Огірок

Однорічна трав’яниста рослина з родини гарбузових, овочева культура.

Огірок звичайний (Cucumis sativus) — вид одомашнених овочів з родини гарбузових і найчастіше є об’єктом тепличного сільського господарства.

Огірок з’явився в культурі понад 6 тис. років тому. Батьківщина цього виду — тропічні і субтропічні райони Індії і Китаю, де він досі росте в природних умовах. Уперше почали вирощувати огірки в Гімалаях.

Першу згадку про огірки знайшли в письменах стародавніх єгиптян.

Ця культура — найближчий родич сучасної дині.

Згадані в Біблії як овоч Єгипту (Числа 11:5). Відомо, що у 200 році до н. е. огірки були завезені з Персії до Китаю.

Своєю назвою огірки зобов’язані древнім грекам, які називали культуру «агурос», що в перекладі означає недозрілий або незрілий. Ця культура, одна з небагатьох, плоди якої вживаються в недозрілому вигляді.

Плід огірка за всіма характеристиками технічно можна назвати ягодою, адже огірки мають м’яку шкірку, соковитий м’якуш і велику кількість насіння. Це підтверджується і тим, як росте рослина, — у вигляді плетених трав’янистих стебел.

А ось у країнах Азії, особливо в Індії, огірок називають фруктом, оскільки його не використовують для салатів, а як особливий десерт.

Ми називаємо огірок овочем, адже в побуті зазвичай овочами звикли називати усі їстівні частини рослин, які ми вирощуємо на городах і в теплицях. А в той час ягоди для нас — це солодкі й дрібні плоди.

Біологічні характеристики

Огірок — найбільш тепло-вимоглива овочева культура. Для нормального росту йому необхідна температура 25-27°С.

При температурі нижче 15°С розвиток рослин затримується. Тривалий вплив температури 8-10°С може загубити огірки. Морози рослини огірка абсолютно не переносять. Найбільш чутливі до холоду молоді сходи — у фазі сім’ядоль. Потім їх стійкість до холоду значно підвищиться. Цвіте огірок при температурі 14-16°С. Найкраща температура для цвітіння і запліднення квіток огірка — 18-21°С.

Огірок вимогливий до вологості грунту і повітря. Вологість грунту повинна бути в межах 60-80% від найменшої вологоємності, а відносна вологість повітря 70-80%.

Огірок любить поливи. І хоча він тіньовитривала рослина, але вимоглива до світла, в умовах захищеного грунту добре реагує на додаткове освітлення.

Стебло (батіг) п’ятигранне, борозенчасте, опушене. Залежно від довжини стебла розрізняють довгоплетисті сорти (> 150 см), короткоплетисті (

Довжина стебла і число бічних пагонів в значній мірі змінюються залежно від сортових особливостей та умов вирощування. Є кущові, сланкі і карликові сорти.

Листки черешкові, варіюються в межах рослини за розміром і формою. Розташування листя почергове. Нижні листки відрізняються від наступних меншими розмірами і за округлістю форми. У пазухах третього-четвертого і наступних листків утворюються вусики, в пазухах формуються чоловічі та жіночі квітки.

Коренева система огірка стрижнева, проникає в ґрунт на глибину до 80-120 см. Основна маса її сильно розгалужена в орному шарі (15-40 см), який добре прогрівається. Бокові корінці розростаються в діаметрі до 260 см.

Огірок легко утворює додаткові корені з підсім’ядольного коліна і вузлів стебла. З початку проростання насіння характерно значне випередження формування кореневої системи в порівнянні з надземною частиною.

Суцвіття щиток.

Огірок — рослина однодомна, що утворює чоловічі і жіночі квітки. Число жіночих квіток у вузлі може бути різним — 1-2 і кілька (щиток). Чоловічі квітки утворюються в більшій кількості.

Чоловічі і жіночі квітки можуть формуватися в окремих вузлах (чоловічі та жіночі вузли) або в одних і тих самих (змішані). В пазухах нижніх листків утворюються переважно чоловічі квітки.

У міру руху вгору по стеблу співвідношення чоловічих і жіночих вузлів зміщується в бік останніх. Самі верхні вузли головного стебла, як і вузли гілок вищого порядку, можуть бути тільки жіночими.

Партенокарпічні огірки вирощують в умовах відсутності запилення: в ізольованих теплицях, під герметично вкладеним нетканим матеріалом, у зимових теплицях.

У деяких партенокарпічних сортів при запиленні насіння зав’язується не рівномірно по всій площі, а у верхній частині плоду, тоді огірки виходять пузаті, гачкуватої та грушеподібної форми.

Опис сортів огірка містить також поняття жіночий тип квітування, тобто переважання на рослинах жіночих квіток і мала кількість або відсутність чоловічих.

