Рік до виборів у Франції: чи переможе Ле Пен Макрона

Вражена коронакризою економіка перебуває у складному становищі, французькі військові пишуть йому листи про загрозу громадянської війни, а політичні експерти серйозно оцінюють шанси Марін Ле Пен виграти на президентських виборах навесні 2022 року.

Тож чи дійсно Франції загрожує громадянська війна, а Марін Ле Пен може перемогти? І чи чекає на Францію “чорний лебідь” на цих виборах?

Листи військових

Протягом останнього місяця однією з провідних тем у французьких ЗМІ стали листи військових, які попередили про загрозу “громадянської війни” у Франції.

Перший лист, який опублікував журнал Les Valeurs Actuelles у квітні, підписала низка відомих відставних військових, зокрема, командувач Іноземного легіону у 90-х роках.

Автор фото, Getty Images

80-річний відставний генерал Крістіан Пікмаль – №1 серед підписантів першого листа військових. Він командував Іноземним легіоном у 1994-1999 роках, а пізніше був керівником Національного союзу десантників

Другий лист, опублікований там же у травні, був анонімним, але стверджується, що писали військові на службі, які раніше воювали в таких гарячих точках, як Малі та Афганістан.

Головні тези зводяться до того, що у Франції зростає криміналізація передмість та вплив ісламістів. Підписанти пишуть, що Франція і для банд, і для релігійних фанатиків “є нічим іншим, як об’єктом сарказму, презирства і навіть ненависті”.

“Так, якщо вибухне громадянська війна, військові будуть підтримувати порядок на своїй землі, тому що їх про це попросять. Ніхто не може бажати такої жахливої ситуації. у Франції назріває громадянська війна, і ви це чудово знаєте”, – пишуть підписанти другого листа.

Лист завершується закликом до політиків та чиновників: “Дійте, пані та панове. Мова йде не про продовження ваших мандатів чи завоювання нових. Мова йде про виживання нашої країни, вашої країни”.

Автор фото, Getty Images

Марін Ле Пен робить все можливе, щоб її політичну силу сприймали як патріотичну та помірковану, і намагається завоювати традиційних правих, які роками голосували проти неї через політичний багаж родини Ле Пен і ультраправі погляди її батька

Уряд опубліковані листи засудив, прем’єр-міністр Жан Кастекс другий лист взагалі назвав “відкритим листом ультраправих”.

Для Макрона листи військових – неприємний сюрприз, бо демонструють низку проблем, які не вдалося вирішити за час його керівництва державою.

Це відбувається напередодні виборів 2022 року, коли чинний президент намагатиметься зберегти посаду, а лідерка ультраправих Марін Ле Пен, яка підтримала підписантів листів, її здобути. І на тлі злочинів релігійних екстремістів, які шокують Францію вже не перший рік.

Фактично листи військових дали старт президентській кампанії, а чинному президенту доведеться чимало попрацювати, щоб шальки терезів переважили на його користь.

Актуальні проблеми

Професор геополітики в ICN Business School (Париж) Александр Мельник в коментарі BBC News Україна розповідає, що багато проблем, які згадали військові у листах, дійсно є актуальними.

На його думку, у Франції політикам їх не вдалося розв’язати, а суспільство не хоче змінюватися відповідно до вимог часу.

“Взагалі французькій ментальності дуже важко пристосуватися до ситуацій, пов’язаних з повною відсутністю зон комфорту і впевненості у завтрашньому дні”, – вважає професор.

Як приклад він наводить відчайдушні спроби зберегти незмінною соціальну державу у той час, як немає економічного зростання і велика кількість людей живе на соціальну допомогу. Майже 6 млн людей є безробітними.

Марін Ле Пен перед голосуванням в 2017 році відвідувала Росію. А перед цим брала позику у російському банку

“Коли немає економічного зростання, економічні показники погіршуються, то звідки брати гроші на цю соціальну допомогу?” – зазначає він.

Науковець вважає тривожним і зростання злочинності, і пропаганду радикального ісламізму.

“Деякі квартали стали місцями, де правлять каїди (caïd – очільник банди. – Ред.), де не закон республіки діє, а закон каїдів, які торгують наркотиками. Радикальний ісламізм з одного боку, банди з іншого, а об’єднує їх ненависть до Франції, хоча ці люди переважно тут виросли”, – пояснює пан Мельник.

