§ 9. Зв’язок людини і природи. Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація

• З курсу історії Стародавнього світу пригадайте, якими були шляхи переміщення і розселення первісних людей. Як природа впливала на життя і заняття людей? Коли відбулося Велике переселення народів? Якими були його причини? Пригадайте визначення поняття «міграція».

1. ЛЮДИНА І ПРИРОДА

Із стародавніх часів життя людини було залежним від природи. Так було й за Середньовіччя. Клімат і природа визначають спосіб життя людини, її заняття і знаряддя праці, одяг і їжу, житло, традиції, дозвілля. Клімат впливає навіть на характер людини.

Землеробські роботи

У Європі в середні віки клімат часто змінювався. Похолодання спонукало людей до зміни місць розселення і було одним із чинників Великого переселення народів. Подальше потепління знову вплинуло на життя і заняття людей. Тоді, наприклад, на Британських островах вирощували виноград. У XIII—XVII ст. клімат у Європі знову став прохолоднішим.

Від ландшафту залежить вигляд міст і селищ, мостів і шляхів. Він багато в чому визначає заняття людей. На рівнинах поблизу водойм розвивалось землеробство, у більш посушливих степах — скотарство. На степових просторах особливу цінність для людей мали коні, які забезпечували їжею і можливостями пересування. У гірській місцевості пасли кіз та овець, вирощували виноград.

Випасання свиней у лісі (готичні мініатюри братів Лімбургів, XV ст.)

Фортеці й міста, які навколо них виростали, розташовувалися на пагорбах, поблизу водних джерел. Річки й озера були природними перепонами, які захищали від нападів ворогів. Водночас водойми мали важливе значення для торгівлі — у середні віки саме через річки й моря пролягали основні торговельні маршрути. Моря відкривали жителям узбережжя шляхи до далеких країв. Уздовж річок, озер, морів люди здавна займалися рибальством.

Сцена полювання (середньовічна мініатюра)

Історичні подробиці

У період Раннього Середньовіччя були в основному втрачені традиції землеробства античних часів. Господарство селянина, як правило, орієнтувалося на освоєння лісових ресурсів. За висловом французького історика Марка Блока, ліс супроводжував селянина «від колиски до домовини».

Спалюючи великі масиви лісу, люди отримували відкриті ділянки, удобрені попелом. Проте підсічно-вогневе землеробство на таких землях давало гарні врожаї лише протягом кількох років, після чого люди переходили до нового місця і знову випалювали ліс, викорчовували залишки дерев й орали землю.

• 1. Обґрунтуйте думку, що ліс був основним джерелом життя і доходів у середні віки.
• 2. Які наслідки для Європи мало споживацьке, варварське ставлення до лісів?

Середньовічна людина вважала себе господарем над природою, що може безжально використовувати її багатства, які наші пращури вважали невичерпними.

2. РУХ НАСЕЛЕННЯ. ВНУТРІШНЯ КОЛОНІЗАЦІЯ

Величезні простори Європи на початку Середньовіччя не були заселені. Але поступово кількість людей збільшилася й вони все ж таки заселили Європу. Наприкінці XI ст. дедалі більше людей шукали кращої долі. Європейці розпочали колонізацію — освоєння нових земель.

Спочатку переважала внутрішня колонізація — люди шукали вільні, ще не освоєні землі на окраїнах європейських країн. Тут вони вирубували лісові хащі, осушували болота і перетворювали їх у родючі поля, тут споруджували свої домівки.

Варто запам’ятати!

Внутрішня колонізація — заселення і господарське освоєння людьми вільних земель своєї країни.

Освоєння земель було важким, виснажливим і тривалим, але загроза неврожаїв і голоду підштовхувала людей до цього. Лише упродовж кількох поколінь селянська родина могла перетворити непридатну для сільського господарства місцевість на родючу ниву.

Землевласники розуміли: освоєння нових земель зумовить приріст населення, адже тоді більше людей зможуть прогодуватися. Тому вони заохочували селян до обробітку цілинних земель, інколи навіть звільняючи їх на певний час від сплати податків.

Внутрішня колонізація, що розгорнулася в XI—XIII ст. у Європі, дала значні позитивні результати. Протягом цього періоду населення стрімко зростало і на початок XIV ст. досягло 75 млн (наприкінці X ст. було лише 38 млн). Сільське господарство невпинно розвивалося: почали використовувати нові знаряддя праці, зросли врожаї, що дало змогу забути жахливі голодні роки. Змінився й раціон харчування: зернові культури поступово витіснили дари лісу.

Селянин збирає врожай (середньовічна мініатюра)

Що спонукало людей вирушати на освоєння нових земель? З якими труднощами вони стикалися? Якими були позитивні і негативні наслідки внутрішньої колонізації?

3. ЗОВНІШНЯ КОЛОНІЗАЦІЯ

Зменшення площ вільної землі в Європі спонукало людей до пошуку її поза межами своєї країни (зовнішня колонізація). Для захоплення нових просторів вони часто використовували військову силу.

Варто запам’ятати!

