Стапелия

Многолетний суккулент стапелия (Stapelia) является представителем семейства Ластовневые. Данный род объединяет примерно 100 различных видов. В природе это растение по большей части встречается на территории Юго-Западной и Южной Африки, при этом оно предпочитает расти на горных склонах, около водоемов либо вблизи деревьев. Стапелия была названа в честь Ван Стапеля, который был широко известным голландским врачом 17 века. Такое растение стало пользоваться популярностью у цветоводов уже сравнительно давно, потому что оно нетребовательно в уходе, а еще это связано с его крайне необычным цветением. Цветок у этого растения знаменит своим очень интересным запахом, который не напоминает никакие обычные цветочные ароматы. Этот аромат неприятен и похож больше на запах гнили. Гете в связи с этим сказал о данном цветке: «Самые красивые – самые чудовищные цветы». Цветоводов в стапелии привлекает необычное сочетание эффектной красоты с ужасным запахом.

Особенности стапелии

Стапелия представляет собой суккулент, высота которого варьируется от 0,1 до 0,6 м. У него имеется большое количество четырехгранных сочных побегов, ветвящихся у основания. По граням у них расположены неострые крупные зубчики, именно из-за них этот цветок именуют «кактус стапелия». Окрас стеблей бледно-сизый либо зеленый, встречается и с фиолетово-красным отливом, который появляется при ярком солнечном свете. Листва у растения полностью отсутствует. На поверхности одиночных либо парных цветков имеется опушение, располагаются они на отогнутых цветоножках, как правило, у основания побегов и реже у вершин. Величина цветка 5–30 сантиметров, он обладает очень экзотичным внешним видом и по форме напоминает морскую звезду. Окрашены они в один цвет, но бывают и пестрые, каждый отдельный вид отличает своя неповторимая красота, а также особый неприятный аромат, который способен вызвать дурноту.

Уход за стапелией в домашних условиях

Температура

Выращивая стапелию в комнатных условиях, в первую очередь следует учитывать, что уход за ней напрямую связан с сезонностью этой цветочной культуры. К примеру, в теплое время года она лучше всего себя чувствует при температуре воздуха от 22 до 26 градусов, при этом на лето ее рекомендуется перенести на террасу либо балкон. В весеннее и осеннее время у стапелии наблюдается период покоя. В зимнее время растение следует убрать в прохладное место (не теплее 15 градусов).

Освещение

Цветок нуждается в большом количестве яркого света, при этом каждый день ему необходимы солнечные ванны, в противном случае побеги станут истонченными и вытянутыми, из-за чего цветение может не наступить вовсе. Однако в сильно жаркие дни в полуденное время растение нуждается в защите от палящих солнечных лучей, это позволит избежать появления ожогов на его поверхности. Специалисты советуют разместить стапелию на окне, расположенном в западной либо восточной части квартиры.

Полив

Так как стапелия ― это суккулент, то его не нужно опрыскивать и обильно поливать. Если же в субстрате будет застаиваться вода, то это может стать причиной развития грибкового заболевания, что приводит к загниванию цветка. Чтобы этого не допустить, во время посадки на дно горшка следует уложить дренажный слой, который можно сделать из глиняных черепков либо из керамзита. В марте–сентябре поливы устраивают не более 1 раза в 7 дней, в октябре–декабре ― 1 раз в неделю, а в декабре и январе поливать стапелию не нужно вообще.

Подкормка

Подкармливать данный суккулент необходимо в летнее время 1 раз в 2 недели, для этого используют питательные смеси для кактусов и суккулентов. Чтобы увеличить устойчивость растения к заболеваниям, его следует подкормить калийным удобрением. В зимнее время стапелию подкармливать не нужно.

Пересадка стапелии

Молоденькие экземпляры нуждаются в регулярной пересадке, которую проводят 1 раз в год в весеннее время, так как они разрастаются в ширину сравнительно быстро. Пересадку взрослых цветков проводят 1 раз в 2–3 года. Опытные цветоводы рекомендуют, во время пересадки растения вырывать из центра куста старые стебли, ведь они уже не зацветут. Многолетние стапелии не рекомендуется пересаживать, им нужно лишь ежегодно менять верхний слой почвосмеси на свежий, при этом из середки кустика необходимо вырвать стебли.

