✅Характеристика Оксани з повісті «Ніч перед Різдвом»
Головним позитивним героєм повісті є коваль Вакула, який був закоханий в юну красиву українську дівчину Оксану. Без неї він не уявляв свого життя, вона для нього була сенсом існування.
Оксані, ще не було сімнадцяти років, зовсім юна, але вельми самолюбна, впевнена в собі, горда і вельми егоїстична, до того ж примхлива красуня у своєму селі. За нею хлопці ходили натовпами, але, не добившись її, вибирали варіант скромніше. Оксана могла годинами просидіти перед дзеркалом і милуватися своєю красою.
У неї були чорні брови, і карі очі, маленький і акуратненький носик, а так само довга темно-руса коса. Її гучний веселий і красивий сміх не давав спокою коваля. Попри всі свої примхи, і примхи, вона була доброю і хорошою милою дівчиною, яка бачила себе в ролі порядної дружини, і вмілої господині.
Закохавшись взаємно в Вакулу, вона не хотіла його втратити. І коли він виявив, до неї свою симпатію поцілувавши її. Оксана стала, на його очі стала ще гарніше і розквіту по-іншому. Ось що робить любов з людиною.
Дана повість Миколи Васильовича Гоголя «Ніч перед Різдвом», а так само неперевершений образ юної української красуні Оксани, якій в селі не було рівних, не втратили своєї популярності та актуальності.
У автора настільки вийшло наповнити свою повість радісними та позитивними емоціями, а так же жартівливою атмосферою, що безустанно вона привертає все більше і більше читачів, не залежно від їх вікових категорій.
Автор цього твору Микола Васильович Гоголь, був основоположником реалізму, чимало видатний літературним критиком. Позитивно ставився до сільської українського життя, і чимало знав про неї і її традиції та звичаї.
Ці пізнання його підштовхнули створити просто шедевр, наповнений чарівною атмосферою і містичними подіями. Читаючи, його читач немов занурюється в казкову атмосферу і позитивним і добрим кінцем, де зло перемагає добро.
Варіант 2. Твір про Оксану
Твір «Ніч перед Різдвом» Миколи Гоголя залишило у мене після прочитання позитивні емоції. Образи героїв я прийняла зовсім по-іншому, ніж подивившись фільм. Особливо яскравий образ героїні повісті Оксани.
Оксана – сімнадцятирічна красива дівчина, дочка багатого козака Чуба, який дуже любить її і не відмовляє ні в чому. Він хоче видати заміж дочку за найкращого молодця.
На початку твору може здатися, що Оксана дуже горда, хвалькувато, себелюбна дівчина, якій подобається, що всі хлопці в окрузі задивляються на неї, а вона гордовито насміхається над ними. Всім би хотілося взяти заміж таку красуню, та ще й багату. Але Оксана наполегливо всім відмовляє і чекає когось особливого.
Милуючись красою і нарядами перед дзеркалом, вона говорить сама собі: «Так, парубки, чи ж рівня я вам?».
Багато парубки залишали витівку доглядати за нею, знаходили інших дівчат, які не таких зарозумілих. Багато, але тільки не коваль Вакула, простий сільський хлопець, який давно сох по цій гордовитій дівчині. Він багато б віддав, щоб Оксана полюбила його, був готовий на все, щоб завоювати її любов, заздалегідь знаючи, що навряд чи досягне успіху. Але забути її Вакулі було не під силу.
Оксана зі знущанням ставилася до коваля і до його почуттів, глузувала з ним при всіх. І ось якраз перед Різдвом, вона при подругах заявила, що якщо коваль принесе їй ті черевички, що носить сама цариця, то вона вийде за нього заміж.
Що рухало почуттями дівчини в той момент? Напевно, бажання посміятися над Вакулою. Швидше за все, ця риса була в її круту вдачу і характер, ніж в душі. Адже десь в потаємних куточках душі Вакула подобався їй.
Як звати чоловіка Оксани сурковою
Пасли пастерії вівці на горі.
Побачили Матір Божу на скалі.
На тій скалі людські стопи знати,
Де стояла Діва, Божа Мати,
Стопи не зникають, водою стікають.
Пастухи, побігли, звістити в селі,
Що бачили Матір Божу на скалі,
І, що сталось, нечуване чудо,
Бо на скалі, криниці не було,
Де була Пречиста, б’є вода іскриста,
Збіглися всі люди геть усім селом,
А стопи Марії, бурлять джерелом.
Стали воду усі набирати
І Пречисту Діву, прославляти,
Бо це Божа сила, до нас загостила.
Рекламне оголошення