Артроз: причини, симптоми, лікування і профілактика

Як зберегти суглоби здоровими і що робити, коли хвороба заважає жити повноцінно, розповів ортопед-травматолог Олександр Галузинський.

Що таке артроз, звідки він береться?

Деформувальний артроз – це хронічне захворювання суглоба з ураженням первинного хряща, яке призводить до втрати його рухової функції. Ця хвороба досить розповсюджена. Є навіть статистичні дані про те, що 70 відсотків серед усіх уражень суглобів припадають саме на артроз. Взагалі ж цим недугом страждає понад 10 відсотків населення земної кулі. Щодо того звідки береться хвороба… Існує багато чинників, які її провокують. Їх можна поділити на три категорії. Перша – генетичний фактор або спадковість. Багато структур, які неправильно утворюються в суглобі, пов’язані з нашою генетикою. Друга категорія – віковий фактор та пов’язані з ним зміни в організмі. І третя, найпоширеніша, категорія – фактор зовнішнього середовища. Вона містить в собі різноманітні травми суглобів, які ведуть до появи артрозу.

Чому ця хвороба молодшає?

Існує багато чинників. Стресові ситуації, зловживання алкоголем та тютюном порушують нормальний процес живлення хряща у суглобі, активують руйнівні процеси. Варто сказати, що хрящ – найцінніший елемент у суглобі. Є навіть така фраза: суглоб настільки старий, наскільки старий його хрящ. Бувають випадки, коли пацієнт молодий за віком, а обстеження показує, що його суглоб має набагато старший вигляд.

Як розпізнати артроз?

Три основні симптоми артрозу: біль, набряк, порушення рухових функцій суглоба. Як правило, ситуація розвивається за наступним сценарієм. Спочатку людина відчуває біль у суглобі, але вважає це явище тимчасовим. Звинувачує у цьому застуду, або переміну погоди. Через деякий час в суглобі з’являється ранкова скутість, яка заважає вільно рухатись. Врешті-решт навколо суглоба відбувається запалення м’язів та сухожилків. З’являється набряк. На цьому етапі людина розуміє, що без допомоги лікаря не обійтись. Якщо ви маєте подібні симптоми – варто сходити, принаймні, до сімейного лікаря.

Розкажіть, як відбувається діагностика хвороби?

Все починається з рентгену. До того ж рентген суглоба виконується у двох проєкціях. Ці обстеження дають лікарю багато потрібної інформації. Якщо ж виникають додаткові питання – пацієнту роблять комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію. На основі цих обстежень та клінічного огляду ставиться діагноз та ухвалюється рішення про метод лікування. Не варто одразу хапатися за скальпель. Хоча іноді пацієнти приходять на такому етапі хвороби, що без хірургічного втручання вже не обійтися.

Як лікують артроз?

Є два види лікування: медикаментозне та хірургічне. На початкових етапах захворювання пацієнту призначаються ліки: нестероїдні протизапальні препарати чи препарати місцевої дії у вигляді гелів та мазі, а також хондопротектори. Коригується спосіб життя пацієнта: він має правильно харчуватися, робити фізичні вправи, а якщо потрібно – скинути зайву вагу. Звісно, цей процес відбувається під наглядом лікаря. Коли ж все це не дало бажаного результату, обирається глибший спосіб лікування – хірургічний. Якщо артроз не четвертого, а 1-2 ступеня – застосовується артроскопія.

Що таке артроскопія?

Це малоінвазивний метод хірургічного втручання, коли за допомогою спеціальної системи, яка вводиться в суглоб, ми можемо побачити його стан на екрані. Можемо спробувати забрати хворі частинки хряща, промити суглоб. Іноді, в кінці хірургічного втручання, вводять спеціальні лікувальні препарати. Головне завдання лікаря – зберегти хрящ. Все інше – структури та зв’язки – можна відновити. Ця методика дає можливість швидко активізувати хворого. До того ж не приковує його до ліжка: пацієнт ходить від першого дня оперативного втручання. Втім, артроскопія не розв’язує проблему загалом. Щоб закріпити позитивний результат цього методу, потрібна правильна фізіотерапія та реабілітація.

Як лікується найскладніший ступінь артрозу?

Четвертий ступінь артрозу є протипоказанням до проведення артроскопії: ми тільки нашкодимо пацієнту. У цьому випадку ставиться питання про ендопротезування або заміну суглоба на штучний імплант. Звичайно, імплант відновлює роботу суглоба, але з часом може виникнути потреба в його заміні. Тож краще лікувати суглоб на ранніх стадіях, не доводячи справу до ендопротезування.

Невже люди доводять хворобу до четвертого ступеня?

На жаль, так. Один із чинників цієї проблеми – відсутність корисної інформації про здоров’я суглобів та методи їхнього лікування. Немає профілактики, диспансерного огляду. Люди відкладають візит до лікаря до тих пір, поки біль не стане нестерпним, або суглоб остаточно не припинить функціонувати.

Що треба робити, щоб не було проблем із суглобами?

Потрібно змалку проходити диспансерне спостереження в ортопеда. Багато деформацій суглоба відбуваються якраз у дитячому віці, що створює проблеми у дорослому. Також в житті людини має бути спорт. Але без надмірних фізичних навантажень. Не ставте собі ті планки, які вам не потрібні. Шукайте золоту середину. Правильно харчуйтесь та приведіть свою вагу в норму, попередньо порадившись із лікарем. Нагадаю, що шкідливі звички та стрес теж порушують живлення хряща. Тому дотримуйтесь здорового способу життя. Це профілактика всіх видів захворювань.

Читайте також:

Артроз — причини, перші симптоми, види та стадії

Артроз в Україні — широко поширена недуга. На неї страждає 2200,6 осіб із кожних 100 тисяч![1] Світові показники також залишають бажати кращого. З віком опорно-руховий апарат зазнає низки змін, артроз — один із можливих наслідків. Як захистити своє тіло і як боротися з болем у суглобах?

Що таке артроз

Артроз — це ціла група захворювань. У їхній основі — дегенерація суглобового хряща, яка веде до його витончення, оголення кістки, кісткового розростання й порушення структури суглобових поверхонь.[2]
В артрозу суглобів є й інша (повна) назва — остеоартроз. Вона вказує на те, що разом із хрящовою тканиною захворювання вражає й кістки (від грецького osteon — кістка).
У людському тілі понад 300 суглобів! Захворювання може вдарити в будь-яку з цих точок. Тому про її різновиди кажуть залежно від локалізації. Але походження недуги залишається однаковим.

Різновиди артрозу

Назва «деформуючий артроз» вказує на те, що змінюється природна будова суглоба, він поступово руйнується, і внаслідок не працює належним чином. Практично всі артрози є деформуючими, крім хряща вони зачіпають кісткову тканину, спричиняючи порушення обміну речовин і структури.

Залежно від причин розвитку хворобу поділяють на дві великі групи [3]:

1. Первинний артроз (ідіопатичний). Він виникає як окреме захворювання, уражає один чи одразу кілька суглобів. Локальні артрози, що належать до різних суглобів, представлені в таблиці 1:

Зазвичай, недуга уражає великі суглоби [4] — кульшові, колінні, плечові, ліктьові. За деформації 3-х і більше суглобів виникає генералізована форма артрозу.

2. Вторинний артроз. Розвивається як наслідок інших захворювань або травм. Найбільш поширені представлені в таблиці 2:

Вторинний множинний артроз — важка недуга, що зачіпає одразу кілька суглобів унаслідок захворювань або травм.

Причини артрозу

В організмі людини безліч кісток. Щоби вони нормально функціювали, в місці їх з’єднання існує просвіт. Саме тут розташований суглоб — він з’єднує дві кістки між собою. Поверхня суглоба покрита хрящем (гіаліновим), а сам просвіт заповнений синовіальною рідиною. Хрящ забезпечує рухливість суглоба, його еластичність, а рідина виконує функцію природного мастила, не дає кісткам тертися між собою. Так забезпечується вся рухова активність людини.
Хрящова тканина, зі свого боку, містить спеціальні клітини — хондроцити, колагенові волокна й особливу рідину, яка перешкоджає стисканню хрящів.
За певних умов хрящ стирається, кількість синовіальної рідини зменшується, а кісткова тканина деформується й розростається. Зменшується просвіт між кістками, вони прилягають одна до одної, спричиняючи сильний біль. Рухатися стає складно. У найважчих випадках кістки зростаються між собою, призводячи до інвалідності.

