§ 20. Корисні копалини України, їх класифікація та закономірності поширення. Паливні корисні копалини

Корисні копалини України та їх класифікація. Україна належить до найбагатших на корисні копалини країн світу. Вона має запаси світового значення деяких видів корисних копалин і вирізняється їх різноманітністю та зосередженням багатьох видів взаємодоповнювальних копалин у безпосередньому сусідстві. Це створює сприятливі передумови для раціонального господарського використання викопних ресурсів.

Корисні копалини тісно пов’язані з геологічною будовою території. Її розмаїття зумовлює наявність різних корисних копалин (мал. 54).

Мал. 54. Корисні копалини України

Корисні копалини класифікують за різними ознаками. Ми об’єднаємо їх у групи за способом використання в господарстві: 1) паливно-енергетичні (нафта, природний газ, вугілля, горючі сланці, торф, уран); 2) рудні (залізна і марганцеві руди, хроміти, боксити, мідні, свинцево-цинкові, нікелеві, вольфрамові та руди інших металів, руди благородних металів); 3) гірничо-хімічна сировина (фосфати, апатити, калійна і кухонна солі, сірка, барит, бром тощо); 4) будівельні матеріали і нерудні корисні копалини (пісок, глина, будівельне каміння, напівдорогоцінне і дорогоцінне каміння тощо); 5) гідромінеральні (підземні прісні і мінеральні води) (мал. 55).

Мал. 55. Корисні копалини: а) кам’яне вугілля; б) залізна руда; в) агат; г) топаз

Які з цих корисних копалин є у вашій місцевості?

Паливні корисні копалини. Україна є багатою на паливні корисні копалини (вугілля, нафту, природний газ, горючі сланці, торф і уран). Кам’яне вугілля високої якості залягає на Донбасі та на межі між Львівською і Волинською областями. Є можливість будувати нові шахти, особливо в Дніпропетровській області, із загальним обсягом видобутку вугілля до 130 млн т. Буре вугілля залягає на Правобережжі. Найвідоміше родовище знаходиться в Олександрії на Кіровоградщині. У кількох областях виявлено родовища горючих сланців, запаси яких перевищують 3 млрд т.

Запаси нафти та природного газу зосереджені в Передкарпатті, на Лівобережжі та півдні країни. У 60-ті роки ХХ ст. родовище газу Шебелинка в Харківській області було найбільшим у світі. Геологічна будова мілководдя Чорного й Азовського морів аналогічна геологічній будові дна Перської затоки й Каспійського моря. Це вказує на те, що в Україні на її Чорноморському шельфі зосереджені запаси нафти й газу світового значення. Природний газ уже зараз видобувають з дна Чорного моря. Останній час впроваджено в експлуатацію методи видобутку так званих сланцевих нафти і газу. В нашій країні знайдено великі запаси сланцевих вуглеводнів. Це відкриває великі перспективи перетворення України в їх виробника.

Україна володіє також великими запасами торфу, найбільша потужність залягання яких досягає 6 м.

Знайдіть на карті райони поширення торфу та поясніть, чому український торф має таку велику потужність залягання.

Великі перспективи відкриваються перед нашою державою і у розробці горючих сланців. Уже попередні дані вказують на те, що як на Правобережжі, так і в лівобережній частині України зосереджено декілька мільярдів тонн цієї важливої паливної і хімічної сировини.

Україна також належить до найбагатших держав у світі за запасами урану. Більше третини території країни займає Український щит. Майже скрізь тут залягають радіоактивні гірські породи. Особливо значними запаси урану є в Київській, Черкаській, Кіровоградській і Дніпропетровській областях.

Донецький кам’яновугільний басейн у межах України займає територію понад 150 тис. км 2 у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській і Харківській областях. Це понад 300 пластів вугілля потужністю не більше 1,2-1,5 м до глибини 1800 м. Тут видобувають коксівне, газове, жирне вугілля, антрацит тощо.

Львівсько-Волинський басейн площею 10 тис. км 2 розташований у межах Галицько-Волинської западини. Шари вугілля пересічної товщини 0,5-1,5 м (до 2,8 м) розташовані на глибині 250-750 м. Видобувають сірчане, середньозольне, довгополум’яне і жирне вугілля.

