Зелена огорожа: переваги та вибір рослин

Зелена огорожа – сучасна альтернатива класичним парканам. Вона чудово справляється зі своєю утилітарною функцією – окреслює межі конкретної ділянки, при цьому є екологічно безпечною та зовні має кращий вигляд за будь-яку металеву конструкцію. У статті ми розглянемо, що становить собою зелена огорожа, плюси та мінуси такого рішення. Ми також позначимо, які чагарники для живоплоту підходять найкраще.

Зелена огорожа: що це

Зелена огорожа – це різновид паркану, який складається із зелених чагарників та відповідних дерев. Останні зазвичай висаджуються в один ряд, але за бажання можливе сформування паркану з 2-3 рядів. Залежно від використовуваних насаджень, зелений паркан може мати будь-яку оригінальну форму. Відмінно виглядають паркани, які складаються з кучерявих рослини та квітів.

Відмінною особливістю живоплоту вважається густа крона, яка зазвичай має однакову висоту. Внаслідок цього і вдається досягти ефекту звичайного паркану – через неї не можна переглянути ділянку.

Зелена огорожа: переваги

Чому зелена огорожа має попит на ринку – її плюси:

• універсальність – зелений паркан чудово поєднується з будь-яким ландшафтним дизайном, незалежно від спрямованості;
• захисна функція – густа крона насаджень запобігає попаданню всередину ділянки пилу, дрібного сміття. Вона не допускає проникнення холодних потоків вітру;
• сприятливий вплив на ґрунт – кущі для живоплоту вибирають за певними критеріями. Зазвичай використовують рослини, які сприяють утриманню оптимального рівня зволоження ґрунту. В результаті пориви вітру не висушують його верхні шари, взимку сніг буде танути повільно та більша його частина проникатиме на значну глибину;
• вироблення кисню – зелений паркан сприяє створенню біля ділянки здорового мікроклімату;
• доступна ціна – вартість зведення живоплоту у 2 рази дешевше за будівництво забору з цегли;
• відсутність потреби у дорогому догляді – паркан такого плану не потрібно фарбувати. Періодично крону потрібно рівняти та підгодовувати коріння;
• екологічна безпека – живі чагарники та дерева можуть бути домом для птахів, комах.

Що стосується недоліків, то для формування паркану такого плану йде багато часу. Зазвичай щонайменше 5 років. Виняток – зелена огорожа, що швидко зростає, яка стала доступна на ринку нещодавно. З її допомогою можна отримати повноцінний паркан лише за 2 роки. Також можна купити дорослі чагарники для зеленого паркану, але коштуватимуть вони дорожче.

Зелений паркан: види рослин

Посадка живоплоту завжди починається з вибору найбільш підходящих рослин під конкретні умови. При виборі насаджень слід відштовхуватися від кліматичних особливостей конкретного регіону та специфіки ділянки. Під особливостями ділянки потрібно розуміти її розміри, форму та індивідуальні уподобання. Зокрема, наскільки високими та густо посадженими мають бути рослини.

Чагарники для живоплоту також діляться за умовним призначенням. Вони можуть бути виключно квітучими, колючими чи навіть їстівними. Усередині останньої категорії є градація на їстівні та умовно їстівні.

Зелена огорожа: типи чагарників

По висоті зелена огорожа може бути майже будь-якою, навіть дуже маленькою – в межах 50 см. Зазвичай такі паркани називаються бордюрними. Вони виконують номінальну функцію – визначають фактичні межі ділянки. Паркани середньої висоти зазвичай коливаються в діапазоні від 50 см до 2 метрів. Вони вважаються найпопулярнішими, тому що сформувати таку огорожу найпростіше. Якщо ж висота огорожі буде більше 2-х метрів, то вона вже належить до категорії високих. І під кожен тип огорожі підходять певні рослини.

Для бордюрної або низької огорожі зазвичай використовують чагарники. Одним із найпоширеніших вважається самшит. З нього виходить акуратний та мініатюрний зелений паркан для розбивки ділянки на зони. Перевага самшиту полягає у тому, що з його допомогою можна сформувати різні композиції. Його варто вибирати, якщо зелений паркан виступає огорожею для квітника.

Ще одна рослина, яка підходить для бордюрної композиції – кизильник. Його головний плюс – у густій кроні. Тому побічно він також захищатиме ділянку від поривів вітру. Кизильник не вибагливий у плані догляду, добре переносить будь-які погодні умови – від посухи до морозів. На відміну від самшиту, у кизильнику з часом з’являються квіточки, що додають йому певного шарму.