Чоловічі квітки, так звані «пустоцвіти», потрібні, щоб запилювати жіночі квітки, які не мають тичинок і відрізняються від чоловічих наявністю «зав’язі». Тому якщо сорт із жіночим типом квітування не є партенокарпічним, йому потрібно для запилення підсаджувати кілька рослин змішаного типу квітування. І навпаки, якщо висаджувати всі сорти з жіночим типом квітування, ці сорти мають бути партенокарпічними. Практично всі сучасні тепличні гібриди мають жіночий тип цвітіння.

Останнім часом усе більше з’являється сортів з букетним, або пучковим плодоношення — коли в пазусі листка розвивається не одна, а відразу кілька зав’язей, це, як правило, короткоплідні сорти з інтенсивним плодоношенням, які вимагають ретельного догляду. З таких сортів збирають численні маленькі огірочки, т.з. корнішони чи пікулі.

За розміром плоди огірків поділяють на 3 категорії: зеленець (довжина 9,1-12,0 см у відкритому ґрунті і 9,1-30,0 см — у закритому), корнішон (5,1-9,0 см) і пікуль (довжина 3-5 см).

Технічна стиглість зеленця бджо-лозапильних сортів і гібридів у відкритому ґрунті настає через 8-10 діб, а в закритому — 5-10 діб після запилення, тоді як пікулів — через 1-3 доби залежно від погодних умов та інтенсивності плодоношення рослин. За скоростиглістю (від з’явлення сходів до першого збору) сорти та гібриди огірка поділяють на ультраранні (до 40 діб), ранні (41-45 діб), середньоранні (46-50 діб), середньостиглі (51-55), середньопізні (56-60) та пізньостиглі (понад 60 діб).

Поверхня плоду — важлива сортова ознака, варіює від неопушеної гладкої до ребристої і горбкуватої з шипами.

Опушення (шипи) може бути простим, складним і змішаним.

Забарвлення плоду коливається від білого до темно-зеленого. Забарвлення шипів може бути білим, коричневим або чорним. Плоди з чорним опушенням відносно швидко жовтіють, втрачаючи товарний вигляд.

Плоди необхідно прибирати щодня або через день, не допускаючи їх переростання. Перерослі плоди гальмують розвиток молодих зав’язей, в результаті чого вони всихають. Систематична прибирання підвищує врожайність культури.

Практичне використання

Зазвичай огірок називають однією з найважливіших, найбільш улюблених і найцінніших для вживання в свіжому вигляді овочевих культур.

Ця культура є однією з найбільш улюблених і найцінніших для вживання в свіжому вигляді.

Цей незамінний для організму людини овоч дуже смачний. Цінуються огірки в основному за їх смакові якості. Смак і запах свіжих плодів огірка обумовлений наявністю в них вільних органічних кислот і ефірного масла. При споживанні огірків підвищується апетит, поліпшується засвоєння їжі організмом.

Крім харчової цінності огірок ще має цінність для медицини. З часів Гіппократа за цим овочем закріпилася слава цілющої рослини. Огірки рекомендують вживати при поганому апетиті і зниженій кислотності. Плоди огірка допомагають засвоєнню білків і жирів з іншої їжі. Клітковина огірків частково допомагає виведенню холестерину з організму, тим самим попереджає розвиток атеросклерозу.

Поєднання в свіжих огірках малої енергетичної цінності з насиченістю мінеральними солями і вітамінами корисно людям, що страждають ожирінням. Низка і загальна калорійність огірків. Один кілограм огірків містить лише 3% калорій, необхідних людині протягом доби. Збільшуючи об’єм їжі, плоди створюють відчуття насичення, сприяють поліпшенню обміну речовин.

Агрономічні особливості

Висадка: травень

Збір врожаю: липень

Тривалість: 40-70 днів

Хороші попередники: томат, баклажан, картопля, ріпчаста цибуля, бобові, шпинат, ревінь, рання капуста, цвітна капуста, буряк, морква, зелень.

Невдалі попередники: огірок, кабачок, гарбуз, патисон, диня, кавун.

Гібриди огірків можна вирощувати практично на всіх типах грунту, що мають достатній дренаж та аерацію. Але для отримання стабільних врожаїв кращими є супіщані, легкі або середні суглинки з високим вмістом органічних і мінеральних добрив. Реакція грунту повинна бути нейтральною або слабонейтральною (рН 6,5-7,4).

Найвищі врожаї огірків отримують на якісно удобрених родючих ділянках з нейтральною або злегка підвищеною кислотністю.

Обробіток грунту

Для вирощування огірків у відкритому грунті на присадибній ділянці варто готувати місце наступним чином. З осені ділянки під огірки перекопують і вносять органічні добрива, навесні розпушують. Якщо гній не було внесено восени, то перегній розкидають ранньою весною, і перекопують землю на глибину в багнет лопати.

Від моменту танення снігу і до посіву огірків необхідно стежити за рихлістю грунту і відразу ж видаляти бур’яни, які пробиваються. Мінеральні добрива вносять в середині травня, перекопують грунт, розрівнюють граблями верхній шар і приступають до посадки.

Огірки можна вирощувати як розсадним, так і безрозсадним способом.

