Які сосочки язика бувають

Язик людини

Язик являє собою м’язовий орган, вкритий слизовою оболонкою. У язику розрізняють кінчик (верхівка), тіло і корінь. Верхня поверхня (спинка язика) опукла, значно довша, ніж нижня. Слизова оболонка язика покрита неороговеваючого багатошаровим епітелієм, на спинці і краях язика вона позбавлена підслизової оболонки і зрощена з м’язами. Язик має власні м’язи і м’язи, що починаються від кісток. Власні м’язи язик аскладаються з м’язових волокон, що лежать в трьох напрямках: поздовжньому, поперечному і вертикальному. При їх скороченні змінюється форма язика. Від кісток починаються парні підборіддя-язичіє-ная, під’язикової-мовний і шило-мовний м’язи язика, які закінчуються в товщі язика. При скороченні язика зміщується вниз і вгору, вперед і назад. Передній відділ спинки язика усіяний безліччю сосочків, які є виростами власної пластинки слизової оболонки і покритих епітелієм. Вони бувають ниткоподібні, грибоподібні, желобоватие і листоподібні. Ниткоподібні сосочки найчисленніші, займають всю поверхню спинки язика, надаючи їй бархатистість. Це високі і вузькі вирости, довжиною 0,3 мм, покриті багатошаровим плоским, часто ороговевающим епітелієм. Грибоподібний сосочки розкидані по всій поверхні спинки язика, з переважним розташуванням на кінчику і по краях язика. Вони закруглені, довжиною 0,7-1,8 мм, за формою нагадують гриб. Желобоватие сосочки оточені валиком і лежать на кордоні між спинкою і коренем язика, де утворюють фігуру у вигляді римської цифри V. За формою нагадують грибоподібні, але верхня поверхня їх уплощена, а навколо сосочка є вузький глибокий жолобок, в який відкриваються протоки залоз. Кількість сосочків, оточених валиком, коливається в межах 7-12. Листоподібні сосочки лежать по краях язика у вигляді поперечно-вертикальних складок або листочків. Їх кількість становить 4-8, довжина 2-5 мм, вони добре розвинені у новонароджених і грудних дітей. На поверхні грибоподібних і в товщі епітелію желобоватих сосочків розташовуються смакові нирки – групи спеціалізованих рецепторних смакових клітин. Невелика кількість смакових нирок знаходиться на листоподібних сосочках і в області м’якого піднебіння.

Ротова порожнина

Присінок ротової порожнини(vestibulum oris) зпереду обмежений губами(слизовою оболонкою) та щоками ,а позаду – зубами.Від власне ротової порожнини відкокремлене яснами,альвеолярними відростками щелеп.Слизова оболонка губ має залози,які продукують слиз(glandulae labiales) , також як і залози слизової щоки(glandulae buccales).Основа губ представлена круговим м’язом роту.Сама губа має 3 частини:
1.Шкірна частина – покрита багатошаровим зроговілим епітелієм , має сальні та потові залози.
2.Перехідна частина – покрита багатошаровим плоским епітелієм,є тільки сальні залози.Містить дуже багату капілярну сітку(тому має червонуватий відтінок)
3.Слизова частина – покрита багашаровим незроговілим плоским епітелієм,має слизові залози.Слизова оболонка коли переходить на альвеолярні відростки щелеп утворює вуздечку – вуздечка верхньої та вуздечка нижньої губи(frenulum labii superiores/inferiores).Потім по бокам продовжується в слизову щок.
Щоки(buccae) мають також шкірну та слизову частини,між якими знаходяться мімічні м’язи(найбільший – щічний м’яз).Між шкірою та м’язом знаходиться жирове тіло щоки(corpus adiposus buccae), яке особливо виражене в дітей,так як допомогає в акті сосання молока.Як вже згадувалось,слизова щоки має залози.
З присінком розібрались.

