Акваріумна равлик маріза: як доглядати і чим годувати

Для тих, хто хоче завести домашнього вихованця, але не хоче нявкання, лаянье, шуму і зайвої витрати часу, варто звернути увагу на равликів.

Дуже красивими і незвичайними їх представниками є молюски під назвою Марізи. Про них і буде наша стаття.

Чи потрібна вона в акваріумі

Маріза, як і інші молюски, виконує роль санітара. Вона чистить стекла і грунт, з`їдає залишки їжі і весь інший «сміття», тим самим роблячи акваріум чистим, тому її позитивна роль очевидна. Хоча є одне але: ці молюски дуже ненажерливі, і якщо у вас в акваріумі ростуть дорогі і красиві водорості, то вони можуть бути з`їдені.

Чи знаєте ви? Своєму поширенню по тропічним регіонах молюск зобов`язаний тому, що його використовували для боротьби з водною рослинністю.

Загальна характеристика равлики

Цих равликів можна вважати справжньою окрасою водного живого куточка, але у акваріумів вони не настільки популярні з таких причин:

• становлять загрозу для водоростей;
• для них необхідно дотримуватися певних параметри води;
• швидко розмножуються.

Зовнішній вигляд і тривалість життя

Маріза в природі мешкає в тропічних регіонах і вважає за краще водойми з буйною рослинністю. Це гарний молюск, який має такі характеристики:

• розміри досить великі – близько 5,5 см у висоту і 2 см в ширину;
• раковина може бути від жовтого до коричневого кольору;
• на панцирі є коричневі або чорні смуги різної ширини (від 3 до 7 штук), але можуть бути і без смуг;
• раковина має 4 завитка і з віком набуває практично плоску форму;
• молоді молюски мають невеликий виступ на раковині, що надає їй форму сфери, також у молодняка по краю ноги є візерунок;
• у дорослих особин на раковині поруч з отвором помітні лінії росту у вигляді поперечних смуг;
• дихальна система складається з легких і зябер;
• тіло вкрите мантією (великими складками);
• біля основи щупалець є очі, що розрізняють темні і світлі плями;
• рот у вигляді хоботка.

Як розрізнити підлогу

Маріз відносять до двостатевим молюскам. Це необхідно знати, якщо ви хочете зайнятися їх розведенням і тримати під контролем чисельність равликів. Відрізнити самців від самок можна за кольором тіла (ноги). У самців вона світло-бежева з трохи помітними плямами коричневого кольору, а у самок – шоколадного або темно-сірого кольору з чорними вкрапленнями. Особи протилежних статей також розрізняються формою кришки. У самки вона овальна, а у самця – кругла.

Зміст і догляд

При утриманні Марізи необхідно враховувати деякі особливості. Дотримуючись цих правил, труднощів у догляді за равликом не виникне.

Популярними равликами для утримання в акваріумі вважають: Меланій, ахатин (гиганская, ретікулята), перловиц, прудовиков, ампулярій, котушок, лужанок і хелен.

акваріум

Молюск не проявляє особливих вимог до обсягу акваріума. На одну особину достатньо 10 л води, але вона може жити і в більш тісних умовах. Містять молюсків і в відкритих, і в закритих ємностях. Але, як для равлики, Маріза досить рухлива, тому акваріум краще закривати, щоб не довелося шукати її за його межами. Між кришкою акваріума і водою повинна бути повітряний прошарок, так як більшу частину часу молюск проводить біля поверхні води.

вода

Особливі вимоги равлик проявляє до води. Для її нормальної життєдіяльності потрібно дотримуватися таких показників:

• оптимальна температура змісту – близько + 22-25 ° С, зниження цього показника викликає млявість Марізи, а іноді і загибель;
• занадто м`яка вода викликає руйнування раковини, тому жорсткість повинна бути середня або висока (10-25);
• кислотність потрібно підтримувати в межах 6,5-7,5, низька кислотність може викликати кому і загибель молюска;
• вода не повинна містити багато сполук азоту, щоб уникнути цього потрібна хороша насичуваності киснем, фільтрація і підміна води на свіжу.

чим годувати

Маріз ще називають водними хом`яками, це пояснюється їх ненажерливістю. Вони їдять постійно і багато.

важливо! З метою запобігання поїдання водної рослинності акваріумісти радять кидати на дно суміші з пластівців. Але іноді і це не допомагає, тому краще не селити Маріза до дорогих водоростям. За короткий час вона може знищити всю флору акваріума.

Проблем у виборі корму для цих молюсків не виникне, так як вони їдять все підряд. Раціон равлики може складатися з:

• будь-якого сухого корму для риб;
• потопаючих гранул і таблеток;
• овочів (варена морква, картопля, кабачок, листя салату і ін.);
• м`яса, сиру, яєчного білка;
• яблук (ошпарити окропом);
• НЕ погребує Маріза і мертвої рибою або екскрементами своїх сусідів;
• може з`їсти ікру інших молюсків, бактерії та найпростіші водорості.