Ситуація за час пандемії лише загострилася. Загалом 71% французів, згідно з квітневим опитуванням Ifop-Fiducial для CNEWS та Sud Radio, вважають, що злочинність зросла за останні місяці. 48% з них виступають за позбавлення соціальної допомоги родин злочинців-рецидивістів, а 46% – за вислання злочинців-іноземців.

Згідно з цим же опитуванням, лише 26% французів вважають, що президент Макрон чотири роки ефективно діяв в сфері безпеки, 74% протилежної думки.

Автор фото, Getty Images

Церемонія пам’яті адміністративної співробітниці поліції Стефані Монферме. Її вбив у передмісті Парижа у квітні цього року джихадист з Туніса

Раніше, у грудні 2018 року, опитування OpinionWay показало думку французів про іслам та імміграцію. 60% опитаних заявили, що іслам є загрозою, водночас 53% назвали імміграцію джерелом збагачення культури, а 57% не погодилися з твердженням, що “діти мігрантів, народжені у Франції, не є справжніми французами”.

Рятівна армія?

Армія у Франції має один з найвищих рівнів довіри у суспільстві. Більше довіряють хіба що медикам.

Зростає популярність відновлення обов’язкової військової служби – 42% французів, згідно з опитуванням Ifop-Fiducial, це підтримують. Частина суспільства вважає, що призовна армія сприятиме національній єдності й запобігатиме злочинності.

Автор фото, Getty Images

Після першого листа військових, опитування Harris Interacive визначило, що 58% французів підтримують це звернення військових.

86% вважають, що у деяких містах та кварталах дійсно не діють закони, 84% заявили, що насильство зростає з кожним днем, 73% переконані, що відбувається дезінтеграція суспільства, а 49% підтримали втручання армії навіть без наказу, щоб зберегти порядок. Врешті-решт 45% погодилися, що у Франції в найближчому майбутньому буде громадянська війна.

“Військові сприймають себе честю нації. Але постає питання, чи мають вони право писати подібні листи, навіть, якщо вони мають рацію? Я вважаю, військові мають займатися армією, а політики політикою”, – каже Александр Мельник.

Він наголошує, що будь-які розмови про катастрофічні сценарії є перебільшенням.

“Тут дійсно є депресія на суспільному рівні і соціальний ліфт застряг. Відбувається “архіпелагізація” Франції і зникло розуміння спільного блага”.

“Проте реальної загрози громадянської війни у Франції немає. І час військових переворотів минув. Але є хвороба, яка підкосила французьке суспільство. Військові стали рупором цієї хвороби”, – каже науковець.

На його думку, частково відчуття катастрофи з’являється через домінування негативних новин у ЗМІ.

“В ЗМІ часто інформація зводиться до двох блоків. Covid-19, що само по собі не є позитивним, та злочини й насильство. Виникає сприйняття, яке посилюється ЗМІ, що ми живемо в суспільстві, де немає жодних перспектив, де земля йде з-під ніг”.

Професор каже, що всі напади та інші сумні новини – це реалії життя, але це не означає, що все життя французів тільки цим і сповнене.

Автор фото, Alexandre Melnik

Професор геополітики в ICN Business School Александр Мельник вважає катастрофічні сценарії громадянської війни чи військового перевороту перебільшенням

Він також звертає увагу на те, що листи військових опублікували в журналі Les Valeurs Actuelles, який вважають наближеним до Марін Ле Пен та ультраправих. Катастрофічні пророцтва вигідні цій політичній силі.

На думку Александра Мельника, військовим, які підписали листи, не загрожують якісь серйозні санкції. Натомість Емманюель Макрон демонструватиме політичний контроль над армією, що він вже зробив на камери під час довгої розмови з керівниками військових підрозділів на День перемоги союзників 8 травня.

“Я думаю, що Макрон зараз робитиме акцент на зменшенні відчуття небезпеки в суспільстві, намагатиметься боротись з насильством, розколоти правих і завоювати прихильність частини з них”, – прогнозує експерт.

Автор фото, Getty Images

Журнал Les Valeurs Actuelles, назву якого можна перекласти як “справжні цінності”, своїми матеріалами раніше вже викликав протести різноманітних груп у Франції. Учасники однієї з акцій у 2020 році звернулися до журналу: “ваші цінності – не наші цінності”

Ле Пен за крок від влади?

За рік до президентських виборів Емманюель Макрон, згідно з квітневим опитуванням Ifop, має довіру 37% французів, проте 60% йому не довіряють.

Водночас 75% людей, які проголосували за Макрона у першому турі виборів 2017 року – ним задоволені, а отже чинному президенту вдалося зберегти ядро своїх виборців.