Власне ротова порожнина

Слизова оболонка роту,яка оточує альвеолярні відростки має назву ясна(gingiva),які також містять слизові залози(glandulae gingivalis).Ясна мають три частини:
1.Прикріплена частина прилягає до окістя альвеолярних відростків,має трохи горбкувату поверхню.
2.Вільна частина прилягає до шийки зуба,і відділена від неї ясенною борозною(sulcus gingivalis).
3.Ясенна частина представляє ясенні сосочки(papilla gingivales) ,які заповнюють простір між зубами.

Дно ротової порожнини утворене м’язами(щелепно-під’язиковою та підборідно-під’язиковою),які покриті зверху слизовою оболонкою.Язик “сполучається” з дном ротової порожнини за допомогою вуздечки язика(frenulum linguae),по бокам від якої знаходиться під’язиковий сосок(caruncula sublingualis) , сюди відкривається вивідна протока піднижньощелепної та під’язикової слинних залоз.Далі,латерально звідси утворюється під’язикова складка,яка містить численні маленькі отвори – вивідні протоки під’язикової залози.

Верхня стінка ротової порожнини представлена піднебінням(palatum) , яке має дві частини – тверде та м’яке(palatum durum/molle).По середині твердого піднебіння знаходиться піднебінний шов(raphae palatini) ,який утворюється в результаті зрощення між собою піднебінних відростків верхньої щелепи та горизонтальних пластинок піднебінної кістки(у випадку аномалії “вовча паща” ,ці відростки не повністю зростаються – утворюється отвір,який буде сполучати носову та ротову порожнини).У передній частині піднебінного шва,бличже до різців,знаходиться різцевий сосочок(papilla incisiva) , який далі продовжується в різцевий канал.Також,слизова твердого піднебіння утворює поперечні складки(plicae transversae palatini).Слизова оболонка піднебіння утворена плоским багатошаровим незроговілим епітелієм,тут містяться слизові залози(glandulae palatini).Тверде піднебіння має 4 “зони”:
1.Жирова зона,займає передню треть ,підслизова основа містить багато жирових скупчень.
2.Залозиста зона,займає середню третину,містить слизових залоз.
3.Крайова зона відповідає місцю,де слизова піднебіння переходить в слизову ясен,не має підслизової основи.
4.Зона піднебінного шву також не має підслизової основи.

М’яке піднебіння(palatum molle) являється прямим продовженням твердого піднебіння,але основу його складають м’язи,які покриті слизовою.Спочатку від починається горизонтально,потім плавно опускається, переходить в піднебінну занавіску(velum palatinum) і закінчується піднебінним язичком(uvula palatina).По бокам від язичка відходять дві складки(або дужки).Задня – піднебінно-глоткова дуга(arcus palatopharyngeus) ,яка проходе до стінки глотки, а передня – піднебінно-язикова дуга(arcus palatoglossus),іде до кореня язика.Між цими дужками знаходиться мигдаликова ямка(fossa tonsilaris) , де залягають піднебінні мигдалики(tonsilla palatina).Медіальна поверхня цих мигдаликів вільна,обернена в порожнину рота,а латеральна прилягає до верхнього констриктора глотки,відділена від нього мигдаликовою капсулою.Трохи латеральніше,на відстані 1см від мигдаликів проходить внутрішня сонна артерія,тому при тонзилектомії потрібно бути обережним.Взагалом,мигдалики представляють собою лімфатичні вузли,які відіграють захисну функцію,беруть участь в утворені кільця Пирогова-Вальдейєра.
Вище цих мигдаликів знаходиться надмигдаликова ямка(fossa supratonsilaris), де знаходиться маленька додаткова піднебінна мигдалина(не завжди),яка може дуже сильно зайти в товщу піднеіння і утворити пазуху Туртюаля,яка грає велику роль в тонзиліті.
В товщі м’якого піднебіння знаходиться піднебінний апоневроз(aponeurosis palatina),який кріпиться до заднього краю кісток твердого піднебіння,а до цього апоневрозу,в свою чергу кріпляться м’язи м’якого піднебіння:
1.М’яз напружувач піднебінної занавіски(m.tensor vali palatini) починається від основи медіальної пластинки крилоподібного відростку,іде вертикально донизу,огинає крилоподібний крючок,потім повертає під прямим кутом в медіальну сторону і вплітається в піднебінний апоневроз.
2.М’яз піднімач піднебінної занавіски(m.levator veli palatini) починається від нижньої поверхні піраміди скроневої кістки,іде донизу,медіально і вплітається в апоневроз.
3.М’яз язичка(m.uvulae) починається від задньої носової ості піднебінної кістки,також бере початок від піднебінного апоневрозу(має типу 2 пучки) і потім вони закінчуються в язичку.
4.Піднебінно-язиковий м’яз(m.palatoglossus)має відношення і до м’язів язика і до м’язів пінебіння.Бере початок від піднебінного апоневрозу,проходить в однойменній дугі і вплітається в поперечний м’яз язика.
5.Піднебінно-глотковий м’яз(m.palatopharyngeus) бере початок від піднебінного апоневрозу та крилоподібного крючка клиноподібної кістки,іде в однойменній дугі,закінчується в стінці глотки.Тягне піднебіння донизу.

