Жимолость

Жимолость (Lonicera) або деревниик — рід родини Жимолостеві, що поєднує майже 200 різноманітних видів, представлених сланкими, в’юнкими і прямостоячими чагарниками. Кущ зростає у помірних і субтропічних областях. В Україні найчастіше зустрічаються жимолость блакитна (Lonicera caerulea L.) і жимолость їстівна (Lonicera edulis). В’юнка застосовується для вертикального озеленення. Догляд не складний та займає багато часу.

Жимолость блакитна, або синя – дерев’яниста листопадна рослина, висота якої варіюється від 2 до 2,5 м. Крона компактна, трохи вигнуті стебла прямостоячі. Бура кора має червоний або сірий відтінок, вона відшаровується від стовбура смужками. Протилежно розташовані, практично сидячі листові пластини еліптичної форми в довжину досягають 60 мм, а в ширину – 30 мм.

Суцвіття розташовуються в пазухах кількох нижніх пар листових пластин, вони складаються з жовтих правильних квіток дзвоникоподібної форми. Плід – це запашна довгаста ягода еліптичної форми і темно-блакитного забарвлення, на її поверхні є сизий наліт. Смак у плодів солодкий, трохи гіркуватий, чимось нагадує чорницю. Ця рослина є швидкорослою, вона здатна жити та давати плоди протягом 80 років.

1. Як садити жимолость
2. Де краще садити
3. Жимолость: догляд
4. Як часто поливати
5. Внесення підживлення
6. Коли збирати ягоди
7. Як пересадити
8. Обрізка жимолості
9. Розмноження жимолості
10. Чим корисні ягоди жимолості
11. Найкращі сорти жимолості для України
12. Жимолость блакитна (Lonicera caerulea L.)
13. Жимолость чорна (Lonicera nigra L.)
14. Жимолость звичайна (Lonicera xylosteum L.)
15. Жимолость татарська (Lonicera tatarica L.)
16. Хвороби та шкідники

Як садити жимолость

Висадити чагарник у відкритий ґрунт можна навесні, влітку та восени. Але не варто проводити посадку в травні та червні, тому що в цей час спостерігається інтенсивне зростання пагонів . Якщо ви плануєте посадити чагарник навесні, зробити це необхідно до розкриття бруньок. При цьому врахуйте, що у жимолості вони розкриваються досить рано.

Досвідчені садівники радять висадити чагарник восени, а точніше, з кінця вересня до середини жовтня.

Глибина та діаметр посадкового місця повинні бути не менше 40 см. Якщо ви плануєте висадити кілька чагарників, то витримуйте між ними відстань в 1–2 м. Під час викопування верхній живильний шар ґрунту відкиньте убік, надалі вам потрібно змішати його з відром перегною, 300 г деревної золи, 0,1 кг подвійного суперфосфату та 30 г сульфату калію. Приготовлений склад висипте на дно ями таким чином, щоб вийшов горбок, на який у майбутньому встановіть жимолость.

Після підготовки ями помістіть саджанець на її середину, добре розправте коріння, після чого заповніть посадкове місце пухким ґрунтом. Після посадки коренева шийка повинна бути в ґрунті на глибині 3-5 см. Добре утрамбуйте ґрунт, потім вилийте під жимолость відро води. Після вбирання рідини засипте шаром мульчі поверхню ґрунту.

Де краще садити

Найкраще жимолость росте на освітленому низинному болотистому місці, при цьому ділянка повинна бути надійно захищена від вітру. Бажано, щоб ґрунт був суглинистим або супіщаним. Якщо він бідний, то варто попередньо удобрити. У надто кислу землю внесіть крейду або доломітове борошно.

При покупці саджанця звертайте увагу на те, щоб у нього була добре розвинена коренева система, на ній не було пошкоджень або сухого коріння.

Також безпосередньо перед посадкою зверніть увагу на стан культури. При необхідності видаліть зламані стебла, коріння. Якщо коріння надто довге, укоротіть його до 30 см.

Жимолость: догляд

Вирощувати та доглядати чагарник досить просто. Поливайте у міру потреби, видаляйте бур’яни, вносите добрива і розпушуйте ґрунт.

Також проводите профілактичні обробки від шкідників та захворювань. Після посадки у відкритий грунт протягом 3 років високо підгортайте чагарник навесні. Після збирання врожаю потрібно підгодувати жимолость, обрізати стебла та своєчасно поливати.