Виникнення артрозу — причини: [6]

Спадкове порушення вироблення колагену

Мутація генів колагену, чинників росту й інші вроджені стани, наприклад, синдром Стіклера

Хвороби щитоподібної залози, цукровий діабет, нестача вітамінів і мінералів, накопичення солей

Перенесені інфекції, часті ГРВІ, алергія

Після 40 років сповільнюється зростання хондроцитів, волокна відмирають, їхнє місце заповнюється солями

Надлишкова маса тіла дає більше навантаження на суглоби

Стадії та ступені артрозу

Міжнародне Товариство з Вивчення остеоартрозу (OARSI) пропонує класифікацію із 6 ступенів захворювання. Дані ґрунтуються на гістологічних аналізах змін у хрящах (7):

• Артроз 1 ступеня. Є розволокнення матриксу, набряк, відбувається інтенсивне розмноження хондроцитів, що не встигли дозріти;
• Артроз 2 ступеня. Порушується цілісність поверхневої зони, знижується насиченість забарвлення матриксу у верхньому відділі проміжної зони;
• Артроз 3 ступеня. Знижується насиченість забарвлення матриксу у 2/3 області глибокої зони. Додаються новоутворення колагенових волокон, формуються вертикальні тріщини;
• Артроз 4 ступеня. Поверхнева зона відшаровується, формуються кісти й ерозії хрящової тканини;
• Артроз 5 ступеня. Підлягаюча кістка оголена;
• Артроз 6 ступеня. Кістка деформується, формуються нарости на голівці (остеофіти), виникають мікропереломи, а регенерація порушується.

Також традиційно виділяють 4 стадії захворювання, залежно від показників рентгена (визначення просвіту між кістками) [7]:

1. Мінімальне звуження щілини між кістками;
2. Міжсуглобовий простір звужується, формуються остеофіти;
3. Множинні остеофіти великих розмірів, ширина суглобової щілини мінімальна, починається деформація;
4. Простору практично немає, остеофіти великі, кістки піддаються склерозу й деформації.

На початковій стадії артроз може не проявлятися. Згодом виникають болі в суглобах. Якщо на них не звертати уваги, хвороба прогресує.

Чи лікується артроз?

Артроз підлягає успішному лікуванню, але його результат залежить від багатьох чинників:

• Індивідуальні особливості (вік, спадковість);
• Ступінь і стадія ураження суглоба;
• Правильно підібрана терапія.

Лікування артрозу має бути комплексним. Так, OARSI (Osteoarthritis Research Society International або Міжнародне Товариство Вивчення Остеоартриту) [8] рекомендує три напрями: нефармакологічний, фармакологічний (медикаментозний) і хірургічне втручання при важких стадіях захворювання.
Медикаментозне лікування зводиться до усунення болю й запалення, відновлення пошкоджених структур хряща, запобігання ризику розвитку нових деформацій в інших суглобах.
Одночасно з основними нестероїдними протизапальними засобами (НПЗП) EULAR [9] (European League Against Rheumatism, Європейська Ліга Проти Ревматизму) рекомендує групу препаратів, які діють повільно, але зменшують симптоми артрозу — SYSADOA (Symptomatic Slow Acting Drugs for Osteoarthritis). Основні з них — це комбінації глюкозаміну й хондроїтину. Це природні складові хрящів, які перешкоджають розвитку артрозу, сприяють синтезу важливих речовин для розвитку нормальної тканини. Засоби на їхній основі — хондропротектори — надають позитивний ефект [10]:

• перешкоджають розвитку змін у хрящі;
• заважають хворобі вплинути на інші суглоби;
• уповільнюють прогресування артрозу;полегшують неприємні симптоми;
• стимулюють регенерацію тканин;
• дають змогу знизити дозу НПЗП.

