У Стародавньому Римі — рада старійшин, найвищий орган державної влади.

senatus — «рада старійшин») — у Стародавньому Римі найвища державна рада; у ряді держав один з найвищих державних органів; у багатьох державах одна з законодавчих палат парламенту, судова колегія при вищих судах, або найвищий суд (наприклад, Державний Сенат в Україні за гетьманату П.

Згідно з традицією, засновник Риму Ромул створив перший Сенат зі 100 членів як дорадчий орган при суверені, але дуже мало відомо про його фактичну роль у ранній історії Риму як монархії. За часів ранньої монархії Сенат розвивався як дорадча рада; у 509 році до н. е.

senator) — посада і звання у Стародавньому Римі, Речі Посполитій та Великому князівстві Литовському. Сьогодні — одна із державних посад у США. У деяких країнах «сенатор» — розмовна назва члена верхньої палати двопалатного парламенту.

Очолював Сенат президент (упродовж усього часу існування ДС УД ним був М. Василенко). Його, а також сенаторів, призначав гетьман за поданням РМ. Президент ДС УД, як і міністр юстиції, був підзвітним гетьманові.

consul) — титул одного з двох головних суддів Римської республіки, а згодом також важливий титул у Римській імперії.

Сена́т (лат. senatus, від senex — «старий», букв. «рада старійшин») — один з найвищих державних органів в Стародавньому Римі. Виник з ради старійшин патриціанських родів наприкінці царської епохи (біля VI століття до н. е.); Зі встановленням республіки сенат, разом з магістратами …