П’яльця для вишивання: різновиди та особливості вибору

П’яльця для вишивання займають почесне місце в робочому арсеналі кожної рукодільниці. Від них залежить зручність та тривалість творчого процесу, якість готового творіння. Плануєте вишивання хрестиком або бісером по канві чи гладдю по тканині – в будь-якому випадку саме п’яльця допомагають правильно розраховувати силу натягу ниток задля уникнення пошкодження зображення.

Як же правильно зробити вибір, які бувають різновиди та скільки треба їх мати?

Читайте про це в статті та вишивайте у власне задоволення.

Які бувають різновиди

П’яльця існують різних форм та діаметру. Виробники пропонують рукодільницям моделі з натурального дерева, металу, пластику, комбіновані варіанти. Визначити однозначних фаворитів досить складно. Кожен окремий вид пристосування має цільове призначення та свої переваги.

За матеріалом виготовлення

В різноманітті пропозицій пластикові моделі обирають переважно початківці. Вони легкі, прості у використання та дешеві. Канва гарно натягується, але є певний недолік. Пластик досить слизький матеріал. Під час роботи сила натягу тканини послаблюється. Періодично доводиться її підтягувати.

Дерев’яні різновиди п’ялець вважаються одними з найкращих за всіма показниками (зручність, сила натягу). Майстрині використовують їх для вишивання на будь-яких тканинах. Погодьтесь, що дерево завжди приємно тримати в руках. Для виготовлення використовують тверді породи. Найкраще підходить бук або дуб. Тверді породи деревини забезпечують довговічність використання. Недоліком може бути тільки вартість, оскільки вони дорожчі пластикових аналогів.

Протягом останніх років в лідерах є металопластикові п’яльця Nurge від турецького виробника. Конструкція складається із внутрішнього металевого кільця та зовнішнього з пластику. Вставлена тканина фіксується між ними та все разом стягується за допомогою спеціальних «вушок» (пружинний принцип роботи). Перевагами такої металопластикової моделі є надійне закріплення тканинного відрізу та його ідеальний, гладкий та тугий натяг вишивальної поверхні.

Цікаво знати! Перші п’яльця виготовляли із пружного деревного прута зігнутого в кільце. Тканину натягували за допомогою мотузки. Виглядало, наче барабан. А на початку 19 століття стала набирати обертів практика виготовлення п’ялець з червоного дерева та берези. Користуватись ними могли собі дозволити лише багаті люди.

Різноманіття за формою

За формою п’яльця розрізняють круглі, квадратні, овальні та прямокутні. Вибір залежить від типу виробу та вподобань майстрині. За принципом користування між собою вони всі ідентичні. Просто круглі є найрозповсюдженішими. Якщо вишивка потребує іншого оформлення, обирайте п’яльця квадратні або прямокутні із заокругленими кутами, овальної форми. Який варіант підійде краще, стане зрозуміло в процесі роботи.

Цікаво знати! А ви знали, що перші п’яльця були не завжди круглої форми? В Древній Греції в VI-V ст. до н.е. користувались пристроями у вигляді трапеції.

Що таке п’яльця-рамки

В цій категорії варто виділити гобеленові п’яльця. Вони відносяться до рамкової категорії. Виготовляють з деревини. Конструкція являє собою прямокутник. Канва на ньому закріплюється лише з двох сторін. Дві інші прокручуються. При вишиванні великих та складних робіт простора рамка дозволяє бачити всю робочу поверхню. Майстриня може обирати бажані зони для опрацювання без прив’язування до послідовності.

П’яльця дерев’яні гобеленового типу гарантують рівномірний натяг тканини без перекосів готового виробу. Рамку можна регулювати по висоті та ширині за допомогою гвинтів. Канву закріплюють різними способами, що залежить від моделі. Може бути методом пришивання, кліпсами, шпильками.

На відміну від класичних п’ялець в гобеленовій рамці канва та вишивка не піддаються деформації. Універсальне призначення дає можливість однаково зручно працювати у техніці гобеленового шва, а також при вишиванні хрестиком, бісером, стрічками. Гарним прикладом є пристрої різних розмірів від фірми «Арабеска», які можна використовувати не лише у вигляді рамки, але і комбінувати із стаціонарними верстатами.