Як часто поливати

Жимолость любить помірний полив, але в посушливу погоду рослина вимагає більше рідини. Частота поливу залежить від кількох факторів, таких як тип грунту, кліматичні умови та вік рослини.

У перші два роки після посадки жимолость потребує регулярного поливу, особливо в першому році, коли коренева система ще не розвинулася повністю. В цей період її слід поливати раз на тиждень, намагаючись утримувати грунт вологим на глибині 5-10 см.

Після того, як рослина зростає і коренева система стає більш розвиненою, частоту поливу можна зменшити до одного-двох разів на місяць. Проте, якщо погода спекотна та суха, можна зробити додаткові поливи. Важливо уникати перезволення грунту, оскільки це може призвести до гниття кореневої системи та загибелі рослини.

Внесення підживлення

Протягом кількох років після посадки рослина не потребує жодних підживлень. Починаючи з 3 року, слід вносити органічні добрива один раз на рік. Підживлення проводьте пізньої осені, вносячи під чагарник склад з 0,1 кг золи, 5 кг компосту і 2 ст.л. подвійного суперфосфату. Така суміш розрахована на 1 кв.м ґрунту.

Щорічно навесні до розкриття бруньок підгодовуйте рослину аміачною селітрою з розрахунку 3 ч.л. на 1 кв.м ділянки. Це сприятиме покращенню грунту та підготує жимолость до нового сезону росту. Підживлення жимолості краще проводити після дощу або після зволоження грунту, щоб добрива краще вбиралися.

Коли збирати ягоди

Чагарник починає цвісти і плодоносити досить рано. Плоди дозрівають наприкінці червня чи на початку липня. Ягоди слід вчасно збирати, оскільки вони швидко обсипаються з кущів, через що ви ризикуєте втратити більшу частину врожаю.

Коли колір ягід стає темно-синім – настав час збирати врожай. Якщо ж на вашій ділянці росте сорт жимолості з плодами, що не опадають, то після дозрівання зачекайте тиждень, і тільки потім приступайте до збору ягід.

У разі швидкого опадіння ягід збирайте врожай таким чином: розстеліть під кущем тканину і почніть струшувати. Така процедура допоможе вам зібрати стиглі плоди.

Ягоди жимолості не можуть зберігатися довго і легко травмуються. Тому рекомендується після збирання врожаю помістити їх у морозильну камеру або відразу ж приступити до приготування варення, компотів тощо.

Як пересадити

Дорослий чагарник дуже складно пересадити. Спочатку обкопайте його, заздалегідь визначивши межі кореневої системи. Найкраще це зробити влітку відразу після збирання врожаю. Це дозволить жимолості встигнути прижитися на новому місці.

1. Для рослини потрібна достатня площа кореневої системи, щоб рослина могла розвиватися. Яма має бути глибокою і широкою, але не занадто глибокою – корені жимолості розміщуються в основному на поверхні грунту. Яма має бути заповнена добре розкладеним добривом і піском для покращення дренажу.
2. Перед пересадкою кущ потрібно витягти з грунту, зберігаючи якнайбільше коренів. Для цього можна використовувати лопату.
3. Помістіть рослину в яму, покладіть решту грунту на коріння, злегка притисніть грунт навколо рослини, щоб вона не опустилася під час поливу. Після пересадки рослину потрібно ретельно полити водою.
4. Висаджена жимолость потребує регулярного поливу та підживлення до початку росту. Регулярно прибирайте бур’яни, які можуть конкурувати з рослиною за воду та поживні речовини.

Обрізка жимолості

Проводити перше обрізання слід лише через 2-3 роки після посадки. Надалі пагони не потрібно обрізати, якщо вони відрізняються нормальною швидкістю росту, а сам чагарник не загущений.

Обріжте пару нульових гілок, що ростуть прямо з ґрунту. Додатково виріжте всі травмовані, пошкоджені, висохлі та короткі гілки, що забирають силу рослини. Прорідіть кущ зсередини для кращого проникнення сонячних променів.

Більшість плодів зростає на річних пагонах. З цієї причини небажано вкорочувати пагони поточного року, оскільки ця процедура негативно позначиться на кількості врожаю. Якщо у стебел спостерігається слабкий приріст, то злегка обріжте їх кінчики, але у тому випадку, коли основи пагонів досить потужні.

