Нардепи та молочні підприємства добиваються підтримки молочного скотарства — СМПУ

Народні депутати, молочні підприємства та СМПУ звернулися до президента України, прем’єр-міністра України та голови Верховної Ради з пропозицією передбачити у держбюджеті на 2024 рік кошти на підтримку молочного скотарства, щоб зупинити тенденцію зниження виробництва молока в Україні. Про це повідомив виконавчий директор Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсен Дідур, пише “Телеграф”.

“Для переробної галузі важливо, щоб виробники почали збільшувати виробництво молока. Якщо у держбюджеті-2024 на підтримку виробників молока будуть передбачені кошти, вони стануть інвестиціями у розвиток ферм і повернуться державі у вигляді податків та робочих місць. Тобто, це вигідно і державі, і виробникам у ці страшні часи війни, коли ми всі працюємо над тим, щоб відбити ворога та відновити економіку країни”, — коментує Арсен Дідур.

За даними СМПУ, ситуація у секторі молочного скотарства за останні роки суттєво погіршилась і вже формує загрози для продовольчої безпеки по молоку та молочним продуктам.

Зокрема, на початок 2024 року загальна кількість поголів’я корів в Україні очікується на рівні близько 55 % від показника початку 2015 р. Відповідно, обсяги виробництва молока в господарствах населення наблизяться до 4,5 млн т, що становитиме лише 56 % від показника 2015 р. Лише обсяги виробництва молока сільгосппідприємствами залишаються відносно стабільними із незначною тенденцією до зростання у 2023 р., але вони не в змозі компенсувати значні “випадаючі” обсяги виробництва молока у населення.

Скорочення пропозиції молока вже позначилось на його відпускних цінах — вони зростають. В СМПУ стверджують, що подорожчання молока позбавило молокопереробні підприємства цінових переваг по молокосировини з країнами ЄС та Польщі зокрема. А це суттєво знижує конкурентоспроможність українських молокопродуктів та у найближчій перспективі негативно позначиться на обсягах зовнішньої торгівлі ними.

Ініціатори звернення, народні депутати України та співголови міжфракційного депутатського об’єднання “За розвиток молочної галузі України” Андрій Богданець та Сергій Бунін, пропонуватимуть аргументацію держпідтримки в парламенті та уряді.

“Мета нашого об’єднання — зробити все можливе, щоб українські виробники молока та його переробники були єдиною командою, яка перемагатиме конкурентів та внутрішньому та зовнішньому ринках. Зроблю все можливе для цього”, — сказав Сергій Бунін, народний депутат України, співголова МФО “За розвиток молочної галузі”.

Андрій Богданець, народний депутат, співголова МФО “За розвиток молочної галузі” повідомив, що вже працює робоча група, яка формує держбюджет на 2024 рік. “Моя позиція незмінна — нам потрібно нарощувати перероблення агросировини та розвивати тваринницьку галузь. Навіщо це потрібно? Щоб переробники сформували вищу додану вартість для нашої економіки. Щоб ті ж самі виробники зерна, які стикнулися з проблемами експорту продукції в ЄС та мають величезні логістичні проблеми через обстріли портів, могли переробляти збіжжя в Україні та перетворювати його на продукцію більшої вартості”, — каже він.

На думку Богданця, дотації виробникам молока та переробникам повернуть державі у 2-3 рази більше коштів у вигляді податків та робочих місць. “І до того ж ми приберемо зайві обсяги нашого зерна з зовнішніх ринків, знімаючи напругу з ЄС в цьому питанні”, — вважає нардеп.

Експерти пояснили, що призвело до рекордного падіння виробництва молока в Україні

Агропідприємства минулого року суттєво скоротили поголів’я дійних корів, що призвело до рекордного зменшення виробництва молока в Україні.

За даними Держстату, у 2019 році виробництво молока в Україні скоротилося до 9,69 млн тонн, або на 3,7%. Українські переробники недотримали 377,1 тисячу тонн сировини.

“Всі роки незалежності українська молочна галузь демонструє скорочення виробництва молока. Проте саме у 2019 вперше зафіксували такі рекордні темпи падіння, коли загальний збір молока «не дотягнув» до позначки в 10 млн. тонн. Причина – скорочення поголів’я дійних корів. Так, підприємства вирізали корів через незрозумілу ситуацію із запровадженням ринку землі, неповні виплати компенсацій існуючих програм держпідтримки, а також чутки про суттєве їх скорочення у 2020. Через це деякі підприємства або повністю закрили молочний напрямок бізнесу, або максимально скоротили поголів’я, поки що низькопродуктивної худоби, для акумуляції коштів. Значна кількість ферм заморозили інвестиційні інфраструктурні проєкти, є і такі, які повністю розчаровані державною політикою у сфері підтримки тваринництва та розглядають питання закриття молочного бізнесу”, – зазначили аналітики АВМ.

Серед населення скорочення виробництва молока відбувалося через погану ціну на сировину низьких ґатунків, які виробляються більшістю домогосподарств, зауважили у профільній аосоціації.