Перед висівом насіння огірків рекомендується підготувати. Для початку необхідно відібрати велике і повноцінне насіння, а потім замочити його на 20 хвилин в солоній воді. Для приготування розчину потрібен 1 л води і 50 г самої звичайної кухонної солі. Непридатне до висадки насіння спливе на поверхню і його можна буде викинути. Решту на дні сміливо можна висаджувати.

Щоб вирощування огірків на відкритому ґрунті було успішним, перед посадкою рекомендується замочити насіння на 1 добу в розчин з добривом або прогріти його.

Висівати та висаджувати огірки слід після того, як мине загроза заморозків і грунт прогріється до +14…+15°С. Можна висадити розсаду у відкритий грунт раніше, але під тимчасові плівкові укриття. Це дозволить прискорити плодоношення огірків у відкритому грунті на два тижні. Розсада повинна бути 2-3-тижневою і мати 2-3 справжніх листа.

Оптимальний час для висівання насіння огірків у відкритий грунт — середина травня. Грядки необхідно розміщувати на відстані 80 см або 1 метр один від одного. Глибина висадки — близько 2 см, а інтервал між ямками в ряду — 15 см. В одну ямку потрібно висівати не більше 2–3 шт. насіння. Огірок — це повзуча рослина і для повноцінного формування стебла йому необхідно більше простору, ніж прямо зростаючим культурам.

Висаджувати насіння потрібно на глибину не більше 2,5 см.

Після появи сходів рослини огірка ростуть спочатку досить повільно, що пов’язано з малим розвитком їх кореневої системи. Перший справжній листок з’являється лише через 5-10 діб після появи сходів. Після 7-8 листка залежно від сорту (гібриду) починають утворюватися пагони першого порядку.

Особливості догляду

Правильний догляд за огірками у відкритому ґрунті передбачає всього чотири пункти:

Поливати необхідно теплою водою. Для цього можна встановити на ділянці ємність, в якій вода буде нагріватися протягом дня. Робити це краще ввечері, коли спадає спека. Якщо поливати огірки в обід, під палючим сонячним промінням на ґрунті утворюється кірка, через яку паросткам буде складно пробитися.

Якщо ж кірка виникла, то краще за все зробити кілька проколів вилами. Коли паросток огірка перетворився в повноцінний кущ, необхідно зменшити кількість води, інакше рослина пустить увесь ріст на формування неплодоносних стебел.

Також необхідно ретельно виполювати бур’яни, які закривають сонце і крадуть вологу.

Кількість елементів живлення (в легкодоступній для рослини формі) в землі повинно бути достатньою, оскільки коренева система огірків розташовується у верхніх шарах грунту і характеризується відносно великою швидкістю їх споживання.

За невеликий період вегетації огірки створюють не тільки потужний листовий апарат, але і безліч плодів. Ось чому необхідно внесення достатньої кількості органіки, яка, розкладаючись, поставляє корінню додаткові порції вуглекислоти.

На початку вегетації рослини засвоюють інтенсивніше інших елементів азот, а в період утворення батогів і плодоношення — калій.

Тому навіть на структурних високородючих грунтах потрібне внесення добрив. На родючих чорноземних грунтах огірки насамперед відгукуються на азотні добрива. Найбільший урожай на чорноземах забезпечується шляхом внесення органічних добрив, які, будучи гарним постачальником не тільки азоту, фосфору, калію, але й інших макро-і мікроелементів. Дози мінеральних добрив головним чином залежать від аналізу вашого грунту, вмісту в ньому азоту, фосфору, калію.

За період вегетації необхідно провести не менше 2-3 підживлень (в період бутонізації і початку цвітіння огірків). Як показує практика, на піщаних і супіщаних грунтах всі добрива краще вносити методом фертигації (через систему крапельного зрошення).

Підживлення необхідно робити один раз на десять днів. Для цього підходить коров’як або аміачна селітра.

Якщо кущики зацвітають, то рекомендується додавати в підгодівлю калійну сіль і суперфосфат. Також сприятливо впливає на огірки в період цвітіння і так звана рідка підгодівля, яка містить мікродобрива. Поливати огірки рідкими добривами необхідно ввечері або на ніч. При цьому важливо стежити, щоб розчин не потрапив на листя або стебла, в іншому випадку в місці попадання під сонячними променями на рослині утворюється хімічний опік. Якщо все-таки кілька крапель потрапило на листочки, потрібно змити їх водою з лійки або шлангу.

Після того, як огірки политі рідкими добривами, під них насипають родючий ґрунт. Рихлити землю категорично не рекомендується, оскільки коріння рослини знаходяться в верхньому шарі і їх дуже легко пошкодити.