Зелений паркан також можна зробити із різновиду туї – західної. Її не можна назвати занадто простою в посадці, тому що це не низькоросла рослина. Але при правильному підході з неї виходить гарна низькоросла зелена огорожа. Зазвичай її висаджують по периметру території. Окрема перевага західної туї – труднощів з формувальним підрізанням у вас не буде.

Зелена огорожа: вибір дерев

Якщо розглядати найкращі живоплоти, то в 90% випадків вони складаються з хвойних дерев. Вони мають унікальну властивість – наповнюють повітря фітонцидами, вкрай корисними для організму людини. Існує з десяток західних досліджень, що доводять, що вдихання фітонцидів хвойних дерев активує NK-клітини організму. Самі клітини активують імунітет людини. Не існує інших способів їх активації, окрім постійного вдихання ароматів хвойного лісу.

Туя

Якщо говорити про конкретні різновиди рослин, на основні яких формується зелений паркан, то найпопулярнішою рослиною вважається туя. Це вічнозелений чагарник або дерево, яке, виростаючи в середній смузі, досягає висоти 3 м. Тую можна висаджувати в будь-якому порядку, але важливо дотримуватися правильної відстані – до 100 см. Переваги рослини:

• невибагливість до освітлення та здатність витримувати температурні коливання;
• рослина відмінно переносить формування крони та стрижку;
• вирізняється високою концентрацією фітонцидів;
• гарна, густа крона;
• можливість створення крони будь-якої форми та типу;
• мінімальні вимоги до показників pH ґрунту;
• тую західну можна комбінувати з будь-якими іншими різновидами;
• великий вибір сортів, що відрізняються кольором суцвіття.

Єдиним недоліком західної туї як рослини для живоплоту вважається її чутливість до сонця. Її крона швидко вигоряє під прямими променями та змінює колір. Тому її краще садити на затемненому боці.

Білий дерен

Якщо немає часу на вирощування зеленого паркану роками, варто розглянути білий дерен. Він належить до категорії чагарників, які швидко ростуть, при цьому максимальна висота може досягати 2,5-3 м. Це красива, оригінальна рослина, що зберігає свої пагони навіть взимку. До його плюсів можна зарахувати:

• збереження декоративних властивостей протягом року;
• простота стрижки та можливість надати кроні будь-якої форми;
• мінімальні вимоги до зовнішніх умов;
• здатність переносити як спеку, і мороз;
• підходить для вирощування за умов міського середовища;
• немає потреби у використанні підживлення.

За необхідністю швидко сформувати зелений паркан, білий дерен – це чудовий варіант. Його єдиний недолік – він потребує постійного догляду та стрижки. Якщо не підстригати його 1-2 рази на місяць, у нижній частині куща крона буде рідшати.

Бузок

Бузок не можна віднести до поширених рішень для формування зеленого паркану. Але при виборі правильного сорту чагарнику (угорського чи амурського) можна створити розкішну композицію. Зелена огорожа з бузку за декоративними властивостями перевершує будь-які інші різновиди. Крім естетичності перевагами такого паркану також вважається:

• універсальність – можна посадити практично у будь-якій кліматичній зоні;
• стійкість до посухи;
• нечутливість до різноманітних хвороб та пошкоджень шкідниками;
• простота стрижки та створення композиції потрібної форми.

Недолік бузку – короткий період цвітіння, який займає трохи більше 2-х тижнів. Після нього самі кущі виглядають не так гарно.

Зелена огорожа: правила висаджування

Посадку живоплоту необхідно виконувати строго за планом. Починати потрібно з формування розмітки безпосередньо на ґрунті. Якщо на ділянці є паркан, від нього потрібно відступити 30-50 см. Якщо його немає, то потрібно відступити щонайменше 20-30 см від фактичних меж ділянки.

Дерева для живоплоту краще підбирати молоді. В ідеалі це повинні бути саджанці, куплені в розплідниках або спеціалізованих фермах. При посадці листяних рослин підійдуть 1-2 літні саджанці. Якщо використовуються хвойні дерева або кущі для живоплоту, то їхній найкращий вік – 3 роки. Це є гарантією того, що вони приживуться.

Якщо говорити про найкращий час для посадки зеленого паркану, то це кінець квітня або початок травня. Заздалегідь підготуйте ґрунт для висадки. Якщо рослині потрібне добриво, його потрібно внести завчасно. Висаджувати кущі можна як у заздалегідь підготовлені лунки, так і в траншеї. Оптимальна відстань між насадженнями – 50 см. Великі кущі для живоплоту садять в один ряд, дрібні – у два.