До не менш важливих причин належать зменшення чисельності працездатного населення у сільських місцевостях, трудова міграція та наростання настроїв небажання утримування худоби, додали експерти.

Наймасштабнішим скорочення виробництва сировинного молока було серед господарств населення, де падіння склало 4,6%, а це ― 339,3 тис. тонн. Скорочення відмічалося майже по всіх регіонах, найбільше зменшили виробництво на Київщині ― на 15%, на Вінниччині ― 9,7%, на Запоріжжі ― на 9,7%, на Миколаївщині ― 9,6%, на Чернігівщині ― 9,1%, на Черкащині ― 8,6%, на Волині ― 8,3%, на Житомирщині ― 7,6%. У 2019 році загальний надій у приватному секторі становив 6,97 млн. тонн.

Серед молочно-товарних ферм скорочення виробництва було меншим ― 3,7%, до 2,72 млн. т. з річними втратами 37,8 тис. т. Зниження виробництва сировинного молока відбулося у більшості регіонів країни. Найбільше структурне падіння було серед господарств Закарпаття, яке в річному вимірі сягнуло 40%. Але оскільки це «найбідніший» на молоко регіон ― тут виробляється лише 2 тис. т молока в рік, тому втрати в об’ємі 800 тонн на рік не є суттєвими для загального валу.

В інших регіонах частка скорочення супроводжувалась серйозними фактичними втратами: так, в Чернівецькій області виробництво зменшилося на 20%, а це ― 2,8 тис. т молока, у Рівненській ― на 14,3%, а це 10,9 тис. т, Сумській ― на 14,2%, що дорівнює 24,7 тис. т, Донецькій ― на 12,9%, а це ― 9,2 тис. т, Луганській ― на 10,7% , а це мінус 3,3 тис. т, Запорізькій ― на 10,2% або 3,8 тис. т, Київській ― на 2,5%, а це ― 5,6 тис. т та Житомирській ― на 2,2% або 2,5 тис. т.

За прогнозами аналітиків у 2020 році очікується подальше скорочення виробництва сировинного молока.

Його масштаби у промисловому секторі будуть залежати від ступеня вирішення державою тих гострих питань, які постали наразі перед фермерами. Очікується на деяке сповільнення темпів падіння виробництва молока у першій половині року серед молочно-товарних ферм, проте таке «затишшя» може бути тимчасовим.

“Виробництво молока населенням буде і надалі скорочуватися. Попри те, що молока від домогосподарств надходить на переробку лише четверта частина, подальше скорочення зумовить поглиблення дефіциту молока на переробних підприємствах. Компенсувати його можна було б за рахунок збільшення виробництва промислового молока. Проте ситуація, у даному випадку залежить не від фермерів, а від держави. Адже існуючі нині програми підтримки, на жаль, є неефективними та не вирішують глобальних кризових питань. Виходом із ситуації може стати зниження ставки ПДВ на молокопродукти з 20% до 6-8% за аналогією до країн Європейського Союзу”, – акцентують аналітики АВМ.

Хто і скільки споживає молочних продуктів?

За даними Міжнародної молочної асоціації (IDF) з 2005 по 2015 рік чисельність населення у світі зросла на 12,3% та склала 7,3 млрд. Споживання молочних продуктів на душу населення зросло пропорційно — плюс 10% та склало 111,3 кг/на особу.

Щодо норм споживання, то в різних країнах вона різна. Наприклад, за даними інформаційної агенції The dairynews.ru, в Китаї, найбільшому імпортері молочних продуктів, вона має складати 109,5 кг/рік. При цьому, реальна цифра складає лише 31,5 кг/особу. Це обумовлено в першу чергу тим, що традиція споживання молочних продуктів у китайців тільки формується та дефіцитом молочних продуктів на ринку. Як наслідок країна залежна від імпорту молочних продуктів. За розрахунками експертів споживання в Піднебесній буде рости з кожним роком.

У той же час, в Індії норма споживання складає, як і в Китаї, 109,5 кг. При цьому реальне споживання становить 131 кг/особу (дані 2015 року), що на 21,5 кг перевищує норму.

Міністерство охорони здоров’я Нової Зеландії в «Eating and Activity Guidelines for New Zealand Adults» радить споживати молочну продукцію не рідше двох разів на день, віддаючи перевагу продукції з низьким вмістом жиру, а також включаючи в раціон «альтернативне» молоко (соєве, рисове, кокосове). На добу рекомендується споживати 1 стакан молока (250 мл), 1 упаковку йогурту (125-150 г), 2 шматочки сиру (40 г) і 1 стакан соєвого молока (250 мл). Таким чином денна норма споживання молока і молочних продуктів (у перерахунку на сире молоко) в Новій Зеландії становить 415-440 г, або 151,5-160,6 кг в рік.

Реальний рівень споживання молочної продукції в перерахунку на молоко в Новій Зеландії, за даними IFCN, у 2015 році склав 601 кг на душу населення в рік. До того ж цей показник росте з кожним роком. У 2010 році новозеландці спожили 363 кг молока.

