті, де домінантний капітан, харизматична особистість, майже на покоління від них старший, проголошував зовсім інші погляди. «Я лише з подивом спостерігала, як мій чоловік почав говорити практично так само! А через тиждень вони вже разом відкривали першу пляшку вина перед сніданком… Залишалося порадіти, що там не було відповідного об’єкта для зради!»

Подібне відбувалося вже не раз. При цьому чоловік Наталі заперечує, що на нього має вплив хтось із друзів. Він просто змінює точку зору і думає, що дійшов до цього сам.

Сила слабкості

Однієї зими ми знімали житло у пеклі. Я не жартую — наприкінці жовтня почалося неочікуване пекло, бо на батареях не працювали регулювальні вентилі. Те, що о цій порі їх не дістати (і навіть, якби так, це питання в жодному разі не можна вирішувати під час опалювального сезону), ми дізналися від пані, яка нам здавала квартиру. Причому страждали не лише ми — вікна майже по всьому будинку було відчинено навстіж, щоб всередині можна було існувати. Неекономно, нелогічно, неекологічно, дорого, збочено…

Чому ж ніхто не прикрутив центральний котел? Тому що старій пані Ганні з цокольного поверху було холодно. Раніше її квартира була нежитловим приміщенням з невеликою кількістю опалювальних батарей. Ми намагалися домовитися із пані Ганною, що прикрутимо центральне опалення, купимо їй обігрівач і будемо платити за його використання. «Я не зможу цього прийняти!» — рішуче відмовилася бабця.

Стара, покинута, немічна жінка заволоділа цілим будинком. Часто слабший партнер у такий спосіб контролює сильнішого.

Подальші зусилля та пропозиції сусідів теж завершилися фіаско. Щойно опалення хоча б трішки притлумлювали, Ганна показово страждала — зітхала, скиглила, скаржилася, ходила з носовичком у носа. І батареї знов включали на повну. Інакше кажучи: стара, покинута, немічна жінка заволоділа цілим будинком. Бо хто ж дозволить бідній бабці мерзнути? Часто слабший партнер у такий спосіб контролює сильнішого.

З цього всього викристалізовуються щонайменше два види сили: зовнішня і внутрішня, чи інакше кажучи — сила підлаштувати оточення під себе або сила підлаштуватися самому. Внутрішньо слабкі люди частенько кричать чи показово плачуть, тим самим домагаючись допомоги ззовні. Проте чорт інколи зломить ногу, навіть розбираючись в характері однієї людини:

• Я слабка, тому що не заперечила у відповідь на надмірну критику?
• Або ж навпаки сильна, бо вирішила змиритися й не починати беззмістовний, виснажливий обмін думками?

Хто сильний — моя подруга, що терпить зради чоловіка, оббріхування й зарозумілу поведінку, або її знайома, яка в подібній ситуації знайшла сили на розлучення? Хто сильний — мій знайомий, що зголосився на важку й не надто приємну роботу, аби утримувати сім’ю на належному рівні, або ж той, хто поставив на перше місце самореалізацію, прирікши сім’ю рахувати кожну копійчину?

Нещодавно я привітала подругу з тим, що вона нарешті знайшла в собі сили звільнитися з роботи, де її систематично цькувала шефиня. «Ти серйозно?» — спитала у відповідь подруга. «Та я ж просто не впоралася, здалася… я слабачка.»

Що тебе не вбиває…

Коли я чую від когось слова «що тебе не вбиває, робить тебе сильнішою», то завжди додаю: «Або ж непоправно шкодить.» Я не люблю цей вислів хоча б тому, що здебільшого він служить виправданням негідної поведінки по відношенню до іншої людини.

Однак у реальності все цікавіше: те, що одну людину збиває з ніг, іншу по‑справжньому зміцнює, загартовує. Рису характеру, яка описує силу цього виду, психологи називають резистентністю, стійкістю. Кажуть, що її підтримує здорове самоприйняття і самоповага, безпечні стосунки із ключовою особою в ранньому дитинстві, здатність до соціальної взаємодії, критичне мислення й інші якості, здібності та досвід.

Сильна людина пристосовується до своїх близьких та суспільства, вона готова обмежувати себе, якщо це піде на користь. Однак, де саме поступитися, сильна людина вирішує сама.

Цікаво з цього погляду читати щоденники або автобіографії людей, які пройшли через концтабори, війну тощо. Вони справді гідні поваги люди, які навіть у небезпечних для життя умовах зуміли зберегти гідність та поводитися морально, були опорою іншим, не скористалися можливістю отримати пільги за доноси. Таких людей можна назвати сильними особистостями у найсправжнісінькому сенсі цього слова. Хоча можна лише здогадуватися й припускати, як би поводилися ми з вами, як голод, холод та страх змінили б нашу мораль. Хтось з нас, можливо, здивував би своїх близьких і самих себе.