Шкідники

• Баштанна (бавовникова) попелиця
• Велика картопляна попелиця
• Персикова зелена (оранжерейна) попелиця
• Нематода галова північна
• Буряковий клоп
• Баштанна корівка
• Біла подура (грибна подура)
• Динна муха
• Муха паросткова
• Кліщ павутинний звичайний
• Совка городня
• Совка озима
• Трипс тютюновий (цибулевий)
• Мінер пасльоновий
• Огірковий комарик
• Теплична білокрилка

Шкідники с/г культур: повний опис, характеристики, захист

Огірок Сатіна f1: характеристика, правила посадки та способи догляду

Сорт огірків Сатіна f1 – ранньостиглий гібрид, який був розроблений у 2007 році. Головним постачальником є ​​Нідерландська селекцинно-насінницька компанія Нунемс. Вже 2009 року огірок Сатіна f1 з’явився у державному реєстрі нашої країни. Терміни дозрівання f1 – 35-40 днів, тому сорт досить рано почне тішити врожаєм. Огірки даного сорту партенокарпічні, це означає, що Сатіна не потребує запилювачів.

Опис куща та плодів

Переважає жіночий тип суцвіть. Кущ середньорослий, заввишки – 1-1,5 м заввишки, тип зав’язі букетний. Рослина індетермінантна, це означає, що зав’язь не заважатиме зростанню головного стебла. Зазвичай, в одному зв’язуванні формується від 6 до 8 плодів. Листя широке, яскраво-зеленого кольору, хвилясте по краях. Показники врожайності високі – 4-5 кг на 1м2. Для висадки підійдуть оранжереї, парники, теплиці та відкритий ґрунт.

• мають циліндричну, витягнуту форму;
• вага одного зеленця – 80-100 г;
• довжина – 10-12 см.

Форма рівна, без викривлень. Яскраво виражена бугристість і розпушування. Шкірка тонка, без гіркоти та порожнеч. На зрізі видно дрібні білі кісточки. Уздовж плоду можна побачити білі смужки довжиною 2 див.

Огірки цього сорту можна консервувати, маринувати чи додавати до салату. Смак солодкий, без кислинки.

Опис сорту

Сатина f1 огірок містить вид запилення:

• Цей вид – партенокарпічний. Головна його перевага в тому, що для запилення не потрібні комахи. Так що можна спокійно висаджувати огірочки цього виду в оранжереях та парниках. Він ідеально підійде як для індивідуального, так і для промислового вирощування.
• Перші плоди з’являться через 35-45 діб з етапу виникнення сходів. Кущики середньоплетисті, жіночого вигляду, мають посередню силу збільшення. Індетермінантний вид рослини, тобто квіткова зав’язь не може припинити зростання стебла.
• Сорт голландських огірків «Сатина» має велике листя інтенсивного зеленого кольору. Самі огірочки мають правильну трубчасту форму.
• Плоди досить малі, проте не сплющені. На поверхні зеленців існують великі горбки з шпильками білого кольору. Маса плоду може досягати 110 г. М’якуш апетитний, насичений і хрумкий. Насіння огірків ніжне і досить невелике. У порожнині огірка немає порожнеч, що добре позначається на маринуванні та засолюванні.

Технологія вирощування мало чим відрізняється від інших сортів. Спершу визначають терміни посіву. Зазвичай, це середина квітня. Іноді посадку рекомендують робити раніше. Період вирощування становитиме 20-30 днів.

Зверніть увагу! Перед формуванням розсади необхідно відкалібрувати насіння та продезінфікувати їх. Хоча багато виробників стверджують, що насіння їх фірми вже знезаражене, не нехтуйте цією процедурою, адже від неї залежатиме якість огірків. Для цього їх поміщають у розчин марганцівки чи перекису на 15-20 хвилин.

Місткість не повинна бути дуже тісною, щоб не пошкодити кореневу систему рослини. Оптимальним варіантом будуть пластикові баночки з-під йогурту чи сметани. Вони необхідно проробити невеликі дренажні отвори. Великою популярністю також користуються торф’яні стаканчики. Купити їх можна у будь-якому квітковому магазині.

Ґрунт – дуже важливий елемент формування розсади. Її можна підготувати самостійно або купити готовий субстрат у магазині. Але варто пам’ятати, що покупний може бути не зовсім якісним. Для ґрунту знадобиться:

Після підготовки заміряють кислотність ґрунту та проводять знезараження, адже в ньому можуть зберігатися суперечки шкідливих грибків. Як дезінфікуючий засіб підійде розчин марганцівки. Потім ґрунт потрібно присмажити мінеральними добривами, оскільки вони сприяють формуванню кореневої системи та підвищенню імунітету рослини. Зі звичайних добрив можна внести 90 г нітрофоски.

Посів у ємності починають із прокладки дренажу. Потім зверху висипається чистий ґрунт (приблизно 2/3 ємності). Склянку із землею ставлять на піддон, дають стекти зайвій воді. На зволожений ґрунт поміщають 2-3 насіння. Трохи пізніше, коли вони зійдуть, потрібно залишити одне, те, що розвивається швидше та краще. Зверху насіння присипають грунтом і трохи утрамбовують. Деякі фермери радять накривати огірки плівкою, інші кажуть, що це їм зашкодить, адже в таких умовах є ризик виникнення підвищеної вологості.