Якщо равлику буде мало корму, то вона з`їсть все, що знайде сама. Але якщо ви дбаєте про своїх вихованців, то повинні включати в їх меню різноманітні продукти.

Сумісність з іншими мешканцями акваріума

Марізи досить ужівчівие сусіди і можуть жити практично з усіма акваріумними мешканцями. А ось до самого молюска риби відносяться по-різному:

• сомики, хараціновие, барбуси і расбори добре уживаються з равликом;
• золоті рибки, в залежності від настрою, можуть жити з нею мирно, а можуть і покусати;
• бадіси не терплять інших сусідів;
• цихліди, гурамі, боціі і лабірінтовие дуже агресивні і можуть завдати равлику шкоду;
• тетрадони і водні черепахи харчуються равликами.

Чи знаєте ви? Три дорослі Марізи з`їдають лист салату за 4 години, а морквяний хвостик з листям зникає за пару годин.

розмноження

Як ми вже згадували раніше, Марізи – різностатеві особини. Відрізняються представники різних статей за зовнішнім виглядом. Розмножуються швидко, але не весь молодняк виживає. При зниженій температурі і при підвищеній солоності ці молюски не схильні до розмноження. Парування відбувається протягом декількох годин (іноді до 10). Оптимальна температура для розмноження – + 25-27 ° С. Самка відкладає ікру на нижньому боці листків у поверхні води. Кладка налічує від 30 до 100 ікринок. Період інкубації триває 9-24 дня. Ікринки спочатку досягають розміру 2-3 мм, а потім виростають до 4 мм, кожна знаходиться в студенистой оболонці молочного кольору. Підростаючи, вони набувають овальну форму. Оболонка стає прозорою, і можна розгледіти прикріплені до стінки маленькі цятки (це маленькі равлики). З`ївши навколишнє його оболонку, молюск виходить назовні. Перший час малюки тримаються разом, а потім розходяться по акваріуму. Кладка містить велику кількість ікри, при цьому вилупляемость ікринок висока, а ось відсоток виживання – низький.

важливо! Регулювати чисельність равликів краще вручну, наприклад, відсадити вилупилися равликів в окрему ємність. Марізи можуть спаровуватися з іншими видами ампулярій. Якщо процес спарювання затягнувся, потрібно розділити їх, інакше кожні 2-4 дні буде з`являтися нова кладка.

Не потрібно боятися труднощів в утриманні Марізи. Знаючи всі особливості і правила, не так вже й складно їх дотримуватися. Цей молюск стане не тільки окрасою вашого акваріума, але і справжнім санітаром підводного світу.

§ 29. Як розмножуються організми

Із чого розпочинається поява нового організму. На це питання ти отримаєш відповідь, вивчивши процеси розмноження. До розмноження здатні всі без винятку організми – від бактерій до ссавців. Розмноження забезпечує відтворення організмів й сприяє збільшенню чисельності особин різних видів. Здатність організмів до розмноження забезпечує безперервне існування життя на нашій планеті.

Завдяки розмноженню батьки передають нащадкам властиві їм ознаки: особливості будови, процесів життєдіяльності тощо.

Здатність організмів зберігати й передавати нащадкам ознаки будови, хімічного складу та процесів життєдіяльності називають спадковістю.

Які бувають типи розмноження (мал. 113).

Мал. 113. Типи розмноження організмів

Статеве розмноження забезпечують спеціалізовані статеві клітини – чоловічі та жіночі (мал. 113). Вони зливаються між собою, і з такої заплідненої жіночої клітини розвивається дочірня особина. Така особина частину спадкового матеріалу отримає від матері, частину – від батька.

Нестатеве розмноження відбувається без участі спеціалізованих статевих клітин, а дочірні організми є нащадками лише однієї батьківської особини (мал. 113).

Чим відрізняється нестатеве і статеве розмноження. За статевого розмноження нащадки можуть відрізнятись від батьківських особин за деякими ознаками. Чому? За статевого розмноження, у якому зазвичай беруть участь два батьківські організми, нащадки отримують від кожного з них лише половину спадкової інформації. Так реалізується ще одна універсальна властивість живого — мінливість. Наприклад, цуценята, які народилися одночасно від одних і тих самих батьків, загалом схожі одне на одного та на своїх батьків (явище спадковості), але все ж таки відрізняються певними ознаками (наприклад, деталями забарвлення) (мал. 114).

Мал. 114. Явище мінливості. Цуценята породи коргі, які народилися одночасно від одних і тих самих батьків

Мінливість – це здатність організмів набувати нових ознак, відмінних від подібних ознак у батьків.

У разі нестатевого розмноження дочірні організми отримують такий само набір спадкової інформації, який мав батьківський організм.

Як розмножуються одноклітинні організми. Такі одноклітинні організми, як інфузорія-туфелька та амеба протей, розмножуються переважно поділом клітини навпіл (мал. 115).

Мал. 115. Розмноження амеби протея (1) й інфузорії-туфельки (2)

Як розмножуються рослини. Рослини розмножуються як статевим, так і нестатевим способом. Більшість рослин, що зростають на нашій планеті, належить до квіткових: саме квітки забезпечують їх статеве розмноження. За малюнком 116, А пригадай будову квітки.

Мал. 116. А. Будова квітки. Б. Будова пилкового зерна: 1 – спермії, 2 – оболонка

У пиляках тичинок формується пилок – сукупність пилкових зерен (мал. 116, Б). Кожне пилкове зерно містить дві чоловічі статеві клітини – спермії, які оточені щільною оболонкою. А жіночі статеві клітини розміщені у розширеній частині маточки (у зав’язі).

Процес злиття чоловічих і жіночих статевих клітин називають заплідненням.

У квіткових рослин заплідненню передує запилення – перенесення пилкових зерен від пиляків тичинок на приймочку маточки (мал. 117). Після цього пилкове зерно (1) проростає всередину маточки пилковою трубкою (2, 3), якою спермії дістаються до насінного зачатку (4), де містяться жіночі статеві клітини. Один зі сперміїв зливається з яйцеклітиною. Згодом із цієї заплідненої яйцеклітини розвивається майбутня рослина. Інший спермій зливається з іншою клітиною насінного зачатка (її називають центральною). З неї згодом розвиваються клітини, що містять запас поживних речовин, потрібних для розвитку зародка.

Мал. 117. А. Процес запилення. Б. Процес запліднення у квіткових рослин

Поміркуйте, чому цей процес запліднення у квіткових рослин називають «подвійним».

Зародок із запасом поживних речовин оточується захисною оболонкою. Так формується насінина (мал. 118, А). Згодом насінина (одна, кілька або багато) оточується оплоднем – оболонкою плоду, яка насамперед утворюється за рахунок стінок зав’язі.

Насінина (одна, декілька чи багато насінин), оточена оплоднем, має назву плід (мал. 118, Б).

Мал. 118. А. Будова насінини пшениці: 1 – оболонка насінини (шкірка); 2 – запас поживних речовин; 3 – зародок. Б. Будова плоду абрикосу: 1 – зовнішній шар оплодня (шкірка); 2 – середній шар оплодня – м’якуш (містить розчини цукрів); 3 – кісточка: внутрішній здерев’янілий шар оплодня, який оточує насінину (4)

Рослини здатні й до нестатевого розмноження. На малюнку 119 зображено папороть щитник чоловічий (цей вид поширений на території України). Папороті (так само, як мохи, хвощі чи плауни) не утворюють квіток (поміркуй: чи варто шукати квітку папороті у ніч на Івана Купала), хоча в них формуються інші органи, які забезпечують статеве розмноження. А нестатеве розмноження відбувається за допомогою спор, які утворюються в особливих органах – спорангіях (мал. 119, 3, 4).

Мал. 119. Способи розмноження щитника чоловічого. 1 – особина, яка здійснює нестатеве розмноження спорами; пагін розміщений під землею (його називають кореневищем (8)); 2 – спорангії зібрані у групи на поверхні листків (3); 4 – після дозрівання спори висипаються (5); зі спори проростає особина, що розмножується статевим шляхом (6, 7)

Спора у папоротей – це спеціалізована нестатева клітина, оточена щільною оболонкою, що захищає її від висихання та пошкоджень.

Потрапивши у сприятливі умови, спори проростають і дають початок особинам, здатним до статевого розмноження.

Більшості рослин притаманне ще й вегетативне розмноження.

Вегетативне розмноження – тип нестатевого розмноження, за якого від материнського організму відокремлюються багатоклітинні частини. З них згодом розвиваються нащадки.

Подивися знову на малюнок 119. У щитника чоловічого пагін, розташований у ґрунті, перетворюється на кореневище (8). Якщо від кореневища відокремлюються частини, з них розвиваються дочірні особини. Так само здійснюється вегетативне розмноження й у таких квіткових рослин, як лілія лісова, конвалія, пирій тощо.

Існує багато інших способів вегетативного розмноження рослин: бульбами, вусами, живцями (частинами пагонів), тощо (мал. 120).

Мал. 120. Способи вегетативного розмноження рослин: 1 – суниці лісові (вусами); 2 – картопля (бульбами); 3 – вишня (кореневими паростками); 4 – троянди (стебловими живцями).

Дізнайтесь, як саме здійснюються згадані способи розмноження рослин.

Завдяки вегетативному розмноженню організми можуть залишати велику кількість нащадків, які зберігають якості материнського організму.

Практична робота «Розмноження рослин» (виконується під контролем учительки/вчителя).

Вам знадобиться: кімнатна рослина: традесканція, гібіскус, пеларгонія тощо, вода кімнатної температури, горщики з ґрунтом, скляна банка.

Порядок виконання роботи:

1. Відріжте частину пагону кімнатної рослини з бруньками і поставте у теплому та освітленому місці в посудину з водою. Нижній кінець пагону має бути занурений у воду на глибину 1,0-1,5 см.

2. Кожні три-чотири доби змінюйте воду в посудині. Постійно спостерігайте за відрізаним пагоном і, доливаючи час від часу воду, підтримуйте її початковий рівень. Пам’ятайте! Слід використовувати лише відстояну водопровідну воду.

3. Підготуйте горщик із супіщаним ґрунтом (дізнайтеся з різних джерел інформації, які є основні види ґрунтів). Коли через деякий час у живців з’являться корінці та досягнуть 3-5 мм завдовжки, обережно пересадіть отримані живці з посудини у приготовлені горщики.

4. Накрийте висаджені живці скляними банками й витримуйте на розсіяному світлі доти, доки вони не почнуть рости. Після цього зніміть скляні банки.

5. Поміркуйте, чому рослину можна висаджувати у ґрунт лише після того, як в неї з’являться корені.

Як розмножуються тварини. Тварини, як і рослини, здатні розмножуватись статевим способом, деякі – також і нестатевим. У більшості тварин статеві клітини – чоловічі (сперматозоїди) та жіночі (яйцеклітини) утворюються у спеціалізованих статевих залозах.

Чоловічі статеві залози називають сім’яниками, жіночі – яєчниками. Сукупність органів, які забезпечують статеве розмноження, утворює статеву систему.

У більшості тварин одні особини утворюють чоловічі статеві клітини, інші – жіночі. Таких тварин називають роздільностатевими. Досить часто у таких тварин особини чоловічої статі (самці) зовні відрізняються від особин жіночої (самок) (мал. 121, А). Проте є й тварини, в яких одна й та сама особина може утворювати як чоловічі, так і жіночі статеві клітини. Їх називають гермафродитами (мал. 121, Б).

Мал. 121. Роздільностатеві тварини (А) і тварини-гермафродити (Б). А. У жука-оленя самці (1) мають добре розвинені щелепи, що нагадують роги (звідки й походить назва цих тварин); вони їх використовують у двобоях за самку (2), яка таких рогів не має. Б. Наземний молюск виноградний слимак

В одних тварин, переважно в тих, у яких розмноження відбувається у воді, статеві клітини зливаються поза органами статевої системи. Таке запліднення називають зовнішнім (як-от в окуня річкового, судака, севрюги, різних видів жаб). У таких наземних тварин, як плазуни, птахи, ссавці, статеві клітини зливаються здебільшого в спеціалізованих статевих органах. Такий варіант запліднення називають внутрішнім.

У деяких тварин спостерігають різні варіанти вегетативного розмноження: поділ навпіл, брунькування (мал. 122, А), відокремлення невеликих частин тіла (наприклад, багатощетинковий черв’як додекацерія) (мал. 122, Б).

Мал. 122. Приклади вегетативного розмноження у тварин: А – гідри, Б – додекацерії

Коротко про головне

• Спадковість – здатність організмів зберігати й передавати нащадкам ознаки будови, хімічного складу та процесів життєдіяльності.
• Мінливість – це здатність організмів набувати нових ознак, відмінних від таких батьків.
• Статеве розмноження забезпечують спеціалізовані статеві клітини – чоловічі та жіночі.
• Сукупність органів, які забезпечують статеве розмноження, утворює статеву систему.
• Процес злиття чоловічих і жіночих статевих клітин називають заплідненням.
• Нестатеве розмноження відбувається без участі спеціалізованих статевих клітин, а дочірні організми є нащадками лише однієї батьківської особини.

Перевіряємо себе

• 1. Яке значення того, що організми, які здатні до нестатевого розмноження, можуть розмножуватися також і статевим способом?
• 2. У чому полягають переваги та недоліки статевого та нестатевого розмноження організмів?
• 3. Оціни свою роботу на уроці, продовж речення: Сьогодні я дізнався/-лась. ; Зрозумів/-ла. ; Найбільші труднощі я відчув/-ла. ; Я не вмів/-ла, а тепер вмію . .

Відпрацюйте навички вегетативного розмноження рослини сенполії.