Стаття 184. Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі

1. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

2. Розмір аліментів, визначений судому твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

3. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

1. У законі визначаються особливості сплати аліментів у тому випадку, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі або якщо є інші обставини, що мають істотне значення. За таких обставин суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. У цілому, визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) має перевагу, тому що позбавляє необхідності звертатися до суду щораз при зміні розміру заробітку. Проте у випадках, передбачених у ч. 1 коментованої статті, більш обґрунтованим може бути визначення розміру аліментів саме у твердій грошовій сумі.

Дана норма не є новою для сімейного законодавства. Раніше стягнення аліментів у твердій грошовій сумі провадилося відповідно до ст. 85 КпШС України Однак у СК України відповідне положення закріплене в якісно новому вигляді.

2. Суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі за наявності передбачених у законі підстав. По-перше, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід. Нерегулярним доходом уважається дохід, що надходить із різною періодичністю, перервами. Дохід може бути нерегулярним, наприклад, у випадку, якщо оплата праці відбувається по завершенні її виконання в частині або повністю (при застосуванні роботодавцем відрядної системи оплати праці, створенні на замовлення твору), а також якщо виплата заробітної плати провадиться із затримкою на порушення норм трудового законодавства.

Мінливим дохід уважається в тому випадку, якщо його розмір коливається. При цьому дохід може бути регулярним. Такою властивістю нерідко відрізняються доходи учасників господарських товариств, а також осіб, які ведуть індивідуальну підприємницьку діяльність.

Раніше положення, передбачене в ст. 85 КпШС України, застосовувалося щодо сезонних і творчих працівників (письменників, художників тощо). У соціально-економічних умовах, що змінилися, відповідна норма розрахована на більш широке коло осіб, що мають нестабільні доходи, зокрема зайнятих у сфері підприємницької діяльності.

У даному зв’язку виникає питання, чи досить наявності одного факту здійснення платником підприємницької діяльності для того, щоб зробити висновок про нерегулярність його доходів? Судова практика у цьому питанні є суперечливою.

Позивачка звернулася до суду з вимогою про стягнення аліментів на двох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі по 500 грн. на кожну дитину. В обґрунтування своїх вимог вона заявила, що відповідач має нерегулярний мінливий дохід, оскільки здійснює підприємницьку діяльність. При цьому він володіє нерухомістю, транспортними засобами й значними коштами, на утримання дітей матеріальної допомоги не надає.

Рішенням суду першої інстанції позов про стягнення аліментів задоволений повністю.

Апеляційним судом рішення змінене в частині розміру стягуваних аліментів до 250 грн. щомісяця на кожну дитину, оскільки суд першої інстанції зробив висновок про матеріальне становище відповідача, виходячи з роду його діяльності, при відсутності яких-небудь доказів про реально одержувані ним доходи. При цьому колегія суддів визнала обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки відповідач як підприємець має нерегулярний мінливий дохід. Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV2 підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Дійсно, з урахуванням ризикового характеру підприємницької діяльності доходи від неї з більшим ступенем імовірності можуть бути нерегулярними, ніж при виконанні праці за трудовим договором (контрактом). Однак при успішному її веденні доходи підприємця, навпаки, відрізняються стабільністю. Тому сам факт здійснення особою підприємницької діяльності не свідчить про нерегулярність і мінливість її доходів. Таким чином, вид діяльності платника аліментів не може бути єдиним і достатнім доказом нерегулярності або мінливості його доходів на користь прийняття судом рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

Нерегулярність і мінливість доходу враховується судом також при визначенні розміру твердої грошової суми, що підлягає стягненню.

Рішенням суду першої інстанції позов про стягнення аліментів на утримання дочки в розмірі 2000 грн. щомісяця задоволений повністю.

В апеляційній скарзі відповідач указує, що суд не взяв до уваги специфіку праці моряка, а саме те, що він тривалий час не працює й не одержує доходу.

Апеляційний суд установив, що відповідач працює на судах іноземних фірм відповідно до контракту по найму і його загальна зарплата становить 2200 доларів США (що за курсом національної валюти становить 11600 грн.). Його праця носить строковий характер, заробіток мінливий і коливається від 1323 до 2200 доларів США, між рейсами він не працює й дохід не одержує, перерви між рейсами становлять від 4 до 17 місяців.

Відповідно до ст. 184 СК України з урахуванням специфіки праці відповідача судова колегія визначила стягнути аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісяця.

3. Іншим фактором для визначення аліментів у твердій грошовій сумі є ті, що платник аліментів частину доходу отримує в натурі. Батько, зобов’язаний сплачувати аліменти, може одержувати заробіток (дохід) у натурі повністю або частково. Наприклад, жителі сільської місцевості спочатку одержують дохід у вигляді виробленої ними сільськогосподарської продукції, а потім – після її реалізації – у грошовій формі. Виплата заробітної плати може провадитися тією продукцією, що випускає підприємство, де працює платник аліментів тощо. Одержання заробітку (доходу) в натурі ускладнює виплату аліментів у грошовій формі в частці від такого заробітку (доходу) у порядку, що передбачений в ч. 1 ст. 183 СК України. Тому більш доречним може бути визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

4. У ч. 1 коментованої статті зазначено, що можуть існувати також інші суттєві обставини для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Наприклад, до них можуть бути віднесені обставини, коли платник аліментів:

• одержує заробіток (дохід) повністю або частково в іноземній валюті (зміна курсу іноземної валюти може істотно впливати на розмір аліментів при їхньому вирахуванні в частці від заробітку (доходу);

• не має заробітку, оскільки є безробітним й перебуває на обліку в центрі зайнятості (визначити розмір аліментів, виходячи з фактичного або передбачуваного заробітку (доходу) не представляється можливим через його відсутність);

• є безробітним, але при цьому має на праві власності певне майно, від якого може одержувати дохід (наявність доходу або його розмір установити важко);

• працює нелегально або одержує доходи з різних джерел (неможливо встановити всі джерела й визначити загальний розмір доходів).

Інші обставини, що мають істотне значення, можуть бути пов’язані не тільки із платником, але й одержувачем аліментів або дитиною. Наприклад, платник аліментів має стабільний дохід, проте на лікування дитини й догляд за нею постійно потрібна сума, встановленого розміру. Тому другий з батьків зацікавлений в тому, щоб суд визначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Раніше відповідно до ст. 85 КпШС України всі випадки стягнення аліментів у твердій грошовій сумі пов’язувалися винятково із платником аліментів.

Крім того, зі ст. 85 КпШС України випливало, що за загальним правилом розмір аліментів визначався судом у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, а у твердій грошовій сумі – як виключення, якщо стягнення аліментів у частковому відношенні до заробітку (доходу) було неможливим або ускладненим. Зі ст. 184 СК України подібний висновок не випливає.

Як і раніше, перелік підстав, за наявності яких суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, у законі суворо не визначений. Для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі досить однієї з названих підстав. Суд може відмовити у визначенні розміру аліментів у твердій грошовій сумі, якщо визнає вимоги позивача безпідставними.

5. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України суд може стягнути аліменти одночасно у: а) у частці від заробітку платника; б) у твердій грошовій сумі. Раніше така можливість законодавством не передбачалася.

На відміну від КпШС України 1969 р., в СК України не міститься вказівка на те, що аліменти у твердій грошовій сумі підлягають сплаті щомісячно. Таким чином, суд у своєму рішенні може визначити тверду грошову суму: а) яка підлягає виплаті щомісяця; б) яка стягується одноразово. Зокрема аліменти стягуються судом одноразово у випадку виїзду платника аліментів за кордон на постійне місце проживання. Таким чином, у СК України сфера застосування норми про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі набагато розширена.

У СК України відсутня норма, що встановлювала б порядок визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі з урахуванням обставин, які передбачені у ст. 182 СК України.

Не виключено, що судом може бути встановлена як єдина тверда сума, що підлягає стягненню на декількох дітей, так і суми, стягувані на кожну дитину окремо.

Можна припустити, що аліменти мають стягуватися у твердій грошовій сумі, якщо батьки мають двох або більше дітей, які залишаються проживати з кожним із них. Аліменти виплачує більш забезпечений з батьків на користь менш забезпеченого. Наприклад, якщо з відповідачем проживають діти від іншого шлюбу, то позивачці аліменти виплачуються в частковому вираженні, оскільки вона не є матір’ю дітей, що проживають із відповідачем.

В законодавстві однозначно не визначено, як має провадитися стягнення аліментів, якщо одна дитина проживає з одним з батьків, а друга – з бабою (дідом). Хоча батьки зобов’язані утримувати своїх дітей, при певних обставинах цей обов’язок покладається на інших членів сім’ї, зокрема, бабу, діда (ст. 265 СК України). Можна припустити, що в такому випадку вимогу про стягнення аліментів також варто задовольняти за правилами ст. 184 СК України – у твердій грошовій сумі.

6. У ч. 2 коментованої статті вказано, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Під індексацією грошових доходів у законодавстві розуміється встановлений законами й іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 3.07.1991 р. у редакції Закону № 491-IV від 06.02.2003 р.). Індексація проводиться з метою підтримки купівельної спроможності населення України в умовах підвищення цін на дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Стаття 184. Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі

1. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

2. Розмір аліментів, визначений судому твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

3. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

1. У законі визначаються особливості сплати аліментів у тому випадку, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі або якщо є інші обставини, що мають істотне значення. За таких обставин суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. У цілому, визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) має перевагу, тому що позбавляє необхідності звертатися до суду щораз при зміні розміру заробітку. Проте у випадках, передбачених у ч. 1 коментованої статті, більш обґрунтованим може бути визначення розміру аліментів саме у твердій грошовій сумі.

Дана норма не є новою для сімейного законодавства. Раніше стягнення аліментів у твердій грошовій сумі провадилося відповідно до ст. 85 КпШС України Однак у СК України відповідне положення закріплене в якісно новому вигляді.

2. Суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі за наявності передбачених у законі підстав. По-перше, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід. Нерегулярним доходом уважається дохід, що надходить із різною періодичністю, перервами. Дохід може бути нерегулярним, наприклад, у випадку, якщо оплата праці відбувається по завершенні її виконання в частині або повністю (при застосуванні роботодавцем відрядної системи оплати праці, створенні на замовлення твору), а також якщо виплата заробітної плати провадиться із затримкою на порушення норм трудового законодавства.

Мінливим дохід уважається в тому випадку, якщо його розмір коливається. При цьому дохід може бути регулярним. Такою властивістю нерідко відрізняються доходи учасників господарських товариств, а також осіб, які ведуть індивідуальну підприємницьку діяльність.

Раніше положення, передбачене в ст. 85 КпШС України, застосовувалося щодо сезонних і творчих працівників (письменників, художників тощо). У соціально-економічних умовах, що змінилися, відповідна норма розрахована на більш широке коло осіб, що мають нестабільні доходи, зокрема зайнятих у сфері підприємницької діяльності.

У даному зв’язку виникає питання, чи досить наявності одного факту здійснення платником підприємницької діяльності для того, щоб зробити висновок про нерегулярність його доходів? Судова практика у цьому питанні є суперечливою.

Позивачка звернулася до суду з вимогою про стягнення аліментів на двох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі по 500 грн. на кожну дитину. В обґрунтування своїх вимог вона заявила, що відповідач має нерегулярний мінливий дохід, оскільки здійснює підприємницьку діяльність. При цьому він володіє нерухомістю, транспортними засобами й значними коштами, на утримання дітей матеріальної допомоги не надає.

Рішенням суду першої інстанції позов про стягнення аліментів задоволений повністю.

Апеляційним судом рішення змінене в частині розміру стягуваних аліментів до 250 грн. щомісяця на кожну дитину, оскільки суд першої інстанції зробив висновок про матеріальне становище відповідача, виходячи з роду його діяльності, при відсутності яких-небудь доказів про реально одержувані ним доходи. При цьому колегія суддів визнала обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки відповідач як підприємець має нерегулярний мінливий дохід. Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV2 підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Дійсно, з урахуванням ризикового характеру підприємницької діяльності доходи від неї з більшим ступенем імовірності можуть бути нерегулярними, ніж при виконанні праці за трудовим договором (контрактом). Однак при успішному її веденні доходи підприємця, навпаки, відрізняються стабільністю. Тому сам факт здійснення особою підприємницької діяльності не свідчить про нерегулярність і мінливість її доходів. Таким чином, вид діяльності платника аліментів не може бути єдиним і достатнім доказом нерегулярності або мінливості його доходів на користь прийняття судом рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

Нерегулярність і мінливість доходу враховується судом також при визначенні розміру твердої грошової суми, що підлягає стягненню.

Рішенням суду першої інстанції позов про стягнення аліментів на утримання дочки в розмірі 2000 грн. щомісяця задоволений повністю.

В апеляційній скарзі відповідач указує, що суд не взяв до уваги специфіку праці моряка, а саме те, що він тривалий час не працює й не одержує доходу.

Апеляційний суд установив, що відповідач працює на судах іноземних фірм відповідно до контракту по найму і його загальна зарплата становить 2200 доларів США (що за курсом національної валюти становить 11600 грн.). Його праця носить строковий характер, заробіток мінливий і коливається від 1323 до 2200 доларів США, між рейсами він не працює й дохід не одержує, перерви між рейсами становлять від 4 до 17 місяців.

Відповідно до ст. 184 СК України з урахуванням специфіки праці відповідача судова колегія визначила стягнути аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісяця.