Гідності й недоліки

Основні переваги гібрида «Сатина F 1»:

• Видатні смакові якості;
• Висока товарність плодів;
• Можливість транспортування на будь-які відстані;
• Вирощування у будь-яких умовах;
• Партеногенез.

З недоліків гібрида необхідно зазначити:

• Відносно низька врожайність (порівняно з іншими індетермінантними гібридами);
• Чи не найнадійніший захист від захворювань гарбузових культур;
• Висока вартість насіння за потреби щорічно оновлювати насіннєвий фонд.

Догляд та температурний режим

Сходи з’являються вже п’ятого дня після посіву. Тому горщик потрібно поставити на місце із гарним освітленням. Нестача світла погано позначиться на якості майбутніх огірків і призведе до їх витягування.

Температурний режим також дуже важливий. Нестача тепла може призвести до загибелі саджанців, тому на початку температура не повинна бути нижче +23-25 ​​оС. Через деякий час можна знизити температуру до +18-20. Через тиждень можна починати загартування. Для цього виносять горщики на вулицю або відкритий балкон, щоб вони звикали до низьких температур. Починати потрібно з 5 хвилин на день, поступово збільшують час до 20-30 хвилин.

Полив та підживлення розсади:

1. Перший полив можна провести на п’ятий день із моменту появи сходів. Щоб за цей час ґрунт не пересох, його обприскують.
2. Надмірної вологості допускати не можна, інакше почнеться загнивання кореневої системи.
3. Підживлення потрібні в тому випадку, якщо грунт був недостатньо добрив. Оскільки період формування огірків нетривалий, можна обійтися і них.
4. Якщо ж виникла потреба, то краще скористатися деревною золою. Вона дуже корисна як для розсади, так і для дорослих кущів.

Розчини для підживлення не повинні бути концентрованими, інакше є ризик обпалити рослину. Після підживлення ґрунт поливають чистою водою, а зверху викладають шар мульчі.

Пересадка зазвичай відбувається на 25-30 день, коли сформуються перші 4-5 листя. На грядці викопують невеликі заглиблення, куди будуть пересаджувати рослини. Торф’яні стаканчики опускають на глибину 30-40 см. Але так, щоб край ємності був на 1 см вище за поверхню землі, після чого рослини поливають теплою водою.

Якщо для вирощування використовувалася пластикова тара, необхідно розігнути краї та дно (попередньо його можна прорізати), а потім «виштовхнути» рослину в лунку, але її необхідно зволожити.

Огірок Сатіна f1: опис та відгуки, технологія вирощування сорту, врожайність

Сорт Сатіна F1 виведений він у 2007 році селекціонерами нідерландської, а до державного реєстру його включили у 2009 році. Це партенокарпічний гібрид.

Його популярність обумовлена ​​смаковими якостями зеленців та високою врожайністю. Самозапильний, і, отже, підходить як для відкритого ґрунту, так і для теплиць.

Належить до сортів раннього дозрівання, в середньому час отримання плодів з моменту появи паростків становить 35-45 днів.

Опис

Огірок Сатіна F1 має генеративний тип запилення, тобто для цього комахи не потрібні. Дорослі рослини є середньоплетистими кущами необмеженої висоти, причому на процес росту рослини не впливає факт появи квіткових зав’язей. Листя велике, насиченого зеленого кольору. Формування пучкового зав’язі. Кожен кущ зав’язує від 6 до 8 плодів.

• довжину 10-12 см;
• вага 95-105 г;
• циліндричну форму;
• великі горбки на темно-зеленій ніжній шкірці.

М’якуш у них хрумкий, без гіркоти. Вони хороші як для вживання в сирому вигляді, салаті, так і для засолювання.

Вони не лише смачні, а й корисні. Огірки цього сорту багаті на вітаміни А, В і С, а також містять:

Рясна врожайність (4-5 кг з одного м2, якщо на ньому розташовані по 3-4 саджанці) сприяє його вирощуванню у промислових цілях. Крім високої врожайності, прекрасного смаку плодів, універсального застосування, як позитивні якості гібриду можна назвати легкість догляду за рослинами та стійкий імунітет до деяких хвороб.

У гени огірків цього сорту вбудований стійкий імунітет до наступних хвороб:

Як негативна риса Сатіна F1 можна назвати неможливість самостійно зібрати насіння.

Огірки цього сорту можна садити відразу на відкриті грядки або вирощувати спочатку розсаду, яку потім пересаджувати на постійне місце. Незалежно від використовуваного способу посадки, гібрид добре приживається у відкритому ґрунті та приносить чудовий урожай.

Якщо насіння відразу висівають у ґрунт, необхідно дочекатися, коли температура грунту буде від 16 до 18 оС. Перед посадкою ґрунт треба перекопати та внести до нього комплекс мінеральних речовин.

Потім необхідно підготувати лунки під насіння та заповнити їх торфом. Посів краще проводити увечері, після заходу сонця. При цьому насіння треба помістити на глибину 1,5-2 см, трохи полити і накрити плівкою.