Перед безпосередньою посадкою рослини його коріння протягом 2 годин потрібно замочити у воді. Після них обробляють спеціальним розчином. Його можна купити у спеціалізованих точках продажу або приготувати самому. Для цього використовується компост та глина.

Щоб досягти акуратного ряду, висаджуйте кущі, простягнувши по лінії траншеї мотузку. Вона виступатиме як орієнтир. Висадивши саджанці або чагарники для живоплоту, ґрунт утрамбуйте та полийте. Залийте водою кілька разів.

Зелена огорожа: як правильно доглядати

Щоб досягти бажаного ефекту, за живоплотом потрібно постійно доглядати. Будь-який різновид насадження потрібно регулярно поливати, підстригати для акуратної крони та прополювати. В ідеалі ґрунт бажано та систематично збагачувати добривами.

Щоб зелена огорожа якнайшвидше прижилася, в перший рік її потрібно постійно підрізати. Це необхідне формування крони правильної форми. В цьому питанні дотримуйтесь простого правила – основа огорожі має бути ширшою за верхню частину. Це потрібно для того, щоб нижня частина куща отримувала достатню кількість сонячного світла.

Надалі стригти насадження можна 2 рази на рік: до цвітіння та на початку липня. Якщо немає можливості стригти кущі так часто, робіть це хоча б 1 раз на рік. Оптимальний час – у середині серпня. Зовсім тонкі гілки можна переплітати між собою. Це зробить крону ще густішою.

Догляд за живоплотом передбачає правильне обрізання. Видаляти потрібно все висохлі або перемерзлі гілки. Вони псують зовнішній вигляд та можуть спричинити хворобу рослини. Якщо потрібно омолодити рослину, гілки відрізають практично до основи сучків, яким 2-3 роки мінімум. Щоб зробити крону густішим, відрізайте також і свіжі пагони.

Існує 2 види рослин, які при формуванні огородження не потребують підрізування. Це барбарис вічнозелений та клен, але вони рідко використовуються з цією метою.

Що стосується поливу, його інтенсивність залежить від потреб конкретної рослини, з якою сформована зелена огорожа. Також беріть до уваги особливості ґрунту. Якщо в ній переважає глина, заливати її не можна. Це спричинить формування болота.

Зелена огорожа: переваги та вибір рослин

Зелена огорожа – сучасна альтернатива класичним парканам. Вона чудово справляється зі своєю утилітарною функцією – окреслює межі конкретної ділянки, при цьому є екологічно безпечною та зовні має кращий вигляд за будь-яку металеву конструкцію. У статті ми розглянемо, що становить собою зелена огорожа, плюси та мінуси такого рішення. Ми також позначимо, які чагарники для живоплоту підходять найкраще.

Зелена огорожа: що це

Зелена огорожа – це різновид паркану, який складається із зелених чагарників та відповідних дерев. Останні зазвичай висаджуються в один ряд, але за бажання можливе сформування паркану з 2-3 рядів. Залежно від використовуваних насаджень, зелений паркан може мати будь-яку оригінальну форму. Відмінно виглядають паркани, які складаються з кучерявих рослини та квітів.

Відмінною особливістю живоплоту вважається густа крона, яка зазвичай має однакову висоту. Внаслідок цього і вдається досягти ефекту звичайного паркану – через неї не можна переглянути ділянку.

Зелена огорожа: переваги

Чому зелена огорожа має попит на ринку – її плюси:

• універсальність – зелений паркан чудово поєднується з будь-яким ландшафтним дизайном, незалежно від спрямованості;
• захисна функція – густа крона насаджень запобігає попаданню всередину ділянки пилу, дрібного сміття. Вона не допускає проникнення холодних потоків вітру;
• сприятливий вплив на ґрунт – кущі для живоплоту вибирають за певними критеріями. Зазвичай використовують рослини, які сприяють утриманню оптимального рівня зволоження ґрунту. В результаті пориви вітру не висушують його верхні шари, взимку сніг буде танути повільно та більша його частина проникатиме на значну глибину;
• вироблення кисню – зелений паркан сприяє створенню біля ділянки здорового мікроклімату;
• доступна ціна – вартість зведення живоплоту у 2 рази дешевше за будівництво забору з цегли;
• відсутність потреби у дорогому догляді – паркан такого плану не потрібно фарбувати. Періодично крону потрібно рівняти та підгодовувати коріння;
• екологічна безпека – живі чагарники та дерева можуть бути домом для птахів, комах.

