Які збитки несе Україна через блокаду кордону з Польщею

Польські фермери посилили блокування на українсько-польському кордоні. Які збитки вже несе від цього українська економіка та як знайти рішення проблеми?

Польські фермери протестують проти нормативів ЄС щодо використання пестицидів та проти імпорту української аграрної продукції. На фото: колона польських фермерів на швидкісній трасі в Любуському воєводстві, 20 лютого 2024 рокуФото: Karol Serewis/SOPA/ZUMA/picture alliance

Протест фермерів у Польщі, який відновився 9 лютого, набирає обертів. Окрім ускладнення руху на внутрішніх автострадах з 20 лютого страйкарі посилили блокування польсько-українського кордону: зупиняють не тільки вантажний автотранспорт з України, а й легкові автомобілі, автобуси, перешкоджають руху пасажирських та вантажних потягів. Біля пропуску “Медика-Шегені” польські протестувальники відкрили вантажний контейнер з українською кукурудзою, яке висипалося на залізничну колію. Раніше перед пунктом пропуску “Ягодин-Дорогуськ” польські фермери висипали зерно з кількох українських фур.

В Україні засуджують таку форму протесту польських аграріїв

Міністерство аграрної політики та продовольства України засудило форми протесту польських протестувальників-фермерів, які вони застосовують на польсько-українському кордоні. “Кукурудза, яку польські протестувальники висипали з вагона, йшла в Німеччину. В Польщу кукурудза з України не експортується. Перешкоджання торгівлі України з іншими країнами світу неприйнятне й суперечить спільним українсько-польським цілям”, – заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Міністерство закордонних справ України заявило, що блокування польсько-українського кордону, якими би гаслами воно не супроводжувалося, не має виправдання. “Дії польських протестувальників та окремих радикальних польських політиків підважують українську економіку та стійкість до відбиття агресії Росії. Кордон Польщі та України – це і кордон ЄС. Він не має бути заручником будь-яких політичних інтересів”, – йдеться в повідомленні українського МЗС.

Український президент Володимир Зеленський у своєму зверненні 21 лютого заявив, що доручив уряду найближчим часом, до 24 лютого, прибути на кордон між двома державами, а також запросив приїхати туди польське керівництво. За словами Зеленського, він також готовий бути на кордоні разом з міністрами.

Як зазначив президент України, “блокада на кордоні, на жаль, додає загроз і для постачання зброї нашим хлопцям на фронт”. Він також додав, що Україна не може змиритись із тим, що відбувається на кордоні. “І тим паче з тим, що там почали з’являтися відверті пропутінські гасла. Це неправильно. І антисолідарно”, – наголосив український президент.

“Досить Москви на наших землях. Досить непорозумінь. Не можна принижувати одне одного, не можна принижувати ані українських, ані польських фермерів. Нам потрібна єдність. Нам потрібне рішення – між нами, Україною та Польщею, та для всієї Європи”, – сказав Зеленський у зверненні, опублікованому в соцмережах українською та польською мовами.

Чого хочуть польські протестувальники?

Вимоги польських фермерів зводяться до двох основних. Перший – це блокування надходження сільськогосподарської продукції з України. Другий стосується змін у екологічній та кліматичній політиці Євросоюзу, як наголошується в заяві на сайті незалежної самоврядної профспілки індивідуальних польських фермерів “Солідарність”. Цю заяву фермери оприлюднили перед початком блокування українсько-польського кордону. Від польського уряду вони вимагають чіткого плану дій щодо впровадження аграрної політики країни, зокрема суттєвого обмеження імпорту української агропродукції.

Після повномасштабного вторгнення і блокування Росією українських морських портів Україна спрямувала значну частину своїх експортних потоків, левову частку яких складала агропродукція, наземними коридорами – залізницею та автотранспортом, зокрема і через Польщу.

Транспарант з вимогами польських фермерів, серед яких і зупинка імпорту з України Фото: Krzysztof Zatycki/ZUMA/picture alliance

Що кажуть актуальні цифри поставок української агропродукції?

Після того, як РФ односторонньо вийшла з зернової угоди, а Київ поставив собі за пріоритет забезпечити безпеку морських перевезень, ситуація кардинально змінилася. Нині українське зерно, олія та продукти їхньої переробки експортується переважно морським шляхом, наголошують в уряді України.

Через порти Чорного моря та Дунайського кластеру вивозиться до 90 відсотків від загального обсягу експорту, сказав DW міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков. За його словами, у січні цього року експорт агропродукції морським перевезенням склав 6,7 мільйона тонн. Натомість транзитом територією Польщі за цей самий період пройшло тільки 0,37 мільйона тонн агропродукції, що складає близько 5 відсотків від загального обсягу.