Для посадки такого суккулента надо взять не очень глубокий горшок, так как система корней у него слаборазвита. На дне горшка следует разместить дренажный слой, который должен занять 1/3 часть емкости. При желании субстрат можно сделать своими руками, для этого надо соединить крупнозернистый песок и дерновую землю (1:2) либо можно приобрести смесь для суккулентов и смешать ее с древесным углем. Прежде чем приступить к посадке, субстрат нужно пропарить. После пересадки цветок нельзя поливать в течение нескольких суток.

Цветение стапелии

Как только стапелия зацветет, об этом сразу же узнают все, кто находится в комнате, а случится это из-за неприятного запаха цветка. Данный крайне необычный аромат цветку, растущему в диких условиях, необходим для того, чтобы привлекать падальных мух, относящихся к семейству Calliphoridae, которые являются его насекомыми-опылителями. Дело в том, что данный аромат нравится этим насекомым. Мухи опыляют цветок, а еще устраивают в нем яйцекладки. Однако следует знать, что вид стапелии flavo-purpurea, родиной которого является Намибия, обладает сравнительно приятным ароматом воска. Но плохой запах, исходящий от цветка, не отпугивает цветоводов, стапелия и по сей день обладает очень высокой популярностью. Чтобы в квартире не пахло гнилью во время цветения данного растения, его рекомендуется перенести на балкон, и проблема будет решена. Цветение продолжается примерно полмесяца.

Болезни и вредители стапелии

Все проблемы, которые могут возникнуть с данным цветком, связаны с застоем жидкости в субстрате. В связи с этим очень важно поливать стапелию правильно. А из вредителей поселиться на ней может тля, паутинный клещ, а также мучнистый червец. Чтобы от них избавиться, кустик надо обработать инсектицидным средством, которое можно купить в специализированном магазине. Примечательно, что стапелия, которая растет в диких условиях, обладает очень высокой устойчивостью и к вредителям, и к болезням.

Стапелия не цветет

Бывает, что стапелия не цветет, и это может произойти по разным причинам, например: нехватка света, теплая зимовка, чрезмерно обильный и частый полив, неподходящее удобрение, избыток либо недостаток питательных веществ в субстрате. Чтобы растение регулярно цвело, нужно придерживаться нескольких правил:

1. Обеспечьте цветку правильный режим полива: в весенний и летний период полив нужно устраивать 1 раз в полмесяца, при этом меж ними субстрат в емкости должен полностью просохнуть, начиная с октября количество поливов следует сократить до одного раза в 4 недели, а в декабре–январе растение не поливают вовсе.
2. На протяжении всего периода покоя растение должно находиться в прохладном помещении.
3. Нельзя вносить в субстрат слишком много удобрений, тем более тех, в которых содержится азот.
4. Почву для посадки надо использовать супесчаную.
5. Растение нуждается в хорошем освещении.

Если цветку не будет хватать света, то он может пожелтеть у основания стебля. В этом случае побеги рекомендуется обрезать и использовать в качестве черенков.

Стапелія

Стапелія (Stapelia) – ​​багаторічна рослина, що належить до сукулентів і відноситься до виду ластівневих. Народні назви: африканська морська зірка, пухнастий зорецвіт. Прямі пагони стапелії завтовшки до 3 см, дуже соковиті, зеленого або сріблясто-блакитного кольору.

Навіть у період спокою, коли рослина не цвіте, вона має дуже привабливий вигляд. Цілком підходить для декоративних композицій з рослин, що віддають перевагу певній температурі і освітленості у різну пору року.

Має дуже цікаву особливість: красиві і витончені квіти цієї рослини виділяють не аромат, а запах гнилі. У природному середовищі зростає у Південно-Західній та Південній частині Африки. Стапелія кріпиться до схилів гір і своїм запахом приваблює мух для запилення.