Зовнішня колонізація — заснування поселень за межами своєї країни, що відбувається, як правило, за допомогою війни, насильницьких методів.

Першою спробою воєнної колонізації були хрестові походи, про які ви дізнаєтеся з наступних параграфів цього підручника.

У другій половині ХІІ ст. розпочалися завойовницькі походи («натиск на Схід») німецьких князів на землі полабських слов’ян, які жили між річками Ельба й Одер. Майже століття німецькі рицарі «вогнем і мечем» підкоряли слов’янські племена, на землях яких виникали маркграфства. Німецькі князі і єпископи будували тут укріплені фортеці й організовували переселення селян із Німеччини, Нідерландів, Фландрії. Переселенці отримували пільги та землю, натомість зобов’язувалися підтримувати графа та сплачувати певний податок. Однак поступово вони потрапляли в особисту залежність.

Особливо активну роль у колонізації слов’янських земель відігравала церква, яка не тільки благословляла на підкорення язичницьких племен, а й активно брала участь у цьому, засновуючи монастирі й захоплюючи землі.

Ще одним напрямком воєнної колонізації була Північ — Скандинавія. А на південному заході відбулася Реконкіста: християни відвоювали землі на Піренейському півострові, які захопили араби. Про це також ітиметься в наступних параграфах підручника.

Діємо: практичні завдання

Уважно розгляньте схему та репродукцію картини на с. 44. Поміркуйте, який характер мала зовнішня і внутрішня колонізація: мирний чи воєнний. Чому? Висловте припущення щодо можливих наслідків колонізації.

Прибуття хорватів на Адріатику (картина художника Отона Івековича, початок ХХ ст.)

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Поясніть, як природа, клімат, ландшафт впливали на спосіб життя людей у середньовічній Європі.

2. Що таке «міграція», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація»?

3. Коли розпочалася внутрішня колонізація у Європі?

4. Назвіть причини міграції в середньовічній Європі.

5. Користуючись картою атласу, покажіть напрямки зовнішньої колонізації в середньовічній Європі.

6. Перевірте, як ви засвоїли матеріал, погравши в онлайн-гру:

«Внутрішня і зовнішня колонізація»

https://cutt.ly/wtmPGQu

Обговорюємо в групі

• 1. Французький історик Жак Ле Гофф зазначав: «Середні віки — це світ дерева. Ліс, разом із продуктами землі, був настільки дорогоцінним матеріалом, що став символом земних благ». Про які земні блага говорить історик?
• 2. Якими були позитивні й негативні наслідки зовнішньої колонізації?

Мислю творчо

• 1. Як ви думаєте, чи засвоїли сучасні люди уроки історії у ставленні до природи та її багатств? Що змінилося в цьому із часів Середньовіччя? Свою думку обґрунтуйте фактами із сучасного життя.
• 2. Які зміни клімату відбуваються в наш час? Якими природними явищами вони супроводжуються? Змоделюйте ймовірні наслідки зміни клімату для подальшої історії людства.

Харківщинознавство. Тема: Заселення Дикого поля. Заснування міст і слобод.

Яка територія мала назву Дике поле. Які природні умови Слобожанщини впливали на заняття переселенців. Чому перші поселення бууквали як фортеці.

Заселення Дикого поля. Заснування міст і слобід. Презентацію підготувалавчитель історії КЗ «Солоницівський ліцей №3»Черноброва О. Г.

Мета уроку: Називати хронологічну послідовність головних подій; пояснити із застосуванням нових понять і термінів походження назви краю «Слобожанщина»; навчати висловлювати власне судження про заселення Слобідської України та спосіб життя перших переселенців.

Очікувані результати:називати хронологічну послідовність головних подій; пояснити із застосуванням нових понять і термінів походження назви краю «Слобожанщина» й утворення міст та свобод.вивчити висловлювати власне судження про заселення Слобідської України та спосіб життя перших переселенців.

Дике поле: виникнення, географічні межі, походження назви. Дике Поле – так називали у Середні віки причорноморські і приазовські українські степи від Криму до Дніпровських Порогів, від Каспійських Воріт до передгір’я Карпат. Плодючі землі Дикого Поля намагалися освоїти ще з часів Київської держави. Але заважали набіги степових кочівників, які хвилями проходили по цій землі. З другої половини ХІІІ ст. степова частина лісостепової території басейну Сіверського Дінця в результаті руйнівних походів монголо-татар надовго спустіла. Після монголо-татарської навали ця земля протягом трьох століть була вільна, майже не заселена, у результаті чого одержала назву Дике поле. Тут панували кримські татари, їх регулярні спустошливі набіги в центральні райони України перешкоджали заселенню Дикого поля.