“У 2022-му ми експортували близько одного мільйона тонн агропродукції на місяць через Польщу й практично два роки не було нарікань. Тому заяви польських аграрних асоціацій щодо перенасичення їхнього ринку українською агропродукцією – несправедливі”, – вважає Кубраков.

Через Польщу йде переважно транзит

У міністерстві агрополітики вказують, що агропродукція, яка не експортується морем, йде через Польщу в основному транзитом. Як повідомив у коментарі DW перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, за перші сорок днів 2024 року – до того, як почалося блокування польськими фермерами українсько-польського кордону, – Україна зовсім не експортувала до Польщі ріпак, пшеницю, ячмінь. Ця продукція перевозилася територією Польщі лише транзитом і була призначена для інших країни.

І хоча експорт іншої агропродукції у Польщу таки відбувався, його обсяги вдвічі менші за транзитні поставки, наголошує Висоцький. “Цукру за ці сорок днів експортували до Польщі 6 тис. тонн, транзитом відправили 16 тис. тонн, яблучний сік – в Польщу їхало 6 тис., а транзитом в інші країни – 12 тис. тонн, соняшникова олія – в Польщу поїхало 27 тис., а транзитом – 52 тис. тонн. Тобто, для нас Польща зараз більше транзитна країна”, – каже заступник міністра.

Українська сторона акцентує увагу на тому, що усі вагони з українською агропродукцією на кордоні перевіряють контролюючі органи Польщі, їх опломбовують і це унеможливлює потрапляння українського зерна на польський ринок. При цьому за два останніх роки, за словами Висоцького, польська сторона не повідомляла Україні про відкриття кримінальних проваджень щодо порушення правил митного оформлення вантажів українськими перевізниками, коли продукція, яка їде транзитом, могла б незаконно, без документів потрапити на територію Польщі.

Українські вантажівки на українсько-польському кордоніФото: YURIY DYACHYSHYN/AFP

Збитки від блокування кордонів будуть для всіх

У мінагрополітиці підрахували, що через блокування польсько-українського кордону щомісячно українські агровиробники нестимуть збитки до 300 мільйонів доларів. Однак від цього втрачає і польський бізнес, каже генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко. Він вважає, що від заблокованого українсько-польського кордону Польща вже починає втрачати позиції транзитного хабу Європи, оскільки в таких умовах логістичні ланцюжки будуть переорієнтовуватись на інші напрямки.

Заступник директора департаменту комерційної роботи компанії “Укрзалізниця” Валерій Ткачов вже закликав українських аграріїв переорієнтуватися з польського на угорський напрямок у зв’язку зі спробами польських фермерів блокувати залізничні колії.

“Забезпечити сталий товарообіг, якщо кордон не буде працювати ефективно, досить нереалістично. І це стосується не лише продовольчих товарів. Є прямі й непрямі збитки, але в будь-якому випадку кінцеві втрати будуть досить великими, і врешті-решт за це заплатять споживачі як у Польщі, так і в Україні. А для України все відіб’ється ще й на бюджетних надходженнях, які є критичними для змученої війною держави”, – зазначає Олег Хоменко.

Альтернативні шляхи експорту й протести вже українських перевізників

Мінінфрастурктури запевняє, що вже створює новий експортний шлях по Дунаю в обхід кордону з Польщею, та сподівається збільшити український експорт до рівня, що був до повномасштабного вторгнення. Маршрут пролягатиме з одного з українських портів до порту Констанца в Румунії та дунайських портів Німеччини, прогнозує Олександр Кубраков.

Однак голова громадської організації “Міжнародні автомобільні перевізники України” Володимир Михалевич не вірить у швидку перспективу зміни наземних експортних маршрутів, що проходять Польщею на річкові перевезення. Тому українські автомобільні перевізники розпочали акцію протесту на пропускних пунктах на кордоні з Польщею у відповідь на блокаду вантажівок польськими протестувальниками. Вони не пропускають вантажний автомобільний транспорт на польських номерах, який намагається проїхати кордон без черг.

“Польські протестувальники зупиняють наші автомобілі, водії живуть тижнями в машинах без жордних умов. А польські перевізники домовляються зі своїми фермерами, оминають всі блокування, без жодних перешкод в’їжджають в Україну та без проблем здійснюють десятки рейсів. Так не має бути. Ми стоїмо через ваш страйк, то постійте і ви, у нас збитки, відчуйте й ви”, – заявив Михалевич у розмові з DW. Акція українських перевізників проходить біля трьох міжнародних пунктів пропуску “Рава-Руська”, “Краківець”, “Шегині” та триватиме до 15 березня або до розблокування кордонів польськими мітингувальниками.