Буре вугілля Дніпровського, або Правобережного, басейну площею близько 150 тис. км 2 залягає в зниженнях Українського щита на глибині 20-50 м (іноді більше 100), його видобувають переважно відкритим способом. Родовища бурого вугілля місцевого значення відомі також у Придністров’ї, Передкарпатті й Закарпатті, Харківській і Полтавській областях.

В Україні існуть три нафто-газоносні райони: Західний, Східний, Південний.

Західний район — це Передкарпатський прогин (Івано-Франківська і Львівська області), Українські складчасті Карпати, Закарпатська западина. Нафта і газ залягають в Передкарпатті на глибинах від 100-150 до 2500 м і більше (Долинське, Бориславське, Небелівське, Битківське, Ріпнянське, Старунське, Стрільбищенське промислові родовища). Відкрито Страшевицьке нафтове та Тинівське газове родовища. Газові родовища (понад 30) зосереджені переважно в зовнішній зоні Передкарпатського прогину (Угорське, Рудківське, Дашавське, Опарське, Більче-Волицьке, Калуське, Коханівське тощо).

Східний район розташований у межах Дніпровсько-Донецької западини та території Полтавської, Харківської, Сумської, Чернігівської, Донецької та Луганської областей. Тут розташовано 50 нафтових, газових та нафто-газових родовищ, в яких зосереджено близько 80%запасів України. Головні нафтові родовища: Радченківське, Сагайдацьке, Зачепилівське, Новогригорівське, Кибинцівське, Глинсько-Розбишівське в Полтавській області, Качанівське, Рибальське в Сумській та Прилуцьке, Гнідицівське і Леляківське в Чернігівській області. Байрацьке газове родовище (Полтавщина) є найбагатшим із відкритих за останні 15 років.

Південний район розташований у Причорноморській западині, акваторії Азовського і частково Чорного морів. Понад 60 нафтогазових родовищ району, серед яких: Джанкойське, Глібовське, Стрілківське, Жовтневе (в Степовому Криму) мають глибини до 2500 м. Родовища нафти відомі на Керченському і Тарханкутському півостровах.

За допомогою карт шкільного географічного атласу заповніть таблицю в зошиті:

Паливні корисні копалини

Кам’яне вугілля

Буре вугілля

Найбезпечніше — на Березняках: ЗМІ визначили, які мікрорайони Києва найбільше страждають від обстрілів (карта)

Наприкінці грудня 2023 року та 2 січня 2024 року Київ піддався масованим ракетним ударам, внаслідок яких загинули й постраждали десятки людей.

«Слідчими криміналістами ГУ МВС під час здійснення експертизи було виявлено ще двох загиблих. Станом на 07:00 04.01.24, на підставі проведених слідчих дій, загальна кількість загиблих від ракетного удару ворога становить 32 людини, постраждалих — 30» — повідомив начальник КМВА Сергій Попко.

Після січневої атаки на столицю, яку вважають наймасовішою за весь час війни, видання «Інформатор» провело опитування, аби з`ясувати, які київські райони найчастіше перебували під ударами ворога, розділивши місто на 50 невеличких історично усталених мікрорайонів. Карту складали з урахуванням інформації, яка є наразі у Вікіпедії, власних спостережень та даних з відкритих джерел про вибухи.

• 0 прильотів: Караваєві дачі, Березняки, Саперна Слобідка, Кудрявець, Мінський, Лівобережний масиви, Русанівка;
• 1 приліт: Шулявка, Академмістечко, ДВРЗ, Воскресенка, Святошин, Липки, Лісовий, Борщагівка, Відрадний, Печерськ, Куренівка, Почайна, Мостицький, Північно-Броварський, Вітряні гори;
• 2 прильоти: Виноградар, Бортничі, Пуща-Водиця, Теремки, Соцмістечко, Голосіїво (нова забудова), Пріорка, Пирогів, Старий Київ (центральні вулиці старого міста), Чорна гора;
• 3 прильоти: Сирець, Біличі, Деміївка, Ґалаґани, Чоколівка;
• 4 прильоти: Татарка, Позняки, Осокорки, Поділ, Паньківщина, Харківський масив;
• 5 прильотів: Берковець, Нивки, Оболонь, Троєщина, Видубичі (промзона);
• 6 прильотів: Лук’янівка;
• 9 прильотів: Солом’янка.

Нагадаємо, що 2 січня ворог застосував для удару 99 повітряних засобів — дрони-камікадзе, ракети різних типів, у тому числі й 10 «Кинджалів», які знищила українська ППО.