Видаліть торішні гілки , які приносять мало плодів. Видаліть всі стебла, які низько ростуть, оскільки вони перешкоджають нормальній обробці поверхні ґрунту.

У старої жимолості проведіть омолоджуючу обрізку, видаливши всі старі гілки та стебла, залишивши тільки молоді пагони. Навесні обріжте чагарник з метою видалення пошкоджених холодами кінчиків стебел, видаліть усі травмовані та пошкоджені захворюваннями гілки. Після збирання врожаю за потреби виконайте обрізання, яке допоможе зберегти форму куща.

Розмноження жимолості

Розмноження жимолості відбувається насіннєвим та вегетативним методом. У кожного з цих способів є свої недоліки та переваги. Їстівну жимолость можна розмножити насінням, але ця рослина є перехресно запилюваною, тому сіянці не можуть зберегти сортові ознаки батьківської культури. Зазвичай із насіння жимолость вирощують лише селекціонери.

При досягненні 6-річного віку чагарник можна розмножити за допомогою поділу куща. Для рослин старше 15 років цей спосіб не підходить, тому що кущ важко буде розділити. Садівники зазвичай практикують лише 2 методи розмноження жимолості: використання відведень та живцювання.

Чим корисні ягоди жимолості

Ягоди жимолості містять багато корисних речовин, серед яких вітаміни С, А, Е, К, групи В, антоціани, каротиноїди, пектини, флавоноїди, органічні кислоти та інші. Ці речовини мають антиоксидантну, протизапальну, імуномодулюючу, антибактеріальну та антисептичну дії.

Також вони сприяють покращенню перистальтики кишечника, зниженню кров’яного тиску, зміцненню судин і серцево-судинної системи, покращенню зору та загального стану організму.

Плоди можна споживати свіжими, додавати до салатів, використовувати для виготовлення варення, соку або компоту. Оскільки вони мають гіркуватий присмак, їх часто солять або цукрують для покращення смаку. Також їх можна використовувати для виготовлення чаю або додавати до коктейлів.

Проте важливо не переборщити з кількістю споживання, оскільки ягоди жимолості містять кислоту, яка може пошкодити емаль зубів або викликати дратівливість шлунка. Рекомендується їсти їх у помірних кількостях – не більше 10-15 ягід на день.

Найкращі сорти жимолості для України

Настав час визначитися з тим, яку саме жимолость ви хочете вирощувати на своїй присадибній ділянці. Відрізнити їстівний сорт можна за допомогою забарвлення. У їстівних сортів ягоди темно-сині із сизим нальотом на поверхні.

За термінами дозрівання сорти діляться:

• ранньостиглі – ягоди дозрівають у середині червня;
• середньостиглі – плоди дозрівають у 3 декаді червня;
• пізньостиглі – плоди дозрівають наприкінці червня.

По висоті чагарника виділяють: низькорослі – висота чагарнику не перевищує 1,5 м, середньорослі – величина чагарнику становить не більше 2 м.

Жимолость блакитна (Lonicera caerulea L.)

Дерев’янистий чагарник, ягоди якого використовуються в їжу та для лікування. Квіти жимолості блакитної мають світло-жовте забарвлення та дуже слабкий аромат. Ягоди близько 1-1,5 см в діаметрі, темно-синього або блакитного кольору, з сильним і приємним ароматом.

Жимолость блакитна вирощується як плодова культура і часто використовується для приготування десертів, напоїв та варення. Вона містить багато вітамінів та мінералів, таких як вітаміни А, С, Е, К, В6, фолат, калій, магній, залізо та інші корисні речовини. Також жимолость блакитна має антиоксидантні властивості та може допомогти зменшити запалення, знизити рівень холестерину та підтримувати здоров’я серця.

Жимолость чорна (Lonicera nigra L.)

Вічнозелений чагарник має висоту близько 2-3 метри, товсті гілки, які зазвичай згортаються в спіралі. Листки довгасті, зубчасті, зеленого кольору. Квіти жовтувато-білого кольору, зібрані в гронах. Плоди – соковиті, чорні ягоди з діаметром близько 1 см, зібрані в групи по 2-3 штуки. Вони мають солодкий, трохи кислуватий смак.