“Дістало свавілля”: українські водії про блокаду поляків

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video

Прибутки та збитки за МСФЗ: основні види та способи розрахунку

Прибутки та збитки за МСФЗ — це не просто окремі статті у Звіті про прибутки та збитки, але й «життєво» важливі показники діяльності компанії. За цими параметрами інвестори та керівники відстежують продуктивність бізнесу за певний проміжок часу та прогнозують його фінансові результати в майбутньому.

Які види прибутків та збитків виділяють у системі міжнародних стандартів, як їх розраховують та розкривають у фінансовій звітності — розглянемо у статті.

• Що входить у прибутки та збитки згідно із МСФЗ
• Валовий, операційний та чистий прибуток
• Податок на прибуток за МСФЗ 12
• Прибуток на акцію згідно з МСФЗ 33
• Кредитні збитки за МСФЗ 9

Що входить у прибутки та збитки згідно із МСФЗ

Прибутки та збитки, згідно зі стандартом IAS 1 «Подання фінансової звітності», розкривають або в комбінованому Звіті про сукупний дохід, куди, крім обліку прибутків та збитків, входить ще розділ про інший сукупний дохід. Або — в окремому Звіті про прибутки та збитки (далі — ЗПЗ).

Звіт про прибутки та збитки насамперед цікавить керівників, акціонерів та інвесторів, оскільки завдяки цьому документу вони можуть оцінити прибутковість чи збитковість бізнесу за певний період. Відстежити динаміку змін доходів та витрат за видами діяльності. А також, подивитись весь ланцюжок від виручки до чистого прибутку або збитку, щоб знайти місця, де втрачено або переоцінено вигоду. А також зрозуміти, де можна урізати витрати, щоб збільшити чистий прибуток.

До Звіту про прибутки та збитки входить ціла група статей, з яких саме формується підсумковий прибуток чи збиток:

• виручка;
• собівартість;
• комерційні, управлінські та адміністративні витрати;
• фінансові прибутки, фінансові витрати;
• інвестиційні прибутки.

Повний перелік показників звіту можна переглянути в пунктах 81-82 МСФЗ (IAS) 1 або у статті «Форми звітності згідно з МСФЗ».

Згідно з МСФЗ, у прибутках та збитках враховують всі доходи та витрати, окрім тих, що визнані в іншому сукупному доході. Інший сукупний дохід (далі — ІСД) містить решту витрат і доходів, які входять до складу прибутків та збитків (це може бути переоцінка пенсійних планів, зміна вартості від переоцінки основних засобів тощо).

Чистий прибуток підприємства і разом сукупний дохід розкривають окремо для контролюючих акціонерів та неконтролюючих учасників. При розрахунку підсумкового чистого прибутку/збитку, дивляться на співвідношення всіх доходів та витрат за період. А також враховують прибутки й збитки від поточної та інвестиційної діяльності організації.

• Чистий прибуток отримують, коли доходи перевищують витрати. Розраховується показник, як залишок від виручки після вирахування всіх сумарних витрат, кредитних та податкових зобов’язань.
• Чистий збиток — це коли витрати перевищують сумарний дохід компанії за період, в результаті чого зменшується власний капітал.

Валовий, операційний та чистий прибуток

Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід містить кілька зрізів прибутку:

• валовий прибуток — різниця між виручкою та собівартістю;
• операційний прибуток — це різниця між валовим прибутком та операційними витратами (до них можна віднести адміністративні, управлінські, комерційні витрати, та витрати на збут);
• наступний зріз — прибуток до оподаткування (розраховується як операційний прибуток мінус інші витрати плюс інші доходи);
• і після вирахування податків отримуємо чистий прибуток.

У комбінованому звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід чистий прибуток плюс інший сукупний дохід дорівнюватиме загальному сукупному доходу компанії. В основному така структура звіту пояснюється зручністю розрахунку фінансових показників щодо кожного зрізу прибутку.

Нерозподілений прибуток — це стаття балансу (іншого фінансового звіту). Показник відображає весь накопичений прибуток компанії з моменту її заснування, а не лише за звітний період, наприклад, як у ЗПЗ.

Така структура звіту дозволяє отримувати різні зрізи прибутку, тому зручна для аналізу. Звіт також може бути перегрупований для управлінських цілей (наприклад, показники EBIT, EBITDA).

Податок на прибуток за МСФЗ 12

При розрахунку чистого прибутку враховується ще податок на прибуток. Його розраховують за правилами податкового обліку, як податковий прибуток, помножений на ставку податку.

Існує два варіанти розрахунку податкового прибутку:

• Бухгалтерський чистий прибуток +(-) коригування за податковим кодексом для великих компаній, або
• Податковий прибуток = бухгалтерський чистий прибуток (для компаній, які не вважають великими).

Критерії першого та другого варіанту розкрито в податковому кодексі.