Які риси притаманні сильним людям:

• Вони кажуть правду іншим та передусім собі. Вони визнають свої мотиви, страхи й бажання. Мінімально використовують незрілі захисні механізми его, такі як заперечення, проекцію, раціоналізацію, регресію тощо. Напевно, лише сублімація, як більш зрілий механізм захисту, входить у їхній арсенал частіше.
• Вони охоче поступаються. Сильна людина пристосовується до своїх близьких та суспільства, вона готова обмежувати себе, якщо це піде на користь. Однак, де саме поступитися, сильна людина вирішує сама.
• Вони витримують тиск. Вміють говорити «ні», не підвладні модним віянням та ідеям.
• Вони морально зрілі. Мають стабільну й зрілу систему цінностей. Наприклад, не крадуть у суспільстві, де «крадуть всі».
• Вони контролюють та адекватно виражають свої емоції. Емоції не варто придушувати, бо вони візьмуть своє в іншому місці. З іншого боку, кричати на всіх навколо або й розбити щось, бо я розлючений, ганебно. Якщо ж ми вимагаємо від свого оточення зрозуміти нас, це ще гірше. Як правильно виражати емоції — тема на цілу книгу. У цій статті я обмежуся тим, що йдеться про мистецтво, якому можна навчитися, варто лише захотіти.

А кого на вашу думку, дорогі читачі, можна вважати сильною особистістю?

Психологія сильної особистості: ознаки вольової людини

Психологічна, інтелектуальна та емоційна сила це здатність сприймати реальність такою, якою вона є насправді, а потім керувати своїми емоціями, що виникли в результаті спостережень, та реагувати здоровим та продуктивним способом.

Психічна сила розкривається в тому, що ми робимо, а також у тому, чого ми не робимо.

Самостійність та самодостатність

Чітке та сильне почуття власної гідності. Такі люди не залежні, не маніпулюють, не власники та не одержимі бажанням контролювати. Вони знають, як вирішувати свої проблеми.

Вони не бояться бути одні, та й людей теж не бояться. Вони не хочуть, щоб інші рятували їх, але також не намагаються врятувати або кардинально змінити інших.

Вони не дозволяють іншим керувати їх емоціями, а також не зливають свої емоції на інших.

Відсутність забобонів.

Людина з психологічно зрілою сильною особистістю не звертає уваги на усталені погляди та забобони, які часто диктує суспільство. Він враховує їх, але при цьому оцінює зі своїх позицій і в результаті має свою думку про те, що відбувається.

В результаті він може відійти від традицій, навіть якщо це і буде пов’язано з певними труднощами, але побудує своє життя так, щоб воно було комфортним саме для нього самого. Це допоможе рухатися вперед, досягаючи поставлених собі завдань і цілей, зі збереженням власної індивідуальності та самооцінки.

Здорова самооцінка

Іноді висока здорова самооцінка плутається з нарцисизмом (символ статусу: підроблена впевненість у собі, неповажна поведінка, акцент на зовнішності, гроші, влада, слава, вміння маніпулювати іншими).

Психічно сильна людина не є ні хибно впевненою в собі, ні боязкою.

Ви усвідомлюєте та приймаєте свої сильні та слабкі сторони. Ви навчилися визначати свою самооцінку, тому ви не залежите від похвали інших і не спустошені відмовими.

Хто такий «сильна людина» і чи добре їм бути?

Багато людей страждають від свого невміння давати відсіч і страх конфліктувати. Їм не вистачає впевненості у собі, цілеспрямованості, іноді здорового егоїзму та навіть жорсткості. Самостійність, незалежність, здатність наполягати на своєму – усі ці якості здаються їм нездійсненною мрією.

«Здорово, напевно, бути сильною людиною, – думають вони, – вона нічого не боїться, все їй під силу, вона з усім може впоратися, завжди може захистити себе та інших, знає, чого хоче…»

Приваблива картина. Але є одне але”. Вона цілком нереальна. Жодна людина не може бути завжди сильнішою за всіх. Так буває лише у рекламі та у пригодницьких фільмах. А у житті на будь-яку силу знайдеться управа. І це не обов’язково буде інша людина. Це може бути обставини, доля, система (наприклад, держава).

Чи існують сильні люди?

«Добре, але я бачив сильних людей на власні очі – вони не бояться діяти по-своєму, сміливо йдуть на конфлікт, захищають свої інтереси. Хіба це слабкі люди?»

Сильних людей у ​​кіношному розумінні – тобто сильних завжди – у житті насправді немає. А от виглядати сильними можуть дві категорії людей.

• Перша категорія: «Я маю бути сильним». Це люди, котрі постійно змушують себе бути сильними.
• Друга категорія: «Я можу бути сильним» – люди, які визнали, що можуть бути різними, в тому числі сильними, і дозволяють собі бути такими в ситуації, коли це необхідно.

Саме ці два типи людей здатні виявляти здорову агресію, домагатися свого, ставити цілі та реалізовувати їх.