Жимолость чорна має повільний ріст, тому потребує регулярного поливу та підживлення в період вегетації. Найкраще використовувати добрива для кислої грунтової середи. Взимку рослина не потребує особливого догляду, але може бути захищена від сильних морозів за допомогою снігу або сухого листя.

Жимолость звичайна (Lonicera xylosteum L.)

Листопадний кущ або невелике дерево зростає в природі в Європі, Азії та Північній Америці. Стебла тонкі і вкриті буруватою корою з тріщинами. Листки темно-зелені, довгасті. Квіти невеликі, жовто-зелені, зібрані по 2-5 шт. Плоди представляють собою яскраво-червоні ягоди діаметром 6-8 мм, які дозрівають влітку.

Догляд звичайною не вимагає особливих зусиль. Кущ відносно морозостійкий та відчуває себе комфортно в сонячних та напівзатінених місцях з родючим грунтом. Жимолость звичайна розмножується насінням, зеленими пагонами та живцями. Найкращий час для посадки куща – восени або навесні до розпускання бруньок.

Жимолость татарська (Lonicera tatarica L.)

Кущ або невелике дерево рідко досягає висоти понад 3 метри. Кора з сірим відтінком, збігається дрібними борозенками. Листки протилежні, довгасті, з точкою на кінці, зеленого кольору. Квіти з’являються в кінці травня або на початку червня, яскраво-рожеві або малинові, зібрані в пахучі кисті.

Ягоди діаметром близько 1 см, червоні або жовтувато-зелені з білими смужками. Рослина є дуже декоративною і має важливе значення в народній медицині та кулінарії.

Хвороби та шкідники

Рослина стійка до багатьох шкідників та захворювань. Але іноді вона уражається червонувато-оливковою плямистістю, борошнистою росою. Також нерідко спостерігається всихання та почорніння гілок. Ці захворювання – грибкові і проявляються так: чагарник починає сохнути, його стебла стають бурими чи чорними, листя жовтіє і облітає раніше належного терміну.

Усунути грибкові захворювання можна за допомогою фунгіцидних засобів. При цьому важливо періодично обробляти рослину від шкідників та захворювань, у цьому випадку ризик зараження зводиться до мінімуму. Таку обробку необхідно проводити навесні до початку інтенсивного зростання, а також пізно восени перед заморозками (у цьому випадку застосовують фунгіциди).

Вчені з’ясували, що завдати шкоди листю даної культури можуть 37 різних шкідників, наприклад: попелиці, мінери, кліщі. Гусінь завдає шкоди ягодам під час їхнього дозрівання, в результаті плоди раніше визначеного терміну стають синіми, засихають і обсипаються. Шкідників можна позбутися за допомогою спеціальних препаратів.

Як доглядати за жимолостю після збору врожаю

Ягоди жимолості достигають в кінеці травня – початок червня. Звичайно, деякі сорти дають урожай пізніше, але в липні ця ягода – рідкість. Щоб кущі жимолості рясно родили щороку, потрібно за ними доглядати протягом усього літа і восени.

Якщо за кущами жимолості недоглядати в літні та осінні місяці то, урожай з кожним роком буде дрібнішати, кількість ягід зменшуватиметься, а кущ сохнути.

Полив жимолості після збору врожаю

Незважаючи на те, що основний приріст жимолость дає ранньою весною, їй, як і всього живого, вода потрібна протягом усього сезону вегетації. Якщо дощів в літку чи восени у вашому регіоні немає, не забувайте хоча б раз в 10 днів поливати жимолость, промочуючи грунт під нею на глибину 30-40 см. Молодому кущу потрібно 8-10 л води, дорослому – до 30 л. Вода повинна бути не крижаною, томущо крижана вода буде стресом і для неї.

Захист жимолості від хвороб і шкідників після збору врожаю

Основна обробка жимолості від хвороб проводиться ранньою весною, до того як кущ «пішов» в ріст, шкідники можуть нападати і влітку, а це означає, що не варто розслаблятися. У період цвітіння, формування зав’язей і збору ягід все хімічні обробки кущів під суворою забороною.

А ось коли врожай зібраний, можна приступати до лікування куща. Найчастіше жимолость атакує тля, але зустріти на кущах можна також трояндову листокрутку, агрусового п’ядуна і різних щитівок. При виявленні шкідників потрібно визначити хто перед вами, а потім використовувати комплексний або спеціалізований інсектицид по інструкції.