Плівку прибирають після появи сходів.

• треба продезінфікувати насиченим розчином марганцівки;
• у їхніх денцях проробити невеликі дренажні отвори для відтоку зайвої вологи.

Потім горщики заповнюють торфом, змішаним з перегноєм і тирсою в рівних частках і проливають гарячим розчином марганцівки для знищення хвороботворних мікроорганізмів, що містяться в землі. У підготовлений таким чином ґрунт:

• на глибину 1,5 см поміщають насіння;
• присипають їх ґрунтом;
• ущільнюють;
• поливають відстояною водою;
• накривають плівкою;
• встановлюють у добре освітленому приміщенні.

Температура повітря у цьому приміщенні має бути від 25 до 27 оС.

Як тільки з’являться паростки, необхідно переставити ємності на підвіконня та забезпечити їм цілодобове освітлення протягом перших трьох діб життя. Як додаткове освітлення можна використовувати спеціальні фітолампи.

Тепер температура в приміщенні має бути від 20 до 22 оС, інакше паростки витягнуть у довжину і стануть слабкими.

Поливати розсаду треба теплою відстояною водою за допомогою столової ложки або дрібної лійки у міру того, як верхній шар ґрунту пересихатиме. Захоплюватися поливом не слід, щоб паростки не захворіли на хворобу чорна ніжка.

Щоразу після поливу поверхню землі треба розпушувати. Глибоко лізти не слід, щоб уникнути пошкодження корінців. Але розпушувати треба обов’язково, щоб у землю краще проникав кисень і зміцнював імунітету паростків. У середині періоду росту розсади та перед пересадкою на постійне місце зеленці слід підгодувати спеціальним рідким добривом.

Через місяць після того, як з’являться паростки, треба пересадити огірки на місце. При цьому температура ґрунту, в яку будуть пересаджені рослини, не повинна бути нижче 16 оС.

Ідеальний тип ґрунту для цього сорту огірків – суглинистий. Основна властивість такого ґрунту – повітропроникність, яка дуже важлива для повноцінного розвитку огірків.

Рослини садять рядами, відстань між якими 60 см. При цьому, якщо висадку виробляють у теплицю, то відстань між саджанцями в одному ряду – 15 см, а якщо у відкритий ґрунт, то 60 см.

Ряди треба робити завдовжки від 60 до 70 см.

Ґрунт потрібно попередньо підготувати. Її необхідно:

Після посадки рослини треба полити відстояною водою кімнатної температури, після чого зволожувати та підгодовувати саджанці не слід, щоб вони могли укоренитися на новому місці.

Вас може зацікавити: При подальшому догляді дуже важливо правильно, регулярно та своєчасно поливати рослини, розпушувати та прополювати грядки. Полив виробляють у міру пересихання верхнього шару.

Важливо, щоб вода потрапляла під корінь, не заливала саджанці і потрапляла на листя. Щоб грядки довше зберігали вологу, їх можна замульчувати соломою або тирсою.

Найкраще для поливу огірків використовувати краплинну систему. У такому випадку рослини не відчуватимуть браку вологи, але одночасно вологість не перевищить норму. Після кожного поливу потрібно розпушувати грунт і прополювати грядки, оскільки бур’яни забирають із землі багато поживних речовин, які б піти на харчування огірків.

Підгодовувати огірки потрібно тричі за весь період вегетації:

1. Під час цвітіння. Потрібно підгодувати рослини комплексом мінеральних речовин з переважним вмістом фосфору та азоту.
2. У момент зав’язі плодів. Для підживлення використовують органіку, наприклад, коров’ячий гній, розведений водою у співвідношенні 1 до 15.
3. Під час плодоношення. У цей період у підживлення додають калійні солі для швидшого дозрівання плодів.

При появі від 5 до 7 листя саджанці треба прив’язати до сітки, в кожному ряду встановити металеві опори на відстані 4 м один від одного і протягнути між ними дріт, до якого прикріпити пластикову сітку.

Для отримання максимального врожаю рослини треба формувати в 1 стебло, видаляючи при цьому всі інші пагони.

Нові пагони слід регулярно видаляти кожні десять днів.

Якщо огірки Сатіна F1 погано ростуть, то найчастіше це говорить про нестачу чи надлишок вологи. Занадто вологий ґрунт дуже шкідливий рослині. При підвищеній вологості, батоги розростаються, а плодоношення припиняється. Ознаки, якими можна визначити, що рослині не вистачає того чи іншого елемента, такі:

1. Якщо не вистачає азоту, то листя спочатку бліднуть, а потім жовтіють і опадають.
2. При нестачі фосфору листя темніє, набуває фіолетового відтінку, а потім потім чорніє.
3. Дефіцит калію призводить до того, що по краю листя з’являється оздоблення, спочатку світло-зелене, потім воно стає бурим і потім коричневим, а в центрі пластини з’являються плями.
4. Коли мало кальцію, то це виявляється у слабкому зростанні, поникненні та відмиранні верхівок.
5. Якщо рослині потрібен магній, то на листі між жилками з’являються жовті плями, а самі листя листя буріє і відмирає.
6. Недолік заліза виявляється у тому, що листя набуває світлого відтінку, а потім жовтіє, але не скидається. Найгірше почувається листя на верхівці стебла.
7. Якщо мало міді, то темніють кінчики листя.
8. При дефіциті бору відмирають верхівкові бруньки, опадає листя, не настає цвітіння.

