Обрізка дерев у саду: навіщо формувати крону

Хочете мати здоровий урожайний сад, а не чагарник – поцікавтесь у досвідченого садівника, як правильно обрізати дерева. Якщо ваші дерева не знають, що таке сформована крона, подивіться на запущені колишні колгоспні сади. Такі самі дерева ростимуть і у вас через десяток років.

Обрізка плодових дерев необхідна, щоб прискорити плодоношення яблунь, слив, вишень, а також збільшити урожаї і вберегти дерева від хвороб.

Що більше фруктових дерев ви вирощуєте, то більше часу відводьте для ретельної їхньої обрізки. Надто слабка, як і надто сильна обрізка відкладає плодоношення. У першому випадку дерево витрачає забагато сил на утворення листя, у другому – вегетативної маси навпаки бракує для утворення квітів та ягід.

Тож давайте розберемось з основними принципами обрізки плодових дерев.

Способи обрізки гілок

Найпоширенішим способом обрізки гілок є обрізка на бруньку. Гілку вкорочують перед брунькою, з якої хочуть отримати нову гілку наступного року. Більшість дерев обрізають на бокову або нижню бруньку. Тоді гілки, що виростуть, не загущуватимуть крону. Якщо у плодового дерева зрізати гілку на верхню бруньку, пагін ростиме вертикально, конкуруючи з центральним. Гілку зрізують над брунькою під тупим кутом так, щоб зріз був просто перед нею. Якщо кут при обрізці буде гострим, то з іншого боку навпроти бруньки ви зріжете забагато деревини. В таких випадках кажуть «зарізали бруньку». Якщо порівняти з людиною, то це як обрізуючи ніготь, обрізати і частину пальця.

Також не залишають пеньок після бруньки, оскільки така гілка з часом всихатиме.

Другий поширений спосіб обрізки гілок – на «кільце». В основі кожної гілки є потовщене камбіальне кільце, яке нагадує наплив кори. Обрізуючи гілку на кільці, важливо залишити мінімальний зріз у цьому місці. Зазвичай зріз на кільце застосовують у випадку, якщо треба зрізати гілку, яка росте вертикально або перехресно із скелетною. Таку гілку спиляють пилкою із зовнішнього боку кільця. Зріз «на кільце» – це зріз під нуль, але сам наплив (кільце) залишають.

Так само на кільце зрізують молоді пагони секатором.

Відгалуження обрізують в основному на кісточкових деревах, у яких плодоношення зосереджено на молодих гілках. Стару гілку зрізують перед молодим відгалуженням. Принцип той самий, як і при обрізанні на бруньку. Таку обрізку часто роблять для омолодження старих дерев.

Ми маємо окремі статті про обрізку сливи, груші, черешні, абрикоса, яблунь та вишень. Обирайте статті про свої дерева, натиснувши на посилання.

Обрізка плодових дерев навесні

Навесні починають обрізати саджанці на другий рік після посадки. В цей час укорочують верхівку центрального пагону (провідник) та бокові гілки на третину. Обрізка на кінцях гілки змушує її галузитись. Із перших бокових гілок перші два роки дерева формують нижній ярус гілок. Згодом ярусів може бути 5–7 залежно від дерева. В перші роки гілки вкорочують на чверть чи третину від їхньої довжини. Залишають 45–50 см від стовбура.

Через рік вкорочують уже й бокові гілки на центральних, формуючи на нижньому ярусі напівскелетні гілки. Гілки другого ярусу також поступово вкорочують, а верхівку залишають на 15–20 см вище їхнього рівня. Таким чином формують крону плодових дерев до 5–7 років.

Найпоширеніший спосіб формування крони дерева – розріджено-ярусний. Його використовують на яблунях, абрикосах та черешнях. У такому випадку крона нагадуватиме кулю. А на високорослих сливах крону формують у вигляді піраміди чи стовпа.

Як обрізати дерева абрикосів для формування крони? Залишають два-три стовбури, використовуючи конкуруючі пагони.

Щоб зупинити надто стрімкий ріст дерева, на 3–4 рік видаляють центральний пагін «на кільце» (біля найближчої сильної гілки), а його ріст переводять на конкуруючий пагін.

Якщо ж щороку вкорочувати верхівку на 30–40 см, це стимулюватиме викидання вовчків – молодої куцої порослі, яка кущиться й не приносить користі.