З хворобами аналогічно. Якщо кущ жимолості слабшає, сохне, на листках з’являються плями, сірий наліт, значить, ви пропустили весняну обробку бордоською рідиною, потрібно дочекатися кінця плодоношення і все ж провести її. Розчин повинен бути 1% -ним, а перед обробкою потрібно видалити засохлі гілки, опале листя, траву під кущем і все це спалити.

Підживлення жимолості після збору врожаю

При посадці молодих кущиків в яму закладається доза органо-мінеральних добрив, яких повинно вистачити на перші 3-4 роки. Після цього жимолость потрібно підгодовувати додатково. Якщо ранньою весною в період росту пагонів це азот (у формі органіки або мінерального добрива), то після збору ягід краще зробити упор на калій і фосфор. Для цього розведіть у відрі води по 15-20 г сірчистого калію і суперфосфату і внесіть розчин з розрахунку 3-4 л на 1 кущ.

На бідних грунтах цю підгодівлю можна повторити в кінці літа, перед початком листопада у жимолості. А ось азотні добрива в другій половині літа вносити не можна – кущі знову підуть у ріст і не підготуються до зимівлі.

Обрізка і омолодження жимолості

Кущі жимолості бажано формувати, тоді вони будуть красивими і більш врожайними. Першу обрізку молодих кущиків потрібно провести відразу після висаджвання саджанців жимолості на постійне місце. Потрібно відрізати всі пошкоджені і слабкі пагони, залишивши на кущі 3-5 сильних пагонів, і вкоротити їх на третину довжини. Щовесни обрізуйте пошкоджені та сухі пагони.

У віці 7 років і більше в куша жимолості знижується кількість плодів. Проріджувати крону потрібно на старих кущах через кожні 2 роки, вирізаючи п’ятирічні гілки.

Пересадка – розмноження жимолості

Досвід досвідчених садівників показує, що краще і швидше приживається жимолость висаджена на нове місце восени або в кінці літа. Правда, це відноситься тільки до саджанців з відкритою кореневою системою. А ось якщо рослина продається в горщику – висаджувати його потрібно в будь-теплу пору (крім періоду цвітіння).

Купувати і висаджувати найкраще дворічні саджанці або трьохлітки. Великі, старі кущі погано переносять пересадку, вони довго хворіють.

Розмноження жимолості

Жимолость розмножують живцями. Зелені живці нарізають з приростів поточного року після цвітіння, здерев’янілі живці після листопаду. І ті, і інші стимулюють розчином Корневином, а потім відправляють для вкорінення( для вкоріненні використовують парничок в тіні ). Але пам’ятайте, якщо із зелених живців приживається більше половини, то з здерев’янілих в кращому випадку п’ята частина.

Розмноження жимолості діленням куща спосіб най легший , але підійде тільки для молодих рослин, яким немає ще і п’яти років. Викопайте кущі, розріжте гострим інструментом на кілька частин, так щоб коріння залишилися у кожної діленої рослини, і розсадіть

Підживлення полуниці – коли та чим підгодовувати полуницю: схеми та дозування

Всіми улюблена полуниця – ягода примхлива, що любить добре «поїсти». Маленька компактна рослина дає хороший урожай тільки за умови своєчасних та регулярних підживлень. Крім того, добре удобрена рослина набуває підвищеного імунітету до хвороб та шкідників. Чим годувати полуницю? Давайте розумітися.

1. Види підживлення
2. Кореневе підживлення
3. Позакореневе підживлення
4. Схема підживлення полуниці за фазами розвитку
5. Рано навесні
6. Перед цвітінням
7. Після плодоношення
8. Як готувати удобрювальні розчини
9. Особливості підживлення ремонтантної полуниці
10. Чим підгодовувати полуницю та як: відео

Види підживлення

Найбільш ефективне поєднання обох видів підживлення – і кореневих, і позакореневих.

Кореневе підживлення

Сухі добрива чи удобрювальні розчини вносяться безпосередньо під корінь рослини. При проведенні кореневих підживлень потрібно дотримуватись певних правил.

