Як і коли садити моркву під зиму: що потрібно для врожаю

Огородники-початківці на запитання, чи можна посадити моркву під зиму, напевно здивуються: адже цей овоч садять навесні, чи не так? Так, традиційно посадкові роботи справді проводяться у весняний період, а врожай дозріває під осінь, але якщо посадити моркву у жовтні чи листопаді, то отримати вітаміни наступного року можна набагато раніше. Це і є основна причина, через яку люди, які знаються на садово-городній тематиці, віддають перевагу саме осінній посадці.

Якщо ви хочете докладніше дізнатися про те, як відбувається підзимовий посів моркви і які вигоди дарує посадка моркви на зиму в Україні, то ви потрапили на ту сторінку сайту Яскрава Клумба, яка вам потрібна. У цій статті ми спробуємо детально розібрати, як правильно посадити моркву під зиму: підготовка ділянки, безпосередньо посадка та подальші процедури. Буде цікаво, тож гортайте вниз.

Сусідство на городі завжди грає велику роль у вирощуванні тієї чи іншої культури. Зверніть увагу, що огірки, цибуля, томати, кабачки – це те, після чого можна посадити моркву під зиму та розраховувати на добрий результат. Якщо ви під час вирощування перерахованих культур вже вносили компост чи перегній, то взагалі супер. В той самий час не бажано вирощувати моркву на ділянці після квасолі чи петрушки. У пріоритеті та частина городу, де немає наскрізного вітру та досить багато сонця. Як приготувати грядку під моркву? Потрібно перекопати землю (десь за 2-4 тижні до посадки, достатньо на лопатний багнет) з подальшим її розпушуванням. Намагайтеся зробити акуратні борозенки (3-5 см завглибшки і від 20-25 см інтервали). Поки справа дійде до сівби, дно заглиблень трохи ущільнюється. Чи можна садити моркву на стрічці під зиму? Все ж перевага надається звичайним свіжим насінинам. Окремо у відносно теплому приміщенні зберігається суха земля, якою потрібно буде засипати борозни. Що покласти у лунку з морквою? Часто землю перемішують із перегноєм для кращої поживності. Оптимальним періодом посіву вважаються дні, коли ґрунт повністю охолонув і навіть трохи вже підмерз, але ще не замерз повністю, тобто температура має бути +/- в районі 0 °C, але навіть посадка насіння в припорошену осіннім снігом землю не буде критичною. Підготовка посадкового матеріалу включає замочування в розчині марганцівки та подальше просушування. Під час посіву розраховуйте, що на 1 метр борозенки повинен йти приблизно 1 грам насіння, яке слід висівати рівномірно. Воно засипається землею (так, саме тією, яку ви зберігали у сухому, теплому приміщенні). Далі виконується процедура мульчування. Коли вперше відчутно навалить снігу, уздовж борозенок із насінням зробіть горбочок.

Перед тим, як посадити моркву під зиму, обов’язково потрібно пройтися списком найкращих представниць цієї культури. Вимоги для зимового посіву моркви практично ті ж, що й для весняного: якісний посадковий матеріал, гарна схожість та корисні, налиті соком плоди. Це якщо узагальнювати. Відповідаючи чітко на запитання про те, який сорт моркви посадити восени під зиму, не можна не згадати Нантську моркву – один з найпопулярніших сортів, що відрізняється середнім терміном дозрівання. Вегетаційний період триває близько 3-4 місяців. Така морква ідеально підходить для тих, хто бажає отримати ранню пучкову продукцію, яку можна використовувати для приготування їжі. Ще один популярний сорт – Зимова, яка славиться вітамінними, злегка солодкуватими плодами, що в хороших умовах виростають до 18-20 см у довжину. Вони дуже багаті на кератин, тому корисність для організму при вживанні в сирому вигляді незаперечна. Якщо порівнювати з Нантською, то морквина більша і важча. Технічна стиглість (якщо рахувати з дня, коли проводився посів) настає приблизно через 3,5 місяці. Коренеплодам характерний традиційний оранжево-червоний колір. При правильному догляді та сприятливій погоді гарантовано високу врожайність. Якщо навіть після знайомства з Зимовою та Нантською морквинами ви все ще не вирішили яку моркву садити під зиму, то красуня сорту Лосиноостровська до вашої уваги. Вона солодка, абсолютно не гірчить і до того ж виділяється вельми оригінальним забарвленням, в якому переважають червоні та темно-жовтогарячі тони. Найчастіше цю моркву висаджують восени, щоб якнайшвидше наступного року отримати смачні коренеплоди для приготування соків та застосування в кулінарії.

Звичайно, знайдуться скептики, які категорично проти осіннього посіву моркви. Вони абсолютно справедливо аргументують свою позицію надто високими ризиками: зійде чи не зійде, змерзне чи не замерзне. Так, справді, головним мінусом посадки під зиму є підвищена залежність від погодних умов. Як би ви не старалися, завжди залишається маленький відсоток удачі, яка або з вами чи проти вас. Ну і ще один негативний момент – погана лежкість. З іншого боку, за пів року холодної погоди накопичується сильний вітамінний голод, і рання морква йде просто на ура у 100% обсязі. Її довго зберігати насправді і не треба. З очевидних плюсів слід виділити: можна якнайшвидше отримати свіжі коренеплоди, виходить заощадити дорогоцінний час навесні, а на ділянці, де росла морква, можна посадити інші культури під осінь (актуально для малих ділянок).

На питання, чи зберігається морква, посаджена під зиму, ми вже відповіли: так, зберігається, але не так довго, як посаджена навесні. Ще одне популярне питання: чи потрібно накривати моркву, посаджену під зиму? Якщо ви плануєте отримати якісний ранній урожай, то про укриття варто замислитись навесні. Стандартне рішення: встановлення спеціальних дуг над грядкою, які є каркасом. На них натягується плівка (можна вибирати альтернативні матеріали), яка закріплюється з обох боків. Найчастішою проблемою є те, що посаджена восени морква навесні йде у стрілку. Таке трапляється з кількох причин: використання поганого посадкового матеріалу (куплений у недобросовісних продавців) або надмірні стреси (несприятлива погода взимку). Що стосується хвороб та шкідників, то все стандартно, як у випадку з весняною посадкою. Добре, що Рятувальник буряків та моркви чи інші аналогічні засоби допомагають.

Осінь (після посадки) та зима – період відпочинку для городника. Перші процедури догляду починаються вже навесні, коли сходить морква, посаджена під зиму. Найчастіше це трапляється у березні та збігається з основними роботами в саду. Насамперед простежити за охайністю грядки, тобто прибрати дрібні бур’яни. Важливо стежити за рівнем вологості ґрунту. Багато залежить від весняної погоди. Якщо вона дуже суха, то раз на 1,5-2 тижні слід проводити легкі поливи. Дуже молоді паростки потребують вибіркового прощипування. Пізніше, коли паростки мають 4 листочки, виконується планове проріджування. Чи можна сипати попіл під моркву? Це відомий народний метод, який сприяє отриманню великих плодів. Його ефективність підтверджується практично, оскільки у золі міститься багато важливих для розвитку моркви мікроелементів. До речі, внесення добрив – найважливіший етап догляду.

Як уже говорилося, при посадці можна вносити органіку. Якщо на ділянці раніше вирощувалась культура, яка підживлювалася компостом чи перегноєм, то восени та взимку вистачить «старого заряду». Основні підживлення проводяться вже навесні. Підвищену увагу треба приділяти концентрації калію у землі. Найменша потреба є у фосфорі. Хороша реакція на натрій та магній. Оптимальним рішенням є магазинні добрива для коренеплодів, які містять усі необхідні мінерали. Головне, щоб вміст азоту був не надто високим, інакше відбувається непотрібне розгалуження коренеплодів і в результаті погіршуються не тільки їхні естетичні, а й смакові характеристики. Ця культура демонструє досить високу чутливість до ґрунтового складу, тому рекомендується використовувати добрива в рідкому вигляді, акуратно проливаючи міжряддя. Достатньо 2-3 сеанси за сезон.

Посадка моркви під зиму

Моркву сіють на зиму з кількох причин. По-перше, щоб отримати ранній урожай – частина вегетативного циклу рослина вже пройде восени. По-друге, восени на городі робіт не так багато, як навесні, і осінній посів моркви розвантажить напружений весняний сезон. По-третє, морква – це дворічна рослина і її насіння потрапляє у ґрунт у період з жовтня по листопад другого року вегетації. Таким чином, осіння посадка моркви імітує її природний життєвий цикл.

Восени моркву садять, коли температура повітря опускається до 2-3°С і навіть при дещо замерзлому ґрунті. У той же час надто рання посадка загрожує раннім проростанням зелені, що призведе до загибелі рослини взимку.

Сорти моркви для посадки під зиму

Підійдуть будь-які сорти. Але якщо ваша основна мета – отримати врожай якомога раніше, то й сорти слід обирати ранні та середньоранні. Наприклад, добре себе зарекомендували морква Нантська, морква Нантес, морква Лагуна F1, морква Без серцевини, морква Абако F1, морква Канада F1.

Втім, під зиму можна садити і пізні сорти моркви, призначені для тривалого зберігання, або орієнтуватися на колір або форму коренеплоду – не має значення, адже морква досить морозостійка культура.

Трохи докладніше про ранні та середньоранні сорти:

• Морква Нантська – ранній сорт, який чудово підходить для дієтичного та дитячого харчування.
• Морква Нантес – ранній високоврожайний сорт, також належить до сортотипу Нантська, який відрізняється циліндричною формою та невеликою серцевиною, солодкою та соковитою м’якоттю.
• Морква Лагуна F1 – нантський сортотип, ранній гібридний сорт із високим вмістом каротину.
• Морква Без серцевини – середньоранній сорт, серцевина є, але дуже тонка, морква стійка до розтріскування.
• Морква Абако F1 – ранній гібридний сорт, основна характеристика якого – стійкість до альтернаріозу.
• Морква Канада F1 – середньопізній гібрид, дуже добре себе показує навіть у важких ґрунтових та кліматичних умовах. Є в цьому списку завдяки винятковій невибагливості до якості ґрунту.
• Морква Монанта – середньоранній сорт нантського типу, що добре підходить також для літніх посадок.
• Морква Болівар F1 – середньоранній гібрид моркви. Сортотип шантане.
• Морква Памела – середньоранній нантський сорт.

При виборі сорту важливо також звертати увагу на сортотип, щоб підібрати оптимальний сорт для свого виду ґрунту.

Як посадити моркву під зиму – агротехніка

Почніть із вибору місця. Враховувати потрібно не тільки наявність сонця, яке важливе для розвитку коренеплоду, а й культуру-попередник. Хорошими попередниками для моркви є цибуля, картопля, капуста. Дуже погано росте після моркви. Моркву після моркви можна садити лише на 4-5 рік.

Крім того, морква не любить кислий і щільний ґрунт. Земля має бути дуже пухкою. Найкраще морква росте на супіщаних ґрунтах, які можна розпушити тільки на поверхні, а ось суглинки та важкі глинисті ґрунти потрібно розпушити на значну глибину. Чим глибше розпушите ґрунт, тим менше рослина витрачатиме енергії на її розсування, і більше на свій розвиток.

Розкислити ґрунт під моркву можна внесенням гашеного вапна (до 10 кг на сотку) або золи. Слід враховувати, що операцію з розкислення слід проводити щонайменше за два місяці до посадки.

Важливо: моркву садять у вологу землю, але після посіву не поливають до появи перших 2-3 справжніх листочків. Це робиться для того, щоб коренеплід якнайбільше витягнувся вглиб у пошуках вологи. Тобто при посіві моркви на зиму поливають її вже навесні. Полив до цього часу допускається лише у разі тривалої (близько місяця) осінньої чи весняної посухи, що у наших кліматичних умовах практично виключено. При поливі слід уникати ущільнення ґрунту, для чого варто використовувати лійку. Від ущільнюючої дії опадів ґрунт (до появи сходів) можна захистити гілками. Тільки врахуйте, що восени вкривати грядку з морквою суцільним шаром мульчі не можна, це може спровокувати раннє проростання пагонів.

Перед посадкою краще додати в ґрунт добрива для овочевих культур згідно з інструкцією виробника. Не слід додавати гній чи азотовмісні добрива.

Якщо ґрунт на ділянці під моркву важкий, можна розбавити його додаванням піску, щоб коренеплоду було легше проростати. Але найкраще організувати високу грядку, яка не дає застоюватися воді, швидше нагрівається, що дозволить отримати максимально ранній урожай. Такі грядки будуть корисні не тільки для моркви, а й для вирощування інших овочів.

Моркву сіють із міжряддями 15-20 см, щоб одні рослини не затіняли інші, на глибину 1-3 см. Після проріджування відстань між рослинами в рядку не повинна бути меншою за 5 см.

Хитрі способи посадки моркви

Схожість насіння моркви залишає бажати кращого, тому зазвичай її сіють густо, а потім проріджують, щоб рослини не заважали одна одній. З іншого боку, проріджування – це досить трудомістка і копітка задача – непотрібні рослини слід акуратно видалити, не пошкодивши решту. Тому народні умільці вигадали кілька способів, як спростити собі це завдання.

Посадка моркви без проріджування

Як посадити моркву так, щоб її не потрібно було проріджувати: готуємо розчин крохмалю (3 столові ложки на 2 літри води). У киплячу воду поступово додають крохмаль, постійно помішуючи. Помішують до повного розчинення крохмалю. Остиглий розчин переливають у пластикову пляшку, додають стимулятор росту та насіння моркви з розрахунку 1 ложка на 1 л розчину. Отриманою сумішшю поливають посадкові борозни, контролюючи потік для правильного розподілу насіння.

Тирса, щоб не проріджувати моркву

Для мінімальних зусиль з проріджування моркви варто засипати посаджене насіння в борозенках не землею, а перепрілою тирсою. Саме перепрілою, злегка вологою, щоб вона не відігравала роль утеплювача. Таким чином, після появи сходів буде легше відрізнити паростки моркви від бур’янів (ростки моркви будуть на тирсі), а також простіше витягти зайві рослини із землі.

Насіння моркви на стрічці

Більше просунутий спосіб посадки моркви, щоб її потім не проріджувати – використання насіння моркви на стрічці. На стрічці через задану відстань запечатане оброблене добривами та фунгіцидами насіння. Після посадки стрічка повністю розчиняється у воді. При посадці також не зайвим буде додати стимулятор росту. Для посадки на зиму якнайкраще підійде морква Ступіцька.

Характеристики сортотипів моркви

Денверс – класична конічна морква, найближча за формою до своїх природних побратимів. Не надто вимоглива до ґрунту.

Нантська – досить вимоглива до щільності ґрунту морква. Відрізняється правильною циліндричною формою та тупим кінчиком, великими розмірами. Бувають різні терміни дозрівання.

Шантане – відрізняється короткими конічними коренеплодами, які добре почуваються в глинистому щільному ґрунті. Не варто чекати від неї великої довжини коренеплоду, але це компенсується меншими зусиллями на глибоке розпушування.

Флакке – зазвичай пізні сорти моркви, які добре підходять для тривалого зберігання.

Берлікум – відрізняється тривалим терміном зберігання. Вибагливий до ґрунтів. Характеризується соковитістю та великим вмістом цукру.