Але незважаючи на те, що іноді вони можуть поводитись схоже, у них абсолютно різні мотивації і в результаті – різні результати. І, звісно, ​​зовсім різне життя.

Найголовніша їхня відмінність у тому, що у людини з установкою «я маю бути сильною» немає вільного вибору – яким бути. Він може бути лише сильним. А людина, яка дозволяє собі бути сильною, може бути і слабкою – якщо обставини вимагатимуть.

Що поганого у тому, щоб бути завжди сильним?

Щоб відповісти на це питання, перерахуємо якості сильної людини. Почнемо із позитивних. Такі люди:

• Вміють конфліктувати та захищати себе
• Вміють бути лідерами, вести за собою
• Вміють перемагати, боротися, виявляти агресію
• Вміють конкурувати, у них є «пробивні здібності»
• Мобілізуються у критичних ситуаціях

• Цілеспрямовані та працездатні
• Самостійні та незалежні
• Сміливі та зовні впевнені у собі

Ці якості допомагають у житті. Але, на жаль, до них додаються слабкості. Така людина також:

• Не вміє поступатися, провокує конфлікти
• Не вміє визнавати свою провину, помилки, неправоту
• Насилу змінює свою думку і слухає інших
• Заплющує очі на почуття інших людей, пригнічує свої емоції
• Постійно напружений, бо готовий до боротьби
• Йому потрібно постійно доводити «хто тут головний»
• Не визнає свої та чужі недоліки
• Боїться виглядати слабким, втратити віру в себе
• Не вміє програвати, бути переможеним
• Пригнічує страх і побоювання, навіть коли вони розумні
• Пригнічує сумніви, не любить замислюватися

До чого наводить установка «Я маю бути сильним»?

Неприйняття себе, глибокий внутрішній конфлікт.

Усі ми недосконалі і сильна людина – не виняток. Але він не сприймає свої слабкості. Він просто не згоден із тим, що вони існують. Він пригнічує все те, що здається непридатним до образу. В особливо важких випадках це все почуття, крім гніву: без розбору негативні та позитивні. А також багато якостей. У результаті людина неспроможна користуватися своїми ресурсами (всі наші якості, як негативні, і позитивні – це ресурси), і у постійному напрузі. Він змушений безперервно вдавати, що величезної частини його особистості як би немає, і на це ігнорування витрачає величезну кількість енергії.

Неприйняття світу та людей навколо.

Такі люди категоричні, важко вибачають помилки, не приймають чужих недоліків, вимагають негайного виправлення всього, що на їхню думку, «не так» і «не те». Побачивши слабкість, вони можуть перестати поважати людину, навіть близьку. Адже, на їхню думку, слабких шкодують, а не поважають. У нашому недосконалому світі постійно щось трапляється не за планом і ніхто не може бути весь час сильним та успішним, а отже, «сильна людина» приречена на цілодобовий негатив та неприйняття всього довкола.

Невміння переживати провали, помилки, періоди слабкості.

У цьому сенсі «сильна людина» особливо вразлива. Він перебуває в ілюзіях щодо своєї сили: йому здається, ніби ніщо і ніхто не переможе. І ситуація, коли це таки відбувається, стає для нього шоком. Чим довше він звикав бути непереможним, тим сильнішим буде стрес. Він не знає, що робити: його не привчили помилятися, поступатися, визнавати свою провину та невдачу. А головне – його ніхто не навчив просити допомоги. Для нього попросити підтримки – майже байдуже, що померти. Я не перебільшую, емоції справді можуть бути дуже сильними. Така установка забирає у «сильної людини» безліч можливостей, а часом ставить її просто у безвихідь, коли допомога потрібна, а попросити не можеш.

Складнощі з особистими відносинами.

Близькі стосунки йому будувати складно, адже він не виносить проявів почуттів, ні в собі, ні в інших – він здається проявом слабкості, вразливим місцем. “Сильний” постійно тисне на партнера чи друга. Якщо той не поступається, буде постійна боротьба та перевірка «хто кого». А якщо поступається, його перестають поважати і шукають нового партнера, або відносини перетворюються на ігри «жертва-переслідувач». У ролі переслідувача сильна людина виступає часто, і не лише у відносинах.

Такій людині складно підкорятися, слухати інших, тому працює в команді вона важко. Здавалося б – пряма дорога до керівництва чи у власний бізнес, але й там треба вміти іноді поступатися та слухати інших. Тож керівник із нього часто виходить проблемний та авторитарний, з яким не хоче працювати жодна адекватна людина. А підприємець може зруйнувати свій бізнес, аби комусь щось довести. Ну і «на солодке» – прагнення постійно доводити свою крутість може призвести таку людину навіть до кримінальних «професій».

Навіщо бути слабким?