Монголо-татарська навала. Два береги Дикого поля

Вплив природних умов на заняття переселенців. Це була рівнинна земля, на якій подекули простягалися невеликі пагорби: окремі річки, які тут протікали, були судоплавними. Кліматичні умови були сприятливими для ведення господарства, близькими до сучасних. Береги річок покриті лісами, у яких водилися зубри, ведмеді, куниці, зайці, білки, лосі, перепели, тетереви, соколи, яструби, качки, журавлі, орли. Широкі степи були багаті соковитою травою, бо тут переважали чорноземи. Усе це приваблювало людей. На територію Дикого поля почали селитися різні утікачі, розбійники, авантюристи, тікали сюди й селяни, яких після підписання Люблінської унії польські пани перетворювали на кріпосних. Ризикуючи, вони освоювали ці землі, займалися землеробством і рибальством, полюванням; возили сіль і транзитні товари. Отже, сприятливі природні умови та багаті природні ресурси Дикого поля стимулювали досить швидку мирну колонізацію цього краю.

Колонізація — заселення і господарське освоєння вільних земель всередині країни (внутрішня колонізація), заснування поселень за межами своєї країни (зовнішня колонізація).

Зміцнення державою своїх південних кордонів на Дикому полі. Після руйнівних походів монголо-татар на слов’янські землі частина їх у ХV ст. переселилась до Криму і там заснувала свою державу – Кримське ханство. Головним заняття кримських татар були грабіжницькі набіги на землі сусідніх народів. Татари забирали коней, худобу, продукти, одяг , майно. Частину людей убивали, деяких забирали в полон. Щорічно навесні, коли степи вкривалися травою,татари виступали в черговий похід. Через територію Дикого поля пролягали шляхи, якими татари робили свої набіги. Перед державою постало питання захисту своїх південних земель від руйнівних набігів кримських татар. У зв’язку із цим відновилася боротьба між кочовими татарами та осілими слов’янами за степ, за освоєння Дикого поля.

Держава поступово просувала свої кордони на південь. Дозорні спостерігали та охороняли південні кордони. Тут розташувались, застави, станиці дозорних, будували фортеці. На території майбутньої Слобожанщини варти були розташовані між річками Мжею та Коломаком, біля річки Бишкин, Балаклії, Савинців, Ізюму, Святогорська, Бахмута та на Айдарі. Деякі оборонні пункти розташувалися далеко на південь від кордонів держави. Кожне нове місто, яке щойно побудували, починало посилати в степ своїх вартових.

Переселення українців на Слобожанщину та виникнення міст. За лінією укріплень і фортецями, все ще зберігалося багато неораних земель, “диких полів”. Після укладення Люблинської (1569 р.) та Брестської ( 1569 р.) уній починається переселення в ці землі українців, особливо жваво відбувалося в першій половині ХVІІ ст. Задніпровська та Лівобережна Україна перебувала під владою Польщі, але боролася за свободу, землю, рідну мову. Рятуючись від гніту польських феодалів, українці були змушені залишати свої житла та йти шукати “ кращого життя . Так почалося переселення українців у прикордонні райони держави.

У зв’язку з будівництвом лінії кордону настало тимчасове затишшя в татарських набігах. Але небезпеку цих набігів повністю ще не було ліквідовано. Тому держава охоче приймала переселенців, вони були корисні для охорони її кордонів від нападів татар. Українці, які оселялися на незахищених землях, отримували від царського уряду різні пільги: право безмитної торгівлі, звільнення від податків, мали виборних правителів, зберігали свої звичаї та традиції. Таких поселенців називали «свободними». Слово «свобода» поступово трансформувалось у слово «слобода». Поселення стали називати слободами, переселенців – слобожанами, а район їх розселення – Слобожанською Україною, або Слобожанщиною.

Слобожанська Україна. Слобожани

Серед таких поселень і виникли деякі міста та села Харківщини. Місто Чугуїв розташувався на правому березі Сіверського Дінця. Перші писемні згадки про Чугуїв належать до 1627 р., де він представлений під назвою Чугуєво городище.

1640 р. українські козаки – переселенці з-за Дніпра напали на татар, розбили їх та заснували фортецю на річці Мож, яка одержала назву Зміїв. Ця фортеця була однією з найміцніших слобідських фортець. Зміївська фортеця

Поселення Бабаї виникло поблизу стародавнього городища Донець, на правому березі річки Уди. Заселення Бабаїв почалося приблизно з 1643 р., коли цю землю було віддано чугуївським боярським дітям.

У ХVІ ст.. на місці, де було засновано місто Ізюм, розташувався татарський острог, або укріплення, Гузук – Курган. За письмовими документами, ще в 1637 р. указувалось необхідність побудови на Ізюмському шляху фортеці для захисту від татар. Чи було побудовано фортецю Ізюм, невідомо, але в 1645-1647 рр. збудували Ізюмський окоп. У другій половині ХVІІ ст. Ізюм укріпили за наказом харківського полковника Григорія Донець -Захаржевського.

Ще одним сторожовим містом, заснованим цього часу, було місто Валки. Це одне з найстаріших міст Слобожанщині. Колись там розташувалися вал та рів, а навкруги, біля річки Мож та інших річок, жили українські пасічники. Вони й були першими поселенцями цього краю. А в 1646 р. на тому місці було збудовано фортецю Валки, або Можський осторог ( від річки Мож ), як її ще називали. У 1650 р. нижче за течією річки Мож побудували поселення українські переселенці.