У період росту та плодоношення огірків, треба боротися зі шкідниками. Для цього можна, наприклад, обробити листя та стебла рослин мильним розчином, приготованим із шматка господарського мила, розчиненого у відрі з теплою водою.

Для боротьби з борошнистою росою використовують спеціальні препарати, такі як, наприклад, імуноцитофіт.

А з деякими захворюваннями боротися майже неможливо, але можна запобігти. Наприклад, щоб не допустити кореневої гнилі, необхідно стежити, щоб коренева шийка рослин не була заглиблена. Вона має бути оголена.

Відгуки

Дачники стверджують, що цей сорт огірків дуже просто доглядати, йому не потрібно частого підживлення. Вони залишають відгуки про сорт.

Я 3 рази вношу добрива, а поливаю при необхідності, так, щоб грунт пересихав. Якщо вона трохи волога, то вже не поливаю. Я саджаю на початку травня, і з усіх сортів, Сатіна F1 дозріває раніше за всіх інших.

Інші огірки я саджу вже коли стає зовсім тепло, а він стійкий до перепадів температури. А огірочки з нього виходять красиві, темно-зелені, ароматні та солодкі.

Я завжди використовую цей сорт огірків. При його вирощуванні є позитивні та негативні моменти. Полюси, звичайно, в тому, що огірки завжди виходять смачні і щільні. Вони дуже добре підходять для засолювання та для приготування маринованих огірків.

Тонкошкірі, хрусткі, чудові на смак огірочки. А мінус у їхній примхливості. Тут все важливо, все має значення: і ґрунт, і полив, і освітленість. Ледве воду переллєш – і відразу коренева гнилизна з’являється. Тому не можна заздалегідь сказати, скільки збереш огірків.

Мені сподобався сорт Сатіна F1 тим, що його можна маринувати у вигляді маленьких корінців. Цього року я посадила лише дві упаковки і зібрала величезну масу маленьких огірків. Маринуються вони добре і виходять дуже смачними. Але дуже важливо правильно їх доглядати, вчасно поливати, розпушувати і підгодовувати.

Вибір сортів огірків величезний. Нелегко зупинити свій вибір на одному ґатунку. Проте, сорт Сатіна F1 – один із найкращих. Він не вимагає трудомісткого та складного догляду, дає великий урожай, а плоди у нього смачні, хрусткі, придатні як для вживання у сирому вигляді, так і для консервації.

Подальше вирощування

Найпоширенішими вважаються стрічковий та шпалерний способи вирощування. Але деякі фермери роблять це у бочці. Він дійсно має низку переваг.

1. Економія місця. Добре підійде тим, хто має невеликий город.
2. Простіша система догляду.
3. Зручний збирання врожаю.

Як правильно поливати огірки у відкритому ґрунті та теплиці? Огірок – одна з найбільш вологолюбних рослин, йому потрібно, щоб земля завжди була зволожена. Від правильного поливу…Читати далі…

Бочки доведеться готувати заздалегідь. Навесні, після того як зійде сніг, потрібно наповнити їх гноєм, харчовими відходами та травою. Щоб процес ферментації йшов швидше, можна додати трохи ЕМ-препарату. Зверху масу поливають гарячою водою, вкривають плівкою та залишають на тиждень. Коли маса осяде, необхідно повторити ту саму процедуру ще кілька разів до початку травня.

У бочку не можна додавати м’ясні чи рибні залишки.

На початку травня отриману масу засипають 10-15 см ґрунту, ошпарюють окропом і дезінфікують розчином марганцівки. Потім висаджують насіння або розсаду, бочку вкривають плівкою. Поступово потрібно приступити до встановлення каркасів, якими витимуться петлі. Незабаром земля в бочці осяде, а петлі виберуться назовні і обвиватимуть каркас. Дуже важливо пам’ятати про полив рослин. Він повинен бути регулярним, але не надто рясним. Цей спосіб зручний ще й тим, що не доведеться постійно прополювати грядку, видаляти бур’яни та прищипувати рослину.

Збір та застосування врожаю

Дозрівання плодів дружне, практично всі вони одного розміру, мають відмінний товарний вигляд.

Для реалізації йде не менше 95% всього врожаю, тому гібрид вигідний для комерційних цілей. Товарний вигляд зберігається незалежно тривалості транспортувань.

Застосовують стиглі овочі для приготування свіжих страв та засолок, маринадів та консервацій. Огірки витримують будь-яку термічну обробку, не розтріскуються.