Проте перспектива того, що лідерка ультраправих Марін Ле Пен увійде в Єлисейський палац, вже широко обговорюється експертами та ЗМІ.

21 квітня аналітичний центр Фонд Жана Жореса опублікував дослідження, яке газета Libération назвала “шокуючим”.

Автори дійшли висновку, що існує “обмежений, але цілком реальний ризик” перемоги Ле Пен на виборах навесні наступного року.

Опитування не залишають сумнівів в тому, що лідерка ультраправої партії “Національне об’єднання” (RN) – “Національного фронту”, який пройшов “ребрендинг” після поразки на виборах 2017 року – вийде в другий тур. ЗМІ обговорюють чинники її потенційного тріумфу і сили, які можуть перешкодити їй.

У 2017 році Ле Пен програла Емманюелю Макрону у фінальній битві через “республіканський фронт”. Йдеться про єднання виборців з різними політичними поглядами, які підтримують будь-якого опонента ультраправого кандидата.

Цей “фронт” добре спрацював у 2002 році, коли французи завдали удару по президентських амбіціях ультраправого лідера Жан-Марі Ле Пена, який програв Жаку Шираку у другому турі, отримавши майже 18%.

Трохи слабшим “республіканський фронт” був 2017 року, коли його доньці Марін Ле Пен вдалося набрати 34% у другому турі.

Зараз є побоювання, що тріщини у “республіканському фронті” стали настільки глибокими, що він не витримає.

Фонд Жан Жореса припускає, що “голосування проти Марін Ле Пен більше не є таким автоматичним, як раніше”.

Згідно з результатами опитування Haris Interactive, проведеного у квітні 2021 року, цілком можливо очікувати повторення дуелі Ле Пен-Макрон, кожен кандидат може отримати 26% у першому турі.

У другому турі Макрон може обіграти свою ультраправу суперницю, але відрив тепер невеликий – 54-46%.

Дослідники відзначили, що обранню Ле Пен може посприяти одна з наступних умов:

• помірковані праві виборці масово підтримують ультраправу кандидатку;
• Ле Пен та її партія “Національне об’єднання” “дедемонізуються” настільки, що ті виборці, які голосували за кандидатів, які не пройшли до другого туру, не підуть на дільниці;
• виборці відкидають голосування за Макрона в тій же мірі, що і за Ле Пен.

Нове обличчя Ле Пен

Оглядачі пишуть, що Марін Ле Пен багато працювала, щоб змусити себе і свою партію виглядати “нормально”.

Вона також прагне зробити свою передвиборчу програму “більш прийнятною”, зокрема, зачіпає екологічні проблеми, пише Libération.

У своїй статті у виданні L’Opinion ультраправа лідерка відкинула ідею “списання” боргів Франції: “Мій підхід до боргу прагматичний. Так, борг треба повернути”.

Автор фото, Getty Images

“Хай живе Земля” – написано на обличчі екоактивістки з Тулузи. Боротьба за прихильників зелених на виборах 2022 року буде шаленою – і з боку партії зелених, і з боку Макрона та Ле Пен, які теж намагаються продемонструвати себе як захисників довкілля

Аналізуючи логіку нової риторики, ділова газета Les Echos повідомила, що після відмови від ідеї виходу з ЄС і єврозони, яка лякала багатьох виборців під час виборів у 2017 році, ультраправа лідерка “засвоїла урок”.

Вона стає більш поміркованою щодо економіки. Тим самим Марін Ле Пен прагне залучити консервативний електорат, особливо пенсіонерів, які, як зазначає газета, “найменш захоплюються економічними авантюрами”.

Однак ця стратегія ризикована.

“Прагнучи занадто переконати [виборців] у своїй поміркованості та здатності керувати, Ле Пен ризикує притупити свою риторику. І, отже, демобілізувати антисистемних виборців, яких найбільше спокушає ігнорування виборів”, – зазначає газета Journal du Dimanche.

Протестний електорат проти Макрона

Справжня сила Ле Пен полягає в неприйнятті політики Макрона, вважають експерти.

Після чотирьох років перебування при владі, які відзначилися протестами жовтих жилетів, виступами проти пенсійної реформи, а також пандемією Covid-19, нинішній президент перебуває на тонкому льоду.

“Хоча нинішній президент має досить високий рейтинг в цей період п’ятирічного терміну, ми не повинні випустити з уваги той факт, що його також особливо ненавидить значна частина електорату”, – пишуть дослідники Фонду Жана Жореса.