3. Іншим фактором для визначення аліментів у твердій грошовій сумі є ті, що платник аліментів частину доходу отримує в натурі. Батько, зобов’язаний сплачувати аліменти, може одержувати заробіток (дохід) у натурі повністю або частково. Наприклад, жителі сільської місцевості спочатку одержують дохід у вигляді виробленої ними сільськогосподарської продукції, а потім – після її реалізації – у грошовій формі. Виплата заробітної плати може провадитися тією продукцією, що випускає підприємство, де працює платник аліментів тощо. Одержання заробітку (доходу) в натурі ускладнює виплату аліментів у грошовій формі в частці від такого заробітку (доходу) у порядку, що передбачений в ч. 1 ст. 183 СК України. Тому більш доречним може бути визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

4. У ч. 1 коментованої статті зазначено, що можуть існувати також інші суттєві обставини для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Наприклад, до них можуть бути віднесені обставини, коли платник аліментів:

• одержує заробіток (дохід) повністю або частково в іноземній валюті (зміна курсу іноземної валюти може істотно впливати на розмір аліментів при їхньому вирахуванні в частці від заробітку (доходу);

• не має заробітку, оскільки є безробітним й перебуває на обліку в центрі зайнятості (визначити розмір аліментів, виходячи з фактичного або передбачуваного заробітку (доходу) не представляється можливим через його відсутність);

• є безробітним, але при цьому має на праві власності певне майно, від якого може одержувати дохід (наявність доходу або його розмір установити важко);

• працює нелегально або одержує доходи з різних джерел (неможливо встановити всі джерела й визначити загальний розмір доходів).

Інші обставини, що мають істотне значення, можуть бути пов’язані не тільки із платником, але й одержувачем аліментів або дитиною. Наприклад, платник аліментів має стабільний дохід, проте на лікування дитини й догляд за нею постійно потрібна сума, встановленого розміру. Тому другий з батьків зацікавлений в тому, щоб суд визначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Раніше відповідно до ст. 85 КпШС України всі випадки стягнення аліментів у твердій грошовій сумі пов’язувалися винятково із платником аліментів.

Крім того, зі ст. 85 КпШС України випливало, що за загальним правилом розмір аліментів визначався судом у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, а у твердій грошовій сумі – як виключення, якщо стягнення аліментів у частковому відношенні до заробітку (доходу) було неможливим або ускладненим. Зі ст. 184 СК України подібний висновок не випливає.

Як і раніше, перелік підстав, за наявності яких суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, у законі суворо не визначений. Для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі досить однієї з названих підстав. Суд може відмовити у визначенні розміру аліментів у твердій грошовій сумі, якщо визнає вимоги позивача безпідставними.

5. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України суд може стягнути аліменти одночасно у: а) у частці від заробітку платника; б) у твердій грошовій сумі. Раніше така можливість законодавством не передбачалася.

На відміну від КпШС України 1969 р., в СК України не міститься вказівка на те, що аліменти у твердій грошовій сумі підлягають сплаті щомісячно. Таким чином, суд у своєму рішенні може визначити тверду грошову суму: а) яка підлягає виплаті щомісяця; б) яка стягується одноразово. Зокрема аліменти стягуються судом одноразово у випадку виїзду платника аліментів за кордон на постійне місце проживання. Таким чином, у СК України сфера застосування норми про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі набагато розширена.

У СК України відсутня норма, що встановлювала б порядок визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі з урахуванням обставин, які передбачені у ст. 182 СК України.

Не виключено, що судом може бути встановлена як єдина тверда сума, що підлягає стягненню на декількох дітей, так і суми, стягувані на кожну дитину окремо.

Можна припустити, що аліменти мають стягуватися у твердій грошовій сумі, якщо батьки мають двох або більше дітей, які залишаються проживати з кожним із них. Аліменти виплачує більш забезпечений з батьків на користь менш забезпеченого. Наприклад, якщо з відповідачем проживають діти від іншого шлюбу, то позивачці аліменти виплачуються в частковому вираженні, оскільки вона не є матір’ю дітей, що проживають із відповідачем.

В законодавстві однозначно не визначено, як має провадитися стягнення аліментів, якщо одна дитина проживає з одним з батьків, а друга – з бабою (дідом). Хоча батьки зобов’язані утримувати своїх дітей, при певних обставинах цей обов’язок покладається на інших членів сім’ї, зокрема, бабу, діда (ст. 265 СК України). Можна припустити, що в такому випадку вимогу про стягнення аліментів також варто задовольняти за правилами ст. 184 СК України – у твердій грошовій сумі.

6. У ч. 2 коментованої статті вказано, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Під індексацією грошових доходів у законодавстві розуміється встановлений законами й іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 3.07.1991 р. у редакції Закону № 491-IV від 06.02.2003 р.). Індексація проводиться з метою підтримки купівельної спроможності населення України в умовах підвищення цін на дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.