Хвороби

Сорт Сатіна F1 стійкий до деяких захворювань. Але не виключати їх повністю. Неякісний догляд, дефіцит води або надмірна кількість можуть дуже серйозно нашкодити всьому врожаю. Тому, незважаючи на процедури дезінсекції, потрібно якнайчастіше оглядати кущі, видаляти бур’яни та прополювати город.

Борошниста роса – це грибкове захворювання, яке провокує холодну температуру повітря. Спочатку воно проявляється на листі, а поступово переходить на стебло, квіти та плоди. Якщо поруч із ураженими рослинами є гарбуз чи кабачки, вони теж опиняться у зоні ризику.

Ознаки – практично непомітний білий наліт, що утворюється на звороті листа. Згодом він перетворюється на великі білі плями, які поступово темніють і стають коричневими. Листя скручується і засихає. Активність: липень – серпень.

• хімічні препарати, наприклад, Привент, Новосил;
• обприскування содовим розчином;
• своєчасна обробка ґрунту.

Як і борошниста роса, пероноспороз – це грибкове захворювання, яке атакує огірки, гарбуз та кабачки. Широко поширене в помірній кліматичній зоні та середній смузі України. Виявляється захворювання у вигляді дрібних, яскраво-жовтих крапок, які згодом перетворюються на розпливчасті плями. Активність: червень – серпень. Заходи боротьби:

• знезараження насіння перед посадкою;
• обробка розчином сечовини;
• обробка бордоською рідиною.

Антракноз або мідянка проявляється у вигляді мокрих виразок мідного кольору на плодах та листі. Крім огірків це захворювання небезпечне для винограду, кавунів, смородини та малини. Це грибок, який швидко поширюється за високої температури повітря.

Профілактика: обробка насіння перед вирощуванням, збирання бур’янів та залишків інших рослин, дотримання сівозміни.

Відгуки городників

Дачник Сергій дуже хвалить огірок за дружні сходи, великі врожаї, смак без гіркоти. Його грядка плодоносила до вересня. Агроном з ніком BIZAGRO (Херсон, Україна) у своєму відгуку позитивно оцінив хрумку структуру плодів. Також він вказав на чуйність культури до підгодівлі та стійкість до хвороб. Обидва фермери відзначають високу нетерпимість гібрида порушення техніки вирощування.

Огірок Сатіна F1 є одним із найпопулярніших сортів серед вітчизняних городників. За кордоном він також у пошані. Є дані про використання овочів фаст-фуд мережею МакДональдс.

Не варто їх недооцінювати, адже шкідники можуть завдати не менше шкоди рослинам, аніж захворювання. Одна з найбільших складнощів у боротьбі зі шкідниками – це їхній маленький розмір. Помітні вони вже після того, як поширилися по всьому кущі чи ділянці.

Галова нематода – це дуже підступний шкідник. Він невеликий і вражає коріння рослини. Але побачити його не так просто, адже його зовнішній вигляд дуже нагадує тканини самої рослини. Якщо на корені стали помітні вузлики або невеликі здуття, необхідно переглянути його під збільшувальним склом або мікроскопом. Заходи боротьби: заражені рослини необхідно терміново видалити з грядки, помістити до карантину та обробити 5% формаліном. Тим самим розчином можна обробити місцевість, звідки було витягнуто рослину. Якщо виявиться, що там залишилося навіть кілька шкідників, необхідно знезаразити всю ділянку.

Ведмедка – це досить велика комаха, помітити її легко. В основному ці шкідники вибирають вологі, сирі ділянки. Небезпечний він швидкістю свого розмноження. Кожні кілька тижнів самки відкладають до 400 яєць. Вилуплюються вони дуже швидко і незабаром заповнюють всю ділянку.

Добре допомагають пастки, які продаються у квіткових магазинах. Але можна приготувати їх самостійно. Для цього гній розкладають на фанеру та розміщують по всій ділянці. Раз на 2 тижні капустян збирають і спалюють разом з фанерою, а потім встановлюють нові.

На додачу до цього можна змайструвати пастку з настоянкою пекучого перцю. Такий настій заливають у пляшку і закопують у землю так, щоб краї залишилися на поверхні. Ведмедки сповзаються на запах, забираються в пляшку і тонуть.

Огірковий комарик – цей шкідник завдає найбільшої шкоди рослинам, що вже захворіли, особливо тим, у яких слабка коренева система. Він проникає у стеблинки рослини та руйнує його зсередини. Набагато простіше не допустити виникнення шкідника, але якщо це вже сталося, краще скористатися хімікатами, наприклад, Іскра. Народні методи можуть бути дієвими, але надто повільними, а усунути комарика потрібно дуже швидко.

Посадка

Для швидких урожаїв гібрид вирощують через розсаду, термін посіву починається з кінця березня. При прямих посадках насіння сіє з кінця травня, при цьому земля має прогрітися до 12-14 градусів. Варіанти складу землі: