Що таке кохання?
З недавніх пір 14 лютого у нас відзначають День Святого Валентина – День закоханих. У цей день закохані можуть ще раз підкреслити свою любов і висловити її один одному, а одинаки – знайти свою половинку.
Що ж таке кохання?
Від людей різного віку, статі можна почути різні думки на цю тему. Кохання – це енергія, яка рухає життям. Кохання – це єдине почуття, що не залежить ні від чого. Кохання – це основа світу. Кохання – це основа життя. Коли кохаєш, тільки цим і живеш. Кохання – це таємнича формула щасливих сімейних стосунків на все життя. В основі цього почуття симпатія і закоханість, що з часом виростають до тривалого сильного кохання. Загальні погляди на життя, схожий світогляд та особисті цінності людини сприяють міцності почуттів. Тому так важливо шукати людину з таким ж цінностями – ставленням до сім’ї, до виховання, дружби, до роботи і тощо для створення довготривалих стосунків, сповнених любові.
Кохання… Воно для кожного своє, воно настільки різне й щоразу неповторне, що йому не можна дати чіткого визначення… Кохання – це те, що допомагає; це те, що змушує страждати; це те, що дарує неповторне й ні з чим непорівнянне щастя… І часто не можна сказати що це за щастя, від чого, чому й звідки воно узялося… Просто добре, тепло й радісно на душі й тобі більше нічого не треба й ти абсолютно щаслива… Просто щаслива… Часом без нього не можна й воно потрібно тобі як повітря, а іноді ти хочеш, щоб воно пішло й ніколи більше не поверталось, тому що той біль, який кохання може заподіяти нестерпний, але ти нічого не можеш із собою зробити й готова страждати заради тих нехай навіть і не хвилин, а секунд блаженства й щастя, що зазнаєш побачивши або згадавши образ коханої людини… У такі моменти не почуваєш нічого абсолютно, ти начебто зливаєшся воєдино із чимсь неземним, ніжним, ласкавим і неповторно гарним… Ти вже не людина, а щось інше, щось непояснене переповняє твоє тіло, твою душу й все тіло… І щоб не трапилося, але всі пережиті тобою страждання коштують цієї миті щастя й млості… І ти дякуєш Богу за те, що він дозволив зазнати тобі це неземне почуття…
Кохання проявляється:
Кохання будується на трьох дуже важливих факторах:
Коли ти закохана, у душі – весна, хочеться посміхатися.
Кохання – це коли ти готова дарувати все саме прекрасне, не вимагаючи нічого на заміну; ти радуєшся за цю людину, коли бачиш її щасливою. Кохання не терпить користі, зла, жадібності, ненависті. Кохання – це ніжне, сильне, світле почуття, на яке здатна кожна людина.
Кохання допомагає вижити людині в будь-яких ситуаціях, у будь-яких життєвих колізіях, подолати будь які труднощі.
Кохання воно як багаття, багаття, яке треба підтримувати, і це праця двох. І якщо про це забути або не знати рано або пізно кохання пройде.
Кохання – це праця, це набір дій, які люди роблять щодня, стосовно тих, кого люблять, для того, щоб зробити їм приємне.
Кохання – це рішення, яке людина приймає один раз і на завжди. Рішення бути завжди поруч, підтримувати, піклуватися, захищати й допомагати, не залежно від того, що може відбутися із цією людиною на протязі життя (хвороба, старість, інвалідність і так далі).
Якщо кохання міцне і справжнє, то пережити розставання можна, зміцнивши цим відносини. Але кохання часом буває миттєвим спалахом, що при такій перешкоді потихеньку вгасає. Тоді наслідки – біль, сльози, розчарування, недовіра й небажання продовжувати жити або щось міняти.
Кохання – це прекрасно!
Кохання і є все життя. Якщо ти вмієш кохати хоч якось, ти повноцінна людина. Кохайте, як тільки можете, всім серцем. Кохання розфарбує ваше життя в яскраві тони. Кохання – це хоч і невічне, але тривале, саме головне, важливе для кожної людини почуття. Даруйте своє кохання. Закохуйтесь й будьте коханими!
Матеріал підготувала Карвацька Н.С. – доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка.
Кохання з погляду психології
Кохання – одне з найскладніших почуттів і, можливо, одне з найважливіших для людини. Існує безліч різних теорій кохання, але поки що жоден психолог чітко не визначив, чому і як виникає це почуття. Сьогодні чотири основні теорії пояснюють суть любові, прихильності та симпатії.
Шкали симпатії та кохання Рубіна
Одним із перших метод емпіричного виміру кохання запропонував психолог Зік Рубін. Він стверджував, що романтичне кохання складається з трьох складових: прихильності, турботи та близькості.
Прихильність – потреба перебувати поряд з іншою людиною та отримувати (виявляти) її підтримку. Важливими компонентами цього почуття є фізичний контакт та схвалення.
Турбота – дії щодо забезпечення щастя іншої людини. У цьому потреби іншого цінуються так високо, як і власні.
Близькість – такий ступінь довіри до іншої людини, за якої можна поділитися своїми потаємними думками, почуттями та бажаннями.