Препаратами, до складу яких входить глюкозамін і хондроїтин, є Терафлекс® і Терафлекс Адванс®. Вони полегшують симптоми артрозу. Терафлекс Адванс® додатково містить ібупрофен і має виражений знеболювальний ефект. Дія препаратів доведена низкою досліджень[11], але їх застосування доцільно погодити з лікарем після огляду і постановки точного діагнозу.

Профілактика артрозу

Профілактичні заходи можна проводити до розвитку недуги і за початкових стадій, щоб уповільнити процес.
Первинна профілактика:

• Харчуватися правильно, не накопичувати зайві кілограми;
• Займатися фізичними вправами, але в міру;
• Використовувати зручне взуття, краще з ортопедичною устілкою. Уникати дуже плоскої підошви і робити перерви від каблуків.

У якості фізичних вправ можна вибрати:

• Заняття плаванням або аквааеробікою;
• Їзду на велосипеді;
• Пілатес і гімнастику для суглобів;
• Стретчинг;
• Лижі або спортивну ходьбу.

У якості профілактики лікарі також можуть призначити хондропротектори.

[1] Коваленко В.М., Корнацький В.М., Шуба Н.М. та ін. Ревматичні хвороби в Україні: сучасний стан проблеми і надання медичної допомоги та шляхи покращання. — К., 2004. — С. 23-26.
[2] Артрозы. Большая медицинская энциклопедия. — М., 1975. — Т. 2. — 679 c.
[3] К.Давиденко. Остеоартрит: клінічна картина, діагностика та лікування. За матеріалами Lozada C.J., Culpepper S.J. (2019) Osteoarthritis. Medscape, Aug. 3.
[4] M. H. Atkinson, «Остеоартроз». Канадский семейный врач Medecin de famille canadien vol. 30 (1984): 1503-7.
[5] Коваленко В.Н.Борткевич О.П.Остеоартроз. Практическое руководство. – К.:Морион, 2003. -448 С
[6] Дедух Н.В.. “Артроз” Боль. Суставы. Позвоночник, no. 2 (6), 2012, pp. 37-41.
[7] Kellgren JH, Lawrence JS. Radiological assessment of osteo-arthrosis. Ann Rheum Dis. 1957 Dec;16(4):494-502
[8] Zhang W, Nuki G, Moskowitz RW et al. OARSI recommendations for the management of hip and knee osteoarthritis: part III: Changes in evidence following systematic cumulative update of research published through January 2009. Osteoarthritis Cartilage. 2010;18:476-499.
[9] Bruyère O, Honvo G, Veronese N, Arden NK, Branco J, Curtis EM, Al-Daghri NM, Herrero-Beaumont G, Martel-Pelletier J, Pelletier JP, Rannou F, Rizzoli R, Roth R, Uebelhart D, Cooper C, Reginster JY. An updated algorithm recommendation for the management of knee osteoarthritis from the European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis, Osteoarthritis and Musculoskeletal Diseases (ESCEO). Semin Arthritis Rheum. 2019 Dec;49(3):337-350. doi: 10.1016/j.semarthrit.2019.04.008. Epub 2019 Apr 30. PMID: 31126594.
[10] Zeng C et al. Effectiveness and safety of glucosamine, chondroitin, the two in combination, or celecoxib in the treatment of osteoarthritis of the knee. Sci Rep. 2015; 5: 16827. Published online 2015 Nov 18. doi: 10.1038/srep16827 PMCID: PMC4649492. PMID: 26576862
[11] Поворознюк В.В. и соавт. Эффективность препарата Терафлекс Адванс в комплексном лечении больных с остеоартрозом коленных суставов. Біль. Суглоби. Хребет. 2011. №3. С.27-32.
[12] Поворознюк В.В., Григорьева Н.В., Гриценко Г.М. Эффективность и длительность последействия препарата Терафлекс у больных гонартрозом при непрерывном и прерывистом режиме введения. Проблеми остеології. -2011 Т.14. №1. С.28-34.