Прикмета вилити склянку води на поріг: про що вона попереджає і як уникнути негативних наслідків
Щоб правильно зрозуміти значення прикмети про розлиту склянку води на поріг, потрібно знати про те, яка була вода. У разі, коли вона чиста, то можна не переживати, нічого поганого не станеться. Однак, якщо людина розплескала брудну воду, виходячи з дому, то так вона може залучити не тільки у своє життя, але й в життя близьких біди і хвороби.
Значення прикмети про розлиту воду на поріг перед від’їздом
У випадку, коли людина вирушає в подорож і виходячи з дому, випадково пролила воду, то турбуватися не варто. Це хороший провісник. Він означає, що в дорозі не станеться ніяких негативних подій, на протязі всієї дороги все буде спокійно.
Деякі люди свідомо намагаються вилити рідину на поріг свого будинку, щоб їх подорож була спокійною і завершилася благополучно: реалізувалися плани, а мандрівники повернулися додому живими і здоровими.
Однак тлумачення прикмети може кардинально змінитися на протилежне в тому випадку, коли людина приступила до вологого прибирання, миття підлоги і виливає воду в той день, коли хтось із членів родини поїхав у подорож. Подібні дії виконувати заборонено, оскільки, за народними прикметами, така людина може більше не повернутися додому.
Також існує ще одна відома прикмета, яка відноситься до води. Після того, як з квартири винесли покійника, необхідно терміново вимити підлогу, однак забороняється хоч одну краплю випадково пролити на поріг. Спорожнити відро потрібно як можна далі від власного будинку та інших будинків. Так, разом з водою, вбраною в землю, зникне енергетика смерті. А ганчірку необхідно спалити.
Не рекомендується проливати на свій поріг і заносити у квартиру воду, що залишилася після прибирання в будь-якому громадському місці, включаючи під’їзд.
Такі дії можуть залучити в життя всіх домочадців часті конфлікти, ситуація може дійти до шлюборозлучного процесу.
Що означає склянка води
Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
склянка
СКЛЯ́НКА 1 , и, ж.
1. Скляна посудина циліндричної форми, без ручки, признач. для пиття, зберігання рідини і т. ін. Дзвенять ложечки у склянках (Коцюб., II, 1955, 261); Так ударив [Василь] по столі кулаком, що склянка впала і розбилась (Хотк., II, 1966, 421); Він колотив чай, не дивлячись на склянку, і пив (Сміл., Пов. і опов., 1949, 37); Варя принесла їй синеньких пролісків з гаю, поставила на столику в склянці (Кир., Вибр., 1960, 85); // чого. Така посудина, наповнена чим-небудь; кількість чогось, що вміщається в такій посудині. Жінка перебила нашу розмову, ставлячи перед старим Освіцінським нову склянку гарячого чаю (Фр., IV, 1950, 502); Наливаю по склянці пива й підсовуюсь до Гутмана (Кол., На фронті. 1959, 145); Хома наливає склянку білого вина й випиває одним духом (Гончар, III, 1959, 221); Вони підійшли до кіоска. випили по склянці зельтерської і заспішили далі (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 178); // рідко. Взагалі скляна посудина, банка і т. ін. Попереду тої процесії йшов Тихович з високою, вузькою склянкою в руках (Коцюб., I, 1955, 225); — Чи ж Крук не потрафить напитися води зі склянки з вузьким горлом? (Фр., IV, 1950, 128); // Осколок якого-небудь скляного виробу. Гостра склянка з розбитої пляшки зробила глибоку рану (Донч., VI, 1957, 87).
∆ Мі́рна скля́нка — спеціальна скляна посудина з позначками на ній для визначення кількості рідини. Якщо випадає сніг, то опадомір заносять у тепле приміщення, де сніг тане. Одержану воду зливають у мірну склянку і визначають її кількість (Фіз. геогр., 5, 1956, 93).
2. військ. Гільза, в якій міститься заряд артилерійського снаряда.
3. техн. Назва деяких пристроїв, деталей і т. ін., що мають циліндричну форму.
СКЛЯ́НКА 2 , и, ж., мор.
1. Півгодинний проміжок часу, що визначається ударом в судновий дзвін, а також удар дзвона, що означає цей проміжок часу. Тихо б’ють склянки на кораблях (Довж., Зач. Десна, 1957, 441); Крізь ілюмінатор долетів дзвін склянок (Трубл., Мандр., 1938, 146).
2. тільки мн. Старовинний судновий пісковий годинник.
Склянка, ки, ж.
1) Оконное стекло. Харьк. г. Шух. І. 95.
2) Стаканъ. Св. Л. 177. Грин. III. 514. Треба риби, треба мяса і горілки в склянці. Чуб. V. 676. Склянку води візьме. МВ. (О. 1862. III. 39).
4) Кусокъ разбитаго стекла. Ум. Скляночка.