Автор фото, Getty Images

“Макрон, забирайся!” Демонстрації “жовтих жилетів” у 2018-2019 роках, які підтримали і ліворадикали, і Марін Ле Пен, були ударом по політиці Макрона

На думку політолога Жерома Фурке, електорат Макрона змістився вправо.

“Багато з тих, хто голосував за нього і хто прийшов зліва, залишили його, тому що вони побачили, що центр ваги змістився”, – сказав він радіо Europe 1.

Le Monde пише, що план Макрона полягав у тому, щоб “викачати” електорат в правоцентристської партії “Республіканці” і навіть завоювати деяких прихильників Ле Пен.

Однак план може не спрацювати. Про це свідчать результати місцевих виборів 2020 року, на яких кандидати в мери від партії Макрона зазнали поразки у всіх великих містах.

“Хоча серед лівих виборців негативні емоції більше пов’язані з Ле Пен, ніж з Макроном, в правому таборі ситуація протилежна. Прихильники партії “Республіканці” висловлюють більше негативних емоцій щодо Макрона, ніж щодо Ле Пен”, – наголошується в доповіді Фонду Жана Жореса.

Чи чекати на “Чорного лебедя”

До виборів лишається ще рік, пандемія досі триває, і все ще є шанс, що передвиборчі перегони переверне з ніг на голову “чорний лебідь”.

Перед виборами 2012 та 2017 років сталися скандали, які призвели до падіння кандидатів, яких вважали фаворитами.

Основні ліві та праві партії ще не провели праймеріз і не оголосили своїх кандидатів. Були заклики від зелених, які домоглися значних успіхів на торішніх місцевих виборах, вибрати єдиного кандидата, що представляє всі ліві сили.

Квітневе опитування Ipsos показало, що потенційні кандидати від Соціалістичної партії, від ліворадикальної “Непокірної Франції” та від зелених – мають від 8% до 10% підтримки виборців кожен.

Автор фото, Getty Images

Популярність Едуара Філіпа лише зросла після його відставки

Також є питання, чи буде балотуватися Едуар Філіп, популярний експрем’єр-міністр, який очолював уряд перші три роки правління Макрона.

Якщо він братиме участь, то може стати одним з лідерів правого табору і забрати правих виборців у Макрона з-під носа.

Згідно з травневим опитуванням Elabe для Les Echos, Едуару Філіпу довіряють 53% французів – більше, ніж будь-якому іншому політику.

Проте, якщо “чорного лебедя” не буде, очікується запекла політична битва, в якій Марін Ле Пен може отримати голоси “протестних виборців”.

На думку професора Александра Мельника, традиційні праві та ліві партії зараз надто розрізнені, тому вибори будуть протистоянням двох найсильніших.

“Все йде до того, що буде нова дуель Макрона та Ле Пен. Я можу заздалегідь передбачити, що переможцем буде Макрон”, – впевнений він.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Вибори у Франції: Макрон та Ле Пен йдуть на другий тур

За даними перших екзитполів, Макрон набрав 28,1% голосів у першому турі голосування, а його суперниця Ле Пен – 23,3%.

На третьому місці – кандидат від лівих Жан-Люк Меланшон із 20,1%. Правий політик Ерік Земмур набирає близько 7,2% голосів і вже заявив, що підтримає Ле Пен.

Аналітики вважали можливим такий розвиток подій. Опитування перед голосуванням показували, що Макрон залишається фаворитом, але він випереджав Ле Пен лише на шість відсотків.

Ті ж опитування показували, що головною турботою виборців стала купівельна спроможність – на тлі різкого зростання цін на енергоносії та інфляції. Ле Пен успішно зосередила на цьому свою кампанію, тоді як Макрон більше переймався війною в Україні та європейською реакцією на те, що відбувається.

Таким чином, у другому турі зустрінуться ті самі кандидати, що й у 2017 році. Тоді Макрон набрав близько 66% голосів, а Ле Пен – близько 33%.

П’ять років тому Макрон легко переміг Ле Пен, але, хоча він і продовжує домінувати у французькій політиці, на цих виборах на 44-річного президента чекає запекла боротьба.

На посаді президента Макрон провів низку реформ, зокрема, спростив для компаній процес звільнення працівників, знизив податки і ввів жорсткі закони про безпеку для боротьби з тероризмом. Але йому довелося відмовитися від запропонованого податку на паливо у 2018 році після кількох тижнів заворушень “жовтих жилетів”.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!