Язик(lingua) – м’язовий орган,який покритий слизовою оболонкою,бере участь в утворенні звуків,механічній переробці їжі.Язик має:
1.Верхівка язика(apex linguae) – передня частина,довга та вузька.
2.Тіло язика(corpus linguae) найбільша частина.
3.Корінь язика(radix linguae) місце приростання органу до під’язикової кістки.Межею між тілом та корінем є сліпий отвір.
Передня поверхня(або спинка язика) посередині містить продольну борозну(sulcus longitudinalis linguae) , яка проходить від верхівки до кореня,закінчується сліпим отвором(foramen caecum) , від якого латерально проходять термінальні борозни(sulcus terminales).По бокам язика знаходиться край язика(margo linguae).Слизова оболонка язика покрита багатошаровим плоским епітелієм,які утворюють сосочки язика(papilla linguae) , які відсутні в районі корені язика,там міститься купа лімфоїдних вузлів,які разом утворюють язиковий мигдалик(tonsilla linguae).
Язикові сосочки – виступи на язику,які утворені сполучною тканиною,покриті епітелієм,мають рецепторну функцію.Бувають:
1.Ниткоподібні та конусоподібні(papillae filiformes,papillae conicae) найчисельніші,знаходяться на передніх 2/3 язика,найменші за розміром,не несуть смакової інформації,а їхня функція – загальна чутливість язика(дотик,температура,біль).
2.Грибоподібні(papillae fungiformes) їх менше,але вони більші,знаходяться на тілі та верхівці язика,відповідають за смакову рецепцію.
3.Жолобоподібні(papillae vallatae) найбільші(2-3мм),але їх може бути максимум 12,знаходяться на границі тіла та кореня язика,по бокам від сліпого отвору.Несуть смакову рецепцію,дуже важливі.
4.Листоподібні(papillae foliatae) функціонують тільки в дітей,у дорослих людей вони перестають працювати,представляють собою паралельні складки слизової оболонки біля кореню язика.
Позаду язикового мигдалика,слизова язика починає поступово “переходити” на надгортанний хрящ,внаслідок чого утворюються наступні складки – серединна язиково-надгортанна складки(plica glossoepiglotica mediana) ,латерально язиково-надгортанна складка(plica glossoepiglotica lateralis) , між цими складками утворюються ямки надгортанника(valecullae epiglotticae).

М’язи язика бувають або скелетні або власні.Скелетні м’язи(які починаються від кісток і закінчуються в язику):
1.Підборідно-язиковий м’яз(m.genioglossus) починається від підборідної ості нижньої щелепи,закінчується в язиці.Тягне язик вперед та вниз.
2.Під’язиково-язиковий м’яз(m.hyoglossus) починається в основному від великих рогів під’язикової кістки,закінчується в бокових краях язика.Тягне язик донизу та назад.
3.Шилоязиковий м’яз(m.styloglossus) починається від шилоподібного відростку,вплітається в язик збоку.Тягне в свою сторону.
4.Піднебінно-язиковий м’яз(m.palatoglossus) бере початок від піднебінного апоневрозу,іде в однойменній дужці і вплітається в язик.Тягне язик доверху,опускає піднебіння.