Не забувайте про профілактичну обробку саду навесні.

Осіння обрізка саду

Восени здебільшого крону не формують, залишаючи цю частину роботи на кінець лютого-березень. Зате у жовтні-листопаді після збору урожаю прибирають усі сухі та пошкоджені за літо гілки, а також надмірний приріст молодих пагонів, які ростуть вертикально чи перехресно. Напівзасохлі гілки укорочують до живої деревини. Якщо спиляти по сухому, гілка продовжить усихати.

Обов’язково вирізайте усі вражені хворобами гілки, крім скелетних. Найстаріші гілки можна видаляти не більше однієї на рік.

Восени найкраще проводити санітарну обрізку дерев та обрізку для омолодження. В цей час спилюйте скелетні гілки, термін плодоношення яких закінчився. Укорочуйте їх біля розташованої поруч напівскелетної гілки, яка ростиме далі. Також восени видаляють усю цьогорічну дрібну поросль, наприклад, на абрикосі та сливі, а також дикі прирости біля кореневої шийки прищепи.

У холодних районах, наприклад у Північно-Східній Україні, не рекомендують робити осінню обрізку молодих дерев. Вкорочення гілок може ослабити рослини так, що вони не переживуть морозів. Це стосується більше кісточкових дерев.

Інструменти для обрізки дерев

Найперший інструмент, яким я обрізую гілки – секатор. Він має бути гостро заточеним, щоб без «зажовування» рівно зрізати молоді пагони. Бувають секатори із телескопічною штангою – таким інструментом можна дістатися найвищих гілок, стоячи на землі чи драбині.

Також важливий інструмент для спилювання товстіших гілок – садова ножівка. Її зубці розташовані із проміжками, які не забиваються тирсою, а отже, зріз виходить більш чітким.

Леза перед садовими роботами не лише сильно заточують, але й очищують від бруду чи машинної оливи. А також дезінфікують. Місця зрізів на гілках мають бути рівними та чистими. Їх замащують садовим варом або олійною фарбою через 5–6 днів після спилювання, коли трохи підсохнуть.

Усі видалені гілки треба скласти окремо, підсушити і спалити. Таким чином ви позбавитеся деяких хвороб і шкідників, а попіл можна буде використати як добриво чи засіб для обприскування саду.

Обрізка саду – це як абетка для школяра. Хочеш не хочеш, оминути не вдасться. Найкраще робити її двічі на рік – навесні та восени. Перед тим, як узяти пилку до рук, згадайте, які гілки плодоносять на кожному дереві та основні правила формування крони. Багато хто захоплюється обрізкою, залишаючи надто короткі гілки. Тоді дерево кине всі сили на утворення гілок, а от плодоношення відкладеться на рік-два. Тоді раджу пригнути гілки до землі, прив’язати їх до кілків чи стовбура. Ви здивуєтеся, але зміну кута гілок дерево сприйме як сигнал до плодоношення. Отже, всі помилки можна виправити. Дбайте про свій сад і тоді врожай вас обов’язково порадує!

Освоюємо техніку обрізки: особливості формування крони молодого дерева

Правильне формування крони молодого дерева — ціла наука. Але це зовсім не означає, що освоїти її можуть тільки обрані. Насправді, маючи бажання з цим завданням впорається навіть початківець-садівник, готовий пізнавати нове і вчитися на власних помилках. Від того, наскільки правильно ви будете обрізати садові дерева і робити формування крони , залежить і довговічність рослини, і ступінь врожайності, і кількість плодів, і навіть їх якість. Грамотне формування дозволяє досягти високої міцності зрощення гілок дерева з центральним провідником і забезпечити всі гілки достатньою кількістю сонячного світла і достатнім рівнем циркуляції повітря.

Загальні правила формування крон

На техніку обрізки впливають багато факторів. Наприклад, вік дерева або особливості, властиві конкретному плодовому сорту. Поточний стан крони теж багато про що говорить і теж має бути врахований як один з вирішальних факторів при формуванні деревця. Нижче ми перерахуємо універсальні правила, які в тій чи іншій мірі актуальні при будь-якому формуванні, незалежно від виду крони, який ви оберете.

