Єноти полоскуни

Єнот-полоскун (лат. Procyon lotor), він же американський єнот — ссавець, хижак сімейства єнотових. Батьківщина єнотів — Північна Америка. У 30 роках XX століття людиною єнот-полоскун був інтродукований до території Євразії. У європейській частині єнот добре прижився в болотистих районах Східній Європі. В якості резидентів інтерактивних зоопарків єнота утримують по всьому світу. Поведінкова особливість єнота — він ретельно миє їжу, перед тим, як її з’їсти.

Конституція тіла

Єнота можна порівняти з кішкою, він таких же розмірів, і такий же живчик. Довжина тіла досягає 60 см, довжина хвоста 20-25 см, маса тіла варіюється від 5 до 9 кг. Статура єнота кремезна, кінцівки короткі, пальці добре розвинені й дуже чутливі, відбиток долоні нагадує людський. Примітна голова єнота — широка з короткою загостреною мордою і круглими вухами. На морді характерна маска — поперек очей розташована чорна смуга з білою облямівкою. На хвості розташовані 5-10 чорних або коричневих кілець. У єнота далекозорість. Предмети поблизу себе він «бачить» за допомогою чутливих лап.

Спосіб життя

В дикій природі єнот веде сутинково-нічний спосіб життя, наземний, соціальний. У денний час він відпочиває в дуплі дерева або в норі. Харчується комахами, безхребетними та дрібними хребетними. Посилює свої раціон овочами, фруктами, ягодами й грибами. Розмножується єнот 1 раз на рік. Тривалість життя в дикій природі — близько 6 років, в умовах парку єнот живе до 15 років.

Єнот в «Анімал Парку»

Він улюбленець гостей парку. Наш полоскун вміє привертати увагу і випрошувати частування, — так здавалося нам до тих пір, поки під час карантину, коли до нас не приходили гості, хоча ми й годували вихованців рясно і різноманітно, єнот майже не їв. Щоб умовити єнота їсте нам довелося запросити в парк гостей — з їх рук він їв із задоволенням. Так ми з’ясували, що єноту хочеться не їсти, йому хочеться уваги людей.

• Добре відтворюють звуки. Здатні відтворювати до 50 різних звуків.
• Мають високий рівень інтелекту. IQ ракунів лише трохи поступається мавпам, їх навіть можна навчити танцювати.
• Мають добре розвинуті лапки. Їх маленькі пальці походять на людські, вони дуже вправні.
• Здатні повертати голову на 180 градусів. Цей факт дуже допомагає при лазанні по деревах.
• Ракуни нічні тварини. Найбільшу активність вони проявляють у ночі, а більшу частину дня сплять.

Контактний зоопарк Animal Park

пр-т Академіка Глушкова 1, Київ,
на території ВДНГ

Працюємо без вихідних:
у літній період з 10.00 до 19.00 Пн-Нд
у зимовий період з 10.00 до 18.00 Пн-Нд

Контактні телефони:
0800336975 (безкоштовно по Україні)
+38 098 040 05 55

• Головна
• Підтримати нас
• Зоопарк
• Наші вихованці
• Наші ціни
• Галерея
• Блог
• Замовити квиток
• Контакти
• Правила відвідування
• Умови придбання та повернення квитків
• Публічний договір
• Політика конфіденційності

Єнот полоскун (Ракун звичайний)

Єнот-полоскун – хижий звір з родини ракунових. Вчені довгий час сперечалися про те, до якої родини віднести єнота: до псових, куницевих або котових. Тільки в кінці XVIII ст. була окремо виділена родина ракунових. Назва єнота – “procyon” перекладається з латині як “схожий на собаку”. Є думка, що це слово походить від індійського слова ”aracoon”, що означає “він дряпає своїми руками”. Прізвисько “полоскун” єнот отримав за звичку занурювати їжу перед вживанням у воду і терти її лапами: начебто звір полоще їжу.

У єнота-полоскуна кремезне, щільне тіло. Його довжина сягає 60 см. Зріст в загривку – 30-35 см. Вага тварини в середньому варіюється від 5 до 9 кг. Дуже великі самці досягають 15 кг. У звірка довге густе хутро, що складається в основному з теплого підшерстя. Основний колір хутра – жовтувато-сірий, темніший на спині і боках. Хвіст у єнота пухнастий з 5-7 смугами (чергування темних і світлих смуг).

На морді єнота є характерна “маска”: чорні практично симетричні плями навколо очей. Темна смужка починається між очей і йде до потилиці. Брови, обведення вух і морда білого кольору, кінчик носа – чорний. Вуха загострені.

У єнота-полоскуна короткі лапи з рухомими пальцями: слід його лапи нагадує відбиток людської долоні. Він пересувається на подушечках лап і відмінно лазить по деревах.

Єнот-полоскун живе в Північній Америці. У Росію і Європу він був завезений на початку ХХ ст. Випуск єнотів в Європі був зроблений у Німеччині, звідки пізніше, звірок перебрався до Франції та інших країн. У Росії тварина акліматизувалася на Кавказі і Далекому Сході. Багато звірків мешкає на території Білорусії та Азербайджану.

Єнот-полоскун віддає перевагу дуплистим, змішаним лісам з водоймами. Добре пристосовується до життя по сусідству з людиною: селиться в парках, в садах, на приміських територіях. У Північній Америці єноти-полоскуни нерідко шкодять фермерам, розоряючи курники і сади.

Єнот-полоскун відноситься до ряду хижаків, проте на практиці він всеїдний. Його раціон складається з гризунів, комах, пташиних яєць, рептилій, риб, раків, крабів і рослинної їжі (ягід, горіхів, фруктів, жолудів).

Єнот-полоскун веде нічний спосіб життя. Він бачить у темряві, чудово орієнтується тактильно (завдяки вібрисам, які розташовані не тільки на морді, а й між пазурів, на грудях і на животі). Володіє гострим слухом. Вдень спить в дуплі або в норі. Саме звірятко не риє нір, воно забирається в порожні нори інших тварин.

Єнот-полоскун добре лазить, в тому числі, і по звисаючих гілках, стрибає (навіть з 10-12 метрової висоти). Тварина добре, але неохоче, плаває. У разі небезпеки може розвивати швидкість до 25 км / год. А в ситуаціях, коли єнот-полоскун не може сховатися, прикидається мертвим.

Взимку єнот-полоскун впадає в сплячку. Це не властиво іншим представникам його роду. В одному укритті може засипати кілька особин. Сон єнота уривчастий.

Єнот-полоскун стійкий до багатьох інфекційних захворювань, агресивно захищається від хижих тварин, щільне хутро захищає його від укусів комах, гнізда яких він руйнує.

У природному середовищі, на єнота-полоскуна можуть нападати вовки, койоти, рисі, сови, алігатори, для дитинчат становлять загрозу ще й змії.

Дитинчата єнота-полоскуна, з’являються на світ навесні. У лютому-березні у тварини починається гін, після двомісячної вагітності самка народжує 3-4 дитинчат. 7 тижнів малюки годуються материнським молоком. У віці 6 місяців молоді єноти виходять на полювання з матір’ю. Статевої зрілості особини досягають у 2 роки, самки – у рік.

На єнотів полюють у всіх країнах, де вони мешкають. З хутра тварини, шиють теплі шуби, які цінуються через зносостійкість і красу. У США їх винищують фермери: крім нанесення сільськогосподарського збитку єноти-полоскуни є рознощиками сказу та чуми м’ясоїдних. Але, незважаючи ні на що, чисельність єнотів-полоскунів не викликає побоювань.