1. Догляд в домашніх умовах
2. Температура
3. Полив
4. Освітлення
5. Вологість
6. Пересадка
7. Грунт
8. Добриво
9. Цвітіння
10. Чому стапелія не цвіте
11. Чому стапелія скидає бутони
12. Основні правила для цвітіння
13. Розмноження стапелії
14. Насінням
15. Поділом кореневища
16. Живцями
17. Хвороби та шкідники
18. Стапелія: отруйна чи ні
19. Популярні домашні види з фото
20. Стапелія Грандифлора або великоквіткова (Stapelia grandiflora)
21. Стапелія гігантська, гігантея (Stapelia gigantea)
22. Стапелія кристата (Stapelia cristata)
23. Стапелія строката, варієгата (Stapelia variegata)

Догляд в домашніх умовах

Температура

Стапелія сезонна рослина, в різні пори року їй потрібен різний температурний режим:

• У літній період для неї найкомфортніша температура повітря від 20 до 30°C, що відповідає температурі у звичайній міській квартирі на сонячній стороні. В Україні, за теплої погоди, її можна винести на добре освітлену лоджію.
• Навесні та восени рослина відпочиває, в цей період їй потрібна прохолода – 15-18°C.
• Взимку температуру необхідно знизити до 10°C.

Дотримуючись такого режиму досягається повноцінне цвітіння влітку.

Полив

Полив проводять зверху, щоб весь субстрат змочився водою. Він має бути рясним, але не частим, щоб до наступного поливу ґрунтовий субстрат повністю висох. Для цього необхідний хороший дренаж – щоб надлишки води могли зливатись у піддон.

З середини квітня до середини жовтня полив має бути більш частим, ніж у зимовий період спокою. Перезволоження кореневища призводить до загнивання та загибелі всієї рослини. Це найчастіша причина загибелі сукулентів.

Освітлення

Квітка добре переносить розсіяне сонячне освітлення. Найкраще росте на підвіконнях, що виходять на східну чи західну сторону. Якщо знаходиться на південному підвіконні, зробіть затінення, інакше сукулент не уникне сонячних опіків і довго хворітиме. Влітку можна влаштовувати сонячні ванни, виносячи квітку на свіже повітря. Надовго залишати не слід – однієї-двох годин достатньо, інакше рослина може отримати опіки.

При нестачі освітлення рослина бідніє, витягується, втрачає свою декоративну привабливість і навіть припиняє цвітіння.

Якщо квітка знаходилася довго у тіні, виставляти на освітлене місце її треба поступово, нарощуючи час перебування на сонці.

Вологість

Як і всі сукуленти, що вийшли з країн із сухим кліматом, стапелія не потребує обприскування або додаткового поливу. У сучасних квартирах досить сухе повітря цілком підходить для рослини. Влітку, для зменшення вологості, частіше провітрюйте приміщення в сонячну погоду.

Якщо ж у приміщенні підвищена вологість, не варто заводити стапелію, вона завдасть більше клопоту, ніж задоволення. Для таких приміщень є інші декоративні кімнатні квіти.

Пересадка

Пересаджувати молоді рослини слід один раз на рік, краще навесні. Вона активно розвивається і потребує більшого розміру горщика. Дорослі, не раз квітучі стапелії пересаджують раз на два-три роки, заразом прибирають старі пагони в центрі, які вже цвіли, залишаючи простір для майбутніх квітів.

Старі рослини можна не пересаджувати, а зняти верхній шар ґрунту та замінити його свіжим субстратом. Після пересадки утримайтеся від поливу кілька днів.

Грунт

Підійде готовий грунт для кактусів і сукулентів, до якого можна додати пісок і деревне вугілля, або приготувати субстрат самостійно. Необхідний склад:

• дернова земля, бажано, взята поза межами міста і далеко від великих автомобільних трас
• листова земля, взята у лісі чи парку під липами, осиками чи березами
• промитий річковий пісок, великі фракції (добре підійде і черепашковий пісок із берега моря)

Усі складові взяти в пропорції 1:1 і додати подрібнене деревне вугілля для запобігання розвитку гнильних бактерій. Для знезараження субстрат необхідно пропарити. Якщо немає можливості чи бажання зробити субстрат самому, можна купити ґрунтову суміш для кактусів та орхідей у ​​спеціальному квітковому магазині, вони добре підійдуть для стапелії.

Ємність для рослини має бути широкою і не глибокою. Дренаж укладати шаром не менше ¼ висоти горщика для вільного проходу надлишків води при поливі. Піддон має бути з досить високими бортами, щоб утримувати надлишки води.

Добриво

Підживлення вносять разом із поливом у момент весняного пробудження рослини – один раз на два тижні до настання цвітіння. У період спокою взимку рослину не удобрюють. Для добрива можна придбати в магазині готовий засіб для кактусів та орхідей та розбавити його один до одного.