Що стосується недоліків, то для формування паркану такого плану йде багато часу. Зазвичай щонайменше 5 років. Виняток – зелена огорожа, що швидко зростає, яка стала доступна на ринку нещодавно. З її допомогою можна отримати повноцінний паркан лише за 2 роки. Також можна купити дорослі чагарники для зеленого паркану, але коштуватимуть вони дорожче.

Зелений паркан: види рослин

Посадка живоплоту завжди починається з вибору найбільш підходящих рослин під конкретні умови. При виборі насаджень слід відштовхуватися від кліматичних особливостей конкретного регіону та специфіки ділянки. Під особливостями ділянки потрібно розуміти її розміри, форму та індивідуальні уподобання. Зокрема, наскільки високими та густо посадженими мають бути рослини.

Чагарники для живоплоту також діляться за умовним призначенням. Вони можуть бути виключно квітучими, колючими чи навіть їстівними. Усередині останньої категорії є градація на їстівні та умовно їстівні.

Зелена огорожа: типи чагарників

По висоті зелена огорожа може бути майже будь-якою, навіть дуже маленькою – в межах 50 см. Зазвичай такі паркани називаються бордюрними. Вони виконують номінальну функцію – визначають фактичні межі ділянки. Паркани середньої висоти зазвичай коливаються в діапазоні від 50 см до 2 метрів. Вони вважаються найпопулярнішими, тому що сформувати таку огорожу найпростіше. Якщо ж висота огорожі буде більше 2-х метрів, то вона вже належить до категорії високих. І під кожен тип огорожі підходять певні рослини.

Для бордюрної або низької огорожі зазвичай використовують чагарники. Одним із найпоширеніших вважається самшит. З нього виходить акуратний та мініатюрний зелений паркан для розбивки ділянки на зони. Перевага самшиту полягає у тому, що з його допомогою можна сформувати різні композиції. Його варто вибирати, якщо зелений паркан виступає огорожею для квітника.

Ще одна рослина, яка підходить для бордюрної композиції – кизильник. Його головний плюс – у густій кроні. Тому побічно він також захищатиме ділянку від поривів вітру. Кизильник не вибагливий у плані догляду, добре переносить будь-які погодні умови – від посухи до морозів. На відміну від самшиту, у кизильнику з часом з’являються квіточки, що додають йому певного шарму.

Зелений паркан також можна зробити із різновиду туї – західної. Її не можна назвати занадто простою в посадці, тому що це не низькоросла рослина. Але при правильному підході з неї виходить гарна низькоросла зелена огорожа. Зазвичай її висаджують по периметру території. Окрема перевага західної туї – труднощів з формувальним підрізанням у вас не буде.

Зелена огорожа: вибір дерев

Якщо розглядати найкращі живоплоти, то в 90% випадків вони складаються з хвойних дерев. Вони мають унікальну властивість – наповнюють повітря фітонцидами, вкрай корисними для організму людини. Існує з десяток західних досліджень, що доводять, що вдихання фітонцидів хвойних дерев активує NK-клітини організму. Самі клітини активують імунітет людини. Не існує інших способів їх активації, окрім постійного вдихання ароматів хвойного лісу.

Туя

Якщо говорити про конкретні різновиди рослин, на основні яких формується зелений паркан, то найпопулярнішою рослиною вважається туя. Це вічнозелений чагарник або дерево, яке, виростаючи в середній смузі, досягає висоти 3 м. Тую можна висаджувати в будь-якому порядку, але важливо дотримуватися правильної відстані – до 100 см. Переваги рослини:

• невибагливість до освітлення та здатність витримувати температурні коливання;
• рослина відмінно переносить формування крони та стрижку;
• вирізняється високою концентрацією фітонцидів;
• гарна, густа крона;
• можливість створення крони будь-якої форми та типу;
• мінімальні вимоги до показників pH ґрунту;
• тую західну можна комбінувати з будь-якими іншими різновидами;
• великий вибір сортів, що відрізняються кольором суцвіття.

Єдиним недоліком західної туї як рослини для живоплоту вважається її чутливість до сонця. Її крона швидко вигоряє під прямими променями та змінює колір. Тому її краще садити на затемненому боці.

Білий дерен

Якщо немає часу на вирощування зеленого паркану роками, варто розглянути білий дерен. Він належить до категорії чагарників, які швидко ростуть, при цьому максимальна висота може досягати 2,5-3 м. Це красива, оригінальна рослина, що зберігає свої пагони навіть взимку. До його плюсів можна зарахувати:

• збереження декоративних властивостей протягом року;
• простота стрижки та можливість надати кроні будь-якої форми;
• мінімальні вимоги до зовнішніх умов;
• здатність переносити як спеку, і мороз;
• підходить для вирощування за умов міського середовища;
• немає потреби у використанні підживлення.