1. Вносити розчини удобрення потрібно тільки по вологій землі – після поливу або сильного дощу.
2. Перші підживлення проводять тоді, коли земля прогріється до температури щонайменше 8-10°С.
3. Проводити кореневе підживлення вранці, ввечері або в похмуру погоду. Але не вдень, коли сонце яскраво світить і рівень випаровування води з поверхні грунту високий.
4. Добрива не повинні потрапляти на листя, інакше їх можна обпекти. Якщо таке все ж таки сталося, то кущ поливають з лійки чистою водою.
5. Не можна проводити кореневі підживлення під час плодоношення. Це не стосується ремонтантної полуниці, про особливості підживлення якої буде сказано нижче.

Позакореневе підживлення

Чим годувати полуницю? Підживлення проводиться рідкими розчинами удобрення невеликої концентрації (30-40% від зазначеного в інструкції). Дуже ефективні підживлення мікроелементами. Тут теж потрібно дотримуватись простих правил.

1. Перше позакореневе підживлення роблять не раніше початку бутонізації кущів.
2. Обов’язковий попередній полив полуничної грядки.
3. Підживлення робиться вранці або у похмурий, але не дощовий день.
4. Обробка повинна торкнутися не тільки верхнього листя, але й більш недоступного листя в центрі куща, а також нижньої сторони кожного полуничного листа.
5. Не можна проводити позакореневе підживлення під час збирання врожаю.

Схема підживлення полуниці за фазами розвитку

У різні періоди свого розвитку полуниця потребує різних поживних елементів.

Одна із схем підживлення полуниці

Рано навесні

Як тільки сніг повністю розтане, грядку з полуницею очищають від старого, замерзлого листя та залишків торішніх бур’янів. Одночасно злегка підпушують ґрунт для кращого вбирання добрив. Мульчу з грядок зараз краще зовсім видалити, щоби земля добре прогрівалася. З центру куща вже починають пробиватися зелені конуси першого листя. Дачники починають замислюватися, чим годувати полуницю. Молодому листю необхідні в цей період азотні підживлення. Можна скористатися одним із варіантів:

• Ι варіант. Сухе підживлення. Гранули аміачної селітри розкидаються між кущами. на 1 кв. грядки витрачають 20-25 г добрива.
• ΙΙ варіант. Рідке добриво готують із курячого посліду чи коров’яку. Як приготувати ці добрива, можна прочитати нижче.

Перед цвітінням

У цей період полуниця особливо гостро потребує поживних елементів. Виняток становить азот – він потрібен у найменших кількостях. Надлишок азоту може призвести до того, що рослини не формуватимуть зав’язі та ягоди, а почнуть виганяти нове листя. Вони виростуть більшими, а врожаю ягід можна і не дочекатися. Навіть якщо плоди і будуть, то полуниця буде водянистою і майже без аромату.

З макроелементів у період особливо потрібен калій і фосфор. Фосфор сприяє формуванню потужної кореневої системи, а калій відповідає за розмір ягоди та її насолоду. З мікроелементів обов’язкове підживлення бором, магнієм та цинком. Знову вибираємо один із варіантів.

• Ι варіант. 1 ст. нітрофоски та 1 ст.л. сульфату калію на 10 л води. Під кожний кущ виливають 0,5 л розчину.
• ΙΙ варіант. Підживлення зольним та трав’яним настоєм. У 10 л води розчиняють 1 л трав’яного настою та 0,5 л зольного. На один полуничний кущ витрачають 0,5л отриманого розчину.

Через 2 дні після основного кореневого підживлення роблять позакореневе. Готують її так: на 10 л води додають половину півлітрової банки настою золи, 1 г борної кислоти, 2 г сірчанокислого цинку та 2 г сульфату магнію. Можна не додавати золу в розчин, а присипати ґрунт навколо кущиків полуниці просіяною золою – приблизно неповну жменю на кущ.

Після плодоношення

Урожай, тим більше якщо він багатий, виносить із ґрунту багато поживних елементів, та й сама рослина виснажена. Після збору останніх ягід потрібно дати полуниці відпочити протягом 3-4 тижнів. Після закінчення цього терміну на грядці потрібно навести порядок, перш ніж почати підживлення. Необхідно вирізати пожовкле і старе листя, обрізати вуса. Добре прополоти ґрунт між кущами і пропушити його. У серпні полуничним кущикам потрібні рясні поливи. У цей час на них закладаються квітконоси для ягід наступного врожаю. Тому потрібно забезпечити їх не лише вологою, а й підживленням.