Якщо аналізувати споживання молочних продуктів у розрізі товарних позицій, то найбільше припадає саме на питне молоко. За даними clal.it, його споживають від 116,31 кг на рік (Україна) до 0,57 кг (Філіппіни). Це в першу чергу обумовлено культурними особливостями.

Споживання сиру у світі коливається від 17,8 до 0,22 кг для особи на рік. Лідерами у світі є Європейський Союз (17,8 кг) та США (16,6 кг). Найменше сиру споживають у Філіппінах — близько 220 грамів на рік.

Україна посідає 9-те місце у світі за споживанням цього продукту — 4,37 кг/рік у 2016 році, що майже на 7% більше, ніж у 2015 році. Споживання сиру в сусідніх Білорусії та Росії вище — 7,49 та 7,50 кг/особу, відповідно.

Лідером по споживанню масла за тривалий період вирвалася Нова Зеландія з річним показником у 6,13 кг/особу. Обігнавши Білорусію, в якій споживання навпаки скорочується протягом останніх п’яти років — 4,64 кг/особу на рік.

ЄС-28 займає третє місце по споживанню масла і з кожним роком його нарощує — 4,26 кг (+0,71%). Сполучені Штати Америки, які останніми роками змінили свій раціон і почали заміняти маргарин на масло, активно нарощують його споживання — за підсумками 2016 року воно склало 2,63 кг, що на 1,94% більше, ніж у 2015-му та на 4,4% більше, ніж у 2012-му.

Що стосується України, то раціональна норма споживання молочних продуктів, за даними Міністерства охорони здоров’я, має становити 380 кг на душу населення. При цьому, реально українці споживають лише трохи більше 200 кг.

До того ж, у 2015 році споживання різко впало — на 12,9 кг, до 209,9 кг/особу. У 2016 році воно практично не змінилося — 209,4 кг.

У 2017 році, за очікуваннями, середньостатистичний українець з’їсть 204,9 кг молочних продуктів.

Лідерами по споживанню у 2016 році є: Івано-Франківська (281,4 кг/особу), Чернівецька (251 кг/особу), Тернопільська (245,7 кг/особу) області.

В той же час, 9 з 24 областей за аналізовані п’ять років наростили споживання молочних продуктів. Найбільше із них: Херсонська (+8,72%), Івано-Франківська (+8,27%) та Дніпропетровська (+7,46%) області.

При цьому, найбільше скоротили споживання без урахування Луганської та Донецької областей, Рівненщина (-14,85%), Волинь (-13,26%) та Житомирщина (-7,87%).

Причиною скорочення споживання молочних продуктів стало в першу чергу втрата частини територій з декількома мільйонами споживачі. По-друге, падіння купівельної спроможності населення. Економічна криза, нестабільна політична ситуації, девальвація гривні та зростання комунальних платежів сильно вдарили по гаманцях українців. Ще однією причиною було зростання цін на молочні продукти, що відбувається не на користь збіднілого споживача.

Ще однією загрозою для вітчизняної молочної галузі є поширення антитрендів споживання молочних продуктів від промислових корів та необізнаність споживачів. Значна частка їх вважає, що куплене молоко у бабусі на ринку буде кориснішим, ніж вироблене на молочному заводі. Проте багато хто не задумується над тим, в яких умовах його виробили та як часто перевіряють стан здоров’я корів у приватному секторі і куди збувають продукт, який не було продано протягом дня на сонці та без холодильників.

Ще одним проявом таких антитрендів, є запуск в мережу інтернет відеороликів про те, що будь-яке коров’яче молоко є некорисним, тим більше шкідливим для людського організму. Такі ролики направлені на підрив молочної галузі та не мають під собою жодних підтверджень.

Більше того, такі настрої притаманні не тільки Україні. За часту цю тему обговорюють на міжнародних конференціях. За даними проведених опитувань в 19 з 27 опитуваних країн молочний антитредн присутній. До країн, які ця хвиля зачепила відносяться такі молочні гіганти, як США, Мексика, Ізраїль, Німеччина, Канада, країни Океанії, Японія. Такого явища не спостерігають в Індії, Китаї, Аргентині, Чилі та ін.

Основними причинами поширення такої думки були: 60% негативний вплив на здоров’я людини, 17% використання антибіотиків та гормонів при вирощування корів, 11% думка, що ніяке молоко людині крім людського не потрібно, 8% припадає на соціальну та екологічну відповідальність та 4% інші варіанти.

Найбільше просувають такі антитренди прихильники рослинного харчування, журналісти та пропагандистські групи, а найменше медичні працівники та вчені.

Наразі все більшої загрози для світової молочної галузі набуває такий рух. Тому виробники молочних продуктів намагаються захищати свої права та доносити на людей інформацію про користь молочних продуктів.

Всі ці та інші теми, що стосуються молочного господарства будуть розглянені в рамках Молочного Конгрессу, 6-7 березня, в Києві.