1647 р. служилими людьми, що належали до Чугуївської сторожової залоги, було засновано селище Висищеве. Один із найстаріших населених пунктів Слобожанщини – Краснокутськ. У 1651 р. група переселенців з міста Корсунь оселилася в мальовничих куточках на берегах річки Мерла. Від цього і пішла назва Красний Кут, яка в ХVІІІ ст. перетворилася на Краснокутськ. У 1652 р. тут було побудовано острог, а з 1657 р. це – укріплена фортеця.

У 1655 р. було заселено козацьку військову слободу Купенку. На високому березі в Оскіл невеликої річки, яку люди називали Куп’янкою, було збудовано острог. Уже з 1683 р. поселення називають Купецьким ( місто мало багато назв ). Проте за населеним пунктом закріпилась назва Куп’янск. У 1685 р. Куп’янску було надано статус міста.

Біля річки Уди розташувалося поселення Вільшани. Історичні відомості про селище сягають 1655 р. Із документів відомо, що першими поселенцями тут були вихідці з Богуславської Вільшани ( на Київщині). На чолі загону козаків-переселенців, як свідчать народні перекази, був сотник Семен Ковалевський.

Біля річки Мерла розташувалося місто Богодухів. Тут існувало Дякове городище, про яке згадується в 1517 р. На початку 1662 р. сюди, на Богодухівську гать, як тоді називали це місце, на постійне проживання прибули з Правобережжя українські козаки на чолі з отаманом Тимофієм Крисою. Назва Богодухів, за однією версією, походить від гарного повітря навкруги. За іншою версією, свою назву місто одержало від першої в слободі церкви на честь православного свята Бога Духа Святого. Карта Богодухова

До числа найдавніших поселень території Харківщини належить Золочів. За історичними джерелами, селище Золочів виникло 1677 р., першим осадчим був козак Костянтин Федоров. Спочатку поселення являло собою фортецю, оточену валом і ровом.

У ХVІІ ст. втікачами на «слободи» було засновано ще багато населених пунктів на Слобожанщині. Серед цих поселень – селища Гути, Дергачі, Залиман, Зачепилівка, Зідьки, Івани ( тепер Знам’янка ) тощо. ХVІ – ХVІІ ст. в історії нашого краю мають особливе значення. Цей період умовно можна назвати часом другого заселення території. Саме тоді виникла більшість селищ сучасної Харківщини. Але на відміну від першого, друге заселення має певні особливості. По-перше, тепер ці землі стали прикордонними між двома державами – Козацькою Україною та Росією. По-друге, головним заняттям місцевого населення вважалася військова служба, захист земель від татарських нападів. Ось чому в більшості населених пунктів, що виникали того часу, були укріплені фортеці. Таким чином, Слобожанщина – один з кількох регіонів України, що утворився протягом ХVII – XVIII ст. на роздоріжжі Дикого степу між непевними кордонами трьох держав – Росії, Речі Посполитої та Кримським ханством. Довгий час проміжне становище між лісом і степом, осілою та кочовою людністю, на перехрестях старовинних трактів, відкритих як для торгівлі, дипломатії, так і для страхітливих, спустошливих розбоїв, робили цей край зоною інтенсивних контактів і взаємовпливів різних цивілізації і культур.

Домашнє завдання Опрацювати параграф 18; друкований зошит урок 20 ( письмово).

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV — на початку XVI ст.)

• Балада — віршовий твір на героїчну, легендарну або казкову тематику; музичний твір епічного характеру для голосу або інструмента.

• Гуманізм — суспільно-ідеологічний рух епохи Відродження, спрямований на утвердження моральних прав людини на земне щастя, чуттєві радощі, вільний вияв її прагнень і бажань.

• Дума — народна ліро-епічна пісня, що виконується сольним співом-декламацією в супроводі кобзи, ліри або бандури й має нерівномірну будову вірша.

• Історична пісня — словесно-музичний твір, зміст якого розповідає про певні історичні події, призначений для співу.

• Князі — найзаможніша частина шляхти на українських землях XIV — першої половини XVI ст., до якої належали нащадки удільних князів Рюриковичів і Гедиміновичів.

• Кріпацтво — система суспільних відносин у добу феодалізму, за якої землевласник мав право на особу, працю й майно залежних від нього селян-кріпаків.

• Лава — суд у кримінальних справах, одна з двох колегій магістрату в містах із магдебурзьким правом.

• Литовсько-Руська держава — назва, яка використовується стосовно Литовської держави XIV—XV ст. Офіційна її назва була Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське.

• Магдебурзьке право — норми права, за якими міста звільнялися від управління й суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого самоврядування. Виникло в XIII ст. в німецькому місті Магдебурзі.

• Магістрат — орган міського самоврядування в містах із магдебурзьким правом, що здійснював адміністративно-судові функції та складався з двох колегій (лави і ради), члени яких обиралися довічно. У невеликих містах поділу на дві колегії не було.

• Магнатське землеволодіння — землі, які перебували у спадковому володінні магнатів — найбагатших панів і князів.

• Оброк — податок грошима або продуктами, який стягувався землевласником із залежних від нього селян. Форма натуральної ренти, поширена (разом із панщиною) за феодалізму.

• Пани — заможна шляхта на українських землях XIV — першої половини XVI ст., яка не мала князівських титулів, але відрізнялася давністю роду, спадковим землеволодінням і певними привілеями.

• Панщина — форма земельної відробіткової ренти, поширена (разом з оброком) за феодалізму. Полягала в обов’язковій праці селянина в господарстві землевласника.

• Рада — адміністративний орган і суд у цивільних справах, одна з двох колегій магістрату в містах із магдебурзьким правом. Складався із засідателів-райців. Очолювався бургомістром, що обирався на квартал по черзі з райців.

• Станово-представницька монархія — державний устрій, за якого влада правителя обмежується станово-представницькими органами (парламентом, рейхстагом, кортесами, сеймом тощо).

• Унія — об’єднання, союз двох або кількох монархічних держав під владою однієї династії.

• Цехи — об’єднання ремісників однієї спеціальності, які проживали в містах в епоху Середньовіччя.

• Шляхта — привілейований панівний стан у Польщі, Литві, на українських та білоруських землях, що в XIV—XVIII ст. входили до складу Великого князівства Литовського або Речі Посполитої.

• Ярмарок — торг, який влаштовується регулярно в певну пору року і в певному місці для продажу й купівлі товарів.

Основні події

Приєднання до Угорського королівства Шипинської землі (Буковини)

Укладення польсько-литовської угоди, за якою до Польського королівства відійшли Галичина та частина Поділля, а до Великого князівства Литовського — Волинь і Берестейська земля

Утворення Молдавського князівства та включення до нього Шипинської землі (Буковини)

Розгром великим князем литовським Ольгердом татарського війська в битві на Синіх Водах і вигнання їх з українських земель. Приєднання до Великого князівства Литовського Київщини, Поділля й Переяславщини

Остаточне приєднання Галичини до Польського королівства

Приєднання Поділля до Польського королівства

Поразка литовсько-руського війська, очолюваного князем Вітовтом, у битві з ординцями на річці Ворсклі

Грюнвальдська битва (битва під Таненбергом)

Укладення Городельської унії

Розорення Києва ногайською ордою хана Едигея

Битва під Вількомиром (сучасне місто Укмерге в Литві)

Відокремлення Кримського ханства від Золотої Орди

Перший напад військ кримського хана на українські землі

Перша згадка про існування у Львові Успенського православного братства

Документальна згадка про козаків у листі великого князя литовського Олександра Казимировича до кримського хана Менглі-Гірея

Повстання Михайла Глинського

ЗАВДАННЯ З ВИБОРОМ ОДНІЄЇ ПРАВИЛЬНОЇ ВІДПОВІДІ

1. Який зовнішній фактор відіграв вирішальну роль у приєднанні земель колишньої Київської Русі до Великого князівства Литовського?

Б експансія німецьких хрестоносців

В династична унія Литви та Польщі

Г утворення Московської держави

2. Боротьба Польщі й Литви за Галицько-Волинську спадщину завершилась:

А поділом володінь князівства між двома державами

Б входженням всіх володінь князівства до складу Литви

В спустошенням і знелюдненням земель, перетворенням їх на Дике Поле

Г збереженням Галицько-Волинського князівства як васала Польщі

3. У результаті якої події Велике князівство Литовське закріпило за собою Київщину, Поділля, Переяславщину?

4. Про який регіон ідеться в уривку з джерела?

«Після смерті короля Казимира цей край перейшов під владу Угорщини. Однак після укладення Кревської унії Польща знову набирає силу і остаточно приєднує його до своїх володінь».

5. До якого періоду належать перші письмові згадки про українських козаків?

6. Кого наприкінці XV — на початку XVI ст. називали «некоронованим королем Русі»?

7. Битва на Синіх Водах була вирішальною у:

А боротьбі Литви і Польщі за галицько-волинську спадщину

Б переході українських земель під владу Великого князівства Литовського

В встановленні золотоординського панування на Русі

Г процесі ліквідації удільного устрою українських земель

8. Який привілейований стан суспільства сформувався у XV—XVI ст.?

9. Які українські землі увійшли до складу Польського королівства раніше за інші?

10. Заселення і господарське освоєння земель Дикого Поля — це:

А економічна причина формування українського козацтва

Б причина набігів кримських татар на українські землі

В привід до експансії польської шляхти на українські землі

Г привід до перетворення Кримського ханства на васала Османської імперії

11. Кримське ханство утворилось у результаті розпаду:

Б Великого князівства Литовського

12. Про що йдеться в уривку з джерела?

«Ті з русинського народу, які. не хотіли тягнути ярмо й терпіти владу місцевих панів, йшли у далекі крал, тоді ще не заселені, і набували собі право на волю. »

А причини виникнення українського козацтва

Б наслідки монгольської навали

В боротьбу Литви і Польщі за Галицько-Волинську спадщину

Г ліквідацію Київського і Волинського удільних князівств

13. Збірник норм права Київської Русі XI—XII ст. «Руська правда» активно використовувався у судочинстві:

Б Великого князівства Литовського

14. Прикладом боротьби Великого князівства Литовського із Золотою Ордою за спадщину Київської Русі є битва:

15. Фільварок — це форма господарювання:

16. У другій половині XV — першій половині XVI ст. вихідці з українських земель здобували вищу освіту в:

А європейських університетах

В навчальних закладах Візантії

Г Острозькій та Києво-Могилянській академіях

17. Чим уславилися магнати та князі П. Лянцкоронський, О. Дашкович, С. Пронський, Д. Вишневецький, К. Острозький?

А створенням перших фільварків на українських землях

Б виступом проти Брестської (Берестейської) унії

В підтримкою української культури

Г організацією боротьби козаків із татарсько-турецькими нападами

18. У якому столітті на українських землях почала поширюватися цехова система в організації ремісничого виробництва?

19. Князь Костянтин Іванович Острозький уславився як полководець у війнах із:

А кримськими татарами і Московським царством

Б Польським королівством і Великим князівством Литовським

В Угорським королівством і Молдавським князівством

Г Османською імперією і Тевтонським орденом

20. Остаточна ліквідація Волинського і Київського князівств у 1452 і 1471 р. призвела до:

А поширення воєводського управління на українських землях

Б скасування Магдебурзького права в українських містах

В запровадження кріпацтва на українських землях

Г входження українських земель до складу Польського королівства

21. Яка причина зумовила знелюднення у XV—XVI ст. значних територій України й утворення Дикого Поля?

А входження українських земель до складу Великого князівства Литовського

Б татарсько-турецькі напади

В польська експансія на українські землі

Г розширення кордонів Московської держави

22. Українські землі увійшли до складу Великого князівства Литовського в результаті:

А укладення Кревської унії

Б боротьби литовських князів із монгольськими ханами

В тривалої боротьби литовських князів із московськими князями

Г укладення династичного союзу з останнім галицько-волинським князем

23. У результаті московсько-литовських війн XV—XVI ст.:

А було ліквідовано Київське і Волинське удільні князівства у складі Литви

Б Велике князівство Литовське і Польське королівство уклали Кревську унію

В Чернігово-Сіверські землі увійшли до складу Московської держави

Г православне населення Великого князівства Литовського перейшло в підпорядкування Московського патріархату

24. Посаду ректора якого європейського університету займав Юрій Котермак (Дрогобич)?

25. Поява та поширення в XV—XVI ст. фільваркового господарства на українських землях були обумовлені:

А прагненням польської шляхти приборкати українське селянство та козацтво

Б зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію в країнах Європи

В потребою у створенні розгалуженої оборонної лінії проти нападів татар

Г успіхами в поширенні нових сільськогосподарських культур

26. Що було одним із наслідків поширення в другій половині XIV — XVI ст. на українських землях магдебурзького права?

А захист населення міст від сваволі великих землевласників

Б скасування регламентної діяльності ремісничих цехів

В обмеження владою переселення до українських міст іноземців

Г форми торгових союзів польських і українських міст

27. Перша згадка в писемних джерелах про українських козаків датується:

28. У васальній залежності якої держави перебувало Кримське ханство з 1478 по 1776 рр.?

Г Великого князівства Литовського

29. Магдебурзьке право поширюється на українських землях:

30. Кревська унія — це угода, що передбачала:

А об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського у федеративну державу Річ Посполиту

Б повернення князеві Вітовту батьківських земель та визнання його «довічним правителем» Великого князівства Литовського

В приєднання Великого князівства Литовського до Польського королівства та шлюб князя Ягайла з королевою Ядвігою

Г відновлення «на віки вічні» Київського та Волинського удільних князівств у межах Польського королівства

31. За правління якого князя до складу Великого князівства Литовського було включено більшість українських земель?

32. Унаслідок укладення Кревської унії:

А відбулось об’єднання Литви і Польщі в єдину державу Річ Посполиту

Б відбувся розкол у православній церкві й утворення греко-католицької церкви

В загострилась внутрішньополітична боротьба у Великому князівстві Литовському

Г українським землям вдалося позбутися монгольського панування

33. Який стан українського суспільства сформувався в результаті колонізації Дикого Поля?

34. Хто вважається засновником Кримського ханства?

35. Яке удільне князівство на українських землях було остаточно ліквідоване великим князем литовським у 1471 р.?

36. Столицею Кримського ханства було місто:

37. Наприкінці XV ст. Кримське ханство потрапило у васальну залежність від:

В Великого князівства Литовського

Г Австрійських Габсбурґів

38. Чим уславився Юрій Котермак (Дрогобич)?

А організацією звитяжних воєнних походів

Б започаткуванням жанру полемічної літератури

В був ініціатором укладення Берестейської унії

Г науковою діяльністю в Болонському університеті

39. До якого воєводства Польського королівства в середині XV ст. входила Галицька земля?

40. Міський уряд, що складався з двох колегіальних виборних органів — ради і лави — у містах, які користувалися магдебурзьким правом, називався:

41. Середньовічні цехи — це:

А установи, де існував поділ ремісничої праці, використовувалася наймана робоча сила

Б виробничі приміщення, у яких ремісники однієї спеціальності виготовляли певний товар

В підприємства, що виробляли необхідну для забезпечення життєвих потреб продукцію

Г корпоративні організації ремісників однієї чи кількох споріднених спеціальностей

42. Остаточна ліквідація Волинського та Київського удільних князівств у XV ст. у складі Великого князівства Литовського була зумовлена:

А повстанням руської знаті проти литовського панування

Б централізацією та уніфікацією влади в Литві й Польщі

В організацією протидії татарським набігам

Г прагненням не допустити приєднання цих земель до Москви

43. Якою цифрою на картосхемі позначені землі, що увійшли до складу Великого князівства Литовського після перемоги князя Ольгерда у битві на Синіх Водах?

44. Про появу якого явища свідчить такий документ: «. а до роботи приступати підданим, як сонце сходить, а зійти [з роботи], як заходить [сонце], а відпочинку тим, що з худобою роблять, перед обідом — година, у полудень — година, надвечір — година. »?

45. У якому році сталася подія, описана М. Грушевським: «Литовські пани завзялися не давати Києва Олельковичам, а повернути його на звичайну провінцію й послати туди воєводою Литвина, Мартина Гаштовта. Казимир вчинив їх волю, дав Семеновій сім’ї князівство Слуцьке на Білоруси, а Київ дав Гаштовтови»?

46. Про яку подію йдеться в уривку з джерела?

«. Ягайло, великий князь, обіцяє всі свої багатства вжити й витратити на усунення недоліків обох королівств, як Польщі, так і Литви, якщо володарка Угорщини вищезгадану дочку, королеву Польщі, з’єднає з ним шлюбними узами. Нарешті. Згаданий князь Ягайло обіцяє свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського».

47. Коли відбулися описані в уривку з історичного джерела соціальні зміни у становищі селянства?

«Говорю про неволю, якою пани обтяжили селян. Продають їх як худобу. Шляхта називає селян і поспільство звичайно собаками. Раз у раз чуєш найбезстидніші голоси: хто вб’є хлопа, то так, якби вбив пса».

48. У якому столітті відбулися описані події?

«. Василій Іванович, великий князь московський, взяв град Смоленський. Король Сигізмунд. послав проти нього свого воєводу князя Костянтина Івановича Острозького, старосту луцького і брацлавського, із хоробрими воїнами литовськими і руськими. І стали князь із воїнами литовськими проти великої ворожої армії, і вдарили та погубили вісімдесят тисяч, а інших у полон взяли».

49. Яка династія правила в Кримському ханстві?

50. Про яку повинність ідеться в уривку з історичного джерела?

«Робота підданих через війта має бути замовлена на тиждень, із чим і на котрий день люди до роботи прийти мають, а війт того ж дня людям визначить роботу, і якщо котрийсь чоловік не вийде на роботу, то за перший день прогулу заплатить гріш, а за другий — барана, а якщо і третій раз прогуляє, або через пияцтво не прийде, то бичем на лавці скарати, а дні пропущені відробити. »

51. У якому році було укладено цитовану угоду?

«. вельмишановна пані, прийми князя Ягайла за сина та віддай йому в дружини свою дочку Ядвігу, королеву Польщі. государ Ягайло, з усіма своїми ще не хрещеними братами, ближніми, що проживають на його землях, просить прийняти їх у католицьку віру. обіцяє свої литовські і руські землі навік приєднати до королівства Польського».

52. Про що свідчила поява в українських містах, починаючи з XIV ст., споруд, подібних до тих, що зображені на ілюстрації?

А надання місту магдебурзького права

Б належність міста великому земельному магнату

В відсутність у місті цехів ремісників

Г наявність у місті резиденції короля та єпископа

53. Чим було зумовлене будівництво на українських землях церков, подібних до тієї, що зображена на ілюстрації?

А наслідуванням візантійської архітектурної школи

Б постійною воєнною небезпекою, набігами татар

В нестачею будівельного матеріалу

Г запозиченням мусульманської традиції в будівництві храмів

ЗАВДАННЯ НА ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

54. Установіть відповідність між назвами періодів в історії України та подіями, описаними в уривках з історичних джерел.

1 Виникнення Київської Русі

3 Київська Русь за часів роздробленості

4 Українські землі у складі Великого князівства Литовського

А «А назавтра, в сімнадцятий день, кияни вчинили раду і послали послів до Володимира Всеволодовича в Переяславль, говорячи: “Піди, княже, на стіл батьківський і дідівський”. »

Б «Пішов Олег на сіверян, і переміг сіверян, і наклав на них данину. І не велів він їм хозарам данину давати, сказавши: “Я їм противник, і вам нічого давати”. »

В «Народ сей даниною звірів, меду та іншого князям руським служив. Коли ж він відчув, що князі руські розтрощені татарами, він змужнів. і на знесилених русів владу свою поширив. »

Г «Народами склавинами і антами не править один муж, але зі стародавніх часів живуть так, що порядкує громада. І для того всі справи, чи щасливі чи лихі, йдуть до громади. »

Д «Потім же вложив бог князю в серце добрий намір: поставив він русина Іларіона митрополитом Русі у святій Софії, зібравши єпископів. »

55. Установіть відповідність між назвами держав та українськими землями, які їм належали на середину XVI ст.

1 Велике князівство Литовське

4 Молдавське князівство (васал Османської імперії)

В Галичина, Холмщина, Західне Поділля

Д Київщина, Волинь, Підляшшя, Східне Поділля

56. Установіть відповідність між датами і подіями.

А Утворення Кримського ханства

Б Остаточна ліквідація Київського князівства

В Укладення Кревської унії

Г Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах

Д Битва на річці Сині Води

57. Установіть відповідність між станами суспільства українських земель XV—XVII ст. та переліком історичних понять та термінів, які дають змогу їх охарактеризувати.

А Реєстр, полковник, клейноди

Б Братство, дума, магістрат, цех, магдебурзьке право

В Панщина, закріпачення, волок, покозачення

Д Унія, ставропігія, полемічна література

58. Установіть відповідність між подіями та їх наслідками.

1 Боротьба за київський стіл між Ярославичами

2 Монгольська навала на південно-західні землі Русі

3 Боротьба Польщі та Литви за галицько-волинську спадщину

4 Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії

А Підпорядкування українських князів Золотій Орді

Б Ослаблення великокняжої влади, утвердження принципу «отчини» в успадкуванні влади

В Утвердження правителем Волинського князівства Любарта Гедиміновича

Г Спустошення і знелюднення значних територій на південь від Києва, які отримали назву «Дике Поле»

Д Об’єднання удільних князівств у Велике князівство Руське

59. Установіть відповідність між поняттями і їх визначеннями.

А Адміністративно-територіальна одиниця, на які поділялися землі Вольностей Війська Запорозького

Б Велике багатогалузеве господарство, засноване на праці кріпосних селян та орієнтоване на виробництво збіжжя на продаж

В Військова й адміністративно-територіальна одиниця Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України

Г Орган самоврядування в містах, що користувалися магдебурзьким правом

Д Спадкова земельна власність (землі, будівлі, інвентар) та пов’язане з нею право на феодально залежних селян

ЗАВДАННЯ НА ВСТАНОВЛЕННЯ ПРАВИЛЬНОЇ ПОСЛІДОВНОСТІ

60. Установіть послідовність подій.

А Утворення Кримського ханства

В Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах

Г Укладення Кревської унії між Польщею та Литвою

61. Установіть послідовність подій.

А «І була рада всіх князів у городі Києві, і порадились вони так: «Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй. »

Б «У це літо Ольгерд переміг трьох царьків татарських з ордами їхніми Котлубаха, Казчея, Дмитра; і з того часу з Поділля вигнав владу татарську»

В «Дмитра ж вивезли до Батия, пораненого. Але вони не били його через мужність його»

Г «У той самий час прислав Папа послів достойних, що принесли Данилові вінець, і скіпетр, і корону, які означають королівський сан»

62. Установіть послідовність подій.

А Початок поширення магдебурзького права на українських землях

Б Початок масових набігів кримських татар на українські землі

В Початок процесу роздробленості Київської Русі

Г Початок монгольської навали на Південно-Західну Русь

ЗАВДАННЯ З КОРОТКОЮ ВІДПОВІДДЮ МНОЖИННОГО ВИБОРУ

Завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді.

63. Визначте характерні риси суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського в XIV—XV ст.

1 надання литовській і польській мовам статусу офіційних

2 збереження судочинства на основі норм «Руської правди»

3 поступова ліквідація удільного устрою земель

4 формування нової суспільної верстви — реєстрового козацтва

5 укладення уній із Польським королівством

6 збереження язичництва як державної релігії

7 запровадження кріпацтва

64. Які політичні наслідки битви на Синіх Водах?

1 зростання дискримінації православного населення у межах Великого князівства Литовського

2 початок литовської експансії на українські землі та ліквідація удільного устрою

3 суттєве послаблення політичного впливу татарських орд, розташованих на захід від Дніпра, і загострення суперечностей у Золотій Орді

4 перша велика поразка Золотої Орди у Східній Європі

5 переважна більшість українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського

6 територіальні межі Золотої Орди було відсунуто в пониззя Дністра й Південного Бугу до прибережної смуги, а на Дніпрі — до порогів

7 укладення польсько-литовської Кревської унії

65. Які з зазначених чинників стали причинами виникнення українського козацтва?

1 систематичні напади татар і турків на українські землі

2 будівництво литовськими князями, а згодом польськими королями фортець і замків на Поділлі

3 посилення соціального гніту, релігійних і національних утисків населення українських земель

4 поширення серед населення українських земель «уходництва» на промисли в Дике Поле

5 прагнення польської королівської влади створити противагу шляхетському свавіллю

6 входження українських земель до складу Речі Посполитої

7 встановлення турецького протекторату над Кримським ханством

66. Які держави були головними суперниками в боротьбі за галицько-волинську спадщину?

1 Велике князівство Литовське

6 Велике князівство Московське