Для обліку податку на прибуток застосовується стандарт МСФЗ (IAS) 12 «Податок на прибуток». У ньому йдеться про те, що компанії повинні враховувати податкові наслідки операцій так само, як і самі операції, тобто у складі прибутку чи збитку.

Відображення податку на прибуток у звітності за правилами МСФЗ можливе двома способами:

Підприємство може розкрити статті іншого сукупного доходу як із вирахуванням податкових наслідків, так і до їхнього вирахування, відобразивши однією сумою сукупну величину податку на прибуток щодо цих статей.

Прибуток на акцію згідно із МСФЗ 33

Прибуток на акцію або EPS (з англ. Earnings per share) вважають одним із ключових показників у Звіті про прибутки та збитки тих компаній, що діють на ринку цінних паперів. Значення EPS дозволяє акціонерам та фінансовим аналітикам оцінювати як загальну привабливість бізнесу для інвестицій, так і прибуток від окремого портфеля акцій.

Розкриття та спосіб розрахунку EPS регулюється стандартом МСФЗ (IAS) 33 «Прибуток на акцію». Згідно зі стандартом, розкривати значення цього показника у ЗПЗ зобов’язані компанії, чиї цінні папери котируються на біржі або є у вільному обігу. Або ті організації, що знаходяться в процесі емісії цінних паперів.

Щоб розкрити прибуток на акцію у Звіті про прибутки та збитки, потрібно спочатку розрахувати два показники:

Базовий EPS — це прибуток, який належить власникам звичайних акцій. Розраховується так:

Якщо компанія викуповує частину своїх акцій, то показник EPS збільшується, оскільки зменшується кількість акцій в обігу. А от зменшення EPS інвестори можуть розцінити як зниження ефективності роботи підприємства, що може негативно вплинути на ринкову вартість акцій.

Розбавлений або знижений EPS — включає прибуток від конвертації інших цінних паперів у звичайні акції.

Розбавлений прибуток на акцію розкривають у Звіті про прибутки та збитки, тільки якщо компанія має в обігу конвертовані інструменти, так звані, потенційні акції.

• привілейовані акції, які конвертуються у звичайні;
• варанти — документи, за якими можна купити цінні папери за фіксовану ціну ще до їх випуску;
• опціони на акції;
• звичайні акції, які можуть одержати співробітники компанії у вигляді винагороди.

Подібні інструменти вітчизняні компанії використовують в малих кількостях, тому різниця між базовим та розбавленим прибутком на акцію зазвичай несуттєва.

Кредитні збитки за МСФЗ 9

Окремою графою у Звіті про прибутки та збитки йдуть витрати на очікувані кредитні збитки. Кредитний збиток — це різниця між двома грошовими потоками: тими, що належать організації за угодою, і тими, які очікують.

Щоб розрахувати цей показник, необхідно суму можливих збитків помножити на відсоток ймовірності їхнього виникнення (тобто, на випадок дефолту позичальника).

Кредитні збитки детально розглянуті в МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Відображають їх у звітності, як знецінення фінансових активів (оскільки вони зменшують вартість активу). Або безпосередньо відображають у витратах періоду у зв’язку із знеціненням фінансового інструменту.

За правилами стандарту МСФЗ 9, очікувані кредитні збитки враховують у фінансовій звітності як оціночний резерв. Порядок знецінення стосується фінансових активів, які враховуються за амортизованою або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід.

Під знецінення можуть потрапити:

• видані кредити та позики;
• торгова дебіторська заборгованість
• заборгованість з фінансової оренди;
• вкладення в боргові цінні папери.

Якщо фінансовий актив розкривають за амортизованою вартістю, резерв створюють за рахунок прибутків і збитків. Оскільки він зменшує балансову вартість самого активу, його визнають в частині активів у Звіті про фінансовий стан. Якщо актив враховують за справедливою вартістю через ІСД, то оціночний резерв не зменшує вартість активу і його розкривають у резервах власного капіталу в Звіті про фінансовий стан.

Як бачимо, стандарти МСФЗ дають досить гнучкі інструменти не тільки для розкриття інформації про прибутки та збитки у фінансовій звітності, але й також для їхнього аналізу. Що дозволяє вчасно знизити кредитні ризики, побачити, де можна скоротити витрати та збитки, і тим самим, підвищити чистий прибуток.

Кожна компанія може формувати Звіт про прибутки та збитки у тій формі, яка найбільш об’єктивно та наочно відображатиме фінансові результати роботи підприємства. І що найголовніше — допомагатиме акціонерам та керівництву ухвалювати ефективні інвестиційні та управлінські рішення.

Пройдіть курс з МСФЗ, щоб почати працювати з фінансовою звітністю на рівні експерта, а також підтвердити отримані знання та навички міжнародними дипломами АСРМ і ACCA DipIFR.