Кожен із нас час від часу програє, помиляється, приймає невірні рішення та отримує не те, що хотів. Кожна людина іноді переживає психологічні кризи. І іноді бути переможеним – нормально, так само, як нормально бути у подібній ситуації слабким, нещасним, не розуміти, що робити. І найголовніше – в такі хвилини природно потребувати підтримки і допомоги, просити їх і отримувати. Близькі люди, що розуміють, надихаюче оточення, Бог, філософія, мудрі книги – варіанти підтримки можуть бути різними, але завжди є щось, на що можна і потрібно спертися.

Найкраще, коли ви вмієте бути різним: сильним чи слабким, залежно від ситуації. Коли замість обов’язку виникає можливість, життя радикально змінюється. Ми перестаємо зводити себе за помилки, вимагати неможливої ​​досконалості, починаємо приймати себе, йде внутрішній конфлікт і напруга. І водночас ми готові змінюватись. Ми вчимося приймати недосконалий світ та інших людей з їхніми слабкостями та недоліками. Ми більше не сприймаємо невдачу як аварію, а піднімаємося після свого падіння і йдемо далі.

Нам стає простіше будувати здорові стосунки, тому що ми дозволяємо собі почуття, близькість, відкритість. І тому, що ми не шукаємо ідеальних стосунків із ідеальним партнером.

Нам легше прислухатися до себе, до своїх страхів та сумнівів, до інтуїції та емоцій. Все це робить нас спокійнішим, повертає енергію, радість життя. Ми більше не намагаємося все контролювати і здатні поступитися, коли це потрібно.

І в той же час ми залишаємо собі всі переваги сильної людини. Ми, як і раніше, здатні відстоювати себе та свої права, йти на необхідний конфлікт, керувати та перемагати.

Але наша впевненість у собі стає не уявною, а внутрішньою, справжнісінькою. Їй ніщо не загрожує, тому що ми приймаємо свої різні прояви і готові їх собі пробачити.

Настанови з дитинства тісно пов’язані з нашою самооцінкою. Якщо хочете більше дізнатися про себе, пройдіть тест на тип самооцінки, який допоможе вам дізнатися, чи є у вас установка “ти маєш бути сильним!”

Проактивність замість пасивності чи реактивності

Ви визнаєте, що несете відповідальність за своє життя. Якщо є проблема, ви можете зважити свій вибір і ухвалити рішення.

Для порівняння, пасивна людина зазвичай почувається перевантаженою або відключеною в тій мірі, в якій вона почувається паралізованою і недієздатною, щоб зробити якісь дії. Аналогічно, реактивна людина просто автоматично реагує на речі і приймає рішення не усвідомлено.

Пасивні чи реактивні люди рідко усвідомлюють, що вони ухвалюють рішення у своєму житті. Проактивні люди пам’ятають свої емоції, думки та мотиви. Вони люблять жити своїм життям, навіть якщо це складно.

А тепер розглянемо на прикладах

Якщо раніше, говорячи про силу, мали на увазі, в першу чергу, фізичні дані, то зараз це поняття значно ширше. У давні часи, щоб вважатися таким, людині достатньо було вбити мамонта, а зараз ця якість вимірюється розумовими, інтелектуальними та іншими здібностями, які роблять багатьох людей не просто сильними, а унікальними та великими особистостями.

Давайте познайомимося з прикладами сильних людей, які вже увійшли в історію або лише розпочинають свій шлях, мотивуючи успіх інших.

Петро I

Петро I – видатний правитель, який зробив вагомий внесок у розвиток держави. Він був чотирнадцятою дитиною свого батька і первістком для матері. Батько Петра I пішов із життя, коли майбутньому цареві не було і чотирьох років.

Будучи царем, Петро поставив собі за мету підняти Україну рівня успішних країн. Імператор поділив країну на десять губерній, підпорядкував церкву державі, заснував армію та флот, а також реформував сферу освіти та культури: почали відкриватися нові навчальні заклади, з’явилася можливість навчатися за кордоном. Завдяки нововведенням Петра I Україна стала імперією, а імператор отримав звання “Великого імператора”.

Декілька цікавих фактів: зростання Петра I було трохи більше двох метрів, але при цьому у нього був невеликий розмір ноги. Щоб скоригувати цю різницю, він носив взуття більше розмірів. Імператор був проти пияцтва і боровся з ним за допомогою чавунної медалі: її вішали на тих, хто зловживав спиртним так, щоб було неможливо зняти, і ходити з нею треба було сім днів. Петро I розбирався різних ремеслах, він володів майстерністю муляра, тесляра тощо.

Цар мав суворий характер, формування якого, ймовірно, вплинула трагічна ситуація у дитинстві: на очах у маленького хлопчика бунтівники розправилися з його родичами. Особистість Петра I досі викликає інтерес, але те, що він визначив хід розвитку України на багато років наперед, зробило його однією з великих особистостей, яка наділила державою силою.

Юрій Гагарін

Чи міг одного разу хлопчик із простої сім’ї подумати, що він стане першою людиною, яка підкорить космос? Напевно ні.

Юрій Гагарін жив у селі Клушине. У 1941 році маленький Юра готувався піти до школи, але замість щасливих днів за партою він був змушений боротися за життя, зустрівшись віч-на-віч з війною. Німці вигнали його сім’ю з дому, де надалі розгорнули майстерню. Він прожив у землянці разом зі своїми рідними півтора роки без можливості стати на повний зріст та вільно пересуватися.

Незважаючи на всі біди, Юрій Гагарін зміг досягти успіху в навчанні, закінчив училище, індустріальний технікум і вступив до спортивного аероклубу, де здійснив свій перший політ. Якось його мало не відрахували з училища через те, що йому ніяк не вдавалося здійснити правильну посадку літака. У результаті з’ясувалося, що провиною всьому його невелике зростання. Проблему вирішили, поклавши на крісло товсту підкладку.

У 1961 році він потрапив до групи із шести кандидатів на політ у космос. Юрій Олексійович успішно пройшов усі випробування та підготовку, не залишивши жодних сумнівів, що саме він має стати обраним.

Юрій Гагарін загинув в авіакатастрофі, причина якої досі спричиняє суперечки. У своїй записці, яку він написав дружині перед польотом у космос, було таке: «Колись ще в дитинстві прочитав слова Валерія Чкалова: “Якщо бути, то бути першим”. Ось я і намагаюся ним бути, і буду до кінця». Записку чоловіка отримала лише після смерті льотчика [Anews.com, 2020].

Ілон Маск

Це ім’я, мабуть, у всіх на слуху, але мало хто знає, що в дитинстві сьогоднішній американський підприємець, інженер і мільярдер був замкненою дитиною і навіть зазнавав насильства з боку однолітків, а одного разу після чергового побиття йому довелося відновлювати зламаний ніс.

Батьки Ілона розлучилися, і хлопчик вирішив жити з батьком, який мав непростий характер. Будучи дитиною, Ілон Маск допомагав батькові на роботі, що була пов’язана з будівництвом. У десять років Маску подарували комп’ютер, а в дванадцять років він продав свою першу програму – відеогру за п’ятсот доларів. У 1995 році він вступив до Стенфорда, який залишив рівно через два дні, щоб заснувати свою першу компанію.

Сьогодні Ілон Маск є засновником кількох компаній, таких як X.com та PayPal (персональні грошові перекази), SpaceX (розробка ракет-носіїв), Tesla (виробництво електромобілів) тощо. Він удостоєний звання кращого підприємця року та включений до списку найвпливовіших людей двадцять першого століття, а також нагороджений премією Хайнлайна за досягнення у комерціалізації космосу [Biography.com, 2021].

Ще кілька історій, що надихають

Нік Вуйчич з народження не має рук, а маленька ступня із двома пальцями виступає прямо з стегна. Незважаючи на свою рідкісну хворобу, Нік веде повноцінне життя, яким можуть позаздрити ті, хто цілком здоровий. Він займається плаванням, серфінгом, грає у футбол та гольф. Більше того, він закінчив коледж та отримав диплом з двох спеціалізацій.

Нік Вуйчич проводить лекції, на яких своїм прикладом мотивує людей не опускати руки та вірити у себе. До речі, він одружений та виховує чотирьох дітей, які народилися абсолютно здоровими. Чи це не щастя?

Джессіка Кокс не просто жінка-пілот, а пілот без рук. Має вроджений дефект. Найцікавіше, що матері Джессіки під час вагітності всі аналізи вказували на те, що дитина розвивається без патологій.

Незважаючи на свою особливість, дівчина водить машину і сама розчісує волосся, все це вона робить за допомогою ніг. Також вона вивчилася на психолога, займається танцями та має подвійний чорний пояс із тхеквандо.

Щоб вивчитися на пілота, дівчина пройшла трирічні курси з водіння літака, де її навчали три інструктори. Ось що означає сила волі та цілеспрямованість!

Андреа Бочеллі – співак із Італії, який відомий у всьому світі. Здібності до музики у Андреа виявилися в дитинстві, але, на жаль, він відчував проблеми із зором через глаукому, а удар м’ячем по голові під час гри у футбол остаточно зробив хлопчика незрячим.

Незважаючи на це, він здобув музичну освіту і зміг привернути до себе увагу: її почали запрошувати на різні виступи. Андреа Бочеллі став одним із перших, хто зміг поєднувати оперну музику з естрадним стилем.

Як бачите, сила особистості, в першу чергу, проявляється у непохитності перед труднощами, стійкості характеру, потужної самомотивації та силі духу. Такі різні історії, але всі вони доводять, що кожен із нас сам є творцем своєї долі.

Раціональна свідомість

Бачити реальність такою, якою вона є. Ви осмислено сприймаєте дійсність за допомогою розуму, логіки, спостережливості та здорового глузду. Для порівняння, ірраціональні люди, навіть якщо вони дуже логічні, можуть вигадати висновки або зв’язки, які мають сенс насамперед для них, але в них немає об’єктивності і вони не далекоглядні.

Ви зможете підтримувати високу міру поінформованості, коли ви приймаєте ситуацію, або обманювати себе, не в змозі регулювати свої емоції.

Важливо бути зараз, не застряючи в минулому і не будучи в майбутньому.

Емоційна грамотність та саморефлексія

Ви знаходитесь в контакті зі своїми емоціями. Ви здатні розпізнавати, що саме ви відчуваєте, з якої причини, і що це означає по відношенню до вашого існування.

Вам знадобиться час, щоб озирнутися назад і замислитися над тим, що відбувається у вашому внутрішньому та зовнішньому світі. Ви думаєте про те, що трапилося у вашому житті, і те, що відбувається, і активно приймаєте рішення про свою поведінку та дії, ґрунтуючись на своїх справжніх емоціях та реальності.

Ви ефективно опрацьовуєте свої минулі травми та зростаєте як особистість.

Відстоювання справедливості.

Сильної особистості властиве вміння відстоювати справедливість, не порушуючи у своїй правил суспільства. Робиться це не з метою, уявити себе з привабливого боку або уславитися борцем за справедливість, а з метою конкретних поліпшень для себе та інших, оскільки це сприймається як необхідність для повноцінного життя.

У той самий час сильна особистість стане втручатися у чужі справи без особливої ​​потреби. Однак при гострій ситуації, що вимагає обов’язкової дії, людина не пройде повз, не вважаючи себе в цьому випадку сторонньою.

Співчуття та співчуття

Психологічно сильні люди мають гостре почуття співпереживання себе і розвивають емпанію стосовно іншим. Емпатія не обов’язково означає, що ви погоджуєтесь з іншими людьми або їх діями, але ви розумієте, як інші відчувають, думають і діють, і чому.

Інше розвиток своєї емпатії – це співчуття. Тому що ви розумієте, як ви відчуваєте, і тому, що ви розумієте, як інші можуть відчувати, у вас є співчуття.

Психологічний портрет цієї людини

Кожен із нас може виявитися психологічно сильною особистістю навіть за дуже скромних фізичних даних. Такі особи відрізняються від інших наступними особливостями:

• У спілкуванні з психологічно сильною людиною ми відчуваємо її внутрішню опору.
• Він не підлещується перед людьми, які перебувають вище за ним за соціальним статусом, шанобливо і гідно спілкується з усіма.
• Він має особисті межі, які він вміє позначати. Така людина ставиться з повагою до себе, тому не дозволить ставитись до себе неповажно.
• Можливо він не вступить у відкритий конфлікт із застосуванням фізичної сили, але знайде спосіб припинити зневажливе ставлення до себе.
• Сильна людина тверезо оцінює себе, знає свої переваги та недоліки. Тому він уміє просити допомоги у тих ситуаціях, у яких допомога об’єктивно потрібна. Водночас така людина не скаржиться оточуючим на негаразди, вона завжди активно вирішує свої завдання і не береться за недосяжні цілі.

Може здатися, що комусь із нас пощастило народитись психологічно сильною особистістю. Але це не так. Таким людини робить процес дорослішання та становлення. Навіть м’язи на тілі не ростуть власними силами, їх потрібно тренувати. Особистісні якості та риси також можна формувати, позбавлятися негативних, набувати нових.

Адаптивність

Адаптивність є однією з найкорисніших рис характеру. Сильні люди здатні швидко адаптуватися до змін та залишатися усвідомленими у проблемній чи несподіваній ситуації.

У вас є впевненість у тому, що ви будете гаразд, тому що ви вмієте адаптуватися; ви думаєте про ситуацію, але ви не одержимі і не турбуєтеся про неї, тому що ви знаєте, що може справитися з цим, коли це відбудеться.

Невдача це нормально.

Зазвичай люди з сильним характером є успішними, тому що вміють визнавати своє право на невдачу та помилку, що для більшості є украй важким кроком, який практично неприпустимий. Починаючи нову справу, психологічно впевнена людина готує собі та відступні шляхи у разі невдачі.

Він визнає її право бути і не робить із неї трагедії чи причини, щоб припинити подальші спроби до реалізації своїх ідей та починань. Тільки для сильної особистості можливе спокійне реагування на невдачі та відсутність швидкого успіху.

Ухвалення того, що знаходиться і не знаходиться під вашим контролем

Ви розумієте, що є багато речей, які знаходяться поза нашим контролем. Бажання контролювати все – це класична ознака хронічної тривоги та екзистенційної невпевненості.

Ви можете розрізняти те, що ви можете контролювати, а що вам не під силу. Перемикання уваги від речей, які не підвладні вашому контролю, дозволяє почуватися краще, відкриваючи нові можливості та можливість бути щасливим.

Ось начебто і все

Я навів лише деякі способи, як знайти свій талант. Як на мене, все цілком логічно. Якщо ви знаєте інші способи або в чомусь не погоджуєтесь, пишіть у коментарях, обговоримо!

Чи були у вас випадки, коли ви несподівано для себе відкрили свій сильний бік, про який не підозрювали? Думаю, такі випадки здатні надихати оточуючих, тож ділитесь.

А щоб не пропустити наступні статті, підписуйтесь на оновлення або приєднуйтесь до соціальних мереж.

До скорого! Ваш Олександр Горохов

Фокус на собі

Замість того, щоб зосереджуватися на тому, що ви не можете контролювати або на здійсненні грандіозних чи тривожних цілей, ви просто живете своїм життям якомога здоровішим і свідомішим.

Ви не граєте у соціальні ігри.

Ви не дотримуєтеся ідеологій і не піддаєтеся соціальним, політичним та філософським оповіданням. Ви не намагаєтеся змінити всіх довкола себе, щоб задовольнити свої смаки. Ви не турбуєтеся про те, що ваш сусід думає чи може робити неправильно.

Ви створюєте найкраще життя для себе, не агресивне по відношенню до інших, до себе та свого найближчого оточення.

Вибирайте своїх батьків з розумом

Все більше досліджень підтверджують, що досвід нашого внутрішньоутробного розвитку і перших місяців або навіть днів після народження закладає фундамент стресостійкості на все життя.

Спадковість, способи поводження з нами наших батьків чи опікунів, особливості середовища, в якому ми з’явилися на світ, – все це визначає, наскільки витривалим буде наш організм, які емоції нам будуть властиві, яким хворобам ми будемо схильні і скільки проживемо.

Роберт Сапольський, знаменитий американський біолог та спеціаліст з фізіології та психології стресу, з іронією о. Що ж, у наступному житті обов’язково спробуємо!

Більше того, Деніел Сігел, відомий дитячий психіатр, нейробіолог та дослідник споглядальних практик, стверджує: розвиток психологічної стійкості дитини безпосередньо залежить від дитячо-батьківських відносин. Безпека, спокій, увага, ніжність – це ключові аспекти відносин, які необхідні для зміцнення нервової системи маленької людини. Те, як малюки реагують на стреси і як швидко повертаються до стану душевної рівноваги після них, залежить ще й від того, як батьки поводяться з власними переживаннями.

Чи розібралися дорослі зі своїм життям? Чи усвідомлюють власні емоції та чи розуміють причини їхньої появи? Чи можуть словами описати природу внутрішнього світу людини? Чи можуть самі повертатися до рівноваги після емоційних сплесків? Як кажуть, спочатку сам схожий до психолога, а потім уже одягай кисневу маску на свою дитину.

Очевидно, ніхто з нас не вибирав своїх батьків, культурне та економічне середовище чи епоху. Ніхто з нас не вибирав своїх генів і не планував заздалегідь перші дні життя. Як каже Пол Гілберт, клінічний психолог та засновник психотерапії, сфокусованої на співчутті, всі ми просто виявляємо себе в потоці життя, який здатний завдавати біль та страждання.

Ми не можемо вплинути на будову власного мозку або на те, як влаштований світ. Тим не менш, ми маємо здатність усвідомлювати своє місце в цьому потоці, враховувати наші особливості і, виходячи з цього, вибирати способи подбати про себе та оточуючих.

Допомога іншим за добротою душевною

По суті кожен відповідає за своє життя. За замовчуванням, ми нікому нічого не винні, як і інші нам.

Сильні люди уважні та корисні. Проте дарування та допомогу іншим – це акт доброти, а чи не зобов’язання.

Ви корисні та дбайливі, але ви не відчуваєте відповідальності за благополуччя інших людей, так само, як ніхто не несе відповідальності за вас. Ви можете бути корисними і щедрими, без почуття провини або зобов’язань.

Самостійний контроль за своїм життям.

Для вирішення своїх проблем і різних завдань сильна особистість не буде робити так, як їй вказують, якщо це розходиться з особистою думкою та бажанням.

Поради будуть вислухані та прийняті до відома, але не сприйматимуться як вказівка ​​до прямої дії, яку треба виконати беззаперечно. Людина сама контролює своє життя, обираючи шлях і вирішуючи, як йому чинити. Він уміє відстоювати свою думку та позиції, а також не піддаватися впливу натовпу, не змінюючись йому на догоду.

Здорові стосунки

Основою здорових відносин є межі.

Ви ставитеся до інших справедливо, що означає, що ви любите і поважаєте тих, хто гідний цього, і не витрачаєте свої ресурси (час, гроші, енергію) на токсичних людей і не терпіть їх образливої ​​та тривожної поведінки.

Якщо ви стикаєтеся з чимось, що здається токсичним або хворим, ви вирішуєте, як вчинити, а не реагуєте емоційно і не приймаєте це пасивно. Ви регулярно переглядаєте свої стосунки з іншими людьми та приходьте до висновків, які допоможуть зберегти ваші кордони.

Вміння прощати.

Сильна особистість та характер зазвичай поєднуються з великодушністю. Вміти прощати помилки не легке завдання, з яким впорається лише психологічно зріла людина, здатна зрозуміти, чому так вчинила інша. Якщо помилкова дія не продиктована злим наміром, вона буде забута.

Для самодостатньої особистості чужа помилка, як і своя, вважається допустимою і не є абсолютним і повним показником для загальної характеристики того, хто її зробив. Людина з сильним характером, що прощає інших, може і сама вибачатися, визнаючи свою провину і вміючи пояснити те, що сталося.

Особистість і характер настільки пов’язані між собою, що людині не варто дорівнювати образу стереотипу, тоді він зможе відчути себе таким, який є, і, зрозумівши свої якості, отримати від цього максимум користі та вигоди для себе.

Не намагайтеся догодити всім

Щоправда, незалежно від того, хто ви і що ви робите, будуть люди, які вас не люблять. Вам теж не всі подобаються, тож це природно, що не всі любитимуть і вас.

Психологічно сильні люди не агресують щодо інших, але також визнають, що соціальне неприйняття неминуче – і це нормально.

Хочеш жити – умій бути гнучким

Який образ спадає вам на думку при слові «стійкість»? Багато хто асоціює цю якість з горою (тому, наприклад, у багатьох медитаціях використовується цей образ для створення відчуття внутрішньої рівноваги та заземленості). Але є проблема: ми таки живі люди, а не гори, тому стійкість не властива нам від природи. Ми перебуваємо на 60–70 % із води. Наші емоції коливаються чи не щохвилини у відповідь на зовнішні впливи чи власні думки. Навіть наші життєві принципи та переконання здатні змінюватися. І саме ця мінливість може зіграти вам на руку, якщо ви навчитеся нею користуватися.

Пройдіть курс “Системне мислення” і ви дізнаєтеся, як воно допомагає “хакнути реальність”, вбудуватися в складний і швидкий світ, як розігнати свої мізки та вчитися ефективно.

В одному з сучасних напрямів когнітивно-поведінкової психотерапії, що називається терапією прийняття та відповідальності (Acceptance and Commitment Therapy, ACT), особлива увага приділяється розвитку психологічної гнучкості. Йдеться про здатність залишатися в контакті з будь-якими своїми переживаннями, навіть із найнеприємнішими думками, почуттями та відчуттями, і водночас робити своє життя все більш осмисленим.

У наші дні це особливо важливо, адже ми легко втрачаємо контакт із тим, що переживаємо від моменту до моменту і що для нас по-справжньому значуще, інакше кажучи, зі своїми цінностями. Коли це відбувається (а відбувається це з усіма нами тією чи іншою мірою у різні періоди життя), то з’являється відчуття, що життя втрачає сенс і перетворюється на безперервну боротьбу чи тяжку службу.

Суть психологічної гнучкості полягає в тому, щоб перестати боротися з тим, що ви вважаєте нестерпним. Расс Харріс, один із провідних фахівців з ACT та популяризаторів цього напряму, пояснює: «Якщо ви вважаєте певну емоцію позитивною, то, можливо, намагаєтеся випробувати її знову; якщо ж записуєте її в розряд негативних, то будете ще відчайдушніше прагнути позбутися її. Таким чином, оцінка емоцій налаштовує вас на боротьбу з ними… Винесення оцінок – найпоширеніший спосіб, яким розум ускладнює наш емоційний дискомфорт».

Говорити «ні»

Сильні люди знають, коли сказати «ні». Вони знають, де закінчується їхня емоційна відповідальність і починається інша людина, і навпаки.

Вони почуваються комфортно, говорячи «ні» порушенням їх кордонів, агресії, і несправедливій поведінці, що в результаті приносить їм користь. Вони не відчувають сорому чи провини через те, що захищають свою особистість.

• Чи є ці пункти у Вашому житті?
• Чи є те, що Ви хотіли б додати до цього списку?
• Над якими пунктами Вам хотілося б попрацювати?
• Що для Вас означає сильна особистість?

Якщо у Вас є запитання або Ви хочете записатися на консультацію, то можете зв’язатися зі мною, перейшовши на сторінку з контактними даними. Я буду рада Вам допомогти!

Відсутність потреби у увазі оточуючих.

Сильні особистості часто бувають одинаками, оскільки увага оточуючих їм не потрібна. Домагатися його за допомогою різних засобів, які суперечать натурі та погляду на життя, така людина не стане. Однак сильна особистість та характер не означають упертої зневаги протилежною думкою інших.

Впевнений у собі людина найчастіше не поступається своєю думкою, якщо вона вірна, задля загального схвалення; але може переглянути її, якщо вона помилкова і йому аргументовано доведуть це. Сильна особистість не намагатиметься викликати до себе інтерес оточуючих, мирячись з їхніми недоліками тільки з тією метою, щоб отримати визнання в їхньому колі. По суті, ця якість випливає із першого – самодостатності.