За необхідністю швидко сформувати зелений паркан, білий дерен – це чудовий варіант. Його єдиний недолік – він потребує постійного догляду та стрижки. Якщо не підстригати його 1-2 рази на місяць, у нижній частині куща крона буде рідшати.

Бузок

Бузок не можна віднести до поширених рішень для формування зеленого паркану. Але при виборі правильного сорту чагарнику (угорського чи амурського) можна створити розкішну композицію. Зелена огорожа з бузку за декоративними властивостями перевершує будь-які інші різновиди. Крім естетичності перевагами такого паркану також вважається:

• універсальність – можна посадити практично у будь-якій кліматичній зоні;
• стійкість до посухи;
• нечутливість до різноманітних хвороб та пошкоджень шкідниками;
• простота стрижки та створення композиції потрібної форми.

Недолік бузку – короткий період цвітіння, який займає трохи більше 2-х тижнів. Після нього самі кущі виглядають не так гарно.

Зелена огорожа: правила висаджування

Посадку живоплоту необхідно виконувати строго за планом. Починати потрібно з формування розмітки безпосередньо на ґрунті. Якщо на ділянці є паркан, від нього потрібно відступити 30-50 см. Якщо його немає, то потрібно відступити щонайменше 20-30 см від фактичних меж ділянки.

Дерева для живоплоту краще підбирати молоді. В ідеалі це повинні бути саджанці, куплені в розплідниках або спеціалізованих фермах. При посадці листяних рослин підійдуть 1-2 літні саджанці. Якщо використовуються хвойні дерева або кущі для живоплоту, то їхній найкращий вік – 3 роки. Це є гарантією того, що вони приживуться.

Якщо говорити про найкращий час для посадки зеленого паркану, то це кінець квітня або початок травня. Заздалегідь підготуйте ґрунт для висадки. Якщо рослині потрібне добриво, його потрібно внести завчасно. Висаджувати кущі можна як у заздалегідь підготовлені лунки, так і в траншеї. Оптимальна відстань між насадженнями – 50 см. Великі кущі для живоплоту садять в один ряд, дрібні – у два.

Перед безпосередньою посадкою рослини його коріння протягом 2 годин потрібно замочити у воді. Після них обробляють спеціальним розчином. Його можна купити у спеціалізованих точках продажу або приготувати самому. Для цього використовується компост та глина.

Щоб досягти акуратного ряду, висаджуйте кущі, простягнувши по лінії траншеї мотузку. Вона виступатиме як орієнтир. Висадивши саджанці або чагарники для живоплоту, ґрунт утрамбуйте та полийте. Залийте водою кілька разів.

Зелена огорожа: як правильно доглядати

Щоб досягти бажаного ефекту, за живоплотом потрібно постійно доглядати. Будь-який різновид насадження потрібно регулярно поливати, підстригати для акуратної крони та прополювати. В ідеалі ґрунт бажано та систематично збагачувати добривами.

Щоб зелена огорожа якнайшвидше прижилася, в перший рік її потрібно постійно підрізати. Це необхідне формування крони правильної форми. В цьому питанні дотримуйтесь простого правила – основа огорожі має бути ширшою за верхню частину. Це потрібно для того, щоб нижня частина куща отримувала достатню кількість сонячного світла.

Надалі стригти насадження можна 2 рази на рік: до цвітіння та на початку липня. Якщо немає можливості стригти кущі так часто, робіть це хоча б 1 раз на рік. Оптимальний час – у середині серпня. Зовсім тонкі гілки можна переплітати між собою. Це зробить крону ще густішою.

Догляд за живоплотом передбачає правильне обрізання. Видаляти потрібно все висохлі або перемерзлі гілки. Вони псують зовнішній вигляд та можуть спричинити хворобу рослини. Якщо потрібно омолодити рослину, гілки відрізають практично до основи сучків, яким 2-3 роки мінімум. Щоб зробити крону густішим, відрізайте також і свіжі пагони.

Існує 2 види рослин, які при формуванні огородження не потребують підрізування. Це барбарис вічнозелений та клен, але вони рідко використовуються з цією метою.

Що стосується поливу, його інтенсивність залежить від потреб конкретної рослини, з якою сформована зелена огорожа. Також беріть до уваги особливості ґрунту. Якщо в ній переважає глина, заливати її не можна. Це спричинить формування болота.