Цвітіння

Відбувається переважно у літній період. У всіх квіток є однакові ознаки, але є і відмінності. При правильному догляді та комфортних для рослини кліматичних умовах цвітіння відбувається тривалий час. Квіти відрізняються як розміром і кольором, так і запахом.

Стапелія грандифлора видає дуже сильний запах гнилі, а зіркоподібна має слабкий запах воску. Залізистоквіткова цвіте дрібними світло-зеленими квіточками, пелюстки яких сильно опушені білими волосками. Але найцікавіша з усіх стапелія строката – дуже ошатна рослина в період цвітіння.

Чому стапелія не цвіте

Це походить від порушення режиму. У період спокою (в зимовий час) рослина повинна бути в прохолодному (+14 градусів) приміщенні. За цей час накопичуються речовини для посиленого росту та формування майбутньої квітки.

Також на цвітіння впливає нестача освітлення, особливо навесні. Сукуленту просто не вистачає світла, і він не формує квіткової бруньки. Дуже шкідливий для всіх сукулентів і, зокрема, для стапелії – надлишок вологи. Її треба поливати тільки коли земляний субстрат повністю висох, інакше рослина не тільки не цвістиме, але може зазнати загнивання і загибелі.

Чому стапелія скидає бутони

Рослина під час цвітіння негативно реагує на протяги, зміну місця та різку зміну освітлення. Стапелія скидатиме бутони, якщо її регулярно заливають і в неї загнивають коріння. Гнити коріння може від холоду, надлишкового поливу, застою води, через щільний ґрунт, а також від нестачі або надлишку харчування.

Основні правила для цвітіння

• відсутність протягів
• помірний полив
• відповідний ґрунт
• дренажний шар та отвори в нижній частині горщика для стоку рідини
• комфортна температура
• якісні добрива, правильне дозування та інтервал

Розмноження стапелії

Розмноження не створить труднощів, навіть початківець цілком впорається, якщо буде дотримуватися наступних порад. Рослину можна розводити трьома доступними способами.

Насінням

1. Щоб самостійно зібрати насіння стапелії потрібно приблизно рік, щоб воно повністю дозріло. Зібране насіння треба перебрати, з кожного насіння видалити хвостик і трохи потримати в слабкому розчині марганцевокислого калію.
2. Потім висадити в неглибоку ємність, заповнену крупним вологим піском і шматочками торфу і тонким шаром присипати тим же субстратом. Спочатку тримати під плівкою, не забуваючи провітрювати.
3. При появі паростків їх пікірують в окремі горщики.

Частина насіння може не зійти, адже для запилення стапелії потрібні комахи.

Поділом кореневища

При весняній пересадці рослини можна відокремити гострим ножем частину кореневища разом із молодими пагонами. Зріз обов’язково присипати товченим вугіллям. Цю частину можна посадити в окремий горщик, дотримуючись всіх правил посадки подібних сукулентів, тим самим розмноживши квітку. Цей спосіб не завжди вдається, тому що рослина може не прижитися, якщо умови температурного режиму в даний момент їй не підходять.

Живцями

1. Живець зрізають знезараженим гострим ножем (можна прожарити на вогні або протерти ватою змоченою в спирті), потім залишають на один-два дні для підсушування зрізу.
2. Підготовлений живець садять для проростання в суміш крупного річкового піску з торфом. Потім краще накрити плівкою для створення мікроклімату.
3. Коли живець дасть коріння – посадити в невеликий горщик (приблизно 7 см завширшки) у суміш листової та дернової землі та крупнозернистого піску.

Хвороби та шкідники

• Основна небезпека, як і для всіх сукулентів, є перезволоження субстрату. Поганий дренаж (менше чверті об’єму та недостатньо великі отвори в денці горщика для зливу зайвої води) або занадто частий полив призводить до загнивання коренів та загибелі рослини . Якщо ви помітили вчасно, не намагайтеся врятувати всю рослину – візьміть від неї найкращі пагони для посадки живців. Земляну суміш краще викинути. Ємність, в якій була хвора рослина, треба знезаразити будь-яким доступним способом. Найпростіший спосіб – прокип’ятити ємність протягом кількох хвилин.
• Павутинного кліща легко позбутися промивши ретельно пагони мильним розчином, а краще розчином миючого засобу для посуду. Тим же розчином протріть горщик та підвіконня, де він знаходився.
• Борошнисті червці прогризаючи дірочки в пагонах, заносять спори гнилі і рослина гине. Від такої квітки небажано брати навіть живці, можна пропустити і не помітити маленької дірочки, і шкідники розмножаться знову. Можна порадити обробити навіть підвіконня розчином марганцівки.

Стапелія: отруйна чи ні

Молочний сік стапелії не тільки відлякує комах. Потрапляючи на шкіру або слизові оболонки, отрута викликає подразнення і може залишити опік на слизових. Тому при роботі з рослиною необхідно бути обережними. Так само не можна вживати в їжу стебла рослини, оскільки це призведе до отруєння. Якщо ваша дитина або тварина з’їли цей сукулент, необхідно відразу використовувати ентеросгель згідно з інструкцією та звернутися в швидку, при перших симптомах отруєння.

Популярні домашні види з фото

Різновидів цього сукуленту 56, найчастіше в домашньому квітникарстві зустрічаються наступні рослини.

Стапелія Грандифлора або великоквіткова (Stapelia grandiflora)

Багаторічник, сукулент із чотиригранними зеленими пагонами, на яких розташовуються рідкісні, злегка загнуті зубчики. Сама рослина досить компактна, але цвіте великими квітами. З зовнішнього боку пелюстки квітки мають синьо-зелений відтінок, усередині темно-червоний, іноді фіолетовий колір.

П’ять ланцетних пелюсток загинаються назовні по краях, які мають опушення із сріблястих волосків. Цвіте ця стапелія влітку чи восени, видаючи запах гниючого м’яса . У цей час горщик з квіткою краще забрати на лоджію або засклений балкон.

Стапелія гігантська, гігантея (Stapelia gigantea)

Через дивовижне забарвлення її зазвичай називають – тигрова. Висота міцних прямих пагонів досягає 25 см. На ребрах чотиригранних стволів є характерні, злегка вигнуті зубці. Головною окрасою цього виду є великі (до 35-40 см у діаметрі) квіти. Вони розташовуються на довгих квітконіжках, мають подовжені, сильно звужені пелюстки, слабо вигнуті до країв.

Квітка буває рожевою або світло-жовтою у темно-червоних ворсинках, а по краях має бахрому з білих волосків. Ще одна з переваг – практично відсутній запах гнилі навіть у розпал цвітіння.

Стапелія кристата (Stapelia cristata)

Дуже незвичайний вигляд, має широкі стебла у вигляді гребінця. Повна назва: Стапелія Ліндерця Крістата. Квітки довгасті у вигляді дзвіночків, багряного кольору.

Стапелія строката, варієгата (Stapelia variegata)

Невеликого розміру сукулент, близько 10 см заввишки. Має гарні соковиті пагони зеленого, іноді з рожевим відливом, кольору . Грані пагонів мають притуплені зубчики. Цвіте переважно влітку: квіти по кілька (до п’яти) штук одночасно розташовані на основі нових однорічних пагонів. Дуже гарний сукулент у період цвітіння.

Пелюстки квітки мають жовтий колір, яйцевидно-загострені до країв, зовні гладкі, а всередині зі зморшками та розфарбовані темно-бордовими смужками або дрібними цятками. Декоративна стапелія і у квітучому стані, і без квітів. Також має неприємний запах. Тому на час цвітіння краще переселити на добре освітлену лоджію.

Стапелія: вирощування вдома, розмноження, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 19 лютого 2019 Перша редакція: 19 травня 2015 🕒 9 хвилин 👀 23184 рази 💬 0 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за стапелією
• Квітка стапелія – опис
• Догляд за стапелією в домашніх умовах
  • Як доглядати за стапелією
  • Пересадка стапелії
  • Цвітіння стапелії
  • Шкідники і хвороби стапелії
  • Стапелія не цвіте
  • Розмноження стапелії живцями
  • Розмноження стапелії насінням
  • Стапелія зіркоподібна (Stapelia asterias)
  • Гігантська стапелія (Stapelia gigantea)
  • Стапелія строката, або варієгатна (Stapelia variegata)
  • Стапелія залізистоквіткова (Stapelia glanduliflora)
  • Стапелія золотисто-пурпурна (Stapelia flavo-purpurea)
  • Стапелія крупноквіткова (Stapelia grandiflora)
  • Стапелія мінлива (Stapelia mutabilis)
  • Коментарі

  Стапелія – одна з найдивовижніших кімнатних рослин, яка може конкурувати красою навіть з орхідеєю. Її великі квітки з щільними шкірястими пелюстками, часто прикрашеними зморшками і щетинкою, нагадують морську зірку.

  Однак зростанню популярності стапелії сильно заважає аромат її квіток: в місцях природного існування стапелію запилюють мухи, яких квітки приваблюють запахом гнилої риби.

  Для тих, кого ця прикра особливість рослини не збентежить, повідомляємо: інших недоліків у стапелії немає. Вона гарна, проста в догляді і досить стійка до будь-яких неприємностей.

  Про те, як доглядати за цією квіткою, читайте в нашій статті.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за стапелією

  • Цвітіння: близько двох тижнів улітку.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло з обов’язковим затінюванням в аномально спекотні дні (східні чи західні підвіконня).
  • Температура: 22-26 ˚C в період вегетації, не вище 15 ˚C в зимовий час.
  • Полив: регулярний, але нечастий: із березня по вересень – один-два рази на тиждень, із жовтня по грудень – один раз на тиждень, у грудні й січні полив не здійснюють. Витрата води – від помірної до мізерної.
  • Вологість повітря: не має значення.
  • Підживлення: в період активного росту двічі на місяць добривами для кактусів і сукулентів. У зимовий час підживлення не вносять.
  • Період спокою: грудень-січень.
  • Пересадка: молоді рослини пересаджують щорічно, дорослі – кожні 2-3 роки.
  • Розмноження: живцями, рідше насінням.
  • Шкідники: попелиця, борошнисті червці й павутинні кліщі.
  • Хвороби: у результаті надмірного зволоження може вражатися грибними інфекціями.
  • Властивості: у природних умовах стапелію запилюють каліфориди, яких приваблює специфічний неприємний аромат рослини.

  Рослина стапелія (лат. Stapelia) належить до роду багаторічних сукулентів родини Ластівневі, що налічує приблизно сто видів, котрі зростають здебільшого в Південній і Південно-Західній Африці на схилах гір, під деревами або поблизу водойм. Названо рослину на честь відомого нідерландського лікаря XVII століття Ван Стапеля. Квіти стапелія давно стали популярною кімнатною рослиною, чому зобов’язані своєму неповторному цвітінню і простотою в догляді і вирощуванні. Але має квітка стапелія одну жахаючу дивину: запах, який зовсім не нагадує квітковий. Запах гниття. Тому Гьоте сказав про стапелії: «Найкрасивіші – найжахливіші квіти». Саме контраст між красою і запахом стапелії так вабить квітникарів до цього прекрасного чудовиська, створеного природою.

  Квітка стапелія – опис

  Сукулент стапелія сягає від 10 до 60 см у висоту. Її численні соковиті чотиригранні стебла гілкуються біля основи, а по гранях прикрашені великими негострими зубцями, через які рослину помилково називають «кактус стапелія». За кольором пагони можуть бути зеленими або сизуватими, іноді з червоно-фіолетовим відтінком, які з’являтимуться на яскравому сонці. Листя у стапелії немає. Опушені квітки, парні або одиночні, на відігнутих квітконіжках, розміром від 5 до 30 см, розташовані частіше біля основ пагонів, ніж біля вершин, і виглядають дуже екзотично, нагадуючи морські зірки. Вони можуть бути строкатими чи однотонними – у кожного виду своя краса і свій виснажливий сморід, що викликає нудоту.

  Догляд за стапелією в домашніх умовах

  Як доглядати за стапелією

  Догляд за квіткою стапелія зумовлений сезонністю рослини. Так, наприклад, у теплу пору року комфортна для стапелії температура 22-26 ºC, і вона сприятливо сприйме літні канікули на балконі або терасі. Навесні і восени стапелія відпочиває. Зимує стапелія при температурі не вище 15 ºC. Освітлення рослині потрібне яскраве з обов’язковими щоденними сонячними ваннами, інакше стебла стапелії витягнуться, стоншаться, і вона може не зацвісти, тільки в найспекотніші дні опівдні бажано захистити стапелію від прямого сонця, щоб вона не отримала опіків. Найкраще місце для стапелії – підвіконня східних чи західних вікон.

  Кімнатна рослина стапелія, бувши сукулентом, не потребує ні рясного поливу, ні обприскування. Перезволоження ґрунту може призвести до виникнення грибкових інфекцій і, як наслідок, до гниття рослини. Щоб цього не сталося, при посадці стапелії на дно горщика поміщають шар дренажу з керамзиту або глиняних черепків, а поливають рослину з березня по вересень не частіше разу на тиждень, а з жовтня по грудень – раз на тиждень, у грудні та січні стапелію не поливають узагалі. В якості добрива стапелія в домашніх умовах полюбляє суміші для сукулентних і кактусів, якими її підживлюють у літній час двічі на місяць. Добре відгукується рослина на внесення калійних добрив, що зміцнюють імунітет стапелії до хвороб. Взимку рослина підживлення не потребує.

  Пересадка стапелії

  Молоді стапелії пересаджують щороку навесні, оскільки вони дуже швидко розростаються у ширину. Дорослі рослини пересаджують раз на два-три роки, при пересадці бажано видаляти з центру рослини старі пагони, які вже не зацвітуть. Багаторічні стапелії не слід турбувати пересадкою – замініть їм раз на рік верхній шар субстрату на свіжий і видаліть пагони з середини рослини. Горщик стапелії потрібен неглибокий, тому що коренева система у них слабка, на дно поміщають шар дренажу на третину об’єму горщика. Ґрунт можна приготувати самостійно, додавши до двох частин дернової землі одну частину крупнозернистого піску, а можна купити суміш для сукулентів і додати в нього деревного вугілля. Перед пересадкою ґрунт слід пропарити. Пересаджену рослину не поливайте кілька днів.

  Цвітіння стапелії

  Ви можете пропустити початок цвітіння будь-якої рослини, але коли цвіте стапелія, ваш ніс обов’язково це відчує. Феномен поганого запаху стапелії пояснюється тим, що в якості комах-запилювачів у природних умовах рослина використовує падальних мух родини Calliphoridae, а саме такий запах і видається цим мухам привабливим. Вони запилюють рослину і навіть відкладають у ній яйця. Приємним винятком є лише вид стапелія flavo-purpurea з Намібії, що пахне воском. Але попри неприємний запах майже всіх представників роду, кімнатна квітка стапелія, як і раніше, популярна, бо краса, як усім давно відомо, вимагає жертв, і це справедливо. Винесіть стапелію на балкон – і її своєрідні пахощі перестануть вас переслідувати. Цвіте стапелія близько двох тижнів.

  Шкідники і хвороби стапелії

  Усі хвороби стапелії – від перезволоження, тому так важливо дотримуватися правильного режиму поливу. З комах можуть оселитися на стапелії павутинний кліщ, попелиця або борошнисті червці – проти них використовують інсектициди, які продаються у будь-якій квітковій крамниці. Загалом же стапелія, котра у природі зростає у спартанських умовах, до захворювань і шкідників надзвичайно стійка.

  Стапелія не цвіте

  Іноді читачі звертаються до нас із питанням, чому не цвіте стапелія. Причин може бути декілька: тепла зимівля, брак освітлення, занадто частий і рясний полив, неправильний склад добрив, їх нестача або надлишок. Освіжіть у пам’яті правила вирощування стапелії і виправте свої помилки:

  • поливати навесні і влітку раз на два тижні – земля між поливаннями повинна висихати до самого дна горщика, з жовтня поливати квітку раз на місяць, грудень і січень не поливати взагалі;
  • період спокою рослина повинна провести у прохолодному приміщенні;
  • не зловживайте добривами, зокрема з азотною складовою;
  • ґрунт для стапелії має бути супіщаним;
  • забезпечити стапелії гарне освітлення.

  При дотриманні цих нескладних умов ви можете бути впевненими, що стапелія зацвіте. Від недостатнього освітлення іноді стапелія жовтіє біля основи стебел – доведеться їх зрізати і використовувати для живцювання.