1. Якщо формуючу обрізку ви на конкретних деревцях робите вперше, і якщо ці деревця — однолітки, укорочення робиться не більше, ніж на 0,25 метра. Це приблизно від п’яти до восьми бруньок, які розташовуються вище штамба. Така маніпуляція дозволить в майбутньому отримати якісне розгалуження в зоні обрізки, яке необхідне для красивої і функціональної крони .
2. Якщо однолітки є нестандартними, а їхня висота нижча за висоту штамба, вони потребують кардинальної обрізки. У такому випадку фахівці рекомендують залишити пеньок трохи вище місця щеплення: однієї-двох бруньок буде цілком достатньо.
3. Якщо розгалуження розташовується вище зони найнижчого “поверху” гілок, це розгалуження необхідно ліквідувати повністю.
4. Конкурентів, які будуть з’являтися в майбутньому, теж необхідно видаляти без зайвого жалю.
5. Якщо вчинити так, як вказано в попередніх двох пунктах, то гілки, які залишаться після подібних маніпуляцій, згодом перетворяться в напівскелетні.
6. Щоб грамотно вибрати скелетні гілки для формування садового деревця, необхідно провести своєрідний кастинг: по-справжньому скелетними можуть бути тільки ті гілки, які розташовані по відношенню до стовбура під кутом не менше 40 градусів. Зверніть увагу, що максимальний кут нахилу не повинен перевищувати 80 градусів. Оптимальні показники варіюються від 45 градусів до 60 градусів.
7. У формуванні одного ярусу повинні брати участь максимум три гілки. Важливо, щоб ці гілки мали прямий кут розбіжності або кут більше 90 градусів. Ця умова актуальна, якщо гілки були сформовані з розташованих по сусідству одна з одною бруньок.
8. Скелетні гілки вимагають від садівника пильної уваги. Необхідно постійно стежити за тим, як вони розвиваються, і при необхідності зрівнювати їх, щоб вони були однаковими.
9. Принцип співпідпорядкованості — один з основних, коли мова йде про формування крони молодого дерева. Всі гілки повинні відповідати цьому принципу.
10. Якщо ви виявили пагони, які спрямовані всередину стовбура, рекомендуємо негайно їх ліквідувати. Такі гілки є згубними, оскільки вони сприяють згущенню крони. Згущення призводить до того, що всередину крони практично не потрапляє сонячне світло, а якщо і потрапляє, то розподіляється нерівномірно. До того ж густа крона погано провітрюється. Через відсутність якісної циркуляції повітря усередині крони знижується врожайність всього дерева, рослина стає більш схильною до різних захворювань.
11. Потрібно стежити за тим, щоб скелетні гілки не оголювалися. Правильні скелетні гілки повинні бути суцільно вкриті бічними відгалуженнями.
12. Пам’ятайте про те, що якщо укорочення буде занадто слабким, кінцевого ефекту вам добитися не вдасться. Якщо ж укорочення буде надмірно сильним, крона почне згущуватися. Чому це погано, ми зазначили вище. Тому вкрай важливо віднайти баланс.
13. Визначаючи максимально відповідну ступінь вкорочення, рекомендуємо взяти до уваги кілька важливих факторів. По-перше, потрібно врахувати, яка довжина гілок віком один рік. По-друге, важливо взяти до уваги їх положення в кроні, а також згадати про сортові характеристики дерева, з яким ви маєте справу. По-третє, важливо знати пробудимість бруньок. Приймаючи рішення, врахуйте і здатність дерева відрощувати стебла.
14. Обрізаючи прирости, убийте двох зайців одним пострілом: надайте необхідний напрям майбутнім гілках продовження, не відходячи від каси. Зробити це дуже просто: достатньо грамотно вибрати положення верхньої бруньки, яку ви залишаєте на гілці.

4 основні форми крони

В ідеалі нам з вами потрібно зробити так, щоб деревця були не надто високими (для більш комфортного збору врожаю ), і не дуже розлогими (щоб заощадити місце в саду для інших дерев). Способів формування крони існує досить багато, але найкращою з усіх вважається так звана малогабаритна розріджено-двоярусна крона. У нашій сьогоднішній статті ми, зрозуміло, опишемо не тільки її, а й інші види крон. А ви вже самостійно виберете не універсальний, а найбільш прийнятний для вашого конкретного випадку варіант.