Щобільше, Зік Рубін розробив два питання для оцінки цих трьох складових кохання. На думку психолога, різницю між симпатією та любов’ю можна побачити за тим, як ми оцінюємо іншого. Його питання сформульовані таким чином, щоб можна було оцінити почуття симпатії та любові до іншої людини, а потім порівняти отримані результати. Адаптований тест можете пройти за посиланням: http://socio.125mb.com/434-oprosnik-shkala-lyubvi-27173.html
Роздавши опитувальники учасникам, дослідник просив їх ґрунтувати свої відповіді на почуттях, які вони відчувають щодо свого доброго друга і своєї другої половини (дружини, чоловіка, коханого). У результаті з’ясувалося, що хоча хороші друзі отримували високі оцінки за шкалою симпатії, за шкалою кохання оцінювалися високо тільки найближчі, улюблені респондентами люди.
Теорія пристрасного та співчутливого кохання Елейн Хетфілд
На думку психолога Елейн Хетфілд, існує дві форми кохання: пристрасна та співчутлива.
Пристрасне кохання – почуття сильного сексуального потягу, тяжіння; гостре бажання бути з іншою людиною. Пристрасне кохання, як правило, короткочасне і триває від шести місяців до трьох років, проте воно може перерости в жалюгідне кохання.
Співчутлива любов включає почуття прихильності, поваги, довіри, і триває це почуття набагато довше.
Хетфілд також проводить різницю між любов’ю взаємною, яка веде до почуття ейфорії та задоволеності, і нерозділеною, що веде до фрустрації та розпачу. На думку психолога, для виникнення взаємного та нерозділеного кохання необхідна наявність низки факторів, зокрема:
Потрібний час – готовність закохатися.
Як правило, люди закохуються в схожих на них людей.
Стиль прив’язаності на ранньому етапі. Довгострокові, міцні взаємини зазвичай виникають між урівноваженими людьми, які сильно та щиро прив’язуються один до одного. Імпульсивна, неспокійна людина, яка швидко закохується і швидко остигає, найчастіше не здатна на тривалий зв’язок.
Шість стилів кохання за Джоном Лі
Канадський психолог Джон Лі порівняв різні стилі кохання з «колірним колом». На його думку, так само як у колірному спектрі є три первинні кольори, у коханні існує три основні стилі:
Ерос – любов до ідеального образу, як фізичного, так і емоційного; найчастіше заснована на фізичному потягу.
Людус – різновид кохання, в який грають, немов у гру, або ніби беруть участь у якомусь конкурсі (що нерідко призводить до одночасної наявності кількох партнерів).
Сторге – любов, що часто виникає на ґрунті дружби та переростає в глибоку прихильність.
Подібно до трьох первинних кольорів колірного спектру, змішуванням яких створюються додаткові кольори, комбінації трьох основних стилів кохання дають нові варіанти, наприклад:
Манія – комбінація кохання-ерос і кохання-людус, або наслання. Вона передбачає потужні емоційні сплески та спади, сильні ревнощі та яскраво виражені власницькі інстинкти.
Прагма поєднує людус та сторге; це любов практична, розумова. Кожен партнер у такій парі бажає досягти певної мети. Очікування цих взаємовідносин ретельно продумані, зважені і реалістичні.
Агапе – комбінація кохання-ерос і кохання-сторге. Це всепоглинаюче та безкорисливе почуття.
Трикомпонентна теорія кохання Роберта Стернберга
У 2004 році психолог Роберт Стернберг запропонував теорію кохання, згідно з якою це почуття складається з трьох компонентів: інтимності, пристрасті та зобов’язань.
Інтимність – це близькість, взаємна підтримка, бажання всім ділитися одне з одним, відчуття взаємності.
Пристрасть – почуття сексуального потягу, а також симпатії та ейфорії.
Зобов’язання – бажання і готовність зберігати вірність іншій людині і перебувати з нею в тривалих стосунках.
Для дружби (або просто симпатії) характерна духовна близькість та прихильність, але без пристрасті.
Пристрасне захоплення (одержимість) є те, що називають любов’ю з першого погляду. Оскільки інтимності та відданості у цих відносинах немає, то почуття, як правило, недовговічне.
У порожньому коханні немає інтимності та пристрасті, але зберігаються відданість та взаємні зобов’язання.
Для романтичного кохання характерна інтимність і пристрасть, що передбачає сексуальний потяг та емоційний зв’язок, але без відданості.
У товариській любові вже немає (або ніколи не було) пристрасті, але є відданість, взаємні зобов’язання, а також прихильність та симпатія один до одного. Таке почуття пов’язує родичів, близьких друзів, котрий іноді подружжя.
Безглузде кохання передбачає лише наявність пристрасті та відданості, але без глибокої інтимності. Таке почуття може призвести до короткого імпульсного шлюбу.
Ідеальне кохання. У цьому почутті є все: і інтимність, і пристрасть, і відданість. Стернберг стверджує, що навіть якщо таке кохання спалахує, його важко підтримувати і воно майже ніколи не буває довгим. Адже якщо з нього піде, скажімо, пристрасть, воно одразу перетвориться на товариську любов чи щось інше.
На думку Стернберга, за час існування взаємин між людьми співвідношення інтимності, пристрасті та зобов’язань у них постійно змінюється. Знаючи про три компоненти любові та її різновиди, пари можуть визначити, на що їм слід звернути особливу увагу на тому чи іншому етапі взаємин, а чого потрібно уникати.
Матеріал підготувала: професорка кафедри нервових хвороб,
психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка, д.мед.н. Юрценюк О.С.