• Ι варіант. 2 ст. монофосфату калію, 1 ст. суперфосфат на 10 л води. На кожен кущ витрачають 0,5л розчину.
• ΙΙ варіант. Робиться так само, як і підживлення перед цвітінням – зольний розчин + трав’яний.

Через 2-3 дні після кореневої роблять позакореневе підживлення сульфатом магнію. На 5 л води – 0,5 чайного л. препарату.

Як готувати удобрювальні розчини

Мінеральні добрива можна легко приготувати, дотримуючись інструкцій до упаковки. Органічні кожен городник готує по-своєму, але їхня користь від цього не змінюється. Ось рецепти приготування деяких із них.

1. Настій гною або курячого посліду. Щоб його зробити, потрібно цебро наповнити на чверть коров’ячим гноєм або курячим послідом, долити водою і наполягати тиждень, заважаючи вміст хоча б один раз на добу. Потім на цебро чистої води додають 1 л отриманого коров’яку або 0,5 л настою курячого посліду. На 1 кущ витрачають 0,5 л розчину удобрення.

1. Настій зеленої трави. Це одне з кращих органічних добрив, що містить багато корисних поживних речовин. Готується таким чином: ємність (бочка, відро) наповнюється на ⅔ свіжоскошеною травою. Трава може бути будь-якою, але найкращі результати виходять, якщо переважно використовувати кропиву, подорожник, снитися, деревій, конюшина. Потім ємність доливається до верху водою та нещільно закривається кришкою. Наполягати траву потрібно 7-10 днів, кілька разів на день перемішуючи. На поверхні рідини повинні з’явитися бульбашки, що говорить про початок бродіння. Коли інтенсивність бродіння трохи впаде, настій готовий до застосування. На 10 л води додають 2-3 л настою та використовують для підживлення, витрачаючи 1 л удобрювального настою на одну рослину.

1. Настій золи. У цебро об’ємом 10 л набирають 2 л просіяної золи. Доливають до верху теплу воду і добре вимішують. Накривати необов’язково. Витримують 3-4 дні, щодня заважаючи вміст. Акуратно злити настій, що утворився, з осаду. Для полуниці можна використовувати непроціджений настій разом із осадом. Для обприскування цей настій необхідно процідити через кілька шарів марлі.

1. Витяжка із суперфосфату. Це, звісно, не органічне добриво, але його також потрібно правильно приготувати. Зазвичай простий чи подвійний суперфосфат використовують як гранул. Але вони погано розчиняються у воді, тому потрібно готувати витяжку, якщо удобрення необхідно використовувати у рідкому вигляді. Для цього 0,5 кг суперфосфату заливають гарячою водою (5 л) не менше 80°З протягом декількох хвилин добре вимішують. Наполягають протягом 10 годин. Можна всю ніч. На дні утворюється нерозчинний осад, його викидають. 0,5 л витяжки розчиняють у 10 л води та використовують для підживлення.

Особливості підживлення ремонтантної полуниці

Для так званої «одноразової» полуниці підживлення під час плодоношення не потрібне. Ягоди вже дозріли і на врожайність нічого не може вплинути. Кущ віддав весь урожай і тепер готуватиметься до зимівлі. Але з ремонтантною полуницею справи інакше.

Ремонтантна полуниця плодоносить кілька разів на літо, тобто. в порівнянні зі звичайною вона виносить із ґрунту ще більше живлення. Тому до тих підгодівель, про які вже було сказано, додають ще одну – під час плодоношення. Це допоможе кущам полуниці швидко відновитися та дати ще один урожай. Якщо передбачається і третя хвиля, то під час збирання другого врожаю роблять ще одне підживлення, аналогічне попередньому.

Якими ж добривами можна підгодувати ремонтантну полуницю під час плодоношення? Бажано, щоби це були мінеральні. Органічні, особливо такі як настій гною, є неприйнятними навіть з естетичної точки зору. Монофосфат калію буде найкращим мінеральним комплексом у цей час. Готують його за інструкцією до препарату.

Чим підгодовувати полуницю та як: відео

Ролик про те, чим підгодовувати полуницю навесні. Простий спосіб приготування розчину для підживлення своїми руками. Приєднуйтесь до перегляду!