Власні м’язи язика(змінюють його форму,проходять в самому язику):
Нижній та верхній продольні м’язи(musculus longitudinalis superior et inferior) знаходяться під слизовою оболонкою,тягнуть від верхівки до кореня
Поперечний м’яз язика(m. transversus linguae) пучки починаються від перегородки язика(сполучнатканинна мембрана,яка ділить язик на дві частини),доходять до краю язика.
Вертикальний м’яз язика(m.verticalis linguae) пучки ідуть в вертикальному направленні від спинки язика до його нижньої поверхні.

Слинні залози виділяють малі та великі.Малі слинні залози знаходяться в слизовій оболонці стінок ротової порожнини(ясна,щоки,губи тощо) , а великі залози – окремі залози,які мають свої вивідні протоки:
Привушна залоза(glandula parotidea) найбільша залоза,знаходиться в районі занижньощелепної ямки,має власну капсулу,яка ділить її на долі,являється альвеолярною залозою,зверху межує з зовнішнім слуховим отвором,позаду обмежена сосцеподібним відростком,попереду вона потоншується і покриває задню треть жувального м’язу.На рівні середини гілки нижньої щелепи від залози відходить вивідна протока(ductus parotideus),яка іде по зовнішній поверхні жувального м’язу,потім пронизує м’яз щоки.Протока відкривається в присінку ротової порожнини,на рівні другого великого корінного зуба верхньої щелепи.
Піднижньощелепна залоза(glandula submandibularis) друга за розміром залоза,знаходиться в піднижньощелепному трикутнику.Являється альвеолярно-трубчастою,секретує змішану слину(білково-слизову).Від передньої частини цієх залози відходить вивідна протока(ductus submandibularis),яка лягає на щелепно-під’язиковий м’яз,потім прямує до вуздечки язика і відкриває свою протоку в під’язиковому сосочкі.Ця залоза має капсулу,яка утворена власною фасцією шиї.
Під’язикова залоза(glandula sublingualis) найменша за розміром,альвеолярно-трубчаста,виробляє в основному слизовий секрет,лежить відразу під слизовою оболонкою дна ротової порожнини.Поділена на частки,також від неї відходять дуже багато вивідних проток(ductus sublinguales minor),які відкриваються в під’язикову складку(оті численні отвори),але окрім цього має один великий вивідний проток(ductus sublingualis major), який відкривається в під’язиковому сосочку.

Зуби(dentes) знаходяться на границі між присінком роту та власне ротовою порожниною,забезпечують механічну обробку їжі,беруть участь в звукотворенні.Зуби містяться в альвеолярних комірках щелеп.
Є дві генерації зубів – молочні та постійні(dentes decidui et denter permanentes).Молочних зубів 20,а постійних 32.Кожен зуб має:
Коронку зуба(corona dentis) – частина,яка виступає над яснами.
Корінь зуба(radix dentis) – частина,яка лежить в альвеолярній комірці,закінчується верхівкою зуба(apex radicis dentis).
Шийка зуба(cervix dentis) – знаходиться між коронкою та коренем зуба.
Внутрішня будова зубу:є невелика порожнина(cavitas dentis або пульпарна порожнина),ця порожнина в районі коронки зуба має назву порожнина коронки(cavitas coronalis) ,яка донизу продовжується в канал зубного корня(canalis radicis dentis) , який закінчується каналом верхівки зуба(canalis apicis dentis), канали заповнені пульпой,яка містить нерви та судини.Основну масу зубу представляє дентин,який в районі коронки покритий емаллю,а в районі корня – цементом.Корінь зуба прикріплюється до альвеолярної комірки за допомогою періодонта.

Розглянемо будову стінки,частини глотки,її топографію.Так.

Related Post

Як вимірюється місткістьЯк вимірюється місткість

Зміст:1 Місткість ринку1.1 Використання формул1.2 Що і як порахувати1.3 Вплив факторів1.4 На закінчення2 Вимірювання величин2.1 Відео3 Як вимірюється місткість Місткість ринку Поняття місткості ринку займає важливе місце в процедурах планування