ЛІТЕРАТУРА ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ

Відродження, або Ренесанс (від слова renaissanse, що в перекладі з французької означає відродження) — період у культурному та ідейному житті Європи, який настав після доби Середньовіччя. Хронологічні межі Відродження охоплюють другу половину XIV – початок XVII століття.

Класна дошка

Прикметні ознаки Ренесансу

• Цікавість до античної культурної і літературної спадщини, пов’язана з прагненням інтелектуальної еліти відродити духовні цінності минулого після тисячолітнього середньовічного «варварства».

• Гуманістичний світогляд, визнання людини гармонійною та творчою особистістю, яка стоїть у центрі світобудови.

• Увага філософів і митців до людини та її внутрішньою світу.

• Світський характер ренесансної культури. Митець уже не ремісник, рукою якого водить божественна воля, а самодостатній творець, який керується власним натхненням і створює світські художні твори.

• Художня самодостатність ренесансного мистецтва, спрямованого не на релігійно-виховні завдання, а на досягнення естетичної насолоди.

• Прагнення пізнавати світ; відокремлення науки від релігії.

• Розвиток літератури національними мовами на противагу латиномовній літературі.

1. Згадайте з курсу 8 класу події, що стали причиною загибелі розвиненої античної цивілізації.

2. Схарактеризуйте особливості світогляду доби Середньовіччя. Чим він відрізнявся від світогляду доби Античності?

3. Якого значення набула церква у житті країн середньовічної Європи?

4. Розкажіть про особливості клерикальної (церковної) та світської літератури.

5. У чому полягала відмінність у розумінні сутності людини в добу Середньовіччя і Відродження?

ВІДРОДЖЕННЯ В ІТАЛІЇ

Гуманістичні ідеї, які визначали культуру доби Ренесансу, поширювалися Європою нерівномірно та неодночасно. Батьківщиною Відродження стала Італія, країна розвинутої промисловості й торгівлі, яка подарувала світові справжні мистецькі шедеври. Італія впродовж XIII—XVI століть запишалася безсумнівним культурним лідером у Європі.

Лише з другої половини XVI та на початку XVII століття видатні художні досягнення продемонстрували також інші європейські країни.

У розвитку італійської літератури доби Відродження дослідники виокремлюють періоди:

кінець XV-XVI століття

Німеччина, Нідерланди, Франція, Іспанія, Англія та інші

Культура і література італійського Передвідродження

Руйнування феодального способу життя в містах північної Італії стало одним із найважливіших чинників зародження в XIV столітті нового гуманістичного світогляду. Однак був й інший, не менш важливий чинник, що сприяв розвитку гуманістичних ідей саме в Італії, — це значно тісніший, ніж в інших європейських країн, зв’язок італійської культурної традиції з культурою Давнього Риму. Італійці завжди бачили в античності свою історію і своє минуле — античні споруди були обов’язковим елементом італійського пейзажу, а давньоримські рукописи викликали цікавість навіть у середні віки.

Добі Відродження в Італії передував особливий перехідний період, коли в творах середньовічного мистецтва як провісники майбутнього Ренесансу почали з’являтися гуманістичні ідеї, спроби більш реалістичного зображення дійсності, увага до особистих (любовних) переживань людини. Цей перехідний період між Середньовіччям і Відродженням отримав назву Передвідродження (або Проторенесанс).

У літературі італійське Передвідродження пов’язують із появою в середині XIII століття «солодкого нового стилю» (dolce stil nuovo) — поетичної школи, що виникла в італійському місті Болонья, а остаточно сформувалася у Флоренції.

Представники нової школи опиралися на традиції рицарської поезії, а саме лірики трубадурів (згадайте вивчене у 8 класі), яка мала світський характер і писалася не латиною, а народними діалектами. З лірики трубадурів була запозичена й головна тема «солодкого нового стилю», або «стильновізму» — тема кохання.

Видатними творцями нової поетичної школи стали болонець Гвідо Гвініцеллі (1240-1276) та флорентієць Гвідо Кавальканті (1259-1300). До нашого часу з творчого доробку обох поетів дійшло небагато творів, але в них явлено нове бачення кохання, яке відрізнялося від зображення любовних переживань рицарської поезії.

У рицарській поезії почуття благородного рицаря до Прекрасної Дами нагадувало релігійне самозабуття, а його служіння коханій було подібне до поклоніння Богородиці. Прекрасну Даму поети змальовували як неземну істоту, що зійшла з небес. У творах Гвініцеллі і Кавальканті образ коханої залишається ще дуже ідеалізованим, однак почуття закоханого набуває конкретніших рис. Любов у ліриці видатних італійців — це вже не релігійний екстаз, а містичне переживання, здатне очистити душу. Водночас любов протистоїть розуму, виводить з рівноваги, розчаровує і доводить до розпачу.

Тосканські поети. Ліворуч від Данте — Кавальканті та Гвініцеллі (картина Джорджо Вазарі, 1554 рік)

Найвидатнішим представником Передвідродження в італійській літературі був Данте Аліг’єрі (1265-1321), який сформувався як поет флорентійської школи «солодкого нового стилю». Його рання творчість містить елементи наслідування і середньовічної поезії трубадурів, і лірики Гвідо Гвініцеллі та Гвідо Кавальканті. Однак видатний митець швидко переріс своїх учителів. Доказом цього є те, що найзначнішим досягненням школи «солодкого нового стилю» вважають не твори Гвініцеллі чи Кавальканті, а книгу «Нове життя» Данте Аліг’єрі, створену з 1283 по 1294 роки ще зовсім молодою людиною.

1. Кому присвятив Данте Аліг’єрі свою збірку «Нове життя»?

2. Що вам відомо про історію написання книги «Нове життя»?

3. Згадайте сонет № 11 «В своїх очах вона несе кохання. ». Схарактеризуйте цю поезію Данте Аліг’єрі з погляду «стильновізму».

У своїй зрілій творчості Данте Аліг’єрі настільки наблизився до ренесансних ідей та естетичних принципів, що його справедливо вважають прямим попередником гуманістів Відродження.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Предметні компетентності

1. Згадайте особливості ренесансного світогляду. Чому ідеї доби Відродження називають гуманістичними?

2. Поясніть причини економічного зростання в Італії XIII століття періоду Передвідродження.

3. Схарактеризуйте головні риси «солодкого нового стилю» XIII століття.

4. Розкажіть про особливості поезії Гвідо Гвініцеллі і Гвідо Кавальканті як представників «стильновізму».

5. Поміркуйте, чому Данте Аліг’єрі називають «останнім поетом Середньовіччя і першим поетом Відродження».

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Знайдіть в інтернеті сонети і канцони з книги Данте Аліг’єрі «Нове життя» («La Vita Nuova») або скористайтеся посиланням за QR-кодом на додаткові матеріали (№ 4 в переліку).

Проаналізуйте тематику сонетів і художні принципи поета як представника «солодкого нового стилю». Яким було ставлення поета до коханої жінки? Підготуйте виразне читання поетичного твору з книги «Нове життя», який вам сподобався найбільше.

Література Раннього італійського Відродження

У XIV столітті італійська інтелектуальна еліта виявилася дуже сприйнятливою до духу античної культури. Вона розуміла, що філософія, наука і література в давньому минулому були незалежними від церкви. Освічені італійці знайшли в античній культурі підґрунтя для формування нових гуманістичних ідей.

Унаслідок цього серед освічених людей антична культура була визнана взірцем культури загалом. Антична література стала незаперечним авторитетом не лише для італійських, а й для всіх європейських письменників.

Цікавість до античного спадку була такою великою, що по всій Італії розпочалися активні археологічні розкопки.

Шукали будь-які матеріальні свідчення з історії Давнього Риму — статуї, монети, посуд, зброю, залишки античних споруд і оздоблення.

Усі знайдені предмети дбайливо очищали і виставляли на огляд у спеціально відкритих художніх музеях. Водночас бібліотеки італійських міст почали формувати колекції античних рукописів, а дослідники систематично переглядали монастирські та приватні архіви, сподіваючись знайти ще не відомі шедеври античності.

Гуманісти італійського Відродження, як і їхні наступники в інших країнах, виявили свої непересічні таланти в різних сферах інтелектуальної діяльності, зокрема в мистецтві і науці.

Письменники-гуманісти писали свої твори національними мовами, а не латиною. Вони захоплювалися античною спадщиною, однак гостро відчували живий зв’язок із сучасністю. Тому їхня творчість визначила шляхи розвитку європейських літератур на національних мовах.

Пристрасна цікавість ренесансних письменників до людини і навколишнього світу вилилися у створення нового художнього методу зображення дійсності — ренесансного реалізму. Митці доби Відродження прагнули зображувати реальну дійсність і реальні людські проблеми, поступово позбавляючись характерних для середньовічної літератури містики, алегоризму й моралізаторства.

Культурним лідером цього періоду став центр Тосканських земель місто Флоренція, яке часто називають колискою Відродження. Першість Флоренції була визначена творчістю видатних митців Передвідродження, зокрема Гвідо Кавальканті і Данте Аліг’єрі. Завдяки їм італійська літературна мова була сформована саме на основі тосканського діалекту. А ренесансна поезія значною мірою формувалася під впливом «солодкого нового стилю», розвиваючи тему кохання.

Видатними митцями раннього італійського Відродження були флорентійці Франческо Петрарка (1304-1374), автор поетичної збірки «Канцоньєре» (згадайте вивчене про нього у 8 класі), і Джованні Боккаччо (1313-1375), автор всесвітньо відомої збірки новел «Декамерон».

Франческо Петрарка — творець ренесансної лірики — вперше після падіння Римської імперії описав кохання до реальної, земної жінки (згадайте обожнення образу Беатріче у творах Данте) не як благоговійний молитовний трепет, а як, хоча й ідеалізоване, але живе і пристрасне почуття.

Сцена з «Декамерона» (картина Джона Вільяма Вотергауса, 1916 рік)

Джованні Боккаччо — засновник ренесансної прози — по-новому розкрив можливості середньовічної новели, яка до нього радше нагадувала звичайну народну побрехеньку. У новелах Боккаччо дійсність змальовано яскравого і різнобічно, а герої належать до найрізноманітніших прошарків італійського суспільства XIV століття — це селяни, ремісники, купці, шляхта, священики і навіть ченці. І зображені вони настільки реалістично, що Боккаччо звинуватили в копіюванні навколишньої дійсності, яка бачилася його критикам низькою, вульгарною й не вартою уваги справжнього митця. В авторській післямові до збірки митець навіть був змушений зауважити, що письменник має таке саме право на реалістичне відтворення дійсності, як і художник, який малює її на полотні.

Література Зрілого італійського Відродження

У період Зрілого італійського Відродження відбувся розрив із середньовічним релігійним світоглядом, постав новий світський погляд на дійсність і були остаточно сформульовані всі головні ідеї, які донині характеризують Відродження як особливу добу в історії Європи. Зокрема, утвердилося уявлення про ідеал людини як всебічно розвиненої особистості, внутрішньо вільної та здатної досягти божественної досконалості. Така людина-творець сама відповідає за свою долю, вона сповнена наснаги і готова змінювати світ. Оптимізм, індивідуалізм і вільнодумство запанували в суспільному житті Італії.

У цей час під впливом народних поетичних творів бурхливо розвивалася ренесансна лірична поезія. Найвідомішими ліричними поетами були флорентійці Лоренцо Медічі (1449-1492) та Анджело Поліціано (1454-1494). Античний вплив полягав у засвоєнні італійською поезією різноманітних віршових жанрів античності, зокрема елегії, еклоги, оди та епіграми.

Водночас сюжети й образи середньовічної рицарської літератури стали поштовхом до створення великих ренесансних поем. Зокрема, відома вам «Пісня про Роланда» надихнула видатних поетів Луїджі Пульчі (1432-1484) та Матео Боярдо (1441-1494) до створення своїх версій цієї рицарської поеми, в яких, окрім битв, зображуються неймовірні пригоди і любовні пристрасті.

1. Згадайте з курсу 8 класу особливості середньовічного героїчного епосу «Пісня про Роланда» (XII століття). Визначте тему середньовічної поеми.

2. Як середньовічний світогляд знайшов утілення в образах Роланда і Карла Великого? Поясніть, чому у середньовічній поемі слабо розвинена тема кохання.

Незважаючи на італійську першість, із другої половини XV століття до кола ренесансної культури почали входити й інші країни Європи. Значно прискорило цей процес винайдення німцем Иоганном Гутенбергом у 1445 році книгодрукування, яке швидко поширилося Європою і стало потужною силою у розповсюдженні гуманістичних ідей, зробивши книгу масовою і набагато дешевшою, ніж рукопис. Твори античних авторів та італійських гуманістів, які в рукописному вигляді йшли до європейських читачів роками, за нових умов ставали доступними вже за кілька місяців.

Література Пізнього італійського Відродження

Після відкриття Америки (1492 рік) і морського шляху в Індію (1498 рік) світова торгівля перемістилася зі східного Середземномор’я в Атлантику. Італійські міста, втративши європейське економічне лідерство, стали поступово занепадати.

Цей процес прискорила політична катастрофа — затяжна війна на італійській території між Францією та Іспанією (1494-1559 роки), внаслідок якої більша частина Італії потрапила в залежність від іспанської корони.

За часів іспанського панування розпочалося повернення до феодальних порядків, посилилася роль церкви, в багатьох містах було створено інквізицію і введено цензуру. Гуманістична культура Італії увійшла в смугу занепаду.

Однак, як не дивно, саме в той період завдяки минулим досягненням Італії її авторитет було визнано в Європі. Твори італійських гуманістів масово перекладалися на мови всіх європейських народів, ставши невичерпною скарбницею для переспівів і запозичень. Вони посіли місце не менш, а можливо, й більш авторитетного взірця, ніж твори античних авторів. Сама ж Італія перетворилася на місце паломництва освічених людей зі всієї Європи.

Найзначнішою постаттю Пізнього італійського Відродження в літературі був видатний поет і драматург Лудовіко Аріосто (1474-1533). Аріосто уславився своєю поемою «Шаленіш Орландо» (1532 рік), яку замислив як продовження «Закоханого Орландо» Матео Боярдо. Головний герой поеми — взірцевий рицар, носій ідеальних людських якостей, борець за справедливість і захисник бідних та знедолених. Багато в чому образ шаленого Орландо передував образу знаменитого Дон Кіхота, який з’явився лише через сімдесят років у романі Мігеля де Сервантеса «Дон Кіхот».

Значною подією Пізнього італійського Відродження стала поява світської ренесансної драматургії, орієнтованої на давньоримські взірці, але написаної національною мовою. Це було відновлення забутих у добу Середньовіччя античних жанрів комедії та трагедії. Видатних досягнень в італійських митців не було, однак італійський театр вплинув на розвиток театрального мистецтва у Франції, Іспанії та Англії, а розвинуті італійцями жанри трагедії і комедії були сприйняті театрами усіх європейських країн.

Ілюстрація художника Гюстава Доре до поеми «Шалений Орландо», 1877 рік

1540-ті роки у Пізньому італійському Відродженні ознаменувалися кризою гуманістичного світогляду. На тлі повернення до феодалізму культурна еліта втрачає оптимістичні ідеали гуманізму та віру у всемогутність людини. Найзначнішим поетом цього часу був Торквато Тассо (1544-1595), творчість якого (зокрема поема «Звільнений Єрусалим») відобразила в собі всі кризові ренесансні явища.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Предметні компетентності

1. Які століття охоплює доба Відродження? Поясніть походження назви доби Відродження (або Ренесанс).

2. Чому ідеї античності мали найбільший вплив на італійську науку та літературу?

3. Назвіть причини економічного і культурного лідерства Італії серед країн Західної Європи XIV століття.

4. Яке нове розуміння митця і мистецтва виникло в добу Відродження?

5. Схарактеризуйте особливості культури періоду Передвіродження.

6. Яку роль відіграла творчість Франческо Петрарки і Джованні Боккаччо у розвитку літератури Раннього італійського Відродження?

7. Розкажіть про головні риси літератури Зрілого італійського Відродження.

8. Як зміна релігійного світогляду на світський вплинула на розвиток культури?

9. Розкажіть про найвизначніші події, що відбулися в літературі Пізнього італійського Відродження.

10. Зробіть висновки, у чому відмінність середньовічного і ренесансного сприйняття довколишнього світу і людини? Чому, на вашу думку, добу Відродження називають оптимістичною?

11. Поясніть, що таке ренесансний реалізм. У чому особливість цього творчого методу зображення дійсності?

12. Поясніть причини розквіту в італійському Відродженні несловесних видів мистецтва. Що найбільше цікавило художників-гуманістів у людині? Назвіть імена найвидатніших італійських митців цього періоду.

13. Які наслідки мало винайдення книгодрукування для розвитку культури і літератури гуманізму?

14. Поміркуйте, чому Італію називають батьківщиною Відродження. Розкажіть про поширення ідей Ренесансу в XVI-XVII століттях у країнах Західної Європи.

15. Не відкриваючи підручник, запишіть у робочий зошит якомога більше ключових слів, словосполучень і речень, які стосуються теми «Італійська література доби Відродження».

Математична компетентність

Знайдіть в інтернеті навчальний фільм «Кватроченто — Раннє Відродження. Від Середньовіччя до Відродження» (13 хвилин 3 секунди) із серії «Уроки історії Пітона Каа» або скористайтеся посиланням за QR-кодом на додаткові матеріали (№ 5 в переліку).

Які види мистецтв аналізуються у фільмі? Які відкриття і нововведення відбулися у Ранньому Відродженні?

Складіть тезовий план фільму. Запишіть його у зошит.

Цікаві факти про Італію

Цікаві факти про Італію дають можливість з різних сторін дізнатися цю прекрасну країну – Bel Paese, як називають її італійці. Це дивовижне місце, ніби створене для творчості, подарувало світові великих архітекторів, художників і скульпторів, режисерів, акторів, співаків і композиторів, письменників і винахідників. Італія асоціюється з піцою, спагетті / пастою і вином, капучино і джелато, високою модою і мафією, сонцем і морем, життєрадісними, гостинними і невгамовними італійцями.

20 цікавий факт про Італію

• Італія займає Апеннінський і невелику частину Балканського півострова, Паданську низовину і південні схили Альп – найвищого і найпротяжного в Західній Європі гірського хребта. До її складу входить кілька островів, найбільшими з яких є виділені в самостійні регіони Сицилія і Сардинія. Межами Італії оточені дві незалежні держави-анклави Сан-Марино і Ватикан, причому останній розташовується всередині Риму і має 13 екстериторіальних об’єктів в місті і Кастель Гандольфо (літня резиденція Папи).
• Італію омивають п’ять морів – Лігурійське, Тірренське, Середземне, Іонічне і Адріатичне. Берегова лінія загальною протяжністю 7,6 тис. км утворює форму елегантного чобітка з високим каблуком і шпорою, а сухопутний кордон завдовжки 1,9 тис. км додає до «образу» хутряний ботфорт. З року в рік більше 40% морських і озерних пляжів країни удостоюються міжнародної нагороди «Блакитний прапор» за чистоту і зручну інфраструктуру. Найбільше таких пляжів – на берегах італійської Рів’єри в Лігурії.
• Італія входить до п’ятірки найбільш відвідуваних країн світу з потоком більше 60 млн. туристів в рік. Найпопулярнішими напрямками є Рим, Венеція, Мілан, Флоренція та найбільший італійський курорт Адріатичного узбережжя – Ріміні. На Вічне місто припадає майже половина мандрівників (близько 80 тис. чол. в день), а Ріміні зі 150-тисячним населенням приймає 7,5 млн. гостей, в основному – в купальний сезон. Першим туристичним путівником Італії вважається манускрипт для пілігримів XII в. – «Чудеса міста Риму».
• Італія є сейсмонебезпечною, тому дітей зі шкільної лави вчать, що потрібно робити в разі землетрусу. Тут знаходиться близько півсотні основних діючих і вимерлих вулканів. Три з них є активними – Етна на Сицилії, Стромболі на однойменному вулканічному острові і Везувій в 15 км. від Неаполя. Останній у 79 році став причиною знищення стародавніх Помпеїв, Геркуланума, Оплонтіса і патриціанських вілл в Стабія. Ця подія згадується в працях давньоримського письменника Плінія Молодшого, але до початку розкопок в XVIII ст. воно вважалося легендою.
• Італія славиться своїми лікувальними термальними джерелами, відомими з царських часів. Тут є цілі курортні спа-комплекси, де пропонують цілий набір оздоровчих процедур, окремі басейни і відокремлені куточки, відомі лише місцевим жителям. Італійці відвідують терми тільки в холодну пору року, і приїжджати сюди влітку вважають верхом безумства. Відпочити в Італії можна і на гірськолижних курортах, присутніх практично у всіх регіонах країни, навіть в південній Калабрії і на Сицилії.
• Крилатий вислів «Всі дороги ведуть до Риму» має реальну основу, так як створена стародавніми римлянами дорожня мережа пов’язувала Вічне місто з багатьма населеними пунктами і колоніями. Грунтовно побудовані дороги використовувалися для пересування військ, товарів і людей, уздовж них зводилися монументальні гробниці і пам’ятники. Найбільш значуща – Аппієва дорога довжиною 540 км., що з’єднала Рим з каблучком півострова, була прокладена в період IV-II ст. до н. е. Її окремі ділянки зі слідами від колісниць збереглися до цих пір.
• До початку Рісорджіменто в 1861 році Італія являла собою кілька роздроблених областей, частина з яких перебувала під управлінням іноземців. Остаточне утворення єдиного Королівства Італія відбулося після взяття Риму італійськими військами у 1870 р. Вічне місто спочатку признавалось його столицею, але планам судилося здійснитися лише на початку 1871 р. До цього столицями встигли побувати Турин і Флоренція. Королівство проіснувало 75 років і було скасовано після референдуму 1946 році коли більшість громадян проголосувала за республіку.
• Першим королем Італії в 1861 році став Віктор Еммануїл II. Він помер в 1878 р і був похований в Пантеоні. Італійці називають його «батьком нації», головні вулиці багатьох міст носять його ім’я, а статуї короля прикрашають їх центральні площі. Найвідомішими, пов’язаними з ним пам’ятками є Вітторіано в Римі і Галерея Віктора Еммануїла II в. Мілані. Останній король Італії Умберто II правив країною після зречення батька у 1946 році трохи більше місяця і був вигнаний. Він помер в Женеві в 1983 роіч, залишивши після себе потенційних претендентів на італійський престол.
• Латинська мова – спадщина стародавніх римлян. На ньому написано колосальний обсяг праць, вона довгий час вважалася міжнародною мовою навчання, а в медицині і наукових термінах використовується до сих пір. Однак в Італії все набагато складніше. Її заплутана історія вплинула на розвиток численних діалектів і навіть мов. І хоча після об’єднання країни в XIX в. була прийнята єдина італійська мова, місцеве населення за межами великих міст продовжує використовувати діалекти. Нерідко жителі сусідніх сіл насилу розуміють один одного, зате з акценту без проблем визначать – хто звідки родом.
• У списку ЮНЕСКО Італія, як і Китай, займає 1 місце по числу об’єктів Всесвітньої спадщини. Тут їх налічується 55 і ще 40 «стоять в черзі». Більше 20 об’єктів відносяться до шедеврів людського генія, 5 – до особливо важливих природних пам’яток, одна з яких – Доломітові Альпи – визнана феноменом краси. Першими в списку увійшли Петрогліфи Валькамоніки в 1979 р, в подальшому – історичні центри Риму, Флоренції, Сан-Джиміньяно, Сієни, П’єнца, Неаполя і Урбіно. У переліку є Верона, Феррара і Мантуя, острівна Венеція, трулли Альберобелло, Сассо ді Матера і ін.