Варіант перший: малогабаритна розріджено-двоярусна крона

Цей спосіб формування крони молодого дерева рекомендований як на сильно-, так і на слаборослих підщепах. Для формування необхідні п’ять так званих скелетних гілок, які розташовані на штамбі висотою 0,8 метра.

1. У нижній частині дерева необхідно створити ярус, що складається з пари суміжних або пари розташованих одна навпроти одної гілок.
2. Між нижнім “поверхом” і третьої гілкою повинна бути дистанція мінімум 0,6 метра.
3. Розташування верхньої гілки (вона може бути п’ятою чи шостою за рахунком) закладається на висоті мінімум 180 см, максимум 210 см.
4. На кожній скелетній гілці має з’явитися так зване полускелетне розгалуження, довжина якого може варіюватися від одного до двох метрів.
5. Від однієї до іншої групи полускелетних гілок важливо зберегти дистанцію від 40 см до 60 см.

Описана система формування крони молодих дерев дозволяє садівникові обмежити зростання дерев на рівні 250-300 см.

Варіант другий: напівплощинна крона

Цей вид крони дерева складається з одного основного провідника, який розташований по центру, і скелетних гілок першого порядку, кількість яких може варіюватися від чотирьох до шести штук. Максимальний кут нахилу скелетних гілок до лінії ряду становить 30 градусів.

1. Нижній “поверх” повинен бути сформований з двох гілок, які розташовані одна навпроти одної.
2. Допустимою дистанцією між супротивними гілками нижнього ярусу є відстань 0,2-0,3 метра.
3. Інша частина гілок повинна бути розміщена розріджено на стовбурі.
4. Відстань до третьої гілки має бути не менше 0,6 метра.
5. Усі наступні гілки повинні розташовуватися на відстані від 0,4 метра до 0,5 метра.

Якщо все зробити правильно, то крона дерева вийде півплощинною. І у вашому розпорядженні з’явиться ціла врожайна стіна, яка буде мати ширину до 350 см і аналогічну максимальну висоту. Середня висота врожайної стіни в даному випадку становить 250 см.

Варіант третій: округла веретеновидна крона

Цей вид крони припускає наявність центрального провідника і гілок, які рівномірно розміщені навколо нього. До складу найнижчого “поверху” може входити від п’яти до семи гілок, які повинні розташовуватися по відношенню до горизонту під кутом від 25 до 35 градусів. Це необхідно для того, щоб послабити їх ріст. Якщо кількість гілок в нижньому ярусі буде більшою, вони будуть провисати під вагою плодів. А якщо меншою, вони будуть активніше розвиватися і в підсумку стануть занадто довгими.

1. У всіх наступних ярусах кількість гілок може відрізнятися від кількості гілок в нижньому ярусі. Їх може бути як менше, так і більше — на вибір садівника.
2. Всі інші гілки повинні знаходитися в горизонтальному положенні. Допускається злегка підняте положення. Це необхідно для того, щоб репродуктивні можливості дерева були підвищені.

Якщо округла веретеновидна крона сформована правильно, то в її нижньому ярусі обов’язково з’являться отвори. Ці отвори в значній мірі спрощують обрізку рослини і збір врожаю.

Варіант четвертий: плоска веретеновидна крона

У маленьких фруктових садах на присадибних ділянках цей варіант формування крони не використовують. Він актуальний для виробничого випробування. Центральний провідник в даному випадку один, а скелетних гілок — пара. Причому вони повинні бути розташовані сильно супротивно по відношенню одна до одної. Щоб зростання гілок відбувалося повільніше, а плодоношення при цьому максимально посилювалося, гілки повинні розташовуватися під кутом 60 градусів по відношенню до вертикалі. Основні гілки повинні бути віддалені одна від одної максимум на 30 см, а мінімум — на 20 см.

1. Максимальна довжина скелетних гілок в нижньому ярусі становить 180 см.
2. Максимальна довжина скелетних гілок у верхній частині дерева може коливатися від 70 см до 150 см.

Якщо ярусність сорту плодового дерева є явною, в кожному ярусі буде по чотири-шість гілок, розташованих одна від одної на відстані приблизно 0,45 метра.

В період, коли крона дерева тільки формується, від обрізки відмовлятися не потрібно, але вона абсолютно точно має бути мінімальною. Коли ви побачите, що плодоношення стає більш масштабним, а зростання гілок стає повільнішим, ступінь інтенсивності обрізки можна буде підвищити.