Цікаво знати! Гобеленові рамки мають вікові традиції. В 19 ст. вони мали вигляд розкладних столиків з регульованою рамою та відкидною кришкою. На ній закріплювали вишивальні інструменти.

П’яльця бувають з гвинтовим, безгвинтовим, пружинним та кліпсовим кріпленням. Можуть мати звичайний ручний вигляд або бути у вигляді верстата для встановлення в будь-якому зручному місці для роботи (на підлозі, дивані чи на столі). Кожна рукодільниця має власні уподобання, а остаточний вибір залежить від типу вишивання, розмірів та виду канви. Пробуйте різні варіанти п’ялець та верстатів за розмірами, формами, матеріалами та обирайте фаворитів. Вишивання та рукоділля – це мистецтво, де варто експериментувати.

Вишивайте у власне задоволення. Бажаємо вам творчого натхнення!

Попіл як добриво: використання вдома, на ділянці в саду та на городі

Багато садівників та городників використовують попіл як добриво. Однак потрібно пам’ятати, що цей засіб підходить для підживлення не всіх рослин. ТСН.ua розповідає про важливі моменти, на які потрібно звернути увагу, якщо ви хочете внести попіл під дерева, кущі чи городину.

Існує кілька правил використання попелу для підживлення рослин та дерев:

1. Попіл як добриво можна використовувати лише на кислих та слабокислих ґрунтах. А ось на лужних він тільки погіршить ситуацію. Обов’язково перед застосуванням потрібно дізнатися, який тип ґрунту на ділянці. Для цього придбайте в будь-якому садівничому магазині лакмусову паличку.
2. Не всі рослини добре переносять підживлення попелом, а лише ті, які полюбляють кислі ґрунти. Попіл як добриво підходить для огірків, помідорів, капусти, перцю. А ось лохину, горобину, калину, гортензію, жимолость краще підживлювати сульфатом калію.
3. Варто пам’ятати, коли вносити попіл краще всього. Спеціалісти рекомендують робити це навесні, щоб додатково підгодувати ґрунт. Для цього готується таке міндобриво: попіл 1 відро на 3-4 квадратних метра ділянки. Після цього ґрунт стає дуже пухким.
4. Не потрібно розкидати попіл на насіння, яке почало проростати. Попіл підсипають під рослини та кущі, щоб він вступив в контакт із корінням. Тоді вони виростають сильнішими та пишнішими.
5. Добре зарекомендував себе попіл від попелиці. Для боротьби зі шкідником готують відвар: 300 г попелу просіяти, залити водою та прокип’ятити 20 хвилин. Дати відстоятися, відцідити, додати 10 літрів води та обприскувати уражені рослини.
6. Використовують попіл для кімнатних рослин. Для підживлення потрібно приготувати такий розчин: 50-75 г попелу на 5 літрів води, добре перемішати. Настоювати протягом тижня, періодично помішуючи. Такий розчин підходить для підживлення всіх кімнатних рослин в домі.
7. Таке міндобриво як попіл чудово зарекомендувало себе для рідкої підгодівлі рослин у саду та на городі. Для цього потрібно взяти 1 склянку попелу на відро води (10 літрів). Підливати лише під корінь городини чи кущів.
8. Попіл як добриво чудово підходить для полуниці та суниці. Підживлювати потрібно одразу після цвітіння. На один кущик вносити 10-15 г попелу. Він захистить суницю і полуницю від шкідників та сірої гнилі.
9. Під час висаджування саджанців дерев і кущів в ґрунт потрібно кинути невелику частину попелу, щоб рослина швидше адаптувалася до нових умов.

Чим корисний попіл для землі

В деревному попелі досить багато калію (10-12%), а тому він дуже корисний для огірків, томатів, полуниці, суниці, картоплі, цибулі, перцю, капусти, моркви, винограду тощо. Також в його складі можна знайти фосфор та кальцій, мікро- і макроелементи, які потрібні рослинам для росту. Також таке міндобриво як попіл відрізняється повною відсутністю азоту та будь-яких хлорних сполук.

Читайте також:

• Дріжджі замість добрива: як приготувати і де використовувати
• Добриво з бананів: чому не варто викидати шкірку екзотичного фрукту