• З Італією пов’язано кілька архітектурних і художніх напрямків. Давньоримські зодчі, грунтуючись на етруських і грецьких формах, розробили власний стиль, що вражає своєю величчю і могутністю. Найбільш вражаючими будівлями того часу стали Колізей, терми Діоклетіана і Каракалли. У романо-візантійському стилі зводилися палаци і базиліки, романський стиль панував в Європі. Трохи пізніше Італія стала колискою Відродження, батьківщиною маньєризму, бароко, одного з відгалужень модерну – Ліберті тощо.
• Італійцям належить ряд важливих відкриттів і винаходів. Генератором технічних ідей був Леонардо да Вінчі, засновником експериментальної фізики – Галілео Галілей. Фортепіано (по-ит. Піанофорте) винайшов Бартоломео Крістофорі, телефон – Антоніо Меуччи, а початок радіотелеграфії заклав Гульєльмо Марконі, який зумів відправити перший бездротовий сигнал. Творцями двигуна внутрішнього згоряння є тосканці Еудженіо Барсанті і Феліче Маттеуччі, а попередника електробатареєк – гальванічний елемент – створив уродженець Комо Алессандро Вольта.
• Поширення християнства в Європі почалося з Риму. Згідно з церковним переданням, в I ст. тут проповідували і були страчені учні Ісуса – св. Петро і Павло. На початку IV ст. імператор Костянтин I легалізував християнство, припинивши, таким чином, криваві гоніння на віруючих з боку язичників. Нову релігію Римської імперії звели в ранг державної в 380 році. У Італії було створено кілька католицьких орденів – францисканці і їх «жіноча гілка» кларисинки, єзуїти, августинці, бенедиктинці, Ораторіанці, Урсулинки і інші.
• 15 серпня італійці відзначають Феррагосто. З одного боку, це дата католицького свята Успіння Богородиці, з іншого – закінчення основних літніх сільгоспробіт, з третього – початок масових відпусток. На два тижні народ спрямовується на відпочинок до моря або в гори, залишаючи міста туристам. У ці дні закриваються виробництва, багато магазинів, кафе і навіть деякі церкви. Зовсім недавно ті, хто не міг дозволити собі вирушити на відпочинок, запасалися їжею і ховалися в будинках, щоб випадково не потрапити на очі знайомим і не залишити про себе враження як про невдах.
• Національним продуктом Італії є паста. Макаронні вироби мають величезний асортимент і численні назви. Кожен вид пасти готується з певним соусом, і якщо останній не буде відповідати формі «макаронини», то італійці вважатимуть «кухаря» невігласом і можуть прийняти його блюдо як знак неповаги до присутніх. Як правило, місцеві жителі готують їжу в форматі «зараз на зараз» і не залишають її на завтра. Винятки, звичайно, є, але це – рідкість.
• Кава для італійця – поза конкуренцією. Його п’ють кілька разів на день, а доктор насамперед питає, скільки чашок кави пацієнт зазвичай вживає, незалежно, з якої причини той звернувся до лікаря. Вранці багато хто відвідує бари, замовляючи капучино з пишною молочною пінкою і свіжу випічку, частіше п’ють його за стійкою, щоб надовго не затримуватися. В Італії є традиція залишати «підвішену» каву, тобто оплатити чашку напою того, хто цього потребує. У кожному будинку є гейзерні кавоварки Мока різних обсягів, запатентовані Альфонсо Біалетті в 1933 році.
• В Італії випускаються всесвітньо відомі марки машин – Альфа-Ромео, Ламборгіні, Феррарі, Мазераті, легендарний Фіат, Івеко та Ланча. Італійський моторолер Веспа став першим успішним скутером у світі і миттєво завоював популярність. Італійські бренди одягу, взуття, аксесуарів і предметів розкоші відомі далеко за межами країни, а формений одяг для поліцейських розробляють знамениті італійські кутюр’є. Багато італійців є незрівнянними модниками. Перш ніж вийти з дому, вони довго крутяться перед дзеркалом.
• Походження слова «джинси» пов’язують з топонімом міста Генуя (Дженова). Є уривчасті відомості про те, що в XVII ст. з його текстильних фабрик поставлялася дешева бавовняна тканина щільного діагонального переплетіння в Британію, де з неї шили штани. Крім того, Генуя, забезпечувала барвником індиго французьких ткачів міста Ним, які виробляли свою тканну саржу – «денім». Ще в одній версії згадується про те, що до американських ковбоїв і золотошукачів міцні парусинові штани «Дженес» носили генуезькі матроси.
• Прототип Буратіно Піноккіо є головним героєм написаної Карло Коллоді казки про дерев’яну ляльку, вирізаної з італійської сосни пінії. Він настільки популярний в Італії, що йому встановлюють пам’ятники, відкрили тематичний парк Піноккіо на батьківщині матері письменника – в Коллоді, а бренд Bartolucci, що має чудо-магазини по всій Італії і за кордоном, присвятили темі «Піноккіо і його друзі». Передбачається, що у героя Карло Коллоді є свій прототип – реальна людина-інвалід Піноккіо Санчес, чиї ноги, руки і ніс замінювали дерев’яні протези.
• Форма веж міланського Кастелло Сфорцеско і вінчаючі його стіни зубці у вигляді «Ласточкиних хвостів» були взяті італійськими архітекторами в якості зразка при будівництві Московського Кремля. У XV-XVI ст. в Росії працювала ціла плеяда італійських архітекторів Фрязіних – кілька Петров, Алевізи, Антон, Іван, Марк та ін. Насправді вони носили зовсім інші прізвища і не всі навіть були родичами. Як було прийнято називати південних європейців романського походження в Росії, вони отримали прізвисько «італієць», та так і увійшли в історію.