  Розмноження стапелії

  Розмноження стапелії живцями

  Живці відрізують гострим стерильним ножем, місця зрізу на живцях і на маточній рослині обробляють товченим вугіллям. Живці перед посадкою кілька годин підв’ялюють, потім висаджують для вкорінення в суміш крупнозернистого піску і невеликої кількості дрібно нарізаного торфу. Коли живець укоріниться, його пересаджують у горщик діаметром 7 см у ґрунтову суміш з легкого дерну, крупного піску і листової землі в рівних частинах із додаванням жмені деревного вугілля.

  Розмноження стапелії насінням

  Щоб зібрати насіння стапелії, потрібно чекати дозрівання плоду не менше року. Дозріле насіння висівають у миски з легким піщанистим ґрунтом. Сходи з’являться за 3-4 тижні. Трохи підрослі сіянці пікірують у горщики діаметром 6 см із тим же складом ґрунту, що і для вкорінених живців. За рік молоді стапелії способом перевалки пересаджують у горщики діаметром 9-10 см. Потрібно знати, що вирощені з насіння стапелії можуть мати видові відмінності від батьківських рослин.

  Види стапелії

  Стапелія зіркоподібна (Stapelia asterias)

  – низькорослий сукулент висотою до 20 см із зеленими, іноді червоними пагонами з тупими гранями і дрібними зубчиками. Червоно-бурі з тонкими жовтими смужками квітки на довгих квітконіжках, усі в рожевих товстих волосинках, розташовані біля основи молодих пагонів. Різновид стапелії зіркоподібної – стапелія блискуча, яка не має жовтих смуг.

  Гігантська стапелія (Stapelia gigantea)

  – сукулентний багаторічник із міцними прямостоячими пагонами заввишки до 20 см і завтовшки до 3 см із тупими гранями в рідкісних маленьких зубцях. Величезні квітки до 35 см у поперечнику на довгих квітконіжках із трикутними, подовжено-загостреними, слабо відігнутими пелюстками, світло-жовтими в червоних товстих волосинках, а по краях – із білими довгими ворсинами. Ще однією перевагою цього виду є те, що аромат цієї квітки не такий уже неприємний порівняно з запахами інших видів.

  Стапелія строката, або варієгатна (Stapelia variegata)

  – низькорослий сукулент всього до 10 см заввишки із зеленими, іноді червоними пагонами з тупими гранями в зубцях. Квітки – по одній або до п’яти штук – розташовуються біля основи молодих пагонів. Пелюстки жовтого кольору яйцеподібно-загострені до кінців, із зовнішньої частини гладкі, а зсередини зморшкуваті з темними коричневими смужками або асиметричними плямами. Цвіте влітку.

  Стапелія залізистоквіткова (Stapelia glanduliflora)

  – багаторічний сукулент до 15 см заввишки з прямими пагонами до 3 см завтовшки з крилоподібними гранями в маленьких, нечисленних зубцях. Квітки на довгих квітконіжках у кількості від однієї до трьох, з трикутними загостреними пелюстками зеленувато-жовтого кольору зі світло-рожевими смужками і плямами, ледь відігнуті по краях із довгими білими ворсинами, вкриті численними безбарвними волосинками булавовидної форми.

  Стапелія золотисто-пурпурна (Stapelia flavo-purpurea)

  – сукулент до 10 см заввишки. Пагони зелені, рідше пурпурові, з тупими гранями у зубцях. Квітки, у кількості від однієї до трьох, розташовуються на вершинах молодих пагонів, з трикутними яйцеподібними пелюстками із загостреними краями, що сильно загинаються, зовні гладкі і голі, світло-жовтого кольору, зсередини золотисто-жовті, іноді бордові, зморшкуваті. Як ми вже згадували, ця стапелія має приємний восковий аромат.

  Стапелія крупноквіткова (Stapelia grandiflora)

  – багаторічний сукулент із чотиригранними пагонами і рідкісними загнутими зубцями. Великі квітки із ланцетними пелюстками, синьо-зеленими зовні і темно-бордовими зсередини, вкриті пучками сірих волосинок. Пелюстки загнуті по краях, які опушені віями. Цвіте влітку, пахне гниючим м’ясом.

  Стапелія мінлива (Stapelia mutabilis)

  – гібридний сукулент із голими міцними пагонами до 15 см заввишки зі спрямованими вгору зубцями. Квітки на довгих квітконіжках, трикутно-яйцеподібні пелюстки із війчастими краями, жовто-зеленого відтінку з загостреними коричневими вершинами у точках і поперечних смугах.