Кон’юнктивіт: 7 неочікуваних причин появи, симптоми запалення та профілактика

Сльозотеча, почервоніння очей, біль під час кліпання, нездужання – це класичні симптоми кон’юнктивіту. Кон’юнктивіт – одна з найпоширеніших офтальмологічних хвороб, яку на початкових етапах розвитку помилково можна сплутати з ячменем або синдромом сухого ока.

Чому виникає кон’юнктивіт, які симптоми вказують на його розвиток, як його відрізнити від ячменя й синдрому сухого ока та чи можна його профілактувати, розповів офтальмолог вищої категорії, офтальмохірург, кандидат медичних наук, медичний директор клініки VISIOBUD Володимир Мельник.

Симптоми кон’юнктивіту

Кон’юнктивіт – це запалення слизової оболонки, або кон’юнктиви, яка покриває поверхню ока і внутрішню поверхню повік. Кон’юнктива захищає очі від патогенних грибків, вірусів, токсичних речовин, пересихання, сторонніх тіл: піску, мікрочастинок пилу, попелу, декоративної косметики. Кон’юнктива прозора, багата на кровоносні судини і вкрай чутлива.

Про її запалення свідчать:

• біль під час кліпання;
• головний біль;
• сльозотеча;
• свербіж;
• почервоніння білків і поява судинної сіточки;
• набряк повік;
• відчуття стороннього тіла в оці, наприклад, вії;
• гнійні виділення, закисання та світлобоязнь (бактеріальний кон’юнктивіт);
• нездужання;
• підвищення температури тіла.

Схожі симптоми виникають і в разі розвитку ячменя, тому хвороби доволі часто плутають. Якщо кон’юнктивіт – це запалення слизової оболонки ока, то ячмінь – запалення волосяного мішечка або навколишніх сальних залоз. Відтак ви розумієте, що запалюються різні структури ока, але як розрізнити ці процеси?

Отже, в разі появи ячменя на оці або на очах з’являється “зернятко”, яке впродовж двох-трьох днів поступово збільшується, наповнюючись гноєм, червоніє й набуває чітких обрисів. Де б ячмінь не з’явився – всередині або зовні, на верхній чи нижній повіці – завжди є характерне ущільнення, через яке око свербить і болить. Коли гнійник розкривається, всі симптоми зникають. У разі кон’юнктивіту, який називають “хворобою рожевого ока”, одразу червоніють білки, набрякають повіки, з’являється сльозотеча, підвищується температура тіла.

У більшості випадків ячмінь виникає на одному оці, інколи навіть множинний. Кон’юнктивіт зазвичай – на обох очах одночасно.

Також кон’юнктивіт інколи плутають із синдромом сухого ока, для якого характерне почервоніння білків, печіння, сльозотеча.

Сім причин кон’юнктивіту

Існують чотири основні види кон’юнктивіту, дехто виділяє більше:

• вірусний, розвиток якого провокують віруси, наприклад, аденовірус чи герпес;
• бактеріальний, розвиток якого провокують патогенні бактерії, найчастіше – стафілококи;
• алергічний, розвиток якого провокують алергени: пилок квітів (сезонний алергічний кон’юнктивіт), неякісна або прострочена декоративна косметика, гельмінти, деякі харчові продукти;
• хімічний, розвиток якого провокує хлор під час плавання в басейні або забруднене повітря.

Бактеріальний та інфекційний кон’юнктивіт передається від людини до людини під час обіймів, дотиків, чхання, кашляння, спільного використання заражених предметів побуту.

Але загалом впливати на появу кон’юнктивіту може:

1. зорова перевтома: очі перевтомлююся, коли ми понад годину безперервно працюємо на короткій відстані, наприклад, за комп’ютером або книжкою;

3. короткозорість або далекозорість;

4. брудні руки, якими людина тре очі;

5. неправильне або недостатнє очищення контактних лінз;

6. купання у відкритих водоймах із застояною водою;

7. використання простроченої декоративної косметики.

Профілактика кон’юнктивіту

Убезпечити себе від кон’юнктивіту на 100% неможливо, як і від будь-якої іншої хвороби. Та якщо дотримуватися певних нескладних правил, “зустріч” можна відтермінувати.

• стежити за чистотою рук: мийте їх або обробляйте антисептиком із високим вмістом спирту після відвідування вбиральні, магазину, торговельного центру, після контакту з клавіатурою комп’ютера чи екраном телефону;
• користуватися якісними сонцезахисними окулярами зі ступенем захисту 400 нм, носити капелюхи, перебувати в розсіяній тіні;
• робити паузи в роботі: 20 хвилин працюєте, 20 секунд відпочиваєте, розглядаючи предмети, розташовані на відстані близько 6 метрів. За ці 20 секунд бажано кліпнути не менше 20 разів;
• не купатися у відкритих водоймах, які є джерелом патогенних інфекцій та вірусів, що можуть нашкодити не лише очам;
• не користуватися простроченою тушшю та підводкою, наносити тональний крем і консилер так, щоб вони не потрапляли на слизову оболонку ока;
• не виходити з дому в разі бактеріального та інфекційного кон’юнктивіту, щоб не інфікувати інших людей. Також не забувайте дотримуватися правил особистої гігієни;
• щороку перевіряти зір в офтальмолога, щоб корегувати короткозорість, далекозорість, астигматизм чи інші порушення.

В разі появи симптомів кон’юнктивіту я раджу звернутися до лікаря, оскільки хвороба часто ускладнюється блефаритом (запалення повік) або кератитом (запалення рогівки). Якщо несвоєчасно й неправильно лікувати кон’юнктивіт, він сприяє розвитку глаукоми.

Лікування вірусного кон’юнктивіту.

Вірусний кон’юнктивіт або «рожеве око» – поширене інфекційне захворювання за своїм характером дуже нагадує ГРВІ – частіше навесні і восени, можна заразитися де завгодно; як такого лікування немає (можна тільки послабити симптоми, в деяких випадках – ускладнити задачу розмноження для вірусів); ну і точно так само, як при застуді – при дотриманні режиму, «проходить саме» протягом 5 -10 днів.

На цьому збіги не закінчуються:

• Причина все та же – инфекция на фоне ослабления местного иммунитета, стресса, авитаминоза, переохлаждения.
• Вірусний кон’юнктивіт може бути надзвичайно заразний в перший тиждень захворювання, тому потрібно мінімізувати дотик до очей з подальшим потискуванням рук і дотиків до предметів загального користування (до дверних ручок, наприклад). У хворого обов’язково має бути окремий рушник і столові прибори.
• Точно так само, як звичайне ГРВІ, може перерости в бронхіт і пневмонію, вірусний кон’юнктивіт може перерости в кератит, коли приєднується виражений біль, світлобоязнь і сльозотеча. Кератит вимагає негайного інтенсивного лікування під регулярним лікарським наглядом, оскільки здатний привести до стійкого зниження зору.

Хотілося б сказати: «при перших симптомах негайно до офтальмолога!», Але й Ви, шановні читачі, і ми (лікарі) прекрасно знаємо, що цього не буде.

Тому далі – короткий перелік того, що можна і те, що не можна робити:

1. Є просте міжнародне правило – 3 дні “рожеве око” – до лікаря. Це правило дозволяє звести до мінімуму кількість ускладнень.
2. Зниження зору, біль, різь, світлобоязнь, сльозотеча – вже не кон’юнктивіт, а кератит, при якому кожен день зволікання знижує Ваші шанси на відновлення зору.
3. Якщо Ви все ж впевнені, що у Вас просто «очна форма застуди» – будь ласка, не використовуйте чай, ромашку, краплі з відбілюючим ефектом (ні в якому разі), пекучі антисептики. Все це значно ускладнює завдання організму по боротьбі з інфекцією, оскільки Ви погіршуєте кровообіг (відбілюючі краплі) і наносите травму (коли закапуєте те, що пече). По суті це те ж саме, що при ангіні пити окріп.
4. Можна робити – холодні компреси (махровий віджатий холодний рушник – 3-5 хвилин), закапувати штучні сльози (щоб захистити очі від додаткового подразнення зовнішнього середовища). Решта (антибіотики, противірусні препарати) – вже в компетенції лікаря.

Бережіть себе і будьте здорові! З повагою